Навчальний посібник 2015 р. Зміст розділ наука та історія її розвитку



Скачати 10.87 Mb.
Сторінка26/42
Дата конвертації25.12.2016
Розмір10.87 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   42

Види первинних і вторинних джерел наукової інформації

Види джерел наукової інформації

Первинні

Вторинні

Книжки, брошури

Монографії, довідники, матеріали конференцій, з'їздів, посібники, підручники

Бібліографічні, реферативні, оглядові видання, енциклопедії, словники, довідники

Періодичні видання

Журнали, бюлетені, газети, відомості

Бібліографічні (картотека), реферативні (збірники), експрес-інформація, офіційні бюлетені, інформаційні листки, каталоги

Спеціальні видання

Нормативно-технічні документи, нормативно- виробничі довідки, патентно-ліцензійні

Показники стандартів і технічних умов вітчизняних і зарубіжних винаходів

Рукописні видання

Наукові звіти, наукові доповіді, дисертації, автореферати дисертацій

Бюлетені реєстрації науково-дослідних розробок, збірники рефератів науково-дослідних розробок, реєстраційні та інформаційні картки

Одними із найважливіших джерел первинної наукової інформації є посібники, підручники, наукові монографії, брошури, дисертації та їх автореферати, а також періодичні видання.



Книга – це об'ємне неперіодичне видання, в якому сконцентровані нагромаджені людством знання і досвід з певної галузі науки.

Брошура – невелика за обсягом праця з оперативною інформацією.

Серед книг і брошур важливе місце посідають монографії, в яких висвітлено результати всебічного вивчення певної проблеми чи теми. Монографія може бути підготовлена як одним автором, так і колективом авторів, наприклад:

Корягін М. В. Оцінювання вартості підприємства в системі бухгалтерського обліку : монографія / М. В. Корягін. – Л. : ТОВ “НВП “Інтерсервіс” , 2012. – 262 с.

Особливе місце серед книг, які використовують у сфері наукової інформації, посідають підручники і посібники – неперіодичні видання, в яких містяться систематизовані відомості наукового і прикладного характеру, викладені у доступній формі як для викладачів, так і для студентів, наприклад:

Білик М. С. Облік, аналіз та аудит : навч. посіб. / М. С. Білик, А. Г. Загородній, Г. І. Кіндрацька, М. В. Корягін. – К. : Кондор, 2008. – 618 с.

Озеран В. Бухгалтерський облік на ринках споживчої кооперації : навч. посіб. / В. Озеран, П. Куцик, А. Волошин, Н. Трушина. – Л. : Вид-во Львів. комерц. акад., 2010. – 311 с.

Найбільш оперативним джерелом науково-технічної інформації є періодичні видання, які виходять через певний проміжок часу, з постійним для кожного року числом номерів, але не повторюються за змістом, маючи однакову назву. Традиційними видами періодичних видань є журнали і газети. До періодичних належать також збірники наукових праць науковців ВНЗ, науково-дослідних інститутів, наприклад:

– журнал “Бухгалтерський облік і аудит”;



      • газета Бухгалтерія;

      • збірник наукових праць “Вісник Львівської комерційної академії”.

Дисертація (від лат. dissertatio – дослідження, міркування) – наукова кваліфікаційна праця, що пройшла попередню експертизу і подана до захисту на здобуття наукового ступеня у спеціалізованій ученій раді.
Вона містить висунуті автором для прилюдного захисту науково обґрунтовані теоретичні або експериментальні результати, наукові положення, а також характеризується єдністю змісту і свідчить про особистий внесок здобувача в науку.

Наприклад, дисертація канд. екон. наук, доц. М. В. Корягіна “Корягін М. В. Облік витрат і калькулювання собівартості продукції на хлібопекарних підприємствах (на матеріалах підприємств хлібопекарної промисловості споживчої кооперації України) : дис. … канд. екон. наук : спец. 08.06.04 “Бухгалтерський облік, аналіз та аудит” / М. В. Корягін. – Л., 1998. – 265 с.”

Автореферат дисертації (від лат. refero – доповідаю, повідомляю) – стислий виклад основних результатів дисертаційної роботи на здобуття наукового ступеня доктора чи кандидата наук, складений автором дисертації.  Автореферати дисертацій призначені для ознайомлення наукового співтовариства з такими питаннями: актуальність, мета і завдання дослідження; новизна і вірогідність запропонованих методів і рішень; практична і наукова значущість положень, які виносяться на захист; апробація роботи й особистий внесок здобувача; обсяг і структура дисертації; реферативний виклад змісту роботи; список публікацій за темою роботи.

Наприклад, автореферат дисертації канд. екон. наук, проф. П. О. Куцика “Куцик П. О. Облік і контроль виробничих витрат в об'єднаннях кооперативної промисловості (на матеріалах споживчої кооперації України) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.06.04 “Бухгалтерський облік, аналіз та аудит” / П. О. Куцик. – Л., 2000. – 17 с.”

Оскільки, більшість бухгалтерських наукових досліджень мають прикладний характер, важливим джерелом інформації для їх реалізації є документи.




Документи

Документом називається матеріальний об'єкт, що містить зафіксовану інформацію для її збереження і використання у науці і практиці.

Науковий документ є структурною одиницею інформаційних ресурсів. У повсякденній діяльності під документом розуміють будь-який папір, що має юридичну силу, щось засвідчує, надає якісь права чи обов'язки. Документ у науці – це матеріальний об'єкт з інформацією про факти, події, явища об'єктивної дійсності та розумової діяльності людей, яка закріплена створеним людиною способом передачі та зберігання у часі і просторі.

Документів класифікують за багатьма критеріями.

За способом фіксації інформації документи, які використовують у бухгалтерських наукових дослідженнях, поділяють на письмові, друковані та електронні (рис. 12.3).

Класифікація документів у бухгалтерських наукових дослідженнях

Письмові

первинні та зведені бухгалтерські документи, звітність підприємств

первинні та зведені бухгалтерські документи, звітність підприємств

Друковані

документи, інформація в яких зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа – звітність підприємств

Електронні

Рис. 12.3. Класифікація документів
Документи також класифікують за видами:

1) нормативні документи;

2) бухгалтерські документи.

Серед нормативних документів, як джерела інформації у галузі бухгалтерського обліку, поділяють на:



      • Закони України (Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-XIV);

      • Постанови Кабінету Міністрів України (“Про затвердження Порядку подання фінансової звітності” від 28.02.2000 р. № 419);

      • накази Міністерства фінансів України (П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87; П(С)БО 2 “Баланс”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87; П(С)БО 16 “Витрати”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318);

      • внутрішні документи підприємства (Наказ про затвердження облікової політики підприємства, Положення про відрядження).

У свою чергу, бухгалтерські документи поділяють на:

– первинні (звіт про використання коштів, наданих на відрядження або підзвіт, розрахунково-платіжна відомість, накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, акт приймання давальницької деревини на розпилювання);

– звіти матеріально-відповідальних осіб (товарний звіт, матеріальний звіт, звіт касира);

– реєстри аналітичного і синтетичного обліку (реєстр депонованої заробітної плати, відомість аналітичного обліку розрахунків з покупцями та замовниками, Головна книга,);

– звітність (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про власний капітал, звіт про рух грошових коштів).


Інтернет як джерело інформації

Наприкінці XX ст. створено світову систему Інтернет – всесвітнє об'єднання регіональних і корпоративних мереж, що створюють єдиний інформаційний простір завдяки використанню стандартних протоколів передачі інформації. Інтернет змінив основи створення, розповсюдження і використання наукових знань у світі.

На сьогодні мільйони людей користуються Інтернет для оперативного пошуку інформації, перевірки та дискусії. Для більшості користувачів Інтернет є більш привабливим, аніж інші джерела інформації. Привабливість його полягає в тому, що користувачі мають доступ до інформації без будь-якої допомоги, участі чи керівництва іншої особи, її можна використати в будь-який час доби, не потрібно нікуди їхати, тим більше, що інформацію можна отримувати за потребою.

На сьогодні через Інтернет можна отримати доступ до більшості друкованих, а також частини писаних джерел інформації.

І все ж Інтернет не є універсальною заміною інших джерел інформації та засобів їх пошуку.

У чому ж вади Інтернет?

1. Не вся інформація розміщена на сторінках в Інтернеті. Наприклад, більшість бухгалтерських документів можна отримати лише у бухгалтерії конкретного підприємства.

2. Інформація Інтернет не завжди відповідає стандартам достовірності. Більшість матеріалів публікуються без рецензій, без перевірки і без урахування авторських прав.

З. Інформація Інтернет не має каталогізації (описання змісту, форми), а містить лише мінімальну структуру інформаційних матеріалів.

4. Інтернет не забезпечує ефективного пошуку інформації фундаментальних наукових досліджень, а більше підходить для обміну оперативною інформацією і спілкування.

Джерела інформації Інтернет класифікують на:

1) пошукові системи: глобальні пошукові системи Google (http://www.google.com), Yahoo (http://www.yahoo.com); українська МЕТА (http://meta.ua/); російські Rambler (http://www.rambler.ru/) та Yandex (http://www.yandex.ru/);

2) спеціальні бази даних: загальнодоступна інформаційна база даних Держкомісії з цінних паперів і фондового ринку (http://www.stockmarket.gov.ua/ua/); база даних обов’язкової до оприлюднення інформації фондового ринку України Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку (http://www.smida.gov.ua/);

3) сайти-довідники, енциклопедії, досьє про персони, компанії, організації: сайти-довідники, наприклад Вікіпедія (http://ru.wikipedia.org/wiki/); ЛІГА.Досье (http://file.liga.net/); Кореспондент.net (http://files.korrespondent.net/);

4) безкоштовні та платні ресурси з нормативно-правовою інформацією:

Верховної Ради України (http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi); ЛІГА.Закон (http://www.ligazakon.ua/);

5) офіційні сайти органів влади, установ, компаній, політичних і громадських організацій, серед яких: Верховна Рада України (http://portal.rada.gov.ua/);Кабінет Міністрів (http://www.kmu.gov.ua/control/); Президент України та його Секретаріат (http://www.president.gov.ua/);

6) форуми, чати, блоги тощо: Українська правда (http://forum.pravda.com.ua/), (http://blogs.pravda.com.ua/); ЛІГАБізнесІнформ (http://forum.liga.net/), (http://blog.liga.net/); Кореспондент.net (http://forum.korrespondent.net/), (http://blogs.korrespondent.net/);

7) сайти інформагентств, повністю відкриті для користувачів: УНІАН (http://www.unian.net/); ЛІГАБізнесІнформ (http://news.liga.net/); РБК-Україна (http://www.rbc.ua/).

Слід зазначити, що з розвитком електронних засобів інформації актуальність документальних джерел не знижується і потреба в них не зменшується.




    1. Методика пошуку джерел наукової інформації

Наукове дослідження завжди передбачає пошук джерел інформації з метою їх опрацювання та використання у науковій роботі. Проте дослідник шукає не будь-яку інформацію, не будь-які відомості, факти, ідеї, а тільки ті, які є найбільш цінними й актуальними для його напряму наукового дослідження. Тому актуальним залишається питання використання правильної методики пошуку необхідних джерел інформації, яка, з одного боку, забезпечить швидкість отримання результатів, а з другого – їх глибину та корисність для науковця.


Критерії пошуку джерел інформації

Пошук джерел інформації для проведення наукових досліджень є одним із ключових етапів наукового дослідження. У галузі бухгалтерського обліку такий пошук вимагає дотримання низки критеріїв (рис. 12.4).

Визначення кола питань, що будуть вивчатись

Хронологічні межі пошуку необхідних джерел інформації

Уточнення можливості використання зарубіжних джерел інформації

Уточнення видів джерел інформації (книги, статті, дисертації тощо)

Визначення ступеня відбору джерел інформації – усі з певного питання чи тільки окремі матеріали

КРИТЕРІЇ ПОШУКУ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ГАЛУЗІ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Рис. 12.4. Основні критерії пошуку джерел інформації для проведення наукових досліджень у галузі бухгалтерського обліку



Принципи пошуку джерел інформації
При пошуку джерел інформації слід дотримуватись певних принципів щодо їх змісту, а саме:


  • принцип актуальності – інформація має реально відображати стан об'єкта дослідження в кожен момент часу;

  • принцип достовірності – доказ того, що названий результат є істинним, правдивим;

  • принцип об’єктивності – інформація має точно відтворювати справжній стан і розвиток об’єкта;

  • принцип інформаційної єдності, тобто подання інформації у такій системі показників, за якої виключалась би ймовірність суперечностей у висновках і неузгодженість первинних і одержаних даних;

  • принцип релевантності даних, тобто одержання інформації за запитом користувача, виключаючи роботу з даними, які не стосуються дослідження.

Дотримання цих принципів дає змогу виключити дублювання наукових досліджень. За підрахунками американських спеціалістів, від 10 до 20% науково-дослідних робіт можна було б не проводити, якби правильно була підібрана наукова інформація з проблеми, яка вивчається.


Методи пошуку інформації

Пошук потрібної інформації з кожним роком ускладнюється Тому всі наукові працівники мають знати основні методи

інформаційного пошуку.

Методи пошуку інформації – це сукупність операцій, спрямованих на віднайдення джерел інформації, які потрібні для розробки наукової теми.

Вирізняють такі методи пошуку джерел інформації (рис. 12.5):

МЕТОДИ ПОШУКУ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

Ручний


За допомогою Інтернет

Аналіз рукописних та друкованих джерел

Автоматизований

Здійснюється за бібліографічними картками, картотеками, друкованими вказівниками


Інформацію отримують з Web-сайтів Інтернет
Опрацьовують науково-практичні джерела інформації у галузі дослідження

Використовують комп’ютери для аналізу електронних бібліотек і баз даних

Рис. 12.5. Методи пошуку джерел інформації


Способи пошуку джерел інформації

Існує обмежений перелік способів пошуку джерел інформації для наукового дослідження, який наведено на рис. 12.6.

СПОСОБИ ПОШУКУ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ГАЛУЗІ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Участь у роботі тематичних семінарів і конференцій

Особисті контакти із спеціалістами з обраної проблеми

Вивчення архівних документів, статистичних даних, нормативних документів, посібників, підручників, монографій, дисертацій, періодичних видань тощо

Пошук інформації в Інтернеті

Вивчення бухгалтерських документів на підприємстві


Рис. 12.6. Способи пошуку джерел інформації для проведення наукових досліджень у галузі бухгалтерського обліку


Розгляньмо докладніше три основних способи пошуку інформаційних джерел у процесі наукового дослідження у галузі бухгалтерського обліку, а саме:

– у бібліотеці;



      • в Інтернет;

      • на підприємстві.


Пошук джерел інформації у бібліотеці

Найбільш доступними для дослідників, не враховуючи мережі Інтернет, є, звичайно, наукові бібліотеки. У них дослідник має можливість користуватися фондами джерел первинної інформації – книгами, журналами, газетами, нормативними документами, аудіовізуальними матеріалами, і фондами джерел вторинної інформації – бібліотечними каталогами, бібліографічними картками тощо.

Для будь-якого науковця важливо вміти користуватися джерелами вторинної інформації, оскільки вони є тією ланкою, яка зв'язує дослідника з книжковим фондом бібліотеки. Скажімо, алфавітний каталог як інформаційно-пошукова система дає змогу швидко дізнатися про те, які книги того чи іншого автора є в бібліотеці і чи є тут книга, автор і назва якої відомі користувачеві. Те саме стосується періодичних видань.

Систематичний каталог як інформаційно-пошукова система дає можливість швидко зорієнтуватися, чи є в бібліотеці книги або інші джерела інформації з тієї галузі науки, яка цікавить дослідника. Пошук потрібних джерел інформації може здійснюватися за допомогою звичайних бібліотечних карток, що є у відповідному каталозі бібліотеки, або за допомогою комп'ютера.




Пошук джерел

інформації в Інтернет

Використання Інтернет дає можливість переглядати різноманітні документи в різних частинах країни чи світу, наприклад, за лічені секунди зазирнути на українську сторінку сервера Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (м. Київ) і переглянути інформаційні джерела з наукової періодики чи електронні наукові фахові видання, тематичні зібрання за темою, що цікавить науковця. Інтернет дає змогу переходити від однієї сторінки до іншої звичайним натисканням кнопки миші комп’ютера. При цьому кожне ключове слово з’єднується з відповідними інформаційними файлами через гіпертекстові зв’язки. Це те саме, що посилання в статті енциклопедії, що починаються словами “див. також...”, але для того щоб гортати сторінки книги, достатньо лише клацнути мишкою на потрібному ключовому слові (для зручності воно виділяється кольором або підкреслюється рискою), і через секунди чи хвилини (залежно від швидкості завантаження даних у мережі та кількості користувачів, що знаходяться на тому ж сервері) перед науковцем з’являється потрібна інформація. За допомогою Інтернет достатньо швидко можна одержати інформацію та відповідний доступ до неї, що знаходиться на десятках і сотнях тисячах комп’ютерів у всьому світі.

На сьогодні не існує більш швидкого способу отримання масивів інформації, ніж за допомогою Інтернет.

Інформацію в мережі шукають:

– за тематичними каталогами;

– за допомогою пошукових систем (машин).

На сьогодні найбільш потужним засобом пошуку інформації мережі Інтернет є пошукова система Google. Окрім неї, використовують також інші – Мета, Ukrnet, Atlas, Рамблер, Яндекс, Yahoo, Excite, Hotbot тощо.

Для пошуку інформації за допомогою пошукових систем потрібно ввести адресу такої системи (наприклад www.ukrnet.ua) в адресний рядок програми-браузера, наприклад, Інтернет Explorer. Після цього завантажиться головна сторінка пошукової системи. Пошук потрібної інформації можна здійснити за допомогою ключових слів або Web-каталогів.

Як свідчить практика, пошукові системи дають можливість здійснити найбільш повний пошук у рамках заданої теми. Робота пошукової системи проводиться у три етапи. На першому – сканується інформаційний простір і збираються копії веб-ресурсів. На другому – бази даних, складені за результатами сканування, систематизують, щоб у них можна було проводити прискорений пошук. А на третьому етапі пошукова машина приймає запит від користувача і після цього проводить пошук у своїх базах та відображає веб-сторінку з оформленими результатами пошуку.

Існує думка, що в Інтернет є все. Однак це не зовсім так. Матеріали для розміщення в мережі готують звичайні люди (зрозуміло, переважно фахівці своєї справи), тому там можна віднайти лише те, що вони вважають за потрібне. Однак завдяки їх творчості в мережі утворилося понад два мільярди Web-сторінок.

Інша найбільш поширена послуга, яку використовують в Інтернет, – це електронна пошта (E-mail).

Основна перевага електронної пошти, на відміну від традиційної, полягає в тому, що адресат, якому надсилають інформацію, може перебувати на великих відстанях у будь-якій частині земної кулі, проте відправлений йому лист надійде за декілька секунд. Головне, аби він був підключений до мережі. При чому інформація може бути у вигляді не лише текстових документів, але й фото- чи відеофайлів.

На сьогодні саме електронна пошта дає можливість науковцям різних установ, країн разом працювати над певними проблемами, у тому числі в галузі бухгалтерського обліку, постійно підтримуючи оперативний зв'язок та обмінюючись думками.

Ще однією перевагою електронної пошти є автоматичне завантаження тієї інформації, яка цікавить науковця. Для цього можна підписатися на певні списки розсилань. Більшість із них влаштовані так само, як і газети чи інші періодичні видання, – один раз підписавшись через Інтернет, науковець регулярно отримує на свою електронну пошту обрану інформацію, наприклад, про зміни у Міжнародних стандартах фінансової звітності.




Документація підприємства як джерело інформації

Зважаючи на прикладний характер більшості наукових досліджень у галузі бухгалтерського обліку, доцільно використовувати під час їх здійснення документи системи бухгалтерського обліку підприємств, що виступають як база наукових досліджень. Така методика дасть змогу глибше вивчити практичну складову проблеми, що досліджується, й відповідно зробити актуальні пропозиції та рекомендації щодо її вирішення.

Основними завданнями, які необхідно виконати під час збору інформації на підприємстві у межах здійснення наукового дослідження, є:

1) вивчення структури фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання та його системи управління;

2) встановлення взаємозв’язку та взаємозалежності умов діяльності суб’єкта господарювання та облікового процесу;

3) вивчення основних положень облікової політики суб’єкта господарювання;

4) ознайомлення з діючою формою організації бухгалтерського обліку, вивчення особливостей документообігу;

5) відбір документації, яку використовують в облікових процесах за обраним напрямом наукового дослідження.

Планування обстеження базового підприємства має передбачати підготовку переліку питань, які треба з’ясувати за кожним елементом обстеження, розробку та підготовку необхідної кількості примірників листків опитування, анкет, за якими планують проводити власні спостереження окремих сторін діяльності підприємства, а також бланків первинних документів, облікових регістрів та форм фінансової, статистичної, податкової звітності для їх заповнення, копіювання чи аналізу.


Універсальна десяткова класифікація
Поєднання пошуку інформації у бібліотеці, Інтернет та на підприємстві забезпечує високу ефективність наукового дослідження у галузі бухгалтерського обліку.

Пошук джерел інформації значно полегшується за умови використання інформаційно-пошукової мови (ІПМ) – семантичної (смислової) системи символів і правил їх поєднання. В інформаційно-пошуковій системі застосовують різні варіанти ІПМ. Нині найбільш поширена Універсальна десяткова класифікація документів інформації (УДК), яку використовують більш як у 50 країнах світу і яка юридично є власністю Міжнародної федерації документації (МФД), яка відповідає за розробку таблиць УДК, їх стан і видання.

УДК – це міжнародна універсальна система, яка дає змогу докладно подати зміст документальних фондів, забезпечити оперативний пошук інформації, має можливості для свого розвитку і самовдосконалення. Вона складається із основної і допоміжної таблиць. Основна таблиця містить поняття і відповідні їм індекси, за допомогою яких систематизують знання людства. УДК розділяє всі галузі знань на десять відділів, кожен з яких поділений на десять підрозділів, а підрозділ – на десять частин. Кожна частина деталізується до необхідного ступеня. Структура УДК складається з груп основних індексів і визначників. Групи поділено на підгрупи загальних і спеціальних визначників.

Останніми роками дедалі частіше застосовують механізовану і автоматизовану системи пошуку, які усувають громіздкість системи УДК. В бухгалтерському обліку використовують різні коди УДК (табл.12.7):



Таблиця 12.7


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   42


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал