Навчальний посібник для студентів І курсу 1-2-го медичних факультетів Запоріжжя



Pdf просмотр
Сторінка1/5
Дата конвертації08.01.2017
Розмір0.6 Mb.
ТипНавчальний посібник
  1   2   3   4   5
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра культурології та українознавства
УКРАЇНСЬКА МОВА
(ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)
Навчальний посібник для студентів І курсу го медичних факультетів Запоріжжя
2015

УДК 811.161.2(072)
ББК 81.2 Укр.я73 К 59 Підписано до друку ЦМР Запорізького державного медичного університету протокол №4 від 26 лютого 2015 р.
Рецензенти:
Сущенко А.В., доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри управління навчальними закладами і педагогіки вищої школи Класичного приватного університету
Бойко Л.П., кандидат філологічних наук, доцент Запорізького національного університету.
Козиряцька С.А. Українська мова (за професійним спрямуванням К 59 навчальний посібник для студентів І курсу го медичних факультетів. – Запоріжжя ЗДМУ, 2015. – 74 с. У виданні подано систематизований теоретичний матеріал до кожної теми, вказано на основні аспекти вивчення мовних норм сучасної літературної мови, дано вказівки щодо опрацювання фахових текстів та підготовки до контрольних робіт. Значну увагу приділено правилам літературного слововживання та типовим стилістичним порушенням у наукових текстах і документах, наголошено на необхідності відпрацювання професійної лексики. Видання призначено для студентів І курсу го медичних факультетів з метою надання допомоги у вивченні української мови на лексичному, фразеологічному, морфологічному та синтаксичному рівнях у галузі медицини.
УДК 811.161.2(072)
ББК 81.2 Укр.я73

© Козиряцька С.А., 2015.
2

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………… 5
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ № 1………………………………………………… 8 Тема 1. Мовні особливості офіційно-ділового стилів. ………………………. 8 Тема 2. Мовленнєвий етикет як елемент етики професійного спілкування. Культура мови та культура мовлення. ...……………………………………. Тема 3. Види усного спілкування. Оформлення сторінки документа. Заява. Тема 4. Фонетичні та орфографічні норми професійного мовлення. Правопис слів іншомовного походження. ……………………………………. Тема 5. Правопис прізвищ. Вживання великої літери. Автобіографія. Тема 6. Правопис складних слів. Контрольна робота. 23
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ № 2………………………………………………… 25
Тема 1. Види словників. Особливості мови професії. Доручення. Тема 2. Лексичні норми професійного спілкування. Власне українська та іншомовна лексика. Розписка. …….………………………………………….. Тема 3. Терміни та номенклатурні назви у науковому мовленні. Договір. Тема 4. Багатозначні слова. Пароніми та синоніми у професійному мовленні. Акт. ………………………………………………………………….. Тема 5. Фразеологізми у науковому та офіційно-діловому стилях. Контрольна робота………………………………………………………………
40
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ № 3………………………………………………… 42
Тема 1. Морфологічні норми професійного спілкування. Протокол. Витяг з протоколу………………………………………………..………………………
42
Тема 2. Особливості відмінювання іменників. Службові листи. Тема 3. Труднощі перекладу процесових понять з російської мови. Оголошення. Запрошення………………………………………………………
50
Тема 4. Відмінювання числівників. Особливості використання числівників у професійному спілкуванні. Наказ. Розпорядження.
54 3
Тема 5. Особливості використання дієслівних форму професійному спілкуванні. Доповідна та пояснювальна записки. Тема 6. Складні випадки перекладу прийменникових конструкцій. Звіт. Тема 7. Синтаксис усного і писемного мовлення…………………………… 65
Критерії оцінювання………………………………………………………….. 69
Рекомендована література…………………………………………………… 70 4


ВСТУП
Сучасний випускник вищого медичного навчального закладу має не тільки володіти фаховими знаннями, уміннями й навичками, вміти грамотно писати і правильно укладати ділові папери, ай орієнтуватися в основних питаннях мовної політики, історії рідної мови, її лексичному багатстві, морфологічному, синтаксичному й стилістичному аспектах, володіти нормами сучасної української літературної мови, вміти вести ділову розмову тощо. Мистецтва спілкування з керівниками, підлеглими, колегами, пацієнтами, їхніми родичами потрібно цілеспрямовано навчатися. Практика роботи вищого медичного навчального закладу потребує продуктивних методик, навчальних видань, спрямованих на формування культури професійного мовлення саме майбутніх фахівців галузі охорони здоров’я. Методичні рекомендації призначено для студентів І курсу медичних факультетів. Їх мета – допомогти студентам у підготовці до практичних занять з дисципліни й опануванні української мови на лексичному, фразеологічному, морфологічному та синтаксичному рівнях у галузі медицини. Матеріал зорієнтований на систематизацію знань про специфіку наукового й офіційно- ділового стилів з урахуванням фахової спрямованості, значну увагу приділено правилам літературного слововживання та типовим стилістичним порушенням у наукових текстах і документах, звернено увагу на необхідність відпрацювання професійної лексики, для чого подано рекомендації щодо роботи з фаховими текстами (при цьому студенти здобувають навички інформативного аналізу, відбувається закріплення уявлення про сполучуваність і контекстуальне вживання термінологічної лексики, використання синонімів. Методичні рекомендації складаються з трьох частин (за кількістю модулів, змістове наповнення яких відповідає вимогам чинної програми. Крім власне рекомендацій практичного характеру щодо вивчення дисципліни, виконання завдань, складання документів, видання включає деякий
5
теоретичний матеріал (найскладніші питання граматики та правопису, основи укладання документів. Рекомендована література призначена як для розширення й поглиблення знань з певних аспектів, такі для написання повідомлень та рефератів за темою. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні
знати:
1)
фахову нормативну лексику стилістичну структуру мови основні принципи роботи зі словниками зміст понять документ, система документації, документування, реквізит, класифікацію документів особливості підготовки і виголошення публічних виступів, встановлення ділових контактів, проведення нарад, приймання відвідувачів, ведення телефонних розмов правила поведінки та спілкування лікаря з пацієнтом лікаря з керівником, лікаря з лікарем тощо
вміти:
1)
складати професійні тексти та документи, використовуючи термінологічні та орфографічні словники, застосовуючи українські виробничо-професійні фразеологізми, дотримуючись норм сучасної української літературної мови правильно використовувати мовні засоби відповідно до сфери професійного спілкування використовувати фахову нормативну лексику опрацьовувати та відтворювати готові тексти різних функціональних стилів формулювати власні висловлення, будувати їх з урахуванням особливостей ситуацій професійного спілкування
6

7 дотримуватись культури професійного монологічного та діалогічного мовлення редагувати й аналізувати фахові тексти відповідно до норм сучасної української літературної мови готувати й виголошувати публічний виступ здійснювати переклади медичних наукових текстів з інших мов аналізувати етимологію медичних термінів
мати поняття: промову як суспільне явище, усвідомлювати її роль ужитті кожної людини, народу та держави про співвідношення термінів мова і мовлення, мова і мислення, літературна мовна норма та літературна мова про специфіку укладання та класифікацію медичної документації.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ № 1

Тема 1. Мовні особливості офіційно-ділового стилів

У результаті підготовки до практичного заняття та вході вивчення теми слід засвоїти, до якої мовної сім’ї та мовної групи належить українська мова, які функції вона виконує, а також знати, що таке мовні норми та знати їх види, усвідомити різницю між поняттями національна мова, державна мова та літературна мова, розуміти різницю між зачинателем та основоположником української літературної мови, вивчити стилі та підстилі української мови. Нагадаємо, що українська мова належить до індоєвропейської мовної
сім’ї, куди входять такі мови, як гінді, циганська, перська, таджицька, латиська, литовська, англійська, німецька, французька, шведська, білоруська, російська, польська, чеська та багато інших. Однак усі ці мови належать до різних мовних груп. Так, наприклад, гінді та циганська належать до індійської (індоарійської) мовної групи перська і таджицька – до іранської латиська та литовська – до балтійської англійська, німецька, французька та шведська – до германської
українська, білоруська, російська, польська, чеськадо слов’янської мовної
групи. При цьому у слов’янській групі виділяють ще три підгрупи: 1) східна
(українська, білоруська, російська мови); 2) західна (польська, чеська, словацька 3) південна (словенська, болгарська, македонська. Відомо, що існують мови живі та мертві. Мертвою мова стає тоді, коли нею перестають спілкуватися в усіх сферах (наприклад, скіфська, старослов’янська, латинська, а живими єті мови, які активно використовуються й обслуговують потреби суспільства, виконуючи певні функції. Для того, щоб запам’ятати, які ж саме функції виконує мова, бажано користуватись не одним підручником, а обрати декілька зі списку рекомендованої літератури та узагальнити знання, склавши у робочих зошитах таблицю, яка може мати дві колонки 1) назва функції 2) пояснення функції мови. Виділимо основні функції мови:
комунікативна, ідентифікаційна,
8
гносеологічна (пізнавальна, номінативна (називання, мисле творча, естетична, експресивна (виражальна), культурологічна. Початок таблиці може бути таким
Функції мови
№ з/п Функції мови Характеристика функцій мови
1 Комунікативна Мова використовується як засіб спілкування між людьми
2
Мислетворча Мова є засобом формування або творення думки. Мислити означає оперувати мовним матеріалом. Тобто вислів обмінятися думками буквально означає обмінятися певними мовними одиницями, у яких закодовані думки. Хто ясно мислить – той ясно висловлюється
3 Експресивна (виражальна) Мова дає змогу розкрити світ інтелекту, почуттів, емоцій людини, які є невидимими для інших. Заговори, щоб я тебе побачив При вивченні теми, щоб відповідь на занятті була повною і розгорнутою, таблицю слід значно розширити (зокрема, графу Характеристика функцій мови, скориставшись для цього рекомендованою літературою. Для того, щоб усвідомити різницю між поняттями національна мова, літературна мова та державна мова, слід занотувати в робочому зошиті визначення цих понять.
Національна мова
Літературна мова
Державна мова усна і писемна мова всіх українців, яка охоплює як літературну мову, такі діалекти, розмовну лексику і є … вища форма національної мови, яка характеризується унормованістю, уніфікованістю, стандартністю та … закріплена традицією або законодавством мова, вживання якої є обов’язковим в органах державного управління та діловодства, <…> закладах освіти, науки, культури Щоб краще запам’ятати, що таке мовні норми, які існують їх типи, рекомендовано скласти таблицю, яка буде мати три колонки Мовна норма,
9
Що вона регулює, Приклади. Для цього можна використати рекомендовану літературу, зокрема Шутак Л.Б., Навчук Г.В., Ткач А.В. Українська мова професійного спрямування Лісовий МІ. Культура професійного мовлення. Наприклад Орфографічна норма Регулює написання слів згідно з чинним правописом гніту діжці, але ґніт у лампі Морфологічна норма Регулює правильне вживання морфем учений ступінь,а неучена ступінь Ігорем, а не Ігором Оскільки студенти часто плутають поняття зачинатель української мови та основоположник української мови, то з метою їх розмежування слід запам’ятати таке раніше мова літературних творів відрізнялась піднесеністю, використанням старослов’янізмів, книжністю, а більш живою її зробив
І.П. Котляревський, який використав народнорозмовні багатства полтавських говорів і фольклору. Оскільки з-поміж українських письменників він зробив це першим, тому його вважають зачинателем нової української літературної
мови. Однак і його мова відрізняється від сучасної української літературної
мови, яка є більш довершеною, відшліфованою, характеризується багатством стилів, має високий рівень суспільно-мовної і словесно-художньої культури. Великий внесок у її розвиток зробив Т.Г. Шевченко, який своєю творчістю підніс її на високий рівень, заклав підвалини для розвитку різних її стилів тощо, тому саме його вважають основоположником сучасної української
літературної мови.
Вивчаючи стилі, бажано користуватись не одним підручником, а обрати декілька зі списку рекомендованої літератури та узагальнити знання, склавши схему або таблицю, що значно полегшить запам’ятовування необхідної інформації. До уваги слід брати таке назва стилю, його ознаки, його підстилі, призначення стилю. Домашнім завданням за темою практичного заняття буде дібрати до кожного стилю (підстилю) приклад із газет, журналів, підручників, художньої й наукової літератури тощо. Це стане ілюстрацією до вивченого матеріалу.
10
На практичному занятті програмою передбачено переклад наукового фахового тексту. Зважаючи нате, що студенти ще не мають такого досвіду і не володіють у повному обсязі медичною термінологією, корисними будуть такі рекомендації для початківців спочатку треба прочитати текст повністю, не відволікаючись і не заглядаючи в словник, щоб зрозуміти його загальний зміст виходячи із загального змісту, слід розпочати повторне читання. Під час цього можна побачити, що окремі слова і вирази, які були (чи здавалися) зовсім незрозумілими, починають здобувати зміст, хоч і не зовсім точний. Це є прикладом того, як працює контекст, тобто оточення тих слів і висловів, які були поки ще незрозумілими прочитавши текст вдруге, стане зрозуміло, що неясності стосуються тільки вузькоспеціальних значень тих чи інших слів і виразів якщо виникають труднощі з перекладом медичної термінології чи фахових висловів, то можна звернутися до словника або (в разі його відсутності) пригадати інформацію із ЗМІ випуски новин, прочитані публікації в газетах чи журналах, рекламні тексти, адже іноді труднощі при перекладі викликають елементарні поняття (загальновживана медична лексика
прививка,
растройство,
висок,
насморк,
ромбовидный,
успокоительное і т.д., український переклад яких досить часто можна почути у випусках новин або рекламних роликах
(щеплення,
розлад,
скроня,
нежить,
ромбоподібний,
заспокійливе); слід пам’ятати про стиль тексту, запропонованого для перекладу, а відтак, треба активізувати знання зі стилістики української мови, здобуті в школі, і звертати увагу на відповідні вислови
протягом, впродовж, але не на протязі; відповідно до і згідно з, а не у відповідності з чи згідно до термін становить,а не
термін складає тощо.

11

Тема 2. Мовленнєвий етикет як елемент етики професійного спілкування.
Культура мови та культура мовлення

У результаті підготовки до практичного заняття та вході вивчення теми слід засвоїти, у чому полягає культура професійного мовлення та що таке мовленнєвий етикет лікаря, навчитися редагувати фахові тексти, виправляючи помилки відповідно до мовних норм.
Фахова мова медика – це діалоги лікаря з хворим у поліклініці чи лікарні, написання різних довідок, протоколу операції, історії хвороби тощо.
Обов’язковим для будь-якої фахової мови є вживання специфічних термінів, зваженість, точність формулювань. Спілкування лікаря з хворим – це бесіда обопільно зацікавлених людей, мета яких перемогти хворобу. Хворого можуть відштовхнути, налякати навіть темп, висота звучання голосу, інтонація, яку іноді називають душею слова. Між тим що сказати і як сказати не існує альтернативи. І все ж принцип не зашкодь вимагає від лікаря бути особливо уважним, обережним у виборі слів. Є слова-табу, які необхідно виключити зі словника медика (зневажливі, грубі, безцеремонні звертання до колег, пацієнтів, неприпустимим є використання професійного жаргону, чорного гумору на зразок не хвилюйтеся, розтин покаже, лікар Н. помиляється один раз, але щодня тощо. Некоректно ставити під сумнів, критикувати дії колеги-лікаря навіть тоді, коли той не зміг допомогти пацієнтові. Серед лікарів поширеним явищем є неправильне слововживання змішування не цілком семантично тотожних слів, які відрізняються синтаксичними зв’язками (синонімів) або близьких за формою і сферою вживання, але різних за змістом (паронімів) тощо. Наприклад, як правильно сказати госпіталь чи шпиталь; положення,
становище чи стан хворого; привести до захворювання чи призвести до
захворювання; область серця чи ділянка серця запалення легень чи запалення
легенів; з якими словами слід вживати прикметники лікарський, лікарняний,
лікувальний тощо.
12
Таким чином, під час вивчення теми студенти мають звертати увагу на таке 1) мовленнєвий етикет як складова етики професійного спілкування
2) грамотність слововживання (граматичні форми, росіянізми, фахова лексика. Для цього необхідно опрацювати рекомендовану літературу, Інтернет- ресурси та, узагальнивши інформацію, підготувати реферат. Орієнтовні теми Мовленнєвий етикет лікарів, Культура мовлення лікарів, Мова лікаря як словотерапія», Культура слова медичних працівників, Грамотне слововживання в медицині. На практичному занятті програмою передбачено редагування фахового тексту. У запропонованих реченнях студенту слід виправити як орфографічні, пунктуаційні, такі стилістичні помилки. При редагуванні може використовуватись правка-виправлення, правка-скорочення, правка- перероблення, тобто, працюючи з текстом, студент має або виправити/замінити слово в реченні (наприклад, у вислові область серця слово область замінити на ділянка, або видалити зайве слово чи словосполучення, використавши правку-скорочення (наприклад, у вислові повернутись назад видалити останнє слово (адже повертатись можна тільки (!) назад у вислові вільна вакансія залишити лише слово вакансія, оскільки воно якраз і означає наявність незайнятого (тобто вільного) робочого місця, посади. Іноді речення в тексті можуть бути побудовані так, що доводиться їх переробляти повністю, однак при цьому слід уважно прочитати не тільки речення, яке буде перероблено, алей те, що йде перед ним або після цього, щоб зрозуміти те, що хотів сказати авторі лише тоді почати перекроювати текст. Не всі автори вправно володіють мовою, а відтак, не завжди можуть чітко викласти свою думку, тому такий елементарний редакційний аналіз дасть змогу зберегти зміст авторського тексту, але при цьому викласти його зрозумілою мовою з дотриманням орфографічних і стилістичних норм.
13

Тема 3. Види усного спілкування. Оформлення сторінки документа.
Заява
У результаті підготовки до практичного заняття та вході вивчення теми слід засвоїти, які існують види усного спілкування та навчитися обирати залежно від змісту, призначення й способу та обставин спілкування жанри публічного виступу, а також вивчити вимоги до документа (технічні, до структури, мови навчитися складати заяву й удосконалити навички редагування наукового фахового тексту. Ознайомившись із рекомендованою літературою, слід виписати до робочого зошита види спілкування та їх характерні особливості (анонімне, формальне, неформальне, інтимно-сімейне). Щоб краще засвоїти, які бувають жанри публічного виступу, бажано скласти таблицю, яка буде мати дві колонки Різновиди спілкування та Жанри публічного мовлення.
Жанри публічного виступу
Різновиди спілкування
Жанри публічного мовлення
Соціально-політичне ораторське мистецтво Виступ на мітингу, політична доповідь, агітаторська промова Академічне ораторське мистецтво Лекція, наукова доповідь, наукове повідомлення
… …
Оскільки основним видом ділового мовлення є документ, то важливо знати їх класифікацію за спеціалізацією, за призначенням, за походженням, за напрямом, за джерелами створення, за формою, за технікою відтворення, за терміном виконання, за способом викладу матеріалу, за терміном зберігання. Для зручності запам’ятовування рекомендовано скласти таблицю, яка може мати такий вигляд
Види документів
Ознаки класифікації
Групи документів
За призначенням Організаційні, розпорядчі, довідково-
інформаційні За походженням Зовнішні, внутрішні
… …
14
Основними поняттями, які має засвоїти студент, є такі реквізит,
формуляр, рубрикація, нова й традиційна нумерація тексту, віза. На практичному занятті передбачено усне опитування, редагування тексту, виконання завдань, робота з документами. Особливу увагу буде приділено такому жанру ораторського мистецтва, як виступ. Студентам буде запропоновано завдання, пов’язане з попередньо вивченим матеріалом (Культура мови і культура мовлення на занятті необхідно скласти письмово текст виступу на одну із запропонованих тем Культура проведення професійної дискусії, Культура усного мовлення як один із найважливіших чинників створення іміджу сучасної ділової людини, Культура спілкування лікаря й пацієнта. Уході заняття слід вивчити особливості такого офіційно-ділового документа, як заява. Реквізити заяви та правила її написання необхідно запам’ятати та закріпити знання, провівши редагування запропонованого викладачем документа і написавши її самостійно. Для зручності вивчення реквізитів заяви їх подано схематично.
Відомості про адресата
(назва посади, прізвище та ініціали керівника, на ім’я якого подається заява у Д.в.)
Відомості про адресанта
(прізвище та ініціали особи, яка подає заяву (для зовнішньої заяви ім’я і по батькові подають повністю) у Р.в., за необхідності – повна домашня адреса й паспортні дані)
Назва виду документа
Текст
Додаток (у разі необхідності – перелік документів, доданих до заяви на підтвердження її правомірності)
Дата укладання
Особистий підпис
15
Типові мовні звороти, які можуть зустрічатися у заяві, слід записати до робочого зошита та запам’ятати: прошу прийняти/перевести на посаду прошу
звільнити за власним бажанням прошу надати відпустку без збереження
заробітної плати прошу поновити на посаді до заяви додаю на громадських
засадах; прошу надати можливість за сімейними обставинами робота за
сумісництвом. На практичному занятті програмою передбачено редагування наукового тексту. Закономірно, що він буде містити терміни, тому в цьому випадку основною рекомендацією може бутите, що при редагуванні не слід покладатися на власний досвід та знання, а перевіряти написання того чи іншого терміна за спеціальними словниками або термінологічними стандартами. Крім того, слід пам’ятати, що правильне використання слів у тексті являє собою не тільки достоїнство стилю, алей необхідну умову інформаційної цінності матеріалу. Адже неправильний вибір слова спотворює зміст висловлювання, зумовлюючи не тільки лексичні, алей логічні помилки в мовленні. Слова слід вживати в суворій відповідності з їх семантикою, тобто значенням. Правильне вживання слівце не тільки висока стилістична якість твору, алей необхідна умова його інформативної цінності, дієвості його змісту. Типовою помилкою у мовленні є вживання слова без урахування його значення. Наприклад Оптимістичний настрій пацієнта супроводжував його
швидке одужання. (слід оптимістичний настрій пацієнта сприяв його
швидшому одужанню). Неточність слововживання пояснюється не тільки низькою мовленнєвою культурою іноді мовець свідомо не хоче вживати течи інше слово, щоб завуалювати негативний зміст висловлювання. Неправильний вибір слів може породжувати також нелогічність висловлювання. Наприклад Рідина, що не
намочує стінки капіляра, опускається в ньому на висоту, яка визначається
формулою… (опускатися можна до рівня, а підніматисяна висоту).
16
В деяких випадках виникає абсурдність і комізм висловлювання Наприклад Декада української кухні проходить п’ять днів (декада – від грец.
Dekus – десяток – має тривати 10 днів).
З-поміж логічних помилок, повязаних з неправильним слововживанням, можна назвати алогізм – зіставлення незіставних понять. Наприклад Слід
порівняти показники п`ятої таблиці з першою таблицею. Показники можна порівнювати тільки з показниками, тому слід було написати показники п`ятої таблиці слід порівняти з показниками таблиці №1. Або слід порівняти показники п`ятої і першої таблиці. Неправильний вибір слова може призвести також до підміни поняття. Наприклад Коли лікарі призначають одну й ту саму назву ліків, то це означає,
що вони дієві. Звичайно ж, що лікарі можуть призначати ліки, а не назву. Іноді стилістична правка тексту при усуванні логічної помилки неможлива без значної переробки речення.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал