Навчальний посібник 2015 р. Зміст розділ наука та історія її розвитку



Скачати 10.87 Mb.
Сторінка28/42
Дата конвертації25.12.2016
Розмір10.87 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   ...   42

2. Establishing a management information system [Електронний ресурс] / Ramesh Babu, Y. P. Singh, and R.K. Sachdeva. – Режим доступу : http://www.fao.org/docrep/W5830E/w5830e0k.htm.

3. Types of Information Sources [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.library.uq.edu.au/how-to-guides/types-information-sources.


4. Баскаков А. Я. Методология научного исследования : учеб. пособ. для студ. вузов / А. Я. Баскаков, Н. В. Туленков. – К. : МАУП, 2002. – 214 с.

5. Краевский В. В. Методология научного исследования / В. В. Краевский. – СПб. : СПбГУП, 2001. – 148с.



Тема 13. Методика проведення бухгалтерських наукових досліджень
13.1. Порядок накопичення наукових фактів та їх використання

    1. Загальноприйняті методи наукових досліджень

    2. Методи бухгалтерського наукового дослідження та порядок їх вибору


Після вивчення цієї теми студент повинен знати:

  • характеристику та класифікацію наукових фактів у бухгалтерських наукових дослідженнях;

  • основні загальнонаукові методи наукових досліджень;

  • методи наукових досліджень, які можуть бути використані у бухгалтерських наукових дослідженнях.




    1. Порядок накопичення наукових фактів та їх використання


Науковий факт – це те, чим людина зобов'язана світу, тоді як фантазія, вигадка – це те, чим світ зобов'язаний людині.

Гілберт Кіт Честертон
Наукове вивчення передбачає здатність критично осмислювати наукову інформацію, оцінювати її переваги і недоліки, знаходити власні рішення, висовувати нові ідеї, проводити самостійно експерименти, накопичувати й аналізувати необхідні факти, узагальнювати їх, систематизувати, теоретично пояснювати та оформляти у вигляді наукової роботи.

У науці важливо не тільки встановити новий факт, а й дати йому пояснення з позицій сучасної науки, з’ясувавши його теоретичне, загальнопізнавальне або практичне значення. Для цього основним є накопичення наукових фактів з наступним їх використанням, оскільки під час здійснення наукового дослідження недостатньо встановити новий науковий факт, важливо дати йому пояснення з позицій науки, показати його загальнопізнавальне теоретичне або практичне значення, а також завчасно передбачити невідомі раніше нові процеси та явища.




Наукові факти можуть бути відомі кожному. Збагнути, осягнути наукові закони, конкретними виявами яких стали наукові факти, — ось завдання наукового дослідження.

М. Веллер


Науковий факт

Вітчизняні та зарубіжні вчені по-різному трактують поняття “науковий факт” (табл. 13.1)



Таблиця 13.1

Дефініція “науковий факт”

Автор

Визначення

Пуанкаре

Науковий факт – це довільна конструкція вченого, відокремлена прірвою від безпосередньої реальності “недоведених” фактів

Продовження табл. 13.1

Автор

Визначення

О. О. Андрєєв

Науковий факт – це базис емпіричного узагальнення

С. Д. Цехмістрова

Науковий факт – це складова частина наукових знань, якщо вони виступають у систематизованому узагальненому вигляді

С. Д. Гусарєв

Науковий факт – це певна форма знання, більш-менш логічно опрацьована, тобто та сторона або частина дійсності, що перетворилася на об'єкт дослідження і уточнена суб'єктом пізнання за допомогою засобів виміру, опису тощо

В. Ядов

Науковий факт – це не початок пізнання, а його висновок. Зазвичай такі факти вводяться у ту систему знання, з якої були здобуті початкові гіпотези

М. Ф. Юрій

Наукові факти включені у сукупні наукові знання і відображені у книгах, рукописах, наукових доповідях чи зафіксовані іншим способом


Характеристика наукових фактів

Наукові факти, здобуті дослідниками у галузі бухгалтерського обліку, повинні мати такі характеристики:



  • новизна;

  • точність;

  • об'єктивність;

  • достовірність.

Новизна наукового факту свідчить про встановлення принципово нового, невідомого дотепер предмета, явища чи процесу. Це не обов’язково наукове відкриття, проте це нові знання про те, чого ми досі не знали. Наприклад, теоретичне обґрунтування процесу удосконалення бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості за допомогою автоматизації.

Точність наукового факту визначається об'єктивними методами та характеризує сукупність найбільш суттєвих ознак предметів, явищ, подій, їх кількісних та якісних визначень. Наприклад, уточнення суті категорії витрат з позиції бухгалтерського обліку й контролю.

Відбір наукових фактів має бути науково об'єктивним. Не можна відкидати факти тільки тому, що їх важко пояснити або знайти їм практичне застосування. Наприклад, відбір облікових регістрів як носіїв рахунків бухгалтерського обліку та визначальних елементів раціоналізації технологій ведення бухгалтерського обліку залежно від його форм (ручна, автоматизована).


Накопичення наукових фактів
Достовірність наукового факту характеризує його безумовне реальне існування, яке підтверджується за аналогічних ситуацій. За відсутності підтвердження немає факту і його достовірності. Достовірність інформації, її цільове призначення і характер дають підставу для достовірності наукових фактів. Достовірність наукових фактів залежить і від достовірності першоджерел, від їх цільового призначення і характеру їхньої інформації. Саме тому слід з’ясувати характер першоджерела, науково-професійний авторитет його автора. Наприклад, достовірність фінансової звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку підтверджується висновком незалежного аудитора.


Накопичення наукових фактів

Накопичення наукових фактів у процесі дослідження – завжди творчий процес, в основі якого лежать задум автора і його ідея. Відбір наукових фактів – це процес, який потребує цілеспрямованої праці. Віддзеркалення об’єктивних властивостей речей і процесів – це складові елементи основ наукового знання.

У бухгалтерському науковому дослідженні важливим є все. Концентруючи увагу на основних або ключових питаннях теми, що вивчається, не можна не зважати на побічні факти, які на перший погляд здаються малозначущими. Проте саме такі факти можуть приховувати в собі початок важливих відкриттів. Наприклад, побудова транспортної задачі як моделі обліку транспортних витрат дає можливість вивчити вплив інших факторів на формування собівартості перевезень.

Для дослідника недостатньо встановити новий факт, важливо дати йому пояснення з позицій сучасної науки, розкрити його загальнопізнавальне, теоретичне або практичне значення.

Накопичення наукових фактів є первинною ланкою в процесі пізнання – накопичення знань про об'єкт чи явище, аргументованість яких доведена, які стають складовою наукових знань лише після їх систематизації та узагальнення за допомогою понять, абстракцій, визначень.

Поняття є відображенням найбільш суттєвих і властивих предмету чи явищу ознак. Вони можуть бути загальними, частковими, збірними, абстрактними, конкретними, абсолютними і відносними. Зміст поняття – це сукупність поєднаних у ньому ознак та властивостей. Розкриття змісту поняття називається визначенням. Абстракція – це одна з основних операцій мислення, метод наукового дослідження, який полягає в тому, що суб'єкт, відокремлюючи які-небудь ознаки об'єкта, що вивчається, відволікається від інших, не враховуючи його неістотних сторін і ознак. Найбільш загальні абстракції: поняття про форму і зміст явища – у філософії; товарна вартість – у політекономії тощо.


Втілення наукових фактів

Однією із форм втілення наукових фактів є цитати. Органічно вплетені у текст, вони стають невід’ємною його частиною. Цитати відіграють важливу роль у процесі аналізу і синтезу наукової інформації, а також слугують підтвердженням окремих результатів. Відштовхуючись від їх змісту, дослідник створює систему переконливих доказів, необхідних для об’єктивної характеристики предмета, явища чи процесу, які вивчаються. Кількість цитат визначається потребами теми, що досліджується.

Цитати використовують для того, щоб без перекручувань передати думку автора першоджерела, для ідентифікації поглядів при зіставленні різних поглядів і т.д. Вони слугують необхідною опорою авторові в процесі аналізу і синтезу інформації. Відштовхуючись від їхнього змісту, можна створити систему переконливих доказів, необхідних для об'єктивної характеристики певного наукового явища. Цитати можуть бути використані і для підтвердження окремих суджень здобувача. В усіх випадках кількість використовуваних цитат має бути оптимальною, тобто визначатися потребами розробки наукової теми.

Авторові потрібно встановити, чи доречно застосувати цитати у конкретному контексті, чи немає в них перекручувань змісту аналізованих джерел. Причини перекручувань можуть бути різними. В одних випадках з першоджерела можуть бути узяті слова, що не визначають основної суті поглядів його автора. В інших – цитати обмежуються словами, що містять тільки частину думки, наприклад, ту, яка більше відповідає інтересам науковця. Іноді в цитаті викладається погляд не на той предмет, що розглядається в даному контексті.

Поряд із прямим цитуванням часто вдаються до переказу тексту першоджерела. У цьому разі також не виключена ймовірність перекручування змісту, тому текст переказу треба ретельно звіряти з першоджерелом. Науковець має ретельно стежити за правильністю цитування. Неповна, неправильна, навмисне перекручена і підігнана під цілі науковця цитата зовсім не прикрашає його роботу і перекручує зміст цитованого джерела.


    1. Загальноприйняті методи наукових досліджень

Під час проведення наукових досліджень свідоме застосування науково обґрунтованих методів слід розглядати як найсуттєвішу умову здобуття нових знань на основі віднайдених наукових фактів. Дослідник, який добре знає методи дослідження і можливості їх застосування, витрачає менше зусиль і працює успішніше, ніж той, хто у своєму дослідженні спирається лише на інтуїцію або діє за принципом “спроб і помилок”.

Звісно, що точні і правильні методи – не єдині компоненти, що забезпечують успішність наукового дослідження. Методи не можуть, наприклад, замінити творчу думку дослідника, його здатність аналізувати наукові факти, робити висновки і передбачення. Але застосування правильних методів спрямовує хід думок дослідника, відкриває перед ним найкоротший шлях до досягнення мети і забезпечує таким чином можливість раціонально витрачати енергію і час.




Метод наукового дослідження

Метод наукового дослідження – шлях наукового дослідження або спосіб пізнання будь-якої реальності.

Вітчизняні та зарубіжні вчені по-різному трактують поняття “методи наукового дослідження” (табл. 13.2).

Таблиця 13.2

Дефініція “метод наукового дослідження”

Автор

Визначення

Н. М. Малюга

Це прийом або система способів пізнання певного суб’єкта чи явища

М. Т. Білуха

Спосіб дослідження явищ, який визначає планомірний підхід до вивчення їх наукового пізнання та встановлення істини

Г. С. Цехмістрова

Спосіб пізнання явищ дійсності в їх взаємозв’язку та розвитку, спосіб досягнення поставленої мети і завдань дослідження і відповідає на запитання: “Як пізнавати?”

Наявність визначених мети, гіпотези та завдань наукового дослідження є передумовою обґрунтованого вибору методів, потрібних для його здійснення.




Класифікація методів наукового дослідження

Складність методологічної структури сучасних досліджень вимагає класифікації основних методів наукового дослідження (табл. 13.3).



Таблиця 13.3

Основні методи наукових досліджень, які використовуються у пізнанні

№ з/п

Класифікаційна ознака

Групи методів

1

Рівні методологічного аналізу

Загальнонаукові;

сходження від абстрактного до конкретного; діалектичні;

методи суміжних галузей науки;

методи окремих галузей науки



2

Види дослідження

Емпіричні – спостереження, експеримент, тестування;моделювання;

теоретичні – аналогія, аналіз і синтез, індукція і дедукція, аксіоматика, узагальнення;

метатеоретичні – методи системного і комплексного аналізу, термінологічний підхід, періодизація


3

Сфера застосування методів

Організаційні – порівняльний, лонгітюдний, комплексний;

емпіричні – спостереження, діагностичні, експериментальні, праксометричні;

методи обробки даних – кількісні – кореляційний аналіз, факторний аналіз, регресивний аналіз, дисперсійний аналіз, кластерний аналіз;

якісні – класифікація, диференціація, категоризація





Класифікаційна ознака: рівні методологічного аналізу
Залежно від рівнів методологічного аналізу виділяють загальнонаукові методи, методи сходження від абстрактного до конкретного, діалектичні методи, методи суміжних галузей науки, методи окремих галузей науки.

Загальнонаукові методи – це методи, які використовують в усіх або в переважній більшості наук, оскільки будь-яке наукове відкриття має не лише предметний, але й методологічний зміст, спричиняє критичний перегляд прийнятого досі понятійного апарату, чинників, передумов і підходів до інтерпретації матеріалу, що вивчається. До загальнонаукових методів дослідження належать: історичний, функціональний, системний, когнітивний (пізнавальний), метод моделювання та ін.

Сходження від абстрактного до конкретного – згідно з цим методом рух від абстрактного до конкретного в пізнанні означає сходження від неповного, часткового, фрагментарного до більш повного, цілісного і всебічного знання. Термін “сходження” фіксує ту обставину, що всі попередні поняття в русі не втрачаються, а зберігаються, входять у наступні.

Діалектичні методи – це методи пізнання природи, суспільства і мислення, розглянуті в єдності з логікою і теорією пізнання. Вони є фундаментальними науковими методами дослідження багатопланової і суперечливої дійсності в усіх її проявах. Діалектичний підхід дає змогу обґрунтувати причинно-наслідкові зв'язки, процеси диференціації та інтеграції, постійну суперечність між сутністю і явищем, змістом і формою, об’єктивність в оцінюванні дійсності. Досвід і факти є джерелом, основою пізнання дійсності, а практика – критерієм істинності теорії. Діалектика як фундаментальний принцип і метод пізнання має величезну пояснювальну силу. Однак вона не підмінює конкретних наукових методів, що пов'язані зі специфікою досліджуваної сфери. Діалектика виявляється в них і реалізується через них відповідно до вимог спадкоємності і несуперечності в методології.

Методи суміжних галузей науки – методи наукового дослідження, які є спільними для суміжних галузей науки. Наприклад, науки економічний аналіз, бухгалтерський облік, контроль та аудит можуть використовувати один метод дослідження – аналіз і синтез.

Методи окремих галузей науки – це методи наукового дослідження, які використовують лише в окремо взятій галузі науки. Наприклад, бухгалтерський облік як наука використовує метод калькулювання.


Класифікаційна ознака: види дослідження

Залежно від видів дослідження вирізняють три підгрупи наукових методів: емпіричні, теоретичні й метатеоретичні.

До емпіричних методів належать такі.



Спостереження – систематичне, цілеспрямоване вивчення об'єкта. Наприклад, отримання бухгалтером підтвердженої відповідними документами інформації про здійснення певних господарських операцій. Аби бути продуктивним, спостереження мусить відповідати таким вимогам:

  • сплановане наперед (проводиться для певного, чітко поставленого завдання);

  • планомірність (виконується за планом, складеним відповідно до завдання спостереження);

  • цілеспрямованість (спостерігаються лише певні сторони явища, що викликають інтерес при дослідженні);

  • активність (спостерігач активно шукає потрібні об'єкти, риси, явища);

  • систематичність (спостереження ведеться безперервно або за певною системою).


Коли наукова теорія збігається з експериментом, це вже не відкриття, а закриття.

Петро Капіца
Експеримент – це такий метод вивчення об'єкта, за яким дослідник активно й цілеспрямовано впливає на нього завдяки створенню штучних або використанню природних умов, необхідних для виявлення відповідної властивості. Наприклад, впровадження робочого плану рахунків на однакових підприємствах різних галузей економіки.

Переваги експериментального вивчення об'єкта порівняно зі спостереженням такі:



  • у процесі експерименту можна вивчати явище "у чистому вигляді", звільнившись від побічних факторів, які затінюють основний процес;

  • в експериментальних умовах можна дослідити властивості об'єктів;

  • повторюваність експерименту: можна проводити досліди стільки разів, скільки це необхідно.

Тестування – спеціалізований метод психологічного дослідження, застосовуючи який, можна отримати точну кількісну або якісну характеристику розвитку певних психічних явищ за допомогою порівняння їх показників з еталонними. Наприклад, тестування випускників Львівської комерційної академії спеціальності “облік і аудит” з дисципліни “Теорія бухгалтерського обліку”.

Моделюванняметод опосередкованого пізнання, вивчення об'єкта шляхом штучного створення й дослідження його аналога (моделі), що адекватно відображає оригінал принаймні з певних сторін, що цікавлять дослідника. Наприклад, у результаті моделювання дістаємо модель організаційної структури бухгалтерської служби підприємства.

До теоретичних методів належать такі.



Метод аналогії – метод наукового дослідження, за допомогою якого здобувають знання про предмети і явища на підставі того, що вони схожі з іншими. Ступінь імовірності (вірогідності) умовиводів за аналогами залежить від кількості подібних ознак у порівнюваних явищах (що їх більше, то більшу ймовірність має достовірний висновок). Аналогія тісно пов’язана з моделюванням або модельним експериментом. Наприклад, саме за аналогією складають облікові номенклатури запасів і необоротних активів, здійснюють розрахунки з кредиторами.

Аналіз і синтез. Аналіз – метод пізнання, який дає змогу поділити предмети дослідження на складові частини (природні елементи об’єкта або його властивості та відношення). Наприклад, поділ предмета організації бухгалтерського обліку за етапами та напрямом їх вивчення в межах єдиного облікового процесу. Синтез, навпаки, передбачає з'єднання окремих частин предмета в єдине ціле. Наприклад, складання наказу про облікову політику підприємства, що поєднує в собі інформацію про окремі напрями організації облікового процесу та праці в бухгалтерській службі і виступає об’єктом вивчення для виконавців облікових робіт як план раціональної організації обліку.

Аналіз і синтез взаємопов'язані, являють собою єдність протилежностей.



Індукція – перехід від часткового до загального, коли на підставі знання про частину явища робиться висновок стосовно нього у цілому. Наприклад, дослідження уподобань окремих працівників бухгалтерської служби з метою визначення критеріїв облаштування робочих кабінетів. Існує кілька варіантів установлення наслідкового зв'язку методами наукової індукції:

  • метод єдиної подібності. Якщо два чи більше випадків досліджуваного явища мають лише одну загальну обставину, а решта обставин різні, то саме ця обставина є причиною явища, яке розглядається;

  • метод єдиної розбіжності. Якщо випадок, у якому досліджуване явище настає, і випадок, в якому воно не настає, у всьому подібні й відрізняються тільки однією обставиною, то саме ця обставина, наявна в одному випадку і відсутня в іншому, є причиною явища, що досліджується;

  • об'єднаний метод подібності та розбіжності – комбінація двох перших методів;

  • метод супутніх змін. Коли виникнення або зміна одного явища викликає певну зміну іншого явища, то обидва вони перебувають у причинному зв'язку один з одним;

  • метод решти. Якщо складне явище викликане складною причиною, яка являє собою сукупність певних обставин, і відомо, що деякі з них є причиною частини явища, то решта цього явища викликається обставинами, котрі залишилися.

Дедукція – це такий умовивід, у якому висновок про деякий елемент множини робиться на основі знання про загальні властивості всієї множини. Дедуктивним у широкому розуміння вважається будь-який умовивід взагалі, у більш специфічному і найбільш поширеному розумінні – доведення або виведення твердження (посилань) на основі законів логіки, що мають достовірний характер. За дедуктивного висновку наслідок міститься у посиланнях приховано, тому посилання мають бути одержані на основі застосування методів логічного аналізу.

Наприклад, вибір та розробка централізованої облікової політики бухгалтерії, що обслуговує усі підприємства, розташовані у межах певної одиниці адміністративного поділу.



Аксіоматичний метод – метод побудови наукової теорії, за якого деякі твердження приймаються без доведень, а всі інші знання виводяться з них відповідно до певних логічних правил. Наприклад, бухгалтерські аксіоми можна використовувати принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Узагальнення – це метод наукового пізнання, за допомогою якого фіксуються загальні ознаки та властивості певного класу об'єктів та здійснюється перехід від одиничного до особливого та загального, від менш загального до більш загального. Наприклад, узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку відбувається щоквартально шляхом складання фінансової звітності. Здобуття узагальненого знання означає більш глибоке відображення дійсності, проникнення в її сутність. На думку С. І. Ожегова, узагальнити – означає зробити висновок, відобразити основні результати в загальному положенні, надати узагальненого значення будь-чому.

Вирізняють два види наукового узагальнення:



  • виділення будь-яких ознак (абстрактно-загальні);

  • виділення суттєвих ознак (конкретно-загальні).

Узагальнення не може бути безкінечним. Його кінцевим результатом є філософські категорії, які не мають родового поняття, тому узагальнити їх неможливо.

До метатеоретичних методів належать такі.



Системний аналіз – науковий метод дослідження, що є послідовністю дій з установлення структурних зв'язків між змінними або елементами досліджуваної системи. Цей метод спирається на комплекс загальнонаукових, експериментальних, природничих, статистичних, математичних методів. Єдиної методики системного аналізу у наукових дослідженнях поки що немає. Наприклад, здійснення системного економічного аналізу витрат на підприємствах з метою оптимізації їх рівня.

Комплексний аналіз – це метод, за допомогою якого виробляється стратегія і тактика наукового дослідження. Його використовують для наукового дослідження об’єктів як систем, що складаються із структурованих та функціонально організованих елементів. Наприклад, дослідження економіки підприємств певної галузі як відносно відособленої системи в межах економічної системи.

Термінологічний підхід передбачає вивчення історії термінів і означуваних ними понять, розробку або уточнення змісту та обсягу понять, установлення взаємозв'язку і субординації понять, їх місця в понятійному апараті теорії, на якій ґрунтується дослідження.

Періодизація – ефективний метод аналізу та впорядкування матеріалу. Через періодизацію можна більш ґрунтовно показати співвідношення розвитку історичного процесу в цілому і окремих його аспектів. Вона має великий евристичний потенціал, додає логічності теорії, багато в чому структурує її.


Класифікаційна ознака: сфера застосування

Залежно від сфери застосування методи наукових

досліджень поділяють на три групи:

– організаційні;

– емпіричні;

методи обробки даних.

До організаційних методів відносять такі.



Порівняльний метод – метод наукових досліджень, який використовують для виявлення загального й особливого в історичних явищах, пізнання різноманітних історичних щаблів розвитку певного явища або різних співіснуючих явищ, визначення тенденцій їх розвитку. Формами порівняльного методу є порівняльно-логічний, порівняльно-історичний, порівняльно-генетичний методи.

Лонгітюдний метод передбачає вивчення різних стадій розвитку певного явища протягом тривалого часу – 5–10 років і більше. Лонгітюдне наукове дослідження є найбільш ефективним, коли воно базується на дослідженні різних можливих варіантів розвитку.

Комплексний метод – одночасно використовує методи різних наук – наприклад, економіки, бухгалтерського обліку, менеджменту, маркетингу.

Емпіричні методи наукових досліджень описані у попередній класифікації.

До методів обробки даних відносять такі.



Кореляційний аналіз – це процедура вивчення співвідношення між незалежними змінними. Зв’язок між цими величинами виявляється у взаємній погодженості спостережуваних змін. Обчислюється коефіцієнт кореляції. Чим вищим коефіцієнт кореляції між двома змінними, тим точніше можна прогнозувати значення однієї з них за значенням інших.

Факторний аналіз дає можливість установити багатомірні зв’язки змінних величин за кількома ознаками. На основі парних кореляцій, отриманих у результаті кореляційного аналізу, одержують набір нових, укрупнених ознак – факторів. У результаті послідовної процедури отримують фактори другого, третього та інших рівнів.

Регресійний аналіз дає змогу вивчити залежності однієї або декількох середніх величин від інших. Поняття регресійного аналізу запровадив Ф. Гальтон, який установив факт певного співвідношення між зростом батьків і їх дорослих дітей. Він помітив, що у батьків найнижчого зросту діти були трохи вищими, а у батьків найвищого зросту – трохи нижчими. Такого роду закономірність він назвав регресією. Регресійний аналіз застосовують переважно в емпіричних наукових дослідженнях при розв'язанні завдань, пов'язаних з оцінюванням будь-якого впливу (наприклад, впливу витрат на собівартість).

Дисперсійний аналіз призначений для виявлення впливу окремих незалежних один від одного ознак, які називаються факторами (А, В, С. . . ) на певну досліджувану ознаку У.

Головне призначення кластерного аналізу – розподіл множин об’єктів, що розглядаються, на однорідні групи, або кластери. Широкого застосування кластерний аналіз набув у маркетингових наукових дослідженнях.

У більшості випадків методи наукових досліджень застосовуються комплексно та обираються науковцем у кожному окремому випадку залежно від поставлених завдань наукового дослідження.


    1. Методи бухгалтерського наукового дослідження та

порядок їх вибору


Якби наука сама по собі не приносила ніякої практичної користі, то й тоді не можна було б назвати її марною, аби тільки вона робила витонченим розум і наводила в ньому порядок.

Френсіс Бекон

Наукове дослідження у галузі бухгалтерського обліку є процесом цілеспрямованого вивчення об'єкта з використанням певних наукових методів. Під час здійснення наукових досліджень у галузі бухгалтерського обліку можуть бути використані як загальнонаукові, так і специфічні методи.

З емпіричних методів у дослідженнях з бухгалтерського обліку найчастіше використовують спостереження та експериментальні методи.

Як і більшість досліджень, бухгалтерські наукові дослідження починаються зі спостереження. Дослідник використовує результати спостереження для розробки та підтвердження гіпотези. The background research is to help the researcher discover similar past theories, current and alternative theories, what evidence has been brought forth and tests performed.Use theory to develop hypothesis: After this background research is conducted and existing theories discerned, the researcher will use their theory to create a specific hypothesis.

Спостереження у бухгалтерських наукових дослідженнях поділяють на види (рис. 13.1).




Види спостережень у бухгалтерських наукових дослідженнях

Первинне


Вторинне

Третинне
Рис. 13.1. Види спостережень у бухгалтерських наукових дослідженнях




Первинне спостереження у бухгалтерських наукових дослідженнях

Щоб вивчати й досліджувати об'єкти бухгалтерського обліку і мати змогу узагальнювати та порівнювати дані про об'єкти, потрібно організувати первинне спостереження, тобто реєстрацію даних про ці об'єкти.

Спостереження здійснюють безпосередньо або за допомогою різних приладів (автоматично, без участі людей). У будь-якому разі факт первинного спостереження має бути зафіксований на матеріальному носії даних об'єктів. Такий носій оформляють згідно з юридичними нормами так, аби дістати доказовий, повноцінний у правовому розумінні документ.

Процес первинного спостереження у бухгалтерських наукових дослідженнях відбувається в чотири етапи (рис. 13.2).


Етапи

Отримання інформації


Сприйняття інформації
Вимірювання
Реєстрація

Рис. 13.2.Етапи процесу первинного спостереження у бухгалтерських

наукових дослідженнях
Отримання інформації передбачає накопичення обліково-аналітичних даних за допомогою обраного способу.

Сприйняття інформації означає розуміння науковцем отриманої інформації виходячи із здібностей власного розумового апарату.

Вимірювання здійснюють у двох вимірниках: натуральних та (або) грошових. У бухгалтерському обліку всі об'єкти господарювання – господарські факти, явища й процеси, які первинно дістали кількісну характеристику в натуральних показниках, обов'язково у кінцевому підсумку повинні мати також вартісну характеристику. Застосування грошового вимірника дає змогу зробити узагальнення й порівняти різні об'єкти господарювання. Трансформацію натуральних показників у грошові називають оцінюванням.

Вартісне оцінювання не завжди можна здійснити в момент господарського факту. Існує чимало господарських фактів, які для оцінювання потребують виконання різних обчислювальних процедур. Наприклад, витрати на придбання матеріалів складаються з вартості цих матеріалів за договірними або іншими цінами і транспортних, заготівельних та інших витрат, пов'язаних з постачанням. Для повного оцінювання таких витрат необхідно виконати певні розрахунки, які називають калькулюванням. Собівартість готової продукції та багато інших об'єктів бухгалтерського обліку можуть бути подані у вартісному вираженні також лише за допомогою калькуляції.



Реєстрація передбачає документальне оформлення результатів первинного спостереження. Наприклад, дослідник установив, що реєстрація прибуткових і видаткових касових ордерів на підприємстві здійснюється у Журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів, проте застарілої форми (рис. 13.3).
Рис. 13.3. Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів


Вторинне спостереження у бухгалтерських наукових дослідженнях

Після виконання первинного спостереження, а саме – отримання і сприйняття інформації, її вимірювання та реєстрації, у бухгалтерських наукових дослідженнях виконується вторинне спостереження. Воно передбачає різноманітні способи (прийоми) реєстрації, систематизації та групування даних:

- подвійне відображення стану господарських фактів, явищ і процесів – балансове рівняння;

- відображення зміни стану господарських фактів, явищ і процесів за допомогою подвійного запису;

- групування господарських фактів, явищ і процесів у системі бухгалтерських рахунків;

- інші способи систематизації господарських фактів, явищ і процесів за певний період часу (день, місяць, квартал, рік) з метою їх узагальнення.

Наприклад, дослідник установив, що відображення операцій з обліку витрат на підприємстві лісового господарства здійснюється частково помилковими бухгалтерськими проводками (табл. 13.4).

Таблиця 13.4

Відображення операцій з обліку витрат у лісовому господарстві

№ з/п

Зміст операції

Дт

Кт

Σ, грн.

1

Списання частини загальновиробничих витрат, які належать до витрат виробництва

23

91


31966,40


2

Списання виробничої собівартості реалізованих робіт, послуг

90

23

869467,49

3

Списання виробничої собівартості реалізованої готової продукції

90

26

135979,29

4

Списання загальновиробничих витрат на собівартість реалізації

90

91

29468,82


Третинне спостереження у бухгалтерських наукових дослідженнях

Наукові дослідження потребують періодичного узагальнення зібраної інформація та її інтерпретації для подальшого опрацювання та використання отриманих результатів. Таке узагальнення називається третинним спостереженням, що передбачає аналіз даних у їх динаміці (з виділенням стадій, критичних моментів, суперечностей тощо), а також структурний, системний метод, який передбачає встановлення зв'язків між усіма елементами досліджуваного об’єкта. На цьому етапі, поряд із спостереженням, використовуються й інші загальнонаукові та специфічні методи бухгалтерських наукових досліджень.

Отримані за результатами такого спостереження наукові факти використовують як обґрунтування висунутих дослідником наукових гіпотез. Наприклад, узагальнення зібраної інформації під час наукового дослідження у бухгалтерському обліку на підприємствах лісового господарства можна подати системою основних техніко-економічних показників (табл. 13.5).

Таблиця 13.5

Основні техніко-економічні показники підприємства лісового господарства

Назва показника

Од. виміру

План на 2011 р.

Факт на 2011 р.

Факт 2012 р.

До плану

%

До минул. року

%

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Обсяг реалізації без ПДВ

тис. грн.

16225,6

14888

18586

-1337,6

91,8

-3698

80,1

Обсяг реалізації на експорт

тис. грн.

11324,3

8804,2

14801,1

-2520,1

77,7

-5996,9

59,5

Частка

%

69,8

59,1

79,6

-10,7

84,7

-20,5

74,2

У бухгалтерських наукових дослідженнях, окрім спостереження, також широко використовують інші емпіричні експериментальні методи, до яких належать проектний, графічний, анкетування, розрахунковий, експертних оцінок тощо.




Проектний метод

Проектний прийом, який називають ще методом проектування, є основним, коли у наукових дослідженнях йдеться про організацію бухгалтерського обліку.

Загалом метод проектування передбачає побудову перспективних моделей предмета дослідження. Наприклад, проектний метод дістає відображення у наказі про облікову політику підприємства:


НАКАЗ
Про облікову політику підприємства
1. Застосовувати при обліку господарських операцій необхідні норми відповідних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (П(С)БО), затверджених Міністерством фінансів України на виконання Програми реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.98 р. № 1706.
2. За відсутності необхідних норм П(С)БО застосовувати аналогічні норми системи міжнародних стандартів обліку та звітності МСБО-МСФЗ (IAS-IFRS) на підставі того, що національні П(С)БО не можуть суперечити МСБО-МСФЗ (IAS-IFRS)….


Графічний метод

Сутність графічного методу полягає у вивченні залежностей між досліджуваними явищами та процесами у вигляді рисунків. Графічне зображення економічних даних здійснюють за допомогою геометричних площинних даних: крапок, ліній, площин, фігур та їх комбінацій. За загальним призначенням графічні зображення поділяють на аналітичні, ілюстративні та інформаційні.

За функціонально-цільовим призначенням розрізняють графіки групувань, рядів розподілу, графіки рядів динаміки, графіки взаємозв’язку і графіки порівняння; за видом поля – діаграми і статистичні карти; за формою графічного образу – крапкові, лінійні, площинні, просторові і зображувальні. Наприклад, графічний метод можна показати графіком динаміки зміни обсягів виробництва продукції лісового господарства (рис. 13.4).


Обсяг, % 150
120,6

123,1


124,9

143,8


117,1

114,9


110,7

100


105

110


115

120


125

130


135

140


145

2002


2003

2004


2005

2006


2007

2008


рік

Рис. 13.4. Динаміка зміни обсягів виробництва продукції лісового господарства за 2001 – 2008 рр. (у % до попереднього року)




Метод анкетування

Анкетування у більшості випадків передбачає вивчення громадської або професійної думки з приводу предмета наукового дослідження або його частини за допомогою спеціально складеного переліку запитань – анкети. При цьому отримані відповіді узагальнюють та використовують для розробки науково-практичних рекомендацій. Цей прийом, порівняно з попереднім, активніший, оскільки передбачає участь двох сторін: опитувачів, які складають анкети, і опитуваних, які на них відповідають. Наводимо, наприклад, анкети опитування бухгалтерів на тему: “Податковий кодекс України – перший рік застосування”.



Анкета “Податковий кодекс України – перший рік застосування”

1. Чи стало більш зрозумілим податкове законодавство у зв’язку з введенням в дію Податкового Кодексу України?




так, оскільки Кодекс уніфікував численні законодавчі акти з питань оподаткування




так, проте окремі норми потребують доопрацювання




ні, вважаю, що у новому податковому законодавстві зорієнтуватися складно

2. Як вплинули на ведення Вашого бізнесу зміни у податковому законодавстві?




позитивно, оскільки зменшилося фінансове навантаження на підприємство та скоротилася кількість звітності




ці зміни не стосувалися моєї діяльності




зовсім не вплинули

3. Чи є необхідність у спрощенні форм податкової звітності (декларацій), а також – у зменшенні її кількості?




ні, не бачу такої необхідності




так, проте вона стосується не всіх форм звітності




більшість форм податкової звітності потребує спрощення




було б доцільно зменшити кількість податкових звітів та декларацій




так, ця необхідність існує


Розрахунковий метод
Використання розрахункового методу у наукових бухгалтерських дослідженнях передбачає обробку даних за допомогою математичних операцій, у результаті виконання яких знаходять числове значення певного показника. Цим прийомом користуються, розраховуючи, скажімо, норми часу, чисельності чи виробітку працівників. Наприклад, розрахункова формула витрат на 1 грн. реалізованої продукції – це відношення повної собівартості (Пс/сть) реалізованої продукції до її вартості в оптових цінах підприємства:

З1РП = або З1ТП= (∑ q*z)/ (∑ q*p), (13.1)

де q – кількість продукції в натуральних одиницях;



z – витрати на 1 грн. продукції, грн.;


Метод експертних оцінок
p – ціна за одиницю продукції, грн.

Один з основних методів науково-технічного прогнозування, який ґрунтується на припущенні, що на основі думок експертів можна побудувати адекватну модель майбутнього розвитку об’єкта прогнозування. Експертне оцінювання полягає у виборі оптимального варіанта управлінського рішення шляхом проведення опитування фахівців-експертів.

Наприклад, експертне оцінювання методики використання комп’ютерних технологій під час автоматизації облікового процесу на підприємствах лісового господарства, залежить від:

– кваліфікації експертів (експертам можуть запропонувати схему проведення, а можуть довірити самим її розробити);

– рівня стартової (наявної) представленої інформації (підприємство надає інформацію повністю, частково або не надає зовсім);

– мети експертизи (підтвердити реальність наявної інформації, відхилити інформацію як нереальну, доповнити інформацію новими даними частково; збір, оброблення та експертні висновки здійснюють і експерти);

– методів оцінювання.


Методи обробки даних

Окрім емпіричних, наукові бухгалтерські дослідження передбачають використання різноманітних кількісних та якісних методів обробки даних.

До кількісних методів належать, наприклад, визначення середніх величин, коефіцієнтів кореляції, факторний аналіз, побудова графіків, гістограм, схем, таблиць, матриць тощо. Якісний метод передбачає аналіз і синтез отриманих даних, їх систематизацію та порівняння з результатами інших досліджень.

Наприклад, результати обробки даних щодо впливу факторів на показник витрати на одну гривню товарної продукції можна подати у такому вигляді (табл. 13.6).



Таблиця 13.6

Розрахунок впливу факторів на показник витрати на одну гривню

товарної продукції

Показники



План

q0, z0зм,

z0пост, p0

Відкориговані показники

Фактично

q1, z1зм,

z1пост, p1

q1, z0зм,

z0пост, p0

q1, z1зм,

z0пост,p0

q1, z1зм,

z1пост, p0

1. Витрати змінні (q*z0зм)

9567

9854,01

12579,48

12579,48

12579,48

2. Витрати постійні (z0пост)

4428

4428

4428

4930,76

4930,76

3. Витрати разом

13995

14282,01

17007,48

17510,24

17510,24


Історичний метод

Історичний метод дає змогу дослідити виникнення, формування та розвиток процесів і подій у хронологічній послідовності з метою виявлення внутрішніх та зовнішніх зв'язків, закономірностей і суперечностей. Наприклад, в історичному розрізі періодизацію розвитку обліку подано в табл. 13.7.



Таблиця 13.7

Періодизація розвитку обліку, запропонована М. С. Пушкарем

Період

Характеристика

1917-1932 рр.

Облік перехідного періоду від капіталізму до соціалізму (характеризується поступовим відходом від форм і методів обліку попереднього періоду (капіталізму) та формуванням основ обліку соціалістичного типу. Цей період закінчується утворенням спеціального бюрократичного органу держави – Центрального управління народногосподарського обліку

1932-1945 рр.

Розвиток методології та організації обліку, спрямованого на контроль за виконанням планів, збереження соціалістичної власності, здійснення режиму економії, створенням нових форм обліку, прийомів та методів обліку витрат і калькулювання собівартості продукції, становлення галузевого обліку та внутрішньогосподарського контролю

1945-1965 рр.

Удосконалення єдиної системи бухгалтерського обліку в масштабі країни: оновлення нормативних актів з окремих об’єктів обліку, які відповідають новим умовам господарювання, впровадження нових планів рахунків, форм обліку, регламентація змісту первинної документації, впровадження нормативного методу обліку та калькулювання

1965-1991 рр.

Проведення економічної реформи, направленої на розширення повноваження підприємств, зміна методики планування обсягу реалізації, посилення ролі госпрозрахунку та методика обліку госпрозрахункових показників, удосконалення плану рахунків, розроблення загальних і галузевих положень з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції, створення автоматизованих систем управління

1991 донині

Формування обліку перехідного періоду до ринкових відносин (характеризується еклектичністю, змішуванням старих форм та методів обліку з новими, які характерні для західних країн. Пошук шляхів розвитку національної системи бухгалтерського обліку України).


Метод бухгалтерського обліку
Не треба забувати, що поряд із загальнонауковими та специфічними науковими методами бухгалтерський облік як самостійна прикладна наука має свої специфічні методи (прийоми), зумовлені сутністю самого предмета й технологією обліку.

Метод бухгалтерського обліку – це сукупність спеціальних прийомів, за допомогою яких вивчають його предмет.

Бухгалтерський облік вивчає свій предмет за допомогою таких методів:


  • хронологічного і систематичного спостереження;

  • вимірювання господарських засобів і процесів;

  • реєстрації та класифікації даних з метою їх систематизації;

  • узагальнення інформації з метою прийняття управлінських рішень.

Перелічені методи дають змогу формувати бухгалтерську інформацію для зовнішніх і внутрішніх користувачів. При цьому облікові дані формуються за допомогою таких інструментів – елементів методу, як:

  • документування;

  • інвентаризація;

  • оцінка;

  • калькулювання;

  • рахунки;

  • подвійний запис;

  • бухгалтерський баланс;

  • звітність.

Методу спостереження відповідають прийоми документування та інвентаризації; вимірювання здійснюють шляхом оцінки і калькулювання; реєстрацію та класифікацію (поточне групування) проводять на рахунках за допомогою подвійного запису; узагальнення інформації у бухгалтерському балансі та фінансовій звітності.

Наведені інструменти-елементи методу бухгалтерського обліку забезпечують технологію облікового процесу – трансформацію даних про окремі господарські операції в різноманітну інформацію для управління.



Документування – це спосіб первинного спостереження і відображення господарських операцій у первинних бухгалтерських документах (рахунках, накладних, чеках, ордерах тощо). Це початок і основа облікового процесу, без якого бухгалтерський облік неможливий. Кожна господарська операція фіксується за допомогою документа, заповненого з дотриманням певних вимог, що надають йому юридичної сили.

Інвентаризація – це метод підтвердження достовірності даних бухгалтерського обліку. Інвентаризацію проводять шляхом описування, підрахунку, виміру, зважування й оцінки всіх залишків засобів і коштів у натурі, виявлення фактичної наявності й стану залишків майна підприємства і зіставлення їх з даними бухгалтерського обліку. Це метод контролю наявності та руху майна, заборгованості, роботи матеріально відповідальних осіб.

Оцінка – є способом грошового вимірювання об'єктів бухгалтерського обліку. За його допомогою натуральні й трудові вимірники (характеристики) господарських засобів перераховують у вартісні. У бухгалтерському обліку оцінка об'єктів обліку ґрунтується переважно на показнику фактичних витрат на їх створення чи придбання (історичної собівартості). Майно та господарські операції оцінюють у національній валюті України сумуванням понесених витрат.

Калькулювання – це метод обчислення собівартості виготовлення продукції або виконаних робіт, наданих послуг. Суть методу полягає в тому, що обґрунтовують, визначають і розподіляють витрати, які належать до того чи іншого об'єкта калькулювання (виробу, процесу, замовлення тощо). Облік обігу капіталу ґрунтується на трьох основних калькуляціях: собівартості придбання (постачання, закупівлі), виробничої собівартості та повної собівартості реалізованої продукції.

Бухгалтерські рахунки – спосіб поточного групування у встановленому порядку. Рахунок – це локальна інформаційна система для групування економічно однорідних об'єктів обліку. Рахунок відображає стан і рух засобів, їх джерел і господарських процесів.

Подвійний запис – метод відображення господарської операції на рахунках; техніка бухгалтерського обліку. Подвійний запис є продуктом кругообігу господарських засобів та відображає подвійність господарських процесів. Суть його полягає у подвійному відображенні в бухгалтерському обліку кожної господарської операції: за дебетом одного і кредитом іншого рахунка в одній і тій же сумі. Подвійний запис є важливим не тільки технічним, а й контрольним прийомом.

Бухгалтерський баланс – це метод узагальнення даних через рахунки і подвійний запис. Баланс показує склад майна суб'єкта діяльності за видами (складом і використанням) і джерелами утворення на певну дату в узагальненому вартісному вимірнику. Бухгалтерський баланс також містить дані для аналізу фінансового стану та ліквідності підприємства. Бухгалтерський баланс відображає залишки на рахунках, які характеризують, з одного боку, майно суб'єкта господарювання, а з другого — його власний і залучений капітал. Бухгалтерський баланс є однією з основних форм бухгалтерської звітності.

Звітність – метод підсумкового узагальнення й одержання підсумкових показників за звітний період. Це впорядкована система взаємопов'язаних економічних показників господарської діяльності підприємства за звітний період. Звітність складають за певними правилами і стандартами на підставі даних рахунків бухгалтерського обліку з певною системою їх групування.

Інструменти методу бухгалтерського обліку взаємопов'язані, доповнюють один одного і в сукупності становлять одне ціле – метод бухгалтерського обліку.



Вибір конкретних методів бухгалтерського наукового дослідження

Вибір конкретних методів бухгалтерського наукового дослідження залежить від характеру фактичного матеріалу, умов і мети цього дослідження. Методи є впорядкованою системою, в якій визначається їх місце відповідно до конкретного етапу дослідження, використання технічних прийомів і проведення операцій з теоретичним і фактичним матеріалом у заданій послідовності.

Під час проведення бухгалтерських наукових досліджень може бути використано кілька методик (комплексів методів), які постійно вдосконалюються під час наукової роботи.

При виборі методів бухгалтерського наукового дослідження перш за все необхідно враховувати, що:

– вибір методу залежить від того, як поставлене питання дослідження, яка основна його ідея і як сформульована гіпотеза. Необхідно визначити, чи дійсно вибрані методи забезпечать вивчення сутності проблеми;

– необхідно враховувати реальні можливості застосування методу на практиці (наприклад, можливість здійснити експеримент на підприємстві);

– потрібно віддавати перевагу бездоганним методам з погляду бухгалтерського обліку. Тому існує певний ризик при застосуванні деяких методик;

– варто зважати, яким об'ємом знань і умінь, а також яким досвідом володіє дослідник. 


Контрольні запитання

  1. Що передбачає наукове вивчення у галузі бухгалтерського обліку?

  2. Як вітчизняні та зарубіжні вчені трактують поняття «науковий факт» у дослідженнях?

  3. Які характеристики повинні мати наукові факти, здобуті дослідниками у галузі бухгалтерського обліку?

  4. Про що свідчить новизна наукового факту?

  5. Що таке точність наукового факту?

  6. Як характеризують процес відбору наукових фактів?

  7. Про що свідчить достовірність наукового факту?

  8. Що таке методи наукового дослідження?

  9. Які основні методи наукових досліджень використовуються у пізнанні?

  10. Що є найсуттєвішою умовою здобуття нових знань?

  11. Які передумови обґрунтованого вибору методів наукового дослідження?

  12. Як класифікують методи наукового дослідження залежно від рівнів методологічного аналізу?

  13. Які методи наукового дослідження виділяють залежно від видів дослідження?

  14. Як класифікують методи наукового дослідження залежнос від сфери застосування?

  15. Що розуміють під видами спостережень у бухгалтерських наукових дослідженнях?

  16. Які етапи процесу первинного спостереження у бухгалтерських наукових дослідженнях?

  17. Що таке наукове дослідження у галузі бухгалтерського обліку?

  18. Які методи наукового дослідження можна використовувати під час наукових досліджень у галузі бухгалтерського обліку?

  19. Що передбачає вторинне спостереження у бухгалтерських наукових дослідженнях?

  20. Що розуміють під третинним спостереженням у бухгалтерських наукових дослідженнях?


Тести

  1. Наукове вивчення передбачає:

а) здатність критично осмислювати наукову інформацію;

б) дослідження напрямів використання наукової інформації;

в) знаходження рішення на підставі досліджуваної наукової інформації;

г) аналіз ідей науковців, що вивчали наукову інформацію.




  1. За визначенням професора Н. М. Малюги: “метод наукового дослідження” – це:

а) спосіб дослідження явищ, який визначає планомірний підхід до їх наукового пізнання;

б) спосіб пізнання явищ дійсності в їх взаємозв’язку та розвитку, спосіб досягнення поставленої мети;

в) прийом або система способів пізнання певного суб’єкта чи явища;

г) шлях наукового дослідження або спосіб пізнання будь-якої реальності.





  1. Процес цілеспрямованого вивчення об'єкта з використанням певних наукових методів – це:

а) наукове дослідження у галузі економічного аналізу;

б) наукове дослідження у галузі контролю;

в) наукове дослідження у галузі економіки;

г) наукове дослідження у галузі бухгалтерського обліку.




  1. Наукові факти, здобуті дослідниками у галузі бухгалтерського обліку, повинні мати такі характеристики:

а) успішність, об’єктивність, абсолютність, новизна;

б) новизна, точність, об'єктивність, достовірність;

в) порівнянність, відносність, актуальність, точність;

г) досконалість, обґрунтованість, новизна, об’єктивність.

5. Загальнонаукові методи; сходження від абстрактного до конкретного; діалектичні методи; методи суміжних галузей науки; методи окремих галузей науки – це види методів наукового дослідження залежно від:

а) рівнів методологічного аналізу;

б) видів дослідження;

в) сфери застосування;

г) форм дослідження.
6. Спостереження у бухгалтерських наукових дослідженнях поділяють на такі види:

а) успішне, об’єктивне, абсолютне;

б) нове, точне, об’єктивне;

в) первинне, вторинне, третинне;

г) відмінне, добре, задовільне.
7. Новизна наукового факту свідчить про:

а) сукупність найбільш суттєвих ознак предметів, явищ, подій, їх кількісних та якісних визначень;

б) безумовне реальне існування, яке підтверджується в аналогічних ситуаціях;

в) установлення та характеристику нових наукових принципів;

г) установлення принципово нового, невідомого дотепер предмета, явища чи процесу.
8. Щоб бути продуктивним, спостереження має відповідати таким вимогам:

а) успішність, об’єктивність, абсолютність, новизна;

б) сплановане наперед; планомірність, цілеспрямованість, активність, систематичність;

в) новизна, точність, об'єктивність, достовірність;

г) порівнянність, відносність, актуальність, точність.
9. Процес первинного спостереження у бухгалтерських наукових дослідженнях складається з:

а) 4 етапів;

б) 3 етапів;

в) 2 етапів;

г) 6 етапів.
10. Науковий факт “уточнення суті категорії витрат з погляду бухгалтерського обліку, контролю, аналізу, економіки” можна охарактеризувати як:

а) об'єктивний;

б) достовірний;

в) точний;

г) новий.
11. Формами порівняльного методу є методи:

а) порівняльний, логічний, історичний;

б) генетичний, порівняльно-об’єктивний, порівняльно-логічний;

в) порівняльно-історичний, логічний, історичний;

г) порівняльно-логічний, порівняльно-історичний, порівняльно-генетичний.
12. Визначення “науковий факт – це складова частина наукових знань, якщо вони виступають у систематизованому узагальненому вигляді”, належить:

а) Пуанкаре;

б) Андрєєвій О. О.;

в) Цехмістровій С. Д.;

г) Гусарєву С. Д.
13. Не можна відкидати факти тільки тому, що їх важко пояснити або знайти їм практичне застосування. Відбір наукових фактів має бути науково:

а) об'єктивним;

б) достовірним;

в) точним;

г) новим.
14. Лонгітюдний метод передбачає вивчення різних стадій розвитку певного явища протягом тривалого часу:

а) 3–7 років і більше;

б) 9–10 років і більше;

в) 5–10 років і більше;

г) 6–10 років і більше.
15. Наукові дослідження потребують періодичного узагальнення зібраної інформація та її інтерпретації для подальшого опрацювання й використання отриманих результатів. Таке узагальнення називається:

а) первинним спостереженням;

б) вторинним спостереженням;

в) одиничним спостереженням;

г) третинним спостереженням.
16. Достовірність наукового факту характеризує:

а) сукупність найбільш суттєвих ознак предметів, явищ, подій, їх кількісних та якісних визначень;

б) його безумовне реальне існування, яке підтверджується за аналогічних ситуацій;

в) установлення та характеристику нових наукових принципів;

г) установлення принципово нового, невідомого дотепер предмета, явища чи процесу.
17. Залежно від видів дослідження виділяють:

а) емпіричні та метатеоретичні методи;

б) загальнонаукові методи та метод сходження від абстрактного до конкретного;

в) діалектичні методи та методи суміжних галузей науки;

г) методи окремих галузей науки та діалектичні методи.
18. Проектний прийом, який називають ще методом проектування, є основним, коли у наукових дослідженнях йдеться про організацію бухгалтерського обліку, адже саме за його допомогою готують:

а) первинні документи;

б) фінансову звітність;

в) проект наказу про облікову політику підприємства;

г) облікові регістри.
19. У графічному методі за загальним призначенням графічні зображення поділяють на:

а) первинні, фінансові, аналітичні;

б) облікові, наукові, ілюстративні;

в) загальні, діалектичні, інформаційні;

г) аналітичні, ілюстративні та інформаційні.
20. Вивчення громадської або професійної думки з приводу предмета наукового дослідження або його частини за допомогою спеціально складеного переліку запитань – це:

а) розрахунковий метод;

б) анкетування;

в) метод експертних оцінок;

г) графічний метод.
Практичні завдання

1. Під час здійснення наукових досліджень свідоме застосування науково обґрунтованих методів слід розглядати як найсуттєвішу умову отримання нових знань на основі здобутих наукових фактів. Покажіть у табличній формі найбільш поширені класифікаційні ознаки наукових методів та їх характеристику із наведенням власних прикладів.



2. Покажіть у табличній формі види і приклади спостережень у бухгалтерських наукових дослідженнях. Уточніть, це про що?

Вид спостереження

Характеристика

Приклад

3. У бухгалтерських наукових дослідженнях широко використовують емпіричні експериментальні методи. Наведіть у табличній формі найбільш поширені емпіричні експериментальні методи, їх характеристику та приклади.
Рекомендована основна література

  1. Білуха М. Т. Методологія наукових досліджень : підручник / М. Т. Білуха. – К. : АБУ, 2002. – 480 с.

  2. Зимняя И. А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентного подхода в образовании. Авторская версия / И. А. Зимняя. – М. : Исслед. центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. – 42с.

  3. Карпов М. М. Наука и развитие общества / М. М. Карпов. – М. : Госполитиздат, 1961 – 116 с.

  4. Крушельницька О. В. Методологія та організація наукових досліджень : навч. посіб. / О. В. Крушельницька. – К. : Кондор, 2003. – 192 с.

  5. Пушкар М. С. Метатеорія обліку або якою повинна стати теорія : монографія / М. С. Пушкар. – Тернопіль : Карт-бланш, 2007. – 359 с.


Рекомендована додаткова література

  1. Баскаков А. Я. Методология научного исследования : учеб. пособ. / Н. В. Туленков, А. Я. Баскаков. – К.: МАУП, 2004. – 216 с.

  2. Загвязинский В. И. Методология и методика дидактического исследования / В. И. Загвязинский. – М. : Педагогика, 1982. – 160 c.

  3. Рузавин Г. И. Методы научного исследования / Г. И. Рузавин. – М. : Мысль, 1974. – 237 с.

  4. Scientific method – Definition from the Merriam-Webster Online Dictionary” [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.merriam-webster.com.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   ...   42


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал