Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (075. 8) Київ 2006 ббк




Сторінка3/21
Дата конвертації05.01.2017
Розмір2.84 Kb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21
І Т.П.),
якщо вони підлягають ліцензуванню.
3.
Укласти контракти на різні види діяльності з фірмами закордонних країн і на право здійснення операцій, зв'язаних з одержанням іноземної валюти.
4.
Ознайомитися з правилами митних процедур і дотримуватися їх.
Реєстрація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснюється на підставі заяви і нотаріально завірених копій статуту й установчих документів.
Відповідно до наказу Державного митного комітету України «Про затвердження Порядку ведення обліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в митних органах» № 237 від 31.05.96 р. (далі - Порядок № 237) такий облік ведеться тими митними органами, у зоні діяльності яких суб'єкт
2 *
27 зовнішньоекономічної діяльності зареєстрований в органах виконавчої влади як суб'єкт підприємницької діяльності (далі - СПД).
Підприємства, що зареєструвалися як юридичні особи на території
України і мають постійне місцезнаходження на її території, можуть здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, як в Україні, так і за її межами.
Відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб'єкт підприємницької діяльності здобуває статус суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності без офіційної державної реєстрації.
Одним із принципів регулювання зовнішньоекономічної діяльності є митний контроль зовнішньоторговельних операцій.
Застосовується цей принцип у відношенні тих суб'єктів зов- нішньоекономічної діяльності, які на підставі зовнішньоекономічних

Облік
і аналіз зовнішньоекономічної діяльності
договорів з іноземними суб'єктами господарської діяльності здійснюють переміщення товарів через митний кордон України. Товари допускаються до переміщення за умови обов'язкового митного оформлення.
Правила і порядок їхнього переміщення й оформлення встановлені спеціальним митним законодавством, постановами КМУ й іншими нормативними актами.
Митне оформлення прямо зв'язане з декларуванням товарів суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.
Під декларуванням розуміється заява за установленою формою зведень про мету переміщення товарів через митний кордон України, про митний режим і іншу інформацію, необхідну для митного оформлення й контролю.
Митні органи приймають товари до оформлення тільки при наявності у
їхній картотеці облікової картки суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. її відсутність служить підставою для відмовлення останнім у митному оформленні.
Відповідно до наказу Державного митного комітету України «Про затвердження Порядку ведення обліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в митних органах» № 237 від 31.05.96 р. (далі - Порядок №237) такий облік ведеться тими митними органами, у зоні діяльності яких суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності зареєстрований в органах ви- конавчої влади як суб'єкт підприємницької діяльності.
Декларування товарів, відповідно до діючого митного законодавства, при їх митному оформленні може здійснюватися:
1)
самими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, які є власниками товарів;
2)
митними брокерами на підставі договору із суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності - власниками товарів.
В обох випадках усім суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, до початку митного оформлення необхідно акредитуватися, тобто стати на облік у митних органах (вантажному відділі митного посту) за місцем своєї державної реєстрації.
Для цього в першому випадку суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності повинні самі передати в митні органи оригінали і завірені у встановленому порядку копії документів, перелік яких визначений
Порядком № 237.

Кадуріна Л.О.
28
В другому випадку за дорученням суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності необхідні документи можуть бути віддані митними брокерами.
Поряд з оригіналами і копіями необхідних для обліку документів суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності чи митні брокери подають митним органам два екземпляри оригіналів «Облікової картки суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності», форма якої встановлена Порядком № 237.
Для реєстрації суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності потрібні наступні документи:
1.Устав: а) рішення власника майна чи уповноваженого їм органа про створення
СПД. Якщо власників чи уповноважених органів два й більше, то таким рішенням є установчий договір; б) устав підприємства (якщо його наявність відповідно до законодавства необхідна для створення організаційно-правової форми
СПД).
2.
Свідчення про державну реєстрацію СПД в органах виконавчої влади за його місцезнаходженням.
3.
Довідка органів статистики про занесення СПД у Єдиний державний реєстр підприємств та організацій, про присвоєння коду території й коду форми власності.
4.
Довідка уповноваженого банку про наявність розрахункового рахунка (національного й валютного).
5.
Довідка, що містить зведення про прізвище, ім'я, по батькові керівника й головного бухгалтера підприємства, номера телефонів.
6.
Наказ по підприємству про призначення особи, відповідальної за роботу з митними органами, з вказівкою його прізвища, імені, по батькові, паспортних даних, із зразками його підпису і печаток, що будуть використовуватися підприємством при оформленні документів в органах митниці.
При закінченні реєстрації митні органи зберігають усі перераховані вище документи в особистій справі підприємства.
Після перевірки всіх наданих документів і екземплярів «Облікової картки суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності» інспектор вантажного відділу митниці привласнює суб'єкту ЗЕД відповідний обліковий номер.

Облік
і аналіз зовнішньоекономічної діяльності
Цей номер вказується на двох екземплярах «Облікової картки суб'єкта зов- нішньоекономічної діяльності».
Перший екземпляр облікової картки залишається в митниці, а другий видається суб'єктам ЗЕД і служить свого роду свідченням про облік
(акредитацію) цих суб'єктів в органах митниці.
При заповненні вантажної митної декларації на товари, що підлягають оподаткуванню на додану вартість, вказується індивідуальний податковий номер суб'єкта ЗЕД. Якщо суб'єкт ЗЕД зареєстрований як платник податку на додатко- ву вартість, йому необхідно надати в органи митниці свідчення ДПАУ про таку реєстрацію. Порядок реєстрації та форма зазначеного свідчення встановлені наказом ДПАУ «Про затвердження Положення про Реєстр платників податку на додаткову вартість» № 79 від 01.03.2000 р.
Однак СПД, що здійснює експортно-імпортні операції, може відповідно до чинного законодавства і не підлягати реєстрації як платник податку на додаткову вартість. У цьому випадку такому суб'єкту необхідно надати в митні органи заяву, підписану керівником підприємства, головним бухгалтером і завірену печаткою підприємства, про те, що СПД не підлягає включенню до Реєстру платників податку на додатковуявартість.
Копія свідчення ДПАУ про реєстрацію платника податку на додаткову вартість оригінал чи заява про те, що СПД не підлягає реєстрації як платник ПДВ, подаються суб'єктом ЗЕД один раз, поряд з перерахованими вище документами. Надання копії і заяви є необхідним відповідно до листа
Державної митної служби України № 11/2-5670 від 05.06.98 р.
Якщо суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності надав неповний комплект документів чи документи, що містять недостовірну інформацію, митний орган може відмовити йому в постановці на облік.
Відповідальність за вірогідність інформації, зазначеної в «Обліковій картці суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності», несе керівник підприємства.
За наявність і повноту всіх зведень, зазначених в обліковій картці, відповідає митний інспектор, що веде облік.
Суб'єкти ЗЕД можуть оформляти товари в митниці не за місцем обліку.
Для цього їм необхідно надати в митницю оформлену копію облікової картки суб'єкта ЗЕД, завірену митницею, у якій вони акредитовані. При

Облік
і аналіз зовнішньоекономічної діяльності
2 * *
30 цьому митниця при оформленні не вправі жадати від суб'єктів ЗЕД додаткових документів, що підтверджують вірогідність зведень, зазначених в обліковій картці.
2.2. ПОРЯДОК ВІДКРИТТЯ ВАЛЮТНОГО РАХУНКУ
Для відкриття поточного рахунку в іноземній валюті підприємство- резидент представляє уповноваженому банку ті ж документи, що й для відкриття поточного рахунку в національній валюті:
1. Заява на відкриття рахунку встановленого зразка.
Заява підписується керівником та головним бухгалтером підприємства. Якщо в штаті немає посади головного бухгалтера чи іншої посадової особи, на яку покладена функція ведення бухгалтерського обліку
і звітності, то заяву підписує тільки керівник.
2.
Копія свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади, іншому органу, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, завірена нотаріально чи органом, що видав свідчення про державну реєстрацію.
3.
Копія належним чином зареєстрованого статуту (положення), завірена нотаріально чи органом, що реєструє. При цьому на копії статуту повинні бути зведення про реєстрацію (дата, номер, назва організації, що реєструє). Тому копія статуту повинна бути нотаріально завірена після реєстрації підприємства, а не в момент підписання установчого договору.
Підприємства, що діють на підставі
лиши
установчого договору, замість статуту надають нотаріально завірену копію установчого договору.
4.
Копія документа, що підтверджує про взяття підприємства на податковий облік, завірена податковим органом, нотаріально чи уповноваженим працівником банку.
5.
Два екземпляри картки із зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчими документами підприємства надане право розпорядження рахунком і підписання розрахункових документів, завірені нотаріально чи вищестоящою організацією у встановленому порядку. У картку включається також зразок відбитка печатки підприємства.
6.
Довідка про реєстрацію в органах соціального страхування України.
7.
Копія довідки територіального органа Міністерства статистики
України про внесення підприємства в Єдиний державний реєстр

Облік
і аналіз зовнішньоекономічної діяльності
2 * *
31 підприємств і організацій України (із привласненим ідентифікаційним номером).
8.
Накази (протоколи зборів) про призначення всіх посадових осіб, що мають право першого й другого підписів.
Якщо поточний рахунок в іноземній валюті відкривається в тім же банку, де відкритий поточний рахунок у національній валюті, то подаються тільки заява про відкриття рахунку і картка із зразками підписів і відбитком печатки, причому картки можна нотаріально не завіряти.
Валютні рахунки бувають:
- поточні;
- кредитні;
- депозитні (до 12 місяців);
- розподільні.
Поточні
рахунки - використовуються для збереження всіх засобів і здійснення банківських операцій, тобто безготівкових та розрахунків готівкою в іноземній валюті.
Кредитні
рахунки - відкриваються банками на договірній основі і призначаються для обліку кредитів, наданих шляхом оплати розрахункових документів чи перераху-ванням кредитних засобів на поточний рахунок позичальника відповідно до умов кредитних угод.
Розподільний
рахунок (транзитний) - на який зараховується виручка.
Ще його називають гарантійним чи блокуючим.
Депозитні
рахунки - відкриваються підприємством на певний строк, обумовлений договором, що полягає між власником рахунку й установою банку.
Кошти з поточного рахунку переводяться на депозитний рахунок, а після закінчення терміну збереження повертається на поточний рахунок.
Відсоток по депозитних вкладах здійснюється в такому ж порядку чи зараховується на поповнення депозиту.
У залежності від суми валюти депозитний рахунок може відкриватися від 1 до 12 місяців.
Мінімальна сума іноземної валюти визначається банком.
Попередній імпортний депозит відкривається при здійсненні бартерної операції, але не пізніше, ніж через три робочі дні з моменту вступу в силу бартерного договору і діє на весь період бартерної (товарообмінної) операції.

Облік
і аналіз зовнішньоекономічної діяльності
2 * *
32
Депозит повертається суб'єкту ЗЕД протягом трьох банківських днів з дати надання копії митної декларації, що засвідчує одержання товарів за
імпортом.
Валютні засоби, що враховуються підприємством, за правом приналежності підрозділяють на:
- власні валютні засоби;
- валютні засоби особливого призначення;
- позикові валютні засоби.
Позикові
валютні засоби - це такі, котрі отримані підприємством на певний строк у виді позички банку чи відповідно до визначених зобов'язань перед іншими кредитними установами.
За відкриття валютних рахунків і здійснення операцій з них підприємство платить комісійну винагороду у валюті. Кожен уповноважений банк встановлює свої тарифи ставок комісійних винагород.
Крім того, банк стягує з підприємств суму у валюті в оплату поштово- телеграфних витрат, комісійних винагород іноземних банків та інших витрат, фактично зроблених у зв'язку із здійсненням валютних операцій.
Як правило, банк нараховує й виплачує відсотки з операцій на валютних рахунках. Нарахування відсотків здійснюється один раз у квартал за процентними ставками, що визначаються на основі ставок з короткострокових депозитів на міжнародному валютному ринку.
Облік операцій на валютному й іншому рахунках у банках регулюється наказом МФУ « Положення про бухгалтерський облік операцій в іноземній валюті».
Іноземна валюта, що знаходиться на потокових валютних рахунках, може бути за розпорядженням власника:
1)
переведена за кордон у прийнятій банківській формі з експортно-
імпортних операцій;
2)
перерахована на рахунок зовнішньоекономічних організацій для наступного переводу за кордон в оплату імпортованих товарів;
3)
перерахована на валютні рахунки
іншим підприємствам
(нерезидентам, першим посередникам, транспортним, страховим організаціям) в оплату товарів, вироблених цими підприємствами;
4)
використана на оплату заборгованості кредитів в іноземній валюті, отриманих у банку, банківські комісії і поштово-телеграфні витрати;

Облік
і аналіз зовнішньоекономічної діяльності
2 * *
33 5)
використана на оплату витрат на відрядження, відповідно до діючих правил;
6)
використана для продажу на внутрішньому ринку на УМВБ.
Найважливішою задачею обліку валютних засобів і операцій з ними є достовірне відображення відповідної інформації на передбачених для цієї мети бухгалтерських рахунках і в регістрах синтетичного й аналітичного обліку.
Всі операції за валютними рахунками реєструються на підставі банківських виписок і прикладених до них виправдувальних документів.
У банківській виписці обов'язково вказуються валютні суми (вхідне сальдо на початок дня, суми з операцій, вихідне сальдо на кінець дня), а також у гривневому еквіваленті.
Основні рахунки обліку іноземної валюти, використаані при обліку товарно-матеріальних цінностей, виконаних робіт, наданих послуг у зовнішньоекономічній діяльності; тобто для
2 * * *
35 бухгалтерського обліку операдій, зв'язаних з рухом валюти повинні здійснюватися відповідно до Інструкції №291. До сум, що значаться в дорозі, відносяться:
- виручка, отримана підприємствами за реалізовані послуги, продукцію й роботи, внесена в банк для зарахування на валютний рахунок;
- валютні засоби, перераховані на УМВБ для їхнього продажу;
- кошти в іноземній валюті, прийняті до обліку за телеграфним повідомленням іноземного банку про зроблений платіж за рахунок акредитива, до надходження виправдувальних документів (рахівниць- фактур, актів й інших).
Методика обліку за цими рахунками аналогічна методиці обліку
іноземної валюти в касі й на валютних рахунках:
- аналітичний облік ведеться у відповідних валютах;
- синтетичний облік - у грошовій одиниці України.
Бухгалтерія підприємства перевіряє правильність й обґрунтованість проведених банком операцій за розрахунковими рахунками і при виявленні помилок повідомляє відділення банку протягом 10 днів із дня одержання виписки. Виправлення у виписці банку підтверджуються підписом

Кадуріна Л.О.
34 головного бухгалтера установи банку та відбитком круглої печатки.
Виправлення в первинних документах не допускаються.
У випадку надходження валютного виторгуна валютний рахунок, що підлягає обов'язковому продажу, підприємство складає заяву.
50 % інвалюти із транзитного рахунка підлягає обов'язковому продажу за курсом НБУ на день продажу в гривне-вий еквівалент потім зараховується на розрахунковий рахунок підприємства.
50 % інвалюти, що залишилася, зараховується банком на поточний валютний рахунок підприємства.
Банк видає виписки в розрізі валют і в українській гривні. Паралельно
із записами в журналах-ордерах з валютних рахунків у грошовій одиниці
України необхідно також відображати аналогічні записи у валюті відкритого рахунку за її номіналом. Для цього відкривають другий комплект облікових регістрів, або роблять запис даних через дріб.

Облік
і аналіз зовнішньоекономічної діяльності
Згідно національного плану рахунків синтетичний облік наявності й руху валютних засобів, а також різних опегзацій зовнішньоекономічної діяльності здійснюється на наступних рахунках.
Найменування рахунку
Примітки
1
2
302 - «Каса в іноземній валюті».
304 - «Операційна каса в іноземній валюті.
За
субрахунком
302
відображається
надходження коштів в іноземній валюті в
касу підприємства (за дебетом) й їхня сплата,
списання (за кредитом).
312 - «Поточні рахунки в іноземній валюті».
3121
- «Валютний рахунок у країні».
3122
- «Валютний рахунок за рубежем».
3123
- «Транзитний валютний рахунок».
314 - «Інші рахунки в банках в іноземній ва люті».
Ці рахунки відповідно до Інструкції № 291
призначені для узагальнення інформації про
наявність та рух коштів в іноземній валюті.
333 - «Кошти в дорозі в національній валюті».
Незважаючи
на
те,
що
зазначений
субрахунок
не
валютний,
саме
він
використовується при здійсненні операцій
при покупці іноземної валюти.
334 - «Кошти в дорозі в інвалюті». 332 - «Грошові документи в
інвалюті».
Цей субрахунок застосовується, як правило,
при здійсненні операцій із продажу (у тому
числі обов'язкового) іноземної валюти.
362 - «Розрахунки з іноземними покупцями».
3621
- «Розрахунки з іноземними покупцями
по грошових операціях».
3622
- «Розрахунки з іноземними покупцями
по бартерних операціях».
Аналітичний облік ведеться у валюті,
обумовленої договором з кожним покупцем, з
кожного пред'явленого до оплати рахунку.
372 - «Розрахунки з підзвітними особами». 3722 - «Розрахунки
з підзвітними особами і іноземній валюті».
3772 - «Розрахунки з іншими дебіторами в іноземній валюті».
3712-«Розрахунки за виданими авансами в ін. валюті».
Теж
40- «Статутнийфонд».
44 - «Нерозподілений прибуток (непокриті
збитки)».
Таблиця 2.1. Рахунок обліку іноземної валюти.

Кадуріна Л.О.
36
1
2
502 - «Довгострокові кредити банків в
інвалюті».
504 - «Відстрочені кредити банків в інвалюті».
506 - «Інші довгострокові позички в інвалюті».
512 - «Довгострокові векселя в інвалюті».
602 - «Короткострокові кредити банків в
інвалюті».
606 - «Прострочені позички в інвалюті».
604 - «Відстрочені короткострокові кредити
банків в інвалюті» .
612-«Поточна заборгованість з довгострокових
зобов'язань в інвалюті». 622 - «Короткострокові
векселя видані в інвалюті».
6321 - «Розрахунки з іноземними по-
стачальниками і замовниками з грошових
операцій».
6321 - «Розрахунки з іноземними по-
стачальниками і замовниками з бартерних
операцій».
Це облік розрахунків за товарно-
матеріальні цінності, виконані роботи,
надані
послуги. Аналітичний
облік
ведеться
окремо
за
кожним
постачальником
в
розрізі
кожного
документа (рахунку) на оплату.
64
- «Розрахунки за податками і пла-
тежами».
65
- «Розрахунки за страхуванням».
67
- «Розрахунки з учасниками».
68
- «Розрахунки за іншими опе-
раціями».
г
711 - «Доход від реалізації іноземної валюти».
714 - «Доход від операційної курсової різниці».
Узагальнюється інформація про доходи
від курсових різниць
3
активів і
зобов'язаннях підприємства, зв'язаною з
операційною діяльністю підприємства.
744 - «Доход від неопераційної курсової
різниці».
Узагальнюється інформація про курсову
різницю з активів і зобов'язанням в
іноземній
валюті,
що
зв'язана
з
фінансовою й інвестиційною діяльністю
підприємства.
Продовження таблиці 2.1.

Облік
і аналіз зовнішньоекономічної діяльності

1
2
746 - «Інші доходи від звичайної
діяльності».
Відображаається
різниця
між
сумою
зобов'язання,
що
виникло
на
дату
одержання
(визнання)
за
бартерним
контрактом активів (робіт, послуг), і сумою
дебіторської заборгованості за передані за
бартерним контрактом активи.
791
- «Результат основної
діяльності».
792
- «Результат фінансових
операцій».
Сальдо з цих рахунків на кінець
місяця списується на рахунок 44.
За кредитом - порядок закриття рахунків
обліку доходів рахунку 71,70.
За дебетом - відображення суми в порядку
закриття рахунків витрат (94, 97).
942 - «Собівартість реалізованої
іноземної валюти».
На
цьому
рахунку
відображається
балансова вартість реалізованої інвалюти
на дату її реалізації. Кореспонденція: Д791 -
К942.
945 - «Втрати від операційної курсової
різниці» .
Ведеться облік втрат з активів і зобов'язань
операційної діяльності підприємства від
зміни курсу гривні до іноземної валюти.
974 - «Втрати від неопе-раційних
курсових різниць».


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал