Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів




Сторінка18/29
Дата конвертації01.01.2017
Розмір5.77 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   29
Оскільки основною діяльністю брокерів є посередництво в зовнішній торгівлі, то вони здійснюють кредитні операції лише з укладанням комісійного договору з експортером на продаж певних товарів, користуючись кредитуванням як засобом зміцнення своїх зв’язків з
іноземними експортерами для завоювання ринків сировини і продовольчих товарів. Брокери надають експортерам кредити на заготівлю і під товари.
Іноді брокери приймають на себе дисконтування векселів покупців чи гарантують ці векселі. Кредит на заготівлю, зазвичац, надається брокерам при укладанні договору з експортером, згідно з котрим останній зобов’язується проводити через брокера продаж на комісійних засадах товарів на певну суму і в певні строки. Цей кредит забезпечується векселями експортера, виписаними на умовний строк або на строки, що орієнтовно відповідають терміну погашення кредиту. Такий банківський кредит складає від 25 до 50 відсотків вартості товарів, що підлягали передачі брокеру для

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
296 реалізації. Банківський кредит трансформується в кредит під товари або, деколи, в кредит під товарні документи. Кредити під товари, що видаються брокерам, діляться на кредити під товари в країні експортера, під товари в дорозі і під товари, що прибули в країну, де намічено їх продавати. Як правило, брокерський кредит дорожчий від банківського.
Роль брокерських кредитів у зовнішній торгівлі на сучасному етапі суттєво знизилась.
5.4. Міжнародні банківські кредити
Банківські міжнародні кредити надаються експортерам і імпортерам під заставу товарно-матеріальних цінностей та на відповідні цілі та проекти, що мають в обов’язковому порядку бути зазначені в анкеті позичальника
(Додаток С).
Існує кілька видів участі банків у кредитуванні зовнішньої торгівлі:
 банківський кредит, коли імпортер або його банк виписує боргові зобов’язання на ім’я банку кредитора;
 банківський кредит, коли банки, що кредитують, купують в експортерів кредитні зобов’язання (векселі, банківські гарантії тощо);
 акцепт банками векселів, виставлених на них експортерами або
імпортерами, при якому акцептант стає безпосереднім платником за векселем.
Кредити за експортно-імпортними операціями видаються на такі цілі:
 оплату платіжних документів, виписаних експортером;
 кредити під контракти за експортом;
 кредити іноземних операцій у формі купівлі в експортера векселів, що акцептовані експортером;
 кредити за документарними акредитивами, валютні кредити
імпортера і під контракти за імпорт.
Банківський кредит з імпорту включає:
 кредит, що видається при акцепті чи погодженні банку-імпортера на сплату тратти експортера;
 акцептно-рамбурсний кредит (акцепт векселя банком за умови отримання гарантії з нього з боку іноземного банку, що обслуговує
імпортера);
 пряме банківське кредитування іноземних покупців;

ТЕМА 5. КРЕДИТУВАННЯ УЧАСНИКІВ
МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
297
 кредитні лінії (для своїх іноземних позичальників на оплату зовнішньоторговельних угод, різновидом кредитної лінії є поновлення ролловерної лінії, що широко використовується на ринку євровалют);
 факторинг (експортер, що продав товар на умовах кредиту, отримує від факторингової компанії ряд послуг у вигляді вилучення заборгованості, обліку експортних тратт, здійснення контролю);
 лізинг (передача юридичного права власності споживачеві товарів);
 компенсаційні угоди (довготерміновий кредит на базі взаємних поставок товарів на однакову вартість);
 страхування мультинаціональних контрактів (включає величезні суми, що спільно страхуються комерційними банками і національними страховими компаніями експортного кредитування).
За допомогою банківських кредитів продавцеві, у формі обліку тратт, факторингу, форфейтингу, долаються недоліки фірмових кредитів, що обмежені власними засобами експортера.
5.4.1. Кредитування імпортерів на основі векселя
Кредитування імпорту також відбувається шляхом комерційного і банківського кредиту. Комерційний кредит (або фірмовий) включає кредит за відкритим рахунком (експортер записує на рахунок імпортера, як його борг, вартість товарів, що продані та відвантажені, а імпортер повинен погасити кредит у встановлений термін); вексельний кредит (експортер укладає угоду про продаж товарів у кредит, виставляє тратту (Додаток Т) на
імпортера); приватне страхування (страхова компанія бере на себе ризик з експортних кредитів та сплачує неплатоспроможність імпортера своїм експортом); державні гарантії (ризик несплати бере на себе держава). В
США та Японії державні гарантії видають експортно-імпортні банки, в
Англії – Департамент гарантії експортних кредитів, в Німеччині–
Міжміністерський комітет з експортних кредитів, у Франції – Страхова компанія для зовнішньої торгівлі.
Теоретично, вексель має низку переваг для компанії-емітента.
Наприклад, використання вексельних схем у розрахунках дозволяє реструктуризувати кредиторську заборгованість.
Підприємству з великими боргами вигідніше розрахуватися з кредиторами векселями з різним терміном погашення, що дозволить

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
298 розвести в часі терміни сплати кредиту. Таким чином, компанія реструктуризує свої боргові зобов’язання, отримавши, при цьому, невеликий кредитний перепочинок.
Компанія може залучити кредит у банку під заставу векселів. Продавши цінний папір фінансовій установі, підприємство отримує необхідні обігові кошти до погашення векселя. Зазвичай, банки купують цінний папір з дисконтом у розмірі відсоткової ставки за кредитом. Якщо ж вексель відсотковий (передбачає виплату відсотків під час його погашення, в середньому 28-30% річних), то фінансова організація може придбати папір за номіналом. За допомогою векселів банки здійснюють угоди РЕПО: компанія продає банку цінний папір, однак зобов’язується викупити його в зазначений термін (зазвичай, кілька місяців).
Водночас, кредитування за допомогою векселів містить для власника та емітента як переваги, так і недоліки (табл. 5.3.).
Істотний недолік векселів – відсутність гарантії у векселедержателя отримати гроші від емітента цінного паперу. З одного боку, вексель має суворо уніфіковану форму, а тому за дотримання встановлених законодавчих норм вимога сплати за цим цінним папером беззаперечна. Тобто доводити в суді існування боргу компанії-емітента перед власником векселя не доведеться. Більше того, інструмент дозволяє стягнути кошти в позасудовому порядку. Після опротестування векселя у нотаріуса папір перетворюється на виконавчий документ, з яким можна звертатися одразу до
Державної виконавчої служби, оминаючи суди. Але з іншого – у законодавстві є величезна кількість «лазівок», що дозволяють боржникові не платити за векселем. Найпростіший метод уникнути сплати за папером – оформити борговий документ неправильно. Найменша помилка на векселі перетворить його на нічого не вартий папірець.
З цієї причини компанії воліють приймати до оплати векселі, авальовані банками, виплати за якими гарантуються фінустановами. Завдяки авалю вексель перетворюється на ліквідний платіжний засіб. Однак, банки готові га рантувати далеко не всі векселі й лише за певних умов. Зазвичай, вони видають гарантії тільки під таку заставу, як депозит, нерухомість, ліквідні товари. При цьому, за аваль компанії-емітенту необхідно заплатити комісійну винагороду в розмірі від 0,5% до 7% суми номіналу. Якщо банк замість емітента сплатить борг за векселем, компанії-боржникові в майбутньому доведеться відшкодувати банку номінал паперу, а також сплатити штрафи та пені, передбачені договором з банківською установою.
А тому небагато емітентів векселів авалюють свої боргові папери.

ТЕМА 5. КРЕДИТУВАННЯ УЧАСНИКІВ
МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
299
Таблиця 5.3.
Переваги та недоліки векселів
Переваги
Недоліки
Для власника векселя:
Погашення боргу за векселем
є беззаперечним і не вимагає підтвердження боргу в суді
Вексель – нічим не забезпечений цінний папір
Інструмент дозволяє стягнути заборгованість у судовому порядку
У векселедержателя немає гарантії отримання грошей від емітента паперу
Погашення боргу за векселем можна вимагати з будь-якої компанії-власника цінного паперу
Стягнення боргу через Державну службу може затягнутися на кілька місяців, а то й років
Вексель можна перепродати третій стороні
Для емітента:
Надає компанії-емітенту можливість мінімізувати оподаткування
Вексель може бути не прийнятий контрагентами як засіб сплати товарів
Може використовуватися в розрахунках компанії замість грошових коштів
Надає компанії-емітенту можливість відтермінування платежів
У міжнародній торгівлі, де наявність гарантії оплати особливо велика, значного поширення набули акцептні операції банків, коли замість
імпортерів тратту, безпосередньо, акцептує банк імпортера. У даному випадку, експортер виписує тратту на банк-акцептант для оплати товару.
Місце маловідомого імпортера займає банк, більш платоспроможний і більш відомий на ринку ніж фірма-імпортер.
Банківський акцепт (bankers acceptance) – обіцянка банку сплатити у майбутньому кошти за траттою, шляхом її акцептування. Таким чином, фінансові зобов’язання за векселем відносно експортера-кредитора переносяться з імпортера-боржника на банк-акцептант. Якщо фірма-
імпортер перебуває у фінансовій скруті, то банківський акцепт означає, що банк зобов’язується викупити вексель. Вигода для фірми в тому, що вексель стає більш прийнятним при купівлі товарів за кордоном, бо експортер переконаний, що навіть коли імпортер збанкрутує, банківський вексель все ж буде оплачений.
Великі банки надають акцептний кредит у формі акцепту тратти.
Експортер домовляється з імпортером, що платіж за товар буде зроблений через банк, шляхом акцепту після виставлених експортером тратт. Згідно
Єдиного вексельного закону, прийнятого
Женевською вексельною

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
300
Конвенцією 1930 р., акцепт повинен бути простим, нічим не обумовленим, але може бути обмежений частиною вексельної суми (частковий акцепт).
Англійське вексельне право допускає акцепт загальний і обмежений
(умовний, частковий, місцевий, підписаний одним із кількох платників).
Акцептант, в якості котрого виступає імпортер або банк, є головним боржником, тобто відповідає за оплату векселя у встановлений термін. У разі неплатежу власник векселя має право пред’явити проти акцептанта прямий позов. Векселі, акцептовані банками, служать інструментом при наданні міжбанківських кредитів, що розширює можливість кредитування зовнішньої торгівлі. Акцептовані першокласним банком тратти легко реалізуються на ринку позикових капіталів. Шляхом відновлення акцепту, кредити часто перетворюються з короткострокових у довгострокові.
Необхідність кредиту у формі акцепту тратт зумовлена ризиковістю та обмеженнями комерційного кредитування. Експортер, часто, не знає платоспроможності та надійності імпортера з іншої країни, а тому в нього виникають сумніви щодо сплати векселя, що акцептований імпортером. Крім того, таку тратту експортеру буде важко врахувати в банку з метою її рефінансування. Все це і зумовило розвиток банківського кредитування
імпортера у формі акцепту тратт.
Акцептовані векселі, завдяки наявності подвійної гарантії оплати – з одного боку імпортера, який надає кошти на оплату векселя, і банку, котрий гарантує і здійснює безпосередній платіж, здатні вільно обертатися на фінансовому ринку. Отож, через свою високу надійність та ліквідність акцептовані векселі виступають як міжнародний платіжний засіб, оскільки їх охоче приймають в оплату експортери продукції. Векселі також часто перепродуються на фінансовому ринку зі знижкою (дисконтом), тобто експортери мають змогу їх легко рефінансувати, бо на фінансовому ринку завжди існує попит на високоліквідні інструменти. Схему акцептного кредитування проілюструємо на рис. 5.4.
1. Імпортер укладає контракт з іноземним контрагентом-експортером на купівлю-продаж продукції, умовою якого є оплата векселя за допомогою банківського акцепту.
2. Імпортер (сам або через посередника) домовляється з банком про можливість останнім акцептувати тратту.
3.Відповідно до умов контракту, експортер відвантажує товар покупцю
(імпортеру), оформляє товарні документи та виписує тратту на банк
імпортера.

ТЕМА 5. КРЕДИТУВАННЯ УЧАСНИКІВ
МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
301
Рис. 5.4. Схема акцептного кредитування
4. Одночасно, вказані документи, експортер передає своєму банку на
інкасо (або зразу враховує тратту).
5. Банк експортера пересилає товарні документи, разом із траттою, банку імпортера (інкасація документів).
6. Банк імпортера акцептує вексель і повертає його експортеру (або його банку).
7. Одночасно банк-акцептант повідомляє імпортера про його зобов’язання внести банку суму за векселем до настання терміну (за 3-5 днів) її оплати. У деяких випадках банк імпортера воліє виплатити експортеру або його банку суму, що рівна дисконтованій поточній вартості тратти, а потім помістити тратту у свій портфель або ж продати її на ринку банківських акцептів.
8. Напередодні терміну оплати імпортер вносить у свій банк суму за векселем (отримуючи при цьому товарні документи).
9. За рахунок цієї суми банк-акцептант здійснює оплату у визначений термін за векселем.
10. Експортер може дочекатись строку оплати й отримати платіж за векселем або переврахувати (перепродати) акцептовану тратту через свій банк на фінансовому ринку.
Для того, щоб експортер мав упевненість у тому, що банк імпортера акцептує тратту, зазвичай, контрактом передбачається відкриття імпортером відкличного акредитива на користь експортера. Банк імпортера в акредитивному листі зобов’язується акцептувати тратту після
її
2. Контракт на постачання
3. Оплата товару
5. Товар
1. Кредитна угода
6. Погашення кредиту і відсотків за ним
4. Перерахування коштів з рахунку покупця на рахунок продавця
Покупець країни Б
Покупець країни А
Банк країни А

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
302 пред’явлення. Отже, ризики експортера, який формально надає комерційний кредит імпортеру, перекладаються на банк-акцептант. У ряді випадків, при здійсненні акцептних операцій, експортер може, не відсилаючи тратту для акцептування, відразу врахувати її у своєму банку, а вже останній векселедержатель передає вексель у банк-акцептант.
5.4.2. Кредитування
імпортерів на основі документарного акредитива та прямого банківського кредитування
Сутність торговельного фінансування імпорту полягає в забезпеченні банком оплати зобов’язань імпортера за контрактом за рахунок коштів
іноземної фінансової установи, тобто у фактичному отриманні відстрочення платежу, якщо таке не було надане експортером або, якщо його періоду виявилось недостатньо для мобілізації імпортером необхідних коштів.
Водночас, експортеру гарантується одержання виручки одразу після відвантаження товару (або проти документів (at sight), або по закінченні періоду комерційного кредиту).
Джерелом коштів для фінансування імпортних операцій можуть бути як власні ресурси банку, так і цільові кошти іноземних фінансових установ.
Якщо імпортер, купує товари або послуги за кордоном, і не готовий платити авансом, а партнер-експортер не погоджується на оплату після поставки, або для забезпечення можливої відстрочки платежу, розрахунки можуть проводитись за допомогою акредитивів або бути забезпечені гарантіями (резервними акредитивами).
У цьому випадку банк випускає:
 пряму платіжну гарантію або забезпечує випуск гарантії першокласного банку (або банку, зареєстрованого в країні бенефіціара) проти контргарантії банку;
 резервний акредитив;
 непідтверджений акредитив або акредитив, підтверджений першокласним банком, що буде виконуватися шляхом відстроченого платежу (платіж по акредитиву здійснюється протягом визначеного терміну від зазначеної дати, наприклад – від дати випуску транспортного документа).
Варіанти фінансування
імпорту за допомогою документарних акредитивів:

ТЕМА 5. КРЕДИТУВАННЯ УЧАСНИКІВ
МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
303
 відстрочка надається безпосередньо експортером. Іноземний банк сплачує кошти через обумовлений термін після надання документів
(акредитив, що виконується шляхом відстроченого платежу). При цьому,
іноземний експортер має можливість отримати оплату раніше обумовленого строку шляхом, так званого, дисконтування акредитива підтверджуючим банком. Комісійна винагорода за дисконтування (що, фактично, є платою за фінансування) сплачується іноземним експортером або вітчизняним
імпортером в залежності від домовленості сторін;
 відстрочка платежу надається банком-емітентом або підтверджуючим банком. При цьому експортер отримує оплату відразу після надання документів за акредитивом (звичайний акредитив, що виконується шляхом платежу після надання документів), а імпортер має можливість поступово накопичувати необхідну для платежу суму та виконати свої зобов’язання за акредитивом перед банком-емітентом або підтверджуючим банком пізніше.
Акцептний кредит – один із різновидів короткотермінового банківського кредиту, що широко використовується для розрахунків у зовнішньоторговельних операціях. Особливістю акцептного кредиту є те, що продавець (експортер) висуває вимоги щодо оплати товару не безпосередньо до покупця (імпортера), а до іноземного банку, клієнтом якого є імпортер і який, за заявою імпортера, бере на себе зобов’язання щодо оплати. Це гарантує експортеру, за дотримання ним умов контракту, повну і своєчасну оплату відвантаженого товару, що сприяє розвитку зовнішньої торгівлі, міжнародного поділу праці.
Механізм акцептного кредиту передбачає застосування документарних акредитивів і переказних векселів, або тратт, а також попередньої домовленості сторін експортно-імпортної операції про розрахунок через акцептування банком імпортера тратт, виставлених експортером.
Загальна схема розрахунку наступна: імпортер, діставши згоду на зазначений спосіб розрахунку, подає до свого банку заяву про відкриття на експортера безвідкличного документарного акредитива, що передбачає, зокрема, обов’язкове акцептування банком-емітентом платіжних документів
(відмова від акцептування можлива лише тоді, коли продавець порушив умови акредитива). Одержавши повідомлення про відкриття такого акредитива, експортер відвантажує продукцію, виписує тратту на банк
імпортера і, разом з товарно-транспортними документами, подає її до свого банку.

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
304
Далі можливі такі варіанти розрахунків:
1. Подану тратту експортер обліковує (продає) в цьому банку і одразу отримує належну йому за товар суму коштів. Банк, у свою чергу, каналами міжбанківського зв’язку надсилає документи і прийняту ним до обліку тратту до банку імпортера, який: а) передає документи своєму клієнтові (імпортеру); б) акцептує тратту і повертає її держателю (в даному разі банку експортера).
2. Якщо тратта не обліковується одразу, вона проходить той самий шлях
і акцептованою повертається до експортера, а він, обліковуючи її, одержує кошти.
3. Якщо експортер вимагає від банку імпортера оплати безпосередньо готівкою, банк імпортера акцептує тратту і сам її обліковує на кредитному ринку. Одержані гроші переказуються експортеру.
В усіх зазначених варіантах товар оплачується за рахунок коштів, наданих у кредит ремітентами за дисконт під акцепт банку. Акцептуючи тратту, банк імпортера стає головним вексельним боржником, з настанням термінів платежу він виплачує ремітентам зазначену в тратті суму, яку попередньо зобов’язаний внести до банку клієнт-імпортер. Отже, банк власних коштів в експортно-імпортну операцію не вкладає. Але як акцептант несе майнову відповідальність, оскільки оплачуватиме тратту власними коштами, якщо імпортер, до настання термінів сплати, не внесе необхідну суму. За ризик, а також на покриття видатків за акцептну операцію й отримання певного прибутку банк стягує акцептну комісію, що, разом з вексельною обліковою ставкою, визначає вартість (ціну) акцептного кредиту.
Акредитив з відстрочкою платежу – акредитив, за яким платіж здійснюється виконуючим (підтверджуючим) банком по закінченню, обговореного умовами акредитива, періоду часу після отримання відвантажувальних документів від бенефіціара і їхньої перевірки на предмет відповідності умовам акредитива.
Даний період часу, зазвичай, розраховується від дати відвантаження товару за товарно-транспортними документами.
Компенсаційний акредитив – форма розрахунків за експортно-
імпортними операціями. На відміну від переказного (трансферабельного) акредитива, коли виставляють лише один акредитив, який перший бенефіціар (посередник) переказує другому бенефіціарові, у розрахунках за допомогою компенсаційного акредитива використовують два акредитиви.

ТЕМА 5. КРЕДИТУВАННЯ УЧАСНИКІВ
МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
305
Перший (основний) акредитив, за дорученням іноземного покупця, банк виставляє бенефіціарові, який фактично є посередником. Другий акредитив уже за дорученням бенефіціара-посередника, його банк виставляє бенефіціарові, який є справжнім постачальником товарів. Через те, що перший акредитив є для банку бенефіціара-посередника своєрідним забезпеченням для виставлення другого, бажано, щоб основний акредитив був безвідкличним. Застосовується при реекспортних операціях і за компенсаційними угодами. Практичне використання компенсаційного акредитива, як коштів для фінансування угод на поставку товару, обмежується випадком, коли обидва учасники компенсаційної угоди виставляють один одному акредитиви в одному й тому ж банку. Умови обох акредитивів повинні збігатися за винятком цін і рахунку-фактури.
Перевагами кредитування за допомогою документарного акредитива є:
 при відкритті непокритого акредитива клієнту не доведеться відволікати кошти на тривалий строк для розміщення грошового покриття в банку;
 за рахунок використання кредитних ліній іноземних банків та безресурсного характеру операції, загальна вартість фінансування буде нижчою за кредитні ставки в Україні.
Пряме банківське кредитування імпортера.
Зазвичай, такі банківські кредити, більшою мірою, ніж фірмові, підлягають регулюванню та контролю з боку держави. З цього погляду вони схожі з урядовими кредитами. Незважаючи на те, що ці кредити укладаються між банками, санкціонуються вони урядами країн і в багатьох випадках є частиною міжурядових угод.
Операції з постімпортного фінансування за рахунок коштів іноземного банку (фінансової установи) являють собою фінансування контрактів клієнта
– українського імпортера в рамках кредитної лінії, наданої банку іноземним партнером (банком), шляхом відкриття акредитива. Оплата за акредитивом здійснюється іноземним банком безпосередньо експортеру. Таким чином,
імпортеру надається можливість здійснити платіж в обумовлений термін у майбутньому.
Короткострокове постімпортне фінансування. Якщо необхідно розрахуватись за імпортований товар після його реалізації, а експортер хоче отримати кошти після відвантаження товару, то необхідне короткострокове фінансування за рахунок коштів іноземного банку.

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
306
Банк випускає акредитив, підтверджений першокласним банком, умови якого передбачають оплату проти документів.
В свою чергу, підтверджуючий банк, за домовленістю, надає імпортеру можливість розрахуватись з відстрочкою платежу. Таким чином, підтверджуючий банк здійснює оплату на користь експортера власними коштами проти документів, а український імпортер може розрахуватись через певний термін, що не перевищує 360 днів.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   29


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал