Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів



Pdf просмотр
Сторінка16/29
Дата конвертації01.01.2017
Розмір5.77 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   29
Visa payWave – безконтактна технологія, операції по якій можуть бути здійсненні менше ніж за секунду, шляхом піднесення картки до зчитувача без введення коду та не виймаючи із гаманця. Кожна карта Visa payWave оснащена вбудованими чіпом і антеною, що дозволяють по радіоканалу передавати на безконтактний термінал інформацію про платіж. Visa payWave відповідає високим стандартам безпеки
Visa завдяки наявності зашифрованого коду, що передається разом з інформацією про платіж і є унікальним для кожної трансакції. Крім того, при здійсненні оплати, власник картки самостійно підносить карту до безконтактного терміналу, не передаючи її співробітнику торгової точки.

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
246 4.4. Вексельна форма розрахунків у сфері міжнародного платіжного обороту
У сучасних умовах інтернаціоналізації міждержавних господарських зв’язків вексель став універсальним кредитно-розрахунковим документом.
Використання векселя як фінансового інструменту разом з інкасо та акредитивом дає право на отримання кредиту і валютної виручки.
Вексель (нім. Wechel) – цінний папір, що засвідчує безумовне абстрактне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання терміну визначену суму валюти власнику векселя.
Вексель існує вже більше шести століть, і за цей час він довів свою життєздатність та ефективність використання в економіці. Основні його особливості були перевірені сотнями років існування, і саме вони зробили його спеціальним знаряддям кредиту з підвищеним ступенем гарантованості.
Такий інструмент як вексель один з найкращих і найпростіших способів кредитування. Вексель має велике економічне значення, адже виступаючи знаряддям кредиту й сурогатом готівкової оплати, маючи купівельну силу грошей, він набуває значення товару, одержує свою власну вартість і свій власний курс (ціну), опосередковує міжнародні розрахунки та усуває необхідність переказувати й пересилати кошти.
У сучасній господарській практиці сфера використання переказних векселів як платіжного засобу значно звузилася. Головна сфера його використання сьогодні – зовнішня торгівля. Тут вексель має ряд важливих переваг, будучи інструментом кредитування та способом врегулювання боргів, він дозволяє примирити інтереси покупця і продавця. Так, покупець, видавши вексель, одержує відстрочку платежу і може мобілізувати необхідну суму, реалізувавши куплений товар. З іншого боку, продавець, одержавши вексель як оплату за відвантажений товар, має можливість або зберігати його до закінчення терміну, або заплатити цим векселем своїм контрагентам за постачання товару, або продати вексель банку і отримати за ним суму достроково з відрахуванням певного відсотка (дисконту).
Вексель може бути оплачений на вимогу або після пред’явлення. Але в багатьох векселях зазначається, що оплата здійснюється через n днів після пред’явлення. Пред’явлення, в такому випадку, є моментом звернення до платника для акцептування векселя. Можливий варіант, коли сплата за векселем передбачається через певну кількість днів після його складання.
Вексель може бути іменним («Платіть»), ордерним («Платіть N або за його наказом») і пред’явленим («Платіть пред’явнику»). Ордерний вексель

ТЕМА 4. НЕДОКУМЕНТАРНІ ФОРМИ
МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
247 передбачає можливість передачі права на одержання грошей за векселем
іншій особі за допомогою передавального напису (індосаменту).
Історично склалося так, що уніфікація законодавства про векселі на міжнародному рівні була неминучою. Річ у тім, що вексель зародився як
інструмент міжнародної торгівлі, для якої розбіжності в регулюванні на національному рівні є значною перешкодою, оскільки вони суттєво ускладнюють його використання. Інтереси безпечного взаємовигідного співробітництва підприємців різних держав спонукали почати процес уніфікації, що продовжується і донині. Одним з найбільш помітних його результатів було прийняття в 1930 р. Женевських вексельних конвенцій, серед яких і Конвенція, на основі якої запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі. Так було створено Женевську систему вексельного права, яка на сьогодні охоплює майже всю Європу, включаючи
Україну, та деякі країни Африки й Латинської Америки.
Хронологічно регламентація вексельного обігу виглядала наступним чином:
7 червня 1930 р. в Женеві підписано такі вексельні конвенції:
1. Конвенція, на основі якої створено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі № 358;
2. Конвенція про врегулювання деяких колізій законів про переказні і прості векселі № 359;
3. Конвенція про гербовий збір стосовно переказних і простих векселів
№ 360.
Їх підписали 25 держав, ратифікували 14, приєдналися 6. Чимало
європейських держав, якщо й не приєдналися, то модифікували своє законодавство на основі Уніфікованого закону про переказні та прості векселі.
Отже, при використанні векселя в операціях, які передбачають участь сторін із різних країн, потрібно мати на увазі, що вексельне законодавство цих країн може відрізнятись. З погляду вексельного права, країни умовно прийнято поділяти на чотири групи:
1. Країни, що уніфікували своє вексельне законодавство на основі
Однотипного закону про переказний та простий вексель (далі – Однотипний вексельний закон, ОВЗ), затвердженого Женевською конвенцією 1930 року:
 країни, що офіційно приєднались до Женевської конвенції і які видали національні закони на основі ОВЗ (близько 29 країн): Німеччина,

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
248
Росія, Франція, Італія, Швеція, Бельгія, Данія, Австрія, Норвегія, Фінляндія,
Бразилія та інші;
 країни, що не приєднались до Женевської конвенції, проте видали національні закони на основі ОВЗ (приблизно 50 країн): Аргентина, Ірак,
Ісландія, Алжир, Індонезія, Туніс, Туреччина, Чехія, Болгарія та інші.
2. Країни, правові системи яких прийняли принципи англійського права, а саме англійського закону «Про переказні векселі» 1882 р. (The Bills of
Exchange Act):
 Великобританія, США (також регулюються Однотипним торговим кодексом 1962 р.), Австралія, Нова Зеландія, Ізраїль, Індія, Гонконг, ЮАР,
Ірландія, Канада, Багамські, Бермудські, Вірджінські острови та інші.
3. Країни, національні закони яких мають в своїй основі старе французьке вексельне право, що діяло до прийняття Женевської конвенції:
 Іран, Йорданія, Іспанія, Люксембург, Домініканська республіка,
Уругвай, тощо.
4. Деякі країни Латинської Америки (наприклад Чилі та Мексика), вексельне законодавство яких не було уніфіковане і в значній мірі відрізняється від законодавства вищевказаних груп.
Таким чином, сучасне міжнародне вексельне право характеризується не універсальною уніфікацією. При цьому, більшість країн світу відносяться до однїєї з двох основних систем вексельного права – женевської чи англо- американської. В країнах Женевської системи вексель по правовому статусі
є цінним папером чи документом, що затверджує, із дотриманням встановленої форми та обов’язкових реквізитів, права власності, які реалізуються чи передача яких можлива тільки при його пред’явленні. В країнах англо-американської системи вексель класифікується як оборотний документ (negotiable document), що означає:
 документ та права на нього передаються шляхом простого вручення чи шляхом вручення, що супроводжується індосаментом без необхідності повідомлення зобов’язаної за цим документом особи (спрощений порядок передачі права);
 особа, котра купляє даний документ (передбачається передача матеріальних цінностей чи послуг) отримує повний та законний статус тримача, тобто отримує права тримача документа, що є незалежними від прав його попередників.
Однак, прийнятий 5 квітня 2001 р. Закон України «Про обіг векселів в
Україні» № 2374-III (далі – Закон про обіг векселів) не зовсім коректно

ТЕМА 4. НЕДОКУМЕНТАРНІ ФОРМИ
МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
249 підійшов до проблеми введення Уніфікованого закону в дію на території
України.
Певні положення Закону про обіг векселів суперечать Уніфікованому закону та принципам вексельного права в цілому. Одним з найбільш глобальних відступів від міжнародних норм є порушення принципу безумовності вексельного зобов’язання в Законі про обіг векселів, який є його обов’язковою ознакою і полягає в тому, що вексель не може містити в своєму тексті будь-яких умов, що обмежують чи можуть обмежити платіж.
Включення до векселя застережень типу «Платіть за товар...», «Платіть після надходження грошей на рахунок.» призводить до втрати векселем сили вексельного права й перетворення його на звичайну боргову розписку з відповідними наслідками (втрата властивості перебувати в обігу, спрощений судовий розгляд при стягненні боргу тощо). За статтями 1 і 75
Уніфікованого закону, вексель є безумовною пропозицією чи обіцянкою.
Виходячи з цього, досить проблематичним слід вважати виконання положення ст. 4 Закону про обіг векселів у частині встановлення в ній вимоги про те, що векселі можуть видаватися тільки для оплати поставленої продукції, виконаних робіт і наданих послуг.
А якщо вексель видано без наявності заборгованості, то з точки зору
Уніфікованого закону, вексель є безумовним зобов’язанням сплатити кошти, тому суд мав би стягнути з векселедавця вказану у векселі суму, а питання переходу товару, погашення боргів не мають стосуватися векселя. Це пояснюється тим, що згідно зі статями 16 та 20 додатку ІІ до Женевської конвенції № 358 правовідносини, на основі яких було видано вексель, залишаються поза сферою застосування Уніфікованого закону. Саме в цьому полягає сила векселя, адже він як грошова купюра може щодня змінювати свого власника. Однак той, хто тримає його в руках, має бути певним, що за вексель він одержить ту суму грошей, яку в ньому вказано. Що ж до ст. 4
Закону про обіг векселів, то вона зводить нанівець всю вексельну силу.
За формою та способом використання векселі поділяють на прості
(соло-вексель) і переказні-тратта.
У міжнародних розрахунках, як правило, застосовують переказні векселі
(тратти) – стандартизований документ, що містить безумовний наказ кредитора (трасанта) позичальнику (трасату) виплатити у визначений строк певну суму коштів пред’явнику векселя. За британської системи вексельного права переказний вексель (bill of exchange) розглядається як розпорядження, яке вимагає від імпортера, або банку, який представляє імпортера, заплатити визначену суму валюти експортеру.

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
250
Отже у вексельній операції приймає участь:
 трасант (векселедавець) – особа, яка виставляє вексель (тратту) з наказом здійснити платіж;
 банк-ремітент – банк, якому доручається інкасування тратти;
 трасат (боржник) – особа на ім’я якої виписано переказний вексель
і яка повинна заплатити за вексель;
 ремітент (векселедержатель, бенефеціар) – особа, на користь якої видано вексель і яка одержує гроші за вексель;
 інкасуючий банк, що пред’являє векселі імпортеру для оплати.
Основну відповідальність за оплату векселя несе трасат, який через акцепт векселя підтверджує свої зобов’язання щодо його оплати. Разом з ним несуть солідарну відповідальність (крім особливих випадків) й інші учасники угоди – векселедавець і особи, які в процесі обігу векселя дістали право користування ним за допомогою передавального напису.
Загальна схема розрахунків за векселем наступна.
Трасант розплачується векселем з одержувачем грошей (бенефіціаром). Останній виставляє вексель платникові (трасату) для акцепту. Акцептуючи вексель, трасат визнає його законним і підтверджує свої зобов’язання щодо сплати за векселем. У разі неоплати векселя трасатом цей вексель буде пред’явлений векселедавцю.
Бувають випадки, коли векселедавець одночасно є і одержувачем грошей за векселем. В такому разі текст векселя наступний: «Заплатіть мені або за моїм наказом ...».
У міжнародному торговельному контракті використання тратти може передбачатися, а в деяких випадках, і визначатися як обов’язкова умова акредитивної та інкасової форми розрахунків. В інкасовому дорученні і заяві на відкриття акредитива необхідно вказати, що товарні документи будуть передані для імпортера лише за умови оплати чи акцепту виставленої тратти.
Вексель може бути виписаний у будь-якій валюті, проте, здебільшого, він виписується у валюті країни платежу. Разом з тим, вексельне законодавство кожної країни містить спеціальні пункти відносно валюти векселя.
При експортних поставках у кредит, експортер виписує і виставляє тратту на імпортера. Тратта може виписуватися у вигляді векселя на пред’явника або строкової тратти.
Щоб краще зрозуміти, як використовується переказний вексель у міжнародних розрахунках

ТЕМА 4. НЕДОКУМЕНТАРНІ ФОРМИ
МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
251 розглянемо гіпотетичну операцію між американським імпортером та англійським експортером (рис. 4.8.).
Якщо вексель виписаний на пред’явника, то американський банк виплачує визначену суму валюти, а потім (у визначений строк за векселем) отримає кошти від імпортера. Якщо вексель представляє строкову тратту, то банк ставить на ній печатку з надписом «акцептована», підписує і відсилає її назад у банк експортера. Замість платежу відбувається акцепт тратти. Банк
імпортера може зробити й іншим чином – придбати тратту з врахуванням дисконту. Отже, якщо банк імпортера платить банку експортера за строковою траттою, то таким чином, він перетворює тратту в банківський акцепт. У даному випадку американський банк може тримати тратту у себе до моменту, коли наступить строк платежу, або продати банківський акцепт на грошовому ринку.
Рис. 4.8. Використання векселя в міжнародних розрахунках
Акцепт (від лат. accipere) – атрибут тільки переказного векселя. При простому векселі векселедавець (він же платник) вже виразив згоду на оплату тим, що підписав вексель.
Пред’явлення тратти для акцепту може розглядатися скоріше як право векселедержателя, а не його обов’язок. У сучасному вексельному праві існує
Послідовність передачі векселя
1.
2.
4.
3.
Згідно зовнішньоторговельного контракту англійський експортер відправляє товар в Америку для імпортера, одночасно виписує переказний вексель.
Потім експортер направляє тратту разом із товаросупровідними документами
(коносамент, рахунок-фактура, сертифікат якості та інші) у свій лондонський банк на інкасо.
Банк експортера ретельно перевіряє платіжні документи і, якщо вони відповідають усім вимогам, підтверджує кредитне зобов’язання, даючи обіцянку здійснити платіж за векселем, тобто інкасувати вексель.
Англійський банк направляє переказний вексель та інші необхідні документи в банк американського імпортера, який також ретельно провіряє достовірність і правильність оформлення документів.
Інкасація векселя
– доручення банку отримати суму валюти за векселем з рахунку імпортера і зарахувати цю суму на рахунок експортера (клієнта). Також лондонський банк може сам купити тратту в експортера (негоціація векселя). Зазвичай, такий платіж здійснюється у валюті експортера.

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
252 своєрідна змішана система, в якій розділяються випадки, коли акцепт обов’язковий чи факультативний.
Використання векселя в якості платіжного засобу передбачає, що перший отримувач векселя має право передати його у власність іншій особі, таке ж право має і кожний наступний отримувач. Передача векселя у власність (як і чека) називається індосаментом: особа, яка передає вексель
іншій – індосантом, а особа, до якої переходить вексель – індосатом.
Суть індосамента полягає в тому, що шляхом проставлення на зворотній стороні векселя передавального надпису разом з векселем третій особі передається право на отримання платежу. Дія по передачі векселя називається індосуванням (індосацією) векселя.
Існують два види передавальних надписів, якими виражається
індосамент: іменний підпис і бланковий. Іменний підпис вимагає окрім підпису особи, яка передає вексель, вказування імені нового власника векселя (індосанта). Бланковий підпис тільки особи, яка передає вексель-
індосанта, тобто бланковий підпис не вказує, кому саме передається вексель.
Якщо на зворотній стороні не вистачає місця для передавального надпису, то він робиться на прикріпленому до нього додатковому листку (алонжі) так, щоб індосамент починався на самому векселі і закінчувався на алонжі.
Передача векселя по індосаменту може переслідувати різні цілі, перш за все, передачу індосату права власності на вексель, тому можливий заставний індосамент (індосат, в цьому випадку, не отримує права власності на вексель, стаючи його заставодержателем, індосамент доповнюється застереженням «валюта в заставу», «валюта в забезпечення»), а також індосамент, з метою виконання індосатом доручення індосанта, що характеризується для міжнародних розрахунків. Тобто, банк, надсилаючи своїм кореспондентам на інкасо тратти, що виставлені за його наказом експортерами на імпортерів, а також прості векселі, які видаються
іноземними фірмами експортерам, проставляє перепоручительні
індосаменти на користь іноземного банка-кореспондента, це дає можливість йому здійснювати необхідні дії для одержання платежу.
Оплата векселя може бути додатково гарантована поручительством особи, яку називають авалістом. Частіше всього аваль представляє банківську гарантію у формі підпису на лицевій стороні векселя, що супроводжується словами «вважати за аваль» або іншими формулюваннями.
Банк-аваліст видає поручительство по векселю як за самого векселедавця, так і за кожну іншу зобов’язану за векселем особу. Аваліст відповідає солідарно з основним вексельним боржником, виконання обов’язків якого

ТЕМА 4. НЕДОКУМЕНТАРНІ ФОРМИ
МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
253 він гарантував. Оплативши вексель, аваліст перебирає на себе всі права особи, зобов’язання якої він виконав.
Аваль за юридичною природою є додатковою відповідальністю іншої особи. Вексель авалюється, загалом, тільки після його акцепту трасатом і, як правило, банком.
Протест векселя, згідно Уніфікованих правил – це публічно-правовий акт, що посвідчує відмову від акцепту чи оплати векселя. Це право опротестування іноземних векселів застосовується тільки до «внутрішніх» векселів, тобто до векселів, що підлягають оплаті у країні імпортера.
Опротестування «зовнішніх» векселів (які виписані експортером на
іноземного покупця і підлягають оплаті за кордоном) через відмову від вексельних зобов’язань є предметом розгляду закону тієї країни, в якій даний вексель підлягає оплаті. У деяких країнах немає закону про опротестування відмовленого векселя, а в інших країнах опротестування не є обов’язковим.
Процедура опротестування полягає у зверненні інкасуючого банку до місцевого нотаріуса задля повідомлення трасата (імпортера) і проставляння вимоги щодо акцепту або платежу за векселем. Якщо трасат відмовляється, то причини його відмови повинні бути обґрунтовані та зафіксовані в документі про опротестування. Такою причиною може бути, наприклад, невиконання експортером умов контракту. В інших випадках експортер, виходячи з ряду положень зовнішньоторговельного контракту, може подати прямий позов до суду на імпортера через несплату торгового боргу.
У міжнародній практиці сам факт опротестування векселів зустрічається досить рідко, такий вчинок, з одного боку, може погіршити фінансову репутацію трасата (імпортера), а з іншого – ця процедура не гарантує оплати експортеру. Хоча, загалом, опротестування векселя забезпечує експортеру досить надійну основу для звернення до суду з причин неотримання платежу від трасата.
Основні відмінності простого векселя від переказного представлені на рис. 4.9.
Рис. 4.9. Відмінності простого векселя від переказного
У табл. 4.2. наведена порівняльна характеристика векселя і чека.
Відмінності простого векселя від переказного це не наказ, а зобов'язання платити; векселедавець і платник – одна особа; простий вексель не потребує акцепту.

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
254
Таблиця 4.2
Відмінність чека від переказного векселя
Характеристики чека
Характеристики векселя
Чек оплачується після пред’явлення
Вексель може бути як на пред’явника, так і строковим документом
Чек виписується на банк
Вексель не виписується на банк
Чек ніколи не акцептується банком
Вексель повинен бути підписаний платником
Чек, здебільшого, не знаходиться в обігу
(хоча може передаватися за
індосаментом), а прямо пред’являється в банк для оплати
Вексель обертається, переходячи від одного власника до іншого
За чеком банк залишається відповідальним протягом шести років з моменту виписки (Великобританія)
Особа, яка видала вексель, звільняється від відповідальності, якщо вексель не пред’явлений платнику протягом короткого терміну
(оскільки затримка збільшує можливість зловживань)
За чеком може бути виконане кросування
За векселем не може бути виконане кросування
Якщо підпис на чеку фальсифікований, банк може відмовитися від оплати
Підробка підпису векселедавця не звільняє акцептанта від обов’язку сплатити вексель
4.5. Інші способи міжнародних платежів
В міжнародній практиці, крім вищезазначених форм розрахунків, використовуються й інші способи міжнародних платежів (авансові, платіж на відкритий рахунок, банківський переказ тощо), що в силу тих чи інших причин не набули такого поширення як чеки, векселі, акредитиви, інкасо.
Водночас, їх використання учасниками зовнішньоекономічної діяльності надає можливість, певним чином, здешивити вартість міжнародних операцій та наділене рядом перваг.
4.5.1. Авансові платежі
Авансовий платіж (advance payment). Ці розрахунки найбільш вигідні для експортера, оскільки оплата товарів проводиться імпортером до відвантаження, а іноді навіть до їх виробництва. В цьому випадку експортер уникає ризику відмови іноземного покупця від оплати товарів, що вже доставлені або ще тільки будуть відвантажуватися.

ТЕМА 4. НЕДОКУМЕНТАРНІ ФОРМИ
МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
255
Якщо імпортер оплачує товар авансом, він кредитує експортера.
Наприклад, авансові платежі на частину вартості контракту включаються в умови контрактів на будівництво об’єктів за кордоном. При імпорті дорогого устаткування, суден, літаків, виготовлених за індивідуальним замовленням, також практикуються частково авансові платежі. Згідно з міжнародною практикою, платежі в формі авансу складають 10-33% суми контракту. За дорученням експортера на суму авансового платежу банк експортера, зазвичай, видає на користь імпортера гарантію повернення отриманого авансу в разі невиконання умов контракту і непоставки товару. Крім того, прийнято оплачувати авансом ряд товарів: дорогоцінні метали, ядерне паливо, зброю та ін. Згода імпортера на ці умови розрахунків пов’язана або з його зацікавленістю в поставці товару, або з тиском експортера.
Авансовий платіж означає також, що експортер, не надаючи покупцеві ніякого кредиту, не повинен сам фінансувати цей продаж на певний період і, тому не повинен вкладати грошові кошти в оборотний капітал для експортної торгівлі. Якщо платіж здійснюється авансом, експортер повинен бути впевненим, що грошові кошти виплачено до відвантаження. Особливі перестороги можуть виникнути в тому випадку, коли чек, тратта чи інше платіжне доручення повинно бути оплачено не в країні експортера. Банк експортера, в цій ситуації, наполягатиме на тому, щоб взяти на облік чек і т.д. з правом обороту (регресу), тобто якщо іноземний покупець відмовиться оплатити цей чек або не зможе оплатити його в зв’язку з відсутністю на рахунку необхідних грошових коштів, банк виставить чек на оплату або проведе інкасо для одержання коштів з-за кордону.
Авансовий платіж забезпечує експортеру практично повну безпеку.
Одночасно він є, очевидно, небезпечним для імпортера, оскільки може з’явитися ризик невиконання зобов’язань постачальником. Крім того, авансовий платіж, по суті, є завуальованою формою фінансування
імпортером свого контрагента.
При даній формі частину платежу продавець отримує після відвантаження товару, використовуючи інші форми розрахунків, платіжні та фінансові інструменти. Наприклад, 10-30% суми, зазначеної в контракті сплачується у формі авансу, а решта – у формі відкритого рахунку або акредитива. Оскільки авансовий платіж досить ризиковий, при його використанні продавець, переважно, вимагає гарантії першокласного банку
(гарантії повернення авансу або гарантії необхідного виконання контракту).
Покупець, виплачуючи аванс, вимагає від продавця банківської гарантії на випадок, якщо той не виконає умов угоди, або ж у контракті робиться

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
256 застереження, що у разі невиконання експортером своїх контрактних зобов’язань аванс повертається імпортеру в повному розмірі. Гарантія авансового платежу і гарантія виконання договору знизять відповідні ризики для покупця, оскільки зобов’язання оплати в такому випадку належатиме банку, а не продавцю. Уникнути ризиків, що виникають при авансовому платежі також можливо шляхом вибору в якості інструмента оплати документарного акредитива, який приймається абсолютною більшістю продавців та виробників. Якщо товар відправлений, а отримання авансового платежу від покупця неможливе, то необхідно звернутись до покупця щодо відкриття на користь продавця акредитиву чи гарантії платежу, що знизять ризик неплатежу.
Доцільність використання авансового платежу у розмірі загальної вартості контракту проілюстровано на рис 4.10.
Рис. 4.10. Випадки використання авансового платежу в міжнародних розрахунках
4.5.2. Платіж на відкритий рахунок
Сутність цієї форми розрахунків полягає в тому, що згідно контракту, поставка товарів на експорт здійснюється за умов наступної оплати і зарахування заборгованості на відкритий рахунок.
Випадки використання авансового платежу
- валютне законодавство й органи валютного контролю країни покупця допускають авансові платежі у розмірі 100% вартості контракту;
- відсутні державні обмеження або заборона на імпорт/експорт товарів;
- імпортер має вдосталь ліквідних ресурсів для здійснення авансового платежу;
- ціна товарів, що купуються за допомогою авансової форми розрахунків, відносно невелика в загальному обороті коштів імпортера.

ТЕМА 4. НЕДОКУМЕНТАРНІ ФОРМИ
МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
257
Для проведення платежів на відкритий рахунок, контрагенти за домовленістю відкривають один одному балансові рахунки, на яких обліковуються суми поточної заборгованості. Після відвантаження товару і відправлення товаророзпорядчих документів на адресу імпортера, експортер записує суму вартості поставки в дебет відкритого на покупця рахунку, а
імпортер робить аналогічний запис у кредит рахунку експортера. Після оплати товару (шляхом банківського переказу, чека, векселя) контрагенти проводять на рахунках компенсуючі записи.
Експортер, відправляючи товар разом з відвантажувальними документами, втрачає контроль над товаром, а також своє юридичне право власності на нього, покупець же дає згоду оплатити товар в заздалегідь обумовлену дату в майбутньому (через місяць, два, три і т. д.) . Причому, він може розпоряджатися товаром на свій розсуд. Враховуючи той факт, що оплата може відбуватися при різних методах розрахунків, у тому числі векселями і чеками, термін реального одержання експортером грошових коштів може значно розтягнутися в часі. Саме тому, у міжнародній торгівлі платежі на відкритий рахунок ефективно застосовують між компаніями, що знаходяться в тривалих ділових взаємовідносинах і при регулярних поставках, зокрема: між материнською компанією і її дочірніми структурами та філіями; з посередницькими фірмами, що здійснюють консигнаційні операції тощо. Для прикладу, платежі на відкритий рахунок є нормою в торгівлі між Великобританією і країнами ЄС, а також між країнами ЄС.
Особливість цієї форми розрахунків полягає в тому, що рух товарів випереджає рух валютних коштів. Такі розрахунки, що відірвані від товарних поставок, необхідно розглядати як одну із форм комерційного кредиту. Причому, експортер однобічно кредитує імпортера, не маючи ніякої гарантії, що імпортер погасить свій борг у визначений термін платежу. При взаємних (зустрічних поставках) з наступними платежами на відкритий рахунок має місце взаємне кредитування.
Другою особливістю цієї форми розрахунків є те, що товаророзпорядчі документи надходять прямо на адресу імпортера, минаючи банки, у зв’язку з чим весь контроль за своєчасністю платежів покладається на контрагентів угоди, передусім на експортера.
Порядок погашення заборгованості за відкритим рахунком залежить від угоди між контрагентами. При регулярних поставках розрахунки між контрагентами здійснюються, переважно, на умовах періодичних платежів у визначені терміни (зазвичай, щомісяця, щоквартально, за півріччя). При

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
258 взаємних (зустрічних) поставках можливий залік взаємних вимог на безвалютній основі.
Розрахунки за відкритим рахунком найбільш вигідні імпортеру, оскільки не вимагають мобілізації коштів і не викликають необхідності отримання банківських кредитів для розрахунків з постачальником, позбавляє покупця від ризику втрати, внаслідок оплати не отриманого і не прийнятого ще товару, оскільки він здійснює оплату після отримання товару
(продаж в кредит) і, тим самим, захищає себе від ризику непоставки товару.
Однак, невиконання зобов’язань імпортером тягне за собою призупинення експортером поставок товарів.
Для експортера ця форма розрахунків найменш вигідна і досить ризикова, оскільки немає надійної гарантії своєчасного платежу, уповільнюється оборотність капіталу, іммобілізація активів, що інколи, викликає необхідність у рефінансуванні за рахунок банківського кредиту.
Експортеру вигідна ця форма розрахунків лише при взаємному постачанні товарів, коли контрагенти поперемінно виступають у ролі продавця і покупця.
Платежі на відкритий рахунок – найдешевша форма міжнародних розрахунків, що характеризується відносною доступністю і простотою виконання. Цим пояснюється її популярність при розрахунках між країнами
ЄС. Навіть експортери визнали зручність торгівлі на умовах відкритого рахунку, особливо при тривалих бізнесових стосунках і поставках товарів дрібними партіями. Надійність платежу за відкритим рахунком, зазвичай, забезпечується платіжними гарантіями першокласних банків.
4.5.3. Банківський переказ. Система електронного переказу коштів
Банківський переказ є основною формою міжнародних розрахунків у сучасній практиці. Крім того, банківський переказ є елементом всіх інших форм міжнародних розрахунків (акредитиви, інкасо, чеки, векселі).
Банківський переказ належить до платних комісійних операцій банку. Усі банки, що беруть участь у здійсненні банківського переказу, стягують комісію за проведення операції. Банківський переказ (платіж), одночасно є і найпоширенішою, і найризикованішою (якщо використовується сам по собі) формою міжнародних розрахунків, оскільки, зазвичай, неможливо відкликати здійснений банківський переказ коштів, які вже було зараховано на рахунок одержувача (бенефіціара).

ТЕМА 4. НЕДОКУМЕНТАРНІ ФОРМИ
МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
259
Банківський переказ (Payment Order) – доручення одного банку іншому
(банкові-кореспонденту) виплатити бенефіціару певну суму валюти.
Банківські перекази здійснюються у безготівковій формі, через інкасацію платіжного доручення, яке банк-платника адресує іноземному банкові- кореспонденту, щоб той зарахував кошти бенефіціару. При цьому, комерційні та товаророзпорядчі документи спрямовуються від експортера до
імпортера безпосередньо, минаючи банки.
Основою банківського переказу є заява на переказ, що містить
інструкції для банку щодо умов виплати валюти переказоодержувачу
(бенефіціару). На підставі цієї заяви банк складає платіжне доручення
іноземному банку. Банки приймають платіжні доручення тільки за наявності валютних коштів на рахунках платників.
У формі банківського переказу здійснюються авансові платежі, оплата товарів після їхнього отримання (оплата за фактом), оплата векселів за придбані в кредит товарів погашення заборгованості, та інші платежі у межах залишку коштів на валютному рахунку клієнта.
При розрахунку банківськими переказами значно скорочується час документообігу операції. Здійснення банківського переказу з наданням відповідних документів вже на відвантажену продукцію можна зобразити схематично (рис. 4.11).
Рис. 4.11. Схема розрахунків банківським переказом
Отже, послідовність дій при виконанні операції банківського переказу наступна:
 експортер передає документи імпортеру за умовами контракту;
Експортер отримувач переказу
Імпортер отримувач переказу
Банк експортера
Банк
імпортера
1.Укладання контракту
3.Передання товару
5.Зарахування коштів
2.Заява на переказ
4. Платіжне доручення

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
260
 імпортер виставляє платіжне доручення банку про перерахування коштів;
 повідомлення (авізування) банку експортера про надходження коштів;
 авізування експортера про зарахування коштів на його рахунок.
У цій формі розрахунків приймають участь:
 переказодавець - платник, боржник;
 переказоотримувач – одержувач коштів, бенефіціар;
 банк імпортера – банк, що виписує (приймає) платіжне доручення;
 банк експортера – банк, що виконує платіжне доручення.
Операції, що опосередковуються банківським переказом проілюстровано на рис. 4.12.
Рис. 4.12. Операції, що опосередковуються банківським переказом
Таким чином, в кожному контракті повинні бути чітко і однозначно встановлені умови проведення розрахунку.
Якщо контрактом передбачається попередня сплата коштів
(авансування), визначаються умови з авансового платежу: сума, або його частка в загальному платежі, валюта, умови перерахування коштів, термін платежу тощо.
За допомогою банківського переказу здійснюються авансові платежі (попередня оплата); сплата коштів за товарними документами; сплата коштів за товар після його отримання;;
сплата коштів за послуги арбітражу; сплата коштів за штрафами, вимогами; погашення заборгованості за розрахунками; сплата коштів за перерахунками; сплата коштів за векселями, чеками.

ТЕМА 4. НЕДОКУМЕНТАРНІ ФОРМИ
МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
261
Якщо контрактом передбачено банківський переказ після відвантаження товару, повинні бути визначені такі умови: сума платежу, валюта платежу, умови перерахування коштів, термін платежу тощо.
Недоліком використання зазначеної форми розрахунку (крім авансових платежів) є затримка в часі надходження виручки до експортера.
Загалом, здійснення банківського переказу можна умовно поділити на такі етапи.
На першому етапі клієнт подає до банку, що його обслуговує, заяву
(платіжне доручення) на переказ коштів зі свого рахунку в цьому банку на рахунок одержувача (який може бути як у цьому банку, так і в будь-якому
іншому) із зазначенням суми, валюти, призначення платежу, порядку сплати банківських комісій тощо. Існують два види оплати комісії: за рахунок одержувача або за рахунок відправника. У першому випадку банк відправника і банк-кореспондент стягують комісію за переказ суми з відповідним її зменшенням. У другому – відправник оплачує переказ окремо
і сума переказу має надійти одержувачу в повному обсязі. Однак, на практиці буває, що переказ проходить через кілька банків-кореспондентів
(два і більше), і тоді, не виключено, що якийсь банк вирахує комісію із суми переказу.
На другому етапі банк перевіряє правильність заповнення реквізитів заяви: найменування та банківські реквізити платника і бенефіціара, сальдо рахунку платника, право на переказ коштів в іноземній валюті, правильність зазначення «ланцюжка» проходження платежу через банки-кореспонденти
(якщо про таку можливість домовлено між клієнтом і банком) та ін. При позитивному результаті перевірки заяви клієнта банк списує кошти з його рахунку на внутрішньобанківський рахунок або блокує їх і надсилає електронне повідомлення до банку-кореспондента. Після одержання підтвердження від банку-кореспондента про те, що він виконав переказ і списав гроші з кореспондентського рахунку, банк списує кошти клієнта й утримує комісію за проведення платежу.
На третьому етапі банк-кореспондент, відповідно до договору, надсилає нове повідомлення (або модифікує і відправляє отримане повідомлення) до наступного банку-кореспондента чи до банку одержувача або зараховує кошти на рахунок одержувача платежу (у випадку, якщо банк- кореспондент одночасно є банком одержувача). Після цього повідомляють банк-ініціатора платежу про те, що платіж виконано і списано комісійні за переказ коштів.

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
262
Перевагами банківського переказу є швидке здійснення платежу (від одного до п’яти банківських днів) та низька собівартість операції.
Недоліками є наявність ризиків непоставки товару при вже здійсненій оплаті або неотримання грошей при вже здійсненій поставці.
Для компенсації недоліків нерідко в зовнішньоекономічних договорах
(контрактах) використовують часткову попередню оплату або повну оплату тільки після факту поставки товару, але це лише частково зменшує ризики невиконання договірних зобов’язань контрагентами.
Оплата переказом можлива на будь-якій стадії виконання контракту: до відвантаження товару, після відвантаження товару, через певний період.
Оплата до відвантаження означає аванс. У цьому випадку імпортер, у встановлені контрактом строки або після повідомлення експортера про готовність товару до відвантаження, дає доручення банку здійснити переказ валюти на користь експортера. Отримавши таке повідомлення, експортер відвантажує товар. Боржник передає своєму банку відповідний формуляр у трьох примірниках і в такий спосіб доручає йому переказати на рахунок свого кредитора певну суму грошей. Порядок виконання банківського переказу такий:
 переказ відбувається відповідно до умов укладення контракту проти повідомлення продавця про відвантаження;
 експортер відвантажує товар і отримує товарні документи від перевізника;
 експортер відправляє повідомлення про відвантаження та інші комерційні документи імпортеру;
 імпортер подає заявку на переказ;
 імпортер отримує товари;
 банк імпортера, отримавши заявку на переказ, здійснює списання грошей з валютного рахунку клієнта і зараховує їх на рахунок банка- кореспондента.
В обов’язки банка-експортера входять здійснення наступних операцій:
 перевіряє одержані документи;
 списує гроші з рахунку банку імпортера, зараховує їх на рахунок постачальника;
 передає документи про отримання ним грошей і здійснює виписку з рахунку клієнта.
Отримання валютного платежу у вільноконвертованій валюті (ВКВ) по торговому контракту іноземного покупця за відвантажений йому товар на

ТЕМА 4. НЕДОКУМЕНТАРНІ ФОРМИ
МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
263 основі міжнародного банківського переказу пов’язане з виконанням наказодавцем на валютний переказ наступних безумовних вимог.
1. Усі розрахунки і платежі ведуться тільки в тій ВКВ, що офіційно дозволена до вільного і необмеженого використання в країні імпортера і одночасно прийнятна для отримання країною експортера, відповідно до діючих в цих країнах валютного регулювання і валютного законодавства, в тому числі до Закону про валютний контроль. У більшості країн, що розвиваються число ВКВ, офіційно дозволених в платежах за експорт-
імпорт, коливається від 6 до 10 валют. У розвинених країнах офіційно дозволено використання максимально 18 валют.
2. Переважно використовуються у валютних розрахунках тільки 5 валют, що мають офіційний статус вільно використовуваної валюти по зовнішній торгівлі і по поточних операціях: долар США, німецька марка, англійський фунт стерлінгів, французький франк, японська єна, в тому числі в експортних поставках в країнах, що розвиваються.
3. Валютний платіж між банками у ВКВ завжди реалізується тільки через місцевий валютний (грошовий) ринок третьої країни, де дана ВКВ – валюта кінцевого платежу по торговому контракту – юридично за своїм статусом є національною валютою і законним платіжним засобом (legal tender).
4. Використання у всіх банківських розрахунках і платежах основного обов’язкового набору товаросупровідних комерційних, зовнішньоторговельних і товаророзпорядчих документів, що подаються продавцем в банк. При розрахунках у формі банківського переказу одна із сторін за контрактом завжди несе ризик.
За різними даними, від 85 до 97% міжнародних грошових переказів без відкриття рахунку здійснюється з-за кордону в Україну. З огляду на це, багато українських банків обмежуються укладанням договорів із різними платіжними системами лише на видачу переказів. Так, Ощадбанк здійснює виплати грошей, за системою Vigo (близько 30 країн), банк «Надра» працює з американською компанією Ria Envia (35 країн), «Кредитбанк» виплачує перекази за системами Money Express (США та Канада) і Meest Cor (Канада).
Як правило, ці системи не є «миттєвими», як WesternUnion чи MasterGram, а декларують час переказу протягом доби. За пересилання грошей стягують від 5 до 6% від суми.

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
264 4.5.3.1. Міжнародні ситеми переказу коштів
Перекази здійснюються за наступними міжнародними системами переказів коштів:
Western Union (WU). У 1851 році, після винаходу телеграфу, в Америці була створена телеграфна компанія Western Union. Майже протягом 100 років телеграми системи Western Union залишалися найшвидшим та найнадійнішим способом відправки повідомлень у всьому світі. Свій перший грошовий переказ компанія здійснила у 1871 році, з тих пір система Western
Union є світовим лідером на ринку швидких грошових переказів. Переказ коштів з будь-якої країни в будь-яку точку світу, де працює Western Union займає близько 10 хвилин.
В 1995 р. компанія стала частиною First Data Corporation. Створена компанією міжнародна система грошових переказів діє в 196 країнах світу й охоплює понад 117 тисяч пунктів обслуговування клієнтів. В Україні WU
існує з 1993 року й налічує понад 2000 пунктів. У країнах СНД і Балтії в WU понад 100 партнерів.
Для того, щоб відправити кошти, відправник заповнює спеціальний бланк і пред’являє посвідчення особи касиру. Після відправки коштів клієнт отримує 10-значний код, який необхідно повідомити одержувачу. Перекази захищені системою безпеки світового рівня. При отриманні грошей слід знати контрольний номер (10 знаків та вигаданий відправником пароль (до 4 слів). Виплата грошей здійснюється у валюті, зазначеній в контракті агента з компанією WU. В Україні це долари США або гривні. За межі України до будь-якої країни можна переказати лише долари США. Конвертація проводиться автоматично за курсом WU на момент виплати переказу.
До обмежень в системі відносять наступні: на території кожної країни діють певні валютні обмеження на отримання і відправку коштів. Ліміт встановлюється, відповідно до законодавчих вимог держави. Для резидентів
України максимальна сума для відправки становить 600 доларів на місяць, на одержання – не більше 3000 доларів за добу. Нерезиденти мають право відправляти до 5000 доларів і отримувати до 10000 доларів включно за добу.
До особливостей даної системи відносять.
1. Отримання коштів не прив’язується до конкретного пункту, платіж може бути завершено в будь-якому відділенні.
2. Виплата коштів здійснюється у валюті країни отримання, або доларах
США.

ТЕМА 4. НЕДОКУМЕНТАРНІ ФОРМИ
МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
265 3. Конвертація валюти здійснюється за курсом компанії, що не завжди вигідний для клієнта.
Тарифи та комісії в цій системі є наступними: комісія за операцію розраховується як відсоток від суми здійснюваного переказу. Чим більша сума переказу, тим менший відсоток системи.
MIGOM – це система термінових грошових переказів фізичних осіб без відкриття рахунку, створена на базі Європейського трастового банку (ВАТ
АКБ «Євротраст банк», Росія).
Кожний грошовий переказ MIGOM надійно захищений 9-значним унікальним контрольним номером. Через 1-10 хвилин після відправки переказу за системою MIGOM, грошовий переказ стає доступним для отримання в будь-якому пункті обслуговування системи в межах країни призначення незалежно від того, в яке місто він був відправлений. Це значно полегшує отримання переказу у випадку, якщо одержувач знаходиться у відмінному від заявленого відправником населеному пункті.
Вартість переказу відрізняється гнучкістю, тобто чим більша сума, тим менша – у процентному співвідношенні – комісія. В цілому, вона становить
2-3%, що не набагато відрізняється від середнього показника по ринку. З
України та в Україну кошти можна переводити тільки в доларах. Єдина незручність, що стосується всіх банківських комісій – вони платяться в гривнях за комерційним курсом продажу долара банком.
Зручність системи полягає в тому, що її пункти розташовані в 3190 містах пострадянського простору.
Для того, щоб відправити кошти, потрібно знати місто, в якому живе одержувач платежу та його ПІП. Відправник пред’являє паспорт або інше посвідчення особи, в деяких пунктах – заповнює бланк заяви, а в деяких – просто записує на папірці суму й дані одержувача та вносить до каси гроші.
Оператор після семи – десяти хвилин видає роздрукований бланк зі всіма зазначеними даними, але найціннішим серед них є дев’ятизначний контрольний номер переказу, який необхідно повідомити одержувачу.
Одержати переказ можна, відповідно, пред’явивши в будь-якому, в межах міста, відділенні, де є точки Migom, паспорт і контрольний номер.
Недоліком є те, що одержати переказ можна тільки у валюті, в якій він був відправлений. Однак одержувачам в Україні варто пам’ятати, що сума одного переказу нашому співгромадянину не може перевищувати $10 тис.
Відправляючи ж гроші в Білорусію, потрібно пам’ятати, що якщо загальна сума переказу перевищує 100 базових величин (близько $1620), отримані

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
266 кошти повинні бути перераховані на відкритий у банку благодійний рахунок.
Далі гроші досить ретельно «скануються» місцевими фінансовими органами.
VIGO – компанія з 20-річним стажем на світовому ринку грошових переказів. Сервіс системи підтримується у більш ніж 50 країнах світу (країни
Латинської Америки та Північної Америки, Європи, Африки та Азії).
Основними перевагами здійснення переказів мережею VIGO є:
 невисока комісія з відправника (в залежності від суми від 1 до 3%);
 висока швидкість переказу;
 відсутність витрат для отримувача – йому виплатять переказ повністю, без утримання комісій;
 надійність.
Грошові перекази BLIZKO – це система термінових грошових переказів фізичних осіб без відкриття рахунку, створена на базі Міжрегіонального комерційного банку розвитку зв’язку і інформатики (ВАТ АКБ «Связь-
Банк»).
Кожний грошовий переказ BLIZKO надійно захищений 8-значним унікальним контрольним номером. Через 1 хвилину після відправлення переказу за системою BLIZKO, грошовий переказ стає доступним для отримання в будь-якому пункті обслуговування системи в межах країни призначення незалежно від того, в яке місто він був відправлений.
Система пропонує безкоштовні додаткові послуги, до яких відносять:
 передача разом з переказом повідомлення одержувачу в межах 50-ти символів;
 повідомлення на e-mail одержувача про відправку переказу.
Система грошових переказів BLIZKO дозволяє швидко, зручно, надійно
і просто здійснити переказ грошових коштів по низьких тарифах, незалежно від напрямку і пункту обслуговування клієнтів BLIZKO.
У системі грошових переказів BLIZKO встановлені низькі фіксовані тарифи, що залежать виключно від суми і валюти грошового переказу, при цьому комісія:
 стягується тільки з відправника, одержувач отримує суму переказу цілком;
 не залежить від напрямку грошового переказу і пункту обслуговування BLIZKO.
Coinstar Money Transfer (CMT) – міжнародна система грошових переказів, що входить в трійку найбільших міжнародних операторів з переказу коштів. Coinstar надає послуги в 118 країнах світу і нараховує

ТЕМА 4. НЕДОКУМЕНТАРНІ ФОРМИ
МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
267 більш, ніж 40 000 пунктів обслуговування. Система працює з банками з найбільш розгалуженою мережею пунктів, завдяки чому клієнтам легко знайти відділення, в яких вони можуть скористатись потрібною послугою.
Грошові перекази здійснюються без відкриття рахунків в доларах США
і євро. Для відправлення переказу відправнику достатньо пред’явити свій паспорт та вказати прізвище, ім’я та по батькові (за необхідності) отримувача переказу. При відправленні переказу в системі Coinstar Money
Transfer автоматично формується 9-ти значний контрольний номер переказу, який відправник повідомляє отримувачу. Комісія стягується тільки з відправника переказу.
Xpress Money Service Ltd. – міжнародна система грошових переказів фізичних осіб, що є партнером United Arab Emirates Exchange Centre
(UAEEC) – найбільшої компанії з 25-річним досвідом.
Здійснити грошові перекази Xpress Money можна в 50 000 пунктах в 100 країнах світу.
Перевагами даної системи є:
 висока швидкість переказу – одержувач може користуватися грошовими коштами вже через 10 хвилин, незалежно від країни відправника;
 гарантії безпеки світового рівня;
 простота здійснення переказів – виплата переказів здійснюється без відкриття банківського рахунку.
Для отримання переказу необхідно:
1. Пред’явити посвідчення особи (паспорт);
2. Заповнити бланк «Заява для отримання грошей», вказавши в ньому
ім’я відправника, суму переказу, контрольний номер, місто і країну відправлення переказу;
3. Після перевірки наявності переказу і відповідності вказаних даних – отримати грошовий переказ.
Unіstream – міжнародна система грошових переказів, заснована як окремий департамент Юністрім Банку в 2001 році. В 2005 році Unіstream була перетворена в окремий бізнес, ядром якого став комерційний банк
«Юністрім». На сьогоднішній день Unіstream має більше 220 000 пунктів обслуговування в 95 країнах світу.
Швидкість переказу коштів становить 10-15 хвилин після оплати й оформлення заявки. У випадках, передбачених валютним контролем
(залежить від суми переказу), необхідно надати законодавчо обумовлені документи. Для одержання коштів клієнт повинен мати при собі посвідчення

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
268 особи й представити працівникові банку контрольний номер, валюту й суму переказу. Особливості даної системи є наступні.
1. Переказ зберігається в системі грошових переказів до 6 місяців включно.
2. Можливий прийом платежів на користь Internet-систем грошових переказів.
Перевагами системи Unіstream є:
 низька вартість переведення переказу: від 1,3%;
 простота: не потрібне відкриття банківського рахунку для відправника і одержувача грошового переказу; всі дії з оформлення переказу здійснює операціоніст;
 швидкість: переказ доступний для отримання через 10-15 хвилин після відправлення;
 безпека та надійність.
Компанія MoneyGram International – одна з провідних компаній на світовому ринку грошових переказів (у світовому рейтингу за обсягом здійснюваних операцій посідає друге місце). MoneyGram Playment System створена 1988 року як дочірнє підприємство American Express. На сьогодні, платіжна система MoneyGram входить до складу Travelers Express Company
Inc. Контролює близько 20% світового ринку швидких грошових переказів.
Принцип роботи системи MoneyGram (MG) аналогічний WU. MoneyGram обслуговує грошові перекази в усьому світі та оплату рахунків у США за допомогою глобальної мережі, що складається із понад 256 000 відділень, включаючи роздрібні мережі, міжнародні поштові служби та фінансові установи у понад 192 країнах та територіях світу.
Для здійснення переказу відправнику необхідно пред’явити паспорт і пояснювальні документи (якщо потрібно відправити суму понад ліміт).
Після оплати відправникові надається 8-значний код, знаючи який одержувач може отримати кошти вже через 10 хвилин після відправлення.
Швидкість отримання коштів може змінюватись в залежності від графіка роботи пунктів і законодавства окремих країн. До особливостей використання MG відносять:
1. Для громадян деяких країн можливе відправлення коштів через
Internet за допомогою списання валюти з карткового рахунку.
2. До переказу можна прикріпити повідомлення з 10 слів.

ТЕМА 4. НЕДОКУМЕНТАРНІ ФОРМИ
МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
269
В системі не передбачається єдиного тарифу на оплату послуг, тому комісійна винагорода залежить від країни відправлення, агента і суми переказу. Як правило, комісія складає 3-5%.
Система Contact – система грошових переказів, створена в 2000 році банком «РУССЛАВБАНК», який сьогодні виступає в якості клірингового центру і є аналогією «Анелік» (див. нижче). Загальна кількість банківських пунктів і пунктів партнерських компаній, куди можна відсилати або отримувати грошові перекази перевищує 33 000 пунктів. Загальна мережа філіалів і агентів партнерів більше 80 000 пунктів в більш, ніж 100 країнах світу.
До перваг системи можна віднести незначну комісію, що стягується з відправника, – 3% та оперативність виконання банківського переказу – від 4 до 24 годин.
Для одержання грошового переказу потрібні посвідчення особи й номер переказу. Також слід назвати суму переказу, повне ім’я відправника, а ще номер телефону, якщо він зазначений у грошовому переказі.
Одержувач може забрати кошти протягом доби. Мінімальний термін проходження переказу 15 хвилин.
Особливостями системи є:
1. Отримання коштів прив’язується до конкретного пункту, яким виступає банк-кореспондент.
2. Можливе проведення платежів на рахунки юридичних осіб: погашення кредитів, оплата товарів, послуг і т.п.
3. Можливе зарахування коштів на банківські карткові рахунки.
Перекази по міжнародній системі переказу коштів RIA здійснюються по безадресній технології у доларах США (USD) та євро (EUR). Тобто, переказ, що надійшов із-за кордону може виплатити будь-яка фінансова установа
України, що є агентом зазначеної системи. Послуги системи грошових переказів RIA надаються у більш ніж 70 000 сервісних пунктах 95 країн світу. Основна частка переказів за системою RIA припадає на країни
Північної, Південної Америки, Західної і Центральної Європи, та Близького
Сходу. На ринок грошових переказів України RIA вийшла у 2010 році.
Золота Корона – Грошові перекази – це система миттєвих грошових переказів без відкриття рахунку, що має більше, ніж 27 000 пунктів (14 500 сервісних пунктів у Росії і 12 500 – в країнах СНД) обслуговування на території Росії і країн СНД.
Перевагами Системи «Золота Корона – Грошові перекази», є:

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
270
 швидкість – грошовий переказ можна отримати через декілька секунд після його відправки;
 вигода – комісія за здійснення переказу по Росії і СНД – одна з найнижчих;
 зручність – досить вказати тільки країну і місто, куди відправляється переказ і одержувач сам зможе вибрати найбільш зручний для нього пункт видачі переказу в межах всієї країни;
 контроль – SMS-повідомлення про статус переказу на мобільний номер відправника і одержувача. Можливість перевірки стану переказу в режимі on-line на сайті Системи «Золота Корона – Грошові перекази».
Молода система грошових переказів Anelik отримала свою назву від однойменного вірменського банку. Працює з січня 1997 року. Нині за цією системою переказують гроші банки в 60 000 відділень в 90 країнах. Функції клірингового банку виконує московська філія банку «Анелік». На відміну від
MG і WU, система базується на кореспондентських відносинах між банками- учасниками розрахунків і є суто банківською. Щорічно через систему грошових переказів Anelik здійснюється більше 2 мільйонів платежів.
Гарантований термін отримання коштів 3-24 банківських години (до 3-х діб) з моменту відправки грошових знаків. Переказ може зберігатися в банку до 30 днів, після чого відправляється назад. Для здійснення переказу відправник повинен представити касирові документ, що засвідчує особу
(паспорт, посвідчення біженця, посвідчення офіцера і т.п.). Необхідно також повідомити країну, місто та адресу банку одержувача. Видача коштів здійснюється за посвідченням особи з використанням захисного коду, що надається відправникові в момент переказу. Особливостями системи є:
1. З урахуванням сучасних технологій та жорсткої конкуренції, порівняно тривалий строк переказу.
2. Виплата грошей здійснюється в доларах США, якщо інші умови не передбачені окремою угодою.
3. Платіж прив’язується до конкретного відділення банку.
Комісія системи залежить від суми переказу і валюти та варіюється в межах 1,5-3%. Великі перекази можуть здійснюватися за програмою «Anelik-
Super» з комісією 0,5%.

ТЕМА 4. НЕДОКУМЕНТАРНІ ФОРМИ
МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
271 4.5.3.2. Вітчизняні системи переказів
Міжнародні системи переказів не дуже придатні для пересилання грошей всередині України, передусім через дорожнечу їхніх комісійних. Для розв’язання цієї проблеми банки (в основному великі, з розгалуженою мережею філій) починають впроваджувати власні системи переказів.
На сьогодні найдешевшу можливість переслати гроші у межах України надає Ощадбанк. До 1000 грн. за переказ треба заплатити лише 2% (але не менше 85 коп.). Оперативність доставки грошей, щоправда, невисока. Гроші за банківською системою переказуються стандартними платіжними дорученнями. У міста, в яких є головні регіональні управління Ощадбанку
(як правило, обласні центри), гроші надходять наступного банківського дня.
При відсиланні грошей у районні центри й сільську місцевість термін переказу збільшується на час, необхідний для доставки документації
(поштою).
Система «Аваль-експрес» охоплює сьогодні 920 відділень банку
«Райффайзен банк «Аваль», розміщених практично по всій Україні.
Перекази здійснюються в гривнях, в доларах США, євро.
Разом із переказом можна переслати повідомлення (до 250 знаків) за символічну ціну в одну гривню. Декларований час переказу – 5 хв.
Одержувач має знати 12-знаковий код переказу, що генерується системою.
Тариф за пересилання грошей: від 3 грн. – за суму до 50 грн. (6%) і до 150 грн. – за 10 тис. грн. (1,5%). Надалі за кожні 500 грн. тариф зростає на 6 грн.
Укрсоцбанк розробив систему «Софт» на базі Вінницької обласної дирекції банку. Нині система має понад 200 операційних пунктів. У банку гнучка тарифна політика. Поступаючись ощадбанківській системі на малих сумах, за переказ від 600 до 1000 грн., тариф становить ті ж таки 2%. Понад
1000 грн. – 1,5%. Декларований час переказу – 15 хв.
Одну з найоптимальніших внутрішньобанківських систем переказу
Pravex money розробив Правекс-банк. Банк здійснює перекази в гривнях, доларах США та євро. За переказ до 200 грн. потрібно заплатити 3% (але не менше 3 грн.), за переказ понад 1000 грн.– лише 1%. Не менш привабливі й тарифи у валюті. Декларований час переказу – 20 хвилин. Оскільки мережа відділень Правекс-банку в Києві навіть щільніша від ощадбанківської і представлена практично в усіх обласних центрах, система варта особливої уваги.
Система Privat money, впроваджена Приватбанком. У плані тарифної політики та принципів роботи практично аналогічна системам «Софт» і

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
272
«Аваль-експрес». Основна особливість – можливість пересилати гроші в
Москву (у відділення дочірнього Москомприватбанку), а в перспективі й в
інші країни СНД. За словами банкірів, найближчим часом за системою Privat
Money можна буде здійснювати перекази в Казахстан та Білорусь.
Ринок грошових переказів в Україні останнім часом розвивається дуже активно. Комісійний дохід, як і раніше, залишається найпривабливішим для банкірів. Поза сумнівом, найближчим часом внутрішньобанківські системи переказів намагатимуться здобути статус міжнародних, стрімко розширюючи географію, передусім завдяки співпраці з банками колишніх союзних республік.
4.5.3.3. Порядок оформлення платіжних доручень для банківських переказів за кордон
Комерційний банк виконує доручення своїх клієнтів-підприємств і установ, що мають у банку поточний валютний балансовий рахунок, – на переказування валюти за кордон для оплати вартості імпортованого товару, товарних документів або документів про надання послуг; як авансові платежі, передбачені умовами зовнішньоторговельних контрактів; для оплати простих і переказних векселів за придбані в кредит товари; для погашення заборгованості, що з’явилася в результаті перерахунків, та на
інші цілі, пов’язані з імпортом та експортом товарів і послуг у межах залишку коштів на валютному рахунку клієнта.
Переказування коштів за кордон за дорученням клієнтів комерційних банків здійснюється на основі заяви на переказ, в якій, зокрема, вказується:
 сума переказу в іноземній валюті (цифрою та прописом);
 спосіб виконання переказу (поштою, телеграфом або каналами
СВІФТ);
 назва сторони, що отримує переказ, її точна адреса і номер рахунку в банку;
 назва банку, клієнтом якого є той, хто отримує переказ;
 мета та призначення переказу;
 номер і дата зовнішньоторговельного контракту;
 назва товару;
 номер рахунку клієнта, з якого має бути списана сума переказу, а також можливі витрати і комісія за виконання переказу.

ТЕМА 4. НЕДОКУМЕНТАРНІ ФОРМИ
МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
273
При переказуванні коштів за фактично поставлений товар (надані послуги) необхідно вказати дату його прибуття в країну, при переказуванні для оплати авансу – відсоток авансу.
У день виконання платіжного доручення в банку робиться відповідний запис по балансу або у формі виписки меморіального ордера, або в автоматичному режимі, а саме: сума платіжного доручення списується з рахунку клієнта і кредитується на рахунку «Ностро» в банку-кореспонденті.
Сума комісії, відповідно до існуючого тарифу, списується з рахунку клієнта і кредитується на рахунок доходів банку, суми телексних витрат або витрат за користування мережею СВІФТ списуються також з рахунку клієнта і кредитуються на рахунку доходів банку. У меморіальному ордері обов’язково проставляється термін валютування. Якщо валюта платежу відрізняється від валюти, у якій ведеться рахунок клієнта, в момент платежу робиться перерахунок валюти платежу у валюту рахунку за діючим курсом на валютному ринку і списання з рахунку відповідної суми валюти.
Грошові перекази в іноземній валюті за дорученням та на користь приватних клієнтів здійснюються відповідно до Правил здійснення за межі
України та в Україні переказів фізичних осіб за поточними валютними неторговельними операціями та їх виплати в Україні № 496 від 29.12.2007 р.
Цей документ містить перелік неторговельних операцій, норми й обмеження при відправленні й виплаті грошових переказів в інвалюті та ін.
Приватні клієнти (як резиденти, так і нерезиденти) мають змогу здійснювати грошові перекази в іноземній валюті за межі України. Для цього необхідно надати до банку:
 документ, що засвідчує особу (паспорт або документ, який його замінює);
 платіжне доручення в іноземній валюті (Додаток П) або заяву на перерахування кредитних коштів в іноземній валюті (Додаток Р) (бланк надається у відділенні банку);
 документи, що свідчать про наявність у фізичних осіб підстав для здійснення платежу, а саме:
1) у фізичних осіб-резидентів – документи, відповідно до цілей переказу коштів;
2) у фізичних осіб-нерезидентів – документи, які підтверджують джерела походження іноземної валюти, що відправляється, а саме:
 митна декларація на ввезення готівкової іноземної валюти;

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
274
 довідка банку про зняття іноземної валюти з власного поточного, депозитного або карткового рахунку у банку;
 довідка банку про одержання готівкової іноземної валюти за чеком або переказом з-за кордону;
 довідка про отримання заробітної плати, премії, призу, авторського гонорару, документа про одержання успадкованих коштів в іноземній валюті.
Платіжне доручення в іноземній валюті заповнюється латинськими літерами. Разом з тим, назва та місцезнаходження клієнта, найменування та місцезнаходження уповноваженого банку, що його обслуговує, та назва
іноземної валюти можуть заповнюватися латинськими літерами або українською мовою (кирилицею). Під час переказу коштів у валютах країн
СНД та Балтії дозволяється заповнювати платіжне доручення в іноземній валюті російською мовою.
Платіжні доручення в іноземній валюті приймаються уповноваженим банком до виконання протягом 30 календарних днів, починаючи з дня їх оформлення та обов’язково мають містити такі реквізити:
 код платіжного доручення в іноземній валюті або банківських метала;
 назва документу;
 номер (може включати цифри та слова);
 дату складання (число - цифрами, місяць - цифрами або словами, рік
- цифрами);
 найменування та місцезнаходження уповноваженого банку, який обслуговує клієнта;
 прізвище, ім’я та по батькові відправника та документ, що засвідчує особу (серія, номер, ким й коли виданий), адреса за місцем проживання;
 номер рахунку в іноземній валюті, з якого здійснюється переказ коштів (для клієнта, який не має рахунку в уповноваженому банку, цей реквізит може не заповнюватися);
 цифровий або літерний код іноземної валюти (840-USD (долари
США), 978-EUR (євро), 643-RUB (російські рублі));
 суму переказу цифрами;
 суму переказу та назву іноземної валюти словами;
 назву бенефіціара та номер рахунку, на який перераховуються кошти;

ТЕМА 4. НЕДОКУМЕНТАРНІ ФОРМИ
МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
275
 найменування одержувача (для бенефіціара - фізичної особи - прізвище, ім’я, по батькові (якщо воно є)), його місцезнаходження або проживання за наявності такої інформації) та номер рахунку (або номер міжнародного банківського рахунку (IBAN)), на який перераховуються кошти або банківські метали;
 призначення платежу;
 комісійні - зазначається порядок сплати комісійних винагород
(витрат) уповноваженого банку й інших банків за переказ коштів в іноземній валюті за рахунок клієнта уповноваженого банку (OUR) або бенефіціара
(BEN), або клієнта та бенефіціара (SHA) та надання права уповноваженому банку утримувати комісійну винагороду без платіжного доручення клієнта;
 код операції (чотири символи) за стандартною класифікацією платіжного балансу (заповнюється уповноваженим банком, що обслуговує клієнта);
 код країни бенефіціара (три символи) відповідно до його місцезнаходження або країни реєстрації (заповнюється уповноваженим банком, що обслуговує клієнта);
 ідентифікаційний код платника – для юридичних осіб зазначається код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, для фізичних осіб зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку в паспорті);
 відбиток печатки та підписи відповідальних осіб клієнта, які заявлені ним у картці зі зразками підписів та відбитком печатки (для фізичної особи, яка її не має, проставляється лише її підпис);
 резидентність - зазначає платник – фізична особа свою та бенефіціара резидентність словами «резидент» чи «нерезидент» під час переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів на користь іншої фізичної особи в межах України.
Платіжні доручення в іноземній валюті можуть містити такі допоміжні реквізити:
 код уповноваженого банку, що обслуговує клієнта;
 SWIFT-код (BIC kod) банку бенефіціара, IBAN банку бенефіціара;

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
276
 найменування та інші реквізити банку-посередника (заповнюється за потреби);
 номер рахунку клієнта, з якого здійснюється списання комісійної винагороди, тошо.
Найменування та місцезнаходження банку бенефіціара, назва бенефіціара, номер його рахунку в платіжному дорученні в іноземній валюті мають відповідати реквізитам, що зазначені в документах, які подаються до уповноваженого банку разом з платіжним дорученням в іноземній валюті.
Платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення в іноземній валюті таким чином, щоб надати повну інформацію про платіж в іноземній валюті та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів бенефіціару. У реквізиті платіжного доручення в
іноземній валюті «Призначення платежу» зазначаються назва, номер і дата документа, на підставі якого здійснюється переказ коштів в іноземній валюті.
Отже, в сучасному світі існує велика кількість способів платежу – готівкові кошти, кредитні картки, банківські перекази, чеки. У кожного із способів існують свої переваги та недоліки. Наприклад, переваги кредитних карток – можливість отримати кредит і використовувати картку майже в будь-якому куточку світу. Проблема в тому, що далеко не кожний має можливість стати власником «кредитки» – при видачі кредитних карток враховуються такі обставини, як рівень доходу (прибутку), кредитна історія і навіть вік. Кредитна картка не гарантує стовідсоткову (надійну) безпеку – при її втраті, грошові кошти можуть потрапити в руки шахраїв. Досить часто виникають і технічні проблеми при видачі (знятті) готівки.
Банківські перекази мають ряд суттєвих недоліків, головні з яких – це швидкість переказу коштів (як правило – від 2-х до 5 днів) та необхідність мати два рахунка – відправнику та отримувачу переказів. Крім цього, отримувач банківського переказу повинен сплатити комісію за видачу готівки при отриманні коштів.
Виходячи із характеристик розглянутих форм розрахунків, наведемо основні переваги та недоліки платежів, що найчастіше застосовуються в зовнішньоекономічній діяльності (табл. 4.3).

ТЕМА 4. НЕДОКУМЕНТАРНІ ФОРМИ
МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
277
Таблиця 4.3
Переваги та недоліки основних міжнародних розрахунків
Форма розра хунку
Сто- рона
Переваги
Недоліки
Exp
- у разі правильного оформлення документів, передбачених умовами акредитива, гарантовано отримання платежу від банку;
- можна отримати фінансування під заставу майнових прав за акредитивом;
- вимога бездоганного оформлення всіх документів, відповідно до умов акредитива, в
іншому випадку банк може відмовити у здійсненні платежу;
Акр ед итив
Іmp
- дозволяє здійснити платіж тільки після відвантаження товару (виконання робіт, надання послуг) та отримання документів, що підтверджують факт відвантаження товару, його походження, якість, страхування тощо;
- непокритий акредитив дозволяє не відволікати ресурси на здійснення попередньої оплати;
- фінансування зовнішньоекономічної операції використанням акредитива дешевше;
- обслуговуючий банк може запропонувати схему фінансування з використанням акредитива, який значно її здешевить;
- акредитив дорожчий поставки на умовах відстрочки платежу;
- покритий акредитив вимагає відволікання ресурсів для їх перерахування на рахунок покриття;
- при непокритому акредитиві необхідно надавати банку фінансові документи для оцінки фінансового стану, передавати майно в заставу та нести витрати на їх посвідчення; exp
- повинен наполягати на наданні банківської гарантії платежу;
- застосування телеграфного інкасо;
- спочатку відвантажується товар, а потім передаються документи в банк і виконуються покупцем зобов’язань з оплати;
- існує ризик неплатежу;
Ін к
асо
іmp
- оплата після одержання вантажу;
- менше зобов’язань ніж в експортера;
- нанесення шкоди репутації у разі неплатежу або відмови від акцепту; exp
- кошти надходять безпосередньо на рахунок і одразу ж можуть бути використані;
- не містить надійної гарантії своєчасного платежу;
- сповільнює оборотність капіталу;
- інколи, необхідний банківський кредит;
Ві
дк ритий раху н
о к
іmp
- оплату імпортер проводить після одержання товарів;
- процент за наданий кредит окремо не стягується;
- відсутній ризик оплати непоставленого або неприйнятого товару;
- можливий валютний ризик, якщо експортер виставляє рахунок в іноземній валюті;

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
278
Продовження табл. 4.3 exp
- кошти надходять безпосередньо на рахунок і одразу ж можуть бути використані;
- можуть існувати втрати на основі валютного ризик;
Банк
івсь к
ий п
ерека з
іmp
- імпортер отримує товар і документи до моменту оплати;
- розмір комісії мінімальний;
- легкість оформлення.
- сплачує комісію за користування банківською послугою.
Отже, з точки зору експортера найбільш привабливими формами розрахунку є авансовий платіж, документарний акредитив та інкасо. З точки зору імпортера – консигнація, відкритий рахунок, документарне інкасо та акредитив.
Питання для самоконтролю:
1. Які інструменти платежів є найпоширенішими у зовнішній торгівлі?
Охарактеризуйте їх суть.
2. В чому особливості використання чекових розрахунків в міжнародних операціях?
3. Які види чеків Ви можете назвати? Охарактеризуйте їх суть.
4. В чому суть індосаменту в чекових розрахунках? Які види чекових
індосаментів Ви можете назвати?
5. Які види міжнародних платіжних карток Ви знаєте?
6. В чому переваги та недоліки використання вексельних розрахунків в міжнародних операціях?
7. Назвіть відмінності чека і переказного векселя.
8. Які способи міжнародних платежів є найпоширенішими? В чому особливості їх здійснення?
9. Які переваги та недоліки основних міжнародних розрахунків?
10. Які форми розрахунків є найменш та найбільш з позиції експортера та імпортера.
Тести
1. Які із наведених нижче форм розрахунків належать до недокументарних? а) акредитив; б) чек; в) платіжна картка; г) платіжна картка та електронні гроші.

ТЕМА 4. НЕДОКУМЕНТАРНІ ФОРМИ
МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
279 2. До організацій, які не є кредитними відносять: а) організації поштового та мобільного зв’язку; б) банківські установи які мають дозвіл НБУ на здійснення грошових переказів та оператори електронної готівки; в) платіжні агенти та субагенти; г) всі відповіді вірні.
3. Міжнародні розрахунки – це: а) це система механізмів реалізації грошових вимог і зобов’язань, які виникають між різними суб’єктами у сфері міжнародних економічних відносин; б) це ціла система різноманітних способів, засобів і форм платежу; в) відповіді а та б є вірними; г) немає вірної відповіді.
4. Якщо на лицьовій стороні чека не вказано термін його дії, то відповідно до міжнародної практики, цей чек можна пред’явити у банк до оплати протягом: а) 4,5 місяців з дня виписки чека; б) 6-ти місяців з дня виписки чека; в) чек вважається недійсним, оскільки не заповнений один із реквізитів; г) вірні відповіді б, в.
5. Якщо зазначена у чеку сума цифрами та прописом не співпадають, то: а) чек вважається недійсним, оскільки виправлень в чеку робити не можна; б) правильною вважається сума цифрами; в) правильною вважається сума прописом; г) чек приймається банком.
6. Чек – це: а) цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання боржника сплатити після настання строку, суму грошей зазначену у документі. б) грошовий документ, що містить наказ власника рахунку банку про виплату вказаної в ньому суми грошей певній особі або пред’явникові. в) розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника; г) розрахунковий документ, що містить вимогу отримувача безпосередньо до платника сплатити суму грошей та доручення платника

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
280 банку, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної платником суми грошей зі свого рахунка на рахунок отримувача.
7. Згідно Женевської конвенції термін подання чека до оплати у платіжному обороті між країнами Європи становить: а) 8 днів; б) 10 днів; в) 20 днів; г) 70 днів.
8. Що є характерним для Єврочека: а) це стандартизовані чеки, які випускаються банками - членами міжнародної організації єврочеків
і супроводжуються спеціальною гарантійною карткою; б) виписується банком без попереднього внеску клієнтом готівки і на великі суми в рахунок банківського кредиту терміном до місяця; в) чек можна виписувати у валюті країни перебування; г) всі відповіді вірні.
9. Який термін дії дорожнього чека? а) 20 днів; б) не обмежений в часі: в) 6 місяців г) 70 днів.
10. Власник чека ставить на його зворотному боці свій підпис, внаслідок чого чек стає документом на пред’явника, і будь-який законний власник може отримати за ним кошти в банку – це: а) бланковий індосамент; б) іменний індосамент; в) безоборотний індосамент; г) цільовий індосамент.
11. Кросований чек – це: а) чек з написом банку про прийняття до платежу; б) чек, лицева сторона якого перекреслена двома паралельними лініям;. в) чек, у верхньому правому куті якого зазначається кодовий номер банку; г) чек з відбитком печатки банку.

ТЕМА 4. НЕДОКУМЕНТАРНІ ФОРМИ
МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
281 12. Еквайєр – це: а) власник платіжної картки; б) контрагент на користь якого здійснюється платіж; в) емітент пластикової картки; г) банк або компанія, що здійснює весь спектр операцій із взаємодії з точками обслуговування карток.
13. Пластикові картки залежно від їх технологічних особливостей поділяються на: а) розрахункові та для банкоматів; б) розрахункові та дисконтні; в) з магнітною смужкою та із вбудованою мікросхемою; г) дебетові та кредитні.
14. Залежно від сфери застосування платіжні картки поділяються на: а) розрахункові та для банкоматів; б) корпоративні та особисті; в) вдебетові та кредитні; г) зарплатні та соціальні.
15. Для векселя характерно: а) може існувати як в документарній так і в електронній формах; б) доручення платника своєму банку перерахувати кошти з його рахунку на рахунок одержувача; в) може виступати як засобом платежу так і товаром; г) всі відповіді вірні.
16. Як ви розумієте термін «безумовність вексельного зобов’язання»? а) вексель не може містити в своєму тексті будь-яких умов, що обмежують чи можуть обмежити платіж. б) векселедержатель позбавлений права звертатися до суду в разі невчасного виконання векселедавцем свого зобов’язання; в) право на відстрочку платежу за векселем; г) немає вірної відповіді.
17. У разі простої пролонгації векселя строки протесту про несплату і позовної давності вираховуються: а) з попередньо визначеної у векселі дати платежу; б) з дати пролонгації векселя; в) з дати складання векселя;

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
282 г) вірна відповідь відсутня.
18. Трасант – це: а) банк, якому доручається інкасування тратти; б) особа, на користь якої видано вексель і яка одержує гроші за вексель. в) особа на ім’я якої виписано переказний вексель і яка повинна заплатити за вексель; г) особа, яка виставляє вексель (тратту) з наказом здійснити платіж;
19.
Шляхом проставлення на зворотній стороні векселя передавального надпису разом з векселем третій особі передається право на отримання платежу – це: а) акцепт; б) індосамент; в) інкасо; г) аваль.
20.
Найдешевша форма міжнародних розрахунків, яка характеризується відносною доступністю і простотою виконання – це: а) банківський переказ; б) платіж на відкритий рахунок; в) авансовий платіж; г) банківська тратта.
21. При якій формі міжнародних розрахунків товаророзпорядчі документи направляються безпосередньо від експортера до імпортера без участі банків? а) банківський переказ; б) платіж на відкритий рахунок; в) авансовий платіж; г) акредитивна форма розрахунків.
22. Вкажіть міжнародні системи переказів коштів. а) Western Union; б) Money Gram; в) Coinstar г) всі відповіді вірні.
23. Яка із перелічених систем грошових переказів належить до вітчизняних? а) Unistream

ТЕМА 4. НЕДОКУМЕНТАРНІ ФОРМИ
МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
283 б) PrivatMoney в) Contact г) всі відповіді вірні.
24. Автоматична розрахункова палата – це: а) система для нумерації та читання чеків; б) електронний метод реєстрації розрахунків; в) це організація, створена комерційними банками для допомоги в проведенні платіжних угод між їхніми клієнтами за допомогою електронних систем; г) вірна відповідь відсутня.
25. Система переказу грошових коштів та цінних паперів, яка належить Федеральній резервній системі США: а) CHAPS; б) ВACS; в) FedWire; г) TARGET.
26. Приватна платіжна система, що належить Нью-Йоркській асоціації клірингових палат: а) CHIPS; б) CHAPS; в) TARGET; г) SWIFT.
27. Для якого векселя характерна наявність акцепту? а) обов’язковий для всіх векселів; б) для простого векселя; в) для переказного векселя; г) для іменного векселя.
28. Який вид пластикової картки передбачає використання кредитних коштів держателем картки? а) кредитна картка; б) дебетова картка; в) картка з овердрафтом; г) вірні відповіді а та в.
29. Який варіант відповіді найповніше відображає види пластикових карток за територіальною приналежністю? а) міжнародні та національні;

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
284 б) міжнародні, національні та локальні; в) міжнародні, національні локальні та картки, що діють в межах одного закладу; г) всі відповіді вірні.
30. ______- це грошові зобов’язання емітента в електронній формі, облік яких здійснюється на спеціальному пристрої, наприклад, мікропроцесорній карті або жорсткому диску персонального комп’ютера. а) електронні гроші; б) платіжна картка; в) банківський переказ; г) переказний вексель.
Навчальні вправи та задачі:
Вправа 1. До банку 10 квітня надійшли реєстри чеків від польської фірми на загальну суму 100 тис. дол. Банк, виявив наступні неточності:
• у чеку 1 виправлено суму з 20 тис. дол. на 25 тис. дол.;
• в чеку 2 на 10 тис. дол. нечітко зазначені реквізити чекодавця;
• чек 3 виписаний на 15 тис. дол., а фактично відвантажено продукції на 12 тис. дол., 4 тис. дол. виплачено чекодавцеві готівкою;
• чек 4 на 8 тис. дол. був виписаний чекодавцем 25 лютого;
• чек 5 на 2 тис. дол. містить факсиміле чекодавця;
• чек 6 на 20 тис. дол. при залишку покриття на 10 тис. дол., датою виписки зазначалось 11 квітня.
Якими будуть дії банку з отриманими чеками та на яку загальну суму будуть оплачені банком реєстри чеків?
Задача 2. До банку 10 травня звернулись клієнти щодо наступних питань:
• ТОВ «Альфа», у якого закінчився ліміт чекової книжки, але залишилось шість невикористаних бланків, на поточному рахунку фірми достатньо коштів для здійснення розрахунків;
• ЗАТ «Бета», у якого, при повному використанні чеків із чекової книжки, залишився невикористаний ліміт на суму 50 тис. дол.;
• ВАТ «Зета», в якого закінчився термін дії чекової книжки, але на 50 тис. дол. залишився невикористаний ліміт;
• АТ «Омега», яке припиняє розрахунки з клієнтами чеками і в якого залишився невикористаний ліміт на 100 тис. дол.
Визначити, якими будуть дії банку в кожному випадку за операціями 10 травня.

ТЕМА 5. КРЕДИТУВАННЯ УЧАСНИКІВ
МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
285


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   29


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал