Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів



Pdf просмотр
Сторінка24/29
Дата конвертації01.01.2017
Розмір5.77 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   29
ТЕМА 9. СТРОКОВІ ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
9.1. Форвардні операції
9.1.1. Загальна характеристика форвардного контракту
Як правило, виконання форвардного контракту передбачає поставку базового активу продавцем покупцеві, і відповідну оплату активу останнім.
Таким чином, більшість форвардів є поставними контрактами. Однак
існують активи, фізичну поставку яких здійснити неможливо. До таких активів належать, наприклад, фондові індекси. У цьому випадку інвестор матиме справу з розрахунковим форвардом – форвардним контрактом, при виконанні якого здійснюються взаєморозрахунки за різницею цін між контрагентами угоди.
Основні параметри форвардного контракту:
1. Базовий актив, тобто товар або фінансовий інструмент, який повинен бути поставлений за умовами форварда. Таким чином, за базовим активом форвардні контракти поділяються на дві великі групи: товарні та фінансові форварди. Базовим активом товарного форварда виступає будь-який товар
(сільськогосподарська продукція, метали, енергоресурси тощо), а фінансовий форвард – різні фондові цінності, валюта, процентні ставки.
Проте найбільш поширеними активами форвардного контракту виступають валюта, акції, облігації і процентні ставки. Нижче в цьому розділі будуть більш детально розглянуті форвардні контракти на валюту та процентні ставки.
2. Кількість базового активу, що поставляється.
3. Термін закінчення форвардного контракту, тобто дата поставки базового активу.
4. Ціна поставки – ціна, яку сплатить покупець форварда продавцеві за поставлений за контрактом актив. Ціна поставки фіксується в момент укладення форвардного контракту і залишається незмінною протягом усього терміну дії контракту.
5. Форвардна ціна – ціна поставки базового активу, що склалася в момент укладання форварда під впливом очікувань інвесторів щодо майбутньої кон’юнктури ринку даного активу. У кожен окремий момент часу виникає нова форвардна ціна базового активу з однаковими умовами

ТЕМА 9. СТРОКОВІ ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
447 поставки. Однак у момент укладення форвардного контракту форвардна ціна дорівнює ціні поставки.
Розглянемо приклад. 15 січня інвестор А відкрив довгу позицію за форвардним контракту на актив X. Термін дії форварда 1 місяць, тобто актив
X має бути поставлений інвестору 15 лютого. Ціна поставки 100 у.о. Таким чином, 15 січня (в день укладення контракту) форвардна ціна активу X дорівнює 100 у.о. 16 січня інвестор Б відкрив позицію за форвардним контрактом на актив X з поставкою 15 лютого. Ціна поставки активу X з цього форварду дорівнює 105 у.о. Це означає, що 16 січня ціна поставки за форвардним контрактом на актив X, укладеним інвестором А, дорівнює 100 у.о., а форвардна ціна активу X дорівнює вже 105 у.о.
6. Ціна форвардного контракту – ціна, за якою форвардний контракт може бути перепроданий на вторинному ринку. У загальному випадку ціна форвардного контракту дорівнює величині різниці між форвардною ціною і ціною поставки.
Дуже важливим є співвідношення між спотовою і форвардною ціною базисного активу форвардного контракту. Так, якщо форвардна ціна активу вище спотового курсу, то актив котирується з премією. І, навпаки, якщо спотова ціна нижче форвардної, то актив котирується зі знижкою.
Операції з форвардними контрактами проводяться як в цілях отримання спекулятивного або арбітражного прибутку, так і з метою мінімізації ризику несприятливої зміни спотового курсу базисного активу. Особа, що відкриває довгу позицію за форвардним контрактом, прогнозує підвищення спотової ціни базисного активу, а особа, яка відкриває коротку позицію, припускає, що спотовий курс активу знизиться. Функція доходів власників довгих і коротких позицій за форвардними контрактами в момент їх виконання являє собою пряму, нахилену до осі ОХ під кутом 45° (рис. 9.1.).
Виграш (програш) власника відкритої форвардної позиції дорівнює різниці між поточною ринковою ціною базового активу в момент виконання форварда і ціною поставки.
В Україні операції на умовах «форвард» регулюються Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року, в якому визначено, що форвардний контракт – це цивільно-правовий договір, за яким продавець зобов’язується у майбутньому в установлений строк передати базовий актив у власність покупця на визначених умовах, а покупець зобов’язується прийняти в установлений строк базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену таким договором.

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
448
Рис. 9.1. Крива функції доходів власників довгих і коротких позицій за форвардними контрактами в момент їх виконання
Переважна більшість операцій на умовах форвард в Україні здійснюється на ринку зерна, що регулюється регулюється Законами
України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24 червня 2004 року, «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 4 липня 2002 року, постановою Кабінету Міністрів України «Про запровадження державних форвардних закупівель зерна» від 16 травня 2007 року №736 із наступними змінами і доповненнями, іншими нормативно-правовими актами.
Основним учасником форвардних операцій на ринку зерна є Аграрний фонд. який здійсню закупівлю зерна у зернотрейдерів.
Що ж стосується операцій на умовах «форвард» на валютному ринку
України, то основним документом який регулює зазначені операції виступає
Положенням Національного банку України «Про порядок та умови торгівлі
іноземною валютою» від 10.08.2005. Відповідно до даного положення валютна операція на умовах «форвард» – це валютна операція за форвардним договором, умови якого передбачають виконання цієї операції
(з поставкою валюти за договором) пізніше ніж на другий робочий день після дня укладення договору.
В зазначеному вище положенні, також трактується суть форвардного договору як стандартного документу, який засвідчує зобов’язання особи придбати (продати) іноземну валюту у визначений час та на визначених умовах у майбутньому з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого договору.
200
- 100 300 400 45 0
Виграш
Програш курс акцій

ТЕМА 9. СТРОКОВІ ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
449
Валютні операції на умовах «форвард» мають право здійснювати уповноважені банки, а також резиденти-суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності для хеджування ризиків зміни курсу іноземної валюти щодо іншої
іноземної валюти за умови, що обидві валюти є іноземними валютами 1-ї групи Класифікатора іноземних валют.
Також уповноважені банки та резиденти-суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право здійснювати на міжбанківському валютному ринку України валютні операції за гривні з
іноземною валютою 1-ї групи Класифікатора іноземних валют на умовах
«форвард» для хеджування ризику зміни курсу іноземної валюти щодо гривні за поточними торговельними операціями в іноземній валюті, а зокрема такими як:
 розрахунки за експорт та імпорт товару без відстрочення платежу або з відстроченням, що відповідно до договору не перевищує строки, установлені законодавством України для здійснення таких розрахунків;
 розрахунки на території України між резидентами-суб’єктами господарювання за товар на підставі індивідуальної ліцензії Національного банку.
Валютні операції на умовах «форвард» виконуються в строк, що не перевищує 365 календарних днів.
Уповноважений банк зобов’язаний зареєструвати в
Системі підтвердження угод валютну операцію на умовах «форвард», у день укладення форвардного договору, зазначивши сторони цього договору
(покупця та продавця валюти), найменування та обсяг іноземної валюти, що купується/продається за форвардним договором, курс гривні до іноземної валюти, за яким здійснюватиметься виконання зобов’язань (поставка валюти) за форвардним договором, дати його укладення та виконання.
Уповноважений банк зобов’язаний у день виконання форвардного договору підтвердити в Системі підтвердження угод виконання валютної операції на умовах «форвард» щодо купівлі (продажу) іноземної валюти за гривні.
Обсяг операцій на умовах «форвард» на міжбанківському валютному ринку України є незначним, оскільки на законодавчому рівні такі операції були регламентовані і дозволені лише у грудні 2011 року.

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
450 9.1.2. Валютні форвардні контракти
В момент укладення форвардного контракту на валюту в договорі фіксується форвардний курс валюти. При укладанні валютного форварда курс валюти, що поставляється дорівнює форвардному валютному курсу. У випадку, коли форвардний курс валюти перевищує спотовий курс валюти,
іноземна валюта по відношенню до національної котирується з премією.
Якщо навпаки, то іноземна валюта котирується зі знижкою.
Інвестор, який прогнозує зростання курсу валюти, відкриває довгу позицію за валютним форвардом, а інвестор, що очікує зниження валютного курсу, відкриває коротку позицію з метою отримання прибутку. Розглянемо приклад.
Інвестор А купив форвардний контракт на поставку 1000 дол. США за форвардним курсом 8.1 грн. через місяць у інвестора В. Таким чином,
інвестор А зобов’язаний буде після закінчення місяця купити в інвестора В
1000 дол. за 8.1 гривні за долар, заплативши всього 8100 гривень. У свою чергу інвестор В зобов’язаний через місяць продати інвестору А 1000 дол. за
8100 гривень незалежно від того, якою буде ринкова кон’юнктура.
Припустимо, через місяць (до дати виконання форвардного контракту) спотовий курс долара рівний 8.6 грн. Інвестор А купить 1000 дол. за 8,1 гривні за долар за форвардним контрактом і тут же продасть їх на спотовому ринку по 8.6 грн. за долар. Таким чином, інвестор А отримає дохід 500 грн.
(0,5 грн. з кожного контрактного долара). Як правило, при продажі термінових контрактів (в т.ч. і форвардних) учасники ринку не мають в наявності базового активу. У такій ситуації, щоб виконати зобов’язання за форвардним контрактом, інвестор В купить 1000 дол. на спотовому ринку по
8.6 грн. за дол. і тут же поставить їх інвестору А по 8.1 грн. за дол. Таким чином, інвестор В отримає збиток 0,5 грн. з кожного контрактного долара або всього 500 гривень з контракту.
Можливо і інший розвиток ситуації на спотовому ринку. Припустимо, через місяць спотовий курс долара знизився до 8 гривень. Інвестор А змушений буде на виконання форвардного контракту придбати долари по 8,1 гривні, у той час як на спотовому ринку він міг би купити по 8 гривень.
Таким чином, інвестор А несе збитки в розмірі 0,5 гривень з кожного дол.
Навпаки, інвестор в такій ситуації отримує дохід за контрактом у розмірі 500 гривень.
Форвардний і спотовий курси валюти знаходяться в тісному взаємозв’язку. Цей взаємозв’язок пояснюється двома теоремами:

ТЕМА 9. СТРОКОВІ ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
451
 теорема про паритет процентних ставок і валютних курсів;
 теорема про паритет купівельної спроможності грошей і валютних курсів.
Паритет процентних ставок і валютних курсів передбачає рівність фінансових результатів двох операцій на вільному і ліквідному фінансовому ринку:
1) внесення грошових коштів на строковий депозит в одній країні в її національній валюті;
2) обмін національної валюти першої країни на національну валюту
іншої країни за спотовим валютним курсом в день обміну і подальше вкладення отриманих коштів на депозит в другій країні (за терміном збігається з терміном депозиту в першій країні), і негайна покупка форвардного контракту на валюту першої країни за валюту другої країни з тим же терміном закінчення, що і термін вилучення депозитів.
Якщо форвардний і спотовий валютні курси такі, що інвестор віддає перевагу першій або другій з розглянутих операцій через більший прибуток, отриманий в результаті інвестування коштів, то виникає можливість проведення арбітражної операції та отримання прибутку без ризику.
Проведення арбітражних операцій учасниками фондового ринку призводить до відновлення паритету процентних ставок і валютних курсів і, в підсумку, до рівноваги на валютному ринку.
Спектр спекулятивних, арбітражних і операцій хеджування з форвардними контрактами на валюту дуже широкий. Розглянемо найбільш поширені.
Операції з використанням форвардних крос-курсів.
1. Фіксація бажаних курсів валют за допомогою форвардних контрактів на інші валюти. Трапляються ситуації, коли інвестор не може знайти контрагента на укладення форвардного контракту на поставку однієї валюти за іншу. В цьому випадку він може зафіксувати обмінний курс валюти, що його цікавить, за допомогою форвардних контрактів на інші валюти.
Наприклад, українській компанії потрібно через місяць обміняти гривні на 1 млн. фунтів стерлінгів. Однак вона не може знайти контрагента, готового відкрити коротку позицію за форвардним контрактом 1 млн. фунтів стерлінгів за гривні. Менеджмент компанії приймає рішення укласти форвардні контракти через євро, тобто сформувати синтетичний довгий форвард на фунти стерлінгів за гривні.

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
452
Так, наприклад, місячний форвардний курс євро за гривні становить 11 грн., а євро за фунти стерлінгів – 0,85 фунта стерлінгів за одне євро.
Компанія купує форвардний контракт на 1 500 000 євро за гривні і одночасно продає форвардний контракт на 1 500 000 євро за фунти стерлінгів. Таким чином, компанія займає синтетичну довгу позицію за форвардом на 1 млн. фунтів стерлінгів за гривні за курсом 11 гривень за 1 фунт стерлінгів (1 ф.ст.
= 11 грн. / 0,85).
2. Арбітражні операції на крос-курсах. Припустимо, що на ринку склалися такі форвардні курси валют: 1 ф.ст. дорівнює 12 грн., 1 євро – 10 грн.; 1 євро - 0,85 ф.ст. З урахуванням курсу євро в гривнях і фунтах стерлінгів форвардний курс фунта стерлінгів по відношенню до гривні повинен бути рівний 10,35 грн., тоді не буде можливостей для проведення арбітражної операції.
При описаних умовах, коли фактичний форвардний курс фунта вище теоретичного, інвестор може провести арбітражну операцію і отримати прибуток без ризику в розмірі різниці між фактичним і теоретичним курсами фунта стерлінгів (12-10,35 = 0,65 гривні з кожного контрактного фунта). Для цього інвестор, по-перше, формує синтетичну довгу позицію по форварду на фунти стерлінгів за гривні шляхом покупки форвардного контракту на 1,500
(1 ф.ст. * 1/0,85) євро за курсом 10 рублів за 1 євро і одночасного продажу
1,500 євро за курсом 0,85 ф.ст. за 1 євро. По-друге, інвестор в момент формування синтетичного форварда повинен відкрити коротку позицію по 1 ф.ст. за 12 гривень. Всі форвардні контракти повинні закінчуватися в один день.
В результаті, в день виконання форвардних контрактів інвестор купує
1,500 євро за 10,35 грн., потім продає 1,500 євро за 1 ф.ст., і, нарешті, продає
1 ф.ст. за 12 грн. Прибуток від арбітражної операції дорівнює 1,65 гривні.
3. Переструктуризація валютного боргу за допомогою форвардних контрактів на валюту.
Подібні операції цікаві при експортно-імпортних операціях з кредитом.
Припустимо, що українська компанія закупила обладнання у німецької фірми на 6 млн. євро з оплатою в кредит 2 млн. євро були сплачені в момент покупки устаткування, а 4 млн. євро українська компанія буде виплачувати рівномірно через один і два роки. Кредит надано під 5% річних. Це означає, що через рік українська компанія повинна буде виплатити 2,1 млн. євро, а через два роки - 2,205 млн. євро (з урахуванням нарахування складних відсотків). Спотовий курс євро дорівнює 10,5 гривень за один євро. Отже,

ТЕМА 9. СТРОКОВІ ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
453 борг української компанії в гривнях при купівлі обладнання дорівнює 42 млн. гривень (4 млн. * 10,5).
Очевидно, що при підвищенні курсу євро борг української компанії в гривнях збільшиться. Зменшити валютний ризик компанія може за допомогою укладання форвардних контрактів, що забезпечують фіксацію обмінного курсу. Припустимо, що компанія уклала такі форвардні контракти: 1) форвард на купівлю 2,1 млн. євро за гривні через 1 рік за курсом 11 гривень за 1 євро, 2) форвард на купівлю 2,205 млн. євро за гривні через 2 роки за курсом 12 гривень за 1 євро. Таким чином, за першим форвардом українська компанія повинна буде поставити 23,1 млн. грн. через рік, а за другим форвардом – 26,46 млн. гривень через 2 роки. Всього за два роки українська компанія виплатить німецькій фірмі 4,305 млн. євро або
49,56 млн. гривень.
Виходить, що компанія, маючи спочатку гривневий борг 42 млн. грн., виплатила 49,56 млн. гривень, тобто компанія «брала» кредит в гривнях строком на два роки під 9% річних. Шляхом операцій на форвардному ринку українська компанія транслювала свою валютну заборгованість під 5% річних в гривневу заборгованість під 9% річних.
9.1.3. Процентні форвардні контракти
Прообразом процентних форвардних контрактів стала угода «форвард- форвард», яка дозволяє фіксувати ставку майбутньої короткострокової позики. Угода «форвард-форвард» являє собою комбінацію позики і депозиту. Суть операції «форвард-форвард» полягає в тому, що компанія в даний момент часу бере в борг необхідну їй в майбутньому суму грошей на необхідний для використання позики термін під фіксований відсоток і тут же вносить зайняту суму на депозит за фіксованою ставкою на більш короткий термін. Термін депозиту повинен закінчуватися в момент, коли компанії будуть потрібні гроші для проведення операцій, під які було взято позику.
Наприклад, 1 лютого менеджер компанії знає, що на термін з 1 травня по 1 листопада буде потрібно позику в розмірі 10 млн. у.о. З метою уникнення ризику зростання майбутніх процентних ставок менеджер 1 лютого бере в банку А позику на суму 10 млн. у.о. під фіксований відсоток до 1 листопада. Отриману суму він вносить на депозит у банк Б під фіксований відсоток на термін з 1 лютого по 30 квітня. 1 травня менеджер отримує необхідну йому суму плюс накопичені відсотки в банку Б.

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
454
Таким чином, «чиста» вартість позики на термін з 1 травня по 1 листопада фіксується 1 лютого на наступному рівні: відсотки, що виплачуються за 9-ти місячною позикою, за мінусом відсотків, одержаних за
3-х місячним депозитом.
Проте, угода «форвард-форвард», що передбачає реальне одержання позик і розміщення грошових коштів на депозитах, є дуже громіздкою операцією і тому практично не використовується в даний час. Еквівалентний фінансовий результат дозволяє отримати більш складні фінансові
інструменти – процентні (форвардні контракти або угоди про майбутню процентну ставку (FRA - Forward Rate Agreements).
Угода про майбутню процентну ставку – позабіржовий договір між двома сторонами про запозичення чи інвестування обумовленої грошової суми на певний термін у майбутньому за зафіксованою в момент укладення угоди постійною відсотковою ставкою.
Особа, що відкриває довгу позицію по FRA (покупець FRA), умовно зобов’язується в майбутньому взяти кредит за фіксованою процентною ставко. А продавець FRA (особа, яка відкриває коротку позицію) умовно зобов’язується в майбутньому внести на депозит кошти під фіксовану процентну ставку. Ставка, зафіксована в момент укладення FRA, називається форвардною процентною ставкою.
«Умовне зобов’язання» означає, що інвестор має справу не з реальною позикою або депозитом, а з умовною сумою капіталу, оскільки в момент закінчення FRA одна сторона здійснює на користь іншої платіж. Це так званий компенсаційний платіж, який разом з дійсними платежами (або процентними надходженнями) інвестора складає «чисту» суму виплат за кредитом (або надходжень від інвестування коштів), еквівалентну фіксованій ставці FRA. Сума компенсаційного платежу визначається різницею між спотовою ринковою процентною ставкою в момент закінчення
FRA і процентною ставкою, зафіксованою в процентному форварді. Якщо спотова процентна ставка виявиться вище форвардної, то покупець FRA отримає від продавця компенсаційний платіж, тобто покупець у виграші.
Якщо форвардна процентна ставка вище спотової, то компенсаційний платіж отримує продавець FRA.
Умови угоди, зафіксовані в момент укладення FRA, називають параметрами FRA. Основними параметрами FRA є:
1) умовна сума капіталу (N); найчастіше це обсяг майбутньої позики або
інвестиції;

ТЕМА 9. СТРОКОВІ ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
455 2) дата початку фіксації процентної ставки за FRA (t), тобто дата виконання FRA;
3) термін кредиту або інвестиції (Т);
4) форвардна процентна ставка (r);
5) ринкова ставка-орієнтир (Д
0
), тобто ставка, з якою в момент виконання FRA буде порівнюватися ставка, зафіксована в угоді (r). Звичайно як ставки-орієтири використовуються ставки LIBOR, LIBID, PRIME, ставки прибутковості за казначейськими векселях і т.п.
В даний час не існує стандартизованої термінології за FRA. Зокрема, використовується кілька способів для опису періоду, який покриває FRA, тобто тимчасового інтервалу від початкової до кінцевої дати умовного терміну угоди.
Як правило, FRA дозволяє зафіксувати ставку на строк від одного до 24 місяців. Найчастіше однією зі сторін (покупець або продавець) угод про майбутню процентну ставку виступає банк.
Далі розглянемо механізм фіксації процентної ставки за позицією і кредитом за допомогою FRA.
Позичальник планує взяти кредит в сумі (N) на строк (Т), через час (t), у банку А під плаваючу процентну ставку. Щоб забезпечити собі фіксовану ставку виплат за кредитом, позичальник купує tv (t + r) FRA, наприклад, у банку Б, де фіксує величину ставки-орієнтира на рівні р.
Після закінчення часу (t) позичальник бере в банку А кредит у сумі N на строк (Т) під процентну ставку рівну сумі величини ставки-орієнтира на момент взяття кредиту і маржі (х)
- (R
0
+ x)%. В момент часу t закінчується термін FRA. Якщо в цей момент поточна величина ставки-орієнтир вище ставки FRA (r), то банк Б платить позичальникові компенсацію за ставкою (R
0
-r)% річних. Якщо ставка FRA вище поточного значення ставки-орієнтир, то позичальник платить банку Б компенсацію за ставкою (r-R
0
)% річних.
Після закінчення терміну (Т), з моменту кредитування, позичальник гасить кредит, отриманий у банку А, і відсотки по ньому за ставкою (R
0
+ x)% річних. З урахуванням отриманої або сплаченої суми компенсації по
FRA позичальник несе витрати по кредиту в розмірі (r + х)% річних.
Тепер розглянемо механізм фіксації процентної ставки по депозиту.
Інвестор збирається через період часу t внести суму N на депозит в банку А на строк (T) під плаваючу процентну ставку. Для забезпечення собі фіксованого доходу по депозиту інвестор продає банку Б tv (t + T) FRA, в якому фіксується ставка-орієнтир на рівні р.

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
456
Після закінчення часу t інвестор відкриває в банку А депозит на термін
(Т) під процентну ставку (R
0
-x)% річних. В цей же момент часу закінчується термін FRA. Якщо поточна величина ставки-орієнтир буде вище ставки FRA
(r), то інвестор виплатить банку Б компенсацію за ставкою (R
0
-r)% річних.
Якщо ставка FRA вище поточного Значення ставки-орієнтир, то інвестор отримає від банку Б компенсацію за ставкою (r-R
0
)% річних.
Розрахунковою датою за FRA зазвичай є перший день періоду, за який нараховуються відсотки по умовному займу або кредиту. За звичайними позиками і кредитами відсотки нараховуються і виплачуються в кінці періоду запозичення (інвестування). Таким чином, компенсаційний платіж здійснюється авансом і дорівнює дисконтованій сумі відсотків, нарахованих на умовну суму позики (інвестиції) за умовний період кредитування
(інвестування) за ставкою, що представляє собою різницю між спотовою величиною ставки-орієнтира і величиною ставки FRA.
В момент укладення FRA не має вартості, в тому сенсі, що контрагенти за угодою нічого не платять один одному. Найбільш складним при укладенні
FRA є питання про форвардне значення процентної ставки за умовним кредитом на строк (Т), який настане через час (t). Як правило, ставки по FRA призначають банки, готові укладати подібні угоди.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   29


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал