Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (075. 8) Київ 2006 ббк




Сторінка5/21
Дата конвертації05.01.2017
Розмір2.84 Kb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21
Облік
і аналіз зовнішньоекономічної діяльності
- малоцінні й швидкозношувані предмети;
- сировина й матеріали;
- устаткування;
- товари.
з
2
їх
вартість оцінюється в грошовій одиниці України в сумі,
обчисленої
за діючим курсом НБУ:
- на дату здійснення господарської операції в іноземній валюті, з якою зв'язане зарахування цих активів на баланс підприємства:
- на кінець звітного періоду;
- на дату погашення заборгованості в плині звітного періоду.
Т.ч. відповідно до нових стандартів бухгалтерського обліку курсові різниці виникають або на дату проведення розрахунку (операції), або на дату складання бухгалтерської звітності (де звітним періодом є місяць).
Згідно П(С)БО Зі «Звітом про фінансові результати» усі курсові різниці
умовно необхідно поділяти на:
Операційні
- які виникають за активами і зобов'язаннями підприємства, зв'язаним з операційною діяльністю;
Не
операційні - які виникають за активами і зобов'язаннями в інвалюті, зв'язаними з інвестиційною і фінансовою діяльністю підприємства.
При віднесенні курсової різниці до операційного чи не операційної необхідно керуватися тим, якою операційною, інвестиційною чи фінансовою є сама операція, в результаті проведення якої дана курсова різниця утворилася.
Позитивна
курсова різниця «транзитом» проходить через рахунок 714
«Доход від операційної курсової різниці».
Негативна
курсова різниця - через рахунок 945 - втрати від операційної курсової різниці, рахунок 974 - втрати від не операційної курсової різниці, з наступним списанням на рахунок 79 «Фінансовий результат».
Курсові різниці, які виникають внаслідок перерахунку залишків валютних
засобів у банку й у касі підприємства на дату балансу, є операційними для
відображення в обліку і складання звіту про фінансові результати, не
операційними при складанні звіту про рух грошових коштів.

Кадуріна Л.О.
50
Таблиця 3.1. Класифікація курсових різниць іноземної ва- люти.
Операційні
Не операційні
На залишок валютних засобів, що
знаходяться в банку чи в касі
підприємства, на дату балансу.
За кредитами, отриманими в іноземній
валюті.
За відсотками, нарахованими з таких
кредитів.
За дебіторською заборгованістю з
реалізованих оборотних активів (крім
фінансових інвестицій), що підлягає
одержанню в інвалюті.
За дебіторською заборгованістю з
реалізованих необоротних активів й
фінансові інвестиції, що підлягає
одержанню в інвалюті.
За кредиторською заборгованістю з
придбаних оборотних активів (крім
фінансових інвестицій), що підлягає
сплаті в інвалюті.
За кредиторською заборгованістю з
придбаних необоротних активів й
фінансові інвестиції, що підлягає сплаті в
інвалюті.
За дебіторською заборгованістю з
операційної оренди.
За дебіторською заборгованістю з
фінансової оренди.
За кредиторською заборгованістю з
операційної оренди.
За кредиторською заборгованістю з
фінансової оренди.
У звіті про фінансові результати (форма
2)
результат, що виник у зв'язку з:
- операційною діяльністю, відображається відповідно до рядку 060
«Інші не операційні доходи» чи 090 «Інші операційні витрати »;
- не операційна різниця відображається в рядках 130« Інші доходи» та 160 «Іншівитрати».
При цьому для розмежування доходів й витрат за джерелами їх виникнення варто враховувати, що операційна курсова різниця буде в тому випадку, якщо вона буде нарахована за активами чи зобов'язаннями підприємства, зв'язаним з операційною діяльністю, тобто основною діяльністю чи діяльністю, яка не є інвестиційною чи фінансовою.
з *

Облік
і аналіз зовнішньоекономічної діяльності
51
«Звіт про рух грошових коштів» (форма № 3) у рядку 040 «Прибуток
(збиток)» від нереалізованих курсових різниць, у графі «Надходження» відбиваються збитки, у графі «Витрати» - прибуток від курсових різниць в результаті перерахунку статей балансу в інвалюті, не зв'язаних з операційною діяльністю.
У формі № 3 у рядку 420 «Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів» показується сума збільшення чи зменшення залишку коштів в
іноземній валюті в результаті коливань валютного курсу в плині звітного періоду.
Сама іноземна валюта (у національній валюті), як і покладено, відображається врядку 240 «Кошти в іноземній валюті» Балансу підприємства ф. № 1.
Отже, підприємство веде окремо облік доходів і витрат за видами діяльності (операційній, інвестиційній і фінансовій).
Датою здійснення господарської операції для цілей бухгалтерського обліку вважається дата визнання (тобто прийняття до бухгалтерського обліку й відображення у фінансовій звітності) активів, зобов'язань, статутного й ін. власного капіталу, доходів і витрат.
Дебіторською заборгованістю є:
1.
Перерахування попередньої оплати за товари, роботи, послуги.
2.
Відвантаження товарів за договором, що передбачає здійснення розрахунків в інвалюті, до одержання оплати.
Кредиторська заборгованість виникає в наступних випадках:
1.
При одержанні товарів, робіт і послуг за договором, що передбачає оплату в інвалюті.
2.
При одержанні попередньої оплати за товари, роботи і послуги.

Облік
і аналіз зовнішньоекономічної діяльності

Зміст операції в іноземній валюті
Дата, що вважається датою здійснення
господарської операції і датою, на яку
здійснюється перерахунок
1
2
Реалізація продукції, товару, робіт, послуг
й інших цінностей за іноземну валюту
(експорт).
Дата митного
оформлення продукції,
товарів
й
інших
цінностей,
що
експортуються.
Дата
підписання
документів про фактичне виконання робіт
та послуг.
Імпорт
сировини,
матеріалів,
ус-
таткування, товарів, робіт й послуг та
інших цінностей.
Дата митного
оформлення сировини,
матеріалів,
устаткування
й
інших
цінностей,
що
імпортуються.
Дата
підписання документів про фактичне
виконання робіт та послуг.
Банківські операції на валютних рахунках. Дата зарахування чи списання валютних
засобів відповідно до виписки установи
банку.
Касові операції з іноземною валютою.
Дата оприбуткування чи видачі іноземної
валюти по касових ордерах, квитанціях
обмінних пунктів.
Погашення заборгованості в іноземній
валюті,
що
видана
працівникам
підприємства під звіт для здійснення
передбачених витрат.
Дата
затвердження
авансового
звіту
працівника.
Формування розмірів статутного фонду
(капіталу) за участю іноземних інвесторів.
За курсом, що зафіксований в установчому
договорі, але не вище курсу НБУ на дату
його підписання.
Заборгованість іноземних інвесторів, які є
засновниками підприємства, щодо внесків
у статутний фонд.
Дата підписання установчого договору.
Складання бухгалтерської звітності.
За курсом котирувань останнього дня
звітного
періоду
(котирування
-
установлення курсів іноземних валют на
біржі).
Таблиця 3.2. Дати здійснення операцій в іноземній валюті, на які з метою бухгалтерського обліку здійснюється перерахунок у грошову одиницю України.

Облік
і аналіз зовнішньоекономічної діяльності
53
У
випадку погашення дебіторської й кредиторської заборгованості в
звітному
періоді чи ж на кінець звітного періоду, необхідно робити
перерахунок
у зв'язку з коливанням офіційного валютного курсу у
бухгалтерському
обліку.
Облік дебіторської заборгованості: а) при збільшенні курсу НБУ - виникає позитивна різни- ця між балансовою вартістю дебіторської заборгованості й офіційним валютним курсом НБУ; б) при зменшенні курсу НБУ - виникає негативна різни- ця - це витрати.
Облік кредиторської заборгованості: а) при збільшенні курсу НБУ - виникає негативна різни- ця - витрати; б) при зменшенні курсу НБУ - виникає позитивна різни- ця - доход.
Згідно П(С)БО 21 у вітчизняному обліку вводиться поняття монетарних та немонетарних статей.
Бухгалтер повинен чітко розмежовувати монетарні статті й немонетарні, як в активі, так і в пасиві, що дуже важливо для бухгалтерського обліку.
До монетарних відносяться кошти й їхні еквіваленти, дебіторська та кредиторська заборгованості, що будуть погашені грошима (їхніми еквівалентами).
Якщо ж дебіторська та кредиторська заборгованість виникла в результаті перерахування чи одержання авансу, тобто надходження коштів відбулося до факту оприбуткування чи реалізації товарів (робіт, послуг) то така заборгованість відноситься до немонетарних статей.
Таким чином, для зручності відображення курсових різниць у складі операційних чи інших доходів і витрат, а також при складанні Звіту про рух коштів пропонується умовна схема обліку заборгованостей в інвалюті.
Таблиця 3.3. Порядок обліку монетарних та немонетарних статей.
Найменування субрахунку
Призначення
МОНЕТАРНІ

Кадуріна Л.О.
54
3621 «Розрахунки з іноземними
покупцями з грошових операцій».
Для
обліку
розрахунків
з
іноземними покупцями
3
операцій
з майбутньою оплатою.
6321 «Розрахунки з іноземними
постачальниками з грошових
операцій».
Для
обліку
розрахунків
з
іноземними постачальниками з
операцій,
що
припускають
наступну оплату.
3772 «Розрахунки з іншими дебіторами
в іноземній валюті » .
Для обліку виданих авансів, що
підлягають поверненню.
6852 «Розрахунки з іншими
кредиторами в іноземній валюті » .
Для обліку отриманих авансів,
що підлягають поверненню;
при погашенні боргу перед
підзвітною особою на підставі
авансового звіту.
3.3. ОБЛІК КУПІВЛІ Й ПРОДАЖУ ІНОЗЕМНОЇ ВАЛЮТИ
3.3.1. Купівля іноземної валюти
Операції купівлі й продажу інвалюти на території України здійснюють як резидентами, так і нерезидентами через уповноважені банки й інші кредитно-фінансові установи, що одержали на це ліцензію НБУ, згідно
Декрету № 15-93. Порядок умов торгівлі іноземною валютою визначається
Правилами № 127.
Проводяться ці операції винятково на міжбанківському валютному ринку України, на аукціонах НБУ й уповноважених банках із продажу валютних засобів.
Інвалюта може здобуватися з шщіативи підприємства на різні цілі, а також для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентами
України.
У відповідності до п. 2.3 Правил 127 підставою для купівлі інвалюти на
МВРУ при розрахунках з нерезидентами з торгових операцій вважаються наступні документи:
- договір з нерезидентом чи інший документ, що відповідно до діючого законодавства України, має силу договору;
- вантажна митна декларація, якщо товар завезений на територію
України;
- акт про приймання, акт виконаних робіт (наданих послуг) чи інший документ, що свідчить про надання послуг, виконання робіт;

Облік
і аналіз зовнішньоекономічної діяльності
55
- документи, передбачені при документарній формі розрахунків
(акредитив, інкасо);
- довідка ДПА, у якій резидент зареєстрований як платник податків, із вказівкою інформації про основний поточний рахунок резидента в гривнях
і поточний рахунок в інвалюті, визначений резидентом як рахунок, з якого здійснюються всі перерахування з метою виконання зобов'язань резидента перед нерезидентами в валюті (термін дії довідки - 90 днів).
На оригіналах документів, на підставі яких була куплена інвалюта, проставляється оцінка уповноваженого банку про обсяг придбаної валюти.
Копії цих документів із зазначеною оцінкою завіряються печаткою й підписом керівника суб'єкта господарської діяльності чи нотаріусом і зберігаються в уповноваженому банку.
Підставою для купівлі інвалюти на МВРУ з метою виконання зобов'язань з капітальних операцій й інших зобов'язань резидентів в
інвалюті є наступні документи (п. 2.13 Правил № 127): а) кредитна утода(угодапозики), що свідчить про необхідність виконання юридичними й фізичними особами
- суб'єктами підприємницької діяльності України зобов'язань в інвалюті, довідка з
інформацією про стан погашення заборгованості за кредитом (займу) і документи, передбачені чинним законодавством щодо легітимності виконання таких зобов'язань (реєстраційні свідчення, індивідуальні ліцензії
НБУ, гарантії КМУіт.п.); б) договір про інвестиційну діяльність, у т.ч. про інвести- ційну діяльність без створення юридичної особи, документи про фактичне внесення
інвестицій, що свідчать про пра- вомірність перекладу за кордон прибутку
(доходу), отрима- ної нерезидентом на законних підставах в Україні:
- копія рішення загальних зборів засновників діючих в Україні підприємств з іноземними інвестиціями про розподіл прибутку;
- копія декларації про прибуток підприємства з оцінкою ДПА про її прийом;
- копія податкового звіту про результати спільної діяльності на підприємстві України без створення юридичної особи і копія декларації про прибуток з оцінкою ДПА про їхній прийом; в) виписки банку з рахунка клієнта про надходження інва- люти. Підтвердження конвертації її в гривні, для придбання

Кадуріна Л.О.
56
облігацій зовнішньої державної позики.
Довідка депозита- рію НБУ чи уповноваженого банку про сплату податку в бюд- жет з доходу, отриманого нерезидентом на території Украї- ни
(копія платіжного доручення, відповідно до якого здійснене перерахування засобів) у випадках, передбачених законом України; г) депозитарний договір, ощадна книжка, ощадний
(депо- зитний) сертифікат, що підтверджують необхідність виконан- ня уповноваженим банком зобов'язань в інвалюті перед влас- ником депозиту (внеску). А також усі види договорів; д) заявки з розрахунком витрат:
- на відрядження за кордон;
- на експлутаційні витрати транспортних засобів, що виконують рейси за кордон; е) документи, що мають силу договору і можуть викорис- товуватися контрагентами
- нерезидентами відповідно до міжнародної практики:
- для оплати участі в міжнародних виставках, конгресах, симпозіумах, конференціях й інших міжнародних зустрічах;
- для оплати за навчання, лікування, патентування і тлі. ;
- для сплати митних платежів;
- для здійснення платежів за користування авторськими правами;
- для відшкодування витрат судових, арбітражних, нотаріальних, правоохоронних органів іноземних держав; ж) укладені трудові договори (контракти) з нерезидентами; и) рішення судів про сплату за межі України пенсій, алі- ментів, штрафів і т.п.; к) угоди між пенсійними фондами про перевод за межі України пенсій в іноземній валюті; л) угоди між поштовими адміністраціями про сплату за межі України поштових переказів.
При придбанні валюти варто враховувати також положення статті 3
Закону № 185, відповідно до якої «резиденти, що купують іноземну валюту через уповноважені банки для виконання зобов'язань перед нерезидентами, зобов'язані здійснювати перерахування таких сум на валютні рахунки резидентів». У відповідності зі статтею 5 Закону M185 у випадку

Облік
і аналіз зовнішньоекономічної діяльності
57
порушення
п'ятиденного терміну, придбана валюта продається
уповноваженими
банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському
валютному
ринку України. Виникаюча при цьому позитивна курсова
різниця
перераховується в бюджет, а негативна — відноситься на
результати
господарської діяльності резидента.
Залишок невикористаної після оплати зобов'язань валюти в розмірі до однієї тисячі доларів США чи еквівалент такої суми в іншій іноземній валюті, раніше придбаної підприємством у встановленому порядку через уповноважені банки й уповноважені фінансово-кредитні установи, може бути зарахований на його поточний рахунок.
У випадку повернення на адресу резидента засобів в інвалюті, куплених на міжбанківському валютному ринку України (МВРУ) і перерахованих на користь нерезидента, у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково чи цілком не виконані, ці засоби не можуть бути використані в інших цілях і підлягають продажу з розподільного рахунку.
Обмеження
щодо терміну продажу не поширюється на інвалюту,
що
не відносяться до 1 групи Класифікатора валют.
На величину суми, необхідної для придбання інвалюти, впливають два фактори — обмінний курс гривні до відповідної іноземної валюти, комісійна винагорода банку та збір у Пенсійний фонд.
Відповідно до п. 3.1. Правил № 127 операції з придбання іноземної валюти здійснюються за вільним договірним курсом купівлі й продажу.
Одночасно, враховується курс валютної біржі за попередній день.
Збір у Пенсійний фонд сплачується юридичними й фізичними особами в розмірі 1 % від суми в гривнях, витраченої на купівлю валюти, без обліку комісійної винагороди з цих операцій.
Порядок сплати збору визначений наступними документами:
-
Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.97 р.;
-
Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування окремих видів господарських операцій, затвердженим
Постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.98 р.;
-
Інструкцією про порядок нарахування й сплати підприємствами, установами, організаціями й громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їхнього надходження

Кадуріна Л.О.
58
в Пенсійний фонд України, затвердженої постановою правління
Пенсійного фонду України № 4-6 від 3 червня 1999 року.
Роз'яснення щодо порядку сплати збору приведені в листі
Національного банку України № 25-011/1966 від 01.12.98 р. і Пенсійного фонду України № 04/3620 від 01.12.98 р.
Юридичні особи одночасно з перерахуванням засобів на купівлю
іноземної валюти представляють банку платіжне доручення на суму збору, яку необхідно сплатити в Пенсійний фонд України з операції купівлі
іноземної валюти. Виходячи із суми, що підлягає перерахуванню для купівлі іноземної валюти, здійснюється розрахунок збору в Пенсійний фонд шляхом множення суми, спрямованої на купівлю іноземної валюти на
0,01.
Можливий варіант, коли банком заявка на купівлю іноземної валюти за якимось причинами не задовольняється (чи задовольняється частково), тоді частину «недовикористаної» суми збору (розмір якої складає різницю між сумою збору, фактично перерахованої банку, і сумою збору, що підлягає сплаті в Пенсійний фонд) повинна бути повернута за рахунок покупця валюти.
Сплачені (нараховані) суми збору в повному обсязі включаються до складу валових витрат платників податку на прибуток на підставі п. 5.2.5. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.97 р.
Для купівлі інвалюти на УМВБ підприємство подає заявку в уповноважений банк, у якій вказується:
1)
повне найменування покупця (поштова адреса, телефон, факс);
2)
прізвище, ім'я, по батькові співробітника, уповноваженого на рішення питань з договорів;
3)
найменування і номер МФО банку;
4)
номер валютного рахунку;
5)
мета використання валюти;
6)
сума іноземної валюти;
7)
курс і сума в гривнях, відповідно до цього курсу;
8)
сума комісійної винагороди банку;
9) зобов'язання покупця зробити своєчасну оплату прид- баної валюти.

Облік
і аналіз зовнішньоекономічної діяльності
59
До заявки додається копія контракту. Після передачі заявки підприємство перераховує гривневий еквівалент у банк за аукціонним курсом попередніх торгів плюс комісійна винагорода. Крім комісійної винагороди уповноваженому банку покупець робить сплату комісії УМВБ у розмірі 0,2 % від суми угоди в інвалюті.
Для бухгалтерського обліку операцій, зв'язаних з рухом валюти, відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів
України № 291 від 30.11.99 р. (далі Інструкція № 291), використовуються наступні рахунки бухгалтерського обліку (таблиця 3.4):
Кошти в іноземній валюті, операції з ними й розрахунки на рахунках бухгалтерського обліку відображаються в гривнях у сумі, обумовленої шляхом перерахування іноземної валюти за курсом Національного банку
України на дату здійснення операції (перерахування засобів, оформлення митних документів, підписання документів про виконання робіт (послуг), підписання установчих документів, твердження авансового звіту про використання підзвітних коштів і т.п.). Одночасно такі кошти чи відповідні заборгованості відображаються в тій валюті, у якій здійснюються розрахун- ки й платежі.
При цьому, зі зміною офіційного обмінного курсу іноземної валюти стосовно гривні виникають курсові різниці між тими, що числяться в обліку у гривневому еквіваленті валют чи заборгованості за курсом НБУ на дату її одержання (придбання) і здійснення операції (списання, продажу і т.д.). Такі курсові різниці відносяться на рахунки 71 «Інший операційний доход», 74 «Інші доходи», 85 «Інші витрати», 94 «Інші витрати операційної діяльності», 97 «Інші витрати.
Порядок відображення операцій по придбанню іноземної валюти в податковому обліку визначений у п. 7.3.4 ст. 7 Закону про податок на прибуток. Відповідно до якого «у випадку купівлі іноземної валюти за гривні валові витрати чи валові доходи платника податків не змінюються.
Сума гривень, сплачена платником податку в зв'язку з такою купівлею (без обліку комісійних чи вартості інших послуг осіб, що здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням платника податку), вважається балансовою вартістю такої іноземної валюти.

Кадуріна Л.О.
60
У випадку купівлі однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту балансова вартість придбаної іноземної валюти визначається на рівні балансової вартості проданої іноземної валюти.
Таким чином, згідно з Законом України «Про податок на прибуток" придбання іноземної валюти не приводить до зміни ні валових витрат, ні валових доходів підприємства (звичайно, за винятком сум збору та комісійної винагороди за проведення обмінної операції, що включаються у валові витрати в загальному порядку).


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал