Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів




Сторінка17/29
Дата конвертації01.01.2017
Розмір5.77 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   29
ТЕМА 5. КРЕДИТУВАННЯ УЧАСНИКІВ
МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
5.1. Необхідність кредиту в забезпеченні зовнішньої торгівлі.
Форми, види та функції міжнародних кредитів
Кредитування зовнішньої торгівлі призначене для здійснення експорту та імпорту товарів, що стимулює розвиток зовнішньоекономічної діяльності, створює додатковий попит на ринку.
Торгове фінансування експортно-імпортних операцій необхідне для того, щоб вирішити наступні проблеми:
 недостатності власних обігових коштів для розширення поточної діяльності або здійснення капітальних вкладень із закупівлі за кордоном основних засобів;
 оптимізації витрат з фінансування поточної діяльності і здійснення капітальних вкладень;
 мінімізації ризику, пов’язаного з розрахунками за зовнішньоекономічними контрактами.
Міжнародний кредит – це форма руху позичкового капіталу в сфері міжнародних економічних відносин між країнами на умовах обов’язкової зворотності через конкретний обумовлений термін та з відсотками.
Основними принципами міжнародного кредиту вважаються поверненість, терміновість, забезпеченість, а також сплата відсотків. Цей різновид кредиту може мати як державний, так і приватний характер, що визначається статусом позичальника.
Співпрацювати між собою можуть не тільки центральні банки країн, а й комерційні банки, різні фірми, інші юридичні і навіть фізичні особи країни.
Міжнародний кредит довгий час був традиційним фактором, що обслуговував лише зовнішньоторговельні зв’язки окремих країн. Зараз вже сформувався основний механізм кредиту на міжнародному ринку, що контролює не тільки сферу торгівлі, а й процеси інвестицій, регулює платіжні баланси і обслуговує зовнішній борг країн, тобто відображає рух капіталу в міжнародній економічній сфері та здійснює контроль над валютно-фінансовими відносинами.
Кредитування зовнішньої торгівлі здійснюють приватні фірми, банки, держава та міжнародні валютно-кредитні організації. За джерелами

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
286 відрізняють внутрішнє і зовнішнє (іноземне) кредитування зовнішньої торгівлі, що між собою тісно пов’язані. При внутрішньому кредитуванні зовнішньої торгівлі експортери та їх банки одержують кредити від національних фірм і банків; при зовнішньому – кредити надаються фірмами і банками різних країн у вигляді позичкового капіталу в товарній і грошовій формі.
Банки залучають кошти з міжнародного міжбанківського ринку, в основному, в двох формах – торгове фінансування (експортно-імпортні операції) і синдиковане кредитування. Переважають пов’язані кредити, тобто призначені для оплати поставок з країни банку – іноземного кредитора.
Виділяють окремі види кредитів, залежно від того, яка стадія руху товарів від експортера до імпортера покривається за рахунок позичкових коштів. Серед них: авансовий кредит імпортера на виробництво експортного товару, кредит під заставу товаророзпорядчих документів у період знаходження товару в дорозі чи на складі. З позицій забезпечення розрізняють забезпечені та бланкові кредити.
За термінами користування кредити поділяються на коротко-, середньо- та довготермінові. До перших відносяться кредити, що надаються на строк до одного року, до середньотермінових – до 7-10 років (у різних країнах по- різному), а понад цих строків – довготермінові.
Різноманітність міжнародних економічних відносин об’єктивно обумовлює розвиток багатьох форм кредитування зовнішньої торгівлі. За технікою кредитування розрізняють: готівкові й акцептні кредити, консорціумні кредити, облігаційні позики. Залежно від того, хто є кредитором, виділяють: банківські, фірмові, іноді брокерські або змішані кредити.
Міжнародні банки надають експортні та фінансові кредити:
 експортний кредит надається банком країни-експортера безпосередньо імпортеру (чи банку країни-імпортера) для фінансування товарних поставок, машин, устаткування тощо. Такі кредити надаються в грошовій формі та мають прямий цільовий (залежний) характер. Це означає, що позичальник зобов’язаний використовувати кредит тільки для купівлі товарів у країни-кредитора. Кредитування здійснюють у вигляді позичок під заставу товарів, товарних документів, векселів та шляхом дисконтування векселів (тратт);

ТЕМА 5. КРЕДИТУВАННЯ УЧАСНИКІВ
МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
287
 фінансовий кредит дає змогу здійснювати купівлю товарів на будь- якому ринку, через що виникають умови для вибору варіантів комерційних угод. Досить часто фінансовий кредит не пов’язаний з товарними поставками. Він може призначатися, наприклад, для погашення зовнішньої заборгованості, поповнення авуарів (рахунків) в іноземній валюті.
Позичальниками фінансових кредитів можуть виступати також: центральні банки для погашення дефіциту платіжного балансу країни та здійснення валютних інтервенцій. Однією з форм фінансових кредитів є облігаційні позики, що розміщуються за допомогою банків на міжнародних ринках позичкових капіталів.
Види міжнародних кредитів проілюстровано в табл. 5.1.
Таблиця 5.1
Класифікація видів міжнародних кредитів
Критерій класифікації
Вид міжнародного кредиту
Призначення
Зовнішньоторговельний
Інвестиційний
Міжнародний
Види кредитодавця
Товарний
(фірмовий)
Банківський
(валютний)
Комерційний
(фірмовий)
Брокер-ський
Державний або МФО
Терміни
Короткотермін овий
(до
1 року)
Середньо терміновий (1-7 років)
Довготерміновий
(більше
5 років)
Довготермінов ий
Характер забезпечення
Без забезпечення
Під забезпечення
Вид процентної ставки
Фіксована процентна ставка
Плаваюча процентна ставка
Кількість кредиторів
Один банк
Консорціумний кредит (синдикований)
Форми кредиту
- вексельний;
- кредит по відкритому рахунку;
- аванс покупця;
- овердрафт;
-докумен- тарний акредитив;
- аванс під
інкасо;
- врахування векселів;
- акцептний або акцептно- рамбурсний; - факторинг;
- прямі інвестиції;
- за компенса- ційними угодами; - проектне фінансу- вання;
- іпотечні;
-форфейтинг;
- порт- фельні
- валютна позика;
- облігаційна позика.
* МФО – міжнародні фінансові організації.
До основних функцій міжнародного кредиту належать наступні (рис. 5.1.)

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
288
Рис. 5.1. Основні функції міжнародного кредиту
За допомогою першої функції кредит забезпечує переміщення фінансових і матеріальних ресурсів з однієї країни в іншу, тобто слугує додатковим джерелом ресурсів внутрішнього ринку. Через механізм міжнародного кредиту позичковий капітал потрапляє в ті сфери, яким віддають перевагу економічні агенти з метою отримання прибутків.
Друга функція означає, що на основі міжнародного кредиту виникли кредитні інструменти міжнародних розрахунків – векселі, чеки, а також банківські перекази, депозитні сертифікати та ін. Економія часу обігу позичкового капіталу в міжнародних економічних відносинах збільшує час продуктивного функціонування капіталу, забезпечуючи розширення виробництва і зростання прибутків.
Відповідно до третьої функції, завдяки залученню іноземних кредитів прискорюється процес капіталізації додаткової вартості, розширюється
індивідуальне нагромадження, капітали підприємців однієї країни збільшуються за рахунок приєднання до них коштів інших країн. Тому брати міжнародний кредит набагато вигідніше, ніж використовувати лише свої власні кошти, незважаючи навіть на відсотки, які потрібно виплачувати кредитору.
Міжнародний кредит також виконує й функцію обслуговування товарообігу. Безготівковий розрахунок значно спрощує і прискорює весь механізм товарообігу. В даний час чеки і кредитні картки витісняють готівкові гроші не тільки на міжнародних ринках, а навіть усередині країни вони користуються величезною популярністю. Функція прискорення науково-технічного прогресу, адже міжнародний кредит часто використовується для фінансування науково-технічних організацій країни.
Функції міжнародного кредиту
Перерозподіл позичкових капіталів між країнами для забезпечення потреб роз- ширеного відтворення.
Економія витрат обігу у сфері міжна- родних розрахунків через заміну справ- жніх грошей кредитними, а також шля- хом розвитку і прискорення безготів- кових платежів, заміни готівкового ва- лютного обігу міжнародними кредит- ними операціями.
Прискорення концентрації і централізації капіталу.

ТЕМА 5. КРЕДИТУВАННЯ УЧАСНИКІВ
МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
289
Роль міжнародного кредиту при виконанні даних взаємопов’язаних функцій не можна констатувати однозначно, оскільки він відіграє як позитивну, так і негативну роль в розвитку виробництва країни.
Забезпечуючи безперервність відтворення і розширення виробництва, кредит сприяє
інтернаціоналізації виробництва та обміну, поглиблення міжнародного поділу праці. Проте, міжнародний кредит посилює диспропорції суспільного відтворення за рахунок посилення стрибкоподібного розширення прибуткових галузей і стримування розвитку галузей, що опинилися поза зоною впливу іноземних позикових коштів.
Загалом, кредитування експортно-імпортних операцій здійснюється за допомогою певних інструментів, що напряму залежать від умов платежу (табл. 5.2.).
Таблиця 5.2
Методи кредитування експорту та імпорту
Кредитування імпорту
Кредитування експорту
- авансовий платіж;
- відстрочка платежу;
- платіж на основі акредитива (з оплатою при пред’явленні);
- платіж на основі акредитива (акредитив з відстрочкою);
- інкасо (документи проти платежу);
- інкасо (документи проти акцепту).
- платіж після отримання товару (при посередництві з відстрочкою платежу);
Таким чином, визначені у контракті умови платежу тісно взаємозв’язані з методами кредитування, оскільки саме з їх урахуванням і визначаються необхідність та можливість кредитування.
Основними умовами експортних, банківських і комерційних кредитів є сума кредиту, термін, вартість та валюта кредиту.
Сума кредиту – розмір позики, що видається позичальнику або обсяг платежу, на який надається розстрочка (для комерційного кредиту).
Повний термін кредиту містить період, протягом якого позичальник використовує кредит, пільговий період, тобто коли позичальник монтує, запускає обладнання в експлуатацію та період погашення. Протягом першого і другого періодів відсотки нараховуються, але не сплачуються.
Вартість кредиту – сума грошових коштів, що сплачуються позичальником кредитору за користування кредитом. Основним елементом є річна процентна ставка. Експортний кредит може бути наданий в будь-якій валюті або розрахункових одиницях (СДР).
Загострення конкурентної боротьби в сфері експортного фінансування, коли сильні країни мають можливості в більшій мірі кредитувати свій

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
290 експорт, привело до появи в 1976 році «Міжнародної угоди про основні умови експортних кредитів, що користуються підтримкою держави». Ця угода носить назву «Консенсус», основними умовами якого є:
1. «Консенсус» поширюється на експортні кредити понад 2 роки, що користуються державною підтримкою у формі фінансування, рефінансування або страхування.
2. Мінімальний розмір готівкових платежів встановлений на рівні 15% суми контракту. Обсяг кредиту не може перевищувати 85% угоди.
3. Термін і вартість кредиту диференційовані в залежності від категорії країни-позичальника.
5.2. Фірмові кредити
Фірмовий (комерційний) кредит – позичка, що надається фірмою, зазвичай експортером, однієї країни імпортеру іншої країни у вигляді відстрочки платежу. Комерційний кредит у зовнішній торгівлі поєднується з розрахунками за товарними операціями. Терміни фірмових кредитів різні і визначаються умовами кон’юнктури світових ринків, видом товарів та
іншими факторами. З розширенням експорту машин і складного устаткування звичним явищем стало подовження їхніх термінів. Фірмовий кредит, зазвичай, оформляється векселем або надається по відкритому рахунку. Таким чином, в міжнародній практиці існує три різновиди оформлення фірмового кредиту (рис 5.2).
Застосовується також така форма кредитування банками експорту, як кредити покупцю. В таких випадках банк експортера кредитує іноземного покупця. Банки відкривають кредитні лінії для іноземних позичальників на оплату закуплених товарів.
Водночас, набула розвитку практика, згідно з якою банки надають довгострокові кредити за компенсаційними угодами найбільш складного характеру з точки зору економічних зв’язків між контрагентами, які включають елементи виробничої кооперації. Ці кредити ґрунтуються на механізмах зустрічної торгівлі, тобто взаємного постачання товарів на однакову вартість. Зустрічні поставки, що виступають, певною мірою, альтернативною гарантією платоспроможності, надають банкам можливість здійснювати фінансові послуги клієнтам з експортних операцій. Такі кредити завжди мають цільовий характер. Наприклад, отримуючи в кредит
(на 10 років) машини, устаткування для будівництва та реконструкції підприємств, освоєння природних ресурсів, позичальник погашає борг

ТЕМА 5. КРЕДИТУВАННЯ УЧАСНИКІВ
МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
291 шляхом постачання продукції, отриманої від побудованих або реконструйованих підприємств.
Рис. 5.2. Інструменти оформлення фірмового кредиту
Таким чином, кредит за компенсаційними угодами слугує для імпортера засобом ув’язки платежів за придбані машини та устаткування, а для експортера – як компенсація відповідних витрат.
При кредитуванні компенсаційних угод використання фірмових кредитів має обмежений характер, переважають довгострокові консорціумні кредити, що надаються банківськими консорціумами. Це пояснюється тим, що національне законодавство досить часто встановлює для комерційних банків ліміт кредиту на одного позичальника, а для окремого банку обслуговувати такий кредит є непосильним завданням. Крім того, банки прагнуть обмежити ступінь кредитного ризику.
При наданні фірмового кредиту в контракті зазначають: його вид, термін і ціну; валюту отримання і валюту погашення кредиту; спосіб погашення основного боргу; умови нарахування і сплати відсотків; гарантії та ін. Крім того, в контракті обумовлюється графік поставки товару та графік погашення основного боргу і відсотків.
Тривалість кредиту визначається, з одного боку, тим, яка стадія руху товару покривається кредитом. Так, кредити, пов’язані з процесом обороту, як правило, короткотермінові, а призначені для використання імпортованого
Вексельний кредит
Кредит за відкри- тим рахунком
Купівельний кредит
Після укладення угоди експортер виставляє тратту на імпортера, який акцептує її у вказаний строк, проти товарних документів.
Даний вид кредиту використовується при регулярних поставках товарів з періодичним погашенням заборгованості. Згідно з угодою, експортер записує на рахунок імпортера як борг вартість проданих та відвантажених товарів, а
імпортер зобов'язується погасити кредит у встановлений строк.
Купівельні аванси є формою кредитування експорту й, одночасно, засобом забезпечення зобов’язань
імпортера, оскільки імпортер повинен прийняти замовлений товар.
Імпортери видають аванс експортерам у розмірі 10-30 % від вартості поставки.

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
292 товару в процесі виробництва надаються на триваліший термін. З іншого боку, на тривалість кредиту прямо впливає характер товару, який постачається.
Конкретний термін фірмового кредиту залежить також від обсягів угоди, фінансового стану покупця і постачальника, ціни кредиту, наявності тривалих зв’язків між постачальниками і покупцями, гостроти конкуренції між постачальниками, якості товару, що пропонується різними постачальниками тощо.
Подальший розвиток фірмового кредиту супроводжувався створенням системи страхування експортних кредитів. Цей вид страхування покриває два основних види ризиків: економічні і політичні. Під економічними розуміється банкрутство імпортера, його неплатоспроможність або відхилення від виконання платіжних зобов’язань. До політичних ризиків відносяться події, що об’єктивно перешкоджають виконанню своїх зобов’язань імпортерами, наприклад, ембарго, мораторій, війна і т.д., внаслідок ряду причин, беручи на себе цей вид покриття, страхова компанія передає свої зобов’язання по політичних ризиках державі. Для захисту
інтересів експортерів в умовах конкуренції на світових ринках з’явилися нові форми фінансування міжнародних операцій – страхування експортних кредитів як альтернатива акредитива або розрахункам готівкою, – що дає можливість імпортеру придбати товари, практично за своїм відкритим рахунком без формального визнання боргових зобов’язань. Така страховка захищає також експортера від комерційних ризиків, а, нерідко, і від політичних. Політичні ризики можуть бути застраховані на 100% від суми збитків, а комерційні ризики, зазвичай, страхуються тільки частково – на 85-
90%.
Питання про страхування експортних кредитів ще в 50-ті роки минулого століття набуло великого значення в зв’язку з активним процесом інтеграції в області зовнішньої торгівлі. У 1946 р. в Цюриху була заснована
Міжнародна асоціація страхування кредитів, МАСК (англ. International
Credim Insurance Association), метою діяльності якої є: визначення актуальних питань кредитного страхування; захист інтересів членів асоціації
і розвиток взаємин між ними; обмін досвідом та інформацією; встановлення зв’язків між компаніями, що здійснюють страхування експортних кредитів.
Для страхування і кредитування зовнішньоторговельних операцій у багатьох країнах створені державні або напівдержаві страхові компанії: експортно-імпортні банки – ЕІБ, асоціація страхування міжнародних кредитів «FCIA» у США, «ГЕРМЕС» у Німеччині. Наприклад, ЕІБ у США надає покупцям американських товарів кредити на триваліший строк і під

ТЕМА 5. КРЕДИТУВАННЯ УЧАСНИКІВ
МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
293 нижчий процент, ніж конкурентам США. Надання кредиту, гарантованого урядом, передбачає, як правило, обов’язкову купівлю товарів у США
(«зв’язані кредити»).
Страхові компанії готують документацію, розрахунок страхових премій та страхових відшкодувань (розмір збитків), тобто виконують усю технічну роботу. Сутність цього виду страхування полягає в тому, що страхова організація приймає на себе певну частку можливого ризику, тобто остаточного збитку від застрахованої угоди. Вона видає страховий поліс на точно встановлену суму застрахованого кредиту з указівкою терміну кредитування і частки ризику (звичайно від 60 до 85%), прийнятої на себе страховиком. Розмір страхової премії залежить від розміру страхових операцій, форми кредиту, його терміну, положення експортера і виробника в комерційному середовищі й економічному стані країни імпортера. Тому шкала преміальних ставок по страхуванню кредиту коливається навколо певних середніх норм, з граничними відхиленнями від 0,2% до 10% застрахованої суми.
Різновидом фірмових кредитів є авансовий платіж імпортера
(купівельний аванс), який при підписанні контракту здійснюється
імпортером на користь іноземного постачальника, зазвичай, в розмірі 10-
15% (іноді і більше) вартості замовлених машин, устаткування, суден. Аванс покупця є однією з форм міжнародних розрахунків та кредитування експорту й, одночасно, засобом забезпечення зобов’язання іноземного покупця, так як імпортер повинен прийняти замовлений товар.
При невиконанні договору з вини особи, яка надала аванс, він підлягає поверненню за вирахуванням збитків, на відміну від завдатку, який в цьому випадку втрачається. Якщо договір не виконаний з вини того, хто отримав завдаток, то він зобов’язаний повернути його з покриттям збитків покупцю.
Аванс стимулює виконання контракту на відміну від перевідступки, що дає право звільнитись від зобов’язання за договором без відшкодування збитків
іншій стороні. Іноді купівельний аванс комбінується з відстрочкою платежу, причому рівними частками з визначеними інтервалами (півроку, рік).
Вексельний кредит передбачає, що експортер, уклавши угоду про продаж товару, виставляє переказний вексель (тратту) на імпортера, який, отримавши комерційні документи, акцептує його, тобто дає згоду на оплату в зазначений на ньому термін.
Кредит по відкритому рахунку надається шляхом угоди між експортером та імпортером, за яким постачальник записує на рахунок покупця, в якості його боргу, вартість проданих і відвантажених товарів, а
імпортер зобов’язується погасити кредит у встановлений термін. Кредит по

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
294 відкритому рахунку практикується при регулярних поставках товарів з періодичним погашенням заборгованості в середині або наприкінці місяця.
Хоча фірмовий кредит виражає відносини між постачальником і покупцем, він, зазвичай, поєднується з банківським кредитом. При продажу машин, устаткування фірмовий кредит надається на тривалі терміни (5 і більше років), що відволікає значні кошти експортера. Тому експортер, зазвичай, вдається до банківських кредитів або рефінансує свій кредит у банках. Оскільки фірмові кредити не можуть вирішити проблему кредитування експорту машин
і устаткування, посилюється роль банківського кредиту в міжнародних економічних відносинах.
Основні переваги та недоліки фірмового кредиту проілюстровано на рис. 5.3.
Рис. 5.3. Переваги та недоліки фірмового (комерційного) кредиту
5.3. Фінансові та брокерські кредити
Фінансовий кредит дозволяє закуповувати товари на будь-якому ринку, отже, на максимально вигідних умовах. Зазвичай, фінансовий кредит не пов’язаний з товарними поставками і видається, наприклад, для погашення зовнішньої заборгованості, підтримки валютного курсу, поповнення авуарів (рахунків) в іноземній валюті.
ФІРМОВИЙ (КОМЕРЦІЙНИЙ) КРЕДИТ
Переваги
Недоліки незалежність від державного регулювання кредитування експорту, відносне невтручання державних органів в комерційні угоди; великі можливості узгодження вартості кредиту, безпосередньо, між контрагентами по комерційному контракту; підвищення ціни товару в порівнянні з ціною аналогічного товару, що продається за готівку. виключення терміну використання в повний термін
(це фактично продовжує його в порівнянні з банківським кредитом); зв’язаність покупця з конкретним постачальником; обмеженість термінів і розмірів кредитування ресурсами і станом фінансів фірми-постачальника, необхідність рефінансування кредиту в банківських установах;

ТЕМА 5. КРЕДИТУВАННЯ УЧАСНИКІВ
МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
295
Фінансовий кредит – це кошти, що надаються в позику юридичній або фізичній особі на певний строк, для цільового використання та під процент.
Причому, кредит буде вважатися фінансовим, якщо він надається:
 банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим, як банківська установа, згідно із законодавством країни перебування такого нерезидента;
 резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно із законодавством;
 іноземними урядами або їх офіційними агентствами;
 міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами- нерезидентами.
Проміжною формою між фірмовим і банківським кредитом в деяких країнах (наприклад, Великобританії, Німеччини, Нідерландах, Бельгії) є брокерський кредит. Як і комерційний кредит, він має відношення до товарних операцій і, одночасно, до банківського кредиту, оскільки брокери, зазвичай, позичають кошти у банків. Брокерська комісія становить 1/50-1/32 суми угоди. Крім здійснення кредитних операцій вони надають гарантії щодо платоспроможності покупців.
Необхідність брокерського кредиту полягає в тому, що зовнішньоторговельні угоди часто здійснюються з участю брокерів, котрі кредитують експортерів інших країн. Для цього вони користуються в банках більш дешевим кредитом, ніж іноземний експортер, і, таким чином, отримують вигоду не тільки на посередництві в сфері торгівлі, але й в галузі кредиту.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   29


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал