Навчальний посібник для магістрів спеціальності «Педагогіка вищої школи»




Сторінка11/21
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.01 Kb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   21

6.1.2. Вступ
Вступ (передмова) повинен розкривати роль і значення дисципліни (виду занять) для фахової підготовки студентів, показувати місце дисципліни (її частини) серед інших, містити формулювання загальних цілей вивчення навчальної дисципліни.
У передмові до підручника та навчального посібника необхідно подавати опис й обґрунтування прийнятої системи та послідовності викладу навчального матеріалу.
6.1.3. Основний текст
Робота над основним текстом полягає в чіткому поділі його структурних елементів відповідно до обраної системи рубрикації. Якщо головним структурним елементом підручника визначено розділ, то в цілому зміст його має бути певною сходинкою для студента в оволодінні матеріалом усієї книги й охоплювати завершений об'єкт вивчення. Відпрацювавши за такою схемою перший розділ, важливо дотриматись встановленого підпорядкування тексту (і

6. Інформаційне забезпечення вищої освіти
91 приблизно в такій пропорції за обсягом) в усіх наступних розділах майбутнього видання.
6.1.3.1. Відображення навчальних цілей
На початку кожного розділу навчальної книги варто сформулювати навчальні цілі заздалегідь передбачені результати навчальної діяльності студента з певним рівнем засвоєння, що мають відповідати параметрам умінь, сформульованих в освітньо-кваліфікаційній характеристиці фахівця.
Навчальні цілі конкретного змістового модуля описують на початку його викладу. Формулювання мети повинно передбачати дії студента після навчання, за якими можна зробити однозначний висновок про ступінь її досягнення. Якщо не існує чітко висловленої мети, то відсутня і надійна основа для вибору навчального матеріалу, необхідних засобівОшибка! Закладка не
определена. та методів навчання.
Мету треба формулювати так, щоб студенти могли довести, що досягли наміченого.
Фактично навчальна мета – це необхідне й достатнє академічне вміння, що формується аналогічно фаховому вмінню, коли в певних умовах за допомогою відповідних засобів праці студент має отримати конкретний продукт, використовуючи певні процедури й предмети.
Приклад подання навчальної мети: «Спираючись на матеріал розділу та
дані довідкової літератури, студент має оволодіти методиками розрахунку
параметрів будь-якого транспортного засобу в різних умовах експлуатації
гірничих підприємств».
Ієрархія навчальних цілей починається з простого результату «знати» і виростає до складної форми дії «прогнозувати». Рівень набуття навчального вміння відповідає певній процедурі, якою оволодів студент (див. табл. 6.1).
Таблиця 6.1
Рівень
і характерні процедури навчальних цілей
Рівень засвоєння
Процедура, яку повинен опанувати студент
Пам'ятати вивчений раніше матеріал і відтворювати його; характерні процедури: знати, описувати, позначати, називати,
зображувати
ОО ознайомчо-
орієнтовний
Засвоювати суть навчального матеріалу; характерні процедури: розуміти зміст, розрізняти, порівнювати,
ідентифікувати, вибирати, доводити
Застосовувати вивчений матеріал у типових ситуаціях; характерні процедури: свідомо використовувати, змінювати, вирішувати,
знаходити, пояснювати, розраховувати
ПА понятійно-
аналітичний
Розподіляти матеріал на компоненти для кращого з'ясування й уточнення його структури; характерні процедури: аналізувати, диференціювати, охоплювати,
відокремлювати, протиставляти
ПС продуктивно-
синтетичний
З'єднувати окремі елементи в систему; характерні процедури: синтезувати, складати, розробляти, розвивати,
по-новому формулювати, планувати

Салов
В.О., Шабанова Ю.О., Ільченко О.Н. Створення навчальної літератури для вищої школи

92
Рівень засвоєння
Процедура, яку повинен опанувати студент
Визначати значущість матеріалу з погляду відомої мети; характерні процедури: генерувати,
оцінювати,
визначати,
інтерпретувати, критикувати, прогнозувати
Незважаючи на явні переваги описаних вище засобів однозначного формулювання цілей, іноді виникають деякі протиріччя. Наприклад точно сформульовані цілі викликають більше критичних зауважень, ніж висловлені в загальному вигляді. Панує думка, що наявність цілей обмежує творчість й оригінальність освітнього процесу. Однак, якщо їх не ставити, то як наслідок потрібно відмовитись від перевірки результатів навчання тобто порівняння можливих в даних обставинах дій студентів. Коли ж цільову поведінку студента не визначено, то діагностика якості засвоєння навчального матеріалу дійсно втрачає сенс.
Навчальні цілі – основний критерій, за яким формують зміст навчальної літератури.
Для ситуаційного орієнтування читача доцільно на початку викладу будь- якого змістового блока характеризувати також його логічну структуру, подавати короткий опис, а наприкінці обов’язково – узагальнений огляд.
Створенню внутрішніх попередніх моделей і свідомому оволодінню навчальним матеріалом сприяє запровадження методу проблемних ситуацій, що зосереджують в собі гуманітарний зміст вивчення даного матеріалу та його роль у системі майбутньої діяльності студентів. Доцільно також проаналізувати термінологічну базу дисципліни, якою повинен володіти студент щоб свідомо опановувати матеріал.
Ефективності передачі та засвоєння інформації неможливо досягти без систематизації і структурування навчального матеріалу з наступним його дослідженням. Послідовний системний виклад структурованого матеріалу дає можливість природно об'єднати його окремі частини і подати відомості із загальних позицій, що також важливо для успішного засвоєння знань.

6.1.3.2. Структурування матеріалу
Зміст навчальної літератури розподіляють на окремі складники шляхом формування понять, їх класифікації, узагальнення функціональних структур об’єктів, з використанням різноманітних способів подання інформації – за предметною, аспектною, дескриптивною, діалектичною, індуктивною, евристичною, алгоритмічною структурами [6].
Формування понять. Для конкретної дисципліни важливо знайти визначальні факти, феномени, принципи й закони, що зумовлюють суть і зміст

6. Інформаційне забезпечення вищої освіти
93 навчального матеріалу. Намагатися засвоїти всі специфічні відомості без чітко вираженого розуміння структури будь-якої галузі знань недоцільно.
Поняття – найважливіша частина знань. Для вирішення комплексної проблеми, коли формується достатній рівень оволодіння спеціалізованими знанями, варто вивчити основні закономірності й засвоїти ключові поняття, детально проаналізувавши та встановивши, як вони пов’язані між собою.
Поняття описують із позицій категоризації, що полягає у вилученні несуттєвих, неспецифічних ознак окремих явищ та виділенні істотних властивостей.
Розкриття змісту головних чинників, феноменів, принципів і законів робить дисципліну більш зрозумілою і легшою для засвоєння. Навчання має дати студентам нові знання через розуміння загальних законів і методів, формувати в них здатність бачити конкретні факти і явища як специфічне підтвердження загальних закономірностей.
Класифікація
об'єктів. Маючи справу з різними поняттями та предметами, щоб забезпечити системний підхід до їх вивчення, доцільно використовувати класифікації. З цією метою, перш за все, виділяють класифікаційні ознаки, що демонструють показники якості різних об'єктів. Для наочного подання класифікації зручною формою запису може бути таблиця, приклад якої наводимо нижче.
Таблиця 6.2
Класифікація
засобів переміщення вантажів

Класифікаційні
ознаки
Назва

за
призна-
ченням

за

характером

роботи

в
часі
за
розташу-
ванням

двигуна

за
способом
переміщення

локомотив транспортна періодичної дії самохідна на колесах по рейках або монорейках наванта- жувач навантажу- вальна періодичної дії самохідна на колесах по дорозі, на колесах по рейках, на гусеницях стрічковий конвеєр транспортна безперервної дії стаціонарна на стрічці по тілах кочення

Узагальнені функціональні структури. Вивчення технічних об'єктів
істотно спрощує аналіз їхніх конструктивно-функціональних структур, в основі побудови яких перебуває дворівнева ієрархія. Технічний об'єкт – це верхній рівень ієрархії структури, а нижній зосереджує в собі його елементи, що

Салов
В.О., Шабанова Ю.О., Ільченко О.Н. Створення навчальної літератури для вищої школи

94 виконують певні функції, забезпечуючи працездатність цього об’єкта (див. рис. 6.1).
Для поглибленого аналізу кожен з виділених елементів нижнього рівня розглядають як самостійний технічний об'єкт, в свою чергу виділяють низку функціональних елементів. Неподільним об'єктом виступає деталь. Об'єднання дворівневих структур дає можливість сформувати багаторівневу структуру.
Глибина багаторівневого поділу залежить від деталізації аналізу або проектування технічного об'єкта.
Одночасно з поділом технічного об'єкта на елементи визначають, з якими зовнішніми об'єктами він вступає у функціональну взаємодію та від яких залежить його конструкція.
Схема конструктивно-функціональної структури зазвичай містить назви елементів технічного об'єкта та показ функціональних зв'язків із зовнішніми об'єктами.
Напрямки зв'язків позначаються стрілками, що виходять з елементів, чиї функції вони описують, і ведуть до елементів, роботу яких мають забезпечувати. Функції елементів подаються в текстовій формі.
Визначаючи ознаки конструкції та взаємозв'язки між основними елементами технічного об'єкта, конструктивно-функціональна структура формує наочне й узагальнене уявлення про них у функціональному аспекті, систематизує шляхи пошуку та вибору проектно-конструкторських рішень.
Енергопоста
-
чання

1.
Привід




2.
Ведучий

елемент



3
Тяговий

елемент
6.
Навантажувально
-
розвантажувальне

обладнання
4.
Натягова

станція
5.
Вантажонесучий

елемент







7.
Опорний

елемент

Навантажувально
-
розвантажувальне

обладнання

Траса

Зовнішні об'єкти
5.1.
Жолоб
5.2.
Пластинчасте

полотно
5.3.
Ківш
5.5.
Вантажозахоп
- ний елемент
5.6.
Вагон
5.4.
Стрічка
5.7.
Скреперний ківш

7.3.
Роликоопори

7.4.
Канат

7.1.
Жолоб

7.2.
Направляльні
7.5.
Рейки

3.1.
Скребковий ланцюг

3.2.
Ланцюг

3.3.
Стрічка
3.4.
Канат
2.2.
Барабан
2.3.
Шків
2.1.
Зірка
1.1.
Двигун
1.2.
1.2.
Муфти
1.3.
Редуктор
Рис. 6.1. Конструктивно-функціональна схема стаціонарних транспортних машин

6. Інформаційне забезпечення вищої освіти
95
Предметна структура подачі матеріалу. Будучи орієнтованою на предмет (див. рис. 6.2), така структура передбачає повний його опис у вигляді послідовно пов'язаних елементів.
Прикладом, характеризуючи методи виміру певних параметрів, схему будують як послідовність кроків M1, М2, М3, М4 та N1, N2, N3, N4.
Аспектна структура. Вона передбачає порівняння предметів, характеристик, пов’язаних із досліджуваними явищами (див. рис. 6.3).
Спочатку описується схема виміру параметрів першим методом (M1) і порівнюється зі схемою виміру (N1), виконаного за допомогою другого метода, встановлюючи горизонтальний зв'язок M1–N1 між результатами. Далі вдаються до аспектної структури, увівши в неї вимірювальні прилади, задіяні в першому методі (М2), а потім об’єкти, характерні для другого методу (N2). Виникає ще один горизонтальний зв'язок M2–N2, потім третій і т. д.
Аспектне структурування дає можливість не тільки описувати предмети, але й порівнювати їх, що сприяє ефективнішому засвоєнню навчального матеріалу.
Наприклад, спільність та відмінність між різними типами тягових передач самохідних машин можна виявити порівнянням їхніх характеристик з тяговою
0
v 0
v
F
0
v
F
Fv = const
I
III
II
F
a
в

б


Рис. 6.4. Порівняння тягових характеристик передач:
а – ідеальна; б – одноступенева (редуктор); в – триступенева
М1
М2
М4
М3
N1
N2
N4
N3
М1
М2
М4
М3
N1
N2
N4
N3
Рис. 6.2. Схема предметної
структури матеріалу

Рис. 6.3. Схема аспектної
структури матеріалу


Салов
В.О., Шабанова Ю.О., Ільченко О.Н. Створення навчальної літератури для вищої школи

96 характеристикою ідеальної передачі (див. рис.6.4).
Базуючись на цих графіках, доцільно побудувати навчальне заняття.
Наприклад, розглядаючи схеми тягових передач, можна продемонструвати їх спільні й відмінні властивості та принципи функціонування. Таким чином студенти опановують модель мислення, яку вони зможуть використовувати для виконання нових завдань
Дескриптивна структура типова для описових засобів подання
інформації, що демонструє фактичний і бажаний стан певної системи, хід прийняття рішень, його результат (див. рис. 6.5).
Діалектична структура. Має у своїй основі відому діалектичну тріаду: теза антитеза синтез (див. рис. 6.6).





«Теза» стверджує те, що заперечується в «антитезі». Після цього шляхом
«синтезу» досягається єдність протилежностей, коли наявне протиріччя усувається.
В основі діалектичної структури лежать, як мінімум, два протилежні погляди, що надає матеріалу відповідного емоційного забарвлення. Розгляд усіх аргументів «за» і «проти» дозволяє приймати виважене рішення. Поданий матеріал набуває властивостей об'єктивності.
Індуктивна структура викладу являє собою шлях розгляду явищ і предметів від конкретних чинників до узагальнень, а це сприяє розвиткові синтетичного мислення студента завдяки систематичному процесу інтеграції окремих фактів і відношень у широкі узагальнення та встановлення закономірності. Вважається, що систематичне спостереження за «ходом наукового мислення», «процесом розвитку наукового дослідження» дозволяє ефективно формувати пошукові, аналітичні здібності для успішної
інтелектуальної діяльності студента.
Проблемна

ситуація

Стан

питання

Алгоритм

розв
язання
Результат

Рис. 6.5. Дескриптивна структура навчального матеріалу
ÒÅÇÀ
ÀÍÒÈÒÅÇÀ
ÑÈÍÒÅÇ
Рис.6.6. Діалектична структура

6. Інформаційне забезпечення вищої освіти
97
Провідна позиція вивчення навчального матеріалу за дедуктивною
структурою – це виклад, що йде від узагальнень, спільних правил і закономірностей до конкретизації у вигляді окремих прикладів та ситуацій.
Дедуктивний метод подання матеріалу досить економічний в плані обсягу навчальної книги
За евристичною структурою інформація подається таким чином, що послідовність необхідних для виконання дій для конкретних завдань не демонструється, а студент працює самостійно, методом проб і помилок. До речі більшість сучасних підручників для середньої та вищої школи стали прикладом евристичного викладу навчального матеріалу. За таких умов розглядають систему і зв’язків тієї чи іншої дисципліни, а методи їх застосування залишаються поза увагою, що ускладнює сприйняття студентами «правил».
Алгоритмічна структура передбачає, що виклад теоретичних положень супроводжується детальним описом дій, спрямованих на виконання практичних завдань. Відомо, що навчальні книги, у яких містяться еталони виконання вправ і завдань, надзвичайно ефективні.

6.2. Задачі, приклади
У цьому розділі доцільно подавати зразки правильного розв’язування типових для даної дисципліни задач, в узагальненому, а потів у конкретизованому вигляді. Зміст задач має відповідати навчальним цілям підручника або навчального посібника.
Приклад
розвязування типової задачі (для напряму підготовки
6.050301 «Гірництво»).
1. Визначити в узагальненому вигляді граничний нахил рейкової колії, можливий при русі
кар
єрного потяга.
Дано:
П
G
– вага потяга, кН;
ЗЧ
P
– зчіпна вага локомотива, кН;
w
– питомий опір руху, Н / кН.
Визначити: max
i
– граничний нахил колії при усталеному русі потяга, %
о
.

Розвязування
Користуючись виразом (7.9), визначаємо граничний нахил колії, який може подолати потяг
:
=
max
i
w
G
P
П
ЗЧ

ψ
3 10
, %
о

Потяг
, що має всі приводні осі (
ЗЧ
П
P
G
=
), здатен долати такий нахил колії:
w
i

=
ψ
3
max
10
, %
о
,
Оцінка розвязування
Граничний нахил за умови реалізації максимальної тягової сили пропорційний зчіпній вазі локомотива та коефіцієнту зчеплення й обернено пропорційний вазі вагонів. Для локомотива без причіпної частини граничний нахил колії не залежить від його ваги.

Салов
В.О., Шабанова Ю.О., Ільченко О.Н. Створення навчальної літератури для вищої школи

98
Приклад
розвязування конкретизованої типової задачі
Оцінити:
Працездатність
і безпечність експлуатації кар’єрного самоскида при повному його завантаженні
в таких умовах експлуатації: вага самоскида
500
=
P
кН; тара самоскида
200 0
=
P
кН; зчіпна вага завантаженого самоскида
350
ЗЧ
=
P
кН
; гальмівна вага самоскида
600
T
=
P
кН
; потужність двигуна самоскида
320
=
N
кВт; час підготовки гальм до дії
0
,
2
П
=
T
с; норматив гальмівного шляху
[ ]
30
T
=
L
с; напрям руху – вгору; середній нахил дороги
50
cp
=
i
%
о
; максимальний нахил дороги
70
max
=
i
%
о
; норматив мінімального прискорення
0
,
1
min
=
a
м

2
; обмеження швидкості руху
15
O
=
v
км/ч.

Розвязування
1. Граничний нахил завантаженого самоскида в момент рушення за умови зчеплення коліс з
дорогою, що має середній нахил,
=


=
min
ЗЧ
3
р
110 10
a
w
P
P
i
ψ
140 5
,
0 110 30 500 4
,
0 350 10 3
=




=
%
o
Висновок
: рух самоскида з місця на ділянці дороги із середнім нахилом можливий.
2. Граничний нахил дороги з урахуванням зчеплення при усталеній швидкості руху самоскида
250 30 500 4
,
0 350 10 10 3
ЗЧ
3
max
=


=

=
w
Р
P
i
ψ
%
o
3. Граничний нахил дороги при усталеній швидкості руху самоскида з огляду на потужність двигуна
52
,
77 30 500 15 7
,
0 320 6
,
3 10 10 10 3
3 3
max
=





=

=

=
w
vP
N
w
Р
F
i
M
η
%
o
Висновок
: задана в задачі величина нахилу дороги – допустима.
4. Питома гальмівна сила
280 500 4
,
0 350 10 10 10 3
T
3
max
3
=


=
=
=
P
P
P
B
b
ψ
Н / кН.

6. Інформаційне забезпечення вищої освіти
99 5. Прискорення при гальмуванні
18
,
2 110 280 70 30 110
=
+

=
+

=

b
s
w
a
м/с
2
.
6. Гальмівний шлях
T
L
a
v
T
v
2 2
O
П
O
+
=
31
,
16 18
,
2 17
,
4 2
17
,
4 2
=
+

=
м.
Висновок
: задана в задачі величина нахилу дороги при русі порожнього самоскида допустима
, оскільки його гальмівний шлях менше від нормативного значення.

Оцінка розвязку
При повному завантаженні в заданих умовах експлуатації самоскид працездатний, а гальмівна система реалізує безпечну роботу транспортного засобу.

6.3. Довідково-інформаційні дані для розв'язання задач
У розділі належить подати всі необхідні відомості, які студент має використовувати самостійно розв’язуючи задачі, що пропонуються для самоконтролю. Скажімо , в розглянутих задачах це будуть значення коефіцієнтів зчеплення та опору руху в застосуванні до різних умов експлуатації транспортних засобів, їх технічні характеристики.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал