Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів




Сторінка13/29
Дата конвертації01.01.2017
Розмір5.77 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   29

Платіж
Документи
Документи
Передача документів
Платіж або акцепт
Банк що надає
(банк
Покупця)
Банк-ремитент
(банк
Продавця)
Відвантаження товару
Платник
Контрак
Принцип

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
204 тільки відповідно до інструкцій, що їх містить інкасове доручення, і згідно з
Правилами по інкасо.
4. Подання документів платнику. Інкасуючий банк інформує покупця про отримання документів та умови їх передачі. Покупець здійснює платіж або акцептує тратту, як це вказано в умовах платежу. Покупець надає документи перевізнику, який передає товар в обмін на документи.
Інкасуючий банк переказує обумовлену суму банку-ремітенту, як вказано в умовах платежу. Банк-ремітент кредитує рахунок продавця.
Для проведення розрахунків за інкасовою формою використовується два методи:
метод повноважень на стягнення, суть якого полягає в тому, що за місцем виплати перевіряється тільки наявність та достатність суми; повноваження та правильність дебетування клієнт перевіряє самостійно.
Даний метод передбачає право на опротестування, тобто відмови від дебетування;
 метод списання за дорученням, за даним методом, платник видає за місцем платежу письмове доручення на оплату інкасових доручень визначеного ним отримувача.
Відтак, від початкової домовленості між продавцем і покупцем до повної реалізації угоди обидві сторони виконують певну роботу, яка умовно поділяється на три великі фази.
До першої фази належить досягнення домовленості про умови інкасо.
Експортер визначає у своїй пропозиції умови платежу, обговорює їх з покупцем і включає у договір про купівлю-продаж. Інкасове доручення може містити декілька видів інструкцій щодо видачі документів (вручення документів проти платежу, вручення документів проти акцепту).
У другій фазі видається інкасове доручення і подаються документи.
Після отримання замовлення або після укладення договору про купівлю- продаж продавець відвантажує замовлений товар або безпосередньо на адресу покупця, або на адресу посередника. Водночас, він формує всі необхідні документи (рахунок-фактура, коносамент, страховий сертифікат, свідоцтво про походження товару тощо) і відправляє іх разом з інкасовим дорученням своєму банкові (банк-ремітент). Банк-ремітент перевіряє повноту та правильність заповнення документів. Після цього, складається
інкасове доручення банку-інкасатору, згідно інструкцій (ст. 8 УПІ).
Одночасно на документах (тратти, коносаменти, страхові поліси), згідно
інструкцій, оформляється, індосамент – передавальний напис на користь

ТЕМА 3. ДОКУМЕНТАРНІ
ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
205
інкасуючого банку. Потім банк-ремітент пересилає документи з необхідними
інструкціями інкасуючому банку.
У третій фазі платнику подаються документи. Інкасуючий банк
інформує покупця про надходження документів, а також про умови оплати.
Він приймає платіж або акцептований вексель і передає покупцеві документи. Сплачена сума за інкасо переводиться банку-ремітенту, який потім зараховує її на рахунок експортера.
Інкасове доручення знімається з обороту тільки в разі одержання платежу або акцепту, передбачених умовами інкасо або у випадку повернення документів інкасуючим банком, або одержання відповідних
інструкцій від експортера. Якщо імпортер з будь-якої причини не може здійснити оплату чи акцептувати тратту, то експортер може застосувати спеціальні інструкції щодо заяви «протесту» від його імені, що передбачає подання згодом офіційної скарги.
3.9. Уніфіковані правила по інкасо (УПІ)
Інкасові розрахунки регулюється спеціальним документом

Уніфікованими правилами для інкасо (УПІ) (англ. Uniform Rules for
Collections (URC)), які розробила Міжнародна торговельна палата, створена на початку XX ст. у Парижі. Загалом, Правила вперше були опубліковані
МТП ще в 1936 році. Потім вони, в процесі узагальнення практики в сфері міжнародних банківських розрахунків та систематизації звичаїв ділового обороту, тричі доопрацьовувались та перероблялись – в 1967, 1978 та в 1995 рр.
На сьогодні, останньою редакцією Уніфікованих правил по інкасо є публікація № 522 (URC 522), здійснена в 1995 р., що вступила в силу в січні
1996 р. Правила не є нормативним актом та застосовуються при наявності посилання на них в договорі між клієнтом та банком. Сторони у зовнішньоекономічному договорі мають обов’язково зазначити, що розрахунки здійснюються відповідно до Правил по інкасо в редакції 1995 р. як і всі публікації МПТ, URC 522 є обов’язковими для всіх учасників лише в тому випадку, якщо в тексті інкасового доручення безпосередньо зазначається, що інкасо підпорядковане URC 522. Відповідно, інкасові доручення, що не містять посилання на URC 522, повинні оброблятись з

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
206 особливою обережністю. Крім того, банки в такій ситуації можуть скористатись своїм правом відмовитись виконувати інкасове доручення.
При цьому, правила і визначення понять, відповідно до Правил по
інкасо, є обов’язковими тільки в тій частині, в якій не було досягнуто інших явно виражених домовленостей між сторонами і немає національних, державних або інших місцевих законів (постанов), що суперечать цим
Правилам і від яких не можна відступити.
Практично всі банки світу, у тому числі банки України, дотримуються
URC, які зручні тим, що дають однакове тлумачення термінів і умов
інкасових розрахунків. Не являючись нормативним актом, URC, тим не менше, містить базові терміни інкасування: визначення, види, способи та порядок виконання зобов’язань, відповідальність сторін, тлумачення різних термінів, а також регулюють основні правила та обов’язки учасників інкасо, порядок подання документів до оплати або акцепту, повідомлення про здійснення платежу, акцепту та інші питання, що зумовлює широке застосування URC різноманітними фінансово-кредитними організаціями.
3.10. Документарне інкасо в міжнародних операціях
Якщо документарне інкасо обрано як форму розрахунків із зовнішньоторговельної операції, то необхідно обговорити основні його умови під час укладання контракту. Усі умови, що стосуються інкасо, можна включити в розділ контракту «Умови оплати».
Рекомендується домовлятися про наступні умови.
1. Інкасуючий банк – банк покупця. Наприклад, клієнти Приватбанку в
Дніпропетровську вказують:
2. Список документів, що будуть передані експортером на інкасо. До цього списку, як правило, входять основні відвантажувальні документи, комерційні розрахунки (розрахунки-фактури), транспортні документи
(коносаменти морські та річкові), що дають право власності на товар їх держателям: накладні, акти прийому-передачі, поштові квитанції, страхові поліси та страхові сертифікати.
PrivatBank, attn. Trade Finance dept.
50, Naberezhnaya Pobedy str.,
Dnepropetrovsk,
49094 Ukraine

ТЕМА 3. ДОКУМЕНТАРНІ
ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
207 3. Умови видачі документів. Як правило, використовуються умови D/P
(видача документів проти платежу) чи D/A (видача проти акцепту векселя).
4. Сторону, відповідальну за оплату банківських витрат. Найчастіше комісії з документарного інкасо оплачуються за рахунок продавця.
5. Підпорядкованість Уніфікованим правилам по Інкасо, публікація
Міжнародної Торговельної Палати № 522, редакція 1995 року. Уніфіковані правила є міжнародним стандартом із проведення інкасових операцій.
Після підписання контракту, що передбачає оплату товару за допомогою документарного інкасо, продавець (принципал) звертається у свій банк з інструкціями відправити документи на базі інкасо на адресу банку покупця (репрезентуючого банку). При цьому, продавець вказує необхідні параметри, і умови, на підставі яких формується інкасове доручення.
Банк-ремітент направляє надані продавцем документи з інкасовими
інструкціями в банк покупця (Додаток М). Документи також можуть бути спрямовані через третій інкасуючий банк.
Одержавши документи, репрезентуючий банк повідомляє покупця про одержання документів і про умови їхньої видачі.
Якщо, відповідно до умов інкасового доручення, документи видаються проти платежу (D/P), банк відкриває рахунок для перерахування необхідної суми. Після надходження коштів на цей рахунок і оплати банківських комісій банк видає документи покупцю.
Якщо інкасове доручення передбачає видачу документів проти акцепту, то банк надає платнику тратту для акцепту. Для виставлення акцепту необхідно мати при собі паспорт і доручення підприємства. Після акцепту трат і сплати банківських комісій банк передає документи покупцю. В залежності від інкасових інструкцій, тратта відправляється у банк-ремітент або зберігається в банку до моменту її оплати покупцем.
Для експортера інкасо часто виявляється неприйнятним через те, що він спочатку повинен відвантажити товар, а тоді передавати документи в банк і очікувати виконання покупцем своїх зобов’язань з оплати.
Для зменшення ризику неплатежу при інкасовій формі розрахунків експортер повинен наполягати на наданні банківської гарантії платежу.
Гарантія, в цьому разі, видається на термін, що перевищує термін оплати за документами, і на суму, що відповідає сумі поданих на інкасо документів.
Крім банківської гарантії, забезпечення платежу здійснюється через застосування телеграфного інкасо. При телеграфному інкасо банк експортера виплачує йому виручку за товар негайно або через певний термін

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
208 після одержання документів на інкасо, повідомляючи телеграфом свій банк- кореспондент, з яким він повинен мати спеціальний договір про телеграфне
інкасо.
Важливим елементом інкасо є інкасове доручення (Додаток Н) що служить доказом прав банку на здійснення даної операції, а також містить вказівки принципала банку, що називаються інкасовими інструкціями.
Платежі банком здійснюються строго в рамках інкасового доручення проти фінансових та (чи) комерційних документів.
Для продавця (експортера) ця процедура є основою для видачі банку
інкасового доручення, що має містити такі дані:
1) номер і дату виписки доручення;
2) подробиці про банк, що надіслав інкасо, в тому числі повне найменування, поштову та SWIFT адресу, телексний, телефонний і факсимільний номера та референт;
3) повну і точну адресу платника (імпортера), в тому числі, повне найменування, поштову адресу або доміцилій, де повинне бути впроваджено подання, та, якщо можливо, телексний, телефонний і факсимільний номера;
4) довірену особу платника, якій інкасуючий банк повинен зробити видачу, згідно з інкасовим дорученням, в тому числі повне найменування, поштову адресу та, якщо можливо, телексний, телефонний і факсимільний номера;
5) подробиці про інкасуючий банк, якщо такий існує, в тому числі, повне найменування, поштову адресу та, якщо можливо, телексний, телефонний і факсимільний номера і референт;
6) назву і місцезнаходження експортера;
7) назву і місцезнаходження банку-ремітента;
В інтересах чіткого виконання інкасового доручення ця інформація має бути повною і точною. Помилки в зазначених пунктах можуть викликати значні проблеми при виконанні інкасового доручення;
8) назву валюти платежу і суму, що підлягає інкасуванню. Якщо документи, прийняті на інкасо, виражені у валюті, що відрізняється від валюти платежу, то експортер повинен вказати курс перерахунку валюти і спосіб чи джерело його визначення;
9) номер рахунку експортера в банку-ремітенті, на який потрібно перераховувати виручку;
10) перелік доданих до інкасового доручення документів, що будуть видані платнику проти платежу і/або акцепту. Як правило, до них належать комерційні і фінансові документи.

ТЕМА 3. ДОКУМЕНТАРНІ
ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
209
У переліку доданих до інкасового доручення документів окремо вказується кількість оригіналів коносаментів та їхніх копій. Коносамент рекомендується виписувати на ім’я експортера (довірителя). Якщо товар поставлений на умовах СІF, то у переліку документів вказується страховий поліс, виписаний, як мінімум, на суму рахунку. Крім цього, в інкасовому дорученні повинні міститися чіткі інструкції щодо:
 умов і строків оплати виставлених на інкасо документів (чи підлягають документи видачі платнику проти акцепту або проти платежу, або на інших умовах);
 необхідності вчинення протесту чи інших юридичних дій у разі неакцепту і несплати векселів. У разі відсутності таких інструкцій, банки, що беруть участь в інкасуванні, не зобов’язані вчиняти протест замість експортера;
 можливості прийняття часткових платежів за інкасо і передачу проти часткових платежів документів платнику. У разі відсутності таких
інструкцій банки видаватимуть документи платнику тільки після отримання повного платежу;
 порядку й умов сплати комісій і витрат, пов’язаних з інкасуванням, а також інструкцій на випадок відмови платника від сплати комісій, згідно з положеннями статті 21 УПІ;
11) умов інкасування відсотків за фінансовими документами, згідно з положеннями статті 21 УПІ. Необхідно зазначити чи можуть вони бути відхилені чи ні:
 відсоткова ставка;
 період, за який нараховуються проценти;
 база розрахунку (наприклад 360 або 365 днів у році), якщо застосовується.
12) метод платежу та форма повідомлення про платіж;
13) інструкції на випадок неплатежу, неакцепту та/або невідповідності
іншим інструкціям.
Банк-ремітент перевіряє правильність оформлення
інкасового доручення експортера і доданих до нього документів. Після цього складається інкасове доручення інкасуючому банку, і на всіх оборотних документах (тратти, коносаменти, страхові поліси) робиться передавальний напис на користь інкасуючого банку, який, якщо він є і таким, що подає документи, передає документи покупцеві під їх оплату. Акцептовані фінансові документи залишаються в інкасуючому банку до настання строків

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
210 платежу або відправляються банку-ремітенту, а потім, до моменту платежу, банк-ремітент відправляє їх назад за кордон для оплати.
Повернення інкасових доручень можливе за наступних умов:
 відсутність покриття (платник не має достатньої кількості коштів на рахунку);
 формальні помилки: відсутність відомостей або неправильність в оформленні; відсутність доручення платника при методі списання за дорученням;
 повернення у зв’язку з незгодою (за методом повноважень на стягнення).
Обидва учасника інкасової операції – банк-ремітент та інкасуючий банк
– стягують з клієнтів комісію за обслуговування та інші поточні витрати. До основних комісій відносяться:
 комісія за відправку документів;
 комісія за інкасування акцептованого векселя;
 комісія за митне очищення товарів, направлених на адресу банку чи транспортної компанії та залишені в розпорядженні банку.
Можуть застосовуватись й інші комісії, наприклад, за повернення документів, протест, продовження терміну дії векселя. Відшкодовуються також поштові та інші витрати. Проте, як вже зазначалось вище, для клієнта
інкасова операція дешевша в порівнянні з акредитивом. Про порядок оплати банківських комісій та витрат при інкасовій операції детально зазначено в ст.
21 Правил.
Якщо в інкасовому дорученні вказано, що комісії по інкасо здійснюються за рахунок платника, а платник відмовляється оплатити їх, то репрезентуючий банк може видати документи проти платежу чи проти акцепту, чи на інших умовах без зняття комісії, якщо тільки в інкасовому дорученні прямо не вказується, що відмова від права зняття комісії не допускається. В такому випадку, репрезентуючий банк не буде видавати документи та не буде нести відповідальність за будь-які наслідки, пов’язані
із затримкою видачі документів. Про такий випадок репрезентуючий банк повинен негайно повідомити банк-ремітент. У випадках, коли виплата комісій, за умовами касового доручення, покладається на довірителя,
інкасуючий банк має право на відшкодування витрат від того банку, від якого він отримав інкасове доручення, а банк-ремітент має право на відшкодування від довірителя будь-якої суми, виплаченої ним разом із власними витратами. При цьому, банки залишають за собою право вимагати

ТЕМА 3. ДОКУМЕНТАРНІ
ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
211 від сторони, від якої вони отримали інкасове доручення, авансової оплати комісії для покриття витрат, пов’язаних із діями по виконанню будь-яких
інструкцій та мають право не виконувати будь-які інструкції до отримання такого платежу.
До прикладу, комісії по інкасових операціях у ПАТ «ПриватБанк» станом на червень 2012 р. наведені в табл. 3.9.
Таблиця 3.9
Комісії, що стягуються банком за інкасові операції
Послуга
Тариф, ГРН
1. Прийняття документів для відправлення на базі інкасо.
0,1% від суми, але не менше 240 та не більше 2400 2. Видача документів, отриманих на базі
інкасо.
0,1% від суми, але не менше 400 та не більше 2000 3. Платіж за інкасо.
160 4. Видача документів без платежу або акцепту.
160 5. Зміна, включаючи ануляцію.
240 6. Відправлення повідомлень в інші банки. 80 7. Відправлення документів. тариф кур’єрської або поштової служби +
40 8. Повернення банку-ремітенту документів, отриманих на базі інкасо та несплачених клієнтом. тариф кур’єрської або поштової служби +
240 3.11. Переваги та недоліки інкасової форми розрахунків для
імпортера та експортера.
Документарне інкасо є найменш популярним інструментом торгового фінансування на сьогодні, оскільки при його використанні ступінь зниження ризиків продавця і покупця, при здійсненні їх діяльності, менша через відсутність зобов’язань банку з оплати документів, ніж при гарантіях або акредитивах. Однак, багато підприємств продовжують застосовувати цей вид документарних операцій через невисоку вартість цього інструменту та специфіку роботи з певними країнами, наприклад Індією (як правило, здійснюється інкасація морських коносаментів) або з країнами Західної
Європи (на суми до USD 20 000).
Очевидною перевагою по даному виду розрахунків володіє перш за все покупець товару (платник), який здійснює оплату, переконавшись, що товар

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
212 відвантажений та перевіривши товар і товарні документи (банк надає товарні документи для попереднього перегляду, однак остаточно передає їх після виконання платежу). Проте, не варто упускати момент переходу права власності на товар, що постачає продавець. Інкасова форма розрахунків гарантує, що товар не перейде в розпорядження покупця до тих пір, поки він не здійснить платіж, оскільки до отримання платежу документи залишаються у власності інкасуючого банку.
Виділяють наступні специфічні переваги документарного інкасо:
 проста та надійна процедура (для продавця документарне інкасо надає впевненість того, що він отримає товар тільки після оплати або акцепту, для покупця – документарне інкасо гарантує, що товар буде сплачено тільки після його відвантаження, відповідно до умов договору);
 можливість передати покупцеві документи, а отже розпорядження / право власності на товар, проти одночасної сплати належної суми або акцепту векселя;
 низька вартість послуг;
 як правило, оплата більш швидка, ніж просто за рахунком-фактурою чи відкритим рахунком;
 передання безпосередньо покупцю документів і, в деяких випадках, товару після попередньої домовленості проти оплати належної суми чи акцептування векселя;
 можливість знизити ризик невиконання партнером своїх зобов’язань за контрактом;
 якщо серед документів є коносамент, експортер може зберігати контроль над товарами до моменту, поки імпортер або не оплатить їх, або не акцептує тратту.
Однак, водночас, слід враховувати, що інкасова форма розрахунків найбільш вигідна для імпортера і менш приваблива для експортера. Вона можлива за умови, коли між контрагентами існують тісні зв’язки співробітництва та висока довіра, оскільки імпортер спирається на правильність та достовірність документів, а експортер
– на платоспроможність партнера. Банки виконують, при цьому, лише посередницьку та контрольну функцію і не несуть відповідальності за своєчасний платіж. Тому експортеру не слід забувати, що за інкасо не завжди гарантується платіж, оскільки інкасація документів здійснюється у банку покупця. Одним з недоліків документарного інкасо є те, що імпортер
(покупець) може відмовиться оплатити чи акцептувати документи, на

ТЕМА 3. ДОКУМЕНТАРНІ
ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
213 момент платежу може опинитись неплатоспроможним або не мати дозволу на переказування валюти за кордон. У таких випадках, експортер понесе витрати, пов’язані зі зберіганням вантажу, пошуком іншого покупця, продажем його третій особі або транспортуванням назад у свою країну. В зв’язку із цим, при розрахунках за інкасо можуть використовуватись різні способи прискорення і додаткового забезпечення платежів.
Також до недоліків можна віднести тривалість проходження документів через банки і, відповідно, періоду їх оплати (акцепту), що може займати від декількох тижнів до місяця і більше, відповідно, затримка платежу сповільнює оборотність капіталу, що обумовлює необхідність рефінансування експорту.
Крім того, розбіжність у часі між відвантаженням товару, здачею документів у банк на інкасо і отриманням платежу, може бути досить тривалою. У цих випадках, експортер може зазнати додаткових витрат, що пов’язані зі зберіганням та транспортуванням вантажу, продажем його третій особі тощо.
До того ж, на практиці можуть виникнути додаткові затримки, пов’язані
із тим, що в деяких країнах прийнято затримувати пред’явлення документів до платежу чи акцепту, поки товари не доставлені в цю країну. В таких випадках витрати покладаються на продавця.
Також відповідальність банків при виконанні доручень документарного
інкасо обмежується, в основному, пересиланням і врученням документів проти оплати або акцепту. При цьому, банк не бере на себе зобов’язання здійснити платіж, якщо покупець не виконає або не зможе виконати своїх зобов’язань за інкасо. Згідно зі ст. 9 Правил по інкасо, банки мають діяти добросовісно і проявляти розумну старанність. Однак, вони не несуть відповідальності за наслідки форс-мажору, затримки або втрати в дорозі документів, якщо вони виникли не з їхньої особистої вини (ст. 15 Правил по
інкасо). Документарне інкасо, порівняно зі звичайним банківським переказом, надає значно вище забезпечення, але тільки для імпортера- покупця.
Варто відмітити особливості та специфіку використання документарного інкасо в міжнародних розрахунках, що полягають в наступному.
1. При розрахунку за допомогою інкасо, на відміну від документарних акредитивів, банки, що беруть участь у розрахунках, не несуть зобов’язань платежу.

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
214 2. При розрахунках за допомогою інкасо, на відміну від документарних акредитивів, банки, що беруть участь у розрахунках, не перевіряють отримані документи, а тільки перевіряють за зовнішнім виглядом їх комплектність і відповідність отриманим інкасовим інструкціям.
3. На відміну від документарних акредитивів, при розрахунках за допомогою інкасо, продавець повинен бути упевнений у платіжній спроможності та порядності покупця, тому, що всі зобов’язання з оплати документів несе тільки покупець.
4. Для того, щоб мінімізувати ризик отримання товару покупцем без виконання платежу, бажано використовувати документарне інкасо та до пакету документів включати оригінали документів, відсутність яких ускладнить отримання товару покупцем або його митне очищення (повний комплект оригінального коносаменту, оригінал сертифіката походження тощо).
5. Витрати при інкасовій формі розрахунків нижчі, ніж витрати за допомогою документарних акредитивів, але ризики вищі.
Отже, використання в міжнародних розрахунках документарних операцій надає можливість:
 мінімізувати ризик невиконання контрактних зобов’язань;
 мінімізувати ризик навмисного невиконання платежу;
 мінімізувати політичні ризики (зміна в законодавстві, міжнародні санкції, ембарго);
 фінансувати імпорт за відсотковими ставками, нижчими за кредитні;
 фінансувати експорт без оформлення договірних відносин;
 виникнення зобов’язань банку з виконання відповідного платежу, що у свою чергу надає змогу мінімізувати ризики з виконання грошових зобов’язань стороною, за заявою якої був відкритий документарний
інструмент.
Питання для самоконтролю
1. Що таке акредитив та які його основні форми та види? У яких випадках доцільно використовувати відкличні, а у яких безвідкличні акредитив?
2. Які акредитиви є покритими, а які непокритими? В чому суть валютного покриття?
3. В чому відмінності акредитивів і гарантій? Чому резервний акредитив ототожнюють з банківської гарантією?

ТЕМА 3. ДОКУМЕНТАРНІ
ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
215 4. В чому суть фінансової та комерційної моделі акредитива «стенд- бай»?
5. Назвіть переваги та недоліки використання резервного акредитива для продавця та покупця?
6. Які умови платежу повинні бути зазначенні при використанні експортного акредитива?
7. Яке значення в міжнародних розрахунках відіграє банківське підтвердження акредитива?
8. Назвіть види інкасо та особливості їх використання в міжнародних розрахунках. В чому відмінність між чистим та документарним інкасо?
Яка послідовність здійснення операцій з документарного інкасо?
9. В чому суть та особливості використання Уніфікованих правил для
інкасо та акредитивів?
10. Які особливості та специфіка використання документарного інкасо в міжнародних розрахунках, на відміну від документарних акредитивів Ви знаєте?
Тести
1. В якому документі визначається форма розрахунків між контрагентами? а) у договорі банківського рахунку; б) в угоді укладеній між контрагентами; в) у договорі розрахунково-касового обслуговування; г) не зазначається в жодному із документів.
2. «Сконто» платіж – це: а) здійснюються в період, який не перевищує 10 днів; б) кредит, який надають один одному експортер чи імпортер у вигляді відповідно відстрочки платежу чи запису на кореспондентському рахунку; в) негайний платіж, що виконується після одержання покупцем товару чи документів на нього; г) вірна відповідь а і в.
3. «Інсолмент» – це: а) кредит, який надають один одному експортер чи імпортер у вигляді відповідної відстрочки платежу чи запису на кореспондентському рахунку;

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
216 б) платіж, що виконується після одержання покупцем товару чи документів на нього; в) додаткова гарантія платежу з боку банку щодо оплати поставлених товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно договору; г) вірна відповідь відсутня.
4. У якому із випадків доцільно використовувати акредитивну форму розрахунків? а) ділові партнери встановили нові, неперевірені ділові стосунки; б) немає впевненості в платоспроможності контрагента; в) значна вартість об’єкту договору; г) всі відповіді вірні.
5. Документарний акредитив – це: а) розрахунковий документ, за яким банк (акредитивний банк) зобов’язується виплатити відповідно до інструкцій покупця певну суму коштів продавцеві (бенефіціару) після пред’явлення товаророзпорядчих документів; б) акредитив, відповідно до якого оплата за відвантажені товари проводиться почергово за фактом відвантаження; в) акредитив, яким передбачена оплата суми поставок товарів
(здебільшого експортних) лише після завершення поставки у повному обсязі, передбаченому угодою (контрактом); г) вірна відповідь відсутня.
6. За ступенем гарантованості оплати сум, які мають бути оплачені експортеру, акредитиви поділяються на: а) покритий і непокритий; б) відкличний і безвідкличний; в) підтверджувальний і не підтверджувальний; г) гарантований та не гарантований.
7. За яким курсом здійснюється перерахунок з валюти акредитиву у валюту платежу якщо валюта платежу і акредитиву не співпадають? а) за курсом визначеним у договорі; б) за курсом НБУ на дату укладання угоди; в) за курсом НБУ на дату здійснення платежу; г) за курсом виконуючого банку на дату здійснення платежу.

ТЕМА 3. ДОКУМЕНТАРНІ
ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
217 8. Акредитив з негоціацією – це: а) акредитив за умовами якого виконуючий банк може оплатити подані документи на користь бенефіціара, з відрахуванням визначеного відсотка комісії, не чекаючи одержання грошового відшкодування з банку-емітента; б) які підтверджуються банками без попередньо зарезервованих ними коштів клієнтів на своїх рахунках для оплати товару (послуги) за акредитивом; в) розрахунки з бенефіціаром здійснюються банком-платником безпосередньо після подання документів, які відповідають умовам акредитива; г) вірні відповіді а, б.
9. Револьверні акредитиви поділяються на: а) поновлювані та непоновлювані; б) переказні та непереказні; в) кумулятивні та некумулятивні; г) немає вірної відповіді.
10. Які із суб’єктів беруть участь при акредитивній формі розрахунків? а) аявник акредитиву; б) банк бенефіціара; в) негоціюючий банк; г) всі відповіді вірні.
11. Який із видів акредитиву передбачає відкриття основного та допоміжного акредитивів? а) компенсаційний акредитив б) трансфер табельний акредитив; в) зустрічний акредитив; г) вірні відповіді а та в.
12. Що відкривається на суму, рівну сумі одного відвантаження і діє протягом усього терміну дії контракту за умови, що вартість угоди у кілька разів перевищує суму акредитиву? а) револьверний акредитив; б) акредитив стендбай;

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
218 в) резервний акредитив; г) вірні відповіді б та в.
13. Який вид акредитиву доцільно використовувати коли продаж товару за кордон – не одноразова угода, а іноземний покупець є постійним клієнтом експортера? а) відкличний; б) непокритий; в) резервний; г) револьверний.
14. Який вид акредитиву передбачає одержання бенефіціаром авансу? а) акредитив з червоною обмовкою; б) зустрічний; в) покритий; г) всі відповіді вірні.
15. Постачальник може достроково відмовитися від використання акредитива: а) якщо це передбачено умовами акредитиву; б) якщо не відбулося фактичного відвантаження продукції; в) в будь-який момент за погодженням з бенефіціаром; г) всі відповіді вірні.
16. Протягом якого часу бенефіціар повинен подати документи у виконуючий банк якщо в акредитиві не цей термін не визначений? а) в день випуску транспортних документів; б) протягом 21 дня від дати відвантаження; в) протягом 21 дня з дати відкриття акредитиву; г) не пізніше закінчення терміну дії акредитиву.
17. Експортний акредитив–це: а) акредитив, який відкривається уповноваженим банком-емітентом за дорученням наказодавця акредитива або від власного імені на користь бенефіціара, розташованого за межами України; б) акредитив, який відкривається уповноваженим банком-емітентом за дорученням наказодавця акредитива або від власного імені на користь

ТЕМА 3. ДОКУМЕНТАРНІ
ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
219 бенефіціара розташованого в межах України на умовах переказного акредитива; в) акредитив, який відкривається іноземним банком-емітентом на користь бенефіціара, розташованого на території України; г) вірні відповіді б, в.
18. Яку максимально допустиму кількість переведень акредитиву від одного до іншого бенефіціара можна здійснити при використанні трансфертабельного акредитиву? а) немає жодних обмежень; б) визначається у договорі акредитиву; в) не більше одного разу; г) не менше одного разу.
19. Якщо надані бенефіціаром документи за акредитивом, містять розбіжності з умовами акредитиву, то: а) якщо ці розбіжності незначні, банк перераховує кошти на рахунок одержувача; б) банк повинен здійснити акцепт документів заявником акредитиву; в) вносяться зміни до умов акредитиву в частині де визначені документи проти яких здійснюється оплата; г) всі відповіді вірні.
20. Заяві на відкриття акредитиву повинна містити такі реквізити: а) вид акредитива а також дату та місце закінчення його строку; б) назву бенефіціара та його банку а також перелік документів проти яких здійснюватиметься платіж за акредитивом; в) суму та назву іноземної валюти; г) всі вище наведені реквізити.
21. Протягом скількох днів уповноважений банк-емітент надсилає повідомлення про відкриття акредитива до іноземного банку у разі, якщо документи оформлені вірно, а коштів для грошового забезпечення акредитива достатньо на рахунку наказодавця? а) протягом 3х робочих днів; б) від 3х до 5ти робочих днів; в) від 3х до 5ти календарних днів;

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
220 а) протягом 3х календарних днів.
22. В якому випадку відбувається закриття акредитиву? а) закінчення терміну акредитиву; б) відмови одержувача грошових коштів від використання акредитива до терміну його закінчення; в) повного або часткового відкликання акредитива платником, якщо таке відкликання передбачене умовами акредитива; г) всі відповіді вірні.
23. На які групи поділяються комісії за акредитивом? а) операційні; б) процентні; в) вірні відповіді а і б г) за випуск акредитива.
24. До переваг акредитивної форми розрахунків відносять: а) максимальне скорочення часового проміжку між моментом відвантаження товару (надання послуг) і моментом отримання виручки; б) зведення до мінімуму ризиків втрат від невиконання чи неналежного виконання умов контракту; в) запорука оплати тільки по факту поставки товарів або надання послуг; г) всі відповіді вірні.
25. До недоліків акредитивної форми розрахунків відносять: а) можливість відстрочки платежу за товар; б) виведення частини грошей з обігу для відкриття акредитива; в) ріст конкурентоспроможності пропонованого товару; г) зниження юридичних ризиків за зовнішньоекономічними угодами .
26. Інкасо – це: а) форма розрахунків, за якою продавець доручає банку одержати від покупця за посередництвом банку-покупця, або іншого банку, платіж проти передачі документів, що засвідчують відвантаження товару, виконання робіт, або надання послуг;

ТЕМА 3. ДОКУМЕНТАРНІ
ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
221 б) зобов’язання імпортера (платника) оплатити у встановлений строк переказний вексель (тратту), виставлений на оплату рахунок, задовольнити
інші вимоги про оплату; в) офіційне поштове чи телеграфне повідомлення, сповіщення про виконання платежів або зміни стану взаємних розрахунків. г) вірна відповідь відсутня.
27. Вкажіть, в якому випадку правильно зазначено види інкасо: а) чисте та покрите; б) проти оплати та з акцептом; в) чисте і документарне; г) покрите, непокрите.
28. Чисте інкасо – це: а) банківська операція, яка означає доручення експортера свому банку отримати від імпортера суму платежу за контрактом проти передачі документів (фінансових, комерційних) і зарахувати ці кошти на рахунок експортера; б) це форма розрахунків, за якою банк інкасує суму, яку має заплатити покупець продавцю проти надання відповідних документів; в) це інкасо фінансових документів (векселі, чеки й інші документи, що використовуються для отримання платежів), які не супроводжуються комерційними документами; г) інкасо фінансових документів, які супроводжуються комерційними документами, або інкасо тільки комерційних документів без інкасації фінансових (платіжних) документів.
29. Документарне інкасо –це: а) банківська операція, яка означає доручення експортера свому банку отримати від імпортера суму платежу за контрактом проти передачі документів (фінансових, комерційних) і зарахувати ці кошти на рахунок експортера; б) це форма розрахунків, за якою банк інкасує суму, яку має заплатити покупець продавцю проти надання відповідних документів; в) це інкасо фінансових документів (векселі, чеки й інші документи, що використовуються для отримання платежів), які не супроводжуються комерційними документами;

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
222 г) інкасо фінансових документів, які супроводжуються комерційними документами, або інкасо тільки комерційних документів без інкасації фінансових (платіжних) документів.
30. Що є характерним для документарного інкасо: а) простота проведення операції та порівняно невеликі витрати; б) не можливість вручити покупцеві документи, а отже і товари, проти одночасної сплати належної суми або акцепту векселя; в) більш швидка оплата порівняно з рахунком-фактурою; г) вірні відповіді а) та в).
Навчальні вправи та задачі:
Задача 1. При здійсненні операції ЗЕД експортером та імпортером формою розрахунку було обрано відкличний акредитив. Через скорочення терміну поставок товарів морем на 3 доби товари були доставлені на склад
20.05.2011, а не 23.05.2011, як було обмовлено у договорі. Після поставки товару, згідно з умовами акредитива, транспортна компанія надала відповідні документи банку, уповноваженому здійснювати платіж. Згідно з умовами акредитива, уповноважений банк в день надання відповідних документів (20.05.2011) здійснив платіж в розмірі 30 % від вартості угоди.
23.105.2011 р. банк-емітент прийняв рішення про відкликання акредитива, але уповноважений банк відмовився повернути всю суму, оскільки 30 % вартості товару вже сплачено.
Поясніть, якими документами регулюється порядок вирішення відповідної ситуації між банком-емітентом та уповноваженим банком.
Задача 2. При здійсненні операції ЗЕД як форму розрахунку було обрано відкличний акредитив. Банк імпортера, що знаходиться в
Великобританії, тимчасово припинив свою діяльність у зв’язку з надзвичайними погодними умовами, про що повідомив учасників акредитива. Після відновлення діяльності банку-імпортера строк сплати за акредитивом завершився. Учасники розрахунків за даним акредитивом висувають претензії до банку щодо невиконання платежу на рахунок бенефіціара.
Посилаючись на відповідні статті «Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів» дайте відповіді на такі питання:
1. Чи несе відповідальність за невиконання платежу за акредитивом банк імпортера при вищезазначених обставинах?
2. Якими мають бути дії інших учасників акредитивної форми розрахунків при зазначених обставинах?

ТЕМА 3. ДОКУМЕНТАРНІ
ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
223
Задача 3. До авізуючого банку надійшла інструкція від банку- кореспондента щодо відкриття акредитива на користь експортера, але поштові адреси контрагентів зовнішньоекономічної угоди були вказані із значними неточностями.
Проанвлізуйте дії авізуючого банку в такій ситуації, у відповідності до статтей «Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів».
Задача 4. Експортер виконав термінове прохання імпортера щодо відправки товарів літаком, а не пароплавом, як це передбачалося умовами акредитива. Згодом, він звернувся зі скаргою, що документи, надані ним для оплати акредитива, не були прийняті банком, оскільки замість коносамента було надано авіатранспортну накладну.
Проаналізуйте дану ситуацію, обґрунтуйте доцільність та справедливість поданої скарги, визначте можливі шляхи виходу із такої ситуації для експортера.
Задача 5. Український банк отримав від банку США документарне
інкасо на 200 тис. доларів США. Переказний вексель, передбачений умовами
інкасо виставлений до оплати через 70 днів по пред’явленню на компанію
«Фаворит», що є клієнтом українського банку. Додатковими вимогами у
інкасовому дорученні є:
1. Відповідність Уніфікованим правилам по інкасо (публікація 522);
2. Документи передаються проти акцепту;
3. В разі несплати, повинне бути здійснено опротестування.
До яких обов’язків контрагентів призводить відповідність розрахунку
Уніфікованим правилам по інкасо? Яким чином необхідно діяти, якщо переказний вексель, який компанія «Фаворит» акцептувала та відмовляється оплачувати при настанні терміну через невідповідність товарів стандартам.
Компанія згідна оплатити лише половину суми контракту.
Задача 6. Обґрунтуйте дії банку, згідно положень Уніфікованих правил по інкасо, у таких випадках:
1) в інкасовому дорученні не вказано, чи повинні комерційні документи включати зовнішньоторговельний вексель, що повинен бути переданий проти акцепту або платежу;
2) пропонуються часткові платежі для чистого інкасо;
3) пропонуються часткові платежі відносно документарного інкасо;
4) клієнт подав банку-ремітенту пакет фінансових та комерційних документів для їх вручення проти отримання платежу за експортовану продукцію. В інкасовому дорученні було виявлено неточну адресу платника
(імпортера). Імпортер запропонував провести розрахунки частковими платежами презентуючому банку, обґрунтовуючи це кризовим станом галузі.

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
224


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   29


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал