Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів




Сторінка19/29
Дата конвертації01.01.2017
Розмір5.77 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   29
Довгострокове постімпортне фінансування. Фінансування на термін, що перевищує 360 днів, здійснюється за рахунок коштів іноземних банків під страхування експортних кредитних агентств. При цьому сума фінансування не може перевищувати 85% загальної суми контракту; 15% – авансовий платіж, що має бути сплачений за рахунок власних коштів клієнта або може бути профінансований.
Нижче наведено опис схеми постімпортного фінансування (рис. 5.5.):
Рис. 5.5. Схема постімпортного фінансування
1. Покупець і продавець підписують контракт, в якому передбачена акредитивна форма розрахунків.
2. Покупець і банк підписують Генеральний договір про відкриття акредитива з наступним фінансуванням за рахунок коштів іноземного банку.
3. Банк на підставі підписаного договору і заяви на відкриття акредитива відкриває на користь бенефіціара безвідкличний підтверджений документарний акредитив. Акредитив відкривається через фінансуючий банк.
4. Фінансуючий банк, після отримання акредитива, авізує його продавцю, додаючи своє підтвердження.
5. Продавець, після отримання підтвердженого фінансуючим банком акредитива, відвантажує товар покупцю та готує документи для надання до фінансуючого банку.
7.
6.
2.
4.
10.
9.
8 3
1 5
1
Продавець
Банк- емітент
Фінансуючий банк
Покупець

ТЕМА 5. КРЕДИТУВАННЯ УЧАСНИКІВ
МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
307 6. Продавець надає документи за акредитивом до фінансуючого банку.
7. Фінансуючий банк перевіряє отримані документи на відповідність умовам акредитива. Якщо документи відповідають умовам акредитива, то фінансуючий банк виконує платіж за акредитивом на користь бенефіціара за рахунок власних коштів. Якщо документи не відповідають умовам акредитива, то фінансуючий банк виконує платіж тільки при погодженні покупця на сплату документів.
8. Фінансуючий банк надсилає документи за акредитивом до банку- емітента і повідомляє його про те, що документи сплачені, і, таким чином, розпочато фінансування.
9. Банк надає отримані документи продавцю і повідомляє про те, що фінансуючий банк сплатив їх, і, таким чином, надав фінансування.
10. Продавець виконує погашення заборгованості, відповідно до договору, що підписано з банком.
11. Банк виконує погашення заборгованості, відповідно до умов акредитива, що було відкрито на користь бенефіціара.
Інші умови фінансування залежать від суми, терміну фінансування та поточної ринкової ситуації.
Однією з форм кредитування експорту банками з 60-х років став кредит покупцю (на 5-8 і більше років) (рис. 5.6.).
Особливість кредиту покупцю полягає в тому, що банк експортера безпосередньо кредитує не національного експортера, а іноземного покупця, тобто фірми країни-імпортера і їхні банки. Тим самим, імпортер отримує необхідні товари з оплатою рахунків постачальника за рахунок коштів кредитора і віднесенням заборгованості на покупця або його банк. Зазвичай, такі кредити пов’язуються з придбанням товарів і послуг у певної фірми.
При цьому, експортер не бере участь в кредитуванні угоди, що виключає можливість завищення ціни кредиту. Вартість банківських кредитів покупцеві, як правило, нижча вартості позикових коштів на ринку позикових капіталів, що підвищує їх конкурентоспроможність. Банки, при цьому, можуть відкривати кредитні лінії для іноземних позичальників на оплату закуплених товарів.

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
308
Рис. 5.6. Схема кредитування експорту шляхом надання кредиту покупцю
Банківські кредити покупцю віитісняють кредити постачальнику
(експортеру) і фірмові кредити.
Таким чином, кредит покупцю полягає в тому, що банк продавця кредитує не національного експортера, а іноземного покупця, тобто фірми- покупці одержують необхідні товари з оплатою рахунку постачальника за рахунок коштів кредитора і віднесенням заборгованості на покупця або його банк. Звичайно, такі кредити зв’язуються з придбанням товару і послуг у певної фірми.
Фінансування за рахунок кредитних ліній в іноземних банках здійснюється через акредитивну форму розрахунків таким чином:
1. Продавець і покупець укладають контракт, в якому передбачена акредитивна форма розрахунків.
2. Банк випускає акредитив на користь продавця через фінансуючий банк, він же підтверджуючий банк.
3. Продавець після отримання акредитива здійснює відвантаження товару на користь покупця та надає до фінансуючого банку документи за акредитивом.
4. Фінансуючий банк перевіряє документи і, якщо вони відповідають умовам акредитива, здійснює платіж на користь продавця за рахунок власних коштів, таким чином надаючи фінансування банку.
5. Після здійснення платежу документи передаються покупцю.
5.поставки
3. Використання кредиту
6. документи
7.погашення кредиту і процентів за ним
2. контракт на поставку
4. авансові платежі
Банк покупця
(імпортера)
Продавець
(експортер)
Банк продавця
(експортера)
Покупець
(імпортер)
1.Кредитне погодження

ТЕМА 5. КРЕДИТУВАННЯ УЧАСНИКІВ
МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
309 6. Покупець погашає кредит і відсотки за ним банку відповідно до договору, а банк, у свою чергу, погашає кредит і відсотки фінансуючому банку.
Фінансування імпортних контрактів у рамках чистих кредитних ліній
іноземних банків здійснюється банком без перерахування відповідного грошового покриття до іноземного банку.
У деяких випадках банк може вимагати від позичальника і додаткову
інформацію щодо реквізитів торговельних партнерів, на рахунки яких буде зараховуватися сума кредиту. Використання кредитів в іноземній валюті передбачається лише за умови своєчасного подання у банк копій контрактів позичальників з іноземними партнерами, попередньо узгоджених з банком.
Строки укладання контрактів та періоди розрахунків за ними повинні чітко відповідати строкам використання кредиту.
Етапи кредитування, порядок укладення кредитного договору, обслуговування кредиту такі ж, як і при кредитуванні у національній валюті.
Кредит видається та погашається тільки у безготівковій формі.
Пряме банківське кредитування можна розглядати як вигіднішу форму кредитування для імпортера, тому що ці кредити дають йому можливість вибрати експортера. У свою чергу, таке кредитування не позбавлене вигоди і для експортера, оскільки звільняє його від необхідності звертатися до банку з проханням урахувати чи придбати векселі.
Документи, необхідні для відкриття
імпортного акредитива представлені в Додатку У.
5.4.3. Кредитування експортера
Завданням кредитування експорту є надання у розпорядження експортера грошових коштів для покриття його витрат від початку виробництва товару і до отримання плати за нього.
Експортне кредитування можна розглядати як:
 попереднє кредитування експорту (на період від початку виробництва до відвантаження товару);
 поточне кредитування експорту (на період, що охоплює час транспортування й отримання платежу).

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
310
Для фінансування міжнародної торгівлі державами створюються спеціальні Експортно-імпортні банки, серед основних функцій яких можна виділити такі:
 довгострокове та короткострокове кредитування експортерів;
 гарантування та страхування експортних кредитів;
 довгострокове кредитування іноземних урядів та фірм.
Банківські кредити в міжнародній торгівлі мають перевагу перед фірмовими. Вони дають можливість одержувачу вільніше використовувати кошти на купівлю товарів, звільняють його від необхідності звертатися за кредитом до фірм-постачальників, здійснювати розрахунки за товари готівкою за рахунок банківського кредиту. Завдяки залученню державних засобів і застосуванню гарантій, приватні банки нерідко надають експортні кредити на 10-15 років за ставками, що нижчі ринкових. Проте, банки, як правило, обмежують використання кредиту межами своєї країни і нерідко ставлять умови про витрачання його на певні цілі, наприклад, на покупку товарів у фірм, в яких вони зацікавлені. Для координації операцій з кредитування зовнішньоекономічних операцій, мобілізації великих кредитних ресурсів і рівномірного розподілу ризику банки організують консорціуми, синдикати, банківські пули. Банки надають експортні та фінансові кредити.
Експортні кредити – кредити, пов’язані з обслуговуванням та заохоченням експорту, їх сутність полягає у відстроченні платежу, що полегшує покупцеві придбання товару. Експортні кредити стали торговим звичаєм і необхідні при вивезенні продукції. Дані кредити надають фірми- експортери, банки або уряди іноземним фірмам, урядам для оплати закуплених у країні кредитора товарів і послуг. Вони, як правило, «зв’язані», тобто можуть бути використані лише для придбання товарів певної фірми або товарів, вироблених у певній країні. Експортні кредити надаються як покупцю, так і продавцю. Найпоширеніші «кредити покупцеві». Це, переважно, короткотермінові кредити з відстроченням платежу на 2-6 міс., рідше – до 1 року. Практикуються в торгівлі споживчими та сировинними товарами. Середньотермінові (до 5 років) і довготермінові (понад 5 років) кредити надають для фінансування експорту машин і устаткування. «Кредит продавцю» надається, переважно, виробникам устаткування впродовж періоду виробництва, замовленої іноземним партнером, продукції. Це кредити попереднього фінансування за твердою відсотковою ставкою, що дає можливість самим експортерам відстрочувати платежі.

ТЕМА 5. КРЕДИТУВАННЯ УЧАСНИКІВ
МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
311
Експортні кредити належать до спеціальних і мають значну державну підтримку, головною формою якої є надання державних гарантій експортного кредиту, призначених усунути експортний ризик, що не охоплений комерційним страхуванням.
Державні гарантії експортних кредитів виникли ще на початку XX ст.: в
Англії – у 1919 р., у Франції – в 1923 р., у Німеччині – в 1926 р. Нині їх практикує більшість країн: створено спеціальні органи для їх надання (в
Англії, до прикладу, Департамент гарантій експортних кредитів). Держава гарантує експортеру повернення грошей не лише у разі банкрутства боржника, а й коли існують неплатежі, внаслідок воєнних дій, революцій, оголошення мораторію тощо. Вигода державних гарантій проявляється ще й у тому, що за їх наявності банки надають експортні кредити за нижчою відсотковою ставкою. Держава є не лише гарантом експортних кредитів, а й може брати участь у кредитуванні угоди, покриваючи за рахунок бюджету різницю між ринковими відсотковими ставками і пільговими.
Країни-позичальники поділяються на три категорії: розвинуті, яким кредит надається на ринкових умовах, бідні, для яких передбачена пільгова ставка (нижча за ринкову), країни проміжного рівня, що кредитуються за середньою ставкою.
Відтак, передекспортне пряме фінансування надається клієнту- експортеру у формі кредиту на етапі виробництва, відвантаження чи придбання товару, що буде експортований, чи в будь-який період від початку виробництва до відвантаження, для забезпечення виготовлення товару, що експортується, або його закупівлі з метою подальшого експорту, або підготовки і надання послуг з метою подальшого їх експорту або випуску за наказом експортера непокритих інструментів (акредитив, гарантія). Формою розрахунку за експортним контрактом, як правило, має бути безвідкличний акредитив, відкритий на користь українського експортера та підтверджений першокласним міжнародним банком.
Фінансування надається у формі кредиту, джерелом коштів для якого можуть бути як власні ресурси банку, так і цільові кошти іноземних фінансових установ.
Головною перевагою для експортера є те, що він отримує кошти на етапі виробництва/закупівлі продукції, що дозволяє не відволікати власні обігові кошти, оптимізувати структуру балансу, покращити відносини з контрагентами.
Іншими перевагами також є:

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
312
 прискорення обіговості коштів та покращення ліквідності експортера;
 можливість надання експортером відстрочки платежу покупцям, як конкурентна перевага експортера;
 не здійснюються кредитні процедури по відношенню до експортера та не вимагається оформлення застави, що забезпечує оперативне надання грошових коштів.
Постекспортне фінансування надається у випадку, якщо експортер прагне отримати кошти після відвантаження товару, а партнер-імпортер готовий розрахуватись лише після його реалізації, тобто з відстрочкою платежу. В такому випадку експортер може отримати кошти від іноземного банку-емітента відразу після надання документів, що підтверджуватимуть відвантаження товару, а імпортер розрахується з цим банком в назначену дату. Даний вид фінансування здійснюється у формі негоціації документів
(купівля наданих клієнтом до банку документів, що підтверджують відвантаження продукції (виконання робіт чи надання послуг), відповідно до умов такого акредитива) за експортним акредитивом (має бути безвідкличний акредитив, відкритий на користь українського експортера та підтверджений банком) з відстроченим платежем до настання терміну платежу за акредитивом. В такому разі акредитив має передбачати можливість дисконту, тому, під час підписання контракту, важливо визначитись, яка зі сторін буде сплачувати витрати по дисконтуванню.
При отриманні продавцем акредитива, що передбачає відстрочку платежу товару після його відвантаження, банк пропонує продавцю послугу дисконтування документів за фактом їх надання до банку. Іншими словами, продавець отримує грошові ресурси під стандартну для таких продуктів відсоткову ставку на суму наданих за акредитивом документів і клопотання на дисконтування документів без необхідності підписання кредитних договорів і проходження кредитних процедур у банку. Продавець погашає, після закінчення погодженого терміну, відсотки за користування коштами без погашення суми кредиту.
Основні умови дисконтування документів за акредитивом:
 акредитив повинен бути підтверджений банком;
 відстрочка платежу за акредитивом не повинна перевищувати 180 днів;
 документи, надані за акредитивом, повинні відповідати умовам акредитива.

ТЕМА 5. КРЕДИТУВАННЯ УЧАСНИКІВ
МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
313
Порядок та етапи дисконтування акредитиву подані на рис. 5.7.
Рис. 5.7. Схема дисконтування акредитива
Нижче наведено схему дисконтування:
1. Банк-емітент відкриває на користь продавця документарний акредитив з відстрочкою платежу, який підтверджує банк продавця (щоб банк підтвердив і дисконтував акредитив, який буде відкрито на користь клієнта, попередньо необхідно узгодити з банком-емітентом текст акредитива та можливість дисконтування. У зв’язку з тим, що підтвердження акредитива – це прийняття ризику банку-емітента, банк повинен встановити можливість прийняття такого ризику. Якщо банком буде прийнято рішення, що ризик банку-емітента не може бути прийнято для підтвердження, буде надано перелік інших банків, ризик яких є прийнятним).
2. Продавець надає в банк документи за акредитивом і клопотання про дисконтування документів на строк відстрочки платежу за акредитивом.
3. Банк перевіряє документи та, якщо вони відповідають умовам акредитива, виконує платіж на користь бенефіціара за рахунок власних коштів (щоб банк мав можливість дисконтувати документи, що надані продавцем за акредитивом, документи повинні відповідати умовам акредитива. В іншому разі, дисконтування неможливе. Для мінімізації ризиків розбіжностей документів з умовами акредитива, рекомендується заздалегідь надавати в банк чернетки документів для попередньої перевірки.
4. Банк надсилає документи до банку-емітента).
5. По закінченню строку відстрочки платежу банк-емітент виконує платіж за акредитивом.
6. По закінченню строку відстрочки платежу продавець сплачує відсотки за дисконтування документів.
Підтвердження експортних акредитивів на непокритій основі.
Підтверджуючи акредитив, відкритий на користь українського експортера,
3 2
1 6
5 4
Продавець
Банк- емітент
Підтверджуючий банк
Покупець

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
314 банк вимагатиме надання банком-емітентом грошового покриття або, у визначених випадках, може підтвердити акредитив на непокритій основі. В останньому випадку, прийняття зобов’язань по акредитиву (його підтвердження) є одним із видів фінансування.
Підтвердження на непокритій основі можливе на прохання банку- емітента, якому банк встановив ліміт по документарних операціях. Як правило, це банки, яким надані високі рейтинги міжнародними рейтинговими агентствами.
Розрахунки за допомогою експортного підтвердженого акредитиву наведені на рис. 5.8.
Рис 5.8. Здійснення розрахунків за підтвердженим акредитивом
Нижче наведена схема розрахунків за допомогою підтвердженого документарного акредитива:
1. Банк-емітент відкриває на користь продавця документарний акредитив, що підтверджується банком продавця.
2. Продавець надає до підтверджуючого банку документи за акредитивом.
3. Підтверджуючий банк перевіряє документи на відповідність умовам акредитива. Якщо документи відповідають умовам акредитива, то підтверджуючий банк приймає їх до сплати і надсилає, як правило, до банку- емітента повідомлення про те, що документи перевірені, відповідають умовам акредитива та надіслані до банку-емітента. Також в повідомленні підтверджуючий банк зазначає платіжні реквізити для виконання платежу.
4. Банк-емітент, за будь-якими підставами, не виконує платіж за акредитивом. Підставами можуть бути кредитні, політичні ризики, заборона на виконання платежів, розбіжності в документах (не зважаючи на те, що підтверджуючий банк прийняв документи до сплати) та інше.
1 5
2 4
3
Продавець
Банк-емітент
Підтверджуючий банк
Покупець

ТЕМА 5. КРЕДИТУВАННЯ УЧАСНИКІВ
МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
315 5. Підтверджуючий банк виконує платіж на користь бенефіціара за рахунок власних коштів, незалежно від того, що банк-емітент не виконав платіж за акредитивом.
Максимально можливий термін погашення експортних кредитів залежить від категорії країни-імпортера, до першої категорії належать країни, що входять в Graduation list Світового банку, всі інші країни відносяться до другої категорії. Так, максимальний термін погашення для країн першої категорії становить 5 років (у виняткових випадках – 8,5 років), для країн другої категорії цей термін складає 10 років.
Однією з форм кредитування експорту є акцептно-рамбурсний кредит, заснований на поєднанні акцепту векселів експортеру банком третьої країни
і перекладі
(рамбурсуванню) суми векселя
імпортером банку-акцептанту (рис. 5.5.).
Рис. 5.5. Схема акцептно-рамбурсного кредитування
1. Доручення про акцепт тратти банком-акцептантом.
2. Угода про акцепт.
3. Виставляння безвідкличного акцептного акредитива з зобов’язанням акцептувати тратту.
4. Відвантаження товару.
4а. Облік тратти і передача комерційних документів банку.
5. Пересилання тратти для акцепту та комерційних документів.
АКЦЕПТНО-РАМБУРСНИЙ КРЕДИТ
Банк-акцептант
Банк імпортера
Імпортер
Банк експортера
Експортер
Світовий ринок позикових капіталів

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
316 6. Повернення акцептованої тратти.
7. Переоблік тратти.
8. Пересилання комерційних документів.
9. Передача комерційних документів імпортеру під забезпечення
(гарантійна розписка).
10. Рамбурсування – переказ суми векселя і повернення забезпечення.
11. Переказ суми векселя банку-акцептанту.
12. Пред’явлення тратти до оплати при настанні терміну.
Акцептно-рамбурсний кредит  особлива форма акцептного кредиту в розрахунках за експортно-імпортні операції, що надається експортеру банком-акцептантом проти виставлених документів при наявності гарантії банка-імпортера. Акцептантом може виступати банк експортера або банк третьої країни.
На відміну від акцептного кредиту, коли банк-акцептант здійснював непокрите кредитування переказного векселя (покриття надходило в банк напередодні строку платежу), то акцептно-рамбурсний кредит є різновидом покритого акредитива і забезпечений товарними документами.
Отже, акцептно-рамбурсний кредит можна розглядати як гібридну
(змішану) форму акредитива і акцептного кредиту, що базується на поєднанні банківського акцепту та відшкодуванні (рамбурсу) імпортером коштів банку-акцептанту. Суть такого кредиту полягає у тому, що банк
імпортера, в межах узгоджених лімітів кредитування, виставляє безвідкличний акредитив на банк експортера (або інший банк), котрий бере на себе зобов’язання акцептувати тратту. Банківський акцепт дає векселедержателю право дисконтувати тратту або зберегти її до настання терміну платежу. Тоді, після відвантаження товару, експортер скеровує переказний вексель і товарні документи до свого банку. Банк акцептує переказний вексель, здійснює його врахування (дисконтування), тобто виплачує експортерові вартість товарної поставки за відрахуванням дисконту та акцептної комісії. Потрібні кошти для рефінансування банк- акцептант може отримати через переврахування тратти на фінансовому ринку або в інший спосіб – коли настає термін платежу за векселем векселедержатель пред’являє його до оплати банкові-акцептанту, що здійснює платіж за рахунок відшкодування (рамбурсу), отриманого від банку
імпортера. Банк-акцептант списує суму платежу за векселем та комісії з кореспондентського рахунку банку-імпортера. У разі, коли банк-акцептант і банк імпортера не мають кореспондентських відносин, у здійсненні угоди

ТЕМА 5. КРЕДИТУВАННЯ УЧАСНИКІВ
МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
317 може брати участь третя особа  банк - комісіонер. При цьому банк- акцептант списує кошти з коррахунку комісіонера, що дебетує коррахунок банку імпортера. В обох випадках імпортер вносить суму платежу у свій банк напередодні терміну оплати векселя.
Експортер домовляється з імпортером, що платіж за товар буде зроблений через банк шляхом акцепту останнім тратти, виставленої експортером, якщо він не впевнений в платоспроможності імпортера або зацікавлений у швидкому отриманні вирученої валюти за продані товари, до настання терміну сплати векселя. При досягненні домовленості імпортер дає доручення своєму банку укласти угоду про акцепт. Банк-акцептант, у свою чергу, вимагає гарантії своєчасної оплати векселя і виставляє на банк експортера безвідкличний акцептний акредитив, що передбачає акцепт тратти. Отримавши про це повідомлення, експортер відвантажує товар, виписує тратту і комерційні документи, направляє їх у свій банк, де враховує вексель. Банк експортера пересилає тратту і документи банку-акцептанту, який, акцептувавши тратту, спрямовує її або банкові експортера, або його кореспондентові чи філії, а товарні документи – банкові імпортера. Банк
імпортера передає імпортеру товарні документи під відповідне забезпечення, зазвичай, гарантійну розписку, що зберігає за ним право власності на товар.
Банк експортера перевраховує неакцептовану тратту. Вона потім обертається на світовому ринку позичкових капіталів, що виступає в даній операції як сукупний кредитор. В цьому полягає специфіка і перевага акцептно- рамбурсного кредиту. До настання терміну тратти імпортер рамбурсує валюту своєму банку в обмін на раніше передане забезпечення. Банк
імпортера передає банку-акцептанту суму тратти за кілька днів до терміну її оплати. При настанні терміну, останній власник тратти подає її до оплати в банк-акцептант, який перевіряє достовірність векселя, послідовність
індосаментів (буває до 10 передавальних написів), щоб переконатися, що останній власник законний.
Отже, технічно, при даному виді кредитування, використовуються акредитив і переказний вексель. Умовами акцептно-рамбурсного кредиту є: ліміт, термін кредиту, процентна ставка, порядок оформлення, використання, погашення – визначаються на основі попередньої міжбанківської домовленості.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   29


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал