Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів




Сторінка2/37
Дата конвертації19.12.2016
Розмір5.01 Kb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   37
Р о з д і л 1.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ
БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

1.1.

О
СНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ


Безпека життєдіяльності (БЖД) галузь наукових знань, що вивчає небезпеки та засоби захисту від них людини у будь-яких умовах її перебування, це галузь знань та науково-практична діяльність, спрямована на формування безпеки і запобігання небезпеки шляхом вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків їх впливу на організм людини, основ захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек.
Вивчення дисципліни “Безпека життєдіяльності” базується на знаннях таких дисциплін, як “Фізика”, “Хімія”, “Охорона праці”, “Біологія”, “Основи екології”,
“Правознавство”.
Науки про безпеку мають спільну та окремі частини (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Структура наук про безпеку
«Життєдіяльність» складається з двох слів — «життя» і «діяльність». Життя
— це одна з форм існування матерії, яку відрізняє від інших здатність до розмноження, росту, розвитку, активної регуляції свого складу та функцій, різних форм руху, можливість пристосування до середовища та наявність обміну речовин і реакції на подразнення. Життя є вищою формою існування матерії порівняно з іншими — фізичною, хімічною, енергетичною тощо.
По Н. Ф. Реймерсу «Життя — це особлива форма руху матерії зі
специфічним обміном речовин, самовідновленням, системним управлінням,
саморозвитком, фізичною і функціональною дискретністю живих істот і їх
суспільних конгломератів»
Діяльність є специфічно людською формою активності, необхідною умовою
існування людського суспільства, зміст якої полягає в доцільній зміні та перетворенні в інтересах людини навколишнього середовища. Це специфічна форма активного ставлення людини до навколишнього світу, зміст якої складає його доцільне змінювання та перетворення. Будь-яка діяльність містить у собі

11 мету, засіб, результат та сам процес діяльності. Форми діяльності різноманітні.
Вони охоплюють практичні, інтелектуальні, духовні процеси, що протікають у побуті, громадській, культурній, трудовій, науковій, навчальній та інших сферах життя.
Людська активність має особливість, яка відрізняє її від активності решти живих організмів та істот. Ця особливість полягає в тому, що людина не лише пристосовується до навколишнього середовища, а й трансформує його для задоволення власних потреб, активно взаємодіє з ним, завдяки чому й досягає свідомо поставленої мети, що виникла внаслідок прояву в неї певної потреби.
Здоров’я природний стан організму, що характеризується його зрівноваженістю із навколишнім середовищем та відсутністю будь-яких хворобливих змін.
У Статуті Всесвітньої організації охорони здоров’я записано: «Здоров’я це стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб та фізичних дефектів».
Безпека стан діяльності, за якого із певною ймовірністю виключені прояви небезпеки, або відсутність надмірної небезпеки, це збалансований, за експертною оцінкою, стан людини, соціуму, держави, природних, антропогенних систем тощо.
ДСТУ 2293-99 визначає термін «безпека» як стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди.
Безпека людини — це поняття, що відображає саму суть людського життя, її ментальні, соціальні та духовні надбання. Безпека людини — невід'ємна складова характеристика стратегічного напряму людства, що визначений ООН як «сталий людський розвиток» (Sustainable Human Development) – такий розвиток, який веде не тільки до економічного, а й до соціального, культурного, духовного зростання, що сприяє гуманізації менталітету громадян і збагаченню позитивного загальнолюдського досвіду.
Небезпека явища, процеси, об’єкти, властивості предметів, здатні у певних умовах завдавати шкоду здоров’ю людини, це умова чи ситуація, яка існує в навколишньому середовищі й здатна призвести до небажаного вивільнення енергії, що може спричинити фізичну шкоду, поранення та/чи пошкодження.
ДСТУ 2293-99 визначає термін «безпека» як стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди. У цьому визначенні поняття «безпека» присутній термін «ризик».
Ризик кількісна оцінка небезпеки. Визначається як частота або ймовірність виникнення однієї події під час настання іншої. Звичайно це безрозмірна величина, що лежить у межах від 0 до 1. Може визначатися й іншими зручними способами.
Ризик виникнення аварій, пошкоджень або виходу з ладу простих технічних пристроїв визначити нескладно. Для складних же технічних систем, а тим паче для людини чи суспільства ризик — це категорія, яка має велику кількість
індивідуальних ознак і характеристик, і математично точно визначити його

12 надзвичайно складно, а інколи неможливо. У таких випадках ризик може бути оцінений лише завдяки експертній оцінці.
Ідентифікація небезпеки процес розпізнавання характеру небезпеки, встановлення можливих причин, просторових та часових координат, ймовірності прояву, величини та наслідків небезпеки.
Потенційний можливий, прихований.
Система сукупність елементів, взаємодія між якими адекватна меті.
Мета
те, що уявляється у свідомості та очікується в результаті певним чином спрямованих дій.
Причина подія, що передує та викликає іншу подію, яка називається наслідком.
Шкода здоров’ю це захворювання, травмування, зокрема з летальним наслідком, інвалідністю, тощо.
Умови діяльності сукупність факторів середовища перебування, що діють на людину.

1.2.

К
ЛАСИФІКАЦІЯ ДЖЕРЕЛ НЕБЕЗПЕКИ
,
НЕБЕЗПЕЧНИХ

ТА ШКІДЛИВИХ ФАКТОРІВ


Небезпека центральне поняття БЖД під яким розуміють будь-які явища, процеси, об’єкти, властивості предметів, здатні у певних умовах завдавати шкоди здоров’ю людини.
Кількість ознак, що характеризують небезпеку, може бути збільшена або зменшена залежно від мети аналізу. Дане визначення небезпеки у БЖД поглинає
існуючі стандартні поняття (небезпечні та шкідливі виробничі фактори), тому що
є більш об’ємним, таким, що враховує всі форми діяльності.
Небезпеку зберігають усі системи, що мають енергію, хімічно та біологічно активні компоненти, а також характеристики, що не відповідають умовам життєдіяльності людини.
Небезпеки носять потенційний (можливий, прихований) характер.
Актуалізація небезпек відбувається за певних умов, які йменуються причинами.
Ознаками, що визначають небезпеку, є: загроза для життя, можливість завдати шкоди здоров’ю; порушення умов нормального функціонування органів та систем людини. Небезпека поняття відносне.
Номенклатура система назв, термінів, що застосовуються у якій-небудь галузі науки, техніки. У теорії БЖД доцільно виділити кілька рівнів номенклатури: загальну, локальну, галузеву, місцеву (для окремих об’єктів) тощо.
До загальної номенклатури відносять усі види небезпек: алкоголь, аномальна температура повітря, аномальна вологість повітря, аномальна рухомість повітря, аномальний барометричний тиск, арборициди, аномальне освітлення, аномальна
іонізація повітря, вакуум, вибух, вибухові речовини, вібрація, вода, частини машини, що обертаються, висота, гази, гербіциди, глибина, гіподинамія, гіпокінезія, ожеледь, гарячі поверхні, динамічні перевантаження, дощ, дим,

13 предмети, що рухаються, їдкі речовини, захворювання, замкнутий простір, надлишковий тиск у резервуарах, інфразвук, інфрачервоне випромінювання,
іскри, хитавиця, кінетична енергія, корозія, лазерне випромінювання, листопад, магнітні поля, мікроорганізми, медикаменти, метеорити, блискавки (грози), монотонність, порушення газового складу повітря, повінь, накип, недостатня міцність, нерівні поверхні, неправильні дії персоналу, вогненебезпечні речовини, вогонь, зброя (вогнепальна, холодна тощо), гострі предмети (колючі, ріжучі), отруєння, помилкові дії людей, охолоджені поверхні, падіння (без встановленої причини), пара, перевантаження машин та механізмів, перенапруга аналізаторів, пестициди, підвищена яскравість світла пожежа, психологічна несумісність, пульсація світлового потоку, пил, робоча поза, радіація, резонанс, сенсорна деривація, швидкість руху та обертання, слизька поверхня, снігопад, сонячна активність, сонце (сонячний удар), сонливість, статичні перевантаження, статична електрика, тайфуни, струм високої частоти, туман, ударна хвиля, ультразвук, ультрафіолетове випромінювання, розумове перевантаження, ураган, прискорення, втома, шум, електромагнітне поле, емоційний стрес, емоційне перевантаження, отруйні речовини тощо.
Номенклатура, тобто перелік можливих небезпек, налічує понад 150 найменувань.
Під час виконання конкретних досліджень складається номенклатура небезпек для окремих об’єктів (виробництв, цехів, робочих місць, процесів, професій тощо)
Корисність номенклатур полягає в тому, що вони містять повний перелік потенційних небезпек та полегшують процес ідентифікації. Процедура складання номенклатури має профілактичне спрямування.
Таксономія наука про класифікацію та систематизацію складних явищ, понять, об’єктів. Оскільки небезпека є поняттям складним, ієрархічним, таким, що має багато ознак, то класифікація та систематизація їх відіграє важливу роль в організації наукових знань в галузі безпеки діяльності, дає змогу глибше пізнати природу небезпеки.
Досконала, достатньо повна таксономія небезпек досі не розроблена.
Залежно від конкретних потреб існують різні системи класифікації — за джерелом походження, локалізацією, наслідками, збитками, сферою прояву, структурою, характером впливу на людину тощо.
За джерелом походження розрізняють 6 груп небезпек: природні, техногенні, антропогенні, екологічні, соціальні, біологічні.
За характером дії на людину небезпеки можна поділити на групи: фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні (ГОСТ 12.0.003-74)
За часом виявлення негативних наслідків небезпеки поділяються на
імпульсивні та кумулятивні.
За локалізацією небезпеки бувають: пов’язані із літосферою, гідросферою, атмосферою, космосом.
За наслідками, що спричинили небезпеку: втома, захворювання, травми, аварії, пожежі, летальні наслідки тощо.

14
За завданими збитками: соціальні, технічні, екологічний, економічні.
Сфери прояву небезпек: побутова, спортивна, дорожньо-транспортна, виробнича, військова тощо.
За структурою (будовою) небезпеки поділяються на прості та похідні, що породжуються взаємодією простих.
За енергією, що реалізується, небезпеки поділяються на активні та пасивні.
Така класифікація майже збігається із класифікацією надзвичайних ситуацій, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України, згідно з якою надзвичайні ситуації (НС) на території України поділяються на: НС техногенного, НС природ-
ного, НС соціально-політичного та НС воєнного характеру.
З такою класифікацією узгоджується класифікація небезпечних та шкідливих виробничих факторів, встановлена ГОСТ 12.0.003-74.
Природні джерела небезпеки — це природні об'єкти, явища природи та стихійні лиха, які становлять загрозу для життя чи здоров'я людини (землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені, снігові лавини, шторми, урагани, зливи, град, тумани, ожеледі, блискавки, астероїди, сонячне та космічне випромінювання, небезпечні рослини, тварини, риби, комахи, грибки, бактерії, віруси, заразні хвороби тварин та рослин).
Техногенні джерела небезпекице передусім небезпеки, пов'язані з використанням транспортних засобів, з експлуатацією підіймально-транспортного обладнання, використанням горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів, з використанням процесів, що відбуваються при підвищених температурах та підвищеному тиску, з використанням електричної енергії, хімічних речовин, різних видів випромінювання (іонізуючого, електромагнітного, акустичного).
До соціальних джерел небезпек належать небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем: бродяжництво, проституція, пияцтво, алкоголізм, злочинність тощо. Першоджерелами цих небезпек є незадовільний матеріальний стан, погані умови проживання, страйки, повстання, революції, конфліктні ситуації на міжнаціональному, етнічному, расовому чи релігійному
ґрунті.
Джерелами політичних небезпек є конфлікти на міжнаціональному та міждержавному рівнях, духовне гноблення, політичний тероризм, ідеологічні, міжпартійні, міжконфесійні та збройні конфлікти, війни.
Організація Об'єднаних Націй (ООН) визнає два основні компоненти безпеки особи: «захист від несподіваних і згубних порушень нашого повсякденного способу життя», (відома як «свобода від страху») і «захист від постійних загроз голоду, хвороб, злочинів і пригнічення» (відома як «свобода від злиднів»). Не можна захистити світ від воєн, якщо люди не будуть у безпеці в себе вдома, на своїх робочих місцях, у повсякденному житті. ООН (ПРООН) розробила всеосяжну Концепцію безпеки людини, яка складається з семи основних категорій (компонентів):
• економічна безпека;
• продовольча безпека;

15
• безпека для здоров'я;
• екологічна безпека;
• особиста безпека;
• суспільна, культурна і соціальна безпека;
• політична безпека.
У реальному житті всі ці категорії тісно взаємозв'язані. У концепціях і доктринах багатьох держав дотримуються дещо іншої класифікації компонентів безпеки. Окремі фахівці з безпеки виділяють такі її елементи або категорії як, наприклад, «духовна безпека», «державна безпека», «військово-політична безпека», «інформаційна безпека», «комерційна безпека», «науково-технічна безпека», «ділова безпека», «безпека праці», «пожежна безпека» тощо. Проте, всі ці елементи, з достатнім ступенем обґрунтованості, можна віднести до будь-якої категорії безпеки ООН.
Більшість джерел небезпек мають комбінований характер, наприклад,
природно-техногенні небезпеки — смог, кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості ґрунтів, виникнення пустель та інші явища, породжені людською діяльністю; природно-соціальні небезпеки — химерні етноси, наркоманія, епідемії
інфекційних захворювань, венеричні захворювання та інші;
Соціально-техногенні небезпеки — професійна захворюваність, професійний травматизм, психічні відхилення та захворювання, викликані виробничою діяльністю, масові психічні відхилення та захворювання, викликані впливом на свідомість і підсвідомість засобами масової інформації та спеціальними технічними засобами, токсикоманія.
Існування джерела небезпеки свідчить передусім про існування або ж можливість утворення конкретної небезпечної ситуації, за якою буде завдано шкоди. До матеріальних збитків, пошкодження, шкоди здоров'ю, смерті або іншої шкоди призводить конкретний вражаючий фактор – чинник життєвого середовища, який за певних умов завдає шкоди як людям, так і системам життєзабезпечення людей, призводить до матеріальних збитків.
Залежно від наслідків впливу конкретних вражаючих факторів на організм людини вони в окремих випадках (наприклад, в охороні праці) поділяються на
шкідливі та небезпечні.
Шкідливі фактори – чинники життєвого середовища, які призводять до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворювання і навіть до смерті як наслідку захворювання.
Небезпечні фактори – чинники життєвого середовища, які призводять до травм, опіків, обморожень, інших пошкоджень організму або окремих його органів і навіть до раптової смерті.
За характером та природою впливу всі небезпечні та шкідливі фактори поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.
Небезпечні та шкідливі фактори й джерела небезпеки бувають прихованими, невираженими або ж такими, які важко виявити чи розпізнати.

16
Небезпека проявляється у визначеній просторовій області, яка отримала назву небезпечна зона. На рис. 1.2 наведено графічні варіанти взаємного розташування зони перебування людини та небезпечної зони.

Рис. 1.2. Графічні варіанти взаємного розташування небезпечної зони 1,
зони перебування людини 2 та засобів захисту 3
До пасивних відносяться небезпеки, що активуються за рахунок енергії, носієм якої є сама людина. Це гострі (колючі та ріжучі) нерухомі елементи; нерівності поверхні, по якій пересувається людина; ухили, підйоми; незначне тертя між поверхнями, що стикаються тощо.
Розрізняють апріорні ознаки (передвісники) небезпеки та апостеріорні (сліди) ознаки небезпек.
Небезпеки носять потенційний, тобто прихований характер.
Під ідентифікацією розуміють процес виявлення та встановлення кількісних, часових, просторових та інших характеристик, необхідних і достатніх для розробки профілактичних та оперативних заходів, спрямованих на забезпечення життєдіяльності.
У процесі ідентифікації виявляються номенклатура небезпек, ймовірність їх прояву, просторова локалізація (координати), можлива шкода та інші параметри, необхідні для вирішення конкретного завдання.
Головне в ідентифікації полягає у встановленні можливих причин прояву небезпеки. Повністю ідентифікувати небезпеку дуже важко. Наприклад, причини деяких аварій та катастроф залишаються нез’ясованими тривалі роки або ніколи.
Можна говорити про різний ступінь ідентифікації: більш або менш повний, наближений, орієнтовний тощо.
Умови, за яких реалізуються потенційні небезпеки, називаються причинами.
Інакше кажучи, причини характеризують сукупність обставин, завдяки яким небезпеки проявляються й викликають ті або інші небажані наслідки, збитки.
Форми збитків, або небажані наслідки, різні: травми різної тяжкості, захворювання, які визначаються сучасними методами, шкода, що завдається навколишньому середовищу тощо.
Небезпека, причини, наслідки є основними характеристиками таких подій, як нещасний випадок, надзвичайна ситуація, пожежа тощо.
Тріада «небезпека причини небажані наслідки» це логічний процес розвитку, що реалізує потенційну небезпеку в реальну шкоду (наслідок).
Зазвичай, цей процес містить кілька причин, тобто є багатопричинним. Одна й та

17 сама небезпека може реалізуватися у небажану подію через різні причини. В основі профілактики нещасних випадків по суті лежить пошук причин.
Аксіома про потенційну небезпеку діяльності. Людська практика дає основу стверджувати про те, що будь-яка діяльність потенційно небезпечна. У жодному виді діяльності неможливо досягти абсолютної безпеки. Отже, можна сформулювати такий висновок: будь-яка діяльність потенційно небезпечна. Це твердження має аксіоматичний характер. Дана аксіома має виняткове методологічне та евристичне значення.
Квантифікація це введення кількісних характеристик для оцінки складних понять, що визначаються якісно. Застосовуються чисельні, бальні та інші прийоми квантифікації.
Найрозповсюдженішою оцінкою небезпеки є ризик
кількісна оцінка небезпеки. Визначається як частота або ймовірність виникнення однієї події під час настання іншої. Звичайно це безрозмірна величина, що знаходиться в межах від 0 до 1. Може визначатися й іншими зручними способами. В Україні у сучасній технічній літературі з безпеки це поняття ще не дістало відповідного визнання. В.
Маршалл дає таке визначення: ризик частота реалізації небезпек.
Якісна оцінка це відношення кількості тих або інших несприятливих наслідків до їх можливої кількості за певний період. Визначаючи ризик, необхідно указати клас наслідків, тобто відповісти на запитання: ризик чого?
Формально ризик це частота. Але по суті між цими поняттями існує суттєва різниця, тому, що стосовно до проблем безпеки про можливу кількість несприятливих наслідків доводиться говорити з певною часткою умовності.
Перед тим, як перейти до розгляду інших аспектів проблеми ризику, наведемо приклади.
П р и к л а д 1. Визначити ризик R
пр загибелі людини на виробництві за 1 рік, якщо відомо, що кожного року гине близько n
14 тис. осіб, а кількість працюючих складає приблизно N = 138 млн осіб:
R
пр
= n
N
=
1 4 10 1 38 10 10 4
6 4
,
,
П р и к л а д 2. Кожного року внаслідок різних небезпек неприродною смертю гине близько 500 тис. осіб. Приймаючи кількість населення країни 300 млн. осіб, визначимо ризик загибелі R
кр жителів країни від небезпек:
R
кр
=
5 10 3 10 1 7 10 8
6 3
,
П р и к л а д 3. Визначимо, використовуючи дані попередніх прикладів, ризик R
д зазнати фатального нещасного випадку, пов’язаного із ДТП, якщо кожного року гине у цих подіях 60 тис. осіб:
R
д
=
6 10 3 10 2 10 4
8 4
Розрізняють індивідуальний та соціальний ризики.
Індивідуальний ризик характеризує небезпеку певного виду для окремого
індивіда.

18
Соціальний (точніше груповий) ризик це ризик для групи людей.
Соціальний ризик це залежність між частотою подій та кількістю уражених при цьому людей.
Як приклад приведемо зарубіжні дані, що характеризують індивідуальний ризик (табл. 1.1).

Т а б л и ц я 1.1. Індивідуальний ризик фатального наслідку на рік, обумовлений різними причинами (за даними, що відносяться до всього населення США)

Види небезпек
Ймовірність події
Автомобільний транспорт
3 10
-4
Падіння
9 10
-5
Пожежа
4 10
-5
Утоплення
3 10
-5
Отруєння
2 10
-5
Вогнепальна зброя
1 10
-5
Верстатне обладнання
1 10
-5
Водний транспорт
9 10
-6
Повітряний транспорт
9 10
-6
Предмети, що падають
6 10
-6
Електричний струм
6 10
-6
Залізничний транспорт
4 10
-7
Блискавка
5 10
-7
Загальний ризик
6 10
-4

Для порівняння ризику та вигод багато фахівців пропонують запровадити економічний еквівалент людського життя. Такий підхід викликає заперечення серед певного кола осіб, які стверджують, що людське життя є святим і фінансові операції з ним недопустимі. Однак на практиці неминуче виникає необхідність саме у такій оцінці безпеки людей, якщо питання ставиться так: «Скільки треба витратити коштів, щоб урятувати людське життя?» За дослідженнями інших країн людське життя оцінюється від 650 до 7 млн доларів США. Слід зазначити, що процедура визначення ризику дуже приблизна. Можна виділити 4 методичних підходи до визначення ризику.
Інженерний, що спирається на статистику, розрахунок частот, імовірнісний аналіз безпеки, побудова дерев небезпеки.
Модельний, що ґрунтується на побудові моделей дії шкідливих факторів на окрему людину, соціальні, професійні групи, тощо. Ці методи основані на розрахунках, для яких не завжди є дані.
Експертний, коли ймовірність подій визначається на основі опитування досвідчених спеціалістів, тобто експертів.

19

Соціологічний, що ґрунтується на опитуванні населення.
Названі методи відображають різні аспекти ризику. Тому застосовувати їх необхідно в комплексі.

1.3.

К
ОНЦЕПЦІЯ ПРИЙНЯТНОГО
(
ДОПУСТИМОГО
)
РИЗИКУ


Традиційна техніка безпеки ґрунтується на категоричному імперативі забезпечити безпеку, не допустити ніяких аварій. Як показує практика, така концепція неадекватна законам технічної сфери. Вимога абсолютної безпеки, приваблива своєю гуманністю, може обернутися трагедією для людей тому, що забезпечити нульовий ризик у діючих системах неможливо.
Сучасний світ відкинув концепцію абсолютної безпеки і прийшов до концепції

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   37


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал