Навчальний посібник для дистанційного навчання



Pdf просмотр
Сторінка4/19
Дата конвертації01.01.2017
Розмір5.01 Kb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19
Тема № 2. Лабораторна робота "Планування та
підготовка семінару-тренінгу з інноваційних
технологій"
» Мета, завдання та реклама тренінгу
» Вивчення змісту семінару
» Розробка бюджету
» Опрацювання системи оцінки семінару
» Впорядкування розкладу семінару
» Форма реєстраційного листа
» Процедури добору учасників та тренерів
» Оцінка семінару
» Зворотний зв'язок в семінарах - тренінгах
Мета, завдання та реклама тренінгу
Семінари-тренінги - це офіційні заходи, які проводяться у
зацікавлених групах людей для обговорення та навчання з певної
проблеми
На таких семінарах відбувається взаємодія між учасниками, які діляться своїм досвідом та знайденими рішеннями.
Семінари можуть продовжуватися від одного дня і до двуж тижнів залежно від теми вивчення.
Вивчення змісту семінару
Розробка бюджету
Опрацювання системи оцінки семінару
Впорядкування розкладу семінару
Форма реєстраційного листа
Процедури добору учасників та тренерів
Оцінка семінару
Зворотний зв'язок в семінарах - тренінгах

75

Тести по темі №2



Запитання


Відповіді

2_1
Що є основною метою
дорадчої діяльності ?
( Розділ 2.1.)
а) поширення і впровадження у виробництво сучасних досягнень науки, техніки і технологій;
б) надання с/г товаровиробникам і населенню послуг з питань менеджменту, маркетингу;
в) підвищення рівня знань та вдосконалення практичних навичок прибуткового господарювання с/г товаровиробників та сільського населення;
г) наведене в усіх пунктах;
2_2
Які основні складові
частини дорадчої
діяльності ?
( Розділ 2.1.)
а) інформаційно-довідкова, консультаційна, інноваційна;
б) консультаційна, інформаційно- довідкова, навчальна;
в) інформаційно-довідкова, консультаційна, інноваційна, навчальна;
г) інноваційна, інформаційно- довідкова, навчальна
2_3
Які основні методи
дорадчої діяльності ?
( Розділ 2.1.)
а) навчання суб'єктів господарювання (СГ), дослідження соціально-економічних проблем сільської місцевості та розробка варіантів їх розв'язання, демонстраційні покази форм і методів роботи СГ, інформаційне забезпечення СГ;
б) навчання суб'єктів господарювання (СГ), дослідження соціально-економічних проблем сільської місцевості та розробка варіантів їх розв'язання, демонстраційні покази форм і методів роботи СГ;
в) навчання суб'єктів господарювання (СГ), демонстраційні покази форм і методів роботи СГ,
інформаційне забезпечення СГ ;
г) навчання суб'єктів господарювання (СГ), дослідження соціально-економічних проблем сільської місцевості та розробка

76 варіантів їх розв'язання, демонстраційні покази форм і методів роботи СГ;
2_4
Яка стаття Закону України
«Про
сільськогосподарську
дорадчу діяльність»
визначає основні завдання
дорадчої служби ?
( Розділ 2.2.)
а) третя;
б) четверта;
в) п’ята ;
г) шоста;
2_5
Коли набрав чинність
Закон України “Про
сільськогосподарську
дорадчу діяльність” ?
( Розділ 2.2.)
а) з 1 вересня 2004 року;
б) з 1 грудня 2004 року;
в) з 1 січня 2005 року;
г) з 1 лютого 2005 року;
2_6
Скільки статей має Закон
України “Про
сільськогосподарську
дорадчу діяльність” ?
( Розділ 2.2.)
а) 10 (десять);
б) 12 (дванадцять);
в) 15 (п’ятнадцять);
г) 18 (вісімнадцять);
2_7
Згідно з Законом України
“Про сільськогосподарську
дорадчу діяльність”
дорадчі послуги ...
( Розділ 2.2.)
а) послуги, що надаються суб'єктами сільськогосподарської дорадчої діяльності (СДД) суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність у сільській місцевості, сільському населенню;
б) послуги, що надаються суб'єктами СДД суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність у сільській місцевості, сільському населенню, а також органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади;
в) послуги, що надаються суб'єктами СДД суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність у сільській місцевості, а також органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади;
г) послуги, що надаються суб'єктами
СДД суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність у сільській місцевості, сільському населенню, а також органам виконавчої влади;
2_8
Якій термін не
роз’яснюється з Законом
України “Про
сільськогосподарську
дорадчу діяльність” ?
( Розділ 2.2.)
а) сільськогосподарська дорадча діяльність;
б) сільськогосподарська дорадча служба;
в) сільськогосподарська дорадча бібліотека;
г) сільськогосподарський дорадник;
2_9
Що з наведеного не
визначається Законом
а) поняття дорадчих послуг;
б) основні завдання та методи

77
України “Про
сільськогосподарську
дорадчу діяльність” ?
( Розділ 2.2.) дорадчої діяльності;
в) професійна підготовка дорадників та експертів дорадників;
г) умови надання позачергових відпусток експертам-дорадникам;
2_10
Хто не відноситься до
суб’єктів управлінського
консалтингу ?
( Розділ 2.3.)
а) окремі консультанти (зовнішні і внутрішні);
б) багатофункціональні і вузькоспеціалізовані фірми, консалтингові асоціації;
в) агентства з продажу нерухомого майна;
г) університети та учбові центри;
2_11
Хто не відноситься до
об’єктів управлінського
консалтингу ?
( Розділ 2.3.)
а) власники або менеджери всіх організаційно-правових форм господарств;
б) керівники нотаріальних контор;
в) центральні або місцеві органи влади, керівники різних територіальних утворень;
г) керівники державних підприємств, що відносяться до галузей АПК;
2_12
За якими принципами
класифікуються об’єкти
консультування ?
( Розділ 2.3.)
а) в залежності від форми власності, за розмірами;
б) в залежності від форми власності, за розмірами, за територіальною ознакою;
в) за територіальною ознакою, в залежності від форми власності;
г) за розмірами, за територіальною ознакою;
2_13
Хто не звертається
першочергово до послуг
дорадчих служб ?
( Розділ 2.3.)
а) молоді, швидко зростаючі приватні підприємства та банки;
б) прогресивно спрямовані місцеві органи влади;
в) державні та роздержавлені підприємства, що знаходяться у кризовій ситуації;
г) державні та роздержавлені підприємства, що мають добрі здобутки;
2_14
Хто не може бути
внутрішнім консультантом
?
( Розділ 2.3.)
а) досвідчені фахівці з інших організацій;
б) службовий персонал місцевих торгових точок системи Сільпо;
в) робітники організацій, вищих за рангом;
г) робітники спеціалізованих організацій ( проектних, науково- дослідних, викладачі вузів);
2_15
Які основні види
консультування є на
практиці ?
а) внутрішнє та зовнішнє;
б) зовнішнє та тимчасове;
в) внутрішнє та тимчасове;

78
( Розділ 2.3.)
г) загальне та тимчасове;
2_16
Керівники яких
територіальних утворень
можуть виступати об’
єктами управлінського
консалтингу ?
( Розділ 2.4.)
а) екополюси, технополіси, вільні економічні зони;
б) технопарки, екополюси, технополіси, вільні економічні зони;
в) технополіси, технопарки, вільні економічні зони;
г) вільні економічні зони, екополюси, технопарки;
Отримані відповіді при тестуванні звірте з правильними:

Правильні відповіді на тестові запитання теми №2



Запитання


Відповіді

2_1
Що є основною метою
дорадчої діяльності ?
г) наведене в усіх пунктах;
2_2
Які основні складові
частини дорадчої
діяльності ?
в) інформаційно-довідкова, консультаційна, інноваційна, навчальна;
2_3
Які основні методи
дорадчої діяльності ?
а) навчання суб'єктів господарювання (СГ), дослідження соціально-економічних проблем сільської місцевості та розробка варіантів їх розв'язання, демонстраційні покази форм і методів роботи СГ, інформаційне забезпечення СГ;
2_4
Яка стаття Закону України
«Про
сільськогосподарську
дорадчу діяльність»
визначає основні завдання
дорадчої служби ?
б) четверта;
2_5
Коли набрав чинність
Закон України “Про
сільськогосподарську
дорадчу діяльність” ?
в) з 1 січня 2005 року;
2_6
Скількі статтей має Закон
України “Про
сільськогосподарську
дорадчу діяльність” ?
б) 12 (дванадцять);
2_7
Згідно з Законом України
“Про сільськогосподарську
б) послуги, що надаються суб'єктами СДД суб'єктам

79
дорадчу діяльність”
дорадчі послуги ... господарювання, які здійснюють діяльність у сільській місцевості, сільському населенню, а також органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади;
2_8
Якій термін не
роз’яснюється з Законом
України “Про
сільськогосподарську
дорадчу діяльність” ?
в) сільськогосподарська дорадча бібліотека;
2_9
Що з наведеного не
визначається Законом
України “Про
сільськогосподарську
дорадчу діяльність” ?
г) умови надання позачергових відпусток експертам-дорадникам;
2_10
Хто не відноситься до
суб’єктів управлінського
консалтингу ?
в) агентства з продажу нерухомого майна;
2_11
Хто не відноситься до
об’єктів управлінського
консалтингу ?
б) керівники нотаріальних контор;
2_12
За якими принципами
класифікуються об’єкти
консультування ?
б) в залежності від форми власності, за розмірами, за територіальною ознакою;
2_13
Хто не звертається
першочергово до послуг
дорадчих служб ?
г) державні та роздержавлені підприємства, що мають добрі здобутки;
2_14
Хто не може бути
внутрішнім консультантом
?
б) службовий персонал місцевих торгових точок системи Сільпо;
2_15
Які основні види
консультування є на
практиці ?
а) внутрішнє та зовнішнє;
2_16
Керівники яких
територіальних утворень
можуть виступати
об’єктами управлінського
консалтингу ?
б) технопарки, екополюси, технополіси, вільні економічні зони;

Тема №3. Методи інформаційно-консультаційної
(дорадчої) діяльності та особливості їх застосування
» Коротка характеристика змісту теми №3
» Цілі вивчення теми №3 та вихідні вимоги
» Перелік основних учбових матеріалів теми №3
» Перелік запитань для повторення по темі №3
Коротка характеристика змісту теми №3

80

Масові методи розповсюдження інформації;

Поняття та огляд групових методів навчання і консультування;

Індивідуальні методи роботи із сільськогосподарськими товаровиробниками;

Поняття про методи експрес-аналізу і консультування з економічних та фінансових питань;

Поняття про методи консультування з економічної оцінки технологій в АПК;

Поняття про методи аналізу і консультування з інвестиційної діяльності;

Використання сучасних інформаційних технологій в сільськогосподарській діяльності.
Цілі вивчення теми №3
Цілі вивчення теми №3:
1. Розглянути чинні масові методи розповсюдження інформації.
2. Проаналізувати суть, переваги та недоліки групових методів навчання і консультування.
3. Детально розглянути індивідуальні методи роботи із сільськогосподарськими товаровиробниками та ефективність їх застосування.
4. Розглянути чинні методи експрес-аналізу і консультування з економічних та фінансових питань та способи їх застосування в практичній діяльності експертів-дорадників.
5. Проаналізувати діючи методи консультування з економічної оцінки технологій в АПК та способи їх застосування в практичній діяльності експертів-дорадників.
6. Проаналізувати діючи методи аналізу і консультування з
інвестиційної діяльності та способи їх застосування в практичній діяльності експертів-дорадників.
7. Розглянути практичні шляхи використання сучасних
інформаційних технологій в сільськогосподарської діяльності.
Після вивчення теми №3 Ви будете мати можливість: a). Добре орієнтуватися в діючих методах роботи консультантів з сільськогосподарськими товаровиробниками та вміти їх застосовувати на практичній діяльності; б). Визначити підходи для практичного застосування різних методів аналізу і консультування в роботі із товаровиробниками; в). Застосування інформаційних технологій в діяльності консультанта.
Перелік основних учбових матеріалів теми №3.
1. Основи аграрного консалтингу. Навчальний посібник.
/М.Ф. Кропивко, Т.П.Кальна-Дубінюк, М.Ф. Безкровний та ін.

81
М. Агроконсалт, 2004. – 285 с.
2. Кропивко М.Ф. Інформація в управлінні агропромисловим виробництвом К. ІАЕ УААН, 1997 252 с.
3. Організація інформаційно-консультаційної діяльності.
Навчальний посібник. /М.Ф. Кропивко, Т.П.Кальна-Дубінюк,
М.Ф. Безкровний та ін. М. Агроконсалт, 2004. – 348 с.
4. Саблук П.Т. Інформаційно-консультаційне забезпечення аграрних перетворень //Інформаційні ресурси та їх використання в агропромисловому виробництві. Збірник наукових праць, №2, К. ІАЕ. - 2000 с. 4-15
Запитання для повторення по розділам теми №3
1. Назвіть види масових методів розповсюдження
інформації.
2. Які основні складові групових методів навчання і консультування ?
3. Які переваги і недоліки групових методів навчання і консультування ?
4. Назвіть форми індивідуальної роботи із сільськогосподарськими товаровиробниками.
5. Які задачі ставляться при проведенні SWOT - аналізу ?
6. Які Ви знаєте методи експрес-аналізу господарства ?
7.Коли застосовується методика Gross Margin для прийняття управлінського рішення ?
8. Які переваги і недоліки використання інформаційних технологій в дорадництві ?


82

Розділ 3.1. Масові методи розповсюдження інформації
» Засоби масової інформації
» Задачі масових методів розповсюдження інформації
» Переваги та недоліки масових методів розповсюдження інформації
» Урахування характеру і особливостей сільськогосподарських товаровиробників при застосуванні масових методів інформаційно-консультаційної діяльності
Засоби масової інформації
дним із найважливіших інструментів у діяльності дорадчих служб є засоби
масової інформації (ЗМІ), які складають основу масових методів в агроконсалтинговій діяльності. Їх використання допомагає спеціалістам-консультантам значно підвищити ефективність освітніх програм і заходів.
Масові методи - це різні види інформування за допомогою
радіо, телебачення, аудіо- і відеотехніки, електронних засобів,
друкованих видань (спеціалізовані журнали, газети, брошури,
плакати, буклети, офіційні повідомлення), засобів наочної
агітації.
Під час роботи з засобами масової інформації, як інструментом реалізації масових методів консалтингових служб, варто мати на увазі їх вибірковий вплив на товаровиробників. Це можна пояснити на таких прикладах.
ЗМІ не в змозі навчити людей технічним питанням (наприклад, їздити на автомобілі), але ЗМІ можуть поставити перед людьми проблеми, які треба вирішувати, і вказати шляхи їх вирішення. Кожний ЗМЇ має свою аудиторію. Наприклад, реклама обладнання для пасіки на телеканалі "1+1" неефективна, а в журналі "Бджільництво" - ефективна.
ЗМІ не можуть передавати всю наявну в різних джерелах інформацію. Рішення про те, яку інформацію передавати по радіо і телебаченню або в газетах, приймає, як правило, редактор, власник ЗМІ або урядові органи. Співробітники консалтингового формування мають працювати зі ЗМІ так, щоб вони у своїх передачах або статтях висвітлювали питання, які відповідають потребам товаровиробників. Тільки в тому випадку, якщо передана інформація буде задовольняти потреби товаровиробників, допомагати їм у вирішенні проблем, вона буде користуватись у них попитом.
“ Вибірковість ” інформації полягає в тому, що жодна людина не може читати або слухати все, що друкується або передається. Тому, передана інформація має відбиратися дуже ретельно. Інформація «взагалі» у багатьох випадках не викликає
інтерес в окремого товаровиробника. Основний підхід до добору інформації має полягати в тому, щоб вона викликала в товаровиробників потребу читати, слухати або дивитися, спонукала їх до обговорення прочитаного або почутого з оточуючими, сприяла більш енергійному використанню перспективних прийомів, методів, технологій, техніки, що рекомендуються на практиці. Більшість людей отримують інформацію через: o
телебачення; o
радіо;
О

83 o
газети
Телебачення і радіо використовують з метою:

проведення учбових програм;

інформування населення з конкретних питань рішення місцевих проблем;

реклами щодо проведення навчальних програм.
Газети використовують з метою:

реклами заходів;

надання необхідної інформації;

обговорення питань та пропозицій для вирішення проблем.
Задачі масових методів розповсюдження інформації
За допомогою масових методів можна швидко і порівняно дешево донести
інформацію до великої кількості людей. У цьому разі вони мають використовуватись з тією метою, якій найбільшою мірою відповідають:
Для розповсюдження нових ідей і підвищення інтересу
товаровиробників до нововведень;
Для консультування товаровиробників з питань, які
цікавлять багатьох із них;
З метою попередження товаровиробників і працівників
спеціальних служб про можливі випадки
розповсюдження хвороб, масової появи шкідників,
карантинних бур'янів тощо;
У випадках необхідності надання допомоги
товаровиробникам у надзвичайних ситуаціях.
Для того, щоб масові методи розповсюдження інформації заінтересували товаровиробників, співробітники консалтингового формування, готуючи те або інше повідомлення, мають ставити перед собою такі задачі:

точно формулювати, яку мету має дана інформація,;

які цікаві проблеми для товаровиробників порушуються в ній;

на кого розрахована дана інформація, рівень їх освіти, проблеми, що їх цікавлять, і що вони знають про ці проблеми.
Щоб масові методи в діяльності консалтингового формування мали відповідний ефект, користувалися попитом і інтересом у товаровиробників, інформація, яка представляється, має відповідати таким вимогам:
1. Технічні аспекти мають викладатися доступною мовою, абстрактна мова і жаргон у повідомленнях виключаються.

84 2. Повідомлення має бути структуроване, з ясною аргументацією. Ідеї, які викладаються у повідомленні, мають бути логічними, головні і другорядні частини мають легко відрізнятися одна від одної.
3. Основні аспекти у повідомленнях мають формулюватися стисло, аргументацію варто направляти на досягнення головної мети.
4. Повідомлення або інформація мають бути викладені так, щоб вони викликали стимул у товаровиробників прочитати, прослухати, подивитися їх.
До масових методів розповсюдження інформації належать, зокрема: публікації в пресі, інтерв'ю на радіо і телебаченні, інформаційні експонати на виставках, стенди на людних магістралях, інформація в мережі Інтернет (рис.).

Консультаційні формування не тільки використовують засоби масової інформації, а й сприяють випуску періодичних або спеціалізованих інформаційних листків (бюлетенів), які розповсюджують серед своїх клієнтів.
При роботі з засобами масової інформації, як інструментами реалізації масових методів консалтингової діяльності, варто звертати увагу на їхній вплив на товаровиробників. Будь-яке повідомлення або публікація мають бути підготовлені так, щоб вони правильно сприймалися слухачами. Тому таку інформацію рекомендується спочатку перевірити на невеликій групі людей, що дозволить переконатися -
інформація підготовлена вірно, викликає інтерес і сприймається правильно.
Масові методи розповсюдження інформації дають можливість агроконсалтинговому формуванню довести інформацію до значно більшої кількості сільськогосподарських товаровиробників з порівняно невеликими фінансовими витратами.
Цікавим психологічним аспектом цього питання є те, що одна з індивідуальних особливостей людини полягає в тому, що вона вибірково сприймає інформацію, при постійному користуванні звикає до сприйняття інформації з тих чи інших джерел, і це з часом стає для неї потребою.

85
Наприклад, частина товаровиробників звикла читати газету “Сільські вісті", вірить її публікаціям і передплачує цю газету. Тираж газети, як відомо, становить понад 530 тис. екземплярів. Іншим селянам до вподоби газета "Сільський час". Керівники господарств та головні спеціалісти звикли до фахових видань, наприклад, журнал "Пропозиція".
Галузеві спеціалісти віддають перевагу галузевим виданням. Спеціалісти птахівничої галузі із задоволенням передплачують і читають журнал “Птахівництво України”.
Аналогічно для інших галузей.
Тому консультантам важливо враховувати ці аспекти, навіть враховувати тираж передплатних видань по регіонах України, і відповідно, приймати рішення щодо розміщення у цих виданнях своїх публікацій.
Для засобів розповсюдження інформації, що здійснюють трансляції в реальному масштабі часу, таких як радіо чи телебачення, треба враховувати, що селянин може слухати радіо чи дивитись телевізор досить обмежений час - рано-вранці, пізно ввечері,
і не завжди у вихідні дні. Тому, якщо консультант розмістить свій інформаційний блок у передачі, яка транслюється серед дня, коефіцієнт корисної дії такої інформації буде досить низьким.
За даними досліджень із засобів масової інформації, таких як телебачення, радіо, газети, журнали за агрегованим показником (зрозумілість, ступінь впливу, доступність, вартість) найбільш пріоритетним є телебачення. Тому питання загального характеру консультант повинен намагатись доводити до товаровиробників, використовуючи загальнодержавні телевізійні програми, місцеве телебачення.
Другим за пріоритетністю засобом масової інформації є журнали, третім - газети, четвертим - радіо. Тобто науково-технічну і ринкову інформацію, щодо агропромислового виробництва, доцільно розміщувати у загальних чи галузевих журналах. Інформацію рекламного характеру краще подавати на шпальтах газет, на радіо.
Важливо враховувати обставину, яка притаманна всім засобам масової інформації: одноразове інформаційне повідомлення завжди гірше сприймається аудиторією, ніж система інформаційних повідомлень - рубрик чи інформаційних блоків, які постійно публікуються у виданнях того чи іншого засобу масової інформації.
Всі ці особливості добре розуміють і використовують регіональні центри наукового
забезпечення АПВ, що функціонують в системі УААН. Іншим видам дорадчих служб
варто переймати та розвивати цей досвід.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал