Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації



Pdf просмотр
Сторінка15/18
Дата конвертації01.01.2017
Розмір5.01 Kb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18
Клієнт: Деякий час ми жили у Ліверпулі. Нам обом подобалося це місто, незважаючи нате, що мені було дещо важче там облаштуватися.
Консультант: Вам було важче влаштуватися у Ліверпулі.
Клієнт: Так. Адже це було для мене новим. А моя дружина була родом з тих місць, у неї там були друзі. В дітей також не було ніяких проблем. Їм сподобалася нова школа. Здавалося, всі вони отримують від цього задоволення, але тільки не я.
Консультант: Всі, окрім Вас, отримували від цього задоволення. Якщо розповідна інтонація клієнта замінюється питальною інтонацією консультанта при відображенні думки, то, найімовірніше, далі піде дуже коротка відповідь клієнта
Клієнт: Деякий час ми жили у Ліверпулі. Нам обом подобалося це місто, незважаючи нате, що мені було дещо важче там облаштуватися.
Консультант: Вам було важче влаштуватися у Ліверпулі
Клієнт: Так.
Відображення почуттів дає можливість консультанту-психологу проявити свою емпатію, а також перевірити правильність свого розуміння почуттів клієнта.
Наприклад:
Клієнт: Раніше я працював у просторому офісі на Фліт-стріт. Там були сотні, а можливо, й тисячі подібних офісів. Ми всі сиділи там, роблячи те, що повинні були робити. За цю роботу нам добре платили, і я думаю, що зміг би пропрацювати там усе своє життя.
Консультант: Виговорите це так, наче ця робота Вам до смерті набридла.
Клієнт: Та так воно й було Тепер я розумію, що ненавидів кожну хвилину, яку провів там.
Консультант: У Вашому голосі чується злість.
Клієнт: Я був злий на самого себе, що так довго з цим мирився.
Відображення думок і почуттів може буде ефективнішим, якщо психолог повертатиме клієнту ті думки чи висловлені, або завуальовані почуття, які клієнт якось виділив у своєму монолозі інтонаційно чи зробив перед цим значну паузу, стишив чи підвищив голос, зробив акцент за допомогою міміки або жесту.

190 Така стратегія консультування має використовуватися так, щоб допомагати клієнту розвивати свою думку, стимулювати його до дослідження обговорюваної проблеми, а також до дослідження своїх почуттів.

Техніка подолання аутоагресії
Описані прийоми роботи можуть бути використані як з дорослими, такі з підлітками-суїцидентами, а також при відповідній модифікації – з дітьми.

Колаж із достоїнств
Мета – зниження аутоагресії, пошук в собі позитивних якостей, знання про які витіснене у зв’язку з особливостями самосвідомості суїцидальних клієнтів.
Необхідні матеріали: ножиці, папір формату А, маркери, газетно-журнальні вирізки – тексти, фотографії, клей (можливо, стрічки, фольга, кольоровий папір.
Потребує багато часу від 40 хвилин до декількох годин. Може бути використана як домашнє завдання.
Процедура. Терапевт пропонує клієнту виготовити список своїх достоїнств, використовуючи тексти і фотографії з газеті журналів. Їх потрібно вирізати й акуратно наклеїти на великий папір. Якщо клієнтові важко знайти в собі позитивні риси (це часто спостерігається в суїцидентів, особливо з яскраво вираженою депресією, то терапевт може сам зробити перший крок назвати і наклеїти назву тієї особистісної риси клієнта, яка насправді викликає повагу. Тут важливо бути максимально щирим Уході роботи клієнт коментує свої вибори й послідовність виконання роботи. Терапевт надає зворотний зв’язок і стимулює подальший пошук. Готовий список потрібно перечитати. Чим він більший, тим це ліпше для ефективної терапії. Можна порадити клієнтові повісити цей список над своїм ліжком у палаті чи вдома.
Гострий діалог
Мета – подолання гетероагресії, надання можливості висловити свої почуття в безпечних умовах, зняття психоемоційного напруження.
Матеріал: порожній стілець.
Процедура. Терапевт пропонує клієнту уявити, що на порожньому стільці сидить людина, яка викликає у клієнта найбільше агресії наданий момент. Терапевт стимулює клієнта посваритися зі своїм уявним опонентом, висловити йому все, що хотілося б сказати. При цьому клієнт повинен відповідати сам собі від імені уявного співрозмовника. Тобто клієнт говорить і за себе, й від імені тієї, людини, до якої відчуває злість, ненависть, гнів. Важливо спонукати клієнта до якнайповнішого висловлювання своїх почуттів, тому терапевт має дозволити йому кричати, активно жестикулювати, можливо, навіть ударити стілець.

Сімейний альбом
Мета – демонстрація наявності життєвих досягнень клієнта, наявності в його житті любові, дружби, суб’єктом яких він був.
Матеріали: фотоальбомі фотокартки клієнта різних періодів життя, бажано, починаючи з раннього дитинства, ножиці, маркери, ручка, наклейки (якщо клієнт – дитина, можна використати яскраві наклейки фігурок тварин чи квітів, щоб прикрасити альбом.
Потребує багато часу – декілька годин.
Процедура. Терапевт просить клієнта розкласти всі фотографії в хронологічному порядку. Після цього вони разом вирішують, як будуть розміщувати фотографії в альбомі. Клієнт клеїть фотографії в альбом. Терапевт просить коментувати кожний знімок і підписувати його на наклейці він акцентує увагу клієнта на тих моментах життя, де він був успішним, коханим, сам проявляв турботу і любов стосовно інших людей. Коли клієнт згадує несприятливу життєву ситуацію, пов’язану з подіями, відображеними на знімку, важливо з’ясувати, як саме він реагував на цю ситуацію, які способи для її подолання використав, що спільного між цією ситуацією і теперішніми подіями в його житті, як він міг би перенести досвід розв’язання таких проблему свою сучасну історію. Бажано надавати зворотний зв’язок щодо підписів до фотографій. При роботі з дітьми терапевт може виконувати роль секретаря, підписуючи під фотографіями коментарі, надиктовані дитиною. Ця техніка може бути ефективно використана і в роботі з дослідження почуттів, пов’язаних із втратою.

Порівняння
Мета – діагностика самоставлення суїцидента, формування більш позитивного бачення себе і ставлення до себе.
Інструкція. Прислухайтеся, придивіться до себе. На кого, нащо Ви схожі Які почуття у Вас викликає цей образ Знайдіть симпа-

192 тичніше, більш позитивне порівняння. Що саме Вам у ньому подобається Приміряйте до себе цей новий образ. Як Вам з ним Це Ви Пройдіться по кімнаті у цьому образі. Відчуйте його всім своїм тілом. Наберіть постави, відповідної цьому образу. Походіть так. Які елементи цього образу найближчі до Вашого Я Якій частині Вашого Я цей образ найприємніший Зосередьтеся на цих приємних відчуттях. Згадуйте їх принаймні тричі на день. Терапевт має надати також зворотний зв’язок щодо названого позитивного образу, виділивши найсильнішу сторону цього образу, яка справді може підтримати клієнта.

Переорієнтація на інші цінності
(використовується у ситуації, коли спонукою до самогубства є втрата певних життєвих цінностей)
Мета – самоаналіз ціннісних орієнтацій, переорієнтація пріоритетів, пошук нових цінностей життя.
Матеріали: ручка, аркуш паперу формату А.
Інструкція. Розділіть аркуш натри колонки. У першій колонці складіть список того цінного для Вас ужитті, що Вина сьогодні втратили. У другій колонці запишіть ті, які залишаються сьогодні з Вами. Скільки їх Спробуйте продовжити список так, щоб він налічував стільки ж пунктів, як попередній. Перечитайте його. Яка з названих у другому списку цінностей викликає у Вас найприємніші почуття Що з названих Вами у другому списку могло б підтримувати Вас ужитті У третій колонці перерахуйте ті речі чи людей, чи явища, які доступні Вам наданий момент, але про які Ви ніколи не думали як про цінні. Намагайтеся, щоб їхній перелік був не менший, ніж попередні. Перечитайте список і подивіться, що з нього справді робить Ваше життя світлим, приємним. Нижче таблиці випишіть це в окремий список і доповніть його найприйнятнішими для Вас цінностями з другого списку. Перечитайте новий (четвертий) перелік. Уявіть своє життя, побудоване за цими орієнтирами. Які відчуття у Вас виникають у зв’язку з цими уявленнями Як Ви могли б реалізувати такі цінності у своєму житті сьогодні

193
2.3.3. Особливості телефонного консультування клієнта,
який виявляє суїцидальні наміри

Принципи консультування суїцидального клієнта

1.
Не впадайте у паніку. Ввічливо і відкрито прийміть його особистість. Стимулюйте бесіду, не випускаючи з поля зору жодної значущої інформації. Тактовно шукайте ситуації, в яких клієнт був би потрібним. Ведіть розмову так, наче ваш час нічим необмежений. Відроджуйте надію і шукайте альтернативи виходу. Не проявляйте ані тіні негативних емоцій. Дозвольте клієнту проявляти жаль. Суїцид, який почався, належить розглядати як прохання про активну допомогу. Блокувати суїцидальні дії, використовуючи інтервенцію. Бути впевненим, що зроблено усі необхідні дії. Обговорити розмову і свій стан із супервізором.
Як допомогти
Потенціальні суїциденти й так страждають від невимовного почуття провини. Якщо потенційний помічник говорить про самогубство як про щось аморальне, він може підсилити й так важку для людини депресію. Для суїцидента самогубство – не теологічна проблема, а результат нестерпного болю.
Підбирайте ключ до розгадки самогубства – суїцидальна превенція полягає в умінні впізнати ознаки небезпеки. Вловіть прояви безпорадності та безнадії і визначте, чи не самотня ця людина, наскільки вона ізольована.
Прийміть суїцидента як особистість – припустіть можливість, що людина насправді є суїцидальною особистістю. Встановіть турботливі взаємостосунки.
Вислуховуйте – Я чую тебе. Не намагайтеся втішити загальними словами на зразок Ну, не все так погано, Вам стане краще, Не варто цього робити. Дайте йому можливість висловитися. Ставте запитання й уважно вислуховуйте. Якщо людина страждає від депресії, то їй

194 потрібно більше говорити самій. Інколи найкращим помічником може бути мовчазне вислуховування її монологу.
Не сперечайтеся. Зараз його біль – найсильніший, навіть якщо він викликаний відносно дріб’язковими причинами. Заяви на зразок Подумай, адже ти живеш набагато краще за інших тобі потрібно дякувати долі одразу блокують обговорення проблеми і викликають недовіру й пригніченість.
Обговорюйте – відкрите обговорення планів і проблем знімає тривожність. Не бійтеся говорити про це. Більшість людей відчувають ніяковість, говорячи про самогубство, і це проявляється в запереченні чи уникненні цієї теми. Бесіди не можуть спровокувати самогубство, а уникнення цієї теми підвищує тривожність, підозрілість до терапевта. Кращий спосіб втручання в кризу – це турботливо і прямо запитати Таке враження, що ти насправді говориш, Більшість людей задумувалися про самогубство, Ти колись думав, як здійснити його?”,“Ти думаєш про самогубство, Як ти думаєш, чому в тебе з’явилися ці почуття, Якщо ти раніше роздумував про самогубство, тощо тебе зупиняло Якщо ви отримуєте відповідь, переходьте на конкретику. Пістолет А ти колись стріляв А де ти його візьмеш Що тоді станеться А якщо ти промахнешся Хто тебе знайде Ти думав про свій похорон Хто на нього прийде Невисловлене, приховане ви маєте зробити явним. Допоможіть клієнту відкрито говорити і думати про свої задуми.
Будьте уважним до опосередкованих показників при передбачуваному самогубстві. Кожне жартівливе згадування чи погрозу потрібно сприймати серйозно. Підлітки часто заперечують, що говорили серйозно, намагаються висміювати терапевта за його надмірну тривожність, можуть зображати гнів. Скажіть, що сприймаєте їх всерйоз.
Підкреслюйте тимчасовий характер проблем – визнайте, що його почуття дуже сильні, проблеми – складні. Дізнайтеся, чим ви можете допомогти, оскільки він вам вже довіряє. Дізнайтеся, хто ще може допомогти в цій ситуації.
Не пропонуйте невиправданих втішань.
Запропонуйте конструктивні підходи – замість говорити суїцид- денту Подумай, якого болю завдасть твоя смерть близьким, попросіть його поміркувати про альтернативні рішення, котрі, можливо, ще не спадали йому на думку. Потенційного самогубцю потрібно стимулювати, щоб він ідентифікував проблему і якомога точніше визначив,

195 що її поглиблює. Потрібно також з’ясувати, що залишається позитивно значущим для людини. Що вона ще цінує Що з цього цінного для неї є досяжним тепер Хто ті люди, котрі продовжують їх хвилювати Можливо, тепер, коли життєва ситуація проаналізована, виникли якісь альтернативи З’явилося почуття надії
Вселяйте надію – вона не може будуватися на порожніх втішан- нях. Потрібно допомогти суїцидальному клієнтові відкрити нове розуміння життя в контексті його кризи. Темрява і світло, радість і печаль, щастя і страждання – нероздільно переплетені нитки в тканині людського життя.
Оцініть рівень ризику самогубства Не залишайте людину на самоті в ситуації високого ризику суїциду – залишайтеся з нею якомога довше, докине вирішиться криза чи не прийде допомога. Тут можна укласти з суїцидентом так званий контракт – домовленість про нездійснення самогубства протягом певного часу. Допомога спеціалістів – ними можуть стати священик (якщо він не затятий мораліст, сімейний лікар, психотерапевт, психолог, психіатр, соціальний працівник. Інколи єдиною альтернативою допомогою суїциденту є госпіталізація в психіатричну лікарню. Важливість збереження турботи і підтримки – якщо критична ситуація минула, то спеціалісти чи сім’ї НЕ можуть дозволити собі розслабитися. Емоційні проблеми, які призводять до самогубства, рідко розв’язуються повністю і закороткий час, навіть коли здається, що все найгірше вже позаду. Ситуація не вирішується доти, доки суїцидент не адаптується повністю вжитті.
Вказівки телефонному консультанту
1.
Запитайте, чиє хтось поблизу. Слідкуйте за енергетикою бесіди (не засинайте разом з абонентом. Уважно збирайте інформацію Не закидайте абонента запитаннями. Якщо у нього є зброя, дізнайтеся, чиє кулі, девони якщо таблетки – то скільки їх є. Запитайте про алкоголь (якщо абонент вживав алкоголь – це збільшує ризик. Не давайте заснути не дозволяйте лягти. Запитайте Яка частина вас хоче жити. Запитайте Що ви хочете сказати своєю смертю Кому

196
Реакції консультанта, які можуть виникати у процесі
розмови й ускладнювати консультацію

1.
ПАНІКА (Яне спроможна чим-небудь зарадити) її треба подолати клієнт шукає можливість поговорити і довіритися консультант може бути єдиною ниточкою, яка зв’язує його зі світом.
2.
СТРАХ (“Раптом, незважаючи на мою допомогу, він все одно це зробить) – свідчить про бажання уникнути розмови або негативних емоцій кожна людина відповідальна за свій вибір, але психолог має можливість допомогти.
3.
ФРУСТРАЦІЯ (“Ще одна довга розмова, якої я не хочу) – пов’язана із необхідністю виконувати важку роботу однак допомога може бути надана дуже швидко перше завдання допомоги – зниження інтенсивності переживання безнадії.
4.
ГНІВ (Невже можна бути таким дурним і слабким, щоб таке замислити) – може легко опанувати консультанта, відображаючи його безпорадність у конкретній ситуації усвідомлення гніву збільшує міру свободи й ефективність надання допомоги.
5.
ОБРАЗА (“Клієнт, можливо, використовує мене) – часто виникає стосовно тих осіб, чиї суїцидальні погрози не сприймаються серйозно завжди потрібно пам’ятати, що суїцидальні погрози є криком про допомогу, а не маніпуляцією.
6.
ВНУТРІШНІЙ КОНФЛІКТ (“Якщо людина чогось бажає, навряд чи хтось її може зупинити) – виникає тоді, коли консультант намагається зробити вибір однак перед ним клієнтів консультанта немає вибору, надавати допомогу чині.
7.
ВІДЧУТТЯ БЕЗВИХОДУ (Ця ситуація безнадійна – як я можу примусити його хотіти жити) – часто виникає через нагромадження проблем, висунутих клієнтом в них не варто губитися, а важливо знайти головну і спробувати змінити ставлення до неї.
8.
ЗРЕЧЕННЯ (“У якій ситуації моє рішення могло би бути аналогічним) – свідчить про наявність у консультанта прихованих суїцидальних тенденцій ця реакція не відображає реальну ситуацію клієнта, а випливає з намірів консультанта, які потрібно пропрацювати під час супервізії.

Перші кроки до подолання реактивної непсихотичної депресії
1.
Якомога більше гострої і кислої їжі. Якомога менше солодощів.
2.
Будь-які напої пити через соску чи соломинку.

197 Ходити в середньому темпі без особливих цілей. Максимально обмежити спілкування, перегляд телепрограм, читання літератури. Спати стільки, скільки хочеш. Особливо приємно з улюбленою м’якою іграшкою (навіть якщо ти – дорослий. Мінімум сильних відчуттів.
2.3.4. Психологічна допомога людям, які пережили суїцид близьких

На думку Е. Ліндемана, робота з тими, хто перебуває в скорботі, спрямована на звільнення від зв’язку з померлими, реадаптацію до навколишньої реальності, в якій вже немає того, хто помер, і формування нових взаємостосунків.
Люди, які пережили суїцид близьких, переживають гостре горе і потребують, насамперед, інтенсивної опіки. Метою інтенсивної опіки є попередження декомпенсації і повернення клієнта до його нормального стану, в якому він може повністю користуватися ресурсами подолання.
Етапи інтенсивної опіки

Перенесення відповідальності. Людині пропонують тимчасово перекласти вирішення всіх проблемі відповідальність на близьких. Організація вирішення невідкладних завдань (догляд за дітьми, вирішення питання про тимчасову непрацездатність того, хто переживає гостре горе, тощо. Віддалення клієнта від стресового оточення. Тимчасовий переїзд до доброзичливих родичів, подорож, про яку мріяв клієнт. Це може бути і госпіталізація, але вона виправдовує себе лише під час направлення пацієнта до спеціалізованого кризового стаціонару, де здійснюється професійна кризова психотерапія. Зниження рівня збудження і дистресу. Використовуються психотерапевтичне втручання (вислуховування розповіді про пережите, заохочення до висловлювань почуттів) і фармакотерапія. Встановлення довірливих стосунків. Необхідне для налагодження психотерапевтичного впливу. Прояв турботи і тепла, оживлення надії. Одним зі способів, яким близькі суїцидента можуть допомогти самі собі подолати із руйнівні емоції, є активне реагування.
Активне реагування – це не реакція це використання людиною якомога більшої кількості частин своєї особистості для просування вперед це не забування того, що сталося. Активне реагування

198 передбачає хороші думки про померлу людину воно вчить не відчувати провини зате, що сталося воно означає здатність знову відчувати до себе добрі почуття. Активне реагування потребує часу, протягом якого можуть повертатися деструктивні переживання, але їх потрібно усвідомлювати, обговорювати і намагатися трансформувати у більш продуктивні. Важливо зрозуміти, що почуття депресії, гніву, провини, зниження самооцінки є природним переживанням суїциду близької людини. Але буде корисним відсортувати ці почуття і переглянути, якого розвитку можна очікувати від цих почуттів. Активне реагування передбачає звертання за консультативною допомогою чи за підтримкою до друзів, які зможуть зрозуміти і підтримати. Важливим є траур – це тайм-аут, який ми можемо взяти у реального світу, щоб подумати про померлого і наші з ним стосунки. Крім того, допомогти пережити суїцид близької людини може традиційне влаштування похороні панахиди без будь-яких обмежень, які можуть здаватися необхідними з огляду на особливі обставини смерті. Активному реагуванню заважають нескінченні фантазії про спасіння Якби я тільки поводив себе інакше. Важливо прийняти те, що неможливо керувати всім, що відбувається. У будь-якому разі наші можливості обмежені. Перешкодою може бути також думка проте, що закінчення скорботи означає забування чи зрада людини, яку любиш. Але любов потрібно виражати іншими засобами, відмінними від скорботи. Очевидно, померлому було б недуже приємно бачити близьку йому людину постійно пригніченою і засмученою. Активному реагуванню допомагають якась корисна діяльність спочатку це може бути влаштування церемонії похорону і поминок. Люди зазвичай відзначають важливі події церемоніями. Церемонії допомагають зрозуміти важливість подій, значущість людей, задіяних у цих подіях, повноцінно пережити свої почуття. Більшість дослідників вважають, що відмова від традиційних церемоній похорону у випадку самогубства є великою помилкою рідних. Надалі корисною діяльністю може стати допомога іншим людям у благодійних акціях чи просто заняття улюбленою справою. Знаходження підтримки більшу здатність активного реагування проявляють ті, чиє оточення надає їм можливість відчувати себе убезпеці, зв’язаними з іншими, частиною всього світу. Розмова найважливіший спосіб активного реагування.

199 Людина ніколи не зможе відмінити того, що сталося, чи зробити його менш трагічним. Але в результаті активного реагування вона зможе йти далі життям більш продумано, творчим, продуктивним шляхом, не заперечуючи того, що сумне – це сумне, але сприймаючи речі такими, якими вони є.
Допомога вислуховуванням. Головним моментом психологічної допомоги є створення такого клімату, в якому може найвиразніше проявитися власна здатність людини до самозцілення. Головна функція психолога – слухання. Мета психологічної допомоги – полегшення
переживання втрати, болю, особистої трагедії. Близькому оточен-
ню особи, яка пережила втрату, слід враховувати

не потрібно намагатися владнати справу, шукати потрібну відповідь. Вислови на зразок Будь мужньою заради дітей частіше дратують і звучать недоречно. Врешті, лише відповіді самих людей і є найбільш доречними розуміння людиною того, що сталося, корегується саме, якщо їй дають можливість здійснити таку корекцію важливу роль відіграє вислуховування, спрямоване нате, щоб зробити безпечним усвідомлення вже відомої інформації. Пропозиція вислухати – це найкращий спосіб допомоги людині, яка потребує розмови.
Ознаки емпатійного слухача можна подати через такі вислов-
лювання клієнта
1.
Він (консультант) говорить Так з відкритою сприймаючою інтонацією. Я (клієнті він спілкуємось один з одним з теплотою і адекватністю. Він слухає паузи. Він не претендує нате, щоб дізнатися усю правду. Він відчуваєте ж, що і я. Він входить у мою ситуацію, мій стан. Він відображає мої думки і почуття. Він приймає мене таким, яким я є, і не осуджує. Він дозволяє мені запинатися на словах. Мої проблеми стають його проблемами.

Види психологічної допомоги людям, які пережили суїцид
близьких

Групи самодопомоги – родичі суїцидентів – самостійно організовують собі можливість бути почутими людьми, котрі розу-

200 міють їх стан, оскільки самі пережили самогубство близької людини вони збираються в групи, щоб вислухати один одного, поділитися своїми переживаннями такою групою може керувати спеціаліст психолог, соціальний працівник, може вона працювати і самостійно.
Психотерапія – вона стає своєрідним навчанням, а не лікуванням, оскільки її найважливішим завданням є прискорити й оптимізувати процес адаптації людини до жорсткого стресу. Чим раніше людина звертається за допомогою, тим ефективнішою буде психотерапія.
Сімейна терапія – коли вся сім’я разом відвідує психотерапевта, котрий допомагає їм поговорити між собою. Терапія недовготривала, але сама сім’я може її продовжувати, збираючись періодично разом і обговорюючи свої переживання у зв’язку з подією.
“Інші терапевти” – люди, які пережили суїцид близької людини, можуть стати "терапевтами" для тих, хто потрапив у таку ж ситуацію. Це прискорить і процес їхнього власного одужання, оскільки є способом активного реагування.
Розмова з дітьми про суїцид близьких
Діти потребують правдивої інформації про суїцид. Вони мають гостру інтуїцію, тому одразу ж відчувають, що дорослі щось замовчують, приховують. Крім того, діти мають можуть нафантазувати собі, що це вони винні у трагедії. Правда рано чи пізно стане їм відомою. Важливо, щоб батьки самі розповіли їм про все звичайно, в доступній і конкретній формі, так, щоб прояснити всі запитання, які виникають у дитини, і допомогти їй зрозуміти сутність того, що сталося. Це можна зробити, наприклад, так Твоя мама (тато, дідусь, сестра) погано себе почувала. Вона настільки погано себе почувала, що вирішила, що не може більше жити. Тому вона вбила себе. Я знаю, це звучить жахливо, і це справді жахливо. Ми всі дуже сумуємо за нею. Враховуючи те, що діти мислять конкретно, вони не розуміють абстракцій, тому всі пояснення повинні бути конкретними і чіткими, щоб не залишалося місця для невиправданих фантазій і страхів. Разом з тим, діти мислять емоційно. Намагаючись зрозуміти складні думки, вони часто покладаються на емоційний настрій розповідача. Тому все залежить від тону, яким дитині розповідають про смерть. Дитині важко самостійно зрозуміти причинно-наслідкові зв’язки. Тому їх треба пояснити чітко і конкретно. Діти вірять, що, коли вони будуть хорошими, той світ буде хорошим, і навпаки. Тому коли трапляється трагедія, діти часто думають, що у цьому є їхня провина.

201 Непотрібно говорити дитині забагато одразу – лише необхідний мінімум інформації. Важливо вислухати, що дитина скаже у відповідь, і сказати їй, що вона може говорити з вами про це тоді, коли захоче. У дитини виникнуть певні переживання. Важливо допомогти дитині виразити і прояснити свої почуття, тому їх треба обговорювати. Корисним може стати розповідання історій і казок.
Техніки ігрової психотерапії в роботі з дітьми, які пережили
втрату близьких

Розфарбовування фігур хлопчиків і дівчаток
(автор Барбара Тьорнер) Техніку можна використовувати як засіб вираження почуттів, пов’язаних з тими чи іншими подіями вжитті дитини, втому числі при переживанні втрати близької людини. Терапевт малює контур дитячої фігурки відповідно до статі і віку клієнта (можна скористатися підготовленим шаблоном. Показуючи фігурку дитини, терапевт просить її подумати, як цей хлопчик чи ця дівчинка почувають себе в ситуації, близькій до ситуації самої дитини Давай розфарбуємо цю фїгурку, щоб побачити, як вона себе почуває. Під час малювання терапевт починає обговорення з дитиною і стимулює її до висловлювання почуттів. Потім можна перейти до розмови про одне з почуттів, яке найбільше хвилює дитину, обговорюючи з дитиною, що це за почуття коли воно виникає що дитина відчуває, коли воно з’являється; як можна до нього поставитися.
Використання художніх і вербальних метафор
(автор Гленда Шорт) Ця техніка допомагає дітям реалізувати свої пізнавальні, емоційні і творчі можливості й виразити переживання, пов’язані з втратою. Дитині також дається можливість обговорити, як вона жила після цих подій. Терапевт просить дитину пригадати, як вона жила і почувала себе до того, як втратила близьку людину, створюючи коротку історію чи малюнок. Потім просить розповісти проте, що змінилося в її житті і як вона почуває себе тепер. Тут також дитина має вигадати коротку історію про себе чи намалювати щось. Психотерапевт, повторюючи вголос ті чи інші висловлювання дитини, акцентує увагу клієнта на певних сторонах його внутрішнього світу. Він може попросити дитину подумати про будь-яке природне явище чи подію життя, які

202 він хотів би відобразити на своєму малюнку, щоб краще передати свій погляд на власне життя до і після втрати.
Приклад: Шестирічна дівчинка зобразила своє життя до розлучення батьків у вигляді квітки на тлі блакитного неба, жовтого сонечка і зеленої трави і розповіла, що в її сім’ї раніше всі були щасливими. На іншому малюнку вона зобразила сприйняття свого життя в теперішньому, після розлучення батьків – квітка втратила барви, похилилася, майже впала (“dead flower” – мертва квітка.

2.3.5. Групова робота з суїцидентами

Програма розвитку психологічного імунітету
(автори О. В. Комаров, ВВ. Сулицький)
Психологічний імунітет організму – це такий психологічний стан, формування якого залежить від розвитку адаптивних здібностей та навичок. Робота повинна мати систематичний та безперервний характері максимально охоплювати всі аспекти особистості суїцидента. Головне в ній – обрати мету. Досягнення позитивного результату можливе лише за гармонійного впливу на такі компоненти структури особистості, як когнітивний компонент – інформаційне наповнення достовірною інформацією заголовних питань наявної проблеми, включаючи вміння аналізувати, виокремлювати причинно-наслідкові зв’язки тощо.
Емоційний компонент – у взаємозв’язку з когнітивним компонентом утворюється певне ставлення до наслідкових явищ. Це надає можливість краще орієнтуватись у власних почуттях, виокремлювати емоційну основу поведінки інших людей.
Поведінковий компонент – акумулювання знань і вмінь у певний поведінковий акт, який є результатом психопрофілактичних заходів. Слід враховувати певні особистісні конструкти, на які безпосередньо здійснюється вплив навички спілкування навички саморегуляції в стресових і екстремальних ситуаціях розвиток впевненості в собі

розв’язок проблеми взаємовідносин із протилежною статтю

розв’язок проблеми поганого настрою і суму

розв’язок проблеми сутності життя навички міжособистісної взаємодії здатність відстоювати свій погляд тощо.

203
Програма розвитку психологічного імунітету передбачає вико-
нання певних завдань:

Мінімізація та намагання повного усунення причин психологічного характеру, які лежать в основі виникнення деструктивної поведінки. Оволодіння учасниками психотехнологіями перебудови негативних установок в особистісно значимі та розвиваючі. Пошук індивідуальних і групових стратегій подолання негативних переживань і почуттів.
Заняття 1. Вироблення групових принципів на основі життєвих позицій учасників групи. Особливістю проведення першого заняття є те, що сама робота неповинна мати характерні терапії, ні корекції, а тільки ознайомчої бесіди, консультативного характеру Дуже важливо простежити розбіжності у суб’єктивній оцінці учасників власних особливостей зоб єктивними явищами, зрозуміти їх причини, побудувавши якомога більше робочих гіпотез. На занятті доречний набір таких запитань
1. Опишіть, яка Ви людина.
2. З якими очікуваннями Ви прийшли на це зайняття
3. Що Ви бажаєте отримати від цих зустрічей
4. Що Ви очікували від заняття, яке проходило сьогодні
5. Що Вам запам’яталося? Головне завдання першого заняття – налагодження первинних стосунків між учасниками групи, які є основою для довірливої та результативної роботи.
Заняття 2. Емоційний аспект самооцінки учасників групи до притаманних їм негативних проблем. Заняття передбачає діагностику емоційного стану на основі його самоусвідомлення шляхом візуалізації образів та усвідомлення захисних механізмів, за допомогою яких виникає можливість неглибокого переживання негативних переживань.
Основні поняття, на які акцентується увага при проведенні та
обговоренні вправи: самоповага, самоповага-неповага, почуття провини, Я-концепція, самоусвідомлення, відповідальність за власні особливості, самооцінка, самопізнання.
Кожному з учасників пропонується намалювати себе, але невласний портрета те, як він себе бачить і почуває. На зображенні немає бутині іменні прізвищ, тому що піддаватися аналізу будуть не учасники групи, а малюнки для з’ясування ставлення учасника до себе.

204 Діагностику емоційного самоставлення можна провести на основі історії життєвого шляху. Малюнок складається з трьох окремих сюжетів Я-минуле, Я-теперішнє, Я-майбутнє.
Питання, які ставляться у процесі обговорення
1.
Яка проблема актуальна для цієї людини Що Вибачите на зображенні Що, крім зображення себе, бажала передати ця людина Яке почуття виникає, коли Видивитесь на цей малюнок Що подобається (не подобається) у зображенні Як ця людина ставиться до себе Чим відрізняються малюнки один від одного Побудуйте розповідь за зображенням. Якщо застосовується варіант поєднання малюнків, то пропонується завдання, починаючи з ведучого, почергово скласти розповідь з усіх малюнків. Це породжує відчуття взаємопов’язаного кола та почуття необхідності кожного члена групи. Вже на цьому занятті починається початковий етап формування навичок нейтралізації психічної напруги та здатність долати негативні переживання шляхом їх візуалізації та вміння знаходити правильне рішення.
Заняття 3. Опанування світом власних емоцій. Заняття передбачає роботу з власною Я-концепцією учасників групи шляхом опанування ними навичками нейтралізації психічної напруги та переведення її на власний розвиток і розкриття нових можливостей долання проблем через усвідомлення образу “Я-чуттєвий”. Основним завданням заняття є розвиток здібностей жити в умовах негативних переживань. Для цього доцільно є застосовувати певні вправи
“Наш настрій” – учасникам групи пропонується описати свій настрій за допомогою будь-якої метафори або образу, наприклад, сонячний день, тяжкі хмари, небесна синява, одинока сосна тощо. Ті образи що схожі один з одним, об’єднуються і будують окрему картину. У процесі побудови картини робота спрямована на окремі почуття і стосунки.
“Заплющ очі” – Яка емоція домінує в цей момент Яке місце вона займає Звідки вона взялася
“Конфлікт емоцій” – учасникам групи пропонується обрати роль визначених емоцій, почуттів, що є у нього в певний момент. Наступним етапом є обговорення можливості ужитися з такою кількістю емоцій.

205 Запитання можуть моделюватися уході обговорення образів. Це дає змогу більш вагомо та чіткіше намалювати шлях виникнення негативних переживань та формувати певні форми поведінки.
Заняття 4. Розвиток і закріплення навичок дій у стресовій ситуації. Заняття передбачає формування вміння трансформації енергії психічної напруги, що виникає внаслідок стресової ситуації в пошукову активність виходу з цього стану. Завданням заняття є програвання психодраматичного переживання почуття провини за щось.
Основні питання, які необхідно вирішити на занятті
1.
Ситуація стресу. Пошук джерела можливостей. Цінність досвіду, що набутий у проблемній ситуації. Розповіси, що буде, якщо тебе не буде Я помру, тому що. Яне помру, тому що. Як ти живеш, коли ти дійсно живеш
Рекомендовані вправи
“Кришталева ваза в центрі кола розташовується кришталева ваза. Ведучий Ця кришталева ваза – посуд для ваших бажань, надій, сподівань, думок та почуттів. У нього ви можете покласти те, що для вас уявляється важливим і цінним. Це те, що ви дуже любите і те, що для вас найдорожче. Після цього ведучий миттєво неочікувано розбиває вазу. Важливо обговорити, що у цей момент відчули учасники, що їм забажалося зробити. Головне – сказати їм, що те, що вони пережили – це реальна модель стресу, реальна напруга, і те, що вони відчули – є реакцією на цей стрес.
“Життя Смерть” – учасники групи пишуть на двох аркушах життя та смерть. Потім роздають аркуші тим, кому більше підходить поняття життя, а кому смерть. Обговорюються конкретні почуття і ставлення до цих категорій.
20 засобів виходу зі стресової ситуацій (групове обговорення).
Написати епітафію на себе. Наприклад, групі пропонується обговорити питання проте, навіщо жити і що вдалося досягнути за свій вік. Потім членам групи треба написати епітафію на власній могилі. Особливістю є те, що робота ведеться не тільки зі змістом епітафії (хоча він є відображенням того, що про себе уявляє людина, ай із процесом її написання та читання.

206
Заняття 5. Зниження деструктивної конфліктності. Мета заняття – усвідомлення власної конфліктності. Основними завданнями є
– визначення та оволодіння конструктивними стратегіями поведінки у конфлікті
– навчання засобами аналізу конфліктних ситуацій
– пошук індивідуальних та групових стратегій трансформації деструктивної конфліктності у конструктивну.
Рекомендовані вправи
“Острів” – Уявіть собі, що випливете на пароплаві. Раптом ви зазнаєте аварії. Тепер Вина острові, і найжахливіше те, що, крім Вас та тих, хто врятувався, на острові нікого немає. Щоб вижити протягом місяця, поки прийде рятувальний корабель, вам потрібно чимось харчуватися, ймовірно, Вам потрібно з’їсти свого товариша. Поміркуйте та обговорить, кого можна з’їсти.
“Боротьба за вплив” – група поділяється натри частини, одна з них є за своєю структурою низько організованим утворенням, інша, навпаки – високоорганізована група, в якій є внутрішній лад та ієрархічність стосунків. Третя частина уособлює в собі радників мозок. Завдання треба переманити на свій бік богів. Перша та друга групи можуть звернутися за допомогою дорадників, але приносячи у жертву одного з членів групи. Робота ведеться через аналіз процесу, почуттів та взаємостосунків.
Заняття 6. Трансові переживання.
Заняття передбачає формування здатності до рефлексії власних станів, таких, що є джерелом задоволення власних досягнень, перемогою над собою стану катарсису в результаті звільнення від негативних емоцій (агресії, подразливості тощо) Переживання таких станів є важливою потребою для особистості, фрустрація яких викликає стан незадоволеності, загального дискомфорту, який веде до зростання напруги. Важливо навчити членів групи рефлексії цих станів для того, щоб не виникало фіксації на незадоволенні потреби в переживанні свого Я. Для проведення заняття доцільно застосовувати певні вправи.
Діалог із дзеркалом
Кожному учаснику видається невелике дзеркало. Інструкція Запитай його хто ти Чекай відповіді. Подивись, як зміниться твоє обличчя, коли ти отримаєш відповідь. Запитай його що ти справді бажаєш Подивись, як зміниться твоє обличчя, коли ти отримаєш

207 відповідь тощо. Робота ведеться з образами, почуттями, думками, що виникли у процесі виконання вправи, такі після нього.
Картина на стіні
Група малює на стіні картину у власному уявленні.
Заняття 7. Підсумкове. Проводиться для закріплення навичок, отриманих у процесі тренінгу.
Питання для обговорення:
1.
Що мені дали тренінги Чи задоволений я тим, що відбувалося Чи задоволений я собою Що важливого я отримав із тренінгів Життя після тренінгів. На останньому занятті головне – створити умови для того, щоб учасники занять змогли надати один одному зворотний зв’язок з усього курсу групових занять. Це впроваджується формулою – дякую тобі (Ім’я), зате
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.
Абрамова Г. С. Практическая психология: учеб. для студ. вузов. – Изд е. , перераб. и доп. / Г. С. Абрамова. – М : Академ. Проект, 2001. – 480 с.
2.
Асанова Н. К. Пресуицидальное состояние у девочки- подростка: нарушенный образ тела и роль отца / Н. К. Асанова //
Моск. психотерапевтич. журн.– 2007. – № 2. – С. 186–210.
3.
Блинова О. Є. Психологічні фактори суїцидальної поведінки у підлітковому віці / О. Є. Блинова // Актуальні проблеми суїцидології : зб. наук. праць. – К, 2002. – Ч. 1. – С. 31–33. Бондаренко А. Ф. Психологическая помощь: теория и практика / А. Ф. Бондаренко. – Изд. е, испр. и доп. – М. : Независимая фирма
“Класс”, 2001. – 336 с.
5.
Войцех В. Ф. Факторы риска повторных суицидальных попыток / В. Ф. Войцех // Социальная и клиническая психиатрия. –
2002. – Т. 12, Вып. 3. – С. 14–22.
6.
Гашека Т. В. Практичні рекомендації для проведення психокорекційної роботи з підлітками за наявності суїцидальних
ідеацій / Т. В. Гашека // Практична психологія та соціальна робота. –
2006. – № 7. – С. 68–72.
7.
Гашека Т. В. Профілактика самогубства серед підлітків методика для вимірювання суїцидальної поведінки / Т. В. Гашека // Практична психологія та соціальна робота. – 2005. – № 4. – С. 53–56.
8.
Гратис К. Зона риска О самоубийствах подростков] // Природа и человек. – 2002. – № 2. – С. 18–20.
9.
Діденко О. І. Суїцидальні наміри у психологічному портреті злочинця / О. І. Діденко; за заг. ред. СІ. Яковенка // Психологія суїцидальної поведінки Діагностика, корекція, профілактика : зб. наук. праць. – К. : РВВ КІВС, 2000. – С. 152–155.
10.
Дюркгейм Э. Самоубийство: Социологический этюд / Э. Дюркгейм.– СПб. : Союз, 1998. – 496 с.
11.
Ефремов, В. С. Основы суицидологии / В. С. Ефремов.– СПб :
Диалект, 2004. – 479 с.
12.
Заброцький М. Психологу про суїцид / М. Заброцький, Л. Ска- ковська, Л. Лавренюк // Психолог. – 2007. – Трав. (№ 20). – С. 25–30.
13.
Завадська Н. В. Проблема самогубства у підлітковому середовищі / Н. В. Завадська // Соціальний працівник. – 2007. – Січ.
(№ 2). – С. 10–12.

209 14.
Загальнопсихологічні особливості суїциду / за ред. В. П. Москаль- ця // Психологія суїциду. – К. , 2004. – С. 7–81.
15.
Иванов ДАО роли алкоголя в суицидальных проявлениях / Д. А. Иванов // Психология и соционика межличностных отноше- ний. – 2005. – № 7. – С. 10–14.
16.
Иванов Д. А. Суицидальные действия юношей при психичес- ком инфантилизме и другой пограничной психопатологии / Д. А. Ива- нов // Психология и соционика межличностных отношений. – 2005. –
№ 6. – С. 19–21.
17.
Калініна Ю. Запобігання суїцидальній поведінці серед підлітків Ю. Калініна // Психолог. – 2005. – Верес. (№ 35). – С. 26–32.
18.
Карсон Р. Расстройства настроения и суицид / Р. Карсон, Д. Батчер, С. Минека // Карсон Р, Батчер Д, Минека С. Аномальная психология. – С. Пб. : Питер, 2004. – С. 360–462.
19.
Кибрик Н. Д. Дезадаптация и суицид у студентов вузов / Н. Д. Кибрик // Научные и организационные проблемы суицидоло- гии. – М. : Изд-во Моск. НИИ психиатрии, 1983. – С. 97–105.
20.
Кльоц Л. А, Соціальному педагогу про суїцид / Л. А. Кльоц, ММ. Заброцький // Соціальний працівник. – 2007. – Верес. (№ 17). – С. 15–31.
21.
Ковалев О. Г. Психологические проблемы суицидального поведения осужденных в пенитенциарных учереждениях России / О. Г. Ковальов, Н. Т. Тимонин, Э. А. Суслов // Психологический журнал. – 1998. – Т. 19, № 5. – С. 30–37.
22.
Коцан І. Я. Психологія здоров’я людини навч. посіб. / І. Я. Ко- цан, Г. В. Ложкін, МІ. Мушкевич; за ред. І. Я. Коцана. – Луцьк : РВВ Вежа Волин. нац. унту ім. Лесі Українки, 2009. – 316 с.
23.
Коханенко Л. Проблеми самогубства Погляди І. Сікорського та сучасні досліди / Л. Коханенко // Практична психологія та соціальна робота. – 2002. – № 4. – С. 49–51.
24.
Лестер Д. Самоубийство за решеткой / Д. Лестер, Б. Данто. – Рязань : Стиль, 1994. – 200 с. Лісова ОС. Психологія суїцидальної поведінки / ОС. Лісова Чернівці : б. в, 2004. − 233 с.
26.
Логвиненко О. І. Врахування детермінантів професійної деформації працівників ОВС як фактор запобігання суїцидальним проявам / О. І. Логвиненко, О. В. Тимощук; За заг. ред. С.І.Яковенка / Психологія суїцидальної поведінки Діагностика, корекція, профілактика Зб. наук. праць. – К. : РВВ КІВС, 2000. – С. 103–106.

210 27.
Медведєв В. С. Самогубство як проблема юридичної психології / В. С. Медведєв // Актуальні проблеми суїцидології: зб. наук. праць. – К, 2002. – Ч. 2. – С. 121–126.
28.
Медведєв В.С. Суїцид та професійна деформація працівників органів внутрішніх справ / В. С. Медведєв; за заг. ред. СІ. Яковенка // Психологія суїцидальної поведінки Діагностика, корекція, профілактика зб. наук. праць. – К. : РВВ КІВС, 2000. – С. 62–65.
29.
Мелентьев М. П. Предупреждение самоубийств среди лиц, осужденных к лишению свободы / М. П. Мелентьев, А. П. Тищенко. – К. : Медиздат, 1994. – 150 с.
30.
Михайлова М. Н. Факторы риска суицидального поведения студентов / М. Н. Михайлова // Факторы риска при неврологических и пограничных заболеваниях : сб. научн. тр.– Томск : Изд-во Томск. мед. ин-та, 1988. – С. 101–103.
31.
Могдалёва И. В. “Суицидальный герой к постановке проблемы / И. В. Могдалёва // Наука. Релігія. Суспільство. – 2006. –
№ 2. – С. 127–131.
32.
Моховиков АН. Суицидальное поведение / АН. Мохови- ков // Моховиков АН. Телефонное консультирование. – М, 2002. –
Гл. 21. – С. 288–378.
33.
Моховиков АН. Телефонное консультирование / АН. Мохо- виков. – М. : Смысл, 1999. – 410 с.
34.
Напрасная смерть. Причины и профилактика самоубийств / под ред. Д. Вассерман ; перс англ. Е. Ройне]. – М. : Смысл, 2005. – 310 с.
35.
Нарижный Ю. О. Суициды и меры по их предупреждению сре- ди сотрудников ОВД / Ю. О. Нарижний; за заг. ред. СІ. Яковенка // Психологія суїцидальної поведінки Діагностика, корекція, профілактика зб. наук. праць К. : РВВ КІВС, 2000.– С. 96–99. Осетрова О. А. Психоаналитический аспект исследования феномена суицида / О. А. Осетрова // Дніпропетр. нац. унт. Вісник. – Д, 2003. – Вип. 9 : Соціологія. Філософія. Політологія. – С. 98–107.
37.
Патопсихологія суїцидальної поведінки / за ред. В. П. Москаль- ця // Психологія суїциду К, 2004. – С. 145–209.
38.
Пашукова ТИ. Диагностика и психокоррекция эгоцентризма в профилактике суицидов у сотрудников органов внутренних дел / ТИ. Пашукова // Психологія суїцидальної поведінки Діагностика, корекція, профілактика зб. наук. праць / за заг. ред. СІ. Яковенка. – К. : РВВ КІВС, 2000. – С. 144–148.

211 39.
Пельцман Л. Стрессовые состояния у людей, потерявших работу / Л. Пельцман // Психологический журн. – 1992. – Т. 13, № 1. – С. 126–130.
40.
Прийменко В. М. Суїцидальна поведінка. Психологічний аналізі профілактика метод. рек. для практ. психологів і соціальних педагогів В. М. Прийменко. – К. : КМПУ ім. БД. Грінченка, 2005. – 43 с Психологія суїциду : посібник / за ред. В. П. Москальця. – К. :
Академвидав, 2004. – 286 с. – (Альма-матер).
42.
Пилягина Г. Я. Особенности суицидогенеза различных форм аутоагрессивного поведения в молодом возрасте / Г. Я. Пилягина // Проблеми медичної науки та освіти. – 2003. – № 4. – С. 53–57.
43.
Подмазін С. Діти із суїцидальними тенденціями Психологічна підтримка / С. Подмазін // Психолог. – 2002. – Берез. (№ 12). – С. 8–13.
44.
Полегешко О. Психологія суїциду // Психолог. – 2006. – Груд.
(№ 47). – С. 23–30. Попередження суїцидальної поведінки дітей і підлітків // Все для вчителя. – 2003. – Жовт. (№ 30). – С. 53–64. Психологічні травми і самогубство (Поради фахівців) // Безпека життєдіяльності. – 2006. – № 4. – С. 43–44.
47.
Психология экстремальных ситуаций : хрестоматия / сост. А. Е. Тарас, К. В. Сельченок. – М. : ACT; Минск : Харвест, 2002. – 480 с. Психологія суїцидальної поведінки. Діагностика, корекція, профілактика : зб. наук. праць / за заг. ред. СІ. Яковенка. – К, 2004.
49.
Пурло Е. Ю. Возможность превенции суицида через работу с кризисными состояниями: интегративный подход / Е. Ю. Пурло // Практична психологія та соціальна робота 2006.– № 6.– С. 67 – 74.
50.
Пурло Е. Ю. Исследование возможности использования краткосрочной интегративной групповой психотерапии для превен- ции суицида / Е. Пурло // Психология и соционика межличностных отношений. – 2006. – № 2. – С. 52–59.
51.
Пурло Е. Ю. Опыт применения интегративной психотерапии как способ превенции суицида / Е. Ю. Пурло // Практична психологія та соціальна робота. – 2006. – № 5. – С. 31–42.
52.
Пурло Е. Ю. Понятие суицида в интегративном подходе: кризисное измерение // Психология и соционика межличностных отношений.– 2005.– № 10.– С. 18 – 23. Рибалка ВВ. Психологічна профілактика суїцидальних тенденцій в учнівської молоді / ВВ. Рибалка. – Кб. в, 2008.

212 Рибалка ВВ. Психологічна профілактика суїцидальних тенденцій проблемної особистості / ВВ. Рибалка. – К. : Шкільний світ, 2009. – 119 с.
55.
Розанов В. А. Опыт организации системы суицидальной пре- венции в подразделениях Украинской армии / В. А. Розанов, АН. Мо- ховиков, С. П. Тронько, Е. Е. Матвиевский; за заг. ред. СІ. Яковенка // Психологія суїцидальної поведінки Діагностика, корекція, профілактика зб. наук. праць. – К. : РВВ КІВС, 2000. – С. 161–164.
56.
Романовська Д, Робота з підлітками, схильними до суїциду / Д. Романовська, С. Собкова // Психолог. – 2006. – Квіт. (№ 15).– С. 26–29. – (Психопрофілактика суїциду.
57.
Скаковська Л. А. Практичному психологу про суїцид / Л. А. Скаковська // Практична психологія та соціальна робота. –
2005. – № 4. – С. 57–62; Психолог. – 2004. – Черв. (23/24). – С. 61–63.
58.
Собко В. Роздуми про суїцид / В. Собко // Персонал плюс. –
2006. – Серп. (№ 33). – С. 6.
59.
Сокирська Л. Попередження суїцидальної поведінки дітей та підлітків / Л. Сокирська // Соціальний педагог. – 2007. – Січ. (№ 1). – С. 30–34.
60.
Соколова ЕТ. Связь психологических механизмов защиты с аффективно-когнитивным стилем личности у пациентов с повторны- ми суицидальными попытками / ЕТ. Соколова, Ю. А. Сотникова //
Вестник МУ. Сер. 14. Психология.– 2006. – № 2. – С. 12–28. Сорокопуд В. Від карооких ведмежат до темних тіней дитячого суїциду / В. Сорокопуд // Дзеркало тижня. – 2006. – 21 січ. –
№ 2. – С. 22.
62.
Старшенбаум Г. В. Суицидология и кризисная психотерапия / Г. В. Старшенбаум. – М. : Когито-Центр, 2005. – 375 с. – (Клини- ческая психология). Суїцидальна поведінка особистості / за. ред. Т. М. Титарен- ко // Психологія життєвої кризи. – К. : Агропромвидав України,
1998. – С. 159–178.
64.
Суицидология: прошлое и настоящее: Проблема само- убийства в трудах философов, социологов, психотерапевтов и в худо- жественных текстах / сост. АН. Моховиков. – М. : Когито-Центр,
2001. – 568 с.
65.
Телефанко Б. М. Причини та попередження самогубств серед особового складу органів внутрішніх справ / Б. М. Телефанко, ОС. Віз- няк; за заг. ред. СІ. Яковенка // Психологія суїцидальної поведінки

213 Діагностика, корекція, профілактика : зб. наук. праць. – К. : РВВ КІВС,
2000. – С. 10–14.
66.
Тененьова Ю. Планета самогубців / Ю. Тененьова // ПіК. –
2004. – № 20. – С. 26–29.
67.
Трусова СМ. Соціально-психологічні передумови та профілактика суїцидальної поведінки підлітків і юнацтва / СМ. Трусова. – К. : Академвидав, 2000. – 200 с.
68.
Хазратова Н. В. Психологічні проблеми та особистісні кризи студентського віку / Н. В. Хазратова // Особистісні кризи студентського віку : зб. наук. статей / за ред. Т. М.Титаренко. – Луцьк,
2001. – С. 14–18.
69.
Харченко Є. М. Психосоціальні аспекти суїцидальної поведінки при церебральному атеросклерозі / Є. М. Харченко // Київ. міжнар. унт. Вісник / ред. кол. : ТО. Піроженко та ін. – К, 2006. – С. 182–190.– (Психологічні науки ; Вип. 8).
70.
Цимбалюк І. Самогубство як проблема девіантної поведінки / І. Цимбалюк // Психолог. – 2003. – Груд. (№ 46). – С. 12–14.
71.
Цільмак ОМ. Профілактика самогубств серед співробітників
ОВС / ОМ. Цільмак // Психологія суїцидальної поведінки Діагностика, корекція, профілактика : зб. наук. праць / за заг. ред. СІ. Яковенка К РВВ КІВС, 2000.– С. 83 – 88.
72.
Чудакова О. Феномен суїциду / О. Чудакова // Соціальна психологія. – 2003. – № 2. – С. 134–141.
73.
Шавроцька Н. та ін. Суїцид як соціально-психологічний феномен / Н. Шавроцька, О. Гончаренко, І. Мельникова // Психолог. –
2002. – Жовт. (№ 38/39). – С. 46–57.
74.
Шебанова С. Г. Мотивація суїцидальної поведінки неповнолітніх як об’єкт комплексного аналізу / С. Г. Шебанова // Актуальні проблеми суїцидології : зб. наук. праць. – К, 2002. – Ч. 2. – С. 60–66.
75.
Шмаров И. Видр. Конфликты среди осужденных и профи- лактика правонарушений в местах лишения свободы / И. В. Шмаров.– М. : Медицина, 1981. –200 с.
76.
Шумакова Л. П. Психологическая помощь по предупрежде- нию суицидального поведения / Л. П. Шумакова // Актуальні проблеми суїцидології : зб. наук. праць. – К, 2002. – Ч. 2. – С. 81–87.
77.
Юрчук О. Ф. Особенности экспертного лингвистического ана- лиза предсмертных посланий суицидального характера / О. Ф. Юрчук // Психологія суїцидальної поведінки Діагностика, корекція, профілактика : зб. наук. праць / за заг. ред. СІ. Яковенка. – К. : РВВ КІВС, 2000. – С. 181–186.

214
Навчальний план та програма спецкурсу
“ПСИХОЛОГІЯ СУЇЦИДУ

Пояснювальна записка

Гострота, складність, психологічна основа проблематики суїциду спонукали введення спецкурсу Психологія суїциду для студентів спеціальності Психологія щодо опанування ними науковими теоріями саморуйнівної поведінки, основними її чинниками, засвоєння прикладних аспектів зазначеної проблеми і формування навичок надання психологічної допомоги при суїциді. Спецкурс Психологія суїциду належить до циклу вибіркових професійно-орієнтованих дисциплін, спрямованих на практичну підготовку спеціалістів-психологів.
Мета курсу: ознайомлення студентів із широким колом теоре- тико-методологічних питань психології суїциду, формування системи наукових знань у галузі теорії суїцидальної поведінки, практики психологічного консультування та терапії осіб із суїцидальними намірами, формування вмінь та навичок консультативної роботи та попередження суїцидальних спроб серед населення.
Завдання курсу
Сформувати у студентів

знання з теорії суїцидальної поведінки, мотивації та факторів, які детермінують суїцидальну спрямованість особистості

понятійний апарат з психології суїциду на базі ознайомлення з основною психологічною літературою вміння та навички роботи з діагностичними методиками із суїцидології та інтерпретації отриманих даних для встановлення психологічного діагнозу навички проведення консультування осіб, схильних до суїцид- дальних намірів, та опанування студентами методиками та техніками терапії щодо осіб, які здійснили спробу самогубства.
Вимоги до знань та вмінь студентів
Знати:

теорії та концепції суїцидальної поведінки мотивацію та фактори, які детермінують суїцидальні спроби основні методи діагностики суїцидальної поведінки.

215
Вміти:

виявляти медико-психологічні фактори суїцидального ризику проводити психологічні консультування та терапію осіб, схильних до суїцидальних намірів, та осіб, що вчинили суїцидальні спроби. Спецкурс Психологія суїциду читається для студентів V курсу факультету психології після дисциплін Основи психологічного консультування, Основи психотерапії (чи водночас із ними.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал