Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (075. 8) Київ 2006 ббк



Pdf просмотр
Сторінка12/21
Дата конвертації05.01.2017
Розмір2.84 Kb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   21
V
- свідоцтво про допущення до перевезення транспортного засобу або контейнера для перевезення вантажів під митними печатками та пломбами (для українських перевізників);
-
інформаційний лист Держмитслужби з переліком висновків;
- експертний висновок територіального органу Держстандарту України
(оригінал);
- облікову картку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності;
- експертний висновок Державного гомологічного центру при
Міністерстві фінансів України (на вивезення дорогоцінного, напівдорогоцінного та декоративного каміння);
- разову (індивідуальну) ліцензію на право здійснення певних видів зовнішньоекономічної діяльності;
-
індивідуальну ліцензію на здійснення резидентами майнових
інвестицій за межами України (видається Міністерством економіки
України у разі майнових інвестицій за кордон);
- погодження на вивезення озоноруйнуючих речовин та продукції, що
їх містить, експорт яких підлягає ліцензуванню;
- платіжні документи на перерахування сум митних платежів та інших податків на депозитні рахунки митних установ.
При перетинанні експортним товаром митного кордону, митний орган звіряє відповідність даних представленим документам і при відсутності розбіжностей ставить на вивізній вантажній митній декларації (ВМД) особисту номерну печатку.
ВМД фіксується в реєстрі ВМД, перший екземпляр - передається в уповноважені банки експортерів. Уповноваженим банком фіксуються експортні операції резидентів після одержання реєстрів вантажних митних декларацій в аналогічному журналі з одночасною вимогою від резидента копії контрактів
і копії товарно-супровідних документів, що підтверджують момент фактичного перетинання митних кордонів України.
Важливою проблемою експортних операцій є визначення моменту й умов відвантаження товару.
Однією з головних умов, що повинні бути передбачені в контракті, є базисні умови постачання товарів.
Найбільш вигідною умовою для здійснення експортних операцій суб'єктами підприємницькою діяльністю України є умова постачання.
EXW - «франко - завод» (місце зазначене). Ця умова передбачає

Кадуріна Л.О.
134 найменший ризик для продавця. Зобов'язання продавця з постачання товару вважаються виконаними з моменту передачі товару в розпорядження покупця на підприємстві чи продавця в іншому погодженому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т.п.) у зазначений у договорі термін.
Усі витрати і ризики в зв'язку з перевезенням товару від підприємства продавця до місця призначення (у тому числі і митному очищенні товару для експорту) несе покупець.
Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортні засоби
і не робить митне очищення товару для експорту.
Усі витрати (транспортні витрати, витрати на страхування, оплата митних платежів) і ризики в зв'язку з перевезенням товару від підприємства продавця до місця призначення несе покупець.
Таким чином, товари вважаються вивезеними (експортованими) за межі митної території України, якщо їхній експорт підтверджується відповідно оформленої ВМД.
Експорт на умовах відстрочки платежу (тобто коли спочатку здійснюється відвантаження товарів за кордон з наступною оплатою) регулюється Законом України « Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті» № 185 від 23.09.94 р.
Цим Законом передбачено, що виторг експортерів повинен зараховуватися на їхні валютні рахунки в уповноважених
■у***
155 банках у термін виплати, що зазначена в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується, у випадках експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акту про виконання робіт, надання послуг. При складанні зовнішньоекономічного контракту на експорт товару резиденту
України необхідно обумовляти, що послуги іноземних банків трансферту валют оплачуються за рахунок контрагента - нерезидента, у запобіганні утримання з контрактної вартості товарів комісійних банку.
Після вступу П(с)БО 21 необхідно звернути увагу на експорт товару після одержання попередньої оплати, (тобто одержання авансу від нерезидента).

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності
135
Відповідно до п.6 П(с)БО 21 сума авансу (попередньої оплати) в
іноземній валюті, отримана від інших осіб за рахунок платежів для постачання готової продукції, інших активів, виконання робіт і послуг, при включенні до складу доходу звітного періоду перераховується у валюту звітності з використанням валютного курсу на дату одержання авансу. На- далі балансова вартість цих статей балансу визначається відповідно до відповідних положень (стандартам) бухгалтерського обліку П(с)БО 9
«Запаси», П(с)БО і т.п.).
Т.ч. в обліку необхідно розділяти суми в інвалюті, що надійшли від нерезидентів як погашення існуючої запосади і суми авансів, що надходять.
7.6. СИНТЕТИЧНИЙ ТА АНАЛІТИЧНИЙ ОБЛІК ЕКСПОРТНИХ
ОПЕРАЦІЙ
Основним завданням обліку експортних операцій є:
- формування достовірності інформації про реалізацію експортних товарів;
- своєчасне виявлення та правильне визначення фінансового результату від експорту;
- формування достовірності інформації про стан розрахунків з
іноземними покупцями та посередниками;
- формування достовірності інформації про курсові різниці.
Після переходу права власності від продавця до покупця в бухгалтерському обліку дохід від реалізації відображається за дебетом рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» і кредиту рахунку 70
«Доходи від реалізації» з використанням відповідних субрахунків.
Після цієї операції можливе відображення витрат з експортних операцій, а саме списання реалізованих на експорт товарів за дебетом рахунку 90 «Собівартість реалізації» і кредиту рахунків 28 «Товари» або 26
«Готова продукція» за обліковою вартістю.
В процесі реалізації експортної продукції у підприємства виникають комерційні витрати, зокрема такі, як витрати на підготовку товарів до відвантаження, їх перевезення всередині країни та за кордоном, вантажно- розвантажувальні роботи, страхування та зберігання вантажів в дорозі, оплату зборів за митне оформлення вантажів тощо. Такі витрати

Кадуріна Л.О.
136 накопичуються на рахунку 93 «Витрати на збут» з подальшим перенесенням до складу фінансових результатів.
Підставою для обліку експортних товарів та їх руху є оформлені відповідним чином товаросупровідні, транспортні, експедиторські, страхові, складські, розрахункові, митні, претензійно-арбітражні, а також банківські документи.
Визначним принципом облікової політики підприємства, що формує момент реалізації, виступає дата пред'явлення зазначених вище документів покупцеві або пред'явлення їх до уповноваженого банку, отримання грошових коштів, надання покупцем векселя, комерційного кредиту або
іншого документу, який гарантує оплату.
Підтвердженням завершення експортної операції є відбитки печатки митниці країни-одержувача на товаросупровідних документах і довідки банку про надходження грошових коштів на рахунок підприємства.
Датою відвантаження (навантаження на борт, відправки або прийняття до перевезення) вважається дата видачі транспортного документу. У випадку видачі декількох транспортних документів (від різних дат або різних портів відвантаження) датою відвантаження визначається дата останнього транспортного документу.
Реалізація експортної продукції і експортних товарів відображається за контрактною вартістю відповідно до базисних умов поставки. При визначенні контрактної вартості враховуються облікова вартість і базисні умови поставки. ПДВ і акцизний збір по експортних товарах в контрактні ціни не включаються. Додатковими елементами контрактної вартості експортної продукції і експортних товарів є мито, митні збори і транспортні витрати залежно від базисних умов поставки.
Одночасно з реалізацією в бухгалтерському обліку відображається списання первісної вартості реалізованих експортних товарів (собівартості експортної продукції) і накладних витрат, пов'язаних з цією операцією
(мито, митний збір, транспортні витрати тощо).
Експортуючи товар продавець, який згідно зовнішньоекономічному договору називається експортером, виступає як платник податків.
Об'єктом оподатковування при цьому є вивіз товарів за межі митної території України і надання послуг для їхнього використання
(застосування) за межами України.

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності
137
Базою оподаткування ПДВ при експорті товарів (робіт, послуг) є договірна (контрактна) вартість, визначена за вільними або регульованими цінами.
ПДВ щодо операції з експорту нараховується за нульовою ставкою, тобто в підприємства виникає податкове зобов'язання в сумі, яка дорівнює нулю, а це означає виникнення податкового кредиту.
При реалізації товарів на експорт ПДВ, сплачений чи підлягаючій сплаті постачальником, підлягає відшкодуванню з бюджету.
Платник податку, що здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за результатами податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом ЗО календарних днів з дня подання такого розрахунку.
До зазначеного розрахунку слід додати такі документи:
- митну декларацію, яка підтверджує факт вивезення товарів за межі митної території України;
- копії платіжних доручень, засвідчених банком, про перерахування платником банку коштів на користь іншого платника податку в оплату придбаних товарів з урахуванням податків, включених у ціну такого придбання;
- ввізну митну декларацію, що підтверджує факт митного оформлення товарів при вивезенні товарів, попередньо імпортованих таким платником податку.
Моментом виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів з банківського рахунку на користь постачальника в оплату товарів.
Право на бюджетне відшкодування може виникнути у платника податків тільки в тому випадку, якщо в звітному періоді загальна сума податкового кредиту перевищує суму податкових зобов'язань.
Згідно Закону України № 794/97-ВР від 30.12 97р. «Про внесення змін у деякі Закони України з питань оподатковування» внесені зміни до пп.
11.11. Ст. 11 Закону «Про ПДВ» згідно якому з 27.01 98 р. при придбанні товарів для реалізації на експорт ПДВ нараховується в загальному порядку, тобто немає необхідності обов'язкового надходження коштів від покупця - нерезидента для відображення права на бюджетне відшкодування вимоги
ДШ, представлення копії ВМД, що свідчить про здійснення експорту товару.

Кадуріна Л.О.
138
Якщо експортуються товари, які звільнені від ПДВ, то застосування нульової ставки не дозволяється, тому суми податкового кредиту не буде, і
ПДВ, сплачені постачальникам сировини, використаного для виробництва пільгової продукції, включається до складу валових витрат, відповідно до пп.5.3.3. статті 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємства».
На товари, що відвантажені на експорт, а також послуги, зроблені нерезидентом, оформляється податкова накладна, обидва екземпляри якої зберігаються платником податків.
Крім того, відповідно до пункту 7 порядку ведення книги обліку продажу товарів (робіт, послуг) № 165 від 30.05.97р. платник податків веде окремий облік операцій з продажу товарів (робіт, послуг) на експорт.
По експортних поставках відбувається сплата митного збору, мита, а по окремим видам експорту сплачується акцизний збір.
З підакцизних товарів, що імпортуються за інвалюту, акцизний збір не нараховується і не сплачується.
Аналітичний облік експортних операцій необхідно організовувати за трьома основними напрямками:
- за кожним покупцем;
- за кожним платежем;
- за валютою платежу.

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності
139
7.7. ОБЛІК АВАНСІВ, ОДЕРЖАНИХ ВІД ІНОЗЕМНИХ
ПОКУПЦІВ
Суми отриманих авансів в рахунок майбутнього відвантаження
(надання) товарів (робіт, послуг) включатимуться до складу доходу звітного періоду, коли буде здійснене таке відвантаження (надання), не за курсом на момент відвантаження (надання), а за курсом на момент отримання авансів.
Це означає, що доходи за виконані роботи, надані послуги визнаються на дату їх надання, а за готову продукцію - на дату відвантаження, але визначаються за курсом на дату попередньої оплати (одержання авансу), перерахунок на дату визнання доходу не відбувається, тобто перерахунок
№ п/п
Зміст господарських операцій
Кореспонденція
рахунків
дебет
кредит
1
Відвантажено товари на експорт.
362
702
2
Нараховано ПДВ (за нульовою ставкою).
702
641
3
Списано купівельну вартість реалізованих
товарів.
902
281
4
Акцептовано рахунок транспортної
організації за перевезення товару, що
експортується.
93
631
5
Відображено суму ПДВ у вартості
транспортних послуг.
641
631
6
Нараховано та сплачено мито та митні збори.
93 642
642 311
7
Сума чистого доходу списана на фінансовий
результат.
702
791
8
Купівельна вартість списана на фінансовий
результат.
791
902
9
Витрати на збут списані на фінансовий
результат.
791
93
10
На транзитний валютний рахунок надійшла
виручка від нерезидента.
314
362
Таблиця 7.3. Типова схема обліку експортних операцій.

Кадуріна Л.О.
140 кредиторської заборгованості в іноземній валюті на дату визнання доходу не здійснюється.
Вартість реалізації, що перевищує суму попередньої оплати, визначається із застосуванням валютного курсу на дату визнання доходу від реалізації.
Якщо ж реалізовано готової продукції, товарів та інших активів на суму меншу, ніж попередньо одержаний аванс, і подальша реалізація цьому покупцеві не передбачається, а залишок авансу підлягає поверненню покупцю грошима, то зобов'язання в сумі залишку авансу підлягає перерахунку за валютним курсом на кожну дату балансу (поки не відбудеться сплата грошей) і на дату погашення зобов'язання (сплати грошей).
У зв'язку з цим в обліку необхідно чітко розділити суми в іноземній валюті, що надійшли від нерезидентів як погашення існуючої заборгованості, та суми авансів, що надходять. Для обліку останніх використовується субрахунок 681 «Розрахунки за авансами одержанами».
Сума дебіторської заборгованості, відображена в обліку на субрахунку
681 «Розрахунки за авансами одержаними», забезпечується запасами
(матеріальними активами), а не сумами коштів, тому її варто розглядати як немонетарну статтю.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. Імпортна операція.
2.
Митний бар'єр.
3.
Що розуміють під демпінгом товарів?
4.
Як складається облікова ціна імпортних товарів?
5. Що включає первісна вартість імпортних товарів?
6. Основна схема обліку імпорту товарів.
7. Аналітичний облік імпортних операцій.
8.
Оподаткування імпортних операцій.
9.
Принцип нарахування акцизного збору на імпортні товари.
10. Що є базою оподаткування імпортних операцій?
11.
Яка роль векселя при сплаті ПДВ з імпортних товарів?
12.
Які особливості обліку імпорту робіт та послуг?
13.
Які особливості обліку авансів з імпорту товарів?

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності
141 14.
Які експортні операції здійснюються в умовах зовніш- ньоекономічної діяльності?
15.
Яких вимог необхідно дотримуватися відносно експорту товарів
(робіт, послуг)?
16.
Які операції з експорту заборонені в Україні?
17.
Що необхідно враховувати під час вибору методів експорту?
18.
З чого складається експортна ціна?
19. З чого складаються витрати виробника товарів на екс- порт?
20. З чого складаються витрати в країні експортера?
21.3 чого складаються витрати в країні імпортера?
22. Які документи подаються до митниці експортером?
23. Що є основним завданням обліку експортних операцій?
24.
Основна схема обліку експортних операцій.
25.
Що є базою оподаткування експортних операцій?
26.
Оподаткування експортних операцій.
27. Аналітичний облік експортних операцій.
28. Облік авансів одержаних від іноземного покупця.
8. ОБЛІК КОНСИГНАЦІЙНИХ ТА КОМІСІЙНИХ
ОПЕРАЦІЙ
Поняття комісійних та консигнаційних операцій. Складання угоди.
Митне оформлення. Особливості обліку з імпорту та експорту
комісійних операцій.

8.1. ПОНЯТТЯ КОМІСІЙНИХ ТА КОНСИГНАЦІЙНИХ
ОПЕРАЦІЙ
Консигнація (від лат. consignation - письмовий доказ) -різновид агентської комісійної угоди, у відповідності до якої товари, що поставляються на експорт, після перетину кордону країни експортера поміщаються на склад тимчасового зберігання (консигнаційний склад) та поступово, в міру реалізації чергової партії, розмитнюються агентом- комісіонером та реалізуються на внутрішньому ринку країни імпортера.

Кадуріна Л.О.
142
Учасниками консигнаційних операцій є консигнант та консигнатор.
Консигнант - принципал (комітент), який віддає агенту (консигнатору) свої товари на консигнацію для реалізації за кордоном.
Консигнатор - особа, що одержує від консигнанта товари, продає їх зі свого складу, від свого імені за винагороду, яку консигнант сплачує консигнатору за договором консигнації.
Консигнатор може бути оптовим покупцем або промисловим агентом.
Оптовий покупець є представником тільки покупців - роздрібних торговців, за дорученням яких на комісійній основі він купує товари у виробників або у їх представників.
Промисловий агент займається збутом на певній території товарів декількох підприємств-виробників, що не конкурують між собою. Як правило, такі посередники торгують товарами тривалого користування.
Промисловий агент веде торгівлю або зі своїх складів, або товар відвантажується покупцю безпосередньо виробником. Головне завдання промислового агента - одержання замовлень.
Консигнаційний склад - склад, на якому консигнатор розміщує товари, отримані ним на консигнацію.
На території України не існує консигнацйних складів, а розміщення ввезених на її територію консигнаційних товарів проводиться на спеціальні митні ліцензійні склади.
8.1.1. Митне оформлення
Митний ліцензійний склад - це митний режим, при якому ввезені не з митної території України товари зберігаються під митним контролем без оплати мита та інших податків і без застосування заходів нетарифного регулювання та інших обмежень в період зберігання, а товари, які вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним кон- тролем з моменту початку їх митного оформлення митними органами
України до фактичного вивезення за межі митної території України.
Власником митного ліцензійного складу може бути будь-яка юридична або фізична особа, яка є учасником зовнішньоекономічної діяльності, а також будь-який іноземний суб'єкт господарської діяльності за умови дотримання такими особами вимог законодавства України.
Митні ліцензійні склади можуть бути відкритого та закритого типу.

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності
143
Рисунок 8.1. Типи митних ліцензійних складів.
Для розміщення товару у режимі митного складу власник товару подає до органу митного контролю мотивовану заяву, в якій повинна бути зазначена мета розміщення товару у тому режимі.
На митних ліцензійних складах дозволяється зберігати всі види товарів українського та іноземного походження (як імпортні, так і призначені для вивезення за межі митної території України), які оподатковуються митом або зборами, а також такі, які підпадають під обмеження до ввезення в Ук- раїну і вивезення з України. Винятком є товари та інші предмети, які зберігаються виключно митницею.
Обов'язковій передачі митниці для зберігання підлягають товари, які:
а) не пропущені при ввезенні на митну територію України внаслідок установлених заборон чи обмежень на їх ввезення в Україну або транзит через територію України і не вивезені з території України в день їх ввезення; б) оподатковуються митом або митним збором при ввезенні на митну територію України у разі несплати таких платежів, якщо не надано відстрочення або розстрочення їх сплати.
При надходженні на митний ліцензійний склад товари повинні бути задекларовані, а також зареєстровані власником складу в складських документах відповідної форми, яка повинна забезпечувати якість контролю та обліку товарів, що зберігаються на конкретному митному ліцензійному складі. Митний орган може зобов'язати власника складу дати позачерговий звіт за наявності достатніх підстав для цього.
Склад, який може використовуватися для
зберігання
будь-яким
суб'єктом
зовнішньоекономічної діяльності
Склад, який може використовуватися для
зберігання
товарів,
продукції
та
інших
вантажів, що належать власнику складу

Кадуріна Л.О.
144
Митний ліцензійний склад відкритого типу може використовуватися і як консигнаційний склад. Підставою для розміщення вантажів, що ввозяться на такий консигнаційний склад, може бути договір консигнації, укладений між нерезидентом - власником товару і консигнатором - украї- нським суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, або договір доручення,укладений між нерезидентом - власником товару та його представництвом, зареєстрованим у встановленому законодавстом України порядку. Також необхідна наявність договору зберігання, укладеного з власником митного лійензійного складу.
8.1.2. Складання угоди
На практиці між учасниками консигнаційних операцій при використанні митних ліцензійних складів можуть виникати наступні взаємовідносини:
Варіант 1.
Договір
консигнації
(комісії, доручення)
Договір поставки
Нерезидент-
власник товару
Товар , млс
Консигнатор
(комісіонер,
повірений)
Покупець
Договір зберігання
Варіант 2.
Договір доручення
Договір
поставки
Нерезидент-
власник товару
Товар
МЛС
Представни
цтво
Покупець
Договір зберігання

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності
145
Варіант 3.
Договір
консигнації
(комісії, доручення)
Договір
поставки
Нерезидент-
власник товару
Товар,
МЛС
Консигнатор
(комісіонер,
повірений)
Покупець
Договір
зберігання
Рисунок 8.2. Приклади укладення угоди.
При зміні характеристики (наприклад ціни) товарів, за-заначеної у вантажній митній декларації, яка оформлюється на транзит при надходженні товарів на митний ліцензійний склад, вони підлягають передекларуванню з оформленням нової вантажної митної декларації на транзит товарів на митний ліцензійний склад до оформлення вантажної митної декларації на імпорт їх в Україну та випуску з митного ліцензійного складу для вільного використання.
Якщо товари розміщено на митному ліцензійному складі на умовах консигнації, вартість таких товарів, зазначена в рахунках-проформах, є орієнтацією і застосовується, крім інших цілей, з метою страхування, обліку на складі тощо.
Під час випуску у вільний обіг таких товарів, а також товарів, які надійшли згідно з договором купівлі-продажу і були розміщені на митному ліцензійному складі, митна вартість визначається згідно з договором купівлі-продажу і на підставі виставлених рахунків-фактур, інвойсів тощо.
Власник митного ліцензійного складу повинен на початку кожного місяця подавати до митного органу звіт про товари, які зберігаються на складі.
Митний орган має право на проведення інвентаризації товарів, які зберігаються на митному ліцензійному складі, в будь-який час.

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності
- номер і дата вантажної митної декларації про надходження товару на склад;
- найменування товару та код товару відповідно доТН ЗЕД;
- кількість товару при надходженні;
- кількість товару, відпущеного зі складу;
- номер і дата вантажної митної декларації при випуску товару зі складу;
- або номер провізної відомості;
- кількість товару на дату звіту.
Рисунок 8.3. Звіт про товари на митному ліцензійному складі.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал