Навчальний посібник 2015 р. Зміст розділ наука та історія її розвитку



Скачати 10.87 Mb.
Сторінка30/42
Дата конвертації25.12.2016
Розмір10.87 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   42
Тема 15. Методика підготовки тез наукової доповіді


    1. Загальні вимоги до тез наукової доповіді

    2. Типи тез, класифікація способів та алгоритм написання тез

    3. Приклад написання тез наукової доповіді у галузі бухгалтерського обліку

    4. Методика підготовки доповіді на конференції


Після вивчення цієї теми студент повинен знати:

  • характеристику та основне призначення тез наукової доповіді;

  • класифікацію видів тез наукової доповіді;

  • порядок написання тез наукової доповіді;

  • методику підготовки доповіді на основі опублікованих тез.




    1. Загальні вимоги до тез наукової доповіді


Безсумнівна ознака справжньої науки – усвідомлення нікчемності того, що знаєш, у порівняно з тим, що взнаєш.

Л. Толстой
Науково-дослідна робота є однією з найважливіших форм наукового процесу. Наукові лабораторії і гуртки, наукові товариства і конференції – все це дає змогу вченому почати повноцінну наукову роботу, знайти однодумців, з якими можна порадитися і поділитися плодами своїх досліджень. Написання рефератів, курсових, дипломних робіт неможливе без проведення певних, навіть найпростіших, досліджень.

Кожний науковець прагне своєчасно певним способом донести результати своїх досліджень до інших фахівців. Оприлюднити результати свого дослідження означає зробити цей матеріал надбанням фахівців, які використовують його у своїй науковій або практичній діяльності.

Одним із найпростіших способів оприлюднення результатів наукових досліджень, який є доступним і для студентів, є написання й опублікування тез наукової доповіді та наступний виступ із власними науковими здобутками.


Тези доповіді

Тези доповіді (від гр. thesis – положення, твердження) – це опубліковані до початку наукової чи науково-практичної конференції, з'їзду, симпозіуму матеріали попереднього характеру, що містять виклад основних аспектів планованої наукової доповіді (рис. 15.1).


Призначення тез

Ознайомити учасників конференції із змістом тез доповіді, щоб вони могли

Донести в доступній формі інформацію про свої дослідження до тих учасників, які з різних причин не зможуть виступити

Виділити для себе найцікавіші моменти доповіді, теми і проблеми

Прогнозувати можливості дискусії і свою участь у ній

Спланувати зустрічі з колегами і т.д

Оприлюднити результати наукової роботи та зробити її надбанням фахівців, зацікавлених в отриманні відповідної інформації

Встановити пріоритет автора (дата підписання публікації до друку – це дата пріоритету науковця)

Засвідчити особистий внесок як дослідника у розробку наукової проблеми

Підтвердити достовірність основних результатів і висновки наукової роботи, її новизну і рівень (оскільки після виходу у світ публікація стає об'єктом вивчення й оцінювання широкої наукової громадськості)

Підтвердити факт апробації та впровадження результатів і висновків наукової праці

Відобразити основний зміст наукової праці та завершеність певного стану дослідження або роботи в цілому

Рис. 15.1. Основне призначення тез наукової доповіді

Тези фіксують загальні параметри та основні результати наукової роботи автора, що плануються до розгляду на конференції. Завдяки добре складеним та попередньо опублікованим тезам автор має можливість попередньо ознайомити слухачів із результати своєї наукової роботи, що сприяє налагодженню наукової дискусії під час доповіді.

Тези доповіді на конференції є оприлюдненим проміжним результатом наукової роботи дослідника. При виборі напряму науково-дослідницької роботи дослідник має врахувати, що пошуково-дослідницька тема тез доповіді має бути:

а) актуальною як з практичного, так і з теоретичного погляду;

б) посильною для виконання;

в) перспективною для подальшого продовження роботи в цьому напрямі, у тому числі у студентському науковому товаристві;

г) достатньо забезпеченою відповідним первинним матеріалом;

д) безумовно, цікавою для дослідника, що стимулює пошукову ініціативу.

Загальною нормою щодо тез є їх висока насиченість науковим матеріалом. Тези переважно мають характер короткої стверджувальної думки або висновку, опису закономірності виявлених наукових фактів.

Тези доповідей можуть публікуватись у таких виданнях (рис. 15.2):

Збірник праць конференції

Збірник матеріалів з’їздів

Збірник

симпозіуму



Типи видань

Рис. 15.2. Типи видань, де публікуються тези наукової доповіді




    1. Типи тез, класифікація способів та алгоритм їх написання

Тези наукової доповіді являють собою певну змістовно-композиційну структуру. У наукових дослідженнях з бухгалтерського обліку можна виділити три основні типові структури наукових тез (рис. 15.3):
1. Постановка проблеми або завдання
2. Результати досліджень
3. Нова методика досліджень

Типи наукових тез


Рис. 15.3. Типи наукових тез у бухгалтерських наукових дослідженнях




Способи підготовки тез

Не залежно від типу тез наукової доповіді, існує два основних способи їх написання. Тези можуть бути підготовлені:



  1. на основі змісту готової наукової роботи, наприклад, за матеріалами дипломної роботи;


Наука – не предмет чистого мислення, а предмет мислення, яке постійно залучається у практику і постійно підкріплюється практикою. Ось чому наука не може вивчатися у відриві від практики.

Джон Десмонд Бернал

до складання змісту самої наукової роботи чи доповіді. Наприклад, науковець планує досліджувати питання організації системи контролю на підприємствах лісового господарства, проте ще не має власних наукових напрацювань за цією темою.

Перший спосіб написання тез вимагає значного зменшення об'єму наукової роботи при максимальному збереженні змісту наукових досягнень.

Серед студентів здебільшого трапляється ситуація другого типу – майбутні науковці спочатку пишуть тези доповіді, які з часом трансформують, доповнюють, розширюють і роблять з них ґрунтовну наукову статтю або частину дипломної роботи. За такого способу основна складність полягає в тому, що автор на момент написання тез в автора ще не до кінця сформувалося уявлення про те, що він хоче розглянути.

І це нормально в наукових дослідженнях, адже спочатку виникає ідея, яку хочеться записати. Запис буде коротким, оскільки окрім самої ідеї писати нічого. Далі хочеться зробити цю ідею надбанням громадськості – і автор сідає за написання тез планованої доповіді.

Щоб зробити власну ідею зрозумілою читачам, необхідно її аргументувати, ввести читача в проблему, викласти основні аспекти проблеми, що розглядається. Опис усіх цих аспектів має бути таким же коротким, як і опис самої наукової ідеї. Обсяг усього тексту тез може становити 2–3 сторінки.


Алгоритм написання тез наукової доповіді

Алгоритм написання тез наукової доповіді є таким:



  1. Визначення типу і структури тез (розглянутої у наступному питанні цієї теми).

  2. Визначення планованого наукового результату або висновку.

3. Обрання теми тез доповіді. Від того, наскільки тема цікава для науковця, як вона розпалює його науковий інтерес, залежить і кінцевий результат планованої наукової роботи. Тому вибір теми – це те, що в жодному разі не варто робити поспіхом. При цьому слід враховувати:

• обраний раніше тип тез;

• основний результат наукової роботи, який буде описано в тезах;

• назву (тематичну спрямованість) конференції, в якій передбачається участь науковця.

Останній пункт потрібний для того, щоб тези відповідали тематиці конференції. У разі їх невідповідності можуть відмовити в участі. Водночас, будь-яку наукову роботу можна подати під різними кутами зору. Тому бажано використовувати у назві та змісті тез доповіді ключові слова, узявши їх з назви конференції чи її окремих секцій.

4. Формування розширеного плану тез доповіді обраного типу. Необхідно продумати, про що йтиме мова у кожній частині. Кожну ідею можна описати кількома реченнями. Зазвичай в тезах кожен абзац містить окрему ідею.

Формуючи структуру тез наукової доповіді, слід передусім ознайомитися зі змістом останніх публікацій у періодичній фаховій літературі за обраною темою. Це потрібно для того, щоб чітко орієнтуватись у тому, яка саме наукова тематика є нині актуальною, які наукові проблеми потребують вирішення. Саме у процесі ознайомлення, читання та аналізу науково-практичних публікацій студенту здебільшого вдається правильно визначити напрям майбутнього наукового пошуку.

Роботу над тезами доповіді слід починати із загального ознайомлення з матеріалами з обраної тематики. Важливу роль на цьому етапі може відіграти перечитування власних конспектів, перегляд певних розділів навчальної, довідникової, енциклопедичної літератури. Це дасть можливість здобути найзагальніші відомості про досліджувану проблему.

5. Наступний етап – це підбір літератури. Використовуючи бібліотечні каталоги, електронні бази даних, списки літератури у монографіях та періодичних виданнях, цей етап роботи можна пройти дуже швидко і якісно. Обрані літературні джерела слід уважно вивчити, опрацювати.

Слід використовувати нову літературу, статистичні та фактичні дані – за останні 3–5 років (хоча деколи використовують джерела 100–200 річної давнини). У процесі опрацювання літературних джерел доцільно нотувати визначені текстові фрагменти, статистичні та фактичні дані. Посилює достовірність одержаних наукових результатів комбіноване використання джерел різних типів, але дуже важливо, щоб ці джерела точно відповідали поставленим завданням і співвідносились із темою наукової роботи.

У процесі вивчення підібраної літератури студент визначає мету і завдання доповіді, міркує над тим, які нові ідеї, підходи він може запропонувати в аспекті досліджуваної проблеми.

6. Перевірка на достатність змісту тез. Необхідно уважно прочитати написане і перевірити, чи достатньо зібраного та описаного матеріалу для повного розкриття теми. Якщо недостатньо – розширити зміст тез. Окремі їх частини мають бути побудовані логічно послідовно і відображати основну ідею усієї роботи. У кінці тез мають бути висновки, які передбачалися на другому етапі даного алгоритму. За потреби можна поміняти порядок абзаців, уточнити окремі формулювання. Можливо, знадобиться коригування назви тез.

7. Формулювання та редагування переходів між окремими абзацами. На цьому етапі читають увесь текст тез та редагують переходи між абзацами, а також зміст самих абзаців. Дуже ймовірно, що в процесі написання виникли нові думки та ідеї, які за потреби можна внести до змісту тез доповіді. За об'ємом окремі абзаци можуть відхилятися від попереднього плану. Важливо, щоб основний результат наукової роботи – висновки були актуальними й добре аргументованими.

8. З’ясування вимог до оформлення тез доповіді та їх обсягу. Необхідно уважно прочитати вимоги організаторів конкретного наукового заходу до оформлення тез доповіді, звернувши увагу на їх обсяг та правила оформлення. Якщо їх обсяг дещо більший за установлений – можна знайти і скоротити другорядні деталі, змінити окремі фрази тощо.

9. Консультація з науковим керівником. Після оформлення тез студент має звернутись до наукового керівника для критичної оцінки проробленої роботи та отриманих наукових результатів. Це потрібно для того, щоб почути його думку про зміст, аргументацію, стиль наукової роботи.

10. Надсилання готових тез доповіді до оргкомітету конференції.


Оформлення уже підготовлених тез наукової доповіді має бути таким:

у правому верхньому куті розміщують прізвище та ініціали автора; за потреби вказують інші дані, які доповнюють відомості про автора (студент, аспірант, викладач, місце роботи або навчання);

• назва тез доповіді;

• виклад основного змісту;

• список використаних джерел.

Необхідно пам’ятати, що посилання на джерела, цитати в тезах доповіді використовують рідко. Також у тезах можна опускати цифровий і фактичний матеріал, а лише наводити отримані у результаті досліджень наукові дані.




Типові помилки

студентів

Типові помилки, що трапляються в тезах студентів:

• невдалі назви, в яких не визначена проблема;

• неповний список ключових слів або випадкове включення слів до складу ключових;

• підміна тез рефератом;

• невиправдана гіпертрофія преамбули за рахунок скорочення основного тезового викладу;

• недостатнє розкриття теми тез, що створює враження поверховості;

• змістова невідповідність тез, порушення логіки викладу, наприклад, спочатку йде мова про результати дослідження, а в кінці – про його актуальність і мету;

• відсутність чітких висновків;

• порушення культури мови.




    1. Приклад написання тез наукової доповіді у галузі

бухгалтерського обліку

Як уже зазначалося, є три основні типи тез наукової доповіді:

1. Постановка проблеми або завдання.

2. Результати досліджень.



  1. Нова методика досліджень.


Постановка проблеми або завдання
Розглянемо на прикладі методику написання тез кожного типу.
При написанні тез першого типу на тему “Фактори

впливу на визначення поняття “вартість підприємства”

можна навести такі блоки інформації:

• Короткий вступ (актуальність теми), наприклад:




У сучасних умовах існування значної кількості підходів до визначення поняття “вартість підприємства” створює значні труднощі при побудові концепції облікового забезпечення системи управління вартістю підприємства, оскільки не дає змоги створити єдиний підхід до її розуміння.

• Мета роботи (поставити проблему або завдання), наприклад:




Метою цієї публікації є виокремлення факторів впливу на визначення поняття “вартість підприємства”, а також надання практичних рекомендацій з їх розширення.



У сучасних умовах вітчизняними дослідниками (наприклад, Р. О. Костирком, Н. В.Тертичною, В. О. Шевчуком, М. Г. Чумаченком, О. Г. Мендрулом) виділяється значна кількість підходів до визначення поняття “вартість підприємства”, які значною мірою відрізняються один від одного.
• Огляд існуючих поглядів на проблему, наприклад:


На нашу думку, різноплановість існуючих підходів в жодному разі не викликана їх недостовірністю або неактуальністю в сучасних умовах розвитку економічної системи. Існування значної кількості варіантів поняття “вартість підприємства”, а також авторських підходів до його визначення пов’язана з тим, що вартість підприємства не є фактом, що вже був здійснений, а є думкою про цінність / понесені витрати / ціну власності підприємства в конкретний момент часу відповідно до обраного методу їх оцінки.

• Деякі власні думки на цю тему, наприклад:


Вважаємо, що значна варіативність існуючих підходів, неможливість їх приведення до єдиної системи, їх принципова непорівнюваність пояснюються впливом таких факторів:

1. Визначення вартості підприємства у більшості випадків, що обґрунтовується специфічністю підприємства як конкретного товару, пов’язана не лише з минулим, де були понесені витрати на його створення і функціонування, а і з прогнозами майбутнього.

2. На ринку існують різноманітні суб’єкти, яким потрібна інформація про вартість підприємства.

3. При проведенні оцінки вартості підприємства різними суб’єктами її здійснення застосовується відповідний оцінний методологічний інструментарій, який орієнтований на задоволення тих потреб, задля яких проводиться оцінка.



• Висунута гіпотеза, наприклад:




Обґрунтовані вище фактори мають бути враховані при розробці авторського підходу до визначення сутності поняття “вартість підприємства”, що використовуватиметься як теоретична основа концепції облікового забезпечення системи управління вартістю підприємства.

• Висновки (яке завдання або проблема ставиться для подальшого вирішення), наприклад:

Загалом, перший тип тез є найризикованішим типом наукової роботи. При написанні таких тез необхідно враховувати низки правил:

1. Неприпустиме включення в текст тез “чужих висловів” без конкретного підтвердження.

Наприклад, замість фрази “Господарський облік – це кількісне відображення і якісна характеристика господарської діяльності з метою виявлення відхилень у реалізації планів виробничо-господарської діяльності підприємства та їхнього усунення” краще написати: “Відповідно до досліджень проф. Л. Г. Ловінської господарський облік – це кількісне відображення і якісна характеристика господарської діяльності з метою виявлення відхилень у реалізації планів виробничо-господарської діяльності підприємства та їх усунення”.

2. Під час огляду існуючих точок зору на проблему не потрібно приділяти велику увагу загальновідомим текстам. Якщо тези пов`язані з визначенням вартості підприємства, непотрібно присвячувати два абзаци тексту опису того, як оцінював вартість підприємства той чи інший автор. Це щонайменше нераціонально. У двох абзацах неможливо розкрити позицію цього автора. Для цього необхідно писати наукову статтю. А тут краще обмежитися одним-двома пропозиціями, звільнивши місце для такого ж короткого опису позиції інших авторів. Є сенс докладно розглядати чиюсь точку зору тільки в тому випадку, якщо вона є основою, від якої автор відштовхується у своїх думках, яку він розвиває, або, навпаки, хоче оспорити.

3. Не потрібно розшифровувати поширені поняття. Написання тез з приводу визначення вартості підприємства, в якому 4/5 тексту було присвячено питанню про те, що таке вартість і що таке підприємство, не є науково правильним.

4. Неприпустимо замовчувати наявність чи відсутність публікацій за темою наукових тез. Якщо в бібліотеці у наукових журналах, газетах автор не знайшов матеріалів за темою дослідження, про це необхідно вказати.

5. Тези – це наукова публікація, а не підручник і не реферативна збірка. Якщо немає власних думок з приводу обраної проблеми, не треба писати тези.

6. Думки мають бути обґрунтованими, сформованими на основі вивчення наукових праць інших авторів. Тут може бути декілька шляхів – або інтерпретація результатів чужих досліджень і показ того, що гіпотеза автора є не єдино можливою, або показ помилок чужої теорії.


  1. Краще уникати роздумів на “популярні” теми. До них вимоги найбільш суворі. 


Результати дослідження

У тезах типу “Результати дослідження” на тему “Класифікація видів вартості підприємства: обліковий підхід” можна подати такими блоками інформації:

• Короткий вступ, постановка проблеми (власне, все те саме, що і в тезах “Постановка проблеми або завдання”, тільки коротко), наприклад:


Вартість підприємства є економічним поняттям, що встановлює взаємовідносини між підприємством як товаром, що доступне для придбання, та його покупцями. Вартість підприємства є оцінкою цінності конкретного підприємства у встановлений момент часу і у встановленому місці (просторі).


• Мета роботи (досліджувати щось конкретне), наприклад:




Мета роботи полягає у визначенні основних видів вартості підприємства у сучасних умовах господарювання.




Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що різні види вартості підприємства, визначені за даними бухгалтерського обліку, сприяють достовірній оцінці ринкової вартості підприємства.

• Базові положення дослідження або гіпотеза (у разі експериментального дослідження), наприклад:


Методологічною основою дослідження є загальнофілософські та загальнонаукові методи пізнання явищ і процесів у системі бухгалтерського обліку.
• Методи дослідження, що будуть використані, наприклад:



Економічне поняття вартості підприємства відображає ринковий погляд на вигоди, якими володіє власник або власники цього підприємства. Загалом вартість підприємства під час його продажу може бути визначена через певну суму грошей, на яку воно може бути обмінене, або через суму доходів, яку принесе діяльність підприємства у майбутньому його власнику. Однак наведене вище загальне визначення може бути по-своєму інтерпретоване різними суб’єктами, що визначають вартість підприємства.

• Проміжні результати (за необхідності), наприклад:


На сьогодні в науковій літературі описана значна кількість видів вартості підприємства, які досить складно порівняти один з одним і майже неможливо виділити чітку і логічну їх структуру з метою побудови системи бухгалтерського обліку як складової системи управління вартістю підприємства. Наведене вище зумовлює необхідність побудови загальної класифікації всіх існуючих видів вартості підприємства... (далі наводяться власні пропозиції)
• Основні результати, наприклад:


Запропонована класифікація видів вартості підприємства не є повною і вичерпною, а передбачає виділення лише тих класифікаційних ознак, які необхідні для виділення видів вартостей, розрахунок яких може бути здійснений шляхом застосування інформації із системи бухгалтерського обліку.

• Інтерпретація та висновки, наприклад:

При написанні тез другого типу необхідно враховувати такі правила.

1. Недоцільно витрачати більшу частину обсягу тез для викладу чужих думок. Іноді можна обмежитися навіть однією позицією.

2. Не варто повторювати чужі експерименти. Взагалі, перш ніж публікувати результати досліджень, необхідно перевірити, а чи не публікував хтось подібних результатів раніше. Особливо це необхідно, якщо висувається очевидна гіпотеза. Проте, якщо дослідник у процесі написання тез доповіді знайшов схожі дані, це ще не привід рвати на шматки отримані наукові результати. Можна використати отримані свої і чужі результати для порівняння та аналізу.

3. Однією з поширеніших помилок є відсутність вказівок про методи дослідження, що використовувались. Тобто автор відразу ж після слів про висунуту гіпотезу пише: “Встановлена кореляція 0,6 між балансовою та ринковою вартістю підприємства”.

Без опису методу дослідження ці слова – пустий звук, бо ніхто не зможе підтвердити ці результати, та й зрозуміти їх також буде дуже складно. Адже від того, яким методом наукових досліджень користується вчений, залежить суть отриманих ним результатів.

4. Коли вчений використовує якусь методику, він завжди повинен пам’ятати про теоретичні погляди автора цієї методики. Адже неправильно використовувати чиюсь методику без урахування її спрямованості на конкретний об’єкт, який відрізняється від того, який досліджує вчений.

5. Результати мають бути викладені досить конкретно. На одній із конференцій учасники з великим здивуванням дізналися від виступаючого, що результати його досліджень є комерційною таємницею. Немає сенсу брати участь у конференціях з такими доповідями.

6. Результати наукових досліджень мають бути викладені в адекватній, зрозумілій іншим користувачам формі. Наприклад: “Проводився кореляційний аналіз, зафіксована кореляція 0,6 між ринковою вартістю підприємства і його балансовою вартістю”. 

7. Отримані результати необхідно проінтерпретувати у світлі заявлених на початку тексту тез гіпотез і цілей дослідження. Наприклад: “Таким чином, в результаті проведеного дослідження гіпотеза про наявність взаємозв`язку між ринковою та балансовою вартістю підприємства підтвердилася”.




Нова методика роботи

У тезах цього типу на тему “Попередільно-нормативний метод обліку витрат і калькулювання собівартості продукції на підприємствах лісового господарства” необхідно подати:

• Короткий вступ, в якому описано завдання, для вирішення яких необхідна методика, що розробляється, область застосування методики (актуальність), наприклад:

В умовах ринкової економіки керівники промислових підприємств, установ та організацій повинні одержувати достовірну інформацію про витрати, які понесені на виробництво продукції, за якою ціною буде реалізована виготовлена продукція та який при цьому буде фінансовий результат. Саме тому зростає значення правильного вибору методу обліку витрат і калькулювання собівартості продукції.


• Мета роботи (розроблення методики), наприклад:




Метою публікації є аналіз та вдосконалення існуючих методів обліку витрат і калькулювання собівартості продукції.



Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, що затверджені Державним комітетом промислової політики України у 2007 р., пропонують такі методи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції: простий (однопередільний), позамовний, попередільний, попроцесний та нормативний.
• Опис існуючих методик, наприклад:

Застосування попередільно-нормативного методу обліку витрат і калькулювання собівартості продукції допоможе підвищити ефективність контрольних функцій облікових працівників підприємства, що безпосередньо вплине на достовірне оптимальне визначення собівартості продукції на підприємствах лісового господарства.


• Опис нової методики, наприклад:

Вважаємо доцільним запропонувати для використання у господарській діяльності підприємства лісового господарства такий метод обліку витрат і калькулювання собівартості продукції, як попередільно-нормативний, який враховує організаційно-технологічні особливості діяльності підприємств і поєднує два зазначених вище методи, а саме: попередільний і нормативний.

• Опис результатів застосування, наприклад:


Підводячи підсумок, необхідно зазначити, що використання попередільно-нормативного методу обліку витрат і калькулювання собівартості продукції підприємствами лісового господарства дасть можливість більш оперативно та ефективно управляти виробництвом, виявляти невикористані внутрішньогосподарські резерви, а також своєчасно запобігати нераціональному витрачанню матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

• Оцінка переваг і обмежень нової методики, наприклад:


Таким чином, на сьогодні впровадження системи попередільно-нормативного методу обліку витрат і калькулювання собівартості продукції не суперечить нормам чинного законодавства, дає змогу підвищити інформативність облікової системи для прийняття більш ефективних економічних рішень. Як показали результати практичних досліджень, запропонований метод дає змогу на 11% скоротити рівень виробничих витрат підприємств лісового господарства.

• Висновки, наприклад:

При написанні тез типу “Нова методика дослідження” необхідно дотримуватися таких вимог.

1. У тезах може бути або якась розроблена автором методика практичної роботи, або опис результатів апробації якої-небудь методики в нових умовах. Наприклад: “Попередільно-нормативний метод обліку витрат і калькулювання собівартості продукції на підприємствах лісового господарства”.

2. Тези повинні мати короткий вступ, де вказана галузь застосування методики, про що йде мова і навіщо це потрібно.

3. Опис існуючих методик повинен передувати пропозиціям автора. Нове ніколи не зростає на порожнечі.

4. У тезах має міститись опис результатів застосування пропонованої методики та оцінка її ефективності. Якщо розроблена нова методика, необхідно описати результати її застосування на практиці. Треба також вказати, чи дає вона змогу досягнути поставлених завдань.

Таким чином, при написанні тез як самостійного виду наукової продукції необхідно дотримуватися певного загального алгоритму. Насамперед, треба усвідомити для себе, що будуть презентувати тези: теорію, методи чи результати дослідження? Усвідомлення цього дає змогу правильно сформулювати мету підготовки тез. Назва тез має відображати основну ідею, думку, положення. У тексті тез доповіді виділяються ключові позиції, що і будуть базою для майбутньої доповіді.
15.4. Методика підготовки доповіді на конференції

Виступ або доповідь на конференції – це одна з багатьох форм оприлюднення результатів наукової роботи, найпростіший шлях за короткий термін «увійти» у наукове товариство за наявності відповідних здібностей та підготовки цікавого виступу.




Наукова доповідь та її цілі

Наукова доповідь (виступ) – це публічне повідомлення, розгорнутий виклад певної наукової проблеми (теми, питання), що досліджується.

Виступ на науковій конференції або іншому науковому заході класично має кілька цілей.

По-перше, це апробація основних ідей і результатів дослідження у науковому співтоваристві. По суті, виступ на науковій конференції забезпечує попередню експертизу, перевірку цінності всього дослідження або його окремих частин. Дискусія дає змогу виявити слабкі й сильні сторони проведеного дослідження.

По-друге, досить часто прилюдний виступ перед науковим товариством забезпечує закріплення за автором пріоритету в отриманих результатах.

По-третє, у виступі на науковій конференції ставиться і комунікаційна мета, яка орієнтує вченого на перетворення теми його дослідження на предмет наукової дискусії, що дає змогу одержати не тільки оцінку результатів з боку колег, а й у ході дискусії виявити нові ідеї і підходи. У цьому випадку учасники конференції автор виступу використовує як джерело інформації. Але головне, що виступ на конференції є найбільш оперативним засобом імплементації результатів наукового дослідження в інформаційне поле науки.




Види наукових доповідей
Перелічені фактори потрібно враховувати при побудові власного виступу, у якому слід звертати увагу насамперед на основну ідею, найбільш важливі результати дослідження. Виступ не можна перевантажувати деталями. Основну увагу потрібно зосереджувати на головному і цікавому.

Доповіді бувають кількох типів:

1. Звітна доповідь, у якій узагальнюються стан справ і хід роботи за певний час, виділяються досягнення і недоліки. Звітні доповіді на семінарах, симпозіумах і конференціях забезпечують презентацію науково-дослідних колективів, шкіл, суспільних наукових організацій.

2. Тематична доповідь, присвячена розгорнутому викладу якоїсь теми або проблеми. Значну роль у ній відіграють думки і позиція автора.




Правила підготовки доповіді
3. Інформаційна доповідь, що являє собою інформування присутніх про стан справ у якійсь галузі діяльності. Завдання цієї доповіді – максимально об'єктивно і всебічно подати інформацію без викладу позиції автора.
Структура тексту доповіді практично аналогічна плану наукової статті і може складатися із вступу, основної й підсумкової частин. Проте методика підготовки доповіді на науково-практичній конференції чи іншому науковому заході дещо інша, ніж підготовка статті.

Є два методи написання доповіді. Перший полягає в тому, що дослідник спочатку готує тези свого виступу, і на основі тез пише доповідь, редагує її й готує до опублікування в науковому збірнику у вигляді статті. Другий, навпаки, передбачає спочатку повне написання доповіді, а потім у скороченому вигляді – тез для попереднього ознайомлення аудиторії. Вибір способу підготовки доповіді залежить від змісту матеріалу та індивідуальних особливостей науковця.

Специфіка усного виступу накладає суттєвий відбиток на зміст і форму доповіді. При написанні доповіді слід мати на увазі, що значна частина матеріалу вже опублікована у її тезах. Крім того, частина матеріалу подається на плакатах (слайдах, моніторі комп'ютера, схемах, діаграмах, таблицях та ін.). Тому у доповіді мають бути коментарі до цих матеріалів, а не їх повторення.

У доповіді можна зупинитися лише на одній (найсуттєвішій, дискусійній) тезі доповіді, зробивши лише посилання на інші, вже опубліковані. Завдяки цьому на 20–40 % зменшиться обсяг доповіді, який переважно лімітується. Найкраще обирати полемічний характер доповіді, що завжди сильніше зацікавлює слухачів.

Доповідач, який бере участь у конференції чи іншому науковому заході, має враховувати виступи попередніх доповідачів, а також можливі плановані виступи на схожу тематику.

При написанні доповіді слід зважати на те, що за 10 хвилин людина може прочитати або розповісти матеріал, надрукований на п’яти сторінках машинописного тексту через півтора комп’ютерних інтервали 14 шрифтом.

Якщо після виступу його починають активно обговорювати, то можна вважати, що сформульованих вище цілей досягнуто.

При підготовці виступу (доповіді) необхідно звертати увагу на кілька обставин:

1) відповідність теми виступу (доповіді) обговорюваній тематиці;

2) чітке розмежування у ній наукової істини та дискусійних і недосліджених питань;




Можливі недоліки у доповіді
3) виклад її не письмовою, а усною науковою мовою.
Найбільш поширеними недоліками виступів (доповідей) на наукових конференціях є:

– невідповідність темі обговорення, що призводить до зниження інтересу слухачів до питань, що викладаються;



      • недотримання регламенту, що викликає роздратування слухачів стосовно доповідача;

      • невиразність викладу, що спричиняє і втрату інтересу, і дратівливість слухачів.

Ганс Сельє вирізняє п'ять таких “смертних гріхів” публічної мови: непідготовленість, багатослівність, невиразність, заглибленість у себе (інтроверсія) і манірність, що безпосередньо стосуються і до доповідей на конференціях.

Г. І. Андрєєв, С. О. Смирнов, В. О. Тихомиров справедливо звертають увагу на такі типові помилки виступів:

– зловживання іноземною термінологією і поняттями, що ускладнюють сприйняття головної думки;


      • наявність слів-паразитів (“от”, “значить”, “так сказати” тощо);

      • надмірна гучність голосу (слухачі через 8–10 хвилин не сприймають таку мову);

      • побудова складних речень, у яких кількість слів перевищує 14–15 (такі фрази не сприймаються, за складністю граматичної конструкції губиться зміст);

      • монотонність інтонації, без акцентів на значущих моментах доповіді тощо.

Проблемою виступу є і страх. Як зазначає С. Б. Ребрик, в основі страху може бути цілий комплекс об'єктивних і суб'єктивних причин:

      • острах виглядати недосконалим;

      • надання занадто високої значущості виступові і можливим помилкам;

      • перебільшення власних вад;

      • недоброзичливість аудиторії;

      • погана підготовка або спогади про минулі невдачі.

Найгіршим є страх критики від колег, опонентів, наукового співтовариства. Інколи такий страх стає таким всеохопним, що на засіданнях спеціалізованих вчених та експертних рад панує мовчанка.

Це дуже небезпечно не тільки для науки й наукового співтовариства, які втрачають характеристики інноваційного інтелектуального середовища, а й для самого автора висунутих ідей, які є не завжди достатньо коректно обґрунтованими. Критика – це спосіб духовної діяльності, орієнтований на цілісне оцінювання явища шляхом виявлення його суперечностей, сильних та слабких сторін тощо.

Розрізняють дві основні форми критики:

а) негативну, руйнівну – нещадне й повне (“голе”) заперечування всього і вся;

б) конструктивну, творчу, що орієнтована на вирішення проблем, реальні методи розв'язання суперечностей, ефективні способи усунення помилок.

Конструктивно-критичний підхід виходить не з тієї реальності, яку бажаємо бачити, а з тієї, яка є, з усіма її плюсами й мінусами, перевагами і недоліками. Саме такий підхід має бути характерним для науки. Конструктивна, вільна критика – важлива умова реалізації принципу об'єктивності наукового пізнання. Тому критики не потрібно боятися. Треба тільки намагатися переводити її у конструктивне русло.

Страх втратити обличчя

Страх запитань

Страх некомпетентності

Страх ворожості

Страх все забути

Страх помилитися

Страх показати свій страх

Дерево страху має такий вигляд (рис. 15.4).

Рис. 15.4. Дерево страху
Потрібно не переборювати страх, а працювати з ним. При цьому його потрібно перевести в конструктивну мобілізуючу форму і використовувати його енергію в конструктивних цілях. Ну і, звичайно ж, варто пам'ятати, що в кожної людини свої причини страху, тому і свої способи його подолання.
Контрольні запитання


  1. Яка найважливіша форма наукового процесу?

  2. Що розуміють під оприлюдненням результатів дослідження?

  3. Яким є один із найпростіших способів оприлюднення результатів наукових досліджень?

  4. Що розуміють під терміном “тези доповіді”?

  5. Яке основне призначення тез доповіді?

  6. Скільки є і яких способів написання тез наукової доповіді?

  7. Як написати тези доповіді на основі змісту готової наукової роботи?

  8. Як підготувати тези доповіді до сформування змісту самої наукової роботи чи доповіді?

  9. Що передбачає алгоритм написання тез наукової доповіді?

  10. Якими є відомі правила оформлення тез наукової доповіді?

  11. Як поділяють за типами наукові тези у бухгалтерських наукових дослідженнях?

  12. Які блоки інформації є обов’язковими при написанні тез першого типу “Постановка проблеми або завдання”?

  13. З яких блоків інформації складаються тези другого типу “Результати дослідження”?

  14. Що необхідно подати у тезах третього типу “Нова методика роботи”?

  15. Які з відомих тез доповідей є найризикованішими?

  16. Що таке виступ або доповідь на конференції?

  17. Якими є цілі виступу на науковій конференції або іншому науковому заході?

  18. Як поділяють наукові доповіді за типами?

  19. Що передбачають основні правила підготовки доповіді?

  20. Які можливі недоліки у доповіді?



Тести

1. Однією з найважливіших форм наукового процесу є:

а) самостійна робота;

б) контрольна робота;

в) науково-дослідна робота;

г) лабораторна робота.


2. Написання тез наукової доповіді здійснюють:

а) двома основними способами;

б) одним основним способом;

в) п’ятьма основними способами;

г) трьома основними способами.


  1. У наукових дослідженнях у галузі бухгалтерського обліку можна виділити три основні типові структури наукових тез:

а) “Постановка гіпотези”; “висновки з досліджень”; “новий спосіб досліджень”;

б) “Постановка проблеми або завдання”; “результати досліджень”; “нова методика досліджень”;

в) “Формулювання актуальності”; “методи досліджень”; “висновки”;

г) “Постановка передумов”; “формулювання фактів”; “результати досліджень”.




  1. Наукова доповідь (виступ) – це:

а) опубліковані матеріали попереднього характеру, що містять виклад основних;

б) оприлюднений проміжний результат наукової діяльності дослідника;

в) найважливіша форма наукового процесу;

г) публічне повідомлення, розгорнутий виклад певної наукової проблеми (теми, питання), що досліджується.


5. Зробити науковий матеріал надбанням фахівців, які використовують інформацію у своїй науковій або практичній діяльності, – це:

а) узагальнення результатів дослідження;

б) аналіз результатів дослідження;

в) оприлюднення результатів дослідження;

г) вивчення результатів дослідження.
6. Підготовка тез на основі змісту готової наукової роботи вимагає:

а) значного зменшення обcягу наукової роботи за максимального збереження змісту наукових досягнень;

б) написання тез до сформування змісту самої наукової роботи чи доповіді;

в) написання тез доповіді, які з часом трансформуються, доповнюються, розширюються і з яких роблять ґрунтовну наукову статтю;

г) значного збільшення обсягу наукової роботи при максимальному збереженні змісту наукових досягнень.
7. Перший тип тез “Постановка проблеми або завдання” є:

а) найпростішим типом наукової роботи;

б) найризикованішим типом наукової роботи;

в) найскладнішим типом наукової роботи;

г) найцікавішим типом наукової роботи.
8. Виступ на науковій конференції або іншому науковому заході класично має кілька цілей:

а) закріплення за автором факту використання наукових думок з інших досліджень;

б) перетворення теми дослідження вченого на предмет наукової доповіді;

в) використання автором учасників конференції як джерела плагіату;

г) апробація основних ідей і результатів дослідження у науковому співтоваристві.
9. Тези доповіді (від гр. thesis – положення, твердження) – це:

а) оприлюднений проміжний результат наукової діяльності дослідника;

б) найважливіша форма наукового процесу;

в) опубліковані до початку наукової чи науково-практичної конференції, з'їзду, симпозіуму попередніх матеріалів, що містять виклад основних аспектів планованої наукової доповіді;

г) публічне повідомлення, розгорнутий виклад певної досліджуваної наукової проблеми (теми, питання).
10. Обсяг тексту тез може становити:

а) 2–3 сторінки;

б) 5–6 сторінок;

в) 10–12 сторінок;

г) 1–4 сторінки.
11. При написанні тез другого типу “Результати досліджень” необхідно дотримуватися таких правил:

а) варто повторювати чужі експерименти;

б) недоцільно витрачати більшу частину обсягу тез для викладу чужих думок. Іноді можна обмежитися навіть однією позицією;

в) мають бути вказівки про використовувані методи дослідження;

г) коли вчений використовує якусь методику, він не повинен пам’ятати про теоретичні погляди її автора.
12. Доповіді бувають кількох типів:

а) актуальна, проблемна, дискусійна;

б) актуальна, звітна, тематична;

в) дискусійна, тематична, інформаційна доповідь;

г) звітна, тематична, інформаційна доповідь;
13. Основне призначення тез доповіді:

а) донести у науково складній формі інформацію про свої дослідження до тих учасників, які з різних причин не зможуть виступити;

б) завчасно не оприлюднити результати наукової роботи;

в) ознайомити учасників конференції зі змістом тез доповіді, щоб вони могли виділити для себе найцікавіші моменти доповіді, теми і проблеми;

г) зробити наукову роботу надбанням фахівців, зацікавлених в отриманні відповідної інформації.

14. Визначення типу і структури тез, планованого наукового результату або висновку, обрання теми тез доповіді – це:

а) етапи алгоритму написання тез наукової доповіді;

б) етапи формування виступу на конференції;

в) етапи написання дипломної роботи;

г) етапи написання самостійної роботи.

15. При написанні тез типу “Нова методика дослідження” необхідно дотримуватися таких правил:

а) тези повинні мати довгий вступ, де зазначено галузь застосування методики, про що йдеться мова і навіщо це потрібно;

б) у тезах може бути або якась розроблена автором методика практичної роботи, або опис результатів апробації якої-небудь методики в нових умовах;

в) не потрібно описувати існуючі методики;

г) у тезах не повинно бути опису результатів застосування пропонованої методики та оцінки її ефективності.

16. Структура тексту доповіді практично аналогічна плану:

а) дисертації;

б) дипломної роботи;

в) курсової роботи;

г) наукової статті.

17. При виборі напряму науково-дослідницької роботи дослідник має враховувати, що пошуково-дослідницька тема тез доповіді має бути:

а) непосильною для виконання;

б) неперспективною для подальшого продовження роботи в цьому напрямі, у тому числі в студентському науковому товаристві;

в) актуальною як практично, так і з теоретично;

г) недостатньо забезпеченою відповідним первинним матеріалом.

18. При написанні тез доповіді слід використовувати нову літературу, статистичні та фактичні дані, зокрема за останні:

а) 3–5років;

б) 2–6 років;

в) 1–2 роки;

г) 2–7 років.

19. Короткий вступ (актуальність теми); мета роботи (поставити проблему або завдання); огляд існуючих поглядів на проблему, деякі власні думки на цю тему; гіпотеза; висновки (яке завдання або проблему поставлено для подальшого вирішення) – це основні блоки інформації при написанні тез:

а) другого типу “Результати досліджень”;

б) першого типу “Постановка проблеми або завдання”;

в) третього типу “Нова методика досліджень”;

г) правильної відповіді немає.
20. Найбільш поширеними недоліками виступів (доповідей) на наукових конференціях є:

а) дотримання регламенту, що викликає роздратування у слухачів стосовно доповідача;

б) правильність викладу, що спричиняє і втрату інтересу, і дратівливість слухачів;

в) відповідність темі обговорення, що призводить до втрати інтересу слухачів до питань, що викладаються;

г) невідповідність темі обговорення, що призводить до втрати інтересу слухачів до питань, що викладаються.
Практичні завдання

1. Тези доповіді – це опубліковані до початку наукової чи науково-практичної конференції, з'їзду, симпозіуму попередні матеріали, що містять виклад основних аспектів планованої наукової доповіді. Покажіть у табличній формі основне призначення тез та охарактеризуйте їх із наведенням прикладів.

2. Сформуйте основні блоки інформації першого типу тез “Постановка проблеми або завдання” на тему “Бухгалтерський облік і контроль витрат”.

3. Сформуйте основні блоки інформації другого типу тез “Результати досліджень” на тему “Бюджетування витрат”.



Рекомендована основна література:

1. Про інформацію : закон України від 02.10.1992 р. № 2657-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/26 57-12.

2. ДСТУ 2732-94. Діловодство й архівна справа. Терміни й визначення. – Чинний від 1995-01-01. – К: Держстандарт України, 1994 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://dmeti.dp.ua/file/kdoczn_2740.pdf.

3. ДСТУ 2392-94. Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення. – Чинний від 1995-01-01. – К. : Держстандарт України, 1994. – 243 с.

4. Білоусова Т. П. Основи наукових досліджень : навч. посіб. для організаторів та виконавців наук. роботи / Т. П. Білоусова, О. О. Маркітантов. – Кам.-Под. : Кам’янець-Подільський держ. ун-т, інформ.-вид. відділ, 2003. – 102с.

5. Білоусова Т. П. Основи наукових досліджень. Практикум : навч. посіб. для студ.-філ. / Т. П. Білоусова. – Кам’янець-Подільський : ТзОВ “Каміграф”, 2005. – 120 с.


Рекомендована додаткова література:

1. Плахтій П. Д. Наукознавство у системі професійної підготовки студентів : навч. посіб. / П. Д. Плахтій, А. І. Шинкарюк. – Кам’янець-Подільський : ПП Буйнецький О.А., 2006. – 132 с.

2. Беніков Д. Культура роботи над книгою / Д. Беніков. – К. : Книга, 1963. – 53 с.

3. Guidelines On Style For Scientific Writing [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.sportsci.org/jour/9901/wghstyle.html.

4. Word Usage In Scientific Writing [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ag.iastate.edu/aginfo/checklist.html.


Важливо не просто нагодувати голодного рибою,
головне - навчити його ловити її.
Якщо ви дасте йому рибу, то допоможете тільки один раз,
  а якщо навчите ловити, то нагодуєте на все життя!


Невідомий автор



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   42


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал