Навчальний посібник для дистанційного навчання




Сторінка1/19
Дата конвертації01.01.2017
Розмір5.01 Kb.
ТипНавчальний посібник
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ




Т.П. Кальна-Дубінюк, І.П. Кудінова, Л.Х. Рибак,
Р.Я. Корінець



СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ДОРАДЧА

ДІЯЛЬНІСТЬ



НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
ДЛЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ











КИЇВ
2009

3

ЗМІСТ
курсу дистанційного навчання
«Сільськогосподарська дорадча діяльність»
№ п/п
Найменування тем і розділів

Вступ 6
Передмова 6
Мнемоніка оформлення курсу 8
Тема 1
Короткий історичний огляд. Суть дорадництва. Місце дорадництва в системі управління АПК та його
інформаційного забезпечення.
9
Розділ 1.1.
Історія розвитку аграрного консалтингу в різних країнах світу.
17
Розділ 1.2. Основні моделі агроконсалтингової діяльності.
22
Розділ 1.3.
Поняття сільськогосподарської дорадчої діяльності в аграрному секторі економіки України.
30
Розділ 1.4.
Дорадчі служби Мінагрополітики, Української академії аграрних наук, управлінь сільського господарства і продовольства обласних та районних державних адміністрацій.
35
Розділ 1.5.
Інформаційне забезпечення сільськогосподарської дорадчої діяльності в Україні.
38
Лабораторна работа №1
Використання Інтернет-ресурсів у сільськогосподарській дорадчій діяльності
47
Тести до теми №1 50
Тема 2.
Тема 2. Теоретичні та методологічні основи дорадництва у сільському господарстві.
56
Розділ 2.1. Мета та завдання сільськогосподарського дорадництва. 58
Розділ 2.2.
Закон України "Про сільськогосподарську дорадчу діяльність".
62
Розділ 2.3. Суб'єкти та об'єкти консультування. 70
Розділ 2.4.
Умови успішного розвитку діяльності сільськогосподарських дорадчих служб
74
Розділ 2.5. Інфраструктура агроконсалтингових послуг в Україні 75
Лабораторна работа №2
Підготовка проведення семінару-тренінгу
79
Тести до теми №2 80
Тема 3.
Методи інформаційно-консультаційної (дорадчої) діяльності та особливості їх застосування.
84
Розділ 3.1. Масові методи розповсюдження інформації. 87
Розділ 3.2. Групові методи навчання і консультування.
93
Підрозділ
3.2.1.
Характеристика лекційних методів навчання 101
Підрозділ Методика організації та порядок проведення Дня поля 103

4 3.2.2.
Підрозділ
3.2.3.
Особливості використання в консалтингу групових обговорень
111
Розділ 3.3.
Індивідуальні методи роботи із сільськогосподарськими товаровиробниками
116
Розділ 3.4.
Методи експрес-аналізу і консультування з економічних та фінансових питань.
123
Розділ 3.5.
Методи консультування з економічної оцінки технологій в
АПК.
130
Розділ 3.6.
Методи аналізу та консультування з інвестиційної діяльності
134
Підрозділ
3.6.1.
Приклади розрахунків цінності грошів у часі 143
Розділ 3.7.
Використання сучасних інформаційних технологій в сільськогосподарській дорадчій діяльності.
146
Підрозділ
3.7.1.
WEB – технології і прикладні інформаційні технології та їх застосування в сільськогосподарській дорадчій діяльності
151
Лабораторна работа №3
Застосування SWOT-аналізу для визначення проблем і напрямів надання дорадчих послуг сільськогосподарським товаровиробникам та сільському населенню
159
Тести до теми №3 164
Тема 4.
Види дорадчих послуг та їх оплата. Маркетинг дорадчих послуг.
170
Розділ 4.1. Види сільськогосподарських дорадчих послуг. 172
Розділ 4.2. Джерела фінансування дорадчої діяльності. 190
Розділ 4.3.
Поняття маркетингу сільськогосподарських дорадчих послуг.
195
Розділ 4.4. Попит та пропозиції на ринку консалтингових послуг. 198
Розділ 4.5. Взаємодія консультанта та клієнта. 202
Розділ 4.6. Професіоналізм у консультуванні. Кодекс консультанта 212
Розділ 4.7. Цінова політика консалтингових фірм. 216
Лабораторна работа №4
Методика застосування групових методів консультування та навчання
221
Тести до теми №4 231
Тема 5.
Організаційні аспекти формування кадрового забезпечення дорадчих служб в АПК.
237
Розділ 5.1.
Види організаційно-правових форм агроконсалтингового бізнесу
239
Розділ 5.2. Управління агроконсалтинговими формуваннями.
244
Розділ 5.3.
Принципи добору кадрів до сільськогосподарських дорадчих служб.
252
Розділ 5.4. Планування кар'єри та мотивація праці консультантів.
259
Лабораторна робота №5
Оцінка ефективності технологій в рослинництві та тваринництві на розрахунку валового доходу (програма
264

5
Gross Margin)
Тести до теми №5 266
Лабораторна робота №6
Практичне ознайомлення з організацією дорадчої діяльності у Київській обласній аграрній дорадчій служби (виїзне заняття, автобус)
270
Глосарій
280
Список літератури 312

6

Вступ до курсу дистанційного навчання
Передмова
Мета і завдання курсу
Роль дорадництва в розвитку сільськогосподарського виробництва
Передмова
умовах здійснення широкомасштабної аграрної реформи виникла нагальна потреба у створенні ефективної системи розповсюдження сільськогосподарських знань та інформації в аграрному секторі економіки
України, складовою якої
є
розвиток
інформаційно-консультаційного
обслуговування (дорадництва) сільськогосподарських товаровиробників і
населен
ня.

Мета і завдання курсу
Метою навчального курсу є отримання теоретичних знань і
практичних навичок з питань розвитку сільськогосподарської
дорадчої діяльності в Україні.
Завдання курсу - оволодіти основами інформаційно-
консультаційної (дорадчої) діяльності, основними методами
консультування, організацією інформаційно-консультаційної
роботи.
Знання та практичний досвід, що будуть отримані в процесі вивчення курсу, дозволять розширити можливості слухачів в організації та задоволенні потреб сільськогосподарського виробництва у підвищенні рівня знань, впровадженні нововведень, використанні з цією метою ефективних інформаційних технологій.
В кінці навчання слухач зобов'язаний:
знати: основи організації та функціонування інформаційно-
консультаційної діяльності в АПК.




В

7

вміти: працювати з інформацією та сучасними
Інформаційними технологіями, надавати дорадчі послуги.
володіти: методами та етикою дорадчої діяльності.
Роль дорадництва в розвитку сільськогосподарського
виробництва.
Розвиток ринкових відносин, зміна державної форми власності, створення різних сільськогосподарських формувань та перепрофілювання працівників привело до організації в Україні інформаційно - консультативної діяльності.
Інформаційно-консультативна (дорадча) діяльність
пов'язана із забезпеченням товаровиробника інформацією,
підвищенням рівня його знань, сприянням вірному вбору рішень
та ефективному веденню виробництва.
Виходячи з світового досвіду інформаційно-консультативна (дорадча) діяльність призначена допомагати людям і суспільству у вирішенні: o
професійних проблем і поліпшенні життєвого рівня, o
у підвищенні продуктивності праці, створенні нових видів продукції, захисті тварин від тварин і шкідників, o
сприяти здоров'ю людства та його харчування, зміцненню дітей, молоді і сімей, o
відродженню села, поширенню співробітництва з іншими країнами в отриманні найкращої ефективності від обмежених ресурсів.
Створення ефективної і надійної системи інформаційно-
консультаційного обслуговування сільськогосподарських
виробників є однією з найважливіших передумов стабілізації
сільськогосподарського виробництва та подолання кризових
явищ у сільському господарстві.


8

Мнемоніка оформлення курсу
Найважливіше поняття (фактор)
Важливіше поняття (фактор)
Звернути особливу увагу
Звернути особливу увагу
Звернути увагу
Звернути увагу
Приємна новина (результат)
Неприємна новина (результат)
Ссилка на наведений приклад
Ссилка на додаткову літературу


9

Тема № 1. Короткий історичний огляд. Суть
дорадництва. Місце дорадництва в системі управління
АПК та його інформаційного забезпечення.
» Коротка характеристика змісту теми
» Цілі вивчення теми та вихідні вимоги
» Перелік основних учбових матеріалів теми 1
» Перелік запитань для повторення по темі 1
» Перехід до висвітлених розділів у темі 1
» Про тестування по змісту теми 1
Коротка характеристика змісту теми 1

Історія розвитку аграрного консалтингу в різних країнах світу;

Основні моделі агроконсалтингової діяльності в провідних країнах світу;

Поняття сільськогосподарської дорадчої діяльності в аграрному секторі економіки
України;

Дорадчі служби Мінагрополітики, Української академії аграрних наук, управлінь сільського господарства і продовольства обласних та районних державних адміністрацій;

Інформаційне забезпечення сільськогосподарської дорадчої діяльності в Україні.
Цілі вивчення теми 1 та вихідні вимоги
Цілі вивчення теми:
1. Ознайомити слухачів з історією виникнення аграрного консалтингу в світі, шляхами його розвитку в провідних країнах світу.
2. Роз’яснити особливості основних видів агроконсалтингової діяльності.
3. Детально та дохідливо роз'яснити про особливості
інформаційно-консультативної діяльності в аграрному секторі економіки.
4. Проаналізувати діючі структури дорадчих служб в різних рівнях управління агропромисловим виробництвом.
5. Розглянути основні шляхи інформаційного забезпечення сільськогосподарської дорадчої діяльності.

10

Після вивчення теми 1 Ви будете мати можливість: a). Розуміти цілі та особливості сучасних моделей агроконсалтингової діяльності; б). Знати і вміти практично застосовувати основні законодавчі документи України про сільськогосподарську дорадчу діяльність; в). Добре орієнтуватися в методах роботи дорадчої служби, знати види наданих послуг та джерела фінансування дорадчої діяльності.
Перелік основних учбових матеріалів теми 1.
1. Основи аграрного консалтингу. Навчальний посібник. /М.Ф.
Кропивко, Т.П.Кальна-Дубінюк, М.Ф. Безкровний та ін. М.
Агроконсалтинг, 2004. – 285 с.
2. Кропивко М.Ф. Інформація в управлінні агропромисловим виробництвом К. ІАЕ УААН, 1997 252 с.
3.
Організація
інформаційно-консультаційної діяльності.
Навчальний посібник. /М.Ф. Кропивко, Т.П.Кальна-Дубінюк, М.Ф.
Бескровний та ін. М. Агроконсалтинг, 2004. – 348 с.
4. Саблук П.Т. Інформаційно-консультаційне забезпечення аграрних перетворень //Інформаційні ресурси та їх використання в агропромисловому виробництві. Збірник наукових праць, №2,
К. ІАЕ. - 2000 с. 4-15
Запитання для повторення по розділам теми 1
1. Визначення консалтингової діяльності.
2. Що таке "ЕКСТЕНШН"?
3. Що є основною метою агроконсалтингової діяльності.
4. Які основні моделі агроконсалтингової діяльності.
5. Які основні методи роботи сільськогосподарських дорадчих служб?
6. Які основні види діяльності сільськогосподарських дорадчих служб?
7. Види агроконсалтингових послуг.
8. Які основні джерела фінансування агроконсалтингової діяльності.


11


12
Розділ 1.1. Історія розвитку аграрного консалтингу в
різних країнах світу
» Виникнення агроконсалтингової діяльності
» Шляхи та моделі розвитку агроконсалтингу в різних країнах світу
» Система поширення знань Нідерландів - одна із найефективніших в світі
» Організація інформаційно-консультативної служби в Естонії
» Основні моделі консалтингової діяльності
Виникнення агроконсалтингової діяльності

онсалтинг у світі зародився в ХІХ столітті в Англії - у ході промислової революції, коли почали з’являтися перші фабрики, а конкуренція змусила підприємця вдосконалювати свої справи та методи управління. Так, у 1867 – 1868 роках у
Кембриджському університеті були зроблені перші практичні спроби поширення знань, що отримали назву extension (екстеншн).
Термін “ сільськогосподарська служба екстеншн” вперше
застосували в США. Федеральний закон – Закон Смітта про
створення сільськогосподарської служби екстеншн на базі
державних університетів штатів був прийнятий у 1914 році.
Протягом багатьох років публічні університетські лекції проводилися сільськогосподарськими коледжами через своїх “агентів”, які працювали у counties
(округах) штатів.
На початку XX ст. вплив консалтингу збільшився. З’явились перші професійні консультанти та консалтингові фірми. У 20 – 30 роки ХХ століття після “великої депресії” консалтинг поширився на промислово розвинуті країни світу.
У першій половині ХХ століття більш ніж 54 країни світу (США, Канада, Німеччина,
Голландія, Великобританія та ін.) створили службу екстеншн, яка підтримувалася їх урядом.
Близько 130 країн створили екстеншн системи у другій половині ХХ століття. Це було пов’язано із післявоєнним прискоренням розвитку та інтернаціоналізацією економіки, що привело до зростання потреби в консалтингових послугах.
Новий період розвитку екстеншн розпочався з кінця ХХ століття, коли країни колишнього Радянського Союзу та Східної Європи почали переходити до ринкових умов господарювання. Вони прагнули знайти свій особистий шлях розвитку та створення екстеншн сервісу, враховуючи національні традиції та культуру народу.
Шляхи та моделі розвитку агроконсалтингу в різних країнах світу.
Нині у світі налічується понад 200 країн, що розвивають екстеншн системи за різними моделями:
К

13
В основу державної моделі розвитку екстеншн покладене державне фінансування і вона побудована за двома схемами:
- державна університетська модель, створювана на базі регіональних багатопрофільних або галузевих університетів, сільськогосподарських коледжів та профільних шкіл;
- державна міністерська модель, створювана як структурний підрозділ галузевих органів управління – Міністерства сільського господарства, регіональних та місцевих управлінь і департаментів.
Приватна модель екстеншн сервісу розвивається шляхом надання консультаційних послуг на платній основі у двох напрямках:
- консультаційна служба, як підрозділ комерційної фірми;
- приватна консультаційна фірма.
Громадська модель екстеншн сервісу створюється на базі фермерських асоціацій і об’єднань, інших організацій які оплачують консультаційні послуги із своїх фондів.
Змішана модель екстеншн сервісу поєднує всі інші моделі та різні джерела фінансування.
Досвід багатьох розвинутих країн світу свідчить про значну державну підтримку екстеншн сервісу на початку становлення фермерства, коли селянин ще не в змозі сам платити за необхідну для нього допомогу. Так відбувалось, наприклад, у США, Канаді,
Німеччині, Голландії, Великобританії.
З часом, коли селянин ставав заможнішим і міг сам оплачувати свої інформаційні потреби, необхідність державної підтримки почала зменшуватись. Виникли приватні консалтингові фірми. Служба екстеншн набула рис приватної моделі, як нині в
Німеччині, Великобританії.
Завдяки наявному міжнародному досвіду можна констатувати, що державна модель організації екстеншн сервісу ще діє в США, за таким принципом працюють консультаційні служби Португалії, Туреччини, Бєларусі. Але світова практика розвитку екстеншн сервісу свідчить, що дорадчі служби більшості країн набувають ознак змішаної моделі і є сполученням, комбінуванням як різних форм їх організації, так і різних способів фінансування. Крім того, в рамках інформаційно-консультаційної системи однієї країни (регіону) можуть паралельно функціонувати декілька служб різної організаційної форми.

14
Система поширення знань Нідерландів - одна із найефективніших
в світі.
Як приклад такої моделі можна навести систему сільськогосподарських знань
Нідерландів, що представлена різними структурами Міністерства сільського господарства, рибної промисловості і навколишнього середовища, фермерськими спілками, навчальними закладами, науково-дослідними структурами, громадськими організаціями і безпосередньо консультаційною службою
( рис.)
Інформаційно-консультаційна служба Нідерландів складається з двох рівнів:
Перший – впроваджувальні організації, що безпосередньо працюють з товаровиробниками (DLV);
Другий – національні консультаційні центри (IKC) Міністерства сільського і рибного господарства і навколишнього середовища, фахівці яких здійснюють інформаційну допомогу працівникам освіти і радникам впроваджувальних організацій першого рівня.
За схемою, важливе місце у системі поширення знань належить різним організаціям товаровиробників. В Нідерландах існують три основні національні фермерські спілки, що засновані на релігійній приналежності. Ці спілки разом із фермерськими робочими спілками представляють Сільськогосподарське Правління – громадську організацію, що консультує уряд з питань проведення сільськогосподарської політики і бере участь у прийнятті важливих рішень. Зокрема, Правління збирає щорічний обов'язковий податок
із товаровиробників. Ці гроші через урядові канали спрямовані на наукову працю, консультаційні послуги, освіту.
Більшість товаровиробників є членами одного або декількох наукових клубів. На цих засіданнях вони проводять обговорення різних тем, аналізують виробничі показники своїх ферм. Наукові клуби є основою для тестування й адаптації результатів наукових досліджень.
Прикладна наукова робота виконується на національних експериментальних станціях і експериментальних фермах. Такі організації є у кожній галузі сільськогосподарського виробництва.
Правління експериментальних станцій формується з представників фермерських спілок, наукових співробітників, представників місцевих урядових організацій з консультаційних послугах в аграрному секторі.
Основні стратегічні розробки виконуються
інститутами
Відділу з сільськогосподарських розробок і іншими спеціалізованими науково-дослідними
інститутами, а наукові праці – в сільськогосподарському університеті (Wageningen
University and Research Centre – WUR).
Блок освіти в системі поширення знань Нідерландів складається з 21 освітнього центру із приміщеннями для проведення занять, де товаровиробники щорічно проходять навчання на різних курсах і семінарах.
Поряд з освітніми центрами існують практичні школи навчання, що спеціалізуються по галузях (наприклад, свинарству, скотарству, птахівництву, механізації, переробці і збереженню сільськогосподарської продукції і т.д.). Важливо відзначити, що вони розташовуються в тих частинах країни, де дана галузь переважає, і проводять курси терміном від 2-х до 6-ти тижнів. Паралельно функціонують інформаційні центри, взаємозалежні з даними школами, що знайомлять товаровиробників з технологічними нововведеннями. Сільськогосподарська освіта здебільшого фінансується Міністерством сільського господарства, рибальства і навколишнього середовища. Однак деякі школи можуть підтримувати національні фермерські спілки.
Консультації “першої лінії” забезпечуються Службою сільськогосподарських

15
Консультацій (DLV), що в даний час входить до WUR і складається з 46 груп. Також важливо відзначити, що кожна група надає консультації визначеному сільськогосподарському сектору і підтримується спеціальним комітетом фермерів, призначеним місцевими філіями фермерських спілок.
Крім служб сільськогосподарських Консультацій існують Центри знань і інформації, що призначені для збору, переробки і передачі інформації всім учасникам системи. Дані організації збирають, опрацьовують і комбінують інформацію з різних джерел, а потім поширюють її через проведення семінарів, курсів, випуску брошур, буклетів. Також вони готують комп'ютерні і навчальні програми для сільськогосподарських шкіл і центрів навчання.
Через систему поширення знань товаровиробник може звернутися до ряду консультантів залежно від конкретної проблеми, його переваг і, звичайно, від його фінансових можливостей.
Протягом багатьох років уряд пропонував консультаційні послуги безкоштовно, але з
1990 року товаровиробникам треба платити за ряд послуг.
Останнім часом збільшується кількість платних послуг. Як правило, це представники сфери торгівлі і виробництва, що крім торгової діяльності надають і консультаційні послуги і, в основному, концентрують свою увагу на технічних аспектах виробництва
(наприклад, пестициди і добрива). Такі агентства пропонують високоспеціалізовану технологічну інформацію.
Таким чином, сполучення досліджень, освіти і консультування (впровадження) разом із високою організованістю сільських товаровиробників є основою сільськогосподарської моделі Нідерландів, що визнана однією з найефективніших у світі.
Організація інформаційно-консультативної служби в Естонії
Інший варіант сполучення різних форм організації консультаційної служби можна спостерігати в Естонії, де не існує єдиної структури, що займається наданням консультаційних послуг. Спочатку консультаційні послуги здійснювалися через Союз фермерів. У кожному його регіональному відділі були співробітники, що працювали як консультанти з сільськогосподарських питань. Надання консультаційних послуг цілком фінансувалося за рахунок держави, а консультанти були державними службовцями.
Однак ця система занадто залежала від бюджетного фінансування. А також, на думку естонських товаровиробників, консультанти перетворювалися в бюрократів і представляли інтереси державних структур, а не клієнтів .
Всього за три-чотири роки діяльності система стала швидко втрачати свою ефективність. З'явилися альтернативні варіанти надання консультаційних послуг. У результаті з 2000 року консультування в Естонії здійснюють:

консультанти, що мають відповідну ліцензію;

навчальний і консультаційний центр у місті Енее;

консультаційні центри в складі Союзу фермерів.
Розроблені системи реєстрації й атестації консультантів. Існує два етапи атестації:
перший – обов'язкова атестація нових консультантів з метою їх реєстрації;
другий – атестація, яку консультанти повинні проходити кожні 3 роки.
Навчання консультантів здійснюють Національний консультаційний центр і Центр розвитку сільських регіонів. Становить інтерес діюча система оплати послуг.

16
Товаровиробник може вибирати будь-яку систему консультування з фінансовою підтримкою держави за такою схемою: при загальному річному обсязі консультацій на суму, еквівалентну 200 дол. США, йому дотується 85% вартості робіт, у межах до 400 дол. США – 50% вартості робіт і без дотації на роботи понад ці суми. Причому товаровиробник сплачує тільки свою частку, а інше консультант одержує від міністерства після реєстрації договору і підтвердження товаровиробником його виконання.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал