Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (075. 8) Київ 2006 ббк



Pdf просмотр
Сторінка17/21
Дата конвертації05.01.2017
Розмір2.84 Kb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21
1
Сплачено митні збори за митне оформлення при вивозі
давальницької сировини, призначеної для переробки (валові
витрати - 80 грн.).
377
311
80
2
Сплачено митні збори і мито за митне оформлення вивозу
давальницької сировини, призначеної
для
оплати послуг з
переробки (валові витрати - 45 грн.).
377
311
45
3 Списано суму митних зборів, сплачених за митне оформлення
вивозу давальницької сировини, призначеної для переробки.
281
377
80
4
Списано суму митних зборів і мита, сплачених за митне
оформлення вивозу давальницької сировини, призначеної для
оплати послуг з переробки.
93
377
45
5
Передано давальницьку сировину на переробку. Контрактна
вартість - 27000 грн.
206
201
27000
6
Відбито доход від вибуття сировини, переданої виконавцю як
оплату послуг з переробки ((950$х5,4). Валові доходи - 5130 грн.
362
712
5130
7
Списано балансову вартість сировини, переданої виконавцю як
оплату послуг з давальницької сировини (визначається одним з
методів оцінки вибуття запасів).
943
201
5600
8
Сплачено митні збори
і
мито за оформлення ввезеної готової
продукції. Валові витрати-200 грн.
377
311
200
9
Списано суму митних зборів і мита, сплачених за оформлення
ввезеної від виконавця готової продукції.
281
377
200
10 Підписано акт виконаних послуг з переробки давальницької
сировини.
281
632
5130
11 Відбито залік заборгованостей.
632
362
5130
12
Сплачено
суму
ПДВ
при
ввозі
готової
продукції
(5950$х5,3+200)х20%.
377
311
6347
13 Включена до складу податкового кредиту сума сплаченого ПДВ.
641
377
6347
14
Списано вартість переробленої давальницької сировини на
вартість готової продукції.
281
206
27000
Таблиця 9.7. Порядок відображення в обліку переробки давальницької сировини у нерезидента при оплаті послуг сировиною.

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності
195 1 0 * *
При митному оформленні вивізної ВМД на давальницьку сировину, яка підлягає переробці, замовник оформляє письмове зобов'язання про повернення в Україну готової продукції.
На дату заключної (балансуючої) операції в обліку замовника виникають валові витрати. Валові доходи і витрати виникають на величину, рівну контрактної вартості послуги, але не нижче звичайних цін.
При ввозі на митну територію України готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, сплачується « ввізний » ПДВ за ставкою 20 %.
Виникнення права на включення в податковий кредит сплаченого митного
ПДВ з'являється на момент сплати по податкових зобов'язаннях згідно п.п.7.5.2.. ст.7 Закону про ПДВ.
Таблкця 9.8. Порядок відображення в обліку переробки давальницької сировини в нерезидента при оплаті послуг готовою продукцією.

п\п
Зміст операції
Кор. рахунків
Сума,
грн.
дебет
кредит
1
Сплачено митні збори за митне оформлення при вивозі давальницької
сировини, призначеної для переробки (валові витрати - 80 грн.).
377
311
80
2
Списано суму митних зборів, сплачених за митне оформлення вивозу
давальницької сировини, призначеної для переробки.
281
377
80
3
Передано давальницьку сировину на переробку. Контрактна вартість
- 27000 грн.
206
201
27000
4
Підписано акт виконаних послуг з переробки давальницької сировини
(950$х?і,3) Валові доходи - 5035 грн.
281
632
5035

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності
196 1 0 * *
9.6. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ ЗДІЙСНЕННЯ
ОПЕРАЦІЙ З ДАВАЛЬНИЦЬКОЮ СИРОВИНОЮ
Законом про давальницьку сировину передбачені наступні санкції за порушення порядку здійснення операцій з давальницькою сировиною:
1
2
3
4
5
5
Сплачено митні збори і мито за оформлення ввезеної від
виконавця готової продукції. Валові витрати - 200 грн.
377
311
200
6
Списано суму митних зборів і мита, сплачених за
оформлення ввезеної від виконавця готової продукції.
281
377
200
7
Сплачено суму ПДВ при ввозі готової продукції
(5950$х5,3+200)х20 %.
377
311
6347
8
Включена до складу податкового кредиту сума сплаченого
ПДВ.
641
377
6347
9
Відбито доход від реалізації готової продукції. Валові
витрати - 5035 грн.
362
702
5035
10
Списано собівартість реалізованої готової продукції.
902
281
2600
11
Відбито залік заборгованостей.
632
362
5035
12
Списано вартість переробленої давальницької сировини на
вартість готової продукції.
281
206
27000
Продовження таблиці 9.8.

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності
10
3
225
№ п/п
Вид порушення
Санкції
1
2
3
1
Порушення
строків
ввозу
(вивозу)
готової продукції.
Пеня за кожний день прострочення в
розмірі 0,3 % суми неодержа-ного виторгу
(вартості незавезеної готової продукції).
Пеня стягується, виходячи із суми
заборгованості (не отриманого виторгу чи
неповерненої готової продукції) в іноземній
валюті, перерахованої в національну
валюту України, за курсом, що діяв на день
нарахування пені, чи в гривнях у випадку
здійснення розрахунків у національній
валюті України.
2
Реалізація готової продукції, зробленої з
давальницької
сировини
в
країні
виконавця чи в іншій країні без
реєстрації в Міністерстві економіки.
Штраф у розмірі 20 % вартості готової
продукції. Для перерахування іноземної
валюти в національну валюту України
використовується офіційний курс гривні до
іноземної валюти, встановлений НБУ на
дату застосування штрафу.
3
Порушення українським виконавцем
порядку розрахунків, визначеного п.З
ст.4 Закону про давальницьку сировину
(відповідно до цього пункту розрахунки
між українським покупцем готової
продукції і постійним представництвом
нерезидента
відображаються
в
національній валюті України через
рахунки постійного представництва в
установах банку).
Штраф у розмірах, встановлених
податковими законами України для
відповідних податків, зборів (обов'язкових
платежів). Посадові особи залучаються до
кримінальної відповідальності за навмисне
відхилення від оподатковування (ст.212
Карного кодексу України).
Таблиця 9.9. Санкції за порушення порядку здійснення операцій з давальницькою сировиною.

Кадуріна Л.О.
198
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1.
Розкрити поняття давальницької сировини.
2.
Які операції вважаються операціями з переробки давальницької сировини?
3.
Хто замовник, а хто виконавець в операціях з переробки давальницької сировини?
4.
В яких митних режимах передбачено законодавством операції з переробки давальницької сировини?
5.
Як обчислюється вартість давальницької сировини в готовій продукції?
6.
Який порядок обліку операції по переробці давальницької сировини в синтетичному і аналітичному обліку?
7.
Документальне оформлення операцій з давальницькою сировиною при ввезенні на митну територію Україну давальницької сировини
іноземного замовника.
8.
Документальне оформлення операцій з давальницькою сировиною при закупівлі в Україні давальницької сировини іноземним замовником за іноземну валюту.
9.
Документальне оформлення операцій з давальницькою сировиною при вивезенні давальницької сировини за межі митної території
України з метою використання у виготовленні готової продукції.
10. Порядок оподаткування операцій з давальницькою сировиною.
10.1.
Ввіз на митну територію України давальницької сировини
іноземного замовника і вивіз зробленої з неї готової продукції.
10.2.
Відображення в обліку операцій з давальницькою сировиною у випадку оплати за послуги коштами.
10.3.
Відображення в обліку операцій з давальницькою сировиною при оплаті за переробку сировиною.
10.4. Відображення в обліку операцій з давальницькою сировиною при оплаті за переробку готової продукції.
11. Реалізація на митній території
України готової про- дукції, зробленої з давальницької сировини, завезеної
іноземним замовником.

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності
12. Вивіз давальницької сировини українського замовни- ка за межі митної території України і ввіз в Україну готової.
12.1. Оплата за переробку давальницької сировини замов- ника-резидента здійснюється сировиною.
12.2. Оплата за переробку давальницької сировини замов- ника-резедента здійснюється готовою продукцією.
12.3. Послуги виконавця оплачуються коштами.
13. Відповідальність за порушення порядку здійснення операцій з давальницькою сировиною.
1 0 *
А
*
227
10. ОБЛІК ІНШИХ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ
ОПЕРАЦІЙ
Поняття лізингу, об'єкти та суб'єкти лізингу. Документування
лізингових операцій. Види та форми лізингу. Лізингові платежі. Митне

Кадуріна Л.О.
200
оформлення лізингових операцій. Облік лізингових операцій. Облік
реекспортних операцій. Облік реімпортних операцій.
10.1. ЛІЗИНГОВІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ОПЕРАЦІЇ
10.1.1. Поняття, об'єкти та суб'єкти лізингу
Лізингова операція передбачає передачу права користування окремими
інвентарними об'єктами основних засобів іншому суб'єкту на платній основі на визначений строк.
Лізинг (leasing) - різновид підприємницької діяльності, яка спрямована на інвестування коштів у рухоме та нерухоме майно, що спеціально передається за договором фізичним та юридичним особам на відповідний період для використання в підприємницьких цілях.
Вендщорліз - вид міжнародного лізингового контракту, за яким зарубіжна філія збуту лізингової компанії купує обладнання у власної фірми і надає його в оренду або продає на виплату зарубіжному споживачеві.
Об'єктом лізингу є будь-яке рухоме і нерухоме майно, яке може бути віднесене до основних засобів (машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікації тощо), не заборонене до вільного обігу на ринку.

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності
Лізинговими операціями займаються великі фірми, банки, а також спеціалізовані лізингові компанії. Суб'єктами лізингу можуть бути:
1)
лізингодавець - суб'єкт підприємницької діяльності, в т.ч. банківська або небанківська фінансова установа, який передає в користування об'єкти за договором лізингу;
2)
лізингоодержувач - суб'єкт підприємницької діяльності, який одержує в користування об'єкти за договором лізингу;
3)
продавець лізингового майна - суб'єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно, яке є об'єктом лізингу.
В оформленні лізингових операцій виділяють два етапи: 1) перший —
оформлення всіх документів, які необхідно підготувати до укладання лізингового договору. Юридичне оформлення даних документів засвідчує створення необхідних умов для укладання лізингового договору;
2) другий - оформлення та укладання лізингового договору, а також документів, які створюють сприятливі умови для успішного виконання

з/п
Ознака класифікації
Характеристика
1
Функціональне призначення.
Використання для підприємницьких
цілей.
2
Оборотність.
Участь в багатьох виробничих циклах.
3
Стан форми споживання.
Не споживаються в процесі використання.
4
Ступінь рухомості.
Рухоме та нерухоме майно.
5
Галузева приналежність.
Промислові, будівельні, сільсь-
когосподарські та інші.
6
Форма власності.
Державна, приватна,
КОЛеКТИВ-
Н Я .
7
Спосіб перенесення вартості у
виробничому процесі.
Поступово в міру зносу.
8
Ступінь складності.
Окреме майно, сукупність речей.
Таблиця 10.1. Класифікація об'єктів лізингу.

Кадуріна Л.О.
202 зобов'язань щодо лізингового договору. На цьому етапі здійснюється процес закріплення лізингової угоди в три- і двосторонніх договорах.
Таблиця 10.2. Перелік документів, якими оформляються лізингові операції.
Перший етап
Другий етап
1.
Заявка про надання лізингових послуг.
1.
Договір лізингу.
2.
Замовлення-наряд на поставку майна, що передасться в лізинг.
2.
Договір купівлі-продажу майна, що передасться в лізинг.
3.
Заявка лізингової компанії банку про надання кредиту.
3.
Акт введення об'єкта лізингу в експлуатацію.
4
Висновки про платоспро- можність лізингоодержува-ча та ефективність лізингової угоди.
4.
Кредитний договір між лі- зинговою компанією і банком про надання позики.
5.
Договір про технічне обслу- говування переданого в лізинг майна.
6.
Договір про страхування об'єкта лізингу.
Лізингові операції здійснюються на підставі контрактів, що укладаються між суб'єктами лізингу (рис. 10.1).

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності
В комерційній практиці розрізняють різні види та форми лізингу в залежності від форми організації угоди, термінів, обсягу обслуговування, типу майна, сфери ринку, умов амортизації, податкових пільг, форми платежів тощо.
Фінансовий лізинг (financial leasing) - договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків від вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору.
Оперативний лізинг (operative leasing) - це договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, менший строку, за який амортизується 90 відсотків від вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору.
Цей вид лізингу не передбачає переходу права власності на об'єкт лізингу до лізингоодержувача після закінчення терміну дії договору, але дає можливість повторної передачі у користування лізингоодержувачу об'єкта лзингу після закінчення дії договору.
Серед форм лізингу виділяють зворотний, пайовий та міжнародний лізинг.
Міжнародиий лізинг - це договір лізингу, що здійсню-еється суб'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі якщо майно чи платежі перетинають державні кордони.
Рисунок 10.1. Види лізингових контрактів лізингової операції.

Кадуріна Л.О.
204
Міжнародний лізинг здійснюється відповідно до Закону України «Про лізинг», законодавства України, міжнародних договорів, в яких бере участь
Україна, та договорів, укладених суб'єктами лізингу.
Предметами міжнародного лізингу найчастіше бувають:
1)
товари споживчого призначення: автомобілі, автофургони, холодильники;
2)
телевізори, відеотехніка та ін.;
3)
конторське та поліграфічне обладнання, перфораційні і сортувальні машини, копіювальне обладнання, засоби теле-та дистанційного зв'язку;
4)
засоби обчислювальної техніки та обробки інформації: комп'ютери та комп'ютерні програми;
5)
транспортні засоби: вантажівки, літаки, гелікоптери, кораблі, контейнери, спеціальні вагони;
6)
обладнання промислового призначення;
7)
стаціонарне обладнання і обладнання комплектних підприємств, повністю укомплектованих і готових до експлуатації;
8)
обладнання, що було у використанні.
Міжнародний лізинг знаходить досить широке розповсюдження передусім з тієї причини, що згідно з правилами Міжнародного валютного фонду зобов'язання, що витікають з лізингу, не включаються до обсягу зовнішньої заборгованості держави.
У випадку, якщо лізингова компанія купує обладнання вітчизняної фірми, а потім надає його лізингоодержувачу за кордон, ми маємо справу з експортним лізингом.
Коли відбувається купівля обладнання у іноземної фірми і надається після цього вітчизняному лізингоодержувачу, то в цьому випадку мова йде про імпортний лізинг.
Різниця між експортним та імпортним лізингом визначається країною місцезнаходження лізингодавця та лізин-гоодержувача.
При імпортному лізингу виробник (продавець) знаходиться за кордоном, а при експортному - зарубіжним партнером є лізингоодержувач.
Транзитний міжнародний лізинг має місце в тих випадках, коли лізингодавець однієї країни бере кредит або купує необхідне майно в іншій країні та постачає його лізингоодержувачу, що знаходиться в третій країні.
Транзитні операції контролюються транснаціональними корпораціями та банками, які мають дочірні лізингові фірми з розгалуженою мережею

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності
зарубіжних філій та представництв, що взаємодіють з місцевими лізингоодержува-чами.
Для міжнародного виду лізингу особливо важливі:
- вибір валюти контракту;
- оцінка ризику зміни курсу валюти;
- митний режим лізингоодержувача;
- податки на фірму-лізингодавця;
- наявність угод про незастосування подвійного оподаткування між країнами фірм-партнерів по лізингу;
- захист права власності іноземного лізингодавця в країні лізингоодержувача.
10.1.2. Лізингові платежі
Лізингоодержувач за користування об'єктом лізингу вносить періодичні лізингові платежі, що включають:
- суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості об'єкта лізингу, що амортизується за строк, за який вноситься лізинговий платіж;
- суму, що сплачується лізингодавцю як процент за залучений ним кредит для придбання майна за договором лізингу;
- платіж як винагороду лізингодавцю за одержане у лізинг майно;
- відшкодування страхових платежів за договором страхування об'єкта лізингу, якщо об'єкт застрахований лізин-годавцем;
- інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу.


Застосовуються
при
лізингових
платежах за договором

Найчастіше має місце при першочерговому платежі
Рисунок 10.2. Форми розрахунків за лізинговими операціями.
Резидент, або постійне представництво нерезидента, що здійснює на користь нерезидента виплату лізингових платежів, зобов'язаний утримувати під час виплати такого доходу та додатково сплачувати податок на репатріацію доходів, якщо інше не передбачено нормами міжнародних угод. Перерахування податку на репатріацію доходів нерезидента повинно бути здійснено до/або разом із здійсненням виплат лізингового платежу.
Лізингові операції резидентів, які здійснюються на умовах, коли відстрочення поставки об'єкта лізингу в Україну перевищує 90 календарних днів, потребують одержання ліцензії з моменту виставлення векселя, здійснення авансового платежу на користь нерезидента-лізингодавця при використанні акредитивної форми розрахунків, або якщо останній лізинговий платіж надійде на рахунок резидента-лізингодавця у строки, що перевищують 90 календарних днів з дати оформлення вантажної митної декларації на вивезення з України об'єкта лізингу.
Якщо відповідно до лізингового договору резидент передає майно в лізинг нерезиденту без його вивезення з митної території України, то контроль за строками розрахунків за таким договором не здійснюється.
Допускається зменшення сум лізингових платежів на користь резидента-лізингодавця на розмір комісійних винагород, які утримали банки-нерезиденти за проходження платежів через їхні рахунки, якщо оплату резидентом таких винагород передбачено договором та підтверджено відповідним банківським документом. Підтвердження не вимагається, якщо комісійна винагорода не перевищує 50 доларів США або еквіваленту цієї суми в іншій іноземній валюті.
Звіт про утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидента подається до податкового органу за своїм місцезнаходженням не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
10.1.3. Митне оформлення лізингових операцій

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності
207
Для товарів, що ввозяться в Україну за договорами оперативного та фінансового лізингу, застосовується митний режим випуску для вільного обігу (імпорту) зі справленням податків та зборів у встановленому порядку, тобто зі сплатою ПДВ, ввізного мита, акцизного та митних зборів.
Митне оформления об'єктів оперативного лізингу, які ввозяться на
Україну і підлягають обов'язковому зворотному вивезенню за її межі протягом одного року, за заявою лізин-гоодержувача може здійснюватись відповідно до митного режиму тимчасового ввезення, відповідно до якого при ввезенні майна на Україну ввізне мито не справляється.
В бухгалтерському обліку операції по нарахуванню ПДВ при ввезенні об'єкту лізингу на територію України відображаються в залежності від характеру угоди - оперативного чи фінансового лізингу (табл. 10.3).
Митне оформлення об'єктів міжнародного лізингу при їх зворотному вивезенні (або при вивезенні українськими лізин-годавцями) здійснюється на підставі вантажної митної декларації відповідно до режиму експорту.
10.1.4. Облік лізингових операцій

п/п
Зміст господарської операції
Кореспонденція
рахунків
дебет
кредит
1
Відображено нарахування ПДВ при ввезенні об'єктів оперативного та фінансового лізингу.
644
641
2
Сплачено нараховану суму ПДВ.
641
311
3
Відображено одержання права на податковий кредит при міжнародному фінансовому лізингу.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал