Навчальний посібник 2015 р. Зміст розділ наука та історія її розвитку



Скачати 10.87 Mb.
Сторінка23/42
Дата конвертації25.12.2016
Розмір10.87 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   42
Тема 10. Порядок визначення об’єкта, актуальності, мети і завдань наукового дослідження у галузі бухгалтерського обліку


    1. Об’єкт і предмет наукового дослідження

    2. Актуальність і новизна наукового дослідження

    3. Мета і завдання наукового дослідження


Після вивчення цієї теми студент повинен знати:

  • зміст об’єкта і предмета наукового дослідження у галузі бухгалтерського обліку;

  • порядок формулювання новизни наукового дослідження у галузі бухгалтерського обліку;

  • методику визначення основних завдань наукового дослідження у галузі бухгалтерського обліку




    1. Об’єкт і предмет наукового дослідження

Під час постановки проблеми і визначення теми наукового дослідження у галузі бухгалтерського обліку необхідно чітко з’ясувати структурні елементи наукового дослідження, до яких належать об’єкт і предмет, актуальність та новизна, а також мета і завдання наукового дослідження.

Правильне визначення проблеми наукового дослідження вимагає передусім визначення об’єкта дослідження.




Об’єкт наукового дослідження




Об'єкт наукового дослідження – це те, на що спрямований процес пізнання науковця, це процес або явище, у межах якого виникають проблеми (чи проблема) для вивчення. Об’єкт дослідження здебільшого є широким, інтегральним поняттям, яке у галузі бухгалтерського обліку – це обліково-аналітичний процес у цілому або його окремі ділянки, певні облікові суперечності.

Визначити об’єкт наукового дослідження означає дати відповідь на запитання “що розглядається у дослідженні?”.

Вітчизняні та зарубіжні вчені по різному трактують поняття “об’єкт наукового дослідження” (табл. 10.1).

Таблиця 10.1

Дефініції “об’єкт наукового дослідження”

Автор

Дефініція

Г. С. Цехмістрова

Об’єктом наукового дослідження вважають те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника. Це може бути матеріальна або ідеальна система

Н. М. Малюга

Об’єкт наукового дослідження – це певна сукупність властивостей та відносин, яка існує об'єктивно, незалежно від дослідника, але ним відображається

М. Я. Віленський

Об’єкт наукового дослідження – це сукупність реальних явищ, те що описує теорія

Продовження табл. 10.1

Автор

Дефініція

С. І. Ожегов

Об’єкт наукового дослідження – це те, що існує поза нами і незалежно від нашої свідомості, зовнішній світ, матеріальна дійсність. Явище, предмет, на який спрямована будь-яка діяльність

Н. Е. Яценко

Об’єкт наукового дослідження – це предмет, явище, які людина прагне пізнати і на які спрямована її діяльність

М. Т. Білуха

Об’єктом наукового дослідження є навколишній матеріальний світ та форми його відображення у свідомості людей, які існують незалежно від нашої свідомості, обираються відповідно до мети дослідження.


Класифікація об’єктів наукового дослідження

Під класифікацією об’єктів наукового дослідження

теоретичні

емпіричні

Об’єкти наукового дослідження


  1. За науковими рівнями

натуральні (фізичні)

штучні


2. За ступенем складності

прості


складні

розуміють їх поділ на групи за певними ознаками з метою вивчення та наукового узагальнення.

Рис. 10.1. Класифікація об’єктів наукового дослідження

Теоретичні об’єкти наукового дослідження виступають результатом досягнення синтезу знань (у формі наукової теорії: дія закону попиту та пропозиції, закону вартості, подвійності фактів господарського життя підприємства тощо).

Емпіричні об’єкти наукового дослідження зорієнтовані на безпосереднє вивчення явищ. Емпіричні об’єкти поділяють на натуральні (фізичні), які існують в природі незалежно від волі та свідомості людей, і штучні (технічні), які створюються в результаті людської діяльності.

Прості об’єкти наукового дослідження звичайно складаються з кількох елементів (заробітна плата працівників підприємства), а складні – мають невизначену структуру і вимагають виявлення зовнішніх та внутрішніх факторів впливу (собівартість продукції підприємств лісового господарства). При цьому розрізняють матеріальні, енергетичні та інформаційні фактори впливу.

Поширеними є також методи класифікації об’єктів наукового дослідження за наявністю та відсутністю ознак, а також за їх видозміною. Такий поділ об’єктів дає змогу виділити виділити два їх класи, з яких один має певну властивість, а другий – не має. Цей поділ може бути деталізований у межах кожного класу об’єктів. Класифікація об’єктів за видозміною ознак передбачає виділення сукупностей об’єктів, у кожній з яких загальна для всіх ознака виявляється особливим чином.

Вивчення факторів, що зумовлюють розвиток об’єкта наукового дослідження, дає змогу охарактеризувати його оточуюче середовище – усе те, що оточує об’єкт наукового дослідження і впливає на його елементи. Результати наукового дослідження значною мірою залежить від повноти і глибини вивчення впливу середовища на об’єкт наукового дослідження.

Об’єкти, що вивчаються у науковій роботі, розглядаються у процесі їх діалектичного розвитку, у взаємозв’язку і взаємозумовленості, оскільки і явища природи, і технічні системи не існують відособлено.

Характерною ознакою сучасної науки є системний підхід до вивчення об’єктів дослідження. Це означає, що останні розглядають не ізольовано, а як складне ціле, виявляють не тільки структуру і властивості об’єкта, але і зв’язки його частин, підсистем, їх функції, встановлюють його взаємозв’язок із навколишнім середовищем, тобто об’єкт дослідження вивчають як частину більш загальної системи.

Основними об’єктами наукових досліджень у галузі бухгалтерського обліку є:

– бухгалтерський, фінансовий або управлінський облік;

– фінансовий, економічний або стратегічний аналіз;

– ревізія і контроль, аудит;

– контролінг, або бюджетування;

– податковий облік та система оподаткування.

При цьому об’єкт дослідження може бути дещо звужений за рахунок його спрямування на окрему облікову статтю, наприклад: “Облік і контроль витрат”, “Фінансовий аналіз собівартості продукції” тощо.


Предмет наукового дослідження

Окрім об'єкта, на початковій стадії наукового дослідження визначають також його предмет, яким є найбільш значущі, з практичного і теоретичного погляду властивості, сторони, особливості об'єкта, що підлягають безпосередньому вивченню. При цьому найбільш важливою вимогою є відповідність предмета об’єкту дослідження.

Предмет наукового дослідження – це та частина об'єкта, що безпосередньо піддається дослідженню і визначає його тему. Отже, предмет дослідження є поняттям більш вузьким порівняно з об'єктом.

При формуванні предмета наукового дослідження створюють умови, необхідні для наукової експертизи цього дослідження, визначення ступеня його наукової новизни порівняно з подібними дослідженнями, які були проведені раніше іншими дослідниками.

Вітчизняні і зарубіжні вчені по-різному трактують поняття предмета наукового дослідження (табл. 10.2).



Таблиця 10.2

Дефініції “предмет наукового дослідження”

Автор

Дефініція

Г. С. Цехмістрова

Предметом наукового дослідження є пов’язані між собою форми руху матерії або особливості їх відображення у свідомості людей

Н. М. Малюга

Предметом наукового дослідження є пояснення явищ та визначення залежностей між ними

В. А. Садовський

Предметом наукового дослідження є речі, явища, процеси, їхні сторони й відношення, оскільки вони вже відомі, зафіксовані з певного боку в тій чи іншій формі знання, але підлягають дальшому дослідженню

С. І.Ожегов

Предметом наукового дослідження є будь-яке матеріальне явище, річ те, на що спрямована думка, що становить його зміст або на що спрямовано якусь дію

Предмет наукового дослідження є тою стороною, аспектом чи точкою зору, за допомогою якої дослідник пізнає цілісний об’єкт, виділяючи при цьому головні, найбільш суттєві (з погляду дослідника) його ознаки. Предмет включає в себе ті сторони і властивості об’єкта, які максимально відтворюють проблему і підлягають вивченню, тобто він фіксує певні аспекти, елементи, зв’язки та відношення об’єкта, що розкриваються у процесі пошукової роботи. В одному об’єкті, залежно від поставленої мети, можна виділити декілька предметів дослідження.

Майстерність визначення предмета наукового дослідження традиційно пов'язана з тим, наскільки науковець наблизився при його ідеальному формулюванні, по-перше, до сфери найбільш актуальних проблем об'єкта (можливість пояснити походження і розвиток, генезис) і, по-друге, до області істотних зв'язків між елементами об’єкта, зміна яких впливає на всю систему організації об'єкта.

Для прикладу наведемо варіанти предмета наукового дослідження, визначені науковцем, що проводить дослідження у галузі бухгалтерського обліку на тему “Бухгалтерський облік і контроль витрат у системі управління підприємств лісового господарства”:

1. Теоретичні та організаційні основи бухгалтерського обліку діяльності підприємств лісового господарства.

2. Сукупність теоретичних і практичних питань методики бухгалтерського обліку і внутрішньогосподарського контролю процесу виробництва продукції підприємствами лісового господарства.

3. Організаційно-методичні засади бухгалтерського обліку і контролю витрат підприємств лісового господарства.

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу, співвідносяться між собою як загальне і часткове (табл. 10.3):

Таблиця 10.3

Співвідношення об’єкта і предмета дослідження у галузі

бухгалтерського обліку


Об'єкт

Предмет

Бухгалтерський облік витрат


Комплекс теоретичних, методичних і практичних питань, пов’язаних з обліком витрат

Внутрішньогосподарський контроль витрат на підприємствах лісового господарства


Методика, організація та інформаційне забезпечення внутрішньогосподарського контролю витрат на підприємствах лісового господарства в умовах реформування економічної системи України, розвитку ринкової конкуренції і поширення нових інформаційних технологій

Управлінський (внутрішньогосподарський) облік витрат на підприємствах роздрібної торгівлі


Комплекс теоретичних, методичних, організаційних та практичних питань, пов’язаних з управлінським (внутрішньогосподарським) обліком підприємств роздрібної торгівлі

При визначенні об’єкта і предмета дослідження науковці, у тому числі студенти, часто припускаються помилки на зразок:

– неточність у визначенні об’єкта і предмета дослідження;

– змішування, паралелізм об’єкта і предмета наукового дослідження;

– дублювання об’єкта та предмета наукового дослідження.

Важливо пам’ятати, що правильне визначення та розмежування об’єкта та предмета наукового дослідження є запорукою його успішного проведення і отримання позитивних результатів.



    1. Актуальність і новизна наукового дослідження

У сучасних умовах розвитку наукової думки будь-яке наукове дослідження має бути соціально значущим, містити нову наукову інформацію, узагальнення кращого досвіду, вирішення нових теоретичних завдань, розкриття методів використання теорії у конкретних умовах діяльності. Тобто будь-яке наукове дослідження має бути актуальним у сучасних умовах розвитку науки і містити елементи наукової новизни.


Актуальність наукового дослідження

Актуальність наукового дослідження визначається тим, чи його результати сприятимуть вирішенню конкретних практичних завдань або чи сприятимуть усуненню існуючих теоретичних суперечностей у галузі бухгалтерського обліку загалом або в її окремих ділянках. Актуальність наукового дослідження обґрунтовують насамперед новизною отриманих у процесі його проведення результатів, на основі яких можуть бути встановлені нові теоретичні закономірності та визначені шляхи їх застосування для конкретних практичних потреб бухгалтерської практики.

Вітчизняні і зарубіжні вчені по-різному трактують поняття актуальності наукового дослідження (табл. 10.4).



Таблиця 10.4

Дефініції “актуальності наукового дослідження”

Автор

Дефініція

С. П. Петрущенков

Актуальність наукового дослідження – це його відповідність сучасним потребам науки і практики

Ю. Г. Волков

Актуальність наукового дослідження – це одна з основних вимог, які поставлені до дисертації. Зазвичай вона дратує здобувача, оскільки сприймається ним як вимога виключно формального характеру, що настирливо переслідує його науковий пошук

А. П. Щербак

Актуальність наукового дослідження – це ступінь його важливості наукового дослідження в даний момент і в даній ситуації для вирішення даних проблем, питань або завдань

У наукових дослідженнях у галузі бухгалтерського обліку розрізняють певні види їх актуальності (рис. 10.2):

ВИДИ АКТУАЛЬНОСТІ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

фундаментальна

прикладна

прогнозування теоретичного

значення теми

аналіз рівня опрацювання теми в науці

врахування можливих впливів запланованих результатів на існуючі теоретичні уявлення в даній галузі

визначення прикладної потреби в опрацюванні теми

аналіз  рівня розв’язання даного питання в бухгалтерській практиці

прогнозування обліково-економічного ефекту від впровадження

одержаних результатів

Рис. 10.2. Види актуальності наукових досліджень у галузі

бухгалтерського обліку
Наприклад, науковець, що проводить дослідження у галузі бухгалтерського обліку на тему “Бухгалтерський облік і контроль витрат у системі управління підприємств лісового господарства”, може обґрунтувати актуальність свого дослідження таким чином:

1. Дослідження методики обліку витрат на підприємствах лісового господарства є актуальним у зв’язку зі значними змінами у чинному законодавстві, а саме у зв’язку із прийняттям Податкового кодексу України.

2. Враховуючи зміни, внесені до чинних національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, актуальним є вивчення класифікаційних ознак витрат підприємств лісового господарства з метою вдосконалення їх аналітичного обліку.

3. У зв’язку з триваючим процесом реформування податкового законодавства України актуальним залишається питання розробки нових форм первинних податкових документів, а саме податкової накладної.

4. Враховуючи зміни, внесені до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій України для організації аналітичного обліку витрат актуальним питанням є введення додаткових субрахунків для обліку витрат на підприємствах лісового господарства.

Більш детальний приклад науково обґрунтованого формування актуальності наукового дослідження за темою “Бухгалтерський облік і контроль витрат у системі управління підприємств лісового господарства” подано нижче:




…Розвиток економічних відносин вимагає ефективного управління підприємством, яке визначається успішністю менеджменту витрат основної діяльності суб’єкта господарювання. У цьому процесі важливе місце посідає бухгалтерський облік та контроль витрат, що формують інформаційну та методичну базу для прийняття управлінських рішень. При цьому важливою умовою є повнота, достовірність та оперативність обліково-аналітичної інформації про витрати, які формують собівартість виготовленої продукції.

На сьогодні управління витратами, як єдиний цілісний процес, організаційно та методично відсутнє на підприємствах лісового господарства, що знижує ефективність діяльності вітчизняних суб’єктів господарювання та унеможливлює їх адаптацію до нових економічних умов. Передумовами удосконалення існуючої системи управління витратами є розробка сучасних методик бухгалтерського обліку та контролю витрат основної діяльності підприємств лісового господарства, у тому числі:

- класифікації витрат;

- рекомендацій щодо обліку та розподілу загальновиробничих витрат;

- методів калькулювання собівартості продукції;

- підходів до контролю витрат основної діяльності.

Відсутність науково-практичних напрацювань у цьому напрямі обумовлює актуальність наукового дослідження.




Наукова новизна
Наукове дослідження, виконане на актуальну тему з метою вирішення визначених проблем, має містити наукову новизну отриманих результатів. В Україні прийнято під час здійснення наукових досліджень формувати наукову новизну отриманих результатів за допомогою таких фраз:

– вперше …;

– удосконалено…;

– набуло подальшого розвитку…




Наукова новизна подібна до блакитної фарби – швидко линяє.

А. М. Зосимов


Питання новизни є одним із найбільш суперечливих і складних при здійсненні різних видів наукових досліджень, у тому числі в галузі бухгалтерського обліку. Одні вчені можуть вважати отриманий науковцем результат новим, інші – давно відомим. При цьому, роблячи висновки, вони спираються на свій особистий досвід, який за зростаючої кількості робіт, розширення тематики досліджень і одночасного часткового зменшення доступних джерел інформації стає дедалі менш надійним. Тому кожен науковець повинен уміти чітко і обґрунтовано визначати новизну свого власного наукового результату, а також захистити свій вибір у майбутньому.

При формулюванні наукової новизни важливо враховувати три головні умови:

1.  Розкриття результату, тобто у науковій роботі необхідно вказати, який тип нового знання здобув дослідник. Це може бути вироблення концепції, методики, класифікації, закономірностей тощо. Отже, слід розрізняти теоретичну і практичну новизну.

2. Визначення рівня новизни отриманого результату, його місце серед відомих наукових фактів. У зіставленні з ними нова інформація може виконувати різні функції: уточнювати, конкретизувати існуючі відомості, розширювати і доповнювати їх або суттєво перетворювати. Залежно від цього виділяють такі рівні новизни: конкретизацію, доповнення, перетворення.

3. Оцінкою нових результатів є їх розгорнутий і чіткий виклад, а не формальне, нічим не підкріплене запевнення, що теоретичні позиції і практичні висновки дослідження є новими. 

Отже, можна виділити три рівні новизни наукових досліджень:

а)  перетворення відомих даних, докорінна їх зміна;

б)  розширення, доповнення відомих даних;

в)  уточнення, конкретизація відомих даних, поширення відомих результатів на новий клас об'єктів, систем.

Також можна математично описати форми новизни наукових досліджень (табл. 10.5)
Таблиця 10.5

Форми наукової новизни

№ з/п

Характеристика наукової новизни

Позначення наукової новизни

1

Часткове нове поєднання ознак

(було А + В, стало С + Д)

2

Включення нової ознаки

(було А + В, стало А + В + С)

3

Заміна частини ознак новими

(було А + В + С, стало А + В + Д)

4

Використання більш конкретної ознаки як загальноприйнятої

(було А + В + С, стало А + В + С1, де С1 = С + С + С1,)

5

Нове взаємне розташування ознак

(було А + В + С, стало А + С + В)

6

Новий тип зв'язку і взаємодії між ознаками:




7

Сумісне використання ознак, які раніше використовувалися окремо, у вигляді нового поєднання

(було Х = А+В; Y=С + Д, стало Z = А + В + С + Д)

8

Нова форма (режим, структура) ознаки

(було а + В + С, стало А + В + С).

9

Нове кількісне співвідношення ознак

(було А + В + С, стало A + 2В + 3C)

Усі наукові положення у галузі бухгалтерського обліку з урахуванням досягнутого рівня новизни є теоретичною основою (фундаментом) вирішеної у дослідженні наукової задачі або наукової проблеми. Насамперед за це науковій роботі можуть надаватись позитивні відгуки.

Наукова новизна і теоретична значущість наукового дослідження у галузі бухгалтерського обліку полягають у розкритті змісту концепції, методу чи методики, виявленні й формулюванні закономірностей облікового процесу або опису облікових моделей. Практична значущість наукової новизни включає обґрунтування нової облікової чи методичної системи, рекомендації, вимоги, пропозиції.

До визначення цих параметрів оцінки результатів наукового дослідження у галузі бухгалтерського обліку висувається ряд вимог, яким мають відповідати виконані наукові роботи всіх рівнів. Втім аналіз наукових праць у галузі бухгалтерського обліку молодих учених показує, що в багатьох авторів немає єдиного розуміння того, як формулювати новизну, теоретичну і практичну значущість за змістом і за формою, як “відокремити” їх, не повторюючи одне й те саме, не дублюючи опис актуальності дослідження.

У науковій новизні одержаних результатів подають короткий перелік нових наукових положень (рішень), запропонованих науковцем особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше здобуто, вдосконалено, дістало подальший розвиток).

Найтиповіші помилки, яких припускаються при цьому, такі:

– овизна підміняється актуальністю теми, її практичною і теоретичною значущістю;

– у працях стверджується, що дане питання не розглядалося в конкретних умовах, не досліджувалась його важливість для практики;

– висновки до розділів мають характер констатації і є самоочевидними твердженнями, з якими справді не можна сперечатися;

– немає зв'язку між одержаними раніше і новими результатами, тобто наступності.




Скільки нового і незнайомого нам люди пізнають ще в науках, у природі і навіть в історії. Скільки відкриттів буде зроблено. Яке безмірне наше нинішнє неуцтво, і який малий досвід дали нам ці шість–сім тисяч років.

Жан де Лабрюйєр


Кожне наукове положення у галузі бухгалтерського обліку чітко формулюють, відокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення у галузі бухгалтерського обліку повинно читатися і сприйматися легко й однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень). У жодному випадку не можна вдаватися до викладу наукового положення у вигляді анотації, коли просто констатують, що в науковій роботі зроблено те й те, а сутності і новизни положення із написаного виявити неможливо. Подання наукових положень у вигляді анотації є найбільш розповсюдженою помилкою науковця при викладенні загальної характеристики роботи, яка зустрічається у 90% наукових робіт. Часто трапляються наукові роботи, висновки яких повторюють відомі положення або очевидні істини.
При формуванні наукової новизни під час наукових досліджень у галузі бухгалтерського обліку варто висловлювати власну думку (якщо вона має вагомі аргументи), але не слід зловживати займенником „я” настільки, щоб це впадало у вічі. Як правило, для офіційних доповідей доречно уникати особових займенників я, ми, ти, ви, бо вони надають спілкуванню і тексту відтінку особистого звертання, неофіційного характеру. Найчастіше у науковій комунікації переважає використання безособових форм (досліджено, розглянуто, проаналізовано); для розмовної лексики, неофіційного спілкування, безпосереднього звернення до слухача чи читача автор може обрати „я”. Об’єктивності думки сприяють і безособові речення, пасивні звороти, зворотні дієслова.

Особові конструкції легко перетворити в безособові. Наприклад: я переконаний – цілком зрозуміло, що; ми вважаємо – вважається, що...

Надмірне захоплення „я” чи „ми” у науковому дослідженні у галузі бухгалтерського обліку постійно наштовхує на думку, що автор більше захоплюється собою, аніж об’єктом дослідження, за особистісним фоном може загубитися суть. Постійне „ми” змушує задуматися над тим, чому дослідник постійно „звеличує” себе, звертаючись до форми множини. Займенник ми найчастіше означає той колектив (автор і співавтор, група авторів), що працював над концепцією, аналізом, результатами розвідки, впровадженням їх у практику тощо.


Приклади наукової новизни

Нижче наведено варіанти сформованої наукової новизни дослідження на тему “Бухгалтерський облік і контроль витрат у системі управління підприємств лісового господарства”:

вперше:

– запропоновано методику бюджетування витрат виробництва продукції підприємств лісового господарства, яка вміщує модель бюджету витрат на виробництво за видами деревини, що дає можливість здійснювати планування витрат, оперативно контролювати раціональне використання виробничих ресурсів та виконання виробничої програми;



удосконалено:

– методику розподілу загальновиробничих витрат підприємств лісового господарства через використання змінних витрат, зокрема, витрат на оплату праці як бази розподілу, що забезпечує одержання більш обґрунтованої інформації про розмір виробничих витрат і рівень собівартості та, відповідно, встановлення реальної реалізаційної ціни на продукцію лісового господарства;

набуло подальшого розвитку:

– трактування поняття „інформаційне забезпечення управління витратами” – сукупність інформаційних потоків, що містять інформацію про витрати на виробництво продукції з урахуванням потреб користувачів на всіх рівнях управління і забезпечують інформаційний зв’язок між джерелами та користувачами такої інформації;

– обґрунтування основних вимог, які ставляться до поняття „інформаційне забезпечення управління витратами” – мінімальний обсяг при максимальному змісті, оперативність, корисність, достовірність, своєчасність, групування за центрами відповідальності, аналітичність, зрозумілість, надійність, цілеспрямованість, співставність, придатність.
10.3. Мета і завдання дослідження


Мета (ціль) наукового дослідження
Наступними елементами наукового дослідження є мета і завдання. Мета наукового дослідження вже закладена у самій назві обраної теми. Чітке уявлення мети дослідження сприяє цілеспрямованій діяльності дослідника, активізує його творчий потенціал.

Мета (ціль) наукового дослідження – це авторська стратегія в одержанні нових знань про об’єкт та предмет дослідження. Формулювання мети дослідження спрямоване на кінцевий результат, який має одержати дослідник у науковій діяльності. Таким чином, мета – це те, що ми хочемо отримати при проведенні дослідження, ціль, яку ми перед собою ставимо.




Ми ставимо собі в житті цілі. При цьому думаємо про те, якими засобами зможемо їх досягти. Мета тут є загальне, керуюче, і ми володіємо засобами та знаряддям, діяльність яких ми визначаємо відповідно до цілей.

Гегель


Науковці дають різні визначення поняття “мета наукового дослідження” (табл. 10.6).



Таблиця 10.6

Дефініції “мета наукового дослідження”

Автор

Дефініція

В. С. Марцин,

Н. Г. Міценко,

О. А. Даниленко

Мета наукового дослідження – це всебічне, достовірне вивчення об’єкта, процесу чи явища, їх структури, зв’язків та відносин на основі розроблених у науці принципів і методів пізнання, а також отримання та впровадження в практику корисних для людини результатів

Г. С. Цехмістрова

Мета наукового дослідження – це те, чого в найзагальнішому вигляді потрібно досягти в кінцевому підсумку дослідження. Формулювання мети зазвичай починається словами: “розробити методику (модель, критерії, вимоги, основи, тощо)”, “обґрунтувати...”, “виявити...”, “розкрити особливості...”, “виявити можливості використання...” тощо

О. В. Колесников

Мета наукового дослідження – це визначення конкретного об’єкта і всебічне, достовірне вивчення його структури, характеристик, зв’язків на основі розроблених у науці принципів і методів пізнання, а також одержання корисних для діяльності людини результатів, впровадження у виробництво й одержання ефекту

Н. М. Малюга

Мета наукового дослідження – це запланований результат, який має бути конструктивним, тобто спрямованим на вироблення суспільно корисного продукту з кращими, ніж були раніше, показниками якості або процесу її досягнення

Отже, мета передбачає відповідь на запитання “що бажає одержати дослідник і яким має бути цей результат?”. При цьому із формулювання мети має бути зрозуміло:

  • що досліджується;

  • для чого досліджується (суспільне значення);

  • яким шляхом досягається результат.

Цілі наукового дослідження – це комплекс результатів, які необхідно одержати в процесі дослідження. Ціль дослідження полягає в пізнанні проблеми.

Але сама по собі проблема є не чим іншим, як суперечністю. Тому в науковому дослідженні необхідно виділити мінімум три підцілі:

– вивчення однієї сторони суперечності;

– вивчення другої сторони суперечності;

– з’ясування їх співвідношення.

Цілі наукових досліджень у галузі бухгалтерського обліку можуть бути найрізноманітнішими і мати різне спрямування (рис. 10.3).

Ціль

виявлення залежностей, що існують між факторами



визначення зв'язків між певними явищами

визначення умов для усунення недоліків у процесах

розкриття можливостей удосконалення процесів

установлення закономірностей і тенденцій розвитку тощо


      


Класифікація цілей бухгалтерського наукового дослідження
Рис. 10.3. Цілі бухгалтерського наукового дослідження

Цілі наукового дослідження класифікують за певними видами (рис. 10.4):

КЛАСИФІКАЦІЯ ЦІЛЕЙ

основні


допоміжні

теоретичні

практичні
Рис. 10.4. Класифікація цілей бухгалтерського наукового дослідження

Наукова ціль – це ніщо, а науковий рух – це все.

Едуард Бернштейн
Основні цілі наукового дослідження – це передбачення його результату , визначення оптимальних шляхів вирішення завдань. Крім основних цілей бухгалтерського наукового дослідження можуть бути і неосновні, які мають допоміжний, або обслуговуючий, характер.

Допоміжні цілі бухгалтерського наукового дослідження можуть бути спрямовані на різні аспекти вирішення основних цілей. 

Обов’язковим атрибутом більшості бухгалтерських наукових досліджень є практичні цілі, через які реалізується практично-перетворювальна функція дослідження.

Традиційно мету наукових досліджень у галузі бухгалтерського обліку пов'язують із низкою типових цілей (рис. 10.5).

Мета дослідження в галузі бухгалтерського обліку

вивчення стану питання

розробка методики вдосконалення обліку

визначення ефективності застосування методики обліку на практиці

Рис. 10.5. Мета дослідження у галузі бухгалтерського обліку

Дослідження у галузі бухгалтерського обліку можуть передбачати практичну мету або одержання інформації для вибору шляхів і засобів вирішення проблемної ситуації.

При цьому мету наукового дослідження можна сформувати одним абзацом, наприклад: “…метою роботи є теоретичне обґрунтування та наукова розробка пропозицій щодо удосконалення організації і методики бухгалтерського обліку та контролю витрат основної діяльності підприємств лісового господарства”.




Завдання наукового дослідження
При визначенні мети наукового дослідження необхідно зважати на рівень підготовки науковця. Молоді науковці, а саме студенти – випускники вузів, аспіранти перших років навчання не повинні вибирати для себе непосильну мету наукового дослідження. Наприклад, метою наукових досліджень у рамках курсових та дипломних робіт з бухгалтерського обліку може бути “удосконалення методики обліку”, проте не може бути “розробка методології обліку”.

Визначивши мету дослідження, науковець повинен чітко сформулювати завдання, які він перед собою ставить з метою реалізації поставленої мети.

Завдання наукового дослідження – це деталізований перелік дій, які повинні бути проведені в ході наукового дослідження з метою реалізації його мети. Завдання дослідження формулюються після проведення аналізу рівня вивчення об’єкта з огляду на поставлену мету і є тим мінімумом питань, відповіді на які необхідно обов’язково отримати для досягнення мети.

Науковці дають різні визначення поняття “завдання наукового дослідження” (табл. 10.4).



Таблиця 10.4

Дефініції “завдання наукового дослідження”

Автор

Дефініція

Г. С. Цехмістрова

Визначення завдань наукового дослідження – це визначення факторів, які впливають на об’єкт дослідження, відбір і зосередження уваги на найсуттєвіших із них. Критеріями відбору є мета дослідження та кількісний рівень накопичених фактів у цьому напрямі

О. А. Попов

Завдання наукового дослідження – це дії, які в своїй сукупності повинні дати уявлення про те, що потрібно зробити, аби метиа була досягнуто

Н. М. Малюга

Завдання наукового дослідження визначають для того, щоб більш конкретно реалізувати його мету

Завдання наукового дослідження передбачають опис:

1) основних характеристик (сутності) досліджуваного явища;

2) характеристику процесу розвитку досліджуваного явища;

3) розробку та (або) обґрунтування критеріїв показників цього явища.

У наукових дослідженнях у галузі бухгалтерського обліку розрізняють такі види завдань (рис. 10.6):

Завдання наукового дослідження

За науковими рівнями

За часом виконання

постійні

тимчасові

теоретичні

емпіричні

логічні

статистичні

аналітичні

експериментальні

Рис. 10.6. Види завдань бухгалтерського наукового дослідження
Теоретичні завдання наукового дослідження вирішують за допомогою певної системи умовиводів, що спираються на існуючі в науці знання і факти.

Емпіричне завдання наукового дослідження – це завдання, що реалізується через спостереження об'єктів, фіксацію фактів, проведення експериментів, установлення співвідношень, зв'язків, закономірностей між окремими явищами.

Логічні завдання наукового дослідження розв'язують методами логічного аналізу наукового знання, яке існує у вигляді окремих суджень або їхніх цілих систем.

Статистичні завдання наукового дослідження вирішуються на основі методів статистичного аналізу, використовуючи апарат математичної статистики.

Аналітичні завдання наукових досліджень також виступають здебільшого у ролі елементів розв'язання їхніх експериментальних завдань. Розв'язання аналітичних завдань полягає в отриманні достовірно точних експериментальних даних і на математичному описі процесів, що досліджуються, або математичній формі подання результатів дослідження.

Експериментальні завдання наукових досліджень розв'язуються на основі цілеспрямованого керування змінами стану окремих сторін або відношень об'єкта дослідження і точного опису фактів, що відображають відповідні зміни стану самого об'єкта.



Постійні завдання наукового дослідження – це завдання, які вивчаються на всіх етапах здійснення наукового дослідження. Тимчасовими є завдання, які вивчаються на обумовлених конкретних етапах здійснення наукового дослідження.

Завдання бухгалтерського наукового дослідження формулюють за допомогою таких основних дієслів:

– вивчити…;

– розробити…;

– виявити…;

– встановити…;

– обґрунтувати…;

– визначити…;

– перевірити.

У своїй сукупності завдання мають дати уявлення про те, що слід зробити для розв’язання поставленої проблеми. Таким чином, завдання дослідження виступають як часткові, порівняно самостійні цілі стосовно загальної мети в конкретних умовах перевірки висловленого припущення (гіпотези).

Кількість завдань бухгалтерського наукового дослідження має бути мінімальною за ознакою їх необхідності й достатності у рамках конкретної пошукової роботи (як правило, від 1 до 5 завдань).

Нижче наведено завдання, поставлені дослідником, який опрацьовує наукову тему “Бухгалтерський облік і контроль витрат у системі управління підприємств лісового господарства”:




…Відповідно до зазначеної мети у роботі поставлені такі завдання:

  • ідентифікувати економічну сутність категорій “затрати” та “витрати” з метою усунення неконвенційності понятійного апарату;

  • проаналізувати види витрат основної діяльності підприємств лісового господарства для потреб організації бухгалтерського обліку з урахуванням впливу організаційних і технологічних факторів;

  • визначити елементи організації бухгалтерського обліку витрат основної діяльності підприємств лісового господарства;

  • запропонувати сучасні методику бухгалтерського обліку витрат з врахуванням особливостей діяльності підприємств лісового господарства;

  • обґрунтувати теоретико–методичні засади організації контролю витрат основної діяльності підприємств лісового господарства для побудови адаптивної моделі методики його проведення.




Під час формулювання завдань наукового дослідження можливі помилки, основними з яких є:

– завдання підміняються етапами дослідження (наприклад, “Вивчити науково-методичну літературу з проблеми дослідження”);

– завдання підміняються методами дослідження (наприклад, “Проаналізувати науково-методичну літературу з проблеми дослідження”).

Ув’язка завдань з метою наукової роботи є запорукою якісного і результативного виконання запланованого дослідження.
Контрольні запитання

1. Як трактують вітчизняні і зарубіжні вчені поняття “об’єкт наукового дослідження”?

2. У чому полягає актуальність наукового дослідження?

3. Що розуміють під поняттям “мета наукового дослідження”?

4. Що таке класифікація об’єктів наукового дослідження?

5. Які існують види актуальності наукових досліджень у галузі бухгалтерського обліку?

6. Що розуміють під цілями бухгалтерського наукового дослідження?

7. Як класифікують об’єкти наукового дослідження?

8. Як вітчизняні та зарубіжні вчені трактують поняття “предмет наукового дослідження”?

9. Яке співвідношення об’єкта і предмета дослідження у галузі бухгалтерського обліку?

10. Які основні об’єкти наукових досліджень у галузі бухгалтерського обліку?

11. Які помилки можливі при визначенні об’єкта і предмета дослідження?

12. Що розуміють під обґрунтуванням актуальності наукового дослідження у галузі бухгалтерського обліку?

13. Які існують форми наукової новизни?

14. За допомогою яких фраз в Україні прийнято під час здійснення наукових досліджень формувати наукову новизну отриманих результатів наукових досліджень?

15. Скільки і які рівні новизни досліджень за місцем отриманих знань у переліку відомих наукових даних можна виділити?

16. Як класифікують цілі бухгалтерського наукового дослідження?

17. Яка мета наукового дослідження в галузі бухгалтерського обліку?

18. Що таке завдання наукового дослідження?

19. Як класифікують види завдань наукового дослідження?

20. Скільки і які підцілі необхідно виділяти в науковому дослідженні?

Тести


  1. Об'єкт наукового дослідження це:

а) поділ предмета наукового дослідження на групи за певними ознаками з метою вивчення та наукового узагальнення;

б) те, на що спрямований процес пізнання науковця, це процес або явище, у межах якого виникають проблеми (чи проблема) для вивчення;

в) результат досягнення синтезу знань під час здійснення наукового дослідження;

г) безпосереднє вивчення явищ наукового дослідження.




  1. За науковими рівнями ознак об’єкти наукового дослідження поділяють на:

а) теоретичні та емпіричні;

б) прості і складні;

в) натуральні і прості;

г) фізичні і складні.




  1. Мета (ціль) наукового дослідження – це:

а) авторська стратегія в одержанні нових знань про об’єкт і предмет дослідження;

б) процес визначення проблеми наукового дослідження;

в) те, на що спрямований процес пізнання науковця;

г) це процес або явище, у межах якого виникають проблеми (чи проблема) для вивчення.




  1. Визначити об’єкт наукового дослідження означає дати відповідь на запитання:

а) як здійснюється дослідження?

б) де здійснюється дослідження?

в) що розглядається у дослідженні?

г) ким здійснюється дослідження?



  1. У наукових дослідженнях у галузі бухгалтерського обліку розрізняють такі види їх актуальності:

а) теоретична, емпірична;

б) фундаментальна, прикладна;

в) проста, складна;

г) натуральна, штучна.



  1. Мета передбачає відповідь на запитання:

а) де і як бажає дослідник одержати результат?

б) за допомогою чого дослідник бажає одержати результат?

в) у який спосіб має бути одержаний результат дослідником?

г) що бажає одержати дослідник і яким має бути цей результат?




  1. Поділ на групи об’єктів наукового дослідження за певними ознаками з метою вивчення та наукового узагальнення – це:

а) класифікація об’єктів наукового дослідження;

б) визначення об’єктів наукового дослідження;

в) порівняння об’єктів наукового дослідження;

г) обґрунтування об’єктів наукового дослідження.


8. В Україні прийнято під час здійснення наукових досліджень формувати наукову новизну отриманих результатів за допомогою використання таких слів і фраз:

а) досліджено…, систематизовано…, розкрито…;

б) сформовано…, розроблено…, аргументовано…;

в) вперше…, удосконалено…, набуло подальшого розвитку…;

г) проаналізовано…, досліджено…, вперше...
9. Скільки як мінімум підцілей необхідно виділяти у науковому дослідженні:

а) 2;


б) 3;

в) 5;


г) 6.
10. Класифікацію об’єктів наукового дослідження здійснюють за такими ознаками:

а) за науковими рівнями та за часом виконання;

б) за типами та за рівнем складності;

в) за функціями і за часом виконання;

г) за науковими рівнями і за ступенем складності.

11. За місцем здобутих знань у переліку відомих наукових даних можна виділити три рівні новизни досліджень:

а)  перетворення відомих даних; розширення відомих даних;  уточнення, конкретизація відомих даних;

б) формування нових даних; обґрунтування нових даних;  уточнення нових даних;

в) пояснення відомих даних; узагальнення невідомих даних; аналіз відомих даних;

г) деталізація нових даних; трансформація відомих даних; висновки щодо дослідження.


12. “Виявлення залежностей, що існують між факторами; визначення зв’язків між певними явищами та умов для усунення недоліків у процесах” – це:

а) гіпотези наукових досліджень;

б) предмет наукових досліджень;

в) цілі наукових досліджень;

г) завдання наукових досліджень.
13. Предмет наукового дослідження – це:

а) частина об'єкта, що безпосередньо піддається дослідженню і визначає його тему;

б) авторська стратегія здобуття нових знань про об’єкт та предмет дослідження;

в) процес визначення проблеми наукового дослідження;

г) те, на що спрямований процес пізнання науковця.
14. Часткове нове поєднання ознак, включення нової ознаки, заміна частини ознак новими – це:

а) типи наукової новизни;

б) види наукової новизни;

в) класифікація наукової новизни;

г) форми наукової новизни.
15. Цілі наукового дослідження класифікують на такі:

а) основні, допоміжні, теоретичні, практичні;

б) теоретичні, емпіричні, фундаментальні, прикладні;

в) прості, складні, натуральні, штучні;

г) основні, допоміжні, прості, складні.
16. Характерною ознакою сучасної науки є:

а) комплексний підхід до вивчення об’єктів наукового дослідження;

б) деталізований підхід до вивчення об’єктів наукового дослідження;

в) системний підхід до вивчення об’єктів наукового дослідження;

г) простий підхід до вивчення об’єктів наукового дослідження.
17. При формулюванні наукової новизни важливо враховувати три основні умови:

а) зазначення переліку наукових праць, які дослідив науковець; впровадження новизни у практичну діяльність;

б)  розкриття результату; визначення рівня новизни отриманого результату; оцінкою нових результатів є їх розгорнутий і чіткий виклад; 

в) визначення наукових фактів, які вивчено під час здійснення наукового дослідження; уточнення вже відомих результатів дослідження;

г) оцінка вже відомих результатів досліджень інших учених, формальне, нічим не підкріплене запевнення в нових результатів дослідження.
18. Завдання наукового дослідження:

а) деталізований перелік дій, які мають бути проведені в ході наукового дослідження з метою реалізації його мети;

б) визначення взаємопов’язаних елементів наукового дослідження;

в) авторська стратегія здобуття нових знань про об’єкт та предмет дослідження;

г) визначення предмета наукового дослідження, і поділ його на групи за певними ознаками з метою вивчення та наукового узагальнення.
19. Бухгалтерський, фінансовий та управлінський облік; фінансовий, економічний та стратегічний аналіз – це:

а) предмети наукових досліджень;

б) явища наукових досліджень;

в) галузі наукових досліджень;

г) об’єкти наукових досліджень.
20. Найтиповіші помилки, яких припускаються при формулюванні наукової новизни, є такими:

а) присутній зв’язок між одержаними раніше і новими результатами; наукова новизна відрізняється від актуальності теми; висновки до розділів містять власну думку науковця;

б) немає зв'язку між одержаними раніше і новими результатами, тобто наступності; новизна взята із наукових праць інших учених; новизна ідентична меті наукового дослідження;

в) новизна підміняється актуальністю теми; у працях стверджується, що це питання не розглядалося в конкретних умовах; висновки до розділів мають характер констатації;



г) висновки до розділів є самоочевидними твердженнями, з якими справді не можна сперечатися; присутній зв’язок між новими і майбутніми результатами наукових досліджень.

Практичні завдання

  1. Під класифікацією об’єктів наукового дослідження розуміють їх поділ на групи за певними ознаками з метою вивчення та наукового узагальнення. Покажіть схематично класифікацію об’єктів наукового дослідження за різними ознаками.

  2. Актуальність наукового дослідження визначається тим, чи будуть його результати сприяти вирішенню конкретних практичних завдань або усуненню існуючих теоретичних суперечносте у галузі бухгалтерського обліку у цілому або в її окремих ділянках. Покажіть у табличній формі відмінності між фундаментальними і прикладними науковими дослідженнями.

  3. Наведіть завдання наукового дослідження, поставлені дослідником, що опрацьовує наукову тему “Бухгалтерський облік і контроль витрат у системі управління підприємств”.


Рекомендована основна література

  1. Закин Я. Х. Основы научного исследования / Я. Х. Закин, Н. Р. Рашидов. – Ташкент : Укитувчи, 1979. – 182 с.

  2. Кринецкий И. И. Основы научных исследований / И. И. Кринецкий. – Киев : Выща шк., 1981. – 207 с.

  3. Лудченко А. А. Основы научных исследований : учеб. пособ. / А. А. Лудченко, Я. А. Лудченко, Т. А. Примак и др. – 2-е изд. [стер.] – К. : О-во “Знания”, КОО, 2001. – 113 с.

  4. Сиденко В. М. Основы научных исследований / В. М. Сиденко, И. М. Грушко. – Харьков : Вища шк., 1979. – 200 с.

  5. Чкалова О. Н. Основы научных исследований / О. Н. Чкалова. – К. : Вища шк., 1978. – 120 с.


Рекомендована додаткова література

  1. Сытник В. Ф. Основы научных исследований / В. Ф. Сытник. – Киев : Вища шк., 1978. – 162 с.

  2. Шкляр М. Ф. Основы научных исследований : учеб. пособ. / М. Ф. Шкляр. – М. : Изд. дом Дашков и К, 2008. – 243 с.

  3. Сафонов А. А. Основы научных исследований : учеб. метод. пособ. / А. А. Сафонов. – Владивосток : ВГУЭС, 2000. – 154 с.

  4. Bright E. An Introduction to Scientific Research / E. Bright, Jr. Wilson. – Published in Canada by General Publishing Company, 1990. – 383 p.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   42


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал