Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів




Сторінка6/7
Дата конвертації22.12.2016
Розмір2.8 Kb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7
Тема 7. Психологічні умови самостійного оволодіння
іноземною мовою.
План.
1.
Умови самостійного оволодіння аудіюванням.
2.
Умови оволодіння зоровим сприйняттям (читанням).
3.
Умови оволодіння усним відтворенням мови (говорінням).
4.
Умови оволодіння іншомовним письмом.
5.
Умови оволодіння лексичним матеріалом.
6.
Умови оволодіння граматикою мови.
Метою вивчення теми є ознайомлення студентів з особистісними, ситуаційними, смисловими, мотиваційними та
іншими умовами ефективного засвоєння іноземної мови поза

77 навчальним процесом. На базі отриманої інформації з’являється можливість активізувати самонавчання слухачів. Своєчасна профілактика та усунення труднощів створюють умови для оптимізації процесу самонавчання іноземної мови.
Основні поняття теми: самостійне вивчення іноземної мови; психологічні труднощі та комунікативні бар’єри; аудіювання; лексика; граматика.
Один
із провідних сучасних психологів-лінгвістів
О.О. Леонтьєв відніс до важливих завдань вивчення іноземних мов оволодіння методикою самостійної навчально-пізнавальною діяльністю [29; 30].
Результативність вивчення у великій мірі залежить від знання і врахування відповідних психологічних умов успішного оволодіння мовою. Відомий український спеціаліст у даній галузі психолог Вєтохов А.М., ці умови у зв'язку з процесами сприйняття
(аудіювання та читання) і відтворення (говоріння й письма) в усній і письмовій формі.
Вважаємо доцільно відтворити умови самостійного оволодіння цими видами іншомовної діяльності за вичерпними працями А.М. Вєтохова [13; 14].
1.

Умови оволодіння сприйманням іншомовних
звуків, слів і фраз (аудіюванням)

Як зазначає автор, для сприйняття й диференціації звуків
їхні закодовані образи зіставляються в мозку людини з еталонними закодованими образами цих же звуків, зафіксованими в пам'яті. У випадку їхнього збігу у відповідному елементі мозку виробляється закодований сигнал, що запускає мовленнєво-руховий
(артикуляційний) апарат. Реагуючи, він забезпечує внутрішнє
(беззвучне) промовляння відповідного звуку або звукосполучення, при цьому в нервових закінченнях артикуляційного апарату формується так званий кінестетичний сигнал, що надходить у мозок для порівняння із прийнятими й еталонними акустичними сигналами. У випадку їхнього збігу відбувається фізіологічний процес, що супроводжується усвідомленням сигналу, його
ідентифікацією. У випадку ж відсутності збігу або недостатньої величини кожного із зазначених компонентів сприйняття звуку його усвідомлення не відбувається.
Отже, умови, які необхідно виконати для успішного сприйняття звуків, слів і усного мовлення в цілому (тобто для її аудіювання) – це:

78 1.
Підготувати органи слуху до сприйняття звуків і слів при різній інтенсивності й характері їхнього звучання.
2.
Натренувати артикуляційний апарат, підготувати його до функціонування при будь-якому темпі викладу сприйманого.
У іншому випадку кінестетичні образи сприйманих звуків, букв і слів будуть відставати, не накладуться в мозку на "прийняті" закодовані акустичні образи й значення, внаслідок чого усвідомлення слів не відбудеться.
3. Попередньо засвоїти зміст (значення) відповідних слів,
їхні акустичні образи. Останнє особливо важливо, оскільки, в силу особливостей функціонування мозку, будь-яке сприйняття усного слова обов'язково супроводжується артикуляцією мовленнєвого апарату, тобто його внутрішнім або зовнішнім промовлянням.
"Запуск" же цього апарату здійснюється закодованим акустичним образом слова, що зберігається в пам'яті й виникає в процесі мислення або будь-якого виду мовленнєвої діяльності. Тому так важливо для вивчаючого мову попередньо ввести в довгострокову пам'ять звукові образи засвоюваних слів.
Таким чином, при вивченні кожного нового іншомовного звуку, слова, словосполучення важливо забезпечити їхнє всебічне прослуховування, закарбування їхнього акустичного образу в довгостроковій пам'яті. Необхідно систематично тренуватися у швидкому відтворенні засвоюваних звуків за допомогою читання й викладу на пам'ять скоромовок, невеликих текстів, віршів.
Що стосується слів, то їх необхідно сприймати багаторазово, у різних варіантах звучання, а також домагатися розуміння й запам'ятовування їхніх значень. Це буде сприяти формуванню їх стійких еталонних образів, необхідних для
ідентифікації сприйманих звуків.
Готовність до сприйняття окремих слів не гарантує успішного сприйняття значення фрази, тексту у цілому. На думку психолога І.О. Зимньої, одночасно з виділенням у фразі сприйманих слів здійснюється виявлення значеннєвих зв'язків між ними. Це сприяє усвідомленню значення фрази, а також прийняттю рішення про відповідне реагування. Синтетичному сприйняттю текстів сприяє вміння виявляти в них так звані опорні (ключові) слова, які несуть найбільше значеннєве навантаження. Відповідне вміння формується з допомогою багаторазового виконання вправ на виявлення ключових слів за їхнім місцем у виразах, значенням, граматичній формою й зв'язками з іншими словами.

79
Синтезування результатів сприйняття елементів мови здійснюється за допомогою оперативної пам'яті, що забезпечує збереження у свідомості звукових образів і значень сприйманих слів, можливість їхнього порівняння й об'єднання. Обсяг оперативної пам'яті звичайно становить 5-6 слів. У результаті її тренування він може бути доведений до 10-12 слів. Для цього необхідно повторювати слова й вирази, заучувати й відтворювати короткі монологічні тексти й діалоги. Інакше при сприйнятті мови будуть забуватися початкові слова, частини фрази.
Необхідно підвищувати темп внутрішнього мовлення, що сприяє прискоренню сприймання. Для тренування артикуляційного апарату рекомендується:
1) систематичне аудіювання
іншомовних текстів, оволодіння ними при різному темпі викладу;
2) багаторазове повторення фраз або коротких текстів у зростаючому темпі;
3) прискорене читання знайомих текстів.
Отже, для розвитку іншомовного слуху рекомендується систематичне аудіювання доступних і цікавих магнітофонних записів, мови дикторів, носіїв виучуваної мови. Необхідно зрозуміти виняткову важливість систематичного слухання іншомовних текстів для успішного оволодіння мовою. Справа в тому, що при цьому відбувається не тільки тренування органів слуху, але й запам'ятовування звукових образів слів, обов'язкове для їхній наступного розуміння й відтворення (говоріння). Одночасно здійснюється тренування артикуляційного апарату, оскільки при сприймані слова обов'язково беззвучно проговорюються.
2.
Умови оволодіння зоровим сприйняттям
(читанням) букв, слів і речень.
Фактично при сприйнятті букв, графічних слів і речень реалізується та ж психофізіологічна схема, що й при сприйнятті звуків, усних слів і мовлення. Правда, запускається вона зоровим закодованим образом, що супроводжується відтворенням у мозку відповідного звукового образу, що забезпечує функціонування схеми сприйняття.
Тому викладені раніше умови успішного функціонування механізму сприйняття зберігаються. По суті, новим у розглянутому випадку є лише необхідність забезпечення достатньої чутливості органів зору.

80
При засвоєнні сприйняття букв, слів і речень, тобто техніки читання, найбільші труднощі виникають в оволодінні літерально- звуковими сполученнями, в умінні виділяти в реченнях ключові слова й синтагми (тобто самостійні значеннєві ділянки), у зв'язку між словами.
Джерела цих труднощів полягають в різноманітті можливих сполучень букв алфавіту будь-якої іноземної мови. Так, наприклад, в англійській мові 26 буквам алфавіту відповідає 104 їхніх сполучень, кожне з яких має певне звучання. Читання відповідних букв і їхніх сполучень нерідко залежить від місця, займаного ними в слові, від наявності або відсутності наголосу на них.
Звичайно ж, засвоювати всі ці варіанти звучання досить важко. Для полегшення орієнтації в них були розроблені так звані фонетичні правила, які часто називаються правилами читання й письма. У них указуються варіанти сполучень іншомовних букв і відповідні їм звуки з урахуванням займаного ними положення в словах, наявності або відсутності наголосу на них.
Однак після вивчення фонетичних правил з'ясовується, що вони мають здатність швидко забуватися. Джерела забування пов'язані з порівняно рідким звертанням до правил, до їхнього повторення, з відсутністю можливості й бажання знайти відповідний підручник і уточнити зміст певного правила в ході читання або письма. Нетверде знання правил робить їхнє застосування проблематичним.
Який же вихід із цієї ситуації? Це:

наполегливе засвоєння й використання фонетичних правил;

численні тренування в читанні букв і слів, вироблення автоматизмів;

заучування способу читання слів за допомогою транскрипції при їхньому первинному освоєнні й в ході наступних кількаразових повторень.
Психологічний механізм усвідомленого сприйняття тексту, зводиться до наступного. Від мовленнєвого механізму читача при зоровому сприйнятті слів у мозок надходять кінестетичні закодовані сигнали. Вони забезпечують вилучення з пам'яті закодованих звукових еталонних образів і значень цих же слів. У випадку відсутності в пам'яті значення слова відбувається сприйняття лише зовнішньої звукової його форми. Значення ж слова витягається з пам'яті в результаті його перекладу рідною мовою. Необхідність у перекладі слів зберігається досить довго.

81
За особливостями граматичної форми сприйманих слів,
їхнім розташуванням, розпізнається граматична структура речення.
На основі сприйняття перекладних значень ключових, найбільш
інформативних слів і граматичної структури речень відбувається усвідомлення їхнього змісту. Інакше кажучи, від розуміння окремих слів читач переходить до з'ясування відповідних логічних зв'язків між ними й змісту фрази в цілому.
З опису сутності психофізіологічного механізму сприйняття
іншомовного тексту видно, що для оволодіння ним необхідно вчитися розбиратися в структурі речень, розпізнавати основні граматичні форми слів, визначати їхній контекстуальний зміст.
Важливо вміти розчленовувати письмовий мовленнєвий потік на синтагми й досягати розуміння їхнього змісту. У міру засвоєння
іноземної мови всі частіше граматична структура речень і форма слів будуть сприйматися інтуїтивно, без відповідного аналізу. Однак і в цьому випадку при виникненні утруднень у розумінні тексту знову набуває чинності аналітичне читання відповідних елементів
іншомовного тексту.
Як і при інших видах мовленнєвої діяльності, для оволодіння іншомовним читанням важливий загальний рівень мовної підготовки, насамперед – знання слів (їх звукових образів і значень) і граматики. Це дозволить навчитися виділяти ключові слова й синтагми, "схоплювати" граматичну структуру фрази. Для формування таких навичок необхідно по можливості більше читати, домагаючись розуміння змісту тексту. Варто прагнути "уловлювати" зміст незнайомих слів за змістом їхнього контексту, прогнозувати зміст і граматичну структуру. Для прискорення читання важливо більше читати "про себе", тому що в цьому випадку немає необхідності в повній артикуляції звуків і слів (на що витрачається додатковий час). У той же час варто використати й "голосне", виразне читання, що дозволяє відпрацьовувати правильну інтонацію, приносить задоволення, упевненість, готовність до усного
іншомовного спілкування. Використовувані тексти повинні бути доступними за змістом і формою. Варто поступово збільшувати складність їхнього змісту, структури, кількість наявних у них незнайомих слів.
3. Умови оволодіння усним відтворенням (говорінням)
іншомовних звуків, слів і фраз.


82
Особливі труднощі й переживання у того, хто вивчає мову, викликає оволодіння говорінням. Для цього є причини. Якщо слухати, читати, писати можна й при відсутності іншомовного оточення, то для тренування в говорінні необхідне середовище, реакція навколишніх, можливість спілкування з іншими людьми.
Для цього, як мінімум, необхідно відвідувати навчальні заклади, курси. Самостійно вивчена іноземна мова нерідко всього цього не має.
Для успішного оволодіння іншомовним говорінням особливо важливо розуміти його психологічний механізм. На думку ряду дослідників (М.І. Жинкін, І.О. Зимня, О.О. Леонтьєв ін.), існує три основних етапи породження мови:
1) мотиваційно-спонукальний, пов'язаний з виникненням і усвідомленням необхідності певного висловлення;
2) етап програмування загального змісту й синтаксичної структури висловлення;
3) етап реалізації [19; 22; 30].
На етапі програмування здійснюється план майбутнього висловлення (рішення про те, що і як сказати). На стадії ж реалізації висловлення здійснюється перехід від програми до синтаксичної структури фрази, пошук необхідних слів, їх артикуляційного здійснення.
Запуск артикуляційного апарату відбувається за допомогою рухів, які відповідають першому слову фрази. Вони забезпечують вилучення з пам'яті необхідних мовних засобів: цілісної синтаксичної структури фрази й слів з певною граматичною формою. За допомогою внутрішнього мовлення відбувається синтагматичне оформлення вислову
(накладання слів на синтаксичну структуру синтагми).
Потім здійснюється "озвучування", проголошення синтагми.
Далі аналогічно реалізуються наступні синтагми й фраза в цілому.
У цих механізмах – основне джерело труднощів оволодіння
іншомовним говорінням. Дійсно, якщо ухвалення рішення про загальний зміст майбутнього висловлення, виконуване рідною мовою, не становить для мовця великих труднощів, то вибір синтаксичної структури іноземною мовою часто пов'язаний з великими труднощами. Необхідна тривала навчальна робота з оволодіння різноманітними граматичними моделями (зразками) побудови різних видів речень виучуваною мовою. У результаті після внутрішнього промовляння програми рішення про його граматичну
іншомовну структуру повинно "прийматися" миттєво, автоматично.

83
Як же досягти такого рівня підготовки самостійно, при відсутності
іншомовного оточення?
Для цього необхідно обов'язково знати якнайбільше
іноземних слів (точніше, перекладу цих слів з рідної мови на
іноземну) і граматичні положення, правила, що дозволяють "будувати" на їхній основі іншомовні фрази. Отже, усе, що буде далі сказано про умови й шляхи оволодіння іншомовними звуками, словами, граматикою, важливо й для оволодіння говорінням. Це фундамент для такого оволодіння.
Далі необхідно її активізувати, якнайчастіше самостійно використовувати у реальній діяльності, у говорінні. Ось кілька таких можливостей:

Більше слухайте іншомовні тексти. Як було відзначено, якщо всі аудійовані слова, фрази проговорюються за допомогою внутрішнього мовлення, значить відбувається несвідоме тренування всього аналізатора. У той же час аудіювання буде розвивати й здатність до сприйняття іншомовного дискурсу, знов- таки важливого для спілкування виучуваною мовою.

Більше читайте іншомовні тексти, у тому числі й голосно, виразно. Читання забезпечить закарбування значень, слів, відкладення в пам’яті численних граматичних структур, сприяючи тим самим їх більш успішному, оперативному використанню під час тренувань у говорінні.

Постійно працюйте над практичним застосуванням граматичних правил, над автоматизацією дій із застосування необхідних форм слів і структур (моделей) побудови речень. Для цього виконуйте вправи, наведені у підручнику практичної граматики. Наявність навичок, підкріплена знанням, усвідомленістю дій по застосуванню граматичних форм слів і структур, – важлива умова успішного формування мовленнєвих умінь.

Використовуйте будь-яку можливість для тренування в іншомовному говорінні: імітацію діалогу, створення ситуацій (наприклад, відвідування бібліотеки й одержання необхідної літератури), переказ тексту, опис змісту малюнка, зустрічі з носіями мови, відвідування курсів, гуртків іноземної мови... Привчіть себе частіше перемикати свій мозок на зворотній переклад змісту іноземних телевізійних фільмів, що переглядаються, на іншомовне вираження відповідних думок у ході прогулянок, поїздок у транспорті. Не соромтеся вимовляти будь-які фрази рідною мовою й перекладати їх іноземною, відпрацьовуючи чисту

84 вимову й швидке промовляння слів і фраз. Ці заходи доступні кожному й досить ефективні.
Усе це, безсумнівно, дасть позитивні результати! Однак для виходу на рівень вільного володіння іноземною мовою, зняття "скутості", подолання психологічного бар'єра потрібні кардинальні зміни: поїздка в іншу країну, перехід на роботу в іноземну або спільну фірму, відвідування курсів інтенсивного навчання
іноземним мовам. У той же час не знижуйте зусиль із самостійного оволодінню мовою у випадку відсутності зазначених можливостей.
4. Умови оволодіння іншомовним письмом.
Іншомовне письмо полягає у техніці письма (написання букв, вираження звуків і їхніх сполучень за допомогою відповідних літер) і письмового мовлення, тобто вираження думок за допомогою письмового тексту.
При оволодінні технікою письма основні труднощі становить запам'ятовування численних звуко-літеральних зв'язків і відповідних правил написання. Іноземним мовам (особливо англійській) властиві різкі розбіжності між вимовою й написанням слів. Нерідко це є причиною численних помилок. Вихід із цієї ситуації звичайно бачать у вивченні й використанні фонетичних правил, а також у тренуванні правильного написання засвоюваних слів. При цьому формуються відповідні навички, наявність яких сприяє правильному написанню іншомовних слів.
Однак, як уже було відзначено, фонетичні правила швидко забуваються. Тому був знайдений ще один підхід до оволодіння написанням слів. Було помічено, що досить міцно й надовго запам'ятовується усна вимова написання слів (у випадку англійської мови – короткого, неалфавітного звучання переліку букв), наприклад: room [room]. За такого підходу в процесі засвоєння чергового слова варто записати у своєму словнику й запам'ятати написання, вимову й значення слова: roоm – [room] – [rum] – кімната, приміщення, місце, жити в кімнаті. Прийом нескладний, але результативний, він дозволяє уникнути кількаразового й безрезультатного повторення фонетичних правил.
Письмове мовлення являє собою графічний виклад відповідних думок, які формуються й оформляються за допомогою усного (внутрішнього або зовнішнього) мовлення. Це зумовлює наявність тісного взаємозв'язку між ними. При письмі психофізіологічний механізм здійснення мислення й мовлення

85 доповнюється роботою мозкових центрів керування м'язами робочої руки. При цьому функції контролю переходять від слухового аналізатора до зорового. Однак залишаються й елементи слухового контролю при внутрішньому або зовнішньому промовлянні слів.
Багато механізмів, властивих усному мовленню, повністю справедливі й для письмового. Так, письмовому мовленню (як і усному) властиві етапи задуму (програмування) письмового викладу, реалізації програми та зіставлення отриманих результатів із програмою [15].
Програмування здійснюється рідною мовою за допомогою внутрішнього мовлення. Програма викладу складається зі значеннєвих "віх", тобто найбільш інформативних точок, що відбивають основний зміст речення й послідовність його викладу.
Вона за допомогою внутрішнього мовлення розгортається в одне або кілька речень з усіма властивими їм граматичними й стилістичними особливостями. На стадії засвоєння іноземної мови таке усне розгортання виробляється переважно рідною мовою з наступним його перекладом іноземною. Наявність часу й можливостей для проведення необхідної корекції дозволяє викласти зміст (на відміну від усного мовлення) логічно, повно, стилістично й граматично правильно. Наявність написаного тексту дозволяє контролювати його зміст і форму, вносити в них необхідні корективи.
Викладений механізм побудови письмового виразу (тексту) вказує на необхідність усілякого розвитку усного іншомовного мовлення. Такі вміння складають основу для оволодіння й удосконалення письмового мовлення виучуваною мовою. Для прискорення цього варто швидше вводити вправи, пов'язані з письмовим іншомовним викладом змісту. Важливо якнайчастіше займатися продуктивним письмом.
5.
Умови оволодіння лексичним матеріалом
виучуваної мови.
Лексичний (словесний) матеріал будь-якої іноземної мови сягає декількох сотень тисяч слів. Засвоїти його самостійно неможливо. У цьому немає й необхідності, оскільки звичайно людина використовує у повсякденному житті всього кілька тисяч слів. Отже, перш ніж приступати до самостійного оволодіння
іноземною мовою, необхідно ретельно вибрати основні напрямки його майбутнього використання, наприклад; повсякденне життя, культура країни виучуваної мови. Це дозволить зосередитися на цих

86 напрямках, виписувати у свої словники й освоювати певні слова в сполученні з декількома (нерідко тільки одним) значеннями.
Досягається багаторазове скорочення кількості підлягаючих засвоєнню слів і їхніх значень. У той же час, що особливо важливо, при цьому виписуються й засвоюються всі основні значення слів, що відповідають обраному напрямку вивчення лексичного матеріалу. У протилежному випадку, при поширеному в підручниках однозначному перекладі слів засвоєння всієї сукупності їхніх основних значень розтягується на роки, найчастіше так і не досягши цілісного володіння ними. Це утруднює використання вивчених слів у різноманітних контекстах.
Необхідно накопичувати свої рукописні словники, краще у вигляді невеликих блокнотів. Це дозволить тримати один з них при собі й використовувати за будь-якої можливості. Важливо заучувати слова й словосполучення в обох напрямках. Інакше, якщо засвоювати їх у напрямку від іноземної до рідної мови, ці слова буде важко використати при говорінні й письмі іноземною мовою, при перекладі з рідної мови на іноземну, тому що не будуть сформовані необхідні автоматизми. Настійно рекомендується більше виписувати
іншомовних речень і засвоювати їх. У такому випадку будуть потроюватися й граматичні структури. Це надасть великої допомоги в іншомовній практиці.

6. Умови оволодіння граматикою мови.
Вивчаючи іноземну мову, важливо бути переконаним у необхідності освоєння короткого курсу його практичної граматики.
В умовах відсутності іншомовного оточення розраховувати на практичне оволодіння видами мовленнєвої діяльності (особливо говорінням) без твердого знання граматичних положень, правил і вміння оперативно орієнтуватися в них неможливо. «Ті, хто навчає мови і хто цю мову засвоює, – підкреслював психолог Б.В. Бєляєв, – повинні йти від мовної теорії до мовленнєвої практики» [8]. Тому необхідно придбати лаконічний підручник практичної граматики й засвоїти його основний зміст самостійно. У протилежному випадку у мовця не буде сформована система граматичних знань і він буде "спотикатися" на кожному кроці, допускаючи численні помилки. Це пов'язано з тим, що систематичні знання краще запам'ятовуються, дозволяють успішно орієнтуватися в граматичному матеріалі і, як результат цього, більш правильно й оперативно застосовувати їх у ході мовленнєвої діяльності.

87
Для формування системи граматичних знань дуже важливо:
1) постійно мати у своєму розпорядженні таблиці видо- часових форм дієслів, частіше звертатися до них при вивченні нових положень із метою їхнього порівняння з раніше вивченими, виявлення спільного й специфічного в них, для формування стійкого образу сукупності дієслівних форм, розуміння місця, ролі й особливостей кожної з них;
2) обов'язково погоджувати нові граматичні положення з раніше вивченими, підкреслюючи їхню спільність і характерні риси;
3) при вивченні нових граматичних положень і правил виділяти їхній основний зміст, уникати засвоєння численних варіантів, винятків. Надалі основну увагу варто звертати на чітке розуміння й міцне знання відповідних положень, вміння викласти їх своїми словами, виявляти їх наявність й характер під час сприйняття усних і письмових текстів, наводити відповідні приклади. Головне ж навчитися виконувати ці положення й правила практично.
Таким чином, самостійне оволодіння іноземною мовою
– справа досить важка, яка вимагає розуміння її важливості, особистої необхідності, знання й урахування численних психологічних положень, наполегливої, систематичної роботи.
Важливо поставити перед собою мету – досконало опанувати мовою й завзято йти до її досягнення. «Від того,– пише психолог І. О.
Зимня, – наскільки... людина ввійде в навчання, прийме його ціль, умови й організує себе й свою навчальну діяльність, залежить практично все» [24]. Нагородою за цю нелегку й тривалу працю буде велике задоволення від досягнутих результатів, розширення можливостей для вибору цікавої, перспективної професії й реалізації своїх здібностей.






88


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал