Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (075. 8) Київ 2006 ббк



Pdf просмотр
Сторінка20/21
Дата конвертації05.01.2017
Розмір2.84 Kb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21
валюти, яка може бути отримана у разі їх продажу особам, не пов'язаним з
продавцем за звичайних умов ведення господарської діяльності.
Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності Таким чином:
- рівень індикативних цін на експортовані товари визначається по переліку, регулярно публікуємому в газеті «Урядовий кур'єр»;
- на товари, для яких встановлені індикативні ціни, звичайні ціни встановлюються на рівні індикативних;
- що стосується визначення звичайних цін на товари, до яких не застосовуються індикативні ціни, то в цьому випадку необхідно використовувати довідкові ціни, які публікуються в залежності від характеру бартерної операції: при внутріукраїнському обміні - у довіднику Державного комітету статистики України «Середні ціни й
індекси», при міжнародному - у бюлетні «Огляд цін українського і

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності
231 світового товарних ринків». Якщо в зазначених виданнях немає зазначеної інформації, то можна скористатися біржовими даними, узятими із прайс-листів різних фірм, і т.п.
11.3. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК БАРТЕРНИХ ОПЕРАЦІЙ
В бухгалтерському обліку бартерні угоди відображаються як за експортними, так і за імпортними операціями. Після здійснення бартерної угоди здійснюється залік взаємних вимог суб'єктів бартерного контракту.
Особливості бухгалтерського обліку бартерних операцій полягають в тому, що:
1)
відсутні грошові розрахунки з іноземним партнером;
2)
момент відвантаження продукції на експорт вважається моментом її реалізації;
3)
облік розрахунків з іноземним партнером здійснюється на двох субрахунках:
- 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками і підрядниками» ;
-362 «Розрахунки з іноземними покупцями і замовниками»;
4) кредиторська заборгованість іноземному партнеру за товари, що
імпортуються, повинна дорівнювати контрактній вартості відвантаженої на експорт продукції.
Для правильності відображення в бухгалтерському обліку товарообмінних (бартерних) операцій необхідно враховувати, що згідно до
П(с)БУ існують ще й справедливі ціни. В залежності від величини цих цін підприємством визначається первісна вартість отриманої за бартерним контрактом продукції, а також доход від такої операції.
Справедлива вартість - це сума, за якою може бути здійснено обмін активу в результаті операції між поінформованими, зацікавленими, незалежними сторонами.
Справедлива вартість відвантажених товарів дорівнює їхнш звичайній ціні, а значить і індикативній.
Для підприємства, що проводить бартерну операцію, з метою бухгалтерського облжу істотне значення має справедлива вартість отриманої, а не відвантаженої продукції. Таким чином, при відображенні тієї чи іншої бартерної операції необхідно проводити подвійну роботу - для

Кадуріна Л.О.
232 цілей податкового обліку визначати звичайну ціну на відвантажений товар, а для цілей бухгалтерського - справедливу вартість на товар отриманий.
У такій ситуації рекомендується встановлювати договірну вартість на рівні справедливої. Якщо ж цього досягти не вдається (а в сучасній економічній ситуації це спостерігається в більшості бартерних операцій), необхідно мати достатню кількість аргументів для доказу того, що договір укладений по ринковим (справедливим) цінам.
При бартернії* угоді важливий нюанс - обмін може бути здійснений як подібними (однаковими за призначенням і справедливою вартістю), так і неподібними (різними за призначенням і справедливою вартістю) активами. Від визнання активів подібними чи неподібними залежить відображення в обліку бартерних операцій, адже згідно п.9 П(с)БУ 15
«Доход », затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 290від
29.11.99р. (далі - П(с)БУ 15), при обміні подібними активами дохід не визнається, навпроти, при обміні неподібними активами дохід «визнається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, отриманих чи підлягаючих одержанню підприємством, зменшеної чи збільшеної відпо- відно на суму переданих чи отриманих коштів та їх еквівалентів».
У тому випадку, коли визначити справедливу вартість отриманих активів неможливо, п.24 П(с)БУ 15 встановлено, що дохід визнається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг (крім коштів та їх еквівалентів), переданих за таким бартерним контрактом.
Отримані запаси в бухгалтерському обліку прибуткуються за первісною вартістю при проведенні подібного бартеру дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує
їхню справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їхня справедлива вартість.
Якщо обмін здійснюється неподібними активами, то первісною вартістю є справедлива вартість переданих запасів, збільшена (зменшена) на суму коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) у процесі обміну.
Особливості податкового обліку при проведенні операції за
зовнішньоекономічним бартером

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності
233
З точки зору оподаткування ці угоди поєднують дві операції - експортну та імпортну.
Згідно Закону «Про внесення змін в Закон України «Про податок на додану вартість» від
16.01.03.
№ 469-ІУ при проведенні зовнішньоекономічного бартеру податкові зобов'язання
1 2 '
265
і податковий кредит нараховуються як і для операцій купівлі/ продажу товарів
за гроші. Відповідно до цього, податкові зобов'язання виникають у сторони яка
відвантажила першою по бартерному контракту товари (виконала роботу,
надала послуги), виходячи із звичайної ціни (порядок її визначення
регулюється п.1.20. Закону на прибуток). Контрагент, до якого надходять
товари (роботи, послуги) має право включати їх вартість до складу валових
витрат збільшувати податковий кредит.
Таким чином, якщо імпортна частина контракту попередня експортної, то
в неї виникає право на податковий кредит, а податкові зобов'язання
виникають під час експорту, а у випадку першої операції експорту товару,
виникають спочатку зобов'язання, а при надходженні товару по імпорту
виникає кредит.
Приклад (у двох варіантах:
1 - перша операція - імпорт;
2
- перша операція - експорт).
Укладена бартерна угода між нерезидентом та резидентом України на суму
2 000 доларів США, відповідно до якого за імпортом повинно бути отримано
обладнання для швейної промисловості, а за експортом відвантажено
обладнання для машинобудівництва, балансова вартість якого 5 000 грн.
Договірну ціну встановлено на рівні справедливої вартості - 2000 дол.
США.
Під час оформлення ВМД було сплачено:
-
мито - 3 % митної вартості;
-
митні збори - 0,4 % .
Курси НБУ на дати здійснення операції
Дата
Курс НБУ, грн./дол.США
2.06.
5,33
12.06.
5,40

КадурінаЛ.О.
234

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності
12*
267
п/п
Дата
Зміст господарських операцій
Кореспонденція
рахунків
Сума,
гри.
дебет
кредит
1
2
3
4
5
6
1 2.06.
Під час оформлення ввізної ВМД з імпорту
обладнання було сплачено:
мито 2000x5,33x0,03= 320;
митні збори 2000x5,33x0,004=43 ВМД,
платіжне доручення.
642(377)
642(377)
311 311
320 43
2
2.06. Сплачена сума ГГДВ з імпорту обладнання
(20О0х5,33+320)х0.2=2196 ВМД, платіжне
доручення.
644
311
2196
3
2.06. Відображено надходження імпортного
обладнання, ВМД.
15
632
10660
4
2.06.
Сплачені мито та митні збори віднесені до
вартості придбаного обладнання, ВМД.
15
642(377)
363
5
2.06.
Оприбутковане імпортне обладнання.
10
. 15
11023
6 12.06.
Відображено відвантаження на експорт
обладнання в рахунок бартерної угоди.
ВМД (згідно контракту вартість експортної
операції повинна бути еквівалентна
імпортної незалежно від курсу валюти на
день здійснення операції).
362
702
10660
7
12.06.
Відображено податкові зобов'язання з ПДВ
за ставкою 0 % , ВМД.
643
641
0
8
12.06.
Під час оформлення вивізної митної
декларації з експорту обладнання було
нараховано та сплачено:
мито-2000x5,4x0,03- 324;
митні збори 2000x5,4x0,004=43. ВМД,
платіжне доручення
93 642(377)
642(377)
642(377)
311 311
367 324
43
9
12.06.
Відсторнована сума ПДВ, яка була сплачена
під час придбання обладнання в
українського постачальника. Довідка
бухгалтерії.
641
631
1000
10 12.06.
Сторнована сума ПДВ віднесена до вартості
експортованих товарів. Довідка бухгалтерії.
281
631
1000
Таблиця
11.1.
Журнал реєстрації господарських операцій з бартеру
(перша операція - імпорт).

Кадуріна Л.О.
236
Таблиця 11.1. Журнал реєстрації господарських операцій з бартеру (перша операція - імпорт).

п/п
Дата
Зміст господарських операцій
Кореспонденція
рахунків
Сума,
грн.
дебет
кредит
1
2
.06.
Відображено експорт обладнання, ВМД.
362
702
10660
2
2
.06.
Нарахована сума ПДВ за ставкою 0%, ВМД.
702
641
0
3
2.06.
Під час оформлення вивізної митної декларації
з експорту обладнання було нараховано та
сплачено:
-
мито 2000x5,33x0,03 = 320;
-
митні збори 2000x5,33x0,004 = 43. ВМД,
платіжне доручення.
93 642
(377) 642
(377)
642 (377)
311 311
363 320
43
4
2.06.
Відсторнована сума ПДВ, яка була сплачена
під час придбання обладнання в українського
постачальника. Довідка бухгалтерії.
641
631
1000
5
2.06.
Сторнована сума ПДВ віднесена до вартості
експортованих товарів. Довідка бухгалтерії.
281
631
1000
1
2
3
4
5
6
11 12.06. Списана первісна вартість експортованого
обладнання. Довідка бухгалтерії.
902
281
6000
12 12.06. Списана раніше нарахована сума ПДВ на
вартість реалізації на експорт.
вмд.
702
643
0
13 12.06. Сума імпортного ПДВ включена до складу
податкового кредиту. ВМД. довідка бухгалтерії.
641
644
2196
14 12.06. Відображено фінансовий результат від
заключної бартерної операції. Довідка
бухгалтерії.
702 791
791
791 902
93
10660
6000 367
15 12.06. Проведено залік заборгованості.
632
362
5500
Продовження таблиці 11.1.

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності
237
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1.
Розкрити поняття бартерної операції.
2.
Вимоги до бартерної угоди.
3.
Порядок митного оформлення бартерних операцій.
4.
Особливості розрахунку сум бартерних операцій.
5.
Індикативна ціна.
6.
Справедлива вартість.
7.
Звичайна ціна на продукцію.
8.
Облік бартерних операцій.
6
2
.06.
Списана первісна вартість
експортованого обладнання. Довідка
бухгалтерії.
902
281
6000
7
2.06.
Відображено фінансовий результат від
бартерної операції з експорту. Довідка
бухгалтерії.
702 791
791
791 902 93
10660
6000 363
8
12.06.
Під час оформлення ввізної митної декларації з
імпорту обладнання було сплачено:
мито -2000x5,4x0,03 = 324;
митні збори- 2000x5,4x0,004 = 43. ВМД,
платіжне доручення.
642
(377)
642
(377)
311 311
324 43
9
12.06.
Відображено надходження імпортного
обладнання, ВМД.
15
632
10660
10
12.06.
Сплачені мито та митні збори віднесені до
вартості придбаного обладнання, ВМД.
15
642 (377)
367
11
12.06.
Оприбутковане імпортне обладнання.
10
15
11027
12
12.06.
Передано податковий вексель органам митного
контролю на суму податкових зобов'язань.
(2000x5,4+324)х0,2 = 2225.
643
621
2225
13
12.06.
Проведено залік заборгованості.
632
362
5500
14
12.06
Нараховані податкові зобов'язання, погашений
податковий вексель. Довідка бухгалтерії.
621
641
2225
15
12.06.
Включено до податкового кредиту суму ПДВ,
сплачену за податковим векселем.
Довідка бухгалтерії.
641
643
2225
Продовження таблиці 11.1.

Кадуріна Л.О.
238
12. АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ.
Аналіз і оцінка ефективності експортних та імпортних операцій [10].
Залежно від часу проведення аналітичної роботи в зовні- шньоекономічній діяльності розрізняють попередній, оперативний та наступний аналіз.
Джерелами інформації для аналізу господарської діяльності є дані бухгалтерського і оперативного обліку та звітності.
Основними завданнями аналізу зовнішньоекономічної діяльності є:
1)
оцінка рівня і якості виконання підприємством зобов'язань за контрактами з іноземними партнерами;
2)
характеристика динаміки
(розвитку) зовнішньоекономічної діяльності підприємства;
3)
оцінка раціональності використання коштів, залучених для виконання зобов'язань за контрактами. Виконання вказаної задачі передбачає послідовне або паралельне вивчення оборотності капіталу підприємства, дослідження непрямих витрат на експорт та імпорт товарів, вивчення ефективності зовнішньоекономічних операцій; узагальнення попередніх результатів аналізу за допомогою коефіцієнту віддачі оборотного капіталу, що і дозволить відповісти на питання, наскільки раціонально використано оборотний капітал в процесі зовнішньоекономічної діяльності підприємства;
4)
оцінка фінансових результатів зовнішньоекономічної діяльності підприємства;
5)
характеристика фінансового стану підприємства.
12.1. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЕКСПОРТНИХ
ОПЕРАЦІЙ.
Зобов'язання за контрактами повинні бути виконані за терміном постачання товарів, якістю та кількістю товару. За даними звітності підприємства обчислюється узагальнений коефіцієнт прострочених зобов'язань за формулою 12.1:

К
„р
/
К
е)*
100
%>
(
12
-!)

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності
239 де К^ - експортна вартість товару за всіма контрактами, прострочених виконанням протягом року;
К
е
- сума всіх контрактів з експорту, які підлягають виконанню за звітний рік. Показник прострочок складається за всім експортом за рік, за країнами експорту і за товарами. При цьому показники за звітний рік порівнюються з показниками за попередній рік,
При проведенні економічного аналізу зовнішньоекономічної діяльності необхідно оцінити конкурентоспроможність підприємства та конкурентоспроможність товарів і послуг.
Під конкурентоспроможністю товарів і послуг розуміється їх спроможність витримувати порівняння з аналогічними товарами та послугами інших виробників і продаватися в зв'язку з цим за цінами, не нижчими за середні ринкові.
Рівень конкурентоспроможності товарів і послуг визначається сукупністю різних технічно-економічних факторів: якість і собівартість, форми та методи торгівлі, ціни, умови і терміни постачання та транспортування, відповідність вимогам моди та умовам місцевого ринку, види і форми платежів та розрахунків з покупцями, престиж виробника і продавця («ціна» фірми), престиж товару (товарний знак), ефективність реклами тощо.
Надскладні тим вважається встановлення конкурентоспроможності машин і обладнання. Основний фактор їх конкурентоспроможності - якість, визначена багатьма додатками, набір яких складніший і багатоманітніший, ніж у товарів інших категорій. В поняття якості машин і обладнання входять продуктивність та універсальність, стандартизація та уніфікація моделей.
Аналіз експортних операцій
Для повнішої характеристики зовнішньоторговельної роботи підприємства експорт товарів і послуг за звітний рік порівнюється з експортом за попередній рік. Мета такого дослідження - встановити, які зміни відбулися в товарній структурі експорту, в розвитку нових видів експорту і його географічному напрямку. Дані про експорт за роки, які вивчаються, групуються за країнами і за товарами.
Для отримання відповіді на питання про зміну вартісної структури експорту за країнами і товарами складаються таблиці, де за кожним рядком

Кадуріна Л.О.
240
(країна або товар) показуються суми експорту в тис. грн. та їх питома вага у відсотках до загального підсумку.
За товарними групами, які включають кількісно і якісно співвимірні товари (наприклад, нафтопродукти: бензин, ди-зильне пальне, мазут), можна обчислити індекс кількісної структури, що визначається за формулою 12.2:
І^Е^Ро/ІахРо,
(12.2) де q
1
- кількість товарів поточного періоду; р
0
- базові ціни цих товарів; "р^ - середня ціна товарів базового періоду. Середня ціна обчислюється за формулою 12.3:
Р>ІЧоР
0
/І<1о.
(12.3)
Якщо індекс кількісної структури виявиться більше одиниці, то це означатиме, шо в межах товарної групи підвищилась частка дорожчих товарів за рахунок зниження частки дешевих товарів. При оберненій зміні
індекс структури менший за одиницю.
Основними критеріями раціонального використання оборотного капіталу підприємства при здійсненні експортних торгових операцій є тривалість обороту оборотного капіталу та рентабельність експорту товарів.
Тривалість обороту залежить від маршруту перевезень товару, часу зберігання на складах, тривалості розрахунків з іноземними покупцями.
Послідовність аналізу. Спочатку визначаються середньорічні залишки оборотних коштів за формулою 12.4:
СЗ(середнізалишки)=(3(1)/2+3(2)+.....+3(п-1)-1-3(п)/2)/п-1, (12.4) де 3 - залишок на початок кварталу (місяця); п - кількість періодів.
Оборот оборотного капіталу (оборотних коштів) відбувається за схемою: гроші - товар на складі - відвантаження товару зі складу та розрахунки з покупцями (дебіторами) -гроші. Всі стадії обороту відображаються в активі за статтями 2-го розділу бухгалтерського балансу.
Далі визначається кількість оборотів (КО) оборотного капіталу
(оборотних засобів) за рік. Для цього використовується формула 12.5: т
._. З (собівартість реалізованих товарів)
К
.О= --------------------------------------------------------------
. (12.5)
СЗ (середньорічні залишки)

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності
241
Наступним етапом є визначення тривалості одного обороту:
ОД(оборотність в днях) = (ЗСХД)/3 =360/КО. (12.6)
Якщо оборот оборотного капіталу прискорюється, це дає можливість підприємству досягти відносного звільнення капіталу з обороту. Величина звільнення (ВЗ) визначається за наступною формулою:
ВЗ = (3/360

(0Д,
р
- ОД^).
(12.7)
Ефективність експортних операцій досягається лише в тому випадку, коли прискорення оборотності поєднується з необхідним рівнем рентабельності продаж.
1 2 '
273
Показник рентабельності експорту товарів (В,) визначається за формулою:
И=Прибуток від реалізації щюдукції/Сс^івартість продукції. (12&)
Крім зміни курсу гривні на показник впливають такі основні фактори:
- експортна ціна (контрактна ціна);
- рівень витрат у валюті;
- купівельна ціна одиниці товару в гривнях;
- рівень витрат в гривнях тощо.
Факторний аналіз рентабельності експорту здійснюють будь-яким відомим способом.
Оцінка ефективності експортних операцій
Для визначення ефективності експортно-імпортних операцій необхідно на підприємствах організувати облік, що забезпечує отримання необхідної достовірної інформації про продаж (закупівлі) в абсолютному та натуральному вираженні, а також про витрати та доходи, пов'язані із реалізацією (закупкою) товарів на зовнішньому ринку в розрізі окремих держав.
Визначення економічної ефективності та ефекту експортної діяльності підприємства доцільно проводити в наступній послідовності:
- розрахунок беззбиткової зовнішньоторговельної ціни експортного товару (при відомих повних витратах відповідно до базисних умов постачання);

Кадуріна Л.О.
242
- розрахунок максимально прийнятних повних витрат на експорт товару відповідно до базисних умов постачання (при відомій зовнішньоторговельній ціні);
- розрахунок економічного ефекту товару;
- розрахунок економічної ефективності експорту товару. При розрахунку показників ефективності експорту необхідно враховувати наступні умови:
- ціна за експортну продукцію зовнішньоторговельних операторів зафіксована в українській валюті;
- ціна за експортну продукцію зовнішньоторговельних операторів зафіксована у валюті імпортера або третіх країн;
- спосіб оплати за товар - комерційний кредит.
1. Розрахунок беззбиткової зовнішньоторговельної ціни експортного товару (при відомих повних витратах) з врахуванням наведених умов виглядає наступним чином:
Век.б.ц.
=
В ек.в.,
(12.9) де Век.б.ц - беззбиткова експортна ціна товару, грн.;
Век.в. - повні витрати на експорт товару (витрати, пов'язані із виробництвом товару та його реалізацією на зовнішньому ринку), грн.
Век.б.ц
1
=
Век.з/кв.е,
(12.10) де Век.б.ц
1
- беззбиткова експортна ціна товару, грн.; кв.е - курс валюти за даними Національного банку України на розрахункову дату, грн./ вал. од.
Век.б
.11
,2
=Век.з/(к в.ехк кр),
(12.11) де В к.б.ц
2
- беззбиткова експортна ціна товару, грн.; квр - коефіцієнт кредитного впливу.
Використання комерційного кредиту (авансу) у здійсненні експортно-
імпортних операцій, які забезпечують обмін продукцією у матеріально- речовій формі, обумовлює коригування показників економічної ефективності та ефекту за допомогою коефіцієнту впливу та розраховується за формулою к кр = [В ек.тх ((Рх і)/100]/(1+Р
н
)
4
, (12.12)

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності
243 де к кр - коефіцієнт кредитного впливу; В ек. т - експортна ціна товару, грн.; Р - розмір комерційного кредиту (авансу), %; Ь - термін надання комерційного кредиту (авансу), рік; Р
н
- розмір додаткового прибутку.
Комерційний кредит (аванс) як спосіб розрахунку використовується зовнішньоторговельними суб'єктами для реалізації міжнародних угод, пов'язаних із купівлею-продажем машин і устаткування.
2. Розрахунок максимально допустимих повних витрат на експорт визначеного товару
(при відомій зовнішньоторго- вельній ціні) необхідно здійснювати з врахуванням наведе- них умов за наступними формулами:
Втахек=В ек.т,
(12.13) де Втахек - максимально допустимі повні витрати підприємства на експорт товару, грн.
Втадсек
1
=Вск.тхкв.е,
(12.14) де Втал:ек
1
- максимально допустимі повні витрати підприємства на експорт товару, грн.
Вта*ек
2
= Вск.т


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал