Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів




Сторінка17/18
Дата конвертації26.12.2016
Розмір5.01 Kb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18
11.6. Участь у дискусії щодо проблемних питань
семінарських занять, за результатами презентації
рефератів, міні-лекцій та експертних оцінок (НВЗ)
Кінцева мета дискусії: в ході обговорення виявити всі можливі аспекти і підходи до розглядуваного питання. Тут може застосовуватися метод “міні лекція”: студент готує міні-лекцію, реферат або експертну оцінку з проблемного питання. Мета цього – сформулювати проблему і окреслити дискусійні питання. Далі відбувається дискусія.

325
11.7. Участь у навчально-діловій грі
„„Прийняття групових рішень‟‟
Мета заняття: отримання уявлень про обов´язкові умови проведення обговорення в групі. Засвоєння знань про процедурні аспекти структуризації проблеми, представленої до рішення в групі. Ознайомлення з процедурою збору
індивідуальних пропозицій
і вироблення кооперативного рішення.
Оснащення: для проведення заняття необхідна аудиторна дошка і крейда або аркуші формату А 4 і кольорові фломастери.
Порядок роботи. Процедура ухвалення рішення включає низку станів, па яких учасники повинні:
1. Визначити проблему письмово.
2. Розглянути ситуацію, в якій виникла проблема.
3. Знову сформулювати проблему, якщо її дійсно необхідно вирішити.
4. Згенерувати альтернативні рішення проблеми.
5. Вибрати одну альтернативу.
6. Перевірити обране рішення.
7. Реалізувати обране рішення.
8. Проаналізувати - чи розв´язана проблема? Завдання щодо прийняття рішення структурується за: а) ситуацією, в якій виникла проблема; б) метою, яку необхідно досягти; в) засобами, якими розпоряджаються особи, що приймають рішення. Чотири аркуші паперу або чотири частини дошки мають такі заголовки: ситуація, мета, засоби
і пропозиції.
Учасники заняття розпочинають аналізувати ситуацію, в якій виникла проблема. При цьому відбувається збір
інформації від усіх учасників заняття і будь-хто з них веде
записи під заголовком ситуація.
Після отримання повного опису ситуації учасники заняття беруться до заповнення розділу мета, в якому

326 формулюються одне або два (не більше) завдання.
Після розділу мета учасники заповнюють розділ засоби,
в якому перелічують усі наявні засоби досягнення мети.
Рішення про занесення у вищезгадані розділи тих чи
інших пропозицій учасників приймаються на підставі правила консенсусу, тобто члени групи принаймні не заперечують інформації про ситуацію, мету і засоби.
Якщо для уточнення інформації потрібен додатковий час, то він має бути виділений головуючим гри.
Розділ
пропозиції
заповнюється за правилами проведення „„мозкового штурму‟‟, тобто провідний учасник групи, що веде записи, фіксує в цей розділ будь-які пропозиції, заявлені як спосіб досягнення бажаної мети в конкретній ситуації за наявності описаних вище засобів.
При цьому фаза збору інформації не повинна переходити у фазу оцінки пропозицій, які були згенеровані. Важливою умовою є також відсутність поспіху на шляху до рішення проблеми через пропозиції - група має повністю відпрацювати інформацію і згенерувати певний об´єм пропозицій, який підлягає подальшій обробці.
В результаті відбору внесених пропозицій формується
план дій. При цьому можуть бути розподілені ролі виконавців або відповідальних за реалізацію певних пропозицій. На цій стадії важливо врахувати ступінь залучення кожного учасника заняття, що вніс ту чи іншу пропозицію.
Необхідно фіксувати всі випадки
ігнорування висловленої думки або відмови учасника групи захищати свою думку.
Обробка й інтерпретація результатів. По закінченню заняття проводиться обговорення викопаної роботи. Члени групи розповідають про те, що допомагало їм в роботі і що заважало, або пс сприяло їх роботі з ухвалення рішень.
Приклад управлінської задачі, що вимагає злагодженого групового прийняття рішення і його реалізації: „„Ви

327 директор середньої загальноосвітньої школи в невеликому містечку. Під час занять другої зміни учнів в мікрорайоні вимикають електроенергію. Відбувається це пізньої осені або па початку зими. Визначте проблему, особливості ситуації, наявні засоби і сформуйте набір пропозицій для її вирішення‟‟.
11.8. Участь у навчально-рольовій грі
„„Послідовність дій при вирішенні проблем‟‟ (НВЗ)
Час виконання: 60-90 хвилин.
Мета: дослідження послідовності дій при вирішенні проблем.
Кількість учасників: від 5 до 25 осіб.
Умови проведення: приміщення, достатньо просторе для того, щоб всі учасники могли знаходитися в спільному колі, а в разі потреби поділитися на пари і працювати, не заважаючи один одному.
Необхідно приготувати великі аркуші паперу і маркери або допису з крейдою для запису коментарів членів групи під час обговорені). Аркуші паперу з подібними коментарями можна прикріпити до стіни і використати як нотатки або залишити па стіні до завершення роботи майстер-класу.
Дані
„„нотатки‟‟ відображатимуть взаємозв´язок занять, що проводяться, і демонструватимуть прогрес у навчанні.
Керівник заняття може написати основні теоретичні моменти па спеціальному прозорому папері, і тоді знадобиться проектор та екран.
Усі друкарські матеріали до вправи мають бути підготовлені наперед і в достатній кількості. Списки літератури можна роздати наприкінці вправи, за об´ємом вони не повинні перевищувати однієї сторінки.
Усі члени групи мають взяли участь в подальшому обговоренні даної вправи, і у кожного має бути можливість висловитися.

328
Наприкінці проводиться загальногрупове обговорення доводів „„за і проти‟‟ використання подібної послідовності дій у ситуаціях повсякденного консультування.
Оцінювання: всі учасники по черзі говорять про те, чому вони навчилися, виконуючи цю вправу, і що вони візьмуть з собою в „„реальне життя‟‟, не пов´язане з життям групи.
Завершення: учасникам надається 5 хвилин на постановку питань, аналіз свого емоційного стану, звернення до інших учасників групи і обговорення того, що виникло в процесі виконання вправи.
Послідовність дій при вирішенні проблеми
І етап Прояснення проблеми. Консультант і клієнт обговорюють проблему до тоді, доки її суть не стане зрозумілою для обох
II етап Аналіз можливих рішень. Консультант і клієнт проводять „„мозковий штурм‟‟, визначаючи всі можливі рішення
III етап Вибір рішення. Клієнт визначає яке з рішень є найбільш прийнятним
IV етап Практика. Клієнт намагається розв´язати проблему за допомогою вибраної стратегії
V етап Оцінка. Клієнт і консультант оцінюють ефективність використаної стратегії.
Якщо обрана стратегія не була ефективною, то вони повертаються до І і II етапів.
Переформулюють проблему і обмірковують нові рішення




329
11.9. Участь у науковій студентській конференції
Один чи два рази на рік в університеті проходить наукова студентська конференція.
Участь у роботі конференції дає можливість сформувати низку важливих навичок:
- навчитися виступати перед аудиторією,
- навчитися викладати свою думку з тих питань, що обговорюються, аргументувати її,
- обґрунтовувати і відстоювати свою позицію,
- вислуховувати думку інших людей,
- розширити свій професійний світогляд,
- отримати досвід проведення наукових досліджень і участі в наукових дискусіях.
Студенти беруть участь у конференції шляхом написання тез та доповіддю безпосередньо у процесі конференції.

330
12. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ
КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ З КУРСУ
«ПОВЕДІНКА СПОЖИВАЧІВ»
1. ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ
Згідно з навчальним планом підготовки спеціалістів з економічного спрямування (маркетингу/менеджменту) студенти виконують контрольну роботу з дисципліни
“Поведінка споживачів‟‟. Виконання контрольної роботи сприяє поглибленню знань та придбанню практичних навиків з питань розробки методів впливу на споживацьку поведінку, формування рішень споживача стосовно придбання товару, дослідження мотивації поведінки споживача, розвиває самостійність, вміння аналізувати та застосовувати знання в практичній маркетинговій діяльності.
Метою контрольної роботи є отримання навичок впливу на споживацьку поведінку та вдосконалення методів дослідження поведінки споживача в комплексі маркетингової діяльності окремо обраного сегменту ринку.
Студенти виконують контрольну роботу на тему
„„Методи дослідження мотивації поведінки споживачів‟‟.
Загальний обсяг контрольної роботи не менш 20-25 сторінок машинописного тексту. Ілюстративний матеріал розміщується в тексті за змістом або у вигляді додатків згідно плану контрольної роботи.
Виконану роботу необхідно здати в термін, що визначається навчальною частиною.
2. СТРУКТУРА КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
Робота повинна складатися з:
- вступу (3-5 сторінки)
- основної частини (15-20 сторінок)
- список літератури
- додатки (схеми, креслення, анкети, зразки рекламних оголошень).

331 3. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
Зміст роботи повинен мати чітку та логічну побудову.
І. Вступ. У вступі необхідно обґрунтувати проблеми та питання аналізу поведінки споживачів, питання мотивації споживацької поведінки. Чітко пояснити актуальність обраної теми, сформулювати мету та завдання контрольної роботи.
ІІ. Основна частина. Ця частина передбачає розкриття змісту обраної теми і складається з чотирьох підрозділів:
ІІ (а). Першим вихідним моментом, обов‟язковим для дослідження поведінки споживачів, є наявність взємозв‟язку комплексу маркетингу зі споживачем, характеристика підходів до проведення ринкових досліджень визначеного сегменту ринку.
Дослідження містить:
1. Визначення потреби та виду ринкового попиту.
2. Дослідження і аналіз визначеного ринку що включає:
- дослідження сегментування ринку;
- дослідження потреб;
- дослідження ринку продавця;
- дослідження ринку покупця;
3. Оцінка поточного попиту.
ІІ (б). Другим напрямком роботи є вивчення ринку за допомогою мотивації споживачів визначеного сегменту ринку та викладення результатів вивчення мотивації.
ІІ (в). Третім напрямком роботи є дослідження поведінки споживачів обраного сегменту ринку, принципи
і методи його вивчення та моделювання поведінки споживачів на прикладі окремого виду продукції.
ІІ (г). Четвертий етап включає розробку процесу роботи з залучення потенційних клієнтів та плану залучення на обслуговування потенційного клієнта.
ІІІ. Висновки. Узагальнення та пропозиції згідно результатів проведеного дослідження.
ІV. Використана література та електронні джерела.

332
13. ЗАПИТАННЯ ДО ІСПИТУ
1.
Мотив. Дослідження мотивів поведінки споживачів.
2.
Теорії мотивацій та їх дослідники
3.
Вимоги споживачів та споживчі звички.
4.
Мотиви в рекламних повідомленнях. Охарактеризуйте кожен мотив.
5.
Психологічна установка та засади її формується
6.
Домінінта, стадії розвитку домінанти.
7.
Домінантний осередок та його властивості.
8.
Властивості стереотипів, види стереотипів.
9.
Основні прийоми виявлення стереотипів.
10.
Головна проблема дослідження людини в психології та маркетингу.
11.
Довільна і мимовільна активність за Х. Хекхаузеном.
12.
Поняття мотивації з погляду І. П. Павлова.
13.
Потреби, мотивації згідно концепції П.В. Симонова.
14.
Класифікація потреб А. Маслоу.
15.
Сучасні підходи до класифікації потреб.
16.
Теорії мотивації та їх категорії.
17.
Потреба та інтерес.
18.
Процесійні теорії мотивації споживача.
19.
Сутність потреб, їх розподіл.
20.
Закон зростання потреб. Закон Енгеля.
21.
Економічні потреби суспільства та їх класифікація.
22.
Індивідуальні та суспільні потреби, їх суть.
23.
Фактори і методи формування потреб.
24.
Маржиналізм та його представники.
25.
Економічні інтереси споживача та їх особливості та класифікація.
26.
Особливості економічних інтересів споживача.
27.
Складові державного інтересу.
28.
Які процеси охоплює груповий та особистий інтерес.
29.
Споживацька поведінка за К. Марксом і Ф. Енгельсом.
30.
Корисність та споживацька поведінка за К. Менгером.
31.
Корисність та споживацька поведінка за Л. Вальрасом.

333 32.
Корисність та споживацька поведінка за У. Джевонсом.
33.
Ідейні погляди А. Маршалла.
34.
Ідейні погляди Є. Слуцького.
35.
Споживаца модель Т. Веблена.
36.
Ідейні погляди Г. Беккера і Дж. Стіглера.
37.
Теорія К. Ланкастера та її суть.
38.
Модель М. Фішбайна та І. Айзена та її суть.
39.
Теорія споживача за Дж. Кейнсом.
40.
Теорія життєвого циклу за Ф. Модільяні
41.
Ідейні погляди М. Фрідмана.
42.
Соціологічні підходи до проблем споживання за Дж.
Катоном.
43.
Чинники, що впливають на характер та особливості споживацької поведінки.
44.
Передумови розвитку захисту прав споживачів в Україні:
історичний аспект.
45.
Передумови розвитку захисту прав споживачів в
Україні: соціально-правовий аспект.
46.
Загальна характеристика законодавства України про захист прав споживачів.
47.
Етапи розвитку законодавства України про захист прав споживачів.
48.
Етапи розвитку рекламної діяльності.
49.
Види реклами та їх характеристика.
50.
Завдання реклами.
51.
Зовнішня реклама та її елементи.
52.
Функції зовнішньої реклами.
53.
Комп‟ютерна реклама.
54.
Недоліки реклами в Інтернет.
55.
Теорія пізнання, як засіб впливу на споживача.
56.
Характеристика теорії думок і уявлень.
57.
Психоаналітичний підхід мотивацій за З.Фрейдом.
58.
Товар. Критерії поділу товару.
59.
Види товарів.

334 60.
Товари промислового призначення та промислові послуги.
61.
Життєвий цикл товару.
62.
Етапи життєвого циклу товару, охарактеризуйте кожен з них.
63.
Процес розроблення нових товарів.
64.
Охарактеризуйте кожен етап розроблення нових товарів.
65.
Процес елімінування та його суть.
66.
Чинники елімінування.
67.
Асортиментна позиція товару.
Характеристика товарного асортименту.
68.
Якість товару.
69.
Показники якості товару.
70.
Стандартизація та сертифікація товару.
71.
Товарна марка та її функції, складові товарної марки.
72.
Реалізація державної політики у сфері правової охорони знаків в Україні.
73.
Ринок: сутність, еволюція розвитку.
74.
Суб‟єкти та об‟єкти ринку.
75.
Функції ринку та їх характеристика.
76.
Види ринку.
77.
Інфраструктура ринку та її види.
78.
Сегментування споживачів, ознаки сегментування.
79.
Сутність споживчого кредиту.
80.
Суб‟єкти та об‟єкти споживчого кредиту.
81.
Види споживчих кредитів.
82.
Грошовий споживчий кредит, грошові позики.
83.
Основа формування ринкового попиту.
84.
Модель поведінки споживача.
85.
Охарактеризуйте кожен елемент моделі поведінки споживача.
86.
Мета споживача.
87.
Обмеження споживача.
88.
Суть вибору споживача.
89.
Корисність. Одиниці вимірювання корисності.

335 90.
Мета споживача.
Кардиналістська модель
її характеристика та суть.
91.
Сукупна та гранична корисність їх суть.
92.
Перший закон Госсена та його суть.
93.
Споживчий кошик та його складові.
94.
Мета споживача.
Ординалістська модель
її характеристика та суть.
95.
Бюджетне обмеження споживача та його аналіз.
96.
Другий закон Госсена та його суть.
97.
Сутність оптимального вибору (рівноваги споживача).
98.
Корисність блага.
99.
Гранична корисність.
100.
Суть принципу спадної корисності.
101.
Правило максимізації корисності.
102.
Ефект заміщення та ефект доходу, їх суть.
103.
Ринковий попит. Поняття споживчого надлишку.
104.
Суть ефективної маркетингової програми.
105.
Фактори, що визначають силу впливу на поведінку споживачів.
106.
Етапи налагодження комунікаційного впливу підприємства на поведінку споживачів.
107.
Аналіз популярності марки, як найпростіший рівень пізнавальної реакції споживача.
108.
Основні характеристики якісних досліджень.
109.
Етапи проведення якісного дослідження мотивації.
110.
Фокус-група та інтерпретаційні дослідження.
111.
Методики, які застосовуються при проведенні якісних досліджень.
112.
Суть процесу Ранжування та процедури асоціативних методик.
113.
Суть методики конструювання.
114.
Експресивні методики, як елемент якісних досліджень.
115.
Суть тестування та його види.

336
14. ГЛОСАРІЙ:
Агенти виробника – особи або компанії, які працюють на кількох виробників і продають неконкуруючі та доповняючі один одного товари на визначеній території.
Агенти із продажу – особи або компанії, які представляють на ринку одного виробника, відповідаючи за виконання його маркетингових функцій.
Адаптивний продаж – презентація продукту або послуги за гнучким сценарієм; окремий варіант презентації з позиції потреб клієнта.
Аналіз
рентабельності
– метод вимірювання рентабельності продуктів компанії, клієнтських груп, збутових територій, каналів розподілу та обсягів замовлень.
Аналіз складників збуту – відстежування зв‟язку доходів від продажів за їхніми джерелами (конкретні продукти, збутові території, клієнти).
Аналіз тенденцій розвитку споживчого ринку – це аналіз еволюції ринкової ситуації, можливостей і загроз зовнішнього середовища.
Антипосередництво – коли учасник каналу лишає
іншого учасника і продає чи купує товари безпосередньо.
Бажання – форма прояву потреб, що складається під впливом знань покупця, його культурних та
індивідуальних характеристик.
Бартер – практика обміну продуктів і послуг на інші продукти і послуги без посередництва грошей.
Бізнес-аналіз – етап процесу створення нового товару, що включає: 1) визначення характеристик товару; 2) визначення параметрів маркетингової стратегії для його комерційної реалізації;
3) здійснення необхідних прогнозних фінансових розрахунків.
Бренд - назва, знак, символ, які призначені для
ідентифікації товарів.
Брокери – це незалежні компанії чи фізичні особи, основне завдання яких: звести покупця і продавця разом

337 для продажу.
Видозміна
(модифікація)
ринку
– стратегія, спрямована на збільшення споживання товару через пошук нових способів його використання чи вихід на нові сегменти ринку.
Видозміна (модифікація) продукту – стратегія зміни характеристик (таких, як рівень якості, функціональні параметри чи зовнішнє оформлення) з метою збільшення обсягу продажу чи подовження життєвого циклу продукту.
Генерування ідей – етап процесу створення нового продукту, коли розробляються концепції можливих нових продуктів.
Гіпотеза – припущення чи ідея про зв‟язок двох чи кількох чинників або ймовірну подію у майбутньому.
Глибина товарної лінії – різноманітність товарів однієї асортиментної групи (товарної лінії), якими торгує магазин або гуртова компанія.
Дані опитувань – це факти й цифри, які отримують способом опитування людей про їх наміри, ставлення, рівень обізнаності та звички споживання.
Диференціація товару – у широкому значенні – стратегія використання різних маркетингових дій, яку застосовує компанія, щоб споживач побачив відмінності та переваги конкретного товару порівняно з товарами конкурентів. У вузькому значенні – виробництво двох чи кількох варіантів товару для продажу різним сегментам ринку.
Діагностика
конкурентного
середовища
– специфічний, самостійний етап маркетингового дослідження, необхідний для формування більш повного і точного уявлення про внутрішні мотиви поведінки конкурентів.
Допоміжні товари – товари, які використовуються для забезпечення процесу виробництва інших продуктів і послуг.

338
Емоції - загальна активна форма переживання організмом своєї життєдіяльності.
Ексклюзивний розподіл – стратегія розподілу, за якої виробник продає свої продукти чи послуги на певній території лише через одного торговельного посередника.
Життєвий цикл продукту – чотири етапи ринкового розвитку продукту: виведення на ринок, зростання, зрілість
і занепад.
Закупівельний центр – сукупність окремих осіб і структурних одиниць підприємства, які беруть участь у прийнятті рішень про закупівлі продуктів і послуг.
Закупівельні критерії організацій – об‟єктивні властивості товарів, запропонованих постачальником, а також можливості самого постачальника, які організація враховує під час закупівель.
Зв‟язки з громадськістю – складник системи маркетингових комунікацій, покликаний впливати на погляди, ставлення й переконання споживачів, потенційних клієнтів, акціонерів, співробітників та інших зацікавлених груп щодо компанії та її продуктів чи послуг.
Імідж – образ товару, схожість, відображення, уявлення про що-небудь.
Інновація
товару
– процес безперервного вдосконалення продукту, пов'язаного із створенням оригінальних, покращених або модифікованих продуктів.
Клас продукту – продуктова категорія або галузь загалом.
Комерційна реалізація – завершальний етап процесу створення нового товару, під час якого здійснюється позиціювання і запуск товару у виробництво та продаж.
Комісіонер – посередник у торговельних угодах; продає і купує товари від свого імені, але за рахунок і за дорученням поручителя (комітента) за обумовлену винагороду (комісію).

339
Комплекс маркетингу – сукупність контрольованих чинників маркетингу (товар, ціна, просування, канали розподілу), що використовуються для задоволення потреб цільових сегментів.
Конкурентна перевага – унікальна сильна риса компанії, що виділяє її серед конкурентів завдяки якісним, часовим, вартісним та інноваційним показникам.
Конкурентоспроможність товару – сукупність якісних
і вартісних характеристик товару, що забезпечує його перевагу на ринку перед товарами-конкурентами в задоволенні конкретної потреби.
Конкуренція – ситуація на ринку, що передбачає наявність компаній-суперниць, товари яких відповідають потребам цього ринку.
Консигнатор – отримує у поручителя товари, продає їх зі свого складу від свого імені за винагороду, яку поручитель виплачує К. за договором консигнації.
Корисність – вигода чи відчутна цінність, що виникає у результаті маркетингового обміну.
Купівельна
поведінка
організацій
– процес прийняття рішень, за допомогою якого організації встановлюють потреби в товарах, а також визначають, оцінюють і вибирають певні марки товарів та їхніх постачальників.
Ланцюг постачань – це послідовність компаній, які докладають зусиль, необхідних для вироблення і постачання продукту чи послуги споживачам або промисловим користувачам.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал