Навчальний посібник для дистанційного навчання




Сторінка9/19
Дата конвертації01.01.2017
Розмір5.01 Kb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   19
метод часткового бюджету і
метод визначення точки беззбитковості є досить спрощеними і не можуть відбити всіх існуючих взаємозв'язків. Зокрема, при використанні методики Gross Margin не приділяється уваги тому, що з ростом врожайності і продуктивності збільшується не загальний розмір змінних витрат, а тільки та його частина, яку називають умовно- змінною. Умовно-постійні витрати збільшуються пропорційно площі посівів, числу тварин у череді.
До цієї категорії належить значна частина статей витрат. Витрати на збирання, сортування і транспортування, а також на внесення добрив для компенсації виносу елементів живлення з ґрунту будуть залежати не тільки від площі, але і від урожайності.
При цьому у випадку сприятливих погодних умов при використанні однієї і тієї ж технології пропорційно росту валового збору буде збільшуватися не тільки розмір валової продукції, але і частина змінних витрат (умовно-змінні витрати). При несприятливих умовах зниження витрат не буде відбуватися синхронно зі зниженням виторгу, оскільки умовно-постійні витрати залишаться незмінними.

Таким чином, рекомендації, що ґрунтуються на розглянутих
наближених методах, потрібно коректувати, якщо можливі значні коливання врожайності або передбачається істотне підвищення продуктивності тварин, при якому залежність між розміром змінних витрат і обсягом виробленої продукції вже не можна вважати лінійною.


129

Розділ 3.6. Методи аналізу та консультування в
інвестиційній діяльності
» Альтернативна вартість капіталу.
» Цінність грошей у часі.
» Маржинальний аналіз.
» Витрати, що не відшкодовуються.
» Основні критерії оцінки проектів.
» Фінансова реалізація проекту.


етодика аналізу інвестиційного проекту припускає не тільки його оцінку по всіх розглянутих вище аспектах з дотриманням правильної послідовності дій, але також застосування спеціально розроблених інструментів. З їхньою допомогою забезпечується коректність оцінки ефективності й здійсненності конкретного проекту, вибір найкращого варіанта із безлічі альтернатив.
Альтернативна вартість капіталу
Принцип альтернативної оцінки — один із базових у ринковій економіці.
Будь-які ресурси потенційно можуть бути використані декількома різними способами.
Так, мінеральні добрива того самого виду можуть вноситися під
різні сільськогосподарські культури. Земельна ділянка в місті
може використовуватися для розміщення на ній житлових
будинків, офісних будинків, промислових підприємств. Іноземна
валюта, що мається в країні, може використовуватися для імпорту
курячого м'яса або устаткування для птахофабрик, зерна або
зернозбиральних комбайнів, консервів або устаткування для
виробництва сучасної склотари та ін.
Використання обмежених ресурсів автоматично виключає можливість їхнього альтернативного використання.
Альтернативна вартість ресурсу, визначається цінністю, що він міг би мати при використанні найкращим з можливих способів. Тому при оцінці проекту необхідно враховувати всі гіпотетично можливі доходи, що підприємство не одержить, вкладаючи в нього засоби.
М

130

Іншими словами, альтернативна вартість ресурсу дорівнює
упущеній
вигоді,
що
пов'язана
з
його
можливим
альтернативним
використанням.
Такий
підхід
має
застосовуватись до усіх видів ресурсів, включаючи природні,
трудові, інтелектуальні, фінансові та ін.
Цінність грошей у часі
У проектному аналізі враховується, що сума грошей, отримана або витрачена сьогодні, цінується вище, ніж така сума, яку можна одержати (витратити) у майбутньому. Цей ефект характеризується тим, що маючи вільні гроші сьогодні, їх можна використовувати для накопичення (наприклад, покласти в банк на депозит або вкласти в операції, що приносять доход іншим способом).
Іншими словами, визначена сума грошей (призначена для накопичення, а не споживання) дорівнює такій же сумі через визначений проміжок часу плюс додатковий доход від їхнього використання найкращим з реально доступних способів.
Приклад. Слід зазначити, що різниця в цінності будь-якого
ресурсу сьогодні й у майбутньому спостерігається не тільки
у
відношенні
коштів.
Припустимо, що в господарстві на початок року мається
2200 т картоплі, яку можна використовувати для усіх видів
споживання. У цьому випадку говорити про зміну його
цінності в часі немає необхідності. З іншого боку якщо 1100
т використовувати на насіння, можна отримати врожай 5500
т. Тому можна вважати, що витративши на споживання
частину насінного фонду сьогодні (наприклад 100 т узимку),
господарство позбавляє себе можливості одержати 500 т
восени. І навпаки, відкладаючи на насіння додатково 100 т,
господарство розраховує одержати восени додатково 500 т.
У цьому разі 100 т навесні в даному господарстві рівноцінні
500 т восени.
Для порівняння різнорідних ресурсів між собою, а також ресурсів і продукції використовуються вартісні оцінки.
Тому в кінцевому рахунку прийнято говорити про зміну в часі цінності грошей, з огляду на те, що за цим коштує зміна цінності цілком конкретних матеріальних благ
(ресурсів, що можуть стати продукцією, що знову поділяється на споживану частину і на ресурси для подальшого розвитку).
Відзначимо також, що, на жаль, саме для грошей характерна інфляція — процес, що ускладнює оцінку співвідношення цінності сьогоднішніх і майбутніх грошей, але практично не стосується зміни цінності інших ресурсів у часі.

131

Таким чином, у різні моменти часу гроші мають різну цінність,
і тому при оцінці грошових потоків проекту необхідно враховувати ці розходження. Зокрема, при підсумовуванні витрат і результатів за різні періоди відповідні величини грошового потоку мають бути приведені до порівнянного виду, а точніше — до єдиного моменту часу.
При цьому можуть застосовуватися різні методи. Так, для розрахунку майбутньої цінності (Fv, Future Value) сьогоднішньої суми грошей застосовують складні відсотки
(метод компаундування), а для обчислення поточної цінності (PV, Present Value) —
метод дисконтування.
У проектному аналізі користуються двома видами ставок дисконтування — реальної
(не включає інфляцію) і номінальної. Якщо в розрахунках використовується реальна ставка, усі вартісні параметри проекту (витрати) мають виражатися в постійних
(очищених від інфляції) цінах, наприклад у цінах базисного періоду. У "противному разі використовують поточні (прогнозовані) ціни, що включають очікуваний інфляційний ріст.

Недотримання цього правила є, можливо, найпоширенішою і
дуже гарною помилкою в проектному аналізі. Змішання
реальних ставок з поточними призводить до великого
перекручування на користь одних потоків вигод і витрат на
шкоду іншим.
У більшості ситуацій при аналізі проектів міжнародні організації застосовують реальні показники вигод і витрат, навіть якщо немає абсолютно точних даних про реальні ставки дисконту. По-перше, це викликано бажанням спростити розрахунки, а по-друге, досить точний прогноз темпів і рівня інфляції (особливо в умовах нестабільної економіки) неможливий, що призводить до додаткових помилок і підвищення невизначеності результатів.
Проте ряд авторів дотримуються іншої точки зору і вважають прогноз цін і інфляції обов'язковим. У найбільш розповсюджених програмних продуктах, що автоматизує розрахунки по аналізах проектів і бізнес-плануванню (PROJECT EXPERT, Альт-Инвест,
Тео-инвест і ін.), забезпечується можливість такого прогнозування. На наш погляд, найбільш раціональним усе-таки є аналіз у цінах базисного період (постійних) з
використанням реальної ставки дисконту.
Маржинальний аналіз
Маржинальний (граничний) аналіз (англ. Marginal analysis) — це різновид економічного аналізу, при якому приріст одного з показників (витрат, цін, дохід) розглядають залежно від позитивних або негативних приростів інших (обсягу виробництва, продажів, вкладень, ресурсів і т.д.)
Найбільше значення тут мають два поняття:

132

- граничні (маржинальні) витрати — приріст витрат на
виробництво додаткової одиниці продукції;
- маржинальна (гранична) цінність ресурсу (продукту - —
вартість додаткового корисного ефекту, що виникає в
результаті використання додаткової одиниці ресурсу або
випуску ще однієї одиниці продукту
Зазвичай, додаткові вкладення сприяють збільшенню результативних показників, однак цей ріст має визначені межі, при виході за які нові витрати вже не дають приросту результату або навіть погіршують його. Проілюструємо це на умовному прикладі залежності чистого доходу в розрахунку на 1 га посіву від обсягу внесення мінеральних добрив (рис. ).
Чистий доход росте зі збільшенням дози внесення добрив до 2 ц на 1 га, а потім починає знижуватися. На основі даного графіка можна розрахувати граничний ефект при будь-якій заданій дозі. Очевидно, наприклад, що при рівні 2 ц на 1 га цей ефект дорівнює нулю.
Рис. 6.1. Залежність чистого доходу від обсягу внесених добрив
Буде рисунок.
Граничні витрати, що відбивають приріст витрат, що необхідний для виробництва додаткової одиниці продукції, практично ніколи не збігаються із середніми витратами.
Проілюструємо це твердження ще на одному умовному прикладі.
Припустимо, у господарстві є однакові за розміром (200 ското-
місць) молочнотоварні ферми (МТФ), у яких утримуються 500
корів дійної череди. Ферми розрізняються середнього
продуктивністю
поголів'я;
крім
того,
дві
з
них
використовуються цілком, а третя завантажена лише
наполовину (100 голів на 200 ското-місць). За наведеною у
таблиці інформації легко розрахувати собівартість молока на
кожній з ферм, а також середню по господарству в цілому —
533 од. на 1 ц.
Таблиця.
Розрахуно к середньої собіварто сті виробниц тва молока при поголів'ї
500 корів
МТФ
Наді
й на
1
коро
ву в
рік, ц
Кількіст
ь
скотоміс
ць
Утримуєт
ься
тварин,
гол.
Фактични
й
обсяг
виробницт
ва, ц
Фактич
ні
витрати
,
тис.
од.
Собіварті
сть 1 ц од.
№1 50 200 200 10000 5000 500

133
№2 40 200 200 8000 4400 550
№3 30 200 100 3000 1800 600
Разом
Х
600 500 21000 11200 533
Припустимо, керівництво господарства, вивчивши ринок молока, прийняло рішення збільшити поголів'я корів ще на 50 голів. Це можливо тільки за рахунок їхнього розміщення на фермі № 3, тому що перші дві ферми вже заповнені. Інакше кажучи, граничні витрати (приріст витрат, необхідний для збільшення виробництва на одиницю) складають 600 од. на 1 ц.
Оскільки собівартість виробництва на фермі № З вища, ніж на інших, то середня собівартість по господарству зросте до 538 од. на 1 ц (таблиця).
Таблиця.
Розрахуно к середньої собіварто сті виробниц тва молока при поголів'ї
550 корів
МТФ
Наді
й на
1
коро
ву в
рік, ц
Кількіст
ь
скотоміс
ць
Утримуєт
ься
тварин,
гол.
Фактични
й
обсяг
виробницт
ва, ц
Фактич
ні
витрати
,
тис.
од.
Собіварті
сть 1 ц од.
> №1 50 200 200 10000 5000 500
№2 40 200 200 8000 4400 550
№3 30 200 150 4500 2700 600
Разом
Х
600 550 22500 12100 538
Для ухвалення рішення про доцільність розширення поголів'я необхідна інформація про ціни, по яких молоко буде реалізуватися на ринку. Припустимо, ціна 1 ц становить
550 од. Це більше середніх витрат як при поголів'ї 500, так і при поголів'ї 550 корів
(533 і 538 од. на 1 ц відповідно).
Якщо рішення про розширення поголів'я приймати на основі порівняння ціни із середньою собівартістю, то в даному випадку воно, мабуть, буде позитивним.
Однак таке рішення помилкове. Подивимося, як зміниться прибуток у випадку прийняття даної пропозиції.

134

Виторг збільшиться на 825 тис. од.: 550 од /ц x 30 ц /гол. x 50 гол. = 825 000 од.
Однак витрати одночасно зростають на 900 тис. од.: 600 од./ц x 30 ц/гол x 50 гол. = 900 000 од.
Таким чином, збільшення виторгу досягається занадто великою
ціною, а прибуток знижується на 825 тис. од. — 900 тис. од. =
75 тис. од.
Порівняння маржинальних витрат, що у даному випадку дорівнюють 600 од. на 1 ц, з ціною (550 од.) і без цих розрахунків показує, що результат буде негативним.
Навпаки, при ціні 650 од. за 1 ц зміна прибутку буде позитивною, оскільки ціна перевершує граничні витрати.
Це можна перевірити прямим розрахунком. Приріст виторгу становитиме 650 од /ц
ЗО ц /гол. • 50 гол.= 975 000 од. Приріст витрат не залежить від ціни реалізації і залишається на рівні 900 тис. од. Таким чином, збільшення поголів'я призводить до росту прибутку на 975 тис. — 900 тис. = 75 тис. од.
Границею в даному прикладі буде ціна молока 600 од. за 1 ц (тобто ціна, рівна граничним витратам). При такій ціні зміна прибутку, що викликана збільшенням поголів'я, буде нульовою.
Таким чином, при обґрунтуванні розширення виробництва
завжди варто користуватися граничними, а не середніми
величинами.
Витрати, що не відшкодовуються
На практиці часто виникають ситуації, коли до складу проекту включаються об'єкти, створені до початку його реалізації, причому витрат на їхнє створення вже не можна ні уникнути, ні відшкодувати. Їх називають витратами минулого періоду, витратами, що не відшкодовуються, або необоротними витратами (sunk, sunk costs), і в розрахунки за проектом вони не входять. Суть проектного аналізу — оцінка майбутньої віддачі від майбутніх витрат, яких може взагалі не бути (якщо проект відкидається).
Так, витрати, що були зроблені за яким-небудь проектом, що залишився незакінченим, не мають братися в розрахунок при аналізі ефективності нового проекту, що використовує частину будинків і споруджень, що залишилися від колишнього. Точно кажучи, необоротні втрати можна враховувати при розрахунку грошових потоків, але це не має ніякого сенсу, оскільки вони ніяк не впливають на результати. Проілюструємо це на умовному прикладі,
Припустимо, ми досліджуємо проект будівництва на сільськогосподарському підприємстві цеху з переробки молока, для якого використовується вже існуючий фундамент, побудований раніше під будинок іншого призначення. У даному випадку капітальні витрати на фундамент (400 од.) були зроблені до того, як ми стали розглядати можливість реалізації нового проекту. Це і є витрати, які не можна повернути.
Якщо ж техніка для кормовиробництва вже закуплена, понесені капітальні витрати, то вони не мають враховуватися при оцінці ефекту від придбання машин для нової

135 технологи вирощування і збирання картоплі. В цьому випадку ситуації «без проекту» мають бути враховані усі витрати і вигоди господарства, що мають бути, якщо техніка для картоплі не буде закуплена, включаючи повернення кредитів, отриманих для придбання тракторів, плугів і кормозбиральних машин. Ці ж позиції мають бути враховані й у ситуації «із проектом», оскільки здійсненність проекту визначається для господарства в цілому. Нові закупки можуть стати непосильними для підприємства, зобов'язаного погасити борги, що викликані вже зробленими закупками.
Безсумнівно, раніше понесені витрати забезпечують помітну економію засобів у другому проекті. Однак тут не важливий розмір цих «минулих» витрат, важливі лише майбутні витрати й очікувана зміна вигод.
При наявності у господарстві додаткових потужностей другий проект не зажадає великих капітальних витрат. Тому співвідношення приростів вигод і приростів витрат, викликаних його реалізацією, у цих умовах буде вище. Як, коли і якою ціною створені ці додаткові потужності, уже не має значення для оцінки другого проекту. Краще розглянути альтернативи розвиткові картоплярства з використанням цих потужностей і вибрати кращу з них.

Іншими словами, практично той самий проект (впровадження
нової технології в картоплярстві) може бути ефективним в одних
умовах, але зажадати додаткових витрат і виявитися
малоефективним в інших. Проте при його оцінці враховувати
вартість створення умов, що вже склалися до початку його
реалізації, не має сенсу.
Основні критерії оцінки проектів
Критерії оцінки інвестиційних проектів можна розділити на дві основні категорії — його здійсненності і його ефективності.
У багатьох відносинах критерії здійсненності варто визнати більш важливими. По- перше, якщо проект не можна здійснити (або невідомо, як це зробити), оцінки його ефективності будуть ілюзорними.
По-друге, для багатьох типів проектів, що здійснювалися і завжди будуть необхідні, значення критеріїв ефективності (особливо фінансової) дуже часто виявляються негативними. Це стосується не тільки освітніх або екологічних проектів, проектів в галузі охорони здоров'я та ін. У багатьох комерційних проектах вигоди також не можуть бути точно обмірювані й оцінені (наприклад, реконструкція офісу і відновлення офісного устаткування).
Таким чином, і при негативних значеннях критеріїв ефективності проекти дуже часто реалізуються, оскільки очікуються вигоди, що не включені в розрахунок. Навпаки якщо грошові потоки проекту такі, що не гарантується його фінансова здійсненність, він має бути переглянутий або відхилений.
Проте, в першу чергу, варто розглянути критерії ефективності інвестиційних проектів. Важливо розуміти, що проекти, привабливі по ефективності, заслуговують на більшу увагу, оскільки до їх реалізації легше залучити зацікавлених партнерів і тим самим забезпечити здійсненність шляхом розподілу витрат між декількома учасниками.

136

Основним критерієм ефективності проекту має вважатися
чистий дисконтований доход від проекту за весь період його
життя.
Важлива особливість підходу, що тут викладається - те, що реалізація проекту на діючому підприємстві (у регіоні, країні) розглядається не як особливий, а як основний випадок. Іншими словами, коректна оцінка ефективності проекту може бути отримана через порівняння ситуацій «із проектом» і «без проекту»; тобто на основі потоку приростів чистих вигод, а не самих чистих вигод (на основі цього потоку перевіряють фінансову здійсненність проекту).
Звичайно, іноді виникає проблема оцінки проекту з позицій організації або підприємства, спеціально створюваного для його реалізації. У цьому випадку ситуація
«без проекту» — це нульові потоки витрат і вигод, якими можна зневажити. Але в дійсності саме рішення про реалізації проекту (і про створення для цього нового підприємства) або про відмовлення від нього завжди приймають уже діючі організації
(потенційні засновники, акціонери, інвестори, кредитори і т.д.). Для усіх них ситуація
«без проекту» ніколи не буде нульовою (і завжди будуть альтернативи вкладенню засобів у даний проект). При оцінці бюджетного або народногосподарського ефекту ситуацію «без проекту» також не можна ігнорувати, оскільки бюджетні засоби, що відволікаються для підтримки проекту, і ресурси національної економіки також мають альтернативні варіанти використання.
Безумовно, у визначені періоди проект «вимагає жертв», тобто при відмовленні від його реалізації в ці періоди результати діяльності будуть кращі, ніж при його прийнятті.
В інші періоди реалізація проекту забезпечує визначені переваги. Оцінці підлягає узагальнений результат за час, що нас цікавить.
Позиції, з яких виробляється оцінка, також можуть відрізнятися. Наприклад, можна порівнювати розмір податкових надходжень у бюджет країни, регіону або району у випадку реалізації проекту і при відмові від нього. Якщо проект забезпечує позитивну різницю, то його можна вважати ефективним щодо даного бюджету.
Оскільки завжди є кілька зацікавлених сторін, ті самі критерії ефективності можуть розраховуватися з різних позицій:

фінансової ефективності самого проекту незалежно від складу учасників, способу розподілу між ними вигод і витрат;

фінансової ефективності участі в проекті для підприємства — його ініціатора;

те ж для підприємств і організацій, що виступають як партнери ініціатора проекту;

бюджетної ефективності проекту (по бюджетах різних рівнів);

регіональної і народногосподарської ефективності проекту та ін.
Критерій прийняття рішень, що оцінює проекти тільки за
одними витратами, використовується в ситуації, коли існує два
або
більш
альтернативних
(конкуруючих
або
взаємно
виключаючих) способи одержання того самого результату.
Таким чином, вигоди від альтернативних способів визначаються, як рівні і для вибору проекту не потрібно виражати їх у вартісній формі. У таких випадках ухвалення рішення становиться у виборі проекту, що характеризується найменшим рівнем витрат,

137 при якому досягається той же результат.
Слід зазначити, що в літературі часто в систему показників ефективності проектів включають різного роду точку беззбитковості. Найчастіше йдеться про обсяги виробництва, що необхідне для забезпечення беззбитковості проекту (рівності NPV нулю). При цьому обсяг може вимірятися не тільки натуральними, але і вартісними величинами. Застосовуються також оцінки беззбитковості в одиницях ресурсів: скільки гектарів ріллі необхідно зайняти під картоплю, щоб закупівля картоплезбирального комбайна виправдала себе за встановлений термін; яким має бути середньорічне поголів'я молочної череди, щоб закупівля доїльної зали окупилася хоча б до кінця терміну його експлуатації та ін.
Значення точок беззбитковості можуть застосовуватися для оцінки ефективності і стійкості проекту.
Наприклад, якщо для окупності інвестицій, необхідних для переходу на безрозсадну технологію вирощування капусти, потрібно не менш 120 га, а в господарстві площі під цією культурою складають 230 га, то очевидно, що розрахунковий строк окупності буде менше життєвого циклу пропонованого проекту, а КРУ проекту буде більше нуля. При цьому, ефект швидше за все, буде досить стійким до різних змін.
Однак подібні критерії мають допоміжний характер і в багатьох випадках дають не цілком коректний результат
Наприклад, комплекс техніки для нової технології виправдує своє застосування на площі 120 га і забезпечує дотримання оптимальних агротехнічних термінів при обробці до 200 га. Для переходу на нову технологію на площі 230 га потрібно більш одного комплексу. При цьому перший комплекс цілком себе окупить, а другий буде обробляти лише ЗО га, що істотно нижче точки беззбитковості. При рівномірному розподілі навантаження між комплексами кожний з них буде обробляти по 115 га (230/2), тобто
їхня закупівля може виявитися збитковою.
Фінансова реалізація проекту
Часто в систему оцінок включають і показник «потреба у фінансуванні», однак він не дає оцінки ефективності, а характеризує розмір засобів, мінімально необхідних для забезпечення здійсненності проекту.
Найпростішим і мінімальним критерієм фінансової здійсненності
проекту є не заперечність накопиченого сальдо на кожному
кроці розрахунку по всьому життєвому циклу проекту
З цією метою досить розрахувати чисті вигоди в ситуації «із проектом». Якщо сальдо на визначеному кроці негативне, то це означає, що в даному періоді припливи коштів не покривають усіх необхідних витрат. У цьому випадку для продовження діяльності підприємству буде необхідно витрачати раніше накопичені засоби. Якщо ж і цих засобів не вистачає для виконання всіх зобов'язань (для закупівлі сировини, матеріалів, що комплектують, запасних частин, для оплати праці, енергії послуг і т.д.), то, отже, проект не може бути доведений до кінця так, як це відбито в розрахунках.
Необхідний перегляд проекту, пошук способів зробити його
фінансово реалізованим, щоб у кожний момент часу були засоби
для здійснення всіх необхідних у цей період витрат.

138
Насправді, вимоги фінансової здійсненності є набагато більш твердими. Для впевненості в тому, що проект у фінансово стійкий, необхідно перевірити цілий комплекс показників: ліквідність, платоспроможність, співвідношення власних і позикових засобів і ін. Такі розрахунки мають забезпечити прогноз фінансового стану) підприємства на перспективу з кожним періодом життєвого циклу проекту.
Для забезпечення фінансової здійсненності проекту необхідно підібрати схему фінансування, тобто схему надходження і повернення грошей, «зовнішніх щодо проекту». Це можуть бути власні і (або) притягнуті засоби.
Більш детально з цим питанням можна ознайомитися в літературі:
1. Управлінський консалтинг. Навчальний посібник. /М.Ф.
Кропивко, Т.П.Кальна-Дубінюк, М.Ф. Безкровний та ін. К., 2004.
– 146-154 с.


139

Підрозділ 3.6.1. Приклади розрахунків цінності грошів у часі
ри компаундуванні береться величина поточної (сьогоднішньої) кількості грошей і переводиться в майбутнє з нарахуванням складних відсотків шляхом множення на відповідний коефіцієнт (CF – Compound Factor). Цей метод аналогічний викладенню суми грошей на ощадний депозит і зняттю з рахунка приросної величини через кілька років (у проектному аналізі число років дорівнює тривалості розрахункового періоду).
Навпаки, при дисконтування беруться майбутні суми грошей і приводяться до цінності на сьогоднішній день шляхом розподілу на коефіцієнт складних відсотків
Складний відсоток для періоду І при незмінній ставці дисконту (Kale) обчислюється за формулою:
CFi = (I +
Rate)
Коефіцієнт дисконтування (DF – Discount Factor) є зворотним до складного відсотка і розраховується за формулою:
DFt = I/(I +
Rate)

Наприклад:
Так,
якщо
середня
доступна
підприємству
можливість
накопичення вільних засобів (або швидкість росту грошей)
становить 10 % у рік, то наявна на нульовий момент часу сума (у
1000 од.) через 1 рік виросте до величини 1100, через 2 роки —
до 1210, через З — до 1331 од. і т.д. Якщо швидкість росту
грошей становитиме 20 % у рік, те ті ж 1000 од. через 1 рік
виростуть до 1200, через 2 роки — до 1440 од. і т.д.
Очевидно, що чим більша ставка дисконту, тим швидше зростає
значення майбутньої вартості
Зворотній процес використовується при перерахуванні майбутніх грошей у поточні.
Якщо 100 од. сьогодні відповідають 121 од., то очевидно, що 100 од. через два періоди відповідають 100/1,21 = 82,64 од. сьогодні.
Завжди слід пам'ятати, що рівність (або нерівність) сьогоднішніх і майбутніх сум і взагалі будь-яке порівняння величин, що належать до різних періодів часу, засновано на можливості щорічно збільшувати (накопичувати) вільні (вилучені зі споживання) засоби з визначеною швидкістю (ставкою дисконту Rate).

140

Наприклад:
Припустимо, що інфляції немає (пізніше буде показано, як її
враховувати). Ми знаємо, скільки товару можна придбати за
1000 грн. сьогодні. Це можуть бути, зокрема, товари тривалого
збереження, такі, як цукор, мило, будівельні матеріали
інструмент та ін. Наприклад, можна купити 50 кг цукру по 20 грн.
Будемо вважати, що його цінність згодом не зміниться.
Якщо ж ми використовуємо 1000 грн. для накопичення (наприклад, для розширення виробництва або переводимо ці засоби на депозит), то в такому випадку через рік ми будемо мати 1100 грн. (або 1200 грн. залежно від ставки дисконту, тобто від наших можливостей).
Відповідно через рік ми зможемо придбати на ці гроші вже не 50, а 55 (або 60) кг цукру. Якщо ми цього не зробимо, а продовжимо використання отриманих засобів для накопичення, то ще через рік будемо мати у своєму розпорядженні суму 1210 (або
1440) грн. Отже, через 2 роки на накопичені засоби ми зможемо купити 60,5 (або 72) кг цукру. Якщо в нас хто-небудь зараз попросить у борг 1000 грн. з обіцянкою повернути через два роки 1300 грн., то ми розуміємо, що зараз ми позбавляємо себе можливостей, еквівалентних покупці мішка цукру (50 кг), але через два роки одержуємо можливість придбати товарів на суму 1300 грн., у формі цукру це дорівнює
65 кг.
Для людини з можливостями накопичення 10% у рік така угода вигідна, оскільки зазвичай, він може за два роки накопичити засобів на суму 1210 грн., або на 60,5 кг цукру. Для іншого (ставка дисконту Rate = 20%) така угода призведе до втрати.
Зазвичай, він зміг би накопичити засоби, рівноцінні 72 кг (1440 грн.).
Тут ми всі розрахунки проводили «методом компаундування», тобто в майбутніх
ієнах і цінностях. Ці ж оцінки можна одержати і на основі «методу дисконтування». Для людини з можливостями накопичення 10 % за рік коштів, еквівалентні 1000 грн. сьогодні, у визначеному змісті відповідають 1210 грн. через 2 роки.
Відповідно при Rate = 10 % очікування ( що повертається) через
2 роки 1300 грн. відповідають 1300/1,21 = 1074,4 грн. Угода
вигідна: даємо в борг 1000, а одержуємо iз урахуванням
дисконту) 1074,4 грн.
Навпаки, при Rate = 20% очікування через 2 роки 1300 грн.
відповідають нинішнім 1300/1,44 = 902,8 грн.; ми віддаємо 1000,
а одержуємо тільки 902,8грн. Угода невигідна.
Як ставку дисконтування при розрахунку грошових потоків інвестиційних проектів використовується відсоток, рівний альтернативній вартості капіталу. Зміст такого розрахунку полягає в тому, що методом дисконтування з номінального грошового потоку виключається та його частина, що отримана в результаті реалізації властивості росту грошей за рахунок їхнього використання з альтернативного напрямку, а не завдяки здійсненню самого проекту. Підсумовування не дисконтованих потоків завжди призводить до завищення ефективності проекту, оскільки не враховує альтернативної вартості капіталу. Чистий же ефект має показати, наскільки вигідніше здійснити проект, чим від нього відмовитися.

141
У проектному аналізі користуються двома видами ставок дисконтування — реальної
(не включає інфляцію) і номінальної. Якщо в розрахунках використовується реальна ставка, усі вартісні параметри проекту (витрати) мають виражатися в постійних
(очищених від інфляції) цінах, наприклад, у цінах базисного періоду. У "противному разі використовують поточні (прогнозовані) ціни, що включають очікуваний
інфляційний ріст.
Недотримання цього правила є, можливо, найпоширенішою і дуже гарною помилкою в проектному аналізі. Змішання реальних ставок з поточними призводить до великого перекручування на користь одних потоків вигод і витрат на шкоду іншим.
У більшості ситуацій при аналізі проектів міжнародні організації застосовують реальні показники вигод і витрат, навіть якщо немає абсолютно точних даних про реальні ставки дисконту. По-перше, це викликано бажанням спростити розрахунки, а по-друге, досить точний прогноз темпів і рівня інфляції (особливо в умовах нестабільної економіки) неможливий, що призводить до додаткових помилок і підвищення невизначеності результатів.
Проте ряд авторів дотримуються іншої точки зору і вважають прогноз цін і інфляції обов'язковим. У найбільш розповсюджених програмних продуктах, що автоматизує розрахунки по аналізах проектів і бізнес-плануванню (PROJECT EXPERT, Альт-Инвест,
Тео-инвест і ін.), забезпечується можливість такого прогнозування.
На наш погляд, найбільш раціональним усе-таки є аналіз у цінах
базисного період; (постійних) з використанням реальної
ставки дисконту.
Більш детально з цим питанням можна ознайомитися в літературі:
1. Управлінський консалтинг. Навчальний посібник. /М.Ф.
Кропивко, Т.П.Кальна-Дубінюк, М.Ф. Безкровний та ін. К., 2004. –
146-154 с.


142

Розділ 3.7. Використання сучасних інформаційних
технологій в сільськогосподарській дорадчій діяльності
» Поняття про інформаційні технології.
» Мета сучасних інформаційних технологій в агроконсалтинговій діяльності.
» Завдання сучасних інформаційних технологій в агроконсалтинговій діяльності.
» Використання базових інформаційних технологій в роботі консультанта/
» Прикладні інформаційні технології та їх застосування в агроконсалтингу.
Поняття про інформаційні технології
рискорений розвиток виробництва і впровадження комп'ютерної техніки та засобів телекомунікації за останні десятиріччя радикально змінили практично всі сфери людської діяльності. 3 розвитком можливостей техніки виникають все нові і нові галузі її застосування. Окрім досить-таки важливих технічних аспектів розвитку та застосування комп'ютерної техніки важливою складовою є технології використання цих технічних засобів - їх називають інформаційними технологіями (ІТ).
Інформаційні технології - це система методів і способів збору,
накопичення, зберігання, пошуку, обробки і розповсюдження
інформації, за допомогою яких забезпечується перехід практики
управління, регулювання матеріального виробництва, наукових
досліджень і інших галузей людської діяльності на індустріальний
рівень.
Дослідження технічних та технологічних засобів обробки інформації започаткували окрему галузь наукових знань, що зветься інформатикою.
Інформатика - це галузь науково-технічної діяльності, що займається дослідженням процесів отримання, передачі, обробки, зберігання, видачі інформації, вирішенням проблем створення, впровадження і використання інформаційної техніки і технологій в усіх сферах суспільного життя. Інформатика належить до одного із головних напрямків науково-технічного прогресу.
На ринку консалтингових послуг виник новий вид консалтингу -
інформаційно-технологічний консалтинг. Усі послуги на
даний вид консалтингу є досить перспективними, внаслідок
росту попиту на інформаційну техніку й інформаційні технології.
Новими і досить перспективними є послуги з моделювання бізнес-процесів і їх
реінжинірингу. Вперше термін «реінжиніринг бізнес-процесів» (від англ. Business ргосess reengineering, ВRR) був введений М.Хаммером і Д.Чамрі, які визначають цей вид діяльності як «фундаментальне перепроектування бізнес-процесів компаній для досягнення докорінного поліпшення основних показників їх діяльності: вартість, якість, послуги і темпи».
П

143
Реінжиніринг є напрямком, що виник внаслідок розвитку двох різних сфер діяльності - управління (менеджменту) та інформатизації. Саме тому реінжиніринг вимагає нових специфічних засобів представлення й обробки проблемної інформації, зрозумілих як менеджерам, так і розробникам інформаційних систем. Подібні засоби вимагають інтеграції ключових досягнень інформаційних технологій і створення відповідних інструментальних засобів підтримки реінжинірингу.
Таким чином, реінжиніринг бізнес-процесів орієнтований на докорінну перебудову всієї діяльності підприємства, а не на часткові зміни в тій або іншій сфері управління.
Мета сучасних інформаційних технологій в агроконсалтинговій
діяльності
Ефективне господарювання сільськогосподарських товаровиробників значною мірою залежить від того, наскільки вони інформовані про нові технології виробництва і переробки сільськогосподарської продукції, про ринкові ціни на вироблену продукцію та матеріально-технічні ресурси, про прогнози аграрного ринку і ін. Але існуюча система розповсюдження науково-технічної та ринкової інформації не відповідає сучасним виробничим відносинам. Особливо гостро проявилась така невідповідність після запровадження приватних форм господарювання на селі.
Керівники новостворених приватних формувань не в змозі приймати зважені управлінські рішення через відсутність достовірності повної ринкової інформації.
Грунтовної допомоги з питань кваліфікованого ведення господарства вони не отримують, і, як наслідок, рівень господарювання знижується.
Впровадження сучасних інформаційних технологій в агроконсалтинговій діяльності має на меті:

розповсюдження знань, інформації про нові технології, передовий досвід, досягнення НТП, стан аграрного ринку;

забезпечення доступу сільськогосподарських товаровиробників до електронних
інформаційних джерел з використанням можливостей мережі Інтернет;

вирішення безпосередньо в дорадчих службах чи в господарствах ряду задач розрахункового і технологічного характеру, які раніше не могли вирішуватись через відсутність комп'ютерної техніки;

оперативний обмін інформацією між консультантами, між дорадчими службами і сільськогосподарськими товаровиробниками за допомогою електронної пошти;

автоматизацію офісної діяльності дорадчих формувань.

144
Основний контингент працівників районних управлінь сільського господарства - спеціалісти-консультанти (агрономи, зоотехніки, землевпорядники, економісти, спеціалісти з автоматизації виробничих процесів та ін.) зосереджують свою діяльність на практичній допомозі організаторам сільськогосподарського виробництва безпосередньо в господарствах.
Для ефективної роботи вони повинні мати в своєму розпорядженні комп’ютерну техніку з комплексом комп’ютерних програм з автоматизації управління, моделювання виробництва, з автоматизації виробничих процесів, а також актуальної бази даних науково-технічної та ринкової інформації.
Завдання сучасних інформаційних технологій в
агроконсалтинговій діяльності
Відповідно, основними завданнями спеціалістів агроконсалтингових служб щодо застосування сучасних інформаційних технологій є створення та розвиток системи
інформаційного забезпечення товаровиробників та інших учасників аграрного ринку, основними компонентами якої мають бути: формування, систематизація і розповсюдження інформаційних ресурсів з метою забезпечення умов прозорості ринкового середовища та передумов для державного регулювання аграрного ринку; розробка та супроводження розподілених підприємницьких банків даних ринкової інформації; впровадження комп'ютерних
інформаційних технологій обміну
інформацією між учасниками аграрного ринку, органами державного управління, агронаукою та агроосвітою; розробка та систематизація комп’ютерних технологій інформаційної підтримки безпосередньо ринкових формувань, зокрема, з питань планування, обліку, аналізу документообігу та звітності;

145
розробка та супровід автоматизованих робочих місць (АРМ) спеціалістів ринкових формувань; адаптація систем, що забезпечують електронну інформаційну взаємодію формувань аграрного ринку з агроконсалтинговими та фінансово- кредитними структурами - банками, інвестиційними та страховими компаніями, інноваційними фондами та ін.
Спеціалісти - консультанти мають вільно володіти основними
типовими пакетами програм для персональних комп'ютерів,
орієнтуватись в сучасних інформаційних системах.
Використання базових інформаційних технологій в роботі
консультанта.
Види телекомунікації
У локальних комп’ютерних мережах (ЛКМ) комунікаційні процеси між робочими станціями, між робочими станціями та серверами (комунікаційними та з базами даних) забезпечують відповідні технічні засоби - мережеві карти, комутатори, з’єднання та типові програмні продукти, які забезпечують управління мережами. ЛКМ впроваджуються на підприємствах, в установах, в підприємницьких структурах для забезпечення інформаційної прозорості офісної діяльності, її оптимізації та організації колективного доступу до мережі Інтернет.
Найбільш прогресивними нині є телекомунікації, що побудовані з використанням
технологій супутникового зв'язку. Вони не залежать від якості телефонних ліній зв'язку, мають високу швидкість і надійність. Користувачу необхідно мати персональний комп'ютер, супутникову станцію прийому-передачі сигналів, супутникову антену та договір на абонентське обслуговування. Найбільший досвід надання послуг телекомунікаційного зв'язку, в тому числі і доступу до мережі Інтернет, в Україні має закрите акціонерне товариство «УкрСАТ», що є оператором супутникового зв'язку.
Для умов України з метою швидкого розгортання мереж доступу до широкополосних загальнодержавних транспортних телекомунікаційних мереж доцільне використання безпровідних технологій телекомунікаційного зв'язку, побудованих з використанням радіоканалів (RadioEthernet). До переваг такого з'єднання належить значно менша вартість витрат і швидке розгортання мережі. Географічним центром мережі в цьому випадку виступає радіопередавач (радіоприймач) з радіо - модемами та радіоантена.
Користувачу необхідно мати комп'ютер, радіо-модем та радіоантену.
Загальнодержавні транспортні телекомунікації будуються на базі використання оптоволоконних технологій. До всіх обласних центрів, до великих індустріальних міст, майже до всіх адміністративних районних центрів прокладені оптоволоконні лінії зв'язку. Цей вид телекомунікації є базовим для його використання дорадчими службами. Обласні та районні підприємства Укртелекому, інші підприємницькі структури ринку телекомунікації надають користувачам послуги зв'язку з використанням оптоволокна, в тому числі і доступ до мережі Інтернет. Обласна чи районна дорадча служба підключається, як правило, до оператора оптоволоконного зв'язку за допомогою прямої чи комутованої телефонної лінії і отримує згідно з договором певний спектр телекомунікаційних послуг.

146
Для сільськогосподарських товаровиробників та інших учасників аграрного ринку, які підключені до мережі Інтернет телекомунікаційний обмін інформацією з дорадчими службами автоматично вирішується; для інших клієнтів дорадчих служб технічно і технологічно можлива організація обміну інформацією за допомогою електронної пошти.
Клієнту для цього потрібно мати комп'ютер з відповідним програмним забезпеченням, модем і телефонний зв'язок. Впровадження таких систем можливе лише за допомогою спеціалізованих організацій ринку ІТ.
Експертиза - це оцінка групою експертів стану та особливостей певної системи чи процесу. Можливості сучасних комп'ютерів сприяють розвитку методів експертиз і експертних систем. В основі експертних методів лежить комплекс логічних і математичних процедур для досягнення таких цілей:

отримання від експертів інформації про досліджуваний об'єкт у найбільш повному обсязі,

її аналіз з використанням певних математичних методів,

розробка рекомендацій для прийняття управлінських рішень.
Серед методів експертизи виділяють метод експертних оцінок,
метод попарних порівнянь, метод безпосередньої оцінки.
У
діяльності
експертів-консультантів
агроконсалтингових
формувань широко використовується так званий метод Дельфі -
метод групових оцінок експертів.
Прикладом експертної системи в дорадництві є комп'ютерна аграрна інформаційно-
консультаційна експертна система, яка реалізована в рамках проекту технічної допомоги США з підвищення прибутковості приватних сільгоспвиробників Вінницької,
Черкаської та Хмельницької областей Українським відділенням Міжнародного центру наукової культури «Всесвітня лабораторія» та вченими Національного аграрного університету і Вінницького державного аграрного університету.


147

Підрозділ 3.7.1. WEB- технології і прикладні
інформаційні технології та їх застосування в
сільськогосподарській дорадчій діяльності
» WEB-технології.
» Прикладні інформаційні технології.
» Переваги і недоліки використання інформаційних технологій.
Сучасні Web- технології
основі Web-технологій лежить властивість світової комп’ютерної мережі
Інтернет, яка полягає в тому, що електронні інформаційні ресурси формуються на певних технічних засобах (Wеb-серверах) і за допомогою телекомунікації стають доступними для віддалених користувачів персональних комп’ютерів.
Wеb-сервер - це програмно-технічний засіб електронного
запису та зберігання інформації.
Сформована відповідно на Wеb -сервері інформація є доступною для користувачів світової комп’ютерної мережі Інтернет. Враховуючи, що кількість користувачів мережі
Інтернет в Україні вже перевищує 2 млн, а в світі нараховується сотні мільйонів користувачів, легко зрозуміти значимість такого типу - для розповсюдження нових знань та інформації. Технічні можливості для «запам'ятовування» та зберігання
інформації нині перевищують реально напрацьовані по галузях людської діяльності
інформаційні ресурси. Тому на практиці можна вважати, що на Wеb—серверах обсяги
інформації технічними можливостями не обмежуються.
Для досягнення більшої швидкості доступу користувачів мережі
Інтернет до інформаційних ресурсів Wеb -сервера його, як правило, територіальне розміщують в Інтернет-провайдера, що має супутниковий телекомунікаційний зв’язок зі шлюзами мережі
Інтернет.
Про Web портали аграрного сектору України
Wеb-технології та Інтернет дають унікальні можливості доступу до інформації та реалізації інтерактивного дистанційного навчання і консультування.
В українському сегменті Інтернет з’явилося багато сайтів для аграрників, на яких розміщено досить велику кількість корисної інформації, щодо агропромислового комплексу. Це, в основному, комерційна інформація: ціни, аналітика, попит і пропозиції. Але на цих сайтах вкрай недостатньо сільськогосподарської науково - технічної та технологічної інформації.
В

148
У 2003 році перших відвідувачів прийняв Wеb - сайт «Дорада» , який розроблено
Національною асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України для підтримки мережі дорадчих служб та партнерів, що сприяють розвитку с/г виробництва і вирішенню проблем сільських громад в Україні.
На сайті наведено багато практичних порад з питань агроконсалтингової діяльності
– від інституційного створення служби до виробничих питань, з якими дорадник стикається у повсякденній роботі. Тут зібрано досвід і напрацювання із с/г дорадництва з різних регіонів України.
Зокрема з організації дорадчої діяльності наведено порядок дій, які мають здійснити
ініціативна група для започаткування і розгортання діяльності с/г дорадчої служби, наведено нормативні та законодавчі документи, які регулюють здійснення дорадчої діяльності. Представлено перелік та стислий опис программ навчальних курсів для тих, хто починає створювати дорадчу службу, а також розміщено багато іншої інформації , питань розвитку дорадництва
Вченими і спеціалістами Національного Агарного університету розвивається Wеb
- портал "Аграрний сектор України" (www.agroua.net) як централізований універсальний інформаційний ресурс для задоволення потреб в інформації аграрного спрямування. Досі ще жоден тематичний аграрний сайт України не концентрував такої кількості обширної і різнопланової сільськогосподарської інформації.

149

Центральне місце порталу займає розділ
"Сільськогосподарське дорадництво". Тут розміщено нормативно-
методичні матеріали, наведено перелік дорадчих служб з
відповідними реквізитами, регіональних центрів наукового
забезпечення, вказано реєстр національних експертів-консультантів,
розміщена інформація про консалтингові організації, висвітлені деякі
питання реформування в АПК, проблеми та передовий досвід
дорадництва в Україні, а також наведені корисні поради.
Більшість інформації на порталі наведена у вигляді баз даних. Користувачу надається можливість вільного доступу до баз даних по сільськогосподарських культурах, шкідниках, хворобах, бур'янах, хімічних препаратах (хімічний захист рослин), ветеринарній фармакології, механізації АПК: трактори, ґрунтообробні машини, посівні та садильні машини, машини для хімічного захисту рослин, машини для внесення добрив, машини для збирання врожаю, транспортні та вантажопідйомні машини, меліоративна та дощувальна техніка, машини і обладнання для механізації тваринництва, машини і обладнання для переробки сільськогосподарської сировини.
База даних племінних господарств України вміщує інформацію по 1877 племінних господарствах та 174 породах худоби. В ній створені розділи з молочного та м'ясного скотарства, свинарства, вівчарства і козівництва, конярства, бджільництва, звірівництва
і кролівництва, рибництва, птахівництва.

150
В базі даних з птахівництва передбачено підрозділи: інформація про курей, качок, гусей, індиків, перепелів. При розробці інтерфейсу користувача передбачено доступ до племінних господарств у межах створених розділів, при потребі вибору за територіальною ознакою можна скористатись розгорнутим меню, в яке введені всі адміністративні області України.
При формуванні інформаційних ресурсів реалізований принцип комплексного
викладу даних.
Так, у базі даних по лікарських рослинах по кожній рослинi є
інформація про її поширення, ботанічні характеристики, активні
речовини, напрямки використання, біологічні особливості,
технічні параметри вирощування та з переробки. У базу даних з
насінництва овочів та квітів введена інформація по 65 різновидах
квітів, 36 різновидах овочів та 17 пряно-смакових культурах
(аніс, меліса, коріандр і т.п.) всього про 373 сорти квітів, овочів і
пряно-смакових культур, а також показана можливість
придбання їх насіння.
На порталі розміщено великі обсяги інформації з питань рослинництва, тваринництва, агарної освіти та науки, матеріали з економіки АПК, його правового забезпечення, основ бізнесу, аналітична і статистична інформація тощо; інформацію цінового моніторингу сільськогосподарської продукції.
Кожний розділ структуровано за відповідними рубриками. Так, структура розділу з правового забезпечення АПК містить інформацію про: o
державне регулювання (загальне, міжгалузеве, галузеве); o
реформування суб'єктів господарювання в АПК (загальні засади, селянські
(фермерські) господарства, кооперативи, інші господарські товариства); o
виробничо-господарську діяльність сільськогосподарських товаровиробників
(рослинництво, тваринництво, підсобні виробництва і промисли); o
фінансову діяльність сільськогосподарських товаровиробників (кредитування, розрахункові і касові операції, страхування майна, оподаткування); o
зовнішньоекономічну діяльність суб'єктів агробізнесу (регулювання експортно-
імпортних операцій, здійснення іноземних інвестицій в АПК); o
соціальний розвиток села (пріоритетність соціального розвитку села, забезпечення наукових досліджень та підготовки кадрів, житлове будівництво на селі, шляхове будівництво, культурно - побутове та спортивно-оздоровче обслуговування жителів села).
На Web-порталі багато довідкової інформації. Зокрема, база даних підприємств і організацій, що працюють на аграрному ринку України. Створені і наповнені даними рубрики: Укрконсервмолоко, Укрм'ясо, УкролІяпром, Укрспирт, Укрпарфумерпром,
Укрвинпром , Укркондитер, Укрсіль, Укртютюн, Укрпродспілка, Укооппостачмаш,
Укрплемоб'єднання, а також інформація по підприємствах і організаціях, що
спеціалізуються
по
відповідних
галузях
сільського
господарства,
зокрема,
рослинництву, тваринництву, захисту рослин, харчовій і переробній промисловості та
ін. Передбачена реєстрація підприємств і організацій в інтерактивному режимі, тобто будь-яке підприємство може ввести власні дані у загальну базу даних.
На Web-порталі також є Інтернет-каталог з такими розділами:

oфіційні Web -ресурси сільскогосподарського спрямування країн СНД,

151

офіційні Web -ресурси сільскогосподарського спрямування країн Європи,

перелік Інтернет-адрес видавництв, які надають електронні варіанти своїх видань,

адреси спеціалізованих сайтів, що містять тематичну інформацію та надають посилання на інші електронні ресурси світу,

спеціалізовані сайти компаній, які - пропонують послуги сільськогосподарським товаровиробникам.
У рубриці "Навчання" користувачі можуть ознайомитись з дистанційними курсами.
Для проведення телеконференцій, обміну думками на порталі Розміщено форум.
Відвідувачі можуть висловлювати свої побажання в гостьовій книзі. Для комерційної
інформації (продаж, купівля продукції, ділові пропозиції тощо) передбачена дошка об'яв. Агропортал надає ряд сервісних функцій, обов'язкових для такого рівня представництва в Інтернеті: прогноз погоди, курси валют, календар новин, пошук, електронну пошту та ін.
Найближчим часом на порталі буде розміщено електронну версію журналу "Бухгалтерія у сільському господарстві", де поряд із новою інформацією будуть зберігатись і архівні матеріали.
Постійно зростаюча кількість користувачів свідчить про велику
зацікавленість в існуванні такого інформаційного ресурсу
та необхідність його розвитку.
Прикладні інформаційні технології та їх застосування в
агроконсалтингу
До прикладних інформаційних технологій в дорадництві
належать такі технології, які вирішують прикладні проблеми
інформаційного забезпечення діяльності сільськогосподарських
підприємств, у тому числі офісної діяльності
Серед них є такі, що забезпечують інформаційну підтримку галузей сільськогосподарського виробництва, навчання персоналу, автоматизацію бухгалтерського обліку, автоматизацію управлінського обліку, розповсюдження науково-технічної та ринкової інформації і т.і.
Одними з найбільш складних моментів проведення навчання в дорадництві є обмеженість часу слухачів, дорожнеча навчальних заходів, що зв'язана з великими транспортними витратами, витратами на проживання, харчування і т.і. Тому агроконсалтингова служба має вишукувати нові можливості надання освітніх послуг.
Досить ефективним методом навчання в такій ситуації є
дистанційне навчання.
Дистанційне навчання - це цілеспрямований процес взаємодії
викладача і учня, що базується на використанні традиційних i
нових інформаційних, телекомунікаційних технологій і технічних
засобів.
В основу дистанційного навчання покладена цілеспрямована і контрольована
інтенсивна самостійна робота того, кого навчають, із спеціально розробленими

152 навчальними матеріалами. Велику роль має викладач, який веде навчання в групі.
Відмінною рисою дистанційного навчання є надання тим, кого навчають,
можливості самим одержувати необхідні знання, користуючись розвинутими
інформаційними ресурсами, наданими сучасними інформаційними технологіями.
Інформаційні ресурси - це бази даних і знань, комп'ютерні, в тому числі мультимедійні навчальні і контролюючі системи, відео і аудіо записи, електронні бібліотеки, разом із традиційними підручниками і методичними посібниками створюють унікальне розподілене середовииі6 навчання, доступне широкій аудиторії.
Дистанційна форма навчання дозволяє фахівцям і консультантам, товаровиробникам навчатися і підвищувати свою кваліфікацію у зручному місці, у зручний час, у зручному темпі часу, використовуючи наявні комп'ютерні засоби для спілкування з викладачем і
іншими учасниками навчальних програм.
Дистанційне навчання пред'являє нові вимоги до навчальних матеріалів. Основна
вимога - модульність побудови (кожній дисципліні відповідає модуль, що дає цілісне
уявлення
про
визначену
предметну
область).
Навчальний матеріал може чергуватись з питаннями, відповідаючи на які, учень контролює ступінь засвоєння матеріалу й аналізує конкретну робочу ситуацію. У дистанційному навчанні широко застосовуються гіпертекстові документи, що дозволяють заощаджувати час на пошук необхідної інформації, краще засвоювати матеріал завдяки кольоровому виділенню ключових моментів тексту.
Нові можливості викладу навчального матеріалу пред'являють нові вимоги до викладача. При цьому змінюється його місце і роль у навчальному процесі. Мета викладача — пояснювати, як краще вивчати матеріал, консультувати. Йому необхідно знати всі модулі плану, їх взаємозв'язок між собою, чітко простежувати всі зв'язки між дисциплінами.
Основними завданнями систем підтримки прийняття
рішень (СППР) в аграрному секторі економіки є підтримка
вироблення раціональних варіантів рішень задач, що виникають
при функціонуванні суб'єктів аграрного ринку.
При цьому процес прийняття рішень може бути реалізований на основі побудови відповідних інформаційних, логічних та математичних моделей. В багатьох випадках такі системи дозволяють на основі формалізації знань підготувати цілком прийнятні рішення або різко обмежити коло пошуку рішень проблем, що виникають.
Такі системи будуються, як правило, на основі використання оптимізаційних, кореляційно-регресивних та
імітаційних моделей.
Сільськогосподарські товаровиробники не в змозі самостійно розробляти та експлуатувати подібні системи.
Тому вони залучають консультантів агроконсалтингових формувань, які мають досвід вирішення таких задач з використанням економіко-математичних методів та
інформаційних технологій,

Зокрема, СППР для рослинницької галузі розроблена
спеціалістами Українського відділення Міжнародного центру
наукової культури "Всесвітня лабораторія", Кібернетичного

153
центру Національної академії наук у співпраці з вченими
Національного аграрного університету і впроваджена для
господарств Вінницької, Хмельницької та Черкаської областей.
Переваги і недоліки використання інформаційних технологій
Процес управління суб’єктами аграрного ринку є насамперед інформаційним процесом, він тісно пов'язаний із збиранням. опрацюванням інформації. Тому
інформаційні технології безпосередньо впливають на ефективність управління, вони змінюють умови праці, зокрема, управлінської і залучають інформацію як предмет праці.
Використання інформаційних технологій значно скорочує
управлінські витрати, розширює доступ сільськогосподарських
товаровиробників та сільського населення до інформаційних
джерел. Принципово змінюються можливості отримання,
зберігання, поширення інформації, підвищується ефективність
економічних контактів учасників аграрного ринку
Важливим елементом, що підвищує ефективність використання ІТ, є простота і зручність інтерфейсу "користувач - персональний комп'ютер". Це дозволяє непрофесіоналам досить легко освоїти користування розробленими прикладними пакетами програм та базовим програмним забезпеченням.
Розвиток використання ІТ зумовив розробку та впровадження інформаційних систем
(ІС), які вирішують питання інформаційної підтримки проблем управління. ІС першого покоління характеризувались позадачним підходом до обробки даних, ІС другого покоління побудовані на концепції створення і використання розподілених баз даних, ІС третього покоління будуються як системи підтримки прийняття рішень — вони мають не тільки спільні бази даних, але й спільні бази моделей для вирішення управлінських чи технологічних проблем.

До недоліків використання ІТ належить достатньо висока
вартість технічних засобів, що стримує їх широке застосування в
сільськогосподарському виробництві та серед сільського
населення. Ця обставина, в свою чергу, впливає на вартість
прикладних розробок та iнформаційних послуг.
Для ефективного використання ІТ необхідною умовою с наявність розвинутої телекомунікаційної інфраструктури, проте для сільської місцевості вона ще практично відсутня. Таким чином, доступ селянина до електронних інформаційних ресурсів за допомогою мережі Інтернет в більшості випадків ще неможливий. І нарешті, якість сільських мереж електроживлення, в тому числі коливання напруги та досить часті непередбачувані відключення, не дають змоги ефективно використовувати комп'ютерну техніку.
У нашій державі розвиток інформаційних технологій Здійснюється достатньо високими темпами, а це сприяє впровадженню інформаційної інфраструктури і для сільської місцевості, Тому згадані недоліки використання ІТ є тимчасовими, і спеціалісти дорадчих служб, безумовно, мають орієнтуватись на їх застосування у своїй діяльності.

154

Вільне володіння комп'ютером, наявність у консультанта пакетів
прикладних програм для сільськогосподарських товаровиробників,
регулярний підбір інформаційних ресурсів з використанням мережі
Інтернет та передача їх на комп'ютерних чи паперових носіях
учасникам аграрного ринку значною мірою сприятиме
підвищенню авторитету консультанта та дорадчої служби у
селян і, відповідно, сприятиме збільшенню дорадчих послуг,
у тому числі з використанням новітніх інформаційних
технологій.


155



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   19


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал