Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів




Сторінка12/29
Дата конвертації01.01.2017
Розмір5.77 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   29
Перевірка документів здійснюється у відповідності до умов акредитива
і Уніфікованих правил і звичаїв для документарних акредитивів, яким підпорядковується акредитив (рис. 3.6.).
Рис. 3.6. Принципи перевірки документів по акредитиву
Головна перешкода ефективного використанню акредитивів – це велика кількість невідповідностей між документами, що вимагаються та подаються за акредитивом. У разі надання невідповідних документів, експортер може зробити запит негоціюючому банку чи банку-платнику про коригування, повторно подавши документи. Таке вирішення проблеми можливе, коли документи пред’явлено відразу після транспортування і є час для повторного
їх подання.
Можливі невідповідності в документах, що необхідно подати за акредитивом:
 коносамент містить позначки (не чистий);
 дата коносамента пізніша за дату, позначену у акредитиві;
 заявлений у коносаменті вантаж не відповідає вказаному у акредитиві
 коносамент не відображає товари, що фактично були відвантажені;
Принципи перевірки документів по акредитиву
Документи повинні відповідати умовам акредитива, що безпосередньо містяться в його тексті. Тобто документи повинні бути представлені в ті терміни й у тій кількості, що зазначені в акредитиві, а також містити необхідну для акредитива
інформацію.
У представлених документах не повинно міститися суперечливої інформації. Так, якщо транспортний документ засвідчує відвантаження товару в контейнері, а в сертифікаті якості зазначений вид упакування товару навалом, це буде розбіжністю навіть тоді, коли акредитив не обговорює спеціальних вимог до виду упакування товару.
В усьому, що не обговорено умовами акредитива, документи повинні відповідати вимогам
Уніфікованих правил.

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
172
 заборонене відвантаження «на палубі»;
 немає підтвердження про оплату фрахту;
 в акредитиві не вказано порт завантаження і призначення;
 перевантаження;
 вексель і документи представлено після дати їх закінчення;
 опис товару у рахунку відрізняється від опису в акредитиві;
 не вказано маркування та кількість вантажу в усіх документах;
 сума рахунку перевищує суму акредитива;
 сума рахунку відрізняється від суми векселя;
 вексель, транспортні чи страхові документи підписано чи передано невповноважною особою;
 страхові документи не заявлено у акредитиві;
 сума страхового покриття вказана у валюті, що відрізняється від вказаної у транспортних документах;
 вантаж не застрахований.
Згідно UCP 600 існують такі стандарти перевірки документів для акредитивів:
 банки-учасники акредитива (виконуючий або підтверджуючий банк, банк-емітент) можуть перевіряти документи протягом 5 робочих днів з дати
їх отримання;
 будь-який оригінал транспортного документа представляється у виконуючий банк не пізніше 21 дня з дати оформлення документа в межах терміну дії акредитива (якщо інше не вказано в акредитиві);
 документ може бути датований раніше дати випуску акредитива, але не може бути датований пізніше дати подання цього документа;
 адреси продавця або покупця в акредитиві можуть відрізнятися з адресами в документах, за умови що адреси знаходяться в одній країні (крім адреси покупця як вантажоодержувача або сторони для повідомлення в транспортних документах, що повинні бути в повній відповідності з акредитивом);
 вантажовідправником може бути сторона, відмінна від продавця
(бенефіціара).
У випадку, якщо документи містять деякі розбіжності з умовами акредитива, то оплата представлених документів виконується після одержання згоди на це покупця через банк-емітент.
Отже, для успішної роботи за акредитивом, бенефіціар повинен дотримуватись певних правил, що зазначені на рис. 3.7.

ТЕМА 3. ДОКУМЕНТАРНІ
ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
173
Рис. 3.7. Дії бенефіціара при отриманні акредитива
Коли виконуючий банк перевірив документи, надані бенефіціаром за акредитивом, і визнав їх відповідними умовам акредитива, виконується оплата документів у залежності від інструкцій банку-емітента з проведення платежу:
 телекомунікаційний рамбурс через рамбурсуючий банк (3-5 днів);
 перерахування виторгу по одержанню банком-емітентом відповідного повідомлення від виконуючого банку (1-2 дня);
 перерахування виторгу по одержанню банком-емітентом документів
(5-8 днів);
 зарахування виторгу з рахунку покриття у виконуючому банку (1 день).
У випадку неможливості представлення документів відповідно до умов акредитива, необхідно зв’язатися з покупцем (наказодавцем за акредитивом)
і домовитися про внесення в умови акредитива необхідних змін.
Формат
СВІФТ-повідомлення про відкриття документарного акредитива (найбільш розповсюджена форма випуску акредитива), з перекладом назв полів українською мовою і відповідними коментарями, подано в Додатку Л.
Після відвантаження товару й оформлення документів, необхідних за умовами акредитива, продавець представляє документи у виконуючий банк.
Термін представлення документів визначається умовами акредитива: дата закінчення (поле 31D «Date and Place of Expiry»); період представлення (поле
48 «Period for Presentation»).
Якщо в акредитиві не зазначений термін представлення документів у виконуючий банк, то мається на увазі 21 день від дати відвантаження
(випуску транспортних документів). У будь-якому випадку, документи повинні бути представлені не пізніше дати закінчення акредитива. Якщо
Бенефіціар повинен: проаналізувати умови акредитива, що викла- дені в повідомленні про відкриття акредитива порівняти їх з умовами, викладеними в контракті оцінити можливість надання необхідних документів, що цілком відповідають умовам акредитива

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
174 дата закінчення терміну дії акредитива чи періоду представлення документів випадає на вихідні і святкові дні, то цей термін продовжується до наступного робочого дня. Останню дату відвантаження, зафіксовану в акредитиві, вищевказане продовження не стосується.
3.5.2. Акредитив у розрахунках за імпортовані товари і отримані послуги
Форма акредитивів в Україні відрізняється від форми акредитивів для контрактів ЗЕД. Акредитив випускається банком за допомогою системи
SWIFT або поштою НБУ для акредитивів по Україні.
Усі розрахункові операції, що здійснюються українськими банками як всередині країни, так і за її межами, підпадають під регулювання актів
Національного банку України. З метою впорядкування здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами у розрахунках за зовнішньоекономічними операціями,
Правління
Національного банку України своєю постановою № 514 від 3 грудня 2003 р. затвердило Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями (далі – Положення № 514).
Можна використовувати й інші міжнародні документи, що регулюють питання проведення розрахунків за акредитивами, затвердженими
Міжнародною торговельною палатою. Проте, українським суб’єктам ЗЕД та банкам слід враховувати правило: ці міжнародні акти можуть застосовуватись лише в тій частині, в якій вони не суперечать правилам
Положення № 514 та іншим законодавчим актам України.
Це правило необхідно брати до уваги, передусім, під час укладання зовнішньоекономічних контрактів з іноземними партнерами. До контракту можна включати лише ті положення, що не заборонені українським законодавством. В іншому випадку, українська сторона та її банк змушені будуть виконати приписи Нацбанку і порушити умови контракту. А порушення контракту може зумовити застосування штрафних санкцій з боку
іноземців.
Також, під час застосування зазначених міжнародних правил, клієнт уповноваженого банку при здійсненні розрахунків за зовнішньоекономічними договорами з використанням акредитива, повинен обов’язково зробити щодо цього зауваження в тексті заяви про відкриття

ТЕМА 3. ДОКУМЕНТАРНІ
ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
175 акредитива, що подається до уповноваженого банку-емітента. При цьому, посилання на дані міжнародні документи мають бути чіткими і зрозумілими.
Незалежно від виду акредитива, в ньому має бути зазначено спосіб виконання (шляхом платежу за пред’явленням або платежу з розстрочкою, або акцепту чи негоціації, або змішаного платежу).
Імпортний акредитив – акредитив, що відкривається уповноваженим банком-емітентом за дорученням наказодавця акредитива або від власного
імені на користь бенефіціара, розташованого за межами України або в межах
України за умови відкриття трансферабельного (переказного) акредитива.
Схема роботи за імпортним акредитивом, наступна:
 укладання контракту;
 заповнення заяви;
 надання покриття;
 оплата комісій;
 відкриття акредитива – випуск банком-емітентом за наказом заявника (клієнта банку) зобов’язання, по якому цей банк, за дорученням заявника акредитива або від свого імені, зобов’язується здійснити платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж проти документів, що відповідають умовам акредитива;
 виконання акредитива – перевірка документів по акредитиву, наданих бенефіціаром, з тим, щоб в подальшому авізувати його в банку- емітенті, якщо документи відповідають умовам акредитива (якщо документи не відповідають умовам акредитива, виконання акредитива не здійснюється, або здійснюється за умови отримання банком згоди заявника на оплату документів з розбіжностями);
 робота після відкриття акредитива (зміна, ануляція, документи, виписки).
Між продавцем (потенційним бенефіціаром) і покупцем (потенційним заявником акредитива) укладається договір купівлі-продажу товару, у розділі
«Порядок розрахунків» якого вказується, що розрахунок проводитиметься за допомогою акредитива із вказівкою його форми. Після того як товар готовий до відвантаження, продавець сповіщає про це покупця.
Одержавши таке повідомлення, покупець направляє банкові-емітенту заяву та інші необхідні документи на відкриття акредитива (Додаток З). На даному етапі особливу увагу варто приділити реквізитам заяви. Справа в тому, що відсутність одного з них, згідно з п. 8. 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою НБУ

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
176
№ 22 від 21.01.2004 р., зумовлює відмову у відкритті акредитива і повернення заяви.
Для відкриття акредитива наказодавцю слід подати до уповноваженого банку (далі – уповноважений банк-емітент) не менше ніж у 3-х паперових екземплярах заяву про відкриття документарного акредитива. Утім,
Положенням № 514 допускається подача заяви про відкриття акредитива і в електронному вигляді за допомогою системи «Клієнт-Банк», підписаної електронними цифровими підписами.
В останньому випадку, уповноважений банк-емітент самостійно роздруковує три примірники заяви про відкриття акредитива.
Заява на відкриття акредитива повинна містити відмітку про підпорядкування акредитива Уніфікованим правилам і звичаям для документарних акредитивів (публікація МТП № 600, редакція 2007р.) У заяві слід зазначити низку обов’язкових реквізитів (Дадаток И):
 код і дату заяви про відкриття акредитива;
 вид акредитива (відкличний/безвідкличний), якщо не зазначено, що акредитив відкличний, то він вважатиметься безвідкличним;
 дату та місце закінчення строку дії акредитива;
 назву наказодавця акредитива, бенефіціара, банку бенефіціара, авізуючого банку та виконуючого банку, їх адресу;
 суму та назву іноземної валюти;
 опис товару, його кількість, найменування, згідно з договором, та деякі інші умови договору, а також умови поставки згідно із Інкотермс;
 перелік (назви) документів, проти яких здійснюватиметься платіж за акредитивом, і кількість їх оригіналів та/або копій;
 інші умови.
У графі «Аплікант» вказується назва організації і адреса покупця, номер телефону і факсу організації.
У графі «Бенефіціар» необхідно зазначити назву і адресу зарубіжного партнера, який вказаний в контракті (продавець).
У графі «Сума» вказується сума акредитива цифрами і словами українською мовою, вказані можуть бути: точна сума, максимальна чи орієнтовна сума, яку можна збільшити чи зменшити на певний відсоток.
У графі «Банк бенефіціара» вказується, як правило, іноземний банк, що обслуговує іноземного партнера, і номер рахунку зарубіжного партнера в цьому банку. Якщо потрібно відкрити акредитив, підтверджений певним банком, необхідно вказати назву підтверджуючого банку.

ТЕМА 3. ДОКУМЕНТАРНІ
ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
177
У графі «Ким виконується акредитив» вказується банк, в якому буде здійснюватися перевірка і оплата документів за акредитивом. Згідно з чинними Уніфікованими правилами і звичаями для документарних акредитивів, банк-емітент може залишати за собою право самостійно, залежно від фінансових чи інших інтересів банку, а також з метою найбільш якісного
і оперативного виконання доручень клієнта, вибрати підтверджуючим і виконуючим інший банк, ніж вказаний в заяві на відкриття акредитива.
У графі «Акредитив виконується» вказується форма оплати:
 шляхом платежу на подання, тобто платіж бенефіціару здійснюється після подання ним до банку документів, що відповідають умовам акредитива;
 шляхом акцепту, тобто платіж виконується в день настання строку, вказаного в тратті;
 шляхом негоціації, тобто негоціюючий банк здійснює попередню виплату коштів проти поданих бенефіціаром тратт чи документів;
 шляхом відстрочки платежу, тобто платіж виконується не при наданні документів, а пізніше.
У графі «Дата закінчення акредитива» вказується останній термін, до якого бенефіціар може надати документи до банку.
У графі «Відвантаження не пізніше ніж» вказується гранична дата відвантаження товару, яка повинна бути погоджена з датою закінчення акредитива таким чином, щоб залишилося достатньо часу для надання документів. Однак, обидві ці дати не повинні відрізнятись одна від одної більше, ніж на кількість днів, що вказується в графі «Документи повинні бути надані протягом _ днів після дати виписки відвантажувальних документів, але в межах терміну дії акредитива». Стандартний термін для надання документів до банку – 21 день.
У графі «Часткові відвантаження» (можливість використання акредитива частинами) ставиться відмітка «Х» проти вибраного варіанта.
У графі «Перевантаження» (перевантаження з одного виду транспорту на інший ) ставиться відмітка «Х» проти вибраного варіанта.
У графі «Відвантаження» вказується пункт і країна, з якої транспортується товар, а в графі «Для транспортування до» – пункт і країна призначення.
У графі «Короткий опис товару» потрібно дати короткий, але повний опис товару, що включає в себе його точну назву і, як правило, масу чи

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
178 кількість одиниць товару, з посиланням на номер і дату контракту. Коли вказано слово «приблизно», дозволяється відхилення в межах 10 відсотків від кількості чи ціна за одиницю товару, чи суми, до якої вона відноситься.
Якщо немає вказівки про те, що кількість товару не повинна збільшуватися чи зменшуватися, допускається відхилення на 5 відсотків, але за умови, що сума платежу не буде перевищувати суму акредитива. Таке відхилення не допускається, якщо товар вказується в певній кількості пакувальних одиниць чи в штуках. У цій графі слід вказати умови поставки товару згідно з
«Incoterms® 2000 або Incoterms® 2010», наприклад, C.I.F. і пункт призначення.
У графі «Документи» потрібно поставити відмітку «Х» проти тих документів, надання яких буде підставою для виконання платежу, з вказівкою кількості оригіналів і копій.
У графі «Всі банківські витрти за межами України за рахунок», необхідно вказати, за чий рахунок вони будуть сплачені. Комісії іноземних банків за акредитивом можуть скласти 0,5-0,6 відсотка від суми акредитива.
Якщо платник сплачуватимете комісії і витрати іноземних банків, то потрібно забезпечити достатню кількість коштів на валютному рахунку на момент відкриття акредитива (Додаток Л).
У заяві про відкриття акредитива наказодавцем може зазначатися і додаткова інформація.
Приклад рекомендованого тексту розділу «Умови платежу» контракту при акредитивній формі розрахунків.
«Оплата за поставлений товар здійснюється у формі безвідкличного/відкличного (вибрати) акредитива, що відкривається відповідно до розділу 8 Інструкції НБУ № 22 «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» і підкоряється «Уніфікованим правилам
і звичаям для документарних акредитивів», у редакції 2007 р., публікація
МТП № 600 (додати підпорядкування Уніфікованим правилам у випадку використання конструкцій акредитива, не передбачених Інструкцією
№ 22).
Акредитив відкривається
Банком
Покупця,
АкценттБанк, м.____________ і для авізування Продавцю направляється телексом
(електронною поштою, телетайпом) у Банк Продавця - _______________.
Акредитив повинен бути відкритий на суму _____________ грн. не пізніше ніж через __ днів після підписання даного Договору.
Термін дії акредитива: __ днів.

ТЕМА 3. ДОКУМЕНТАРНІ
ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
179
Акредитив виконується «________банком», м. _____________ шляхом платежу, без акцепту/з акцептом (вибрати), проти надання Продавцем наступних документів:
 Рахунок-фактура, підписаний Продавцем - 1 оригінал
 Товаро-транспортна накладна/Акт прийому-передачі товарів/послуг– 1 оригінал
___________________________ (вказати необхідні документи)
Відвантаження товару здійснюється з __________, пункт призначення

____________.
Часткове відвантаження товару дозволене; перевантаження товару
– дозволено/не дозволено(вибрати).
Додаткові умови
-
_________________
(якщо
є).
Банківські комісії і витрати по акредитиву оплачуються в такий спосіб: витрати банку Покупця - за рахунок Покупця, витрати банку
Продавця - за рахунок Продавця (або вибрати інший варіант)».
Акредитив, за своєю суттю, є угодою, відокремленою від контракту купівлі-продажу, тому банки не несуть відповідальності за порушення умов контракту кимось із контрагентів. Банк відкриває акредитив, тобто бере на себе певні зобов’язання, на підставі інструкцій імпортера. Ці інструкції складаються згідно з умовами контракту купівлі-продажу, тому в контракті чітко мають бути визначені всі умови майбутнього акредитива:
 коли імпортер має дати своєму банкові інструкції щодо відкриття акредитива (за ______ днів до початку відвантаження товару (зазвичай, 15-45 днів); через _______________ днів від дати підписання контракту);
 коли експортер повинен повідомити імпортера про готовність товару до відвантаження;
 які банки виступатимуть у ролі емітента, авізуючого, підтверджуючого і виконуючого;
 які документи, що свідчать про здійснення відвантаження, повинен надати експортер у свій банк, щоб одержати гроші за товар;
 який термін дії акредитива, тобто протягом якого часу експортер може одержати гроші проти подання документів (зазвичай, від 30 до 150 днів, але не більш одного року);
 вид акредитива;

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
180
 спосіб використання акредитива (шляхом негайного платежу після подання документів; платежу з розстрочкою в обумовлені терміни; негоціації банком тратт, відновлених бенефіціаром; терміном за поданням
(або в інший термін) на наказодавця акредитива, на банк емітент або інший банк, зазначений банком-емітентом; акцепту банком тратт, виставлених бенефіціаром на виконуючий банк, банк-емітент або уповноважений ним банк, або на наказодавця акредитива (із зобов’язанням банку-емітента забезпечити акцепт і платіж у термін, зазначений у траттах));
 інші умови, залежно від виду акредитива.
За відсутності зі сторони працівників банку зауважень, заява на відкриття акредитива приймається до виконання.
Слід пам’ятати, що разом із заявою про відкриття акредитива наказодавцю акредитива слід подати до уповноваженого банку-емітента оригінал та копію відповідного зовнішньоторговельного договору. На оригіналі та копії договору робиться позначка уповноваженого банку- емітента про прийняття заяви про відкриття акредитива. Якщо документи оформлені вірно, а коштів для грошового забезпечення акредитива достатньо на рахунку наказодавця, уповноважений банк-емітент, не пізніше одного робочого дня, наступного за днем прийому заяви за допомогою системи
SWIFT, телексом, або поштою на паперовому носії (украй рідко), надсилає повідомлення про відкриття акредитива до іноземного банку (за реквізитами, зазначеними в заяві про відкриття акредитива).
З дня відправлення такого повідомлення на адресу іноземного авізуючого (виконуючого, підтверджуючого) банку та відображення операції в бухгалтерському обліку акредитив вважається відкритим та чинним для наказодавця і «придатним» для використання у зовнішньоекономічній діяльності, крім випадків, якщо текст акредитива містить окрему умову щодо дати або події, після якої відкритий акредитив набере чинності.
Уповноважений банк-емітент відкриває акредитив за умови, що він забезпечений грошовими коштами наказодавця акредитива (покритий акредитив), або на підставі, відкритих наказодавцю акредитива уповноваженим банком-емітентом, кредитних ліній, або на підставі отриманих у кредит коштів, або на підставі гарантій, наданих третіми сторонами на користь уповноваженого банку-емітента, або на підставі забезпечення наказодавцем акредитива відповідною заставою, порукою тощо, або без будь-якого забезпечення, згідно з внутрішніми положеннями уповноваженого банку-емітента (непокритий акредитив). Після прийняття

ТЕМА 3. ДОКУМЕНТАРНІ
ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
181 рішення про відкриття акредитива відповідальний працівник уповноваженого банку-емітента вносить інформацію щодо операції за акредитивом до журналу реєстрації відкритих (імпортних) акредитивів, що може вестися як у паперовій, так і в електронній формі. У журналі обов’язково мають зазначатися:
 номер реєстрації (порядковий номер) акредитива;
 назва наказодавця акредитива;
 дата відкриття акредитива;
 строк дії акредитива;
 сума та назва або код іноземної валюти (цифровий або літерний).
Наказодавець акредитива, в разі виникнення потреби внесення змін до умов акредитива, подає до уповноваженого банку-емітента лист-заяву про внесення змін або доповнень до чинного акредитива, а також засвідчену відбитком печатки копію відповідних змін до договору або інших документів, що свідчать про згоду сторін договору на внесення цих змін.
Копія відповідних змін до договору або інших документів, що, згідно із законодавством України, мають силу договору, разом з листом-заявою, яка подається в паперовій формі (тоді має містити відбиток печатки та підписи тих осіб наказодавця акредитива, що заявлені ним у картці із зразками підписів та відбитком печатки) або в електронному вигляді за допомогою систем дистанційного обслуговування, до уповноваженого банку-емітента, якщо зміни стосуються реквізитів сторін договору, суми і термінів договору або найменування товару.
Банк-емітент приймає зміни або доповнення до умов акредитива, якщо вони відповідають вимогам Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів або
іншим міжнародним документам, затвердженим МТП, яким був підпорядкований акредитив, та не суперечать одна одній, умовам договору, а також законодавству України, і передає їх для подальшого авізування бенефіціару.
Банк-емітент також перевіряє наявність та достатність забезпечення акредитива грошовими коштами наказодавця або достатність коштів за наданим кредитом, відкритих кредитних ліній, або внесення відповідних змін до умов гарантій, наданих третіми сторонами на його користь, у разі внесення змін щодо збільшення суми акредитива або продовження строку його дії.

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
182
Банк, після такої перевірки, зобов’язаний надіслати повідомлення про зміни до авізуючого
(підтверджуючого, виконуючого) банку або безпосередньо бенефіціару.
Якщо уповноважений банк-емітент не отримав повідомлення від банку або безпосередньо від бенефіціара про прийняття чи про відмову від внесення змін або доповнень до умов акредитива і, крім того, продавець подав документи до банку з врахуванням цих змін, то вони вважаються ним прийнятими.
Після одержання повідомлення банку про відкриття акредитива, закордонний контрагент перевіряє умови відкритого акредитива, робить відвантаження товару і надає обговорені документи за акредитивом у банк.
Виконуючий банк перевіряє документи на відповідність їх умовам акредитива і, у випадку позитивного результату, здійснює платіж на користь продавця. Оплачені документи направляються в банк для подальшої видачі клієнту.
Якщо банк-емітент, одержавши прийняті виконуючим банком документи, вважає, що вони не відповідають за зовнішніми ознаками умовам акредитива, він має право відмовитися від їх прийняття і вимагати від виконуючого банку суму, сплачену одержувачеві грошових коштів.
Оплата коштів за акредитивом здійснюється уповноваженим банком- емітентом іноземному (авізуючому, виконуючому, підтверджуючому, рамбурсуючому) банку, відповідно до умов акредитива та інструкцій, отриманих від іноземного банку.
Для виконання акредитива одержувач грошових коштів подає до виконуючого банку документи, які передбачені умовами акредитива, що підтверджують виконання всіх умов акредитива.
У разі порушення хоча б однієї з цих умов виконання акредитива не проводиться. Якщо виконуючий банк відмовляє у прийнятті документів, що за зовнішніми ознаками не відповідають умовам акредитива, він повинен негайно повідомити про це одержувача грошових коштів і банк-емітент із визначенням причин відмови.
Завершальними операціями акредитива є видача документів покупцю і надання виписки за рахунком покриття.
Однак, у процесі роботи можуть виникнути наступні ситуації:
 у силу об’єктивних чи суб’єктивних обставин, продавець не зможе здійснити відвантаження на обговорених раніше умовах. У цьому випадку потрібно буде внести зміни до умов акредитива;

ТЕМА 3. ДОКУМЕНТАРНІ
ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
183
 документи, надані продавцем за акредитивом, містять розбіжності з умовами акредитива. У даному випадку потрібен акцепт документів покупцем;
 необхідно анулювати акредитив із тих чи інших причин. У такому випадку проводиться процедура ануляції акредитива;
 виконуючий банк надав документи без зазначення результатів перевірки документів. У цьому випадку робиться перевірка документів і, в залежності від результатів перевірки, робиться їхня оплата чи запитуються повноваження клієнта на оплату.
Акредитив закривається в уповноваженому банку-емітенті, якщо банк виконав усі зобов’язання за ним.
Акредитив може бути також закритий в таких випадках:
 закінчення строку дії акредитива у виконуючому банку, що визначений платником в акредитивній заяві. У всіх акредитивах обов’язково повинна вказуватися дата закінчення терміну і місце представлення документів для платежу. Дата, зазначена в заяві, є останнім днем для представлення бенефіціаром до оплати реєстру документів за акредитивом і документів, передбачених його умовами. Банки повинні здійснювати контроль за терміном дії акредитива, що зазначений у заяві. Про закриття непокритого акредитиву у зв’язку з закінченням терміну його дії, виконуючий банк надсилає повідомлення банку-емітенту по електронній пошті чи іншими засобами зв’язку, передбаченими договором між банками, і списує суму акредитива з відповідного позабалансового рахунка, що призначений для обліку акредитивів;
 відмови одержувача грошових коштів від використання акредитива до спливу строку його дії, якщо це передбачено відповідними умовами.
Якщо така умова відсутня, виконуючий банк не повинен виконувати розпорядження одержувача коштів про закриття акредитива;
 повного або часткового відкликання акредитива платником, якщо таке відкликання передбачене умовами акредитива.
Про закриття акредитива виконуючий банк повідомляє банк-емітент.
Виконуючий банк, одночасно із закриттям акредитива, негайно повертає банку-емітентові невикористану суму покритого акредитива. Банк- емітент повинен зарахувати повернені суми на рахунок платника.
Законодавство не встановлює терміну повернення невикористаної суми акредитива до банку-емітента. Тому, таке повернення повинне бути здійснене не пізніше наступного банківського дня після надходження у

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
184 виконуючий банк відповідного документа чи закінчення відповідного терміну.
Під час оформлення документарного акредитива компанія-покупець
(імпортер) повинна сплатити значну кількість комісій, основні з яких є:
 за випуск акредитива;
 за платіж за акредитивом;
 за збільшення суми акредитива;
 за зміни умов акредитива (крім збільшення суми);
 за перевірку документів за акредитивом.
Наголосимо, що коли компанія є бенефіціаром (отримувачем грошей за акредитивом), тобто постачальником товарів, то вона теж буде платити комісійні платежі свому банку, наприклад, такі:
 комісія за авізування акредитива;
 комісія за авізування змін до умов акредитива;
 комісія за перевірку документів.
Таким чином, комісії за акредитивом поділяються на наступні групи:
 операційні – як правило, це винагорода банку за виконання окремих операцій, наприклад, внесення змін, перевірку документів та ін.
 процентний дохід – це винагорода банку за ризик та/або надані фінансові ресурси, що нараховується, як правило, у відсотках річних.
Наприклад, процентний дохід може стягуватися підтверджуючим банком при підтвердженні акредитива без надання покриття, а також при здійсненні операцій з фінансування експорту.
На етапі передачі акредитива бенефіціару оплачуються комісії за авізування акредитива і, можливо, комісії іншого авізуючого банку (якщо акредитив отриманий банком бенефіціара не безспосередньо з банку- емітента, а від іншого авізуючого банку і комісії цього банку повинні сплачуватися бенефіціаром).
У таблицях 3.5 та 3.6 наведено тарифи за вищезгаданими комісіями п’яти великих українських банків за імпортними та експортними документарними акредитивами.
Як бачимо з таблиць, деякі тарифи не надто відрізняються. Водночас, за деякими тарифами, такими як комісія за платіж за акредитивом або комісія за авізування змін до умов акредитива, принцип розрахунку платежів у різних банків відмінні.

ТЕМА 3. ДОКУМЕНТАРНІ
ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
185
Таблиця 3.5
Комісії комерційних банків за операціями з імпортними акредитивами
Банк
Приват-
Банк
Укрексім-банк
Укрсоцбанк
ВТБ Банк
Райффайзен
Банк Аваль
Імпортний акредитив
Комісія за випуск акредитива
0,2% від суми, мін. 50 дол.США
0,2% від суми, мін.
50 дол. США, макс.
2 000 дол. США
Акредитив до 90 днів:
0,25%, мін. 100 євро; акредитив до 180 днів:
0,5%, мін. 100 євро; кожен наступний 30- денний період – 0,25%
0,15% річних від суми акредити-ва, мін. 250 грн, макс.
2500 грн
0,3% від суми, мін.
300 дол.
США, макс. 1000 дол. США
Збільшення суми акредитива
0,15% від суми, мін. 50 дол. США
0,2% від суми, мін.
50 дол. США, макс.
2 000 дол. США
Акредитив до 90 днів:
0,25%, мін. 100 євро; акредитив до 180 днів:
0,5%, мін.
100євро; кожен наступний 30- денний період - 0,25%
0,15% від суми збільшен-ня, мін. 400 грн, макс.
5 000 грн
0,3% від суми, мін.
200 дол.
США, макс. 1000 дол. США
Зміна умов акредитива
(крім збільшення суми)
50 дол. США 30 дол. США
30
євро
(крім збільшення суми та продовження терміну дії)
125 грн
50 USD
Комісія за перевірку документів за акредитивом
0,2% від суми, мін.100дол.
США
0,2% від суми, мін.
50 дол. США, макс.
2 000 дол. США
0,15% від суми, мін. 50
євро
0,1% від суми документів, мін. 250 грн, макс. 2 500 грн
0,2% від суми, мін.
75 дол.
США, макс. 1000 дол. США + 100 дол. США, якщо кількість документів перевищує
10 одиниць
Комісія за платіж за акредитивом
100 грн
0,2% від суми, мін.
10 дол. США, макс.
300 дол. США
0,15% від суми, мін. 15
євро, макс. 200 євро
Входить у вартість відкриття
*Дані на серпень
2012 р.
Таблиця 3.6.
Комісії комерційних банків за операціями з експортними акредитивами
Банк
Приват
Банк
Укрексімбанк
Укрсоцбанк
ВТБ
Банк
Райффайзен
Банк Аваль
Експортний акредитив
Комісія за авізування акредитива
0,15% від суми,мін
50дол.
США,макс.
500дол. США
0,15% від суми, мін.
30 дол.
США, макс. 500 дол. США
0,1 % від суми, мін. 50 євро
0,15% від суми, мін.
50 дол
США макс. 500 дол. США
0,15% від суми, мін.
75 дол.
США, не більше
500 дол. США
Комісія за авізування змін умов акредитива
50 дол. США
0,15% від суми, мін.
30 дол.
США, макс. 500 дол. США
30 євро
50 дол. США
30 дол. США

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
186
Продовження табл. 3.6
Комісія за перевірку документів
0,2% від суми, але не менше
100 дол.США
0,2% від суми, мін.
50 дол.
США, макс. 5 000 дол. США
0,15% від суми, мін. 50 євро
0,15% від суми не менше 50 дол.США
0,2% від суми, мін.
150 дол.
США, макс.
1000 дол. США
+ 100 дол. США, якщо кількість документів перевищує
20 одиниць
*Дані на серпень 2012 р.
Щоб орієнтовно оцінити, в якого з вищенаведених банків тарифи нижчі, а у якого – вищі, спробуємо порахувати суму комісійних платежів за відкриття покритого імпортного акредитиву терміном до 90 днів на суму 1 000 грн. за умови, що сума акредитива не буде змінюватися, але в умови акредитива буде внесена одна зміна. Тобто сумарна вартість міститиме наступні комісії: комісію за випуск акредитива, комісію за зміни умов акредитива (крім збільшення суми), комісія за перевірку документів за акредитивом, комісію за платіж за акредитивом (табл. 3.7.).
Таблиця 3.7
Порівняльна характеристика тарифів банків на операції з документарними акредитивами
Банк
ПриватБанк Укрексімбанк Укрсоцбанк
ВТБ
Банк
Райффайзен
Банк Аваль
Комісія за випуск акредитива
0,002*1000 грн =
2 грн
0,002*1000грн = 2 грн
0,0025 * 1000 грн = 2,5грн
0,0015грн*
1000грн=
1,5 грн
0,003*1000грн
=3грн
Зміни умов акредитива
(крім збільшення суми)
50дол.США*
8грн/дол.
США=400грн
30 дол. США * 8 грн / дол. США =
240 грн
30 євро * 11,45 грн / євро = 240 грн
125 грн
400 грн
Комісія за перевірку документів за акредитивом
0,002 * 1000 грн
= 2 грн
0,002 * 1000 грн =
2 грн
0,0015 * 1000 грн = 1,5 грн
0,001 *
1000 грн =
1 грн
0,002*1000 грн
= 2 грн
Комісія за платіж за акредитивом
100 грн
0,002* 1000 грн. =
2грн
0,0015 * 1000 грн. = 1,5 грн
0 грн.
Входить до вартості відкриття
Сума
504 грн
246 грн
245,5 грн
127,5 грн 405 грн
Як бачимо з розрахункової таблиці, за наших умов найбільш вигідним було б оформлення документарного акредитива в таких банках, як ВТБ Банк,

ТЕМА 3. ДОКУМЕНТАРНІ
ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
187
Укрсоцбанк та Укрексімбанк та трохи дорожче це обійшлося б у Райффайзен
Банку Аваль, а найдорожчим було б оформлення в ПриватБанку. Однак, ці підрахунки є приблизними, оскільки є інші комісійні платежі, що можуть залежати від умов конкретного договору.
Клієнтам банку необхідно знати, що коли акредитив не використовується, або використовується частково, то отримана банком комісія не повертається. Комісію з клієнта банк стягує поквартально, що означає: якщо акредитив відкривається з 10 травня з терміном дії до 15 серпня, то банківська комісія за відкриття стягується за два квартали, хоча в другому кварталі акредитив діятиме лише п’ять днів (перший період – квартал, тобто 90 днів, закінчується 10 серпня). Комісії повинні стягуватися за весь період дії акредитива.
При нарахуванні комісій за здійснення тих чи інших операцій співробітник відділу імпортних акредитивів користується відповідною ставкою, що вказана в збірнику комісійних тарифів. Такі збірники надсилаються на адреси всіх іноземних банків, що є кореспондентами вітчизняних банківських установ, щоб працівники іноземних банків могли перевірити правильність нарахованих комісій.
Іноземні банки- кореспонденти надсилають на адресу українських банків збірники тарифів комісійних зборів, які вони застосовують у себе.
Нараховуючи комісії за операції, спеціалісти банків повинні звертати особливу увагу, за чий рахунок сплачуються витрати – за рахунок бенефіціара чи за рахунок наказодавця акредитива. У випадку, коли, згідно з умовами контракту й акредитива, передбачається оплата всіх витрат за рахунок наказодавця акредитива, витрати обох банків (банку-емітента і банку-ремітента) відносять на рахунок наказодавця акредитива.
Якщо оплата всіх витрат за акредитивом передбачається за рахунок бенефіціара, вони оплачуються бенефіціаром. Стягуючи комісійні витрати з наказодавця акредитива, працівник банку-емітента дебетує рахунок наказодавця акредитива і кредитує кореспондентські рахунки, а при віднесенні витрат за рахунок бенефіціара їх суму відраховують з платежу і зараховують на рахунок доходів банку-емітента.
Таким чином, можна запропонувати наступні поради імпортеру при роботі з документарним акредитивом.
1. Бажано ще на стадії підписання договору з іноземним контрагентом проконсультуватися з банком з приводу правильного зазначення в договорі умов стосовно акредитива.

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
188 2. Необхідно враховувати, що для банків обов’язковими є лише сформульовані умови акредитива. Банки не відповідають за дійсність документів або за якість і кількість відвантажених товарів. Якщо документи відповідають умовам, що зазначені в акредитиві, комерційні банки можуть прийняти їх до виконання і розпочати процедуру оплати, визначену в ньому.
Банки не несуть відповідальності за відстрочення щодо пересилання повідомлень з вини іншої сторони внаслідок стихійного лиха або дій третьої сторони, що бере участь у проведенні угоди. Формулювання акредитива має бути простим, але досить докладним.
3. У документах, що подає продавець, дуже важливо визначити умови, що стосуються митної процедури (очищення), а також відобразити умови угоди між покупцем і продавцем. До таких необхідних документів належать: товарно-транспортна накладна, що підтверджує відвантаження товарів,
інвойс, а також інші документи, залежно від умов угоди.
Документи, що можуть вимагатися за акредитивом (в залежності від умов контракту) (Додаток К):
 комерційний рахунок-фактура;
 транспортний документ;
 страхові документи;
 сертифікат походження;
 сертифікат якості;
 пакувальний лист;
 копії надісланих покупцеві телеграм з
інформацією про відвантаження тощо;
 будь-які інші документи, що погоджені продавцем та покупцем.
Документи, що надані за акредитивом, перевіряються на:
І. Відповідність правилам, яким акредитив підпорядковано;
ІІ. Відповідність умовам акредитиву;
ІІІ. Відповідність один одному.
4. Ціни зазначаються у валюті акредитива. Документи оформляються тією мовою, якою складено сам акредитив, якщо інше не обумовлено в акредитиві.
5. Слід бути готовим до зміни або повторного узгодження умов акредитива з продавцем.
При найчастіше використовуваному безвідкличному акредитиві зміни можуть бути внесені тільки з взаємної згоди сторін.

ТЕМА 3. ДОКУМЕНТАРНІ
ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
189 6. Вибираючи вид акредитива, треба з’ясувати питання про стандартні методи оплати в країні продавця.
7. Термін дії акредитива має бути достатнім для того, щоб продавець здійснив поставку товарів.
Відкриваючи акредитив, слід точно дотримуватись всіх подробиць торговельної угоди.
Для кращого розуміння, розглянемо роботу документарного акредитива на прикладі.
Покупець в Сполучених Штатах Америки «Rifles Ltd» домовляється з продавцем з Росії ЗАТ «Експо» про купівлю газу. Після досягнення угоди між сторонами покупець просить свій банк The Bank of New York випустити непідтверджений безвідкличний документарний акредитив на користь російського партнера.
Деталі акредитива обумовлюються між продавцем і покупцем та описуються в контракті № 987/55, де має бути зазначене наступне:
1. Ціна і умови поставки: газ, 3000 тонн за ціною USD 55.00 за тонну, всього USD 165,000.00, постачання CIF Анкорідж;
2. Період часу відвантаження;
3. Опис товару (див. пункт 1);
4. Форма і валюта розрахунків: документарний акредитив в доларах
США, розрахунки в м. ..........., Росія;
5. Спосіб відправлення товару: морським транспортом з порту
Новоросійськ;
6. Необхідні документи для «розкриття» акредитива;
7. Найменування арбітражного або господарського суду, де будуть вирішуватися можливі суперечки (якщо цей пункт відсутній, то конфлікти будуть вирішуватися за місцем підписання контракту);
8. Найменування банку продавця, через який акредитив буде авізований;
9. Деталі того, хто несе витрати по банківським комісіям, поштові та ін.
Після врегулювання цих питань контракт в цій частині можна вважати узгодженим.
При описі товару в акредитиві необхідно звернути увагу на наступне:
1. Документарний акредитив – самостійна угода. Незважаючи на те, що акредитив випускається для виконання комерційного контракту, він ніяк не пов’язаний з останнім. Банки не несуть жодної відповідальності за невірно обумовлені в контракті умови акредитива і випускають його тільки на підставі заяви покупця.

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
190 2. Документарні акредитиви повинні бути точні і лаконічні при описі товару, щоб уникнути можливих непорозумінь, оскільки банки не мають фахівців, здатних проконтролювати докладні характеристики товару, що поставляється.
Наприклад, в розглянутому випадку досить написати: «3000 тонн нафти за USD 165,000.00 за контрактом № 987/55 від 15 липня 2011 р.». Якщо покупець сумнівається в характеристиках товару, він може вимагати включити в умови акредитива надання продавцем консульського рахунку
(Consular Invoice) або іншого сертифіката якості, випущеного незалежним компетентним органом.
Після того, як контракт узгоджений, покупець повинен доручити своєму банку випустити акредитив на користь продавця. Більшість банків пропонують своїм клієнтам заповнити спеціальну форму заяви на випуск акредитива, де крім умов акредитива вказується спосіб його передачі авізуючому банку, зазвичай, телекс, SWIFT або експрес-пошта. Така заява, підписана клієнтом і прийнята банком (відмітка операціоніста), є власне угодою документарного акредитива. Потім банк покупця (The Bank of New
York) випускає акредитив і відсилає його в авізуючий банк (Банк, в якому Ви обслуговуєтесь), наприклад, по SWIFT. Після того, як акредитив буде авізований продавцеві, останній повинен негайно вивчити його деталі, щоб переконатися, по-перше, що акредитив відображає зміст комерційного контракту, на підставі якого він випущений, і, по-друге, що його умови можуть бути виконані продавцем. Якщо продавець бачить, що хоча б одна з умов акредитива не може бути виконана, він повинен негайно зв’язатися з покупцем і домовитися про його зміну. Ніхто не може змінити умови акредитива, крім покупця.
Представлені продавцем в авізуючий банк документи будуть перевірені
і відправлені в мінімально можливі терміни (не більше 3-х банківських днів з моменту надання) в банк-емітент. Грошові кошти, що належать клієнту, відповідно з даним акредитивом, будуть зараховані банком на рахунок клієнта в день отримання відшкодування з банку-емітента.
Необхідно відзначити, що всі документи, необхідні за умовами акредитива, повинні містити посилання на номер акредитива. Крім того, продавець повинен звернути увагу, за чий рахунок передбачаються банківські та інші витрати. Якщо пряме посилання на цю обставину відсутнє, то витрати – за рахунок продавця.

ТЕМА 3. ДОКУМЕНТАРНІ
ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
191 3.6. Переваги, недоліки та ризики при акредитивних операціях для
імпортерів та експортерів
Вітчизняні комерційні банки залучаючись до міжнародного співробітництва, опановують різні форми розрахунків, прийняті у світовій банківській практиці. Все більше уповноважених банків України самостійно встановлюють кореспондентські відносини з іноземними. І все ж сфера зовнішньоекономічної діяльності наших банків поки що одна з найменш розвинутих. Українське законодавство, що регулює діяльність комерційних банків України щодо виконання операцій, пов’язаних із міжнародними розрахунками, містить нормативні акти, що у ряді випадків обмежують можливості здійснення таких операцій. З іншого боку, у вітчизняній банківській практиці ще досить погано освоєні міжнародно-правові положення, що регулюють окремі форми міжнародних розрахунків і, значною мірою, визначають характер міжбанківських взаємовідносин.
На жаль, через брак практичного досвіду у даній галузі як перед банками, так і їхніми клієнтами постає ряд серйозних проблем, що призводить до різного роду помилок і затримок у розрахунках. Ситуація ускладнюється ще й тим, що українські банки мають недостатню внутрішню
інструктивно-методологічну базу. Іноземним підприємцям часто важко визначити фінансове становище, надійність та технічні можливості свого українського партнера.
Але, використовуючи різноманітні форми акредитивів, експортери та імпортери можуть звести до мінімуму труднощі та проблеми, що виникають у міжнародній торгівлі, а саме: експортер має змогу, використовуючи акредитивну форму розрахунків, звести до мінімуму ризики, спричинені його поганою обізнаністю з вимогами, стандартами нового освоюваного ринку збуту, політичною та економічною стабільністю в країні імпортера, незнанням місцевих законів щодо розрахунків в іноземній валюті, специфіки перевезення, страхування товару, оформлення документації на його ввезення та відправку.
Імпортер, у свою чергу, скориставшись акредитивною формою розрахунків, може звести до мінімуму ризики, пов’язані із закупівлею товару у незнайомих країнах, незнанням особливостей валютного законодавства країни-експортера (зокрема, стосовно можливості ввезення товару), невпевненістю у порядності експортера.
Як інструмент забезпечення платежу, документарний акредитив вигідний для продавця тим, що після відвантаження товару та надання всіх

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
192 документів відповідно до умов акредитива, він отримає кошти незалежно від покупця, оскільки в цьому випадку оплату за акредитивом здійснює банк.
Натомість покупець за допомогою документарного акредитива може знизити до мінімуму ризик невиконання постачальником своїх зобов’язань щодо відвантаження товару.
Важливими перевагами акредитива, порівняно з банківськими гарантіями чи документарним інкасо, є зведення до мінімуму ризиків втрат від невиконання чи неналежного виконання умов контракту та, поряд з цим, можливість отримати дешевше фінансування, у випадку відсутності в клієнта власних обігових коштів для проведення цієї операції. Водночас, експортер може бути впевненим у своєчасній та повній оплаті за відвантажений товар чи надані послуги.
Використання акредитивної форми розрахунків найбільш сприятлива, на наш погляд, для продавця товарів, оскільки зняття коштів із рахунку покупця здійснюється до відправки товарів. Це відрізняє розрахунки по акредитиву від інших форм розрахунків, зокрема, від акцепту платіжної вимоги (при розрахунках платіжними дорученнями) чи розрахунках по
інкасо. Відвантажуючи товар, продавець заздалегідь усвідомлений про платоспроможність контрагента по основній угоді. В той же час, несвоєчасне відкриття акредитива покупцем (платником) дозволяє продавцю затримати чи відмовитись від виконання договору.
Для платника (покупця) акредитив зручний тим, що грошові кошти, що обліковуються за акредитивом, продовжують йому належати і знімаються з акредитива лише після того як продавець відправить товар та надасть в банк відповідні документи.
Отже, перевагами акредитивної форми розрахунків є:
 універсальний прийнятний метод платежу;
 альтернатива залученню кредитних коштів;
 можливість отримання відстрочки платежу;
 взаємна вигода як для покупця, так і для продавця;
 запорука оплати тільки по факту поставки товарів або надання послуг;
 альтернатива сплати авансового платежу;
 можливість використання в якості інструмента забезпечення платежів в усіх країнах світу;
 можливість скористатися перевагами фінансування міжнародної торгівлі, як більш дешевої, порівняно з кредитуванням, операції;

ТЕМА 3. ДОКУМЕНТАРНІ
ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
193
 високий ступінь міжнародної правової надійності.
Переваги використання акредитивної форми розрахунків для покупця
(імпортера):
 зниження ризиків за рахунок відмови від авансових платежів та уникнення передоплати;
 зниження юридичних та ризиків країни за зовнішньоекономічними угодами;
 забезпечення гарантії сплати на користь продавця лише за умови повного виконання продавцем своїх зобов’язань по відвантаженню товару/виконанню робіт/послуг, у відповідності з номенклатурою, належної якості та в обумовлені строки;
 значне зниження вартості фінансування імпорту порівняно з простим кредитуванням;
 можливість відстрочки платежу за товар;
 покупець може отримати допомогу та пораду від банка-емітента під час визначення комплекту документів, що мають бути надані за умовами акредитива;
 гарантується ретельна перевірка всіх відвантажувальних документів банком;
- можливість продемонструвати покупцем платоспроможність перед продавцем, що має велике значення при роботі з новими партнерами;
- акредитив може відкриватися за рахунок власних коштів покупця, банківського кредиту, а також за рахунок надання покупцем іншого забезпечення виконання своїх зобов’язань (застава, депозит тощо);
- покупець може відстрочити платіж до моменту, коли документально не буде засвідчено відповідну якість товару та його відправку у повному обсязі до вказаного місця (платіж здійснюється після відвантаження товару і надання документів);
 покупець визначає перелік документів, проти яких буде здійснено оплату;
 покупець обмежує терміни надання документів і відвантаження товарів;
 покупець може отримати більш тривалий період кредиту в разі використання акредитива, аніж за умови здійснення прямого платежу продавцеві;

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
194
 покупець може наполягати на відвантаженні товару протягом визначеного терміну, зазначаючи часові рамки постачань товару за умов дії акредитива.
Переваги використання акредитивної форми розрахунків для продавця
(експортера):
 чітко регламентована та швидка процедура отримання оплати за товар після відвантаження, оскільки відповідальність за платіж лежить не на покупцеві, а на його банку;
 оплата проводиться відразу ж після надання банку документів, відповідних умовам акредитива;
 упевненість в отриманні платежу незалежно від покупця, якщо продавець виконає всі умови акредитива;
 усунення кредитних ризиків, отримання платіжного зобов’язання від банку здійснити платіж за поставлений товар / надані послуги за відсутності у продавця достовірної інформації про фінансовий стан покупця і кредитних взаємовідносин;
 усунення ризику отримання підробленого зобов’язання або зобов’язання, виданого неіснуючим банком;
 усунення ризику несплати / оплати із запізненням / часткової оплати за поставлений товар (надані послуги);
 максимальне скорочення часового проміжку між моментом відвантаження товару (надання послуг) і моментом отримання виручки;
 усунення ризику відмови (зміни умов) покупця від замовлення без згоди (дозволу) продавця;
 можливість отримання короткострокового фінансування;
 можливість збільшення обсягів поставок, просування товарів
(послуг) на нові ринки, здобуття конкурентних переваг;
 ріст конкурентоспроможності пропонованого товару за рахунок пропозиції різноманітних форм оплати за товар без збільшення ризику несплати.
До недоліків акредитивної форми розрахунків можна віднести:
 багато комісійних платежів, що ускладнює оцінку реальної вартості продукту;
 для оформлення покритого акредитива (саме такі можна сьогодні оформити в Україні), в будь-якому випадку, потрібно виводити частину грошей з обігу;

ТЕМА 3. ДОКУМЕНТАРНІ
ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
195
 для клієнтів, які раніше не працювали з таким банківським продуктом, досить складно розібратися в усіх тонкощах акредитивних схем, тому вони його не використовують.
3.7. Поняття та види інкасо. Особливості інкасової операції
Розрахунки у формі інкасо є одними з найстаріших банківських операцій та досить поширені в міжнародній торгівлі. При цьому, інкасо використовується як при розрахунках за умови негайної оплати, так і при розрахунках за комерційним кредитом. Інкасо – найпростіший і найдешевший спосіб розрахунків, що застосовується тоді, коли є певний ступінь довіри продавця до покупця.
У разі розрахунків за документарним інкасо банк виконує функцію посередника між покупцем та продавцем з передачі документів, що підтверджують відвантаження товару покупцеві тільки після отримання відповідного платежу або проти акцепту векселя, або на інших умовах, обумовлених в інкасовому дорученні.
Інкасо (collection) – (італ. іncasso – виторг) посередницька банківська операція, що означає доручення експортера (кредитора) своєму банку отримати від імпортера (платника, боржника), безпосередньо або через
інший банк, суму платежу за контрактом або підтвердження (акцепт) того, що сума буде виплачена у встановлений термін проти передачі документів
(фінансових, комерційних) і зарахувати ці кошти на рахунок експортера.
Уніфіковані правила по інкасо визначають інкасо як операцію з документами, що здійснюється банками на основі отриманих в інкасовому доручення інструкцій, в цілях:
 отримання акцепту платежу і (чи) самого платежу;
 видачі комерційних документів проти акцепту і (чи) проти платежу;
 видачі документів на інших умовах.
Інкасо в міжнародних розрахунках має такі особливості:
 використовується як при розрахунках за умови негайної оплати, так і при погашенні боргу за комерційним кредитом;
 як правило, має документарний характер, тобто банки приймають на
інкасо доручення експортерів за наявності фінансових і комерційних документів;

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
196
 платіжні документи акцептуються імпортером у попередньому порядку;
 широко використовується кредит: експортеру – у вигляді дисконту векселів; імпортеру – у вигляді позик на товар (комерційний кредит);
 банк діє тільки відповідно до інструкцій, що містяться в інкасовому дорученні та не несе відповідальності за затримку та втрату документів у дорозі, якщо вони виникли не з його провини;
 відвантаження товару або надання послуг здійснюється до отримання продавцем платежу.
Функція банку, при цьому, – передати імпортеру документи, що отримані від експортера – документи проти платежу (D/P – documents against payment), проти акцепту векселя (D/A – documents against acceptance) або на
інших умовах.
Інкасо проти документів означає, що платнику через банк вручаються документи проти платежу суми еквівалента (платіж валютою проти документів) або проти акцепта векселів (документи проти акцепта).
Таким чином, в залежності від моменту передачі комерційних документів, виділяють наступні форми інкасо:
- документи проти акцепту;
- документи проти платежу;
- акцепт із врученням документів проти платежу;
- документи проти листа про прийняття зобов’язань;
- документи проти трастової розписки.
За умови інкасації документів проти акцепту (documents against acceptance) надається відстрочка платежу, а документи передаються не для оплати, а вручаються імпортеру після отримання від нього акцептованого переказного векселя (тратти). Банк, який подає документи, вручає їх платнику проти акцепту тратти, що підлягає сплаті протягом 30-180 днів після пред’явлення, чи тратти, що підлягає платежу в обумовлений сторонами термін.
Акцептувавши вексель, платник бере на себе зобов’язання виконати платіж за ним у визначений термін. Згідно інструкцій, акцептований вексель може залишатися в інкасуючому банку до настання терміну платежу за ним або повертається банку ремітенту. Останній передає вексель клієнту- довірителю, який може дисконтувати його, або отримати належну суму при настанні терміну платежу, можливе, за певних обставин, форфейтування чи перефінансування.

ТЕМА 3. ДОКУМЕНТАРНІ
ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
197
Цей вид інструкції використовується при розрахунках за комерційним кредитом. Трасат до здійснення платежу вступає у право володіння товаром.
Отже, акцепт для нього означає термін відстрочки платежу за векселем. Для продавця (трасанта), після відвантаження товару, акцепт тратти може бути використаний як форма забезпечення кредиту. Однак, акцептування векселя залишається ризиковою операцією для продавця, оскільки він наражається на ризик неплатежу за векселем. Щоб уникнути цього, довірителю
(продавцю) слід вимагати, щоб акцепт був доповнений авалем інкасуючого або іншого першокласного банку. Аваліст за векселем несе солідарну відповідальність (разом з трасатом, трасантом, індосантом) за оплату векселя.
Вручення документів проти платежу (documents against payment).
Банк, що подає документи та, відповідно, права на товар, може вручати їх платнику тільки проти негайної оплати. «Негайно» в міжнародній практиці означає «найпізніше, коли прийде товар». Якщо продавець (довіритель) не хоче довго чекати отримання своїх коштів, він в інкасовому дорученні повинен вимагати «платіж за першим поданням документів». При цьому, в договір з купівлі-продажу і в рахунок необхідно включити пункт, згідно з яким, документи повинні бути пред’явлені платнику негайно після їх надходження в інкасуючий банк.
На практиці, покупці часто затримують оплату за поставлений товар.
Для уникнення затримок з оплатою, інкасове доручення має містити вказівку точного періоду, протягом якого покупець має здійснити платіж.
Є ще й інші варіанти інкасо, зокрема, документи без оплати.
Документи можуть бути видані без оплати під письмове зобов’язання платника здійснити платіж у визначений термін. Це письмове зобов’язання підписується покупцем і банком покупця. Текст листа складається, як правило, банком-ремітентом або продавцем, що виставляє інкасове доручення.
Акцепт із врученням документів проти платежу. Цей вид інструкцій використовується дуже рідко. У таких інкасових дорученнях продавець вимагає, щоб трасат після пред’явлення документів акцептував вексель строком закінчення його дії в зазначений час (наприклад, через 60 днів після пред’явлення). При цьому, він може отримати документи тільки після платежу за векселем. До цього часу товар повинен перебувати на зберіганні.
У такий спосіб документарне інкасо виконує свою функцію: імпортер отримав товар «проти документів», а експортер – гроші (табл. 3.8.).

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
198
Таблиця 3.8
Приклади інкасо з різними видами умов по видачі документів
Чисте інкасо
Документарне інкасо
Документи проти платежу (documents against payment, D/P)
Представлення на оплату простого чи переказного векселя
із строком по пред’явленню. Вручення оригіналу векселя після отримання платежу.
Переказний вексель, терміном по пред’явленню, і комерційні документи видаються платнику тільки після здійснення ним платежу по векселю.
Документи проти акцепту (documents against acceptance, D/A)

Строковий переказний вексель
і комерційні документи видаються платнику тільки після акцепту векселя.
Документи акцепту проти платежу (acceptance, D/P)
Представлення строкового переказного векселя платнику для акцепту і наступного платежу.
Вручення оригіналу векселя платнику після отримання платежу.
Строковий переказний вексель
і комерційні документи видаються платнику тільки після акцепту векселя і наступного платежу (в практиці зустрічаються дуже рідко).
Документи проти листа про прийняття зобов’язань – передача документів, пов’язана із подачею письмового обов’язку, підписаного покупцем чи банком, здійснити оплату товару в фіксований день в майбутньому (documents against engagement).
Документи проти трастової розписки (documents against trust receipt)
– даний вид передачі документів характерний лише для США та застосовується при відстроченні платежу. Таким чином, покупець підтверджує отримання товару «в траст», що означає встановлення довірчої власності. Довірчим власником виступає покупець, а бенефіціаром – продавець (чи інкасуючий банк).
Якщо інкасо містить переказний вексель, що підлягає оплаті на майбутню дату, то в інкасовому дорученні має бути вказівка чи підлягають комерційні документи видачі платнику проти акцепту, чи проти платежу.
При відсутності такої вказівки комерційні документи будуть видаватись лише проти платежу.
Також інкасо поділяється на:
 експортне – банк, за дорученням клієнта, відправляє документи по експортному інкасо на адресу інкасуючого банку з метою отримання акцепту та/або платежу, та відслідковує надходження коштів на рахунок клієнта;

ТЕМА 3. ДОКУМЕНТАРНІ
ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
199
 імпортне – банк діє на підставі інструкцій, отриманих від банку- ремітента, та передає клієнту документи проти акцепту та/або проти платежу;
 зовнішнє – банк вимагає платіж у особи, яка знаходиться за межами країни;
 внутрішнє – банк допомагає зарубіжному банку в отриманні платежу.
Інкасо являє собою лише інкасування документів і банк не гарантує оплату коштів експортеру за відвантажений товар чи надані послуги.
Для зменшення ризику несплати при інкасовій формі розрахунків, експортер повинен наполягати на наданні покупцем гарантії платежу, яку окремо видає банк. Гарантія, в цьому разі, повинна бути надана на термін, що перевищує термін сплати документів, і на суму, що відповідає сумі наданих на інкасо документів.
Розрізняють два типи документів:
1) фінансові – включають переказні та прості векселі, чеки, платіжні розписки або подібні документи, що використовуються для отримання платежу грошима;
2) комерційні – рахунки, транспортні документи, документи про право власності, інвойси або подібні документи, що не є фінансовими документами.
У відповідності до цього, існують два основні види інкасо:
 чисте (clean collection), тобто інкасо тільки фінансових документів;
 документарне (documentary collection), тобто інкасо комерційних документів.
Поділ інкасо на чисте та документарне має практичний аспект.
Фінансові документи, що супроводжуються комерційними документами, чи комерційні документи, що не супроводжуються фінансовими документами є доказом виконання угоди із сторони постачальника товару. Крім того, види
інкасо дають можливість по-різному розподіляти ризики між сторонами угоди.
Отже, чисте інкасо означає інкасацію (передачу) лише фінансових документів, що не супроводжуються комерційними документами, іншими словами, до банку покупця направляються тільки фінансові документи, проти яких і здійснюється платіж.
Комерційні документи, в тій чи іншій мірі, є доказом виконання експортером своїх зобов’язань по зовнішньоторговельному контракту, що

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
200 лежить в основі інкасової операції. Для експортера, документарне інкасо є більш надійним методом платежу, в порівнянні із чистим інкасо, оскільки, дозволяє контролювати завантажений товар до моменту оплати і наступної передачі комерційних документів імпортеру. Зниженню ризиків експортера сприяє включення в склад інкасованих документів оборотних документів
(наприклад, коносамента), що виконують товаророзпорядчу функцію. При використанні необоротних транспортних документів для зменшення ризику втрати контролю над завантаженим, проте не оплаченим товаром, експортеру потрібно в таких документах вказувати себе в якості вантажоотримувача. Документарне інкасо, зазвичай, використовується в торгових угодах, а чисте інкасо – при виконанні робіт та наданні послуг.
При чистому інкасо банк-ремітент приймає від довірителя-експортера вказані фінансові документи, а репрезентуючий банк у країні платника пред’являє платникові інкасовані фінансові документи до оплати.
Усі розрахункові операції при чистому інкасо проводяться у такому самому порядку, як і при документарному інкасо.
Документарне інкасо – інкасо, за яким до банку покупця направляються комерційні документи, що можуть супроводжуватися фінансовими документами. Документарним інкасо називають також форму розрахунків, за якою продавець доручає банку одержати від покупця (за посередництвом банку покупця, або іншого банку) платіж проти передачі документів, що засвідчують відвантаження товару, виконання робіт або надання послуг. При здійсненні інкасових операцій банки виконують функції довіреної особи та посередника між продавцем та покупцем та, на відміну від операцій з акредитивами, не несуть зобов’язань за несплату
(неакцепт) документів.
У практиці міжнародних розрахунків частіше використовують документарне інкасо, що призначається для здійснення платежів, насамперед тоді, коли експортер не хоче відвантажувати товар за відкритим рахунком, але, водночас, не бажає страхувати ризики за допомогою акредитива.
Порівняно з поставкою за відкритим рахунком, документарне інкасо гарантує більшу безпеку, оскільки перешкоджає покупцеві отримувати у свою власність товари, не сплативши чи не акцептувавши вексель.
Таким чином, при документарному інкасо банк бере на себе зобов’язання по отриманню суми для продавця проти передачі документів, що свідчать про відвантаження товару. В цьому випадку, банк діє на підставі
інструкцій, одержаних від продавця, і не бере на себе зобов’язань по здійсненню платежу.

ТЕМА 3. ДОКУМЕНТАРНІ
ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
201
Відтак, документарне інкасо – це зобов’язання банку передати документи покупцю, згідно інкасових інструкцій:
 після здійснення покупцем платежу на користь продавця;
 за умови акцепту витрат;
 на інших умовах.
У цьому випадку, банк діє як довірена особа і посередник між експортером та імпортером. Банк, за дорученням експортера, надає
імпортерові документи (рахунок-фактуру, відвантажувальні документи, специфікації, сертифікати тощо), що свідчать про відвантаження товару або надання послуг (згідно із зовнішньоекономічним договором), і проти них
інкасує належну експортерові суму або одержує акцепт векселя.
На відміну від акредитивної форми розрахунків, банки при документарному інкасо не беруть на себе зобов’язань здійснити платіж. Їх відповідальність зводиться, здебільшого, до переказування і вручення документів проти сплати чи акцепту, але без власного зобов’язання здійснити платіж, якщо покупець не виконає або не зможе виконати своїх зобов’язань за інкасо. Завдяки меншій формальній строгості ця послуга пов’язана з меншими витратами і є більш гнучкою. Оскільки, при документарному інкасо продавець до моменту відвантаження товару ще не може бути впевнений у тому що покупець дійсно зробить платіж, документарне інкасо підходить для здійснення платежів у таких випадках:
 продавець повністю довіряє покупцеві і впевнений, що останній оплатить відвантажені товари і надані послуги;
 бажання платити і кредитоспроможність покупця не викликають сумніву;
 політичні, економічні та правові умови в країні покупця вважаються стабільними;
 країна-отримувач не має імпортних обмежень (наприклад, валютний контроль) або вона надала всі необхідні дозволи.
При розрахунках у формі інкасо відповідальність банків обмежується переданням і оформленням документів проти оплати чи акцептування векселя.

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ТА ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ
202 3.8. Учасники та фази документарного інкасо
В операціях з документарного інкасо беруть участь, як правило, такі чотири сторони:
 довіритель
(principal)
– зазвичай, продавець
(експортер, принципал), який подає до свого банку документи з відповідним інкасовим дорученням та доручає банку одержати певну суму;
 банк-ремітент (remitting bank) – банк довірителя, якому клієнт доручає одержати певну суму та який надсилає документи, відповідно до
інкасового доручення, банку у країні покупця;
 інкасуючий банк (collecting bank) – банк, що надає документи платнику (банк імпортера або в країні імпортера). Він займається
інкасуванням суми платежу або одержанням акцепту векселя, відповідно до розпоряджень інкасового доручення, отриманого від банку-ремітента;
 платник (drawee) – покупець (імпортер), якому надаються інкасові документи.
Відповідно, банк, що отримує інкасове доручення («вихідне (експортне)
інкасо») від свого клієнта-експортера, називається банком-ремітентом.
Банк-ремітент спрямовує інкасове доручення («вхідне (імпортне) інкасо») та документи в інкасуючий банк країни імпортера, котрий, зазвичай, одночасно
є і репрезентуючим банком (presenting bank) (тобто він повідомляє платника про наявні в банку неоплачені або неакцептовані документи і видає їх платникові).
Репрезентуючий банк передає документи платнику-імпортеру, без яких він не зможе одержати товар у своє розпорядження, відповідно до
інструкцій, зазначених в інкасовому дорученні. Він мусить або оплатити їх
(виписавши заяву на переказ чи платіжне доручення), або відмовитися акцептувати векселі чи чеки.
Акцептовані фінансові документи залишаються в інкасуючому банку до настання терміну платежу або відсилаються банку-ремітенту (згодом, до моменту платежу по них, банк-ремітент відсилає їх назад за кордон для оплати). Банки, зазвичай, страхують відіслані документи від втрати по дорозі.
Якщо документи оплачені, інкасуючий банк кредитує рахунок банку- ремітента, а той, у свою чергу, після отримання кредитового авізо або електронного повідомлення про зарахування коштів на рахунок, кредитує рахунок експортера.

ТЕМА 3. ДОКУМЕНТАРНІ
ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
203
Схема розрахунків за інкасо представлена на рис. 3.8.
Здійснення операції з документарного інкасо проходить у наступній послідовності.
1. Досягнення домовленості про умови документарного інкасо, що фіксується у зовнішньоекономічному контракті.
2. Видача інкасового доручення та представлення документів. Після укладання контракту і настання строку відвантаження, продавець передає перевізнику товар для транспортування. Перевізник подає транспортні документи продавцю. Експортер складає увесь необхідний пакет документів, серед яких: транспортні документи, рахунок-фактура, страховий сертифікат, свідоцтво про походження товару, сертифікати, специфікації, пакувальні листи тощо, та надає їх разом з інкасовим дорученням своєму банку для відправлення покупцю.
Рис. 3.8. Розрахунки за допомогою інкасо
3. Пересилання інкасового доручення банком продавця (банк-ремітент)
інкасуючому банку. Банк продавця (банк-ремітент) приймає на інкасо документи разом з інкасовим дорученням клієнта, перевіряє інструкції та відправляє документи й інструкції в інкасуючий банк. При цьому, банки обмежуються тільки перевіркою відповідності наданих документів за зовнішніми ознаками, переліченими в інкасовому дорученні.
Усі документи, відіслані на інкасо, мають супроводжуватися інкасовим дорученням, що містить повні та точні інструкції. Банкам дозволено діяти
Платіж


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   29


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал