Навчальний посібник для студентів усіх форм навчання спеціальності 0501 "Економіка і підприємництво"




Сторінка1/11
Дата конвертації03.12.2016
Розмір5.14 Kb.
ТипНавчальний посібник
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО
ГОСПОДАРСТВА


О
.М. Віноградська, Н. С. Віноградська,
В
. С. Шевченко



МЕНЕДЖМЕНТ


Навчальний посібник для студентів усіх форм навчання спеціальності 0501 “Економіка і підприємництво”






Харків – ХНАМГ – 2008

2
УДК 65.012.32(075.8)
ББК 65.290-2я73

О
.М.
Віноградська
,
Н
.
С
.
Віноградська
,
В
. С.
Шевченко
,
Менеджмент
: Навчальний посібник для студентів усіх форм навчання спеціальності 0501 – “Економіка і підприємництво” – Харків: ХНАМГ, 2008


Навчальний посібник максимально адаптований до дисциплін фаху
“Економіка і підприємництво”. Розглядаються сутність менеджменту як діяльності, науки, мистецтва, досліджено процес підготовки та методи прийняття раціональних управлінських рішень і підвищення їх якості; розглянуті методи визначення ефективності управління організацією.
Призначений для студентів напрямку 0501 “Економіка і підприємництво”

Рецензент: к.е.н., доц. Г.В.Висоцька


Рекомендовано кафедрою управління проектами в міському господарстві
і будівництві, протокол № 4 від 21 грудня 2007 р.

3
Зміст

Вступ

........................................................................................................
6
Модуль
1.
Менеджмент
…………..…………………………………...
8
ЗМ
1.1 Теоретичні основи менеджменту…………………………...
8
УНЕ
1. Поняття й сутність менеджменту……………………..
8 1.1 Основний зміст поняття «Менеджмент», його відмінність від традиційного поняття управління…………………………………………..
8 1.2 Вимоги, пропоновані до сучасного менеджменту…………...
14 1.3 Менеджмент як система наукових знань……………………..
18 1.4 Закони, закономірності й основні принципи менеджменту...
20
УНЕ
2. Розвиток науки управління…………………………………..
26 1.1 Школа наукового менеджменту………………………………
27 1.2 Адміністративне управління (класична школа)……………...
32 1.3 Принципи управління А. Файоля…………………………………
33 1.4 Концепція управління з позиції психології й людських відносин……………………………………………………………………...
34 1.5 Концепція управління з позиції науки про поведінку……….
35 1.6 Емпірична школа керування…………………………………..
36 1.7 Школа соціальних систем……………………………………..
38 1.8 Сучасні напрямки менеджменту………………………………
40
Завдання для перевірки знань…………………………………………..
41
Література………………………………………………………………...
43
ЗМ
1.2 Функції й процеси в менеджменті………………………….
44
УНЕ
1. Основи теорії прийняття управлінських рішень……….
44 1.1 Види управлінських рішень……………………………………
44 1.2 Технології прийняття рішень…………………………………..
46

4 1.3 Рівні прийняття рішень у менеджменті……………………….
52


УНЕ
2. Методи та моделі обґрунтування управлінських рішень...
54 1.1 Типи моделей і процес їхньої побудови………………..
54 1.2 Методи прийняття управлінських рішень…………………….
57
Завдання для перевірки знань…………………………………………..
62
Література………………………………………………………………

64
УНЕ
3. Планування в
організації
…………………………………….
65 1.1 Поняття планування і його основні принципи………………..
65 1.2 Прогнозування…………………………………………………..
68 1.3 Методи планування……………………………………………..
70 1.4 Перспективні плани……………………………………………..
73 1.5 Поточне планування…………………………………………….
76
Завдання для перевірки знань…………………………………………...
78
Література………………………………………………………………

80
УНЕ
4. Організація як функція
керування
…………………………
81 1.1 Поняття організації взаємодії як функції менеджменту……...
81 1.2 Види організаційних повноважень…………………………….
82 1.3 Типи організаційних структур керування……………………..
84
Завдання для перевірки знань…………………………………………...
93
Література………………………………………………………………
95

5

УНЕ
5. Мотивація
…………………………………………………...
96 1.1 Поняття мотивації як загальної функції менеджменту……….
96 1.2 Мотиви людської діяльності (потреби і їхні види, мотивацій- на структура поведінки, економічні й неекономічні стимули)…………….
101 1.3 Змістовні теорії мотивації………………………………………
104 1.4 Процесні теорії мотивації………………………………………
106
Завдання для перевірки знань…………………………………………... 109
Література………………………………………………………………

112


УНЕ
6. Управлінський контроль……………………………………
113 1.1 Управлінський контроль: поняття, функції, принципи………
113 1.2 Етапи процесу контролю………………………………………..
117 1.3 Зовнішній і внутрішній контроль……………………………...
120
Завдання для перевірки знань…………………………………………... 122
Література………………………………………………………………

124
УНЕ
7. Лідерство……………………………………………………. 125 1.1 Джерела влади менеджерів……………………………………..
125 1.2 Основні підходи до проблеми лідерства……………………… 127 1.3 Особливості лідера……………………………………………... 128

6
Завдання для перевірки знань…………………………………………... 131
Література………………………………………………………………

133
УНЕ
8. Комунікації в
управлінні
……………………………………..
134 1.1 Комунікації в системі керування……………………………….
134 1.2 Міжособистісні комунікації…………………………………….
137 1.3 Організаційні комунікації………………………………………
139
Завдання для перевірки знань…………………………………………... 142
Література………………………………………………………………

144
ЗМ
1.3 Ефективність керування……………...………………………
145
УНЕ
1. Ефективність керування…………………………………... 145 1.1 Сутність, критерії й показники ефективності керування……..
145 1.2 Методи розрахунку економічної ефективності управлінської праці…………………………………………………………………………..
147 1.3 Методи розрахунку ефективності системи керування………..
151 1.4 Методика визначення економічної ефективності від впровадження заходів щодо вдосконалювання керування……………….
152
Завдання для перевірки знань…………………………………………... 154
Література………………………………………………………………

156
Загальна література……………………………………………………… 157
Вступ
.

7
Процес підготовки кадрів у системі вищої професійної освіти поряд із загальнопрофесійною дисципліною «Менеджмент» включає також вивчення таких дисциплін, як теорія організації, організаційна поведінка, інноваційний менеджмент, керування персоналом, розробка управлінського рішення й ін. У всіх цих дисциплінах тією чи іншою мірою висвітлюються питання організаційної функції менеджменту. Важливість цих питань у системі знань менеджера не підлягає сумніву. Більше того, важко уявити собі керування без організаційної діяльності. Кожну справу, перш ніж нею управляти, треба організувати, а потім постійно підтримувати організацію в стані, адекватному умовам і вимогам ринку.
Організація як специфічна область діяльності менеджменту проявляє себе й у якості однієї з функцій керування, і у вигляді організаційного проектування
(прийняття рішень по вдосконалюванню організації), у сучасних умовах останнє здобуває особливе значення й актуальність. Організаційне проектування й удосконалювання організації виступають як частина
інноваційного або інвестиційного проектування і як неодмінна умова реалізації того й іншого, але також вносять самостійний вклад у підвищення ефективності підприємства (організації) за рахунок росту продуктивності праці, зниження витрат виробництва й т.п. В умовах гострого дефіциту капіталовкладень у реконструкцію або технічне переозброєння підприємства удосконалювання організації стає одним з радикальних способів виживання й розвитку. Будь-яка реструктуризація, природно, супроводжується й перетворенням організації. Разом з тим, при всій значимості цих питань у науковій і навчальній літературі їм не приділяється достатньої уваги. Частина з них висвітлюється в різних підручниках по менеджменту, однак спеціальної навчальної літератури, присвяченій проблемі організації як специфічної області діяльності, поки, на жаль, мало.
У даному посібнику розпочата одна з перших спроб представити питання організації в сконцентрованому виді, охопивши тематику теорії організації, організаційної поведінки. Особлива увага приділяється питанням

8 організаційного проектування, технології розробки й прийняття організаційних рішень, керування організаційним розвитком і формування організаційної культури. В основу викладу й визначення багатьох понять автор покладає системний підхід до організації. Із цих позицій він пропонує читачеві по-новому глянути на деякі відомі або звичні явища в управлінні, на роль менеджменту й процеси самоорганізації. Контрольні завдання, логічні й практичні завдання для самопідготовки, а також аналіз конкретних ситуацій і ділові ігри, пропоновані автором, дозволяють тому, кого навчають, перейти від теорії до її практичного застосування. Автор як би пропонує читачеві не тільки засвоювати, але й практично розвивати отримані знання.
Ціль курсу - дати читачеві основи теоретичних знань і показати область
їхнього застосування; сформувати уявлення о суміжних дисциплінах, які дозволяють поглибити вивчення предмета; нарешті, сформувати або вдосконалити його професійні навички в організаційній діяльності менеджменту. Посібник являє собою підручник для вищих навчальних закладів і системи додаткової професійної освіти. Її з інтересом і користю для себе прочитають керівники й фахівці (практикуючі менеджери), а також викладачі, що читають курс «Менеджмент».








Модуль
1 Менеджмент

9
ЗМ
1.1 Теоретичні основи менеджменту
УНЕ
1. Поняття і сутність менеджменту.
1.1
Основний зміст поняття «Менеджмент», його відмінність від традиційного поняття управління
1.2
Вимоги до сучасного менеджменту.
1.3
Менеджмент як система наукових знань.
1.4
Закони, закономірності й основні принципи менеджменту.
1.1

Основний
зміст поняття «Менеджмент», його відмінність від
традиційного
поняття управління
Розвиток ринкових відносин в Україні сприяє підвищенню ролі менеджменту. У сучасних умовах менеджмент розглядається як один з базисних елементів економіки поряд із землею, капіталом і кадрами.
Сучасний менеджмент - особлива галузь знань. Без глибокого оволодіння менеджментом неможливо ефективно управляти організацією.
Менеджмент по-англійськи означає керівництво. Цим терміном характеризують специфічний різновид управлінської діяльності й вивчаючу
її науку. В англомовних країнах менеджментом називають також групу керівників.
Специфіка менеджменту як діяльності полягає в обумовленості прийнятих в його рамках рішень винятково вимогами ринку, ситуацією,
їхньою незалежністю від яких-небудь вищих інстанцій. Це можливо для комерційних фірм; некомерційних організацій, що надають платні послуги
(наприклад, освітні, медичні та ін.), їхніх підрозділів, а також для самостійної діяльності, не зв'язаної безпосередньо із створенням і функціонуванням якихось структур (організація платних виступів артистів, спортсменів і т.п.).
Процеси управління, здійснювані державними органами, не можуть бути названі менеджментом.

10
Перед менеджментом як діяльністю стоять два завдання: 1) тактичне
(підтримка стабільності роботи фірми й всіх її елементів); 2) стратегічне
(розвиток фірми й переведення її в якісно новий стан).
Менеджмент
як наука вивчає відносини, що складаються в процесі управлінської діяльності (організація, постановка цілей, планування; видача розпоряджень; координація роботи; контроль, оцінка, винагорода й т.п.).
Зміст менеджменту поданий на рис. 1.1.










Рис. 1. - Зміст менеджменту.
Менеджмент
як процес
управління

Менеджмент - інтеграційний про- цес, за допомогою якого професій- но підготовлені фахівці – менедже- ри формують організації й управ- ляють ними шляхом постановки цілей і розробки способів їхнього досягнення. Процес менеджменту розглядається по стадіях, основним сферам діяльності, функціям управління.
Менеджмент
як наука та мистецтво
управління
.
Менеджмент - самостійна область знань із початку
20 століття.
Об'єктом менеджменту як науки являється будь- яка складна соціально-технічна система (підприє- мство, фірма, організація) незалежно від сфери діяльності й форми власності.
Предмет вивчення наукового менеджменту – най- більш значимі закономірності, властивості, сторо- ни й процеси, пов'язані з організацією спільної діяльності людей і керуванням нею.
В основі менеджменту як науки - тисячолітня практика управління.
Менеджмент
– це:
- спосіб, манера поводження з людьми;
- влада й мистецтво управляти кадрами;
- особливі вміння й адміністративні навички;
- орган керування, адміністративна одиниця.
Менеджмент
як апарат керування
Менеджмент - специфічний орган
(апарат) керування сучасною організа- цією. Без нього організація як цілісне утворення не може існувати й ефек- тивно функціонувати. Головне завдан- ня апарата управління - координація й раціональне використання ресурсів організації для досягнення її цілей. В апарат управління входять керівники, фахівці й службовці
(технічні виконавці).
Менеджмент
як категорія людей.
Менеджмент - певна категорія людей (соці- альний шар), що здійснюють управління.
Менеджер - це керівник або керуючий, що займає постійну посаду й наділений повно- важеннями прийняття рішень по конкретних видах діяльності фірми, що діє в ринкових умовах.
Залежно від рівня керування розрізняють ви- щих, середніх і нижчих менеджерів, залежно від характеру діяльності - лінійних і функціональних.

11
Сутність будь-якої діяльності (в тому числі управлінської) проявляється в
її функціях, тобто основних завданнях загального характеру, що виникають у процесі праці, які вона постійно вирішує.
Загальні функції менеджменту, які відображають його суть, були сформульовані в 1916 р. А. Файолем, який виділив у якості таких організацію, планування, координацію, контроль і роспорядження. Сьогодні до них можна додати мотивацію персоналу, розвиток.
Ці функції здобувають конкретну специфіку, по-своєму реалізуючись на кожному рівні управління (організація, підрозділ, індивід) і в кожній сфері
(основна діяльність, персонал, фінанси, ринок, постачання й збут, забезпечення
інформацією, нововведення та ін.). Відповідно до цього виділяють наступні різновиди менеджменту:
1)
виробничий менеджмент вирішує завдання визначення оптимального обсягу й структури випуску продукції, застосовуваної технології, раціонального завантаження обладнання; розміщення людей; усунення збоїв і неполадок; поточного контролю; керівництва персоналом, вирішення конфліктів і т.п.;
2)
постачальницько-збутовий
менеджмент
орієнтований на організацію укладання господарських договорів, закупівлі, доставки й зберігання сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, зберігання і відправлення готової продукції покупцям;
3)
інноваційний менеджмент має своїм об'єктом процес наукових досліджень, прикладних розробок, створення дослідних зразків і впровадження новинок у виробництво;
4)
маркетинг-менеджмент займається питаннями вивчення ринків, попиту, що існує, і перспективного попиту на продукцію, розробкою з урахуванням цього виробничої, цінової й рекламної політики стратегії;

12 5)
менеджмент персоналу вирішує завдання підбору, розміщення, навчання, підвищення кваліфікації працівників; вибору методів їхньої винагороди й стимулювання; створення сприятливого морально- психологічного клімату й допомоги у вирішенні трудових суперечок і конфліктів; поліпшення умов праці й побуту працівників; підтримки контактів
із профспілковою організацією;
6)
фінансовий менеджмент пов'язаний зі складанням бюджету й фінансового плану організації, формуванням і розподілом її грошових ресурсів, оцінкою поточного й перспективного фінансового стану, вживанням необхідних заходів щодо їх зміцнення;
7)
еккаунтінг-менеджмент управляє процесом збору, обробки й аналізу даних про роботу організації, їхнього порівняння з вихідними й плановими показниками, результатами інших організацій з метою своєчасного виявлення проблем, розкриття резервів для більш повного використання наявного потенціалу.
Управлінням у широкому значенні називається діяльність з впорядкування процесів, що протікають у природі, техніці й суспільстві, усунення їхньої дезорганізації і приведення в новий стан з урахуванням тенденцій їхнього розвитку й зміни середовища.
Відповідно управління буває технічним, природним або соціальним.
Об'єктом останнього є люди і їхня спільна діяльність, яку необхідно узгоджувати за допомогою особливих механізмів (влада, планування, контроль та ін.).
Оскільки кожна людина індивідуальна, має особливий характер, психологічні якості та ін., її реакція на керуючий вплив є суб'єктивною й важко передбачуваною. Це робить соціальне управління досить складним процесом з невизначеними результатами.
Соціальне управління сьогодні може набути класифікувати за наступними підставами:

13
- об'єктом (людство, державна освіта, регіон, група організацій, самостійна організація, її частина (підрозділ), група людей, окрема людина);
- сферою (управління державними, комерційними, політичними, творчими, релігійними організаціями, установами соціальної сфери і т.п.);
- методами впливу на об'єкти (адміністративно-командне, демократичне управління, самоврядування);
- змістом (загальне управління; управління організацією технологічних процесів; управління людьми; управління рухом інформації; управління ринковим поводженням; управління фінансовими потоками та ін.);
- залежно від періоду, на який поширюється управлінська діяльність, виділяють поточне й перспективне управління.
Будь-яке управління зводиться до прийняття рішень, їхньої реалізації, контролю над ними й включає наступні етапи:
1.
одержання і оцінка необхідної інформації;
2.
її аналіз, вироблення й прийняття рішень;
3.
контроль отриманих результатів, внесення корективів у хід подальшої роботи.
4.
винагорода або покарання виконавців.
Управлінський процес поєднує в собі такі моменти, як управлінська праця,
її предмет і засоби, і реалізується в певному продукті.
Предметом
праці в управлінні є інформація про ситуацію або проблему, а продуктом – управлінське рішення, що також являє собою інформацію, але вже перетворену, придатну для практичного використання.
До
заходів управлінської праці належить все те, що сприяє здійсненню операцій з інформацією (комп'ютери, телефони, авторучки, папір та ін.).
Управлінська
праця є різновидом праці розумової, що являє собою сукупність нервово-психічних зусиль. Виділяють три її різновиди:

14 1)
евристична праця спрямована на вивчення проблем і розробку варіантів їхнього вирішення, вона виконується керівниками й фахівцями;
2)
адміністративна праця пов'язана з поточною координацією діяльності підлеглих, їхнім контролем, оцінкою, віддачею розпоряджень виконавцям, інструктуванням, заохоченням, покаранням та ін. Вона виконується тільки керівниками;
3)
операторна
праця

складається з операцій по технічного забезпечення виробничих і управлінських процесів необхідною інформацією
(оформлення, розмноження, сортування і зберігання документів; збір даних;
їхня обробка по заданому алгоритмі і т.п.). Її здійснюють фахівці й технічні виконавці.
Процес
управлінської праці складається з окремих операцій, таких як слухання, читання, говоріння, спостереження за діями різних приладів, мислення і т.п., поєднуваних у роботі.
Управлінська праця за своєю природою є складною, що обумовлено декількома обставинами:

по-перше, масштабами, кількістю і структурою розв'язуваних проблем, зв'язків між ними, розмаїтістю застосовуваних методів, організаційних принципів;

по-друге, необхідністю самостійно й часто без зволікання приймати нові, нетрадиційні рішення, часом в умовах відсутності інформації, невизначеності або ризику;

по-третє, відповідальністю за основні й побічні наслідки цих рішень, що торкаються не тільки тих або інших матеріальних ресурсів, але й найчастіше здоров'я й навіть життя людей.


15
1.2

Вимоги
до сучасного менеджменту.
Управління — специфічний вид людської діяльності, що виділився в ході поділу й кооперації суспільної праці.
Менеджер — це член організації, який здійснює управлінську діяльність і вирішує управлінські завдання. З повною відповідальністю можна стверджувати, що менеджери є ключовими людьми в організації. Організація в умовах ринкової економіки не може існувати без менеджерів. Для цього існує ряд причин:

менеджери забезпечують виконання організацією її основного призначення;

менеджери проектують і встановлюють взаємодію між окремими операціями й діями, виконуваними в організації;

менеджери розробляють стратегії поведінки організації в оточенні, що змінюється;

менеджери забезпечують інтереси осіб і установ, які контролюють організацію і є власниками її основного капіталу

менеджери є основною інформаційною ланкою зв'язку організації з оточенням;

менеджери відповідають за результати діяльності організації;

менеджери офіційно представляють організацію в церемоніальних заходах.
Сутність і управлінські функції менеджера
Однак не всі менеджери відіграють однакову роль в організації, завдання, розв'язувані різними менеджерами, далеко не однакові й, нарешті, функції, виконувані окремими менеджерами, теж не ідентичні.
Будучи суб'єктом здійснення управлінської діяльності, менеджери віді грають в організації ряд різноманітних ролей. Серед них можна виділити 3 ключові ролі:

16

по-перше, це роль з прийняття рішень, яка полягає в тому, що менеджер визначає напрямок руху організації, вирішує питання розподілу ресурсів, здійснює поточні коректування і т.п. Право прийняття управлінських рішень має тільки менеджер. Але будучи наділеним правом ухвалення рішення, менеджер також відповідає за наслідки цього рішення. Тому менеджер повинен не тільки вміти вибрати найкращий варіант. Це може зробити фахівець з підготовки рішень або навіть машина. Менеджер повинен зважитися на те, щоб ризикнути повести керований ним колектив у певному напрямку. Це найчастіше зробити набагато важче, ніж розрахувати оптимальне рішення;

по-друге, це інформаційна роль, яка полягаєв тому, що менеджер збирає
інформацію про внутрішнє і зовнішнє середовище, поширює інформацію у вигляді фактів і нормативних установок і, нарешті, роз'ясняє політику й основні цілі організації. Від того, наскільки менеджер володіє інформацією, наскільки він може ясно й чітко доводити інформацію до членів організації, сильно залежить результат її роботи.

по-третє, менеджер виступає в ролі керівника, який формує відношення всередині й поза організацією, що мотивує членів організації на досягнення цілей, що координує їхні зусилля і, нарешті, він виступає як представник організації. Менеджер повинен бути керівником, за яким люди готові йти.
Підтримка членами колективу свого керівника в сучасних умовах є тією базою, без якої жоден менеджер, яким би гарним фахівцем він не був, не зможе успішно управляти своїм колективом.
Відповідно до підходу, що дістав у нас велике поширення, управлінських працівників за їхньою функціональною роллю у процесі управління підрозділяють на керівників, фахівців, службовців (технічних виконавців).
Менеджер — це керівник або керуючий, наділений повноваженнями в області прийняття рішень з конкретних видів діяльності фірми, що функціонує в ринкових умовах. Він наділений відносною фінансовою самостійністю в підборі й оцінці своїх працівників.

17
Відмінність менеджера від господарського керівника полягає в тому, що:
- керівник відповідає за діяльність всієї фірми, менеджер відповідає за певні напрямки діяльності;
- якщо керівник переважно знає, що потрібно зробити, то менеджер зобов'язаний дати програму, як це треба зробити;
- якщо керівник в основному займається розробкою стратегічних, представницьких, посередницьких питань, координує, направляє у взаємодії із зовнішнім середовищем бізнес, менеджер діє через розробку програми цієї взаємодії аж до одержання прибутку;
- менеджер, на відміну від господарського керівника, повинен вирішувати нетрадиційні, інноваційні завдання безпосередньо, а керівник це робить через підлеглих;
- менеджер одержує заробітну плату за результати праці, а керівник
- за посаду;
- авторитет менеджера визначається його професіоналізмом і результатами праці, неформальним відношенням до нього персоналу, а авторитет керівника визначається посадою, його службовим становищем, званнями, заслугами і т.п.
Фахівці-працівники, які виконують певні функції управління, аналізують зібрану інформацію і готують варіанти рішень для керівників відповідного рівня.
До фахівців належать економісти, бухгалтера, юристи та ін. Головна особливість їхньої діяльності полягає в тому, що вони працюють в умовах твердих обмежень, якими можуть виступати накази й розпорядження керівників, техніко-технологічні нормативи й організаційні регламенти діяльності, чіткі кваліфікаційні вимоги щодо спеціальних знань. В їхній діяльності переважають логічні операції, що, втім, не виключає творчості.
Службовці (технічні виконавці) — працівники, які обслуговують діяльність фахівців і керівників. Вони покликані виконувати інформаційно-

18 технічні операції, звільняючи керівників і фахівців від цієї трудомісткої роботи. До них належать секретарі, друкарки, архіваріуси та ін. Специфіка
їхньої діяльності полягає в тому, що в ній використовуються стандартні процедури й операції, які більшою мірою піддасться нормуванню.
Професійні й особистісні якості менеджера.
Рішення, прийняті менеджерами, залежать не тільки від їхніх знань і кваліфікації, але й від особистісних якостей, практичного досвіду, інтуїції, здорового глузду. Коли при ухваленні рішення використовується весь цей арсенал, розмову можна вести про мистецтво управління.
У світлі цього для сучасного менеджера процес формування себе як
особистості включає:
1 )
пізнати механізм самоврядування;
2)
бути інтелігентною людиною, виховати в собі інтелігента;
3)
бути культурною людиною;
4)
бути духовно багатою особистістю.
Одним з основних законів менеджменту є єдність слова й справи, обов'язок і точність у взаєминах з партнером. Слово бізнесмена повинне бути нерушимим, інакше з ним ніхто не буде мати справи.
Основні причини розриву слова й справи:
- недостатнє знання реального стану й можливості об'єкта, яким управляє менеджер;
- невміння вибирати оптимальний варіант вирішення проблеми;
- невміння передбачати результати своїх дій і бачити події у віддаленій перспективі;
- звичка жити тільки сьогоднішнім днем, невміння раціонально організовувати поточні дії підлеглих;

19
- відсутність гнучкості й оперативності в маневруванні ресурсами;
- неадекватність у зіставленні кінцевих результатів із плановими завданнями підлеглих.
Що ж дає менеджмент підприємству, фірмі, компанії для зміцнення позицій на ринку?
По


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал