Навчальний посібник 2015 р. Зміст розділ наука та історія її розвитку



Скачати 10.87 Mb.
Сторінка22/42
Дата конвертації25.12.2016
Розмір10.87 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   42

Рис. 9.5. Напрям, проблеми і теми наукового дослідження у галузі бухгалтерського обліку




    1. Поняття та класифікація наукових проблем

Будь-який науковець має на меті у межах обраного наукового напряму вирішити одну або декілька наукових проблем.

Поняття наукової проблеми
Науковою проблемою (від грец. problema – задача, завдання) є сукупність нових питань, які суперечать існуючим знанням у науці і потребують наукового вирішення.


Або ви частина наукового розв’язку, або ви частина наукової проблеми.

Елдрідж Клівер

Вітчизняні вчені по-різному трактують поняття “наукової проблеми” (табл. 9.3).

Таблиця 9.3

Дефініція “наукова проблема”

Автор

Визначення (пояснення)

М. Т. Білуха,

Г. С. Цехмістрова

Наукова проблема – це сукупність нових діалектично складних теоретичних або практичних питань, які суперечать існуючим знанням або прикладним методам у цій науці і потребують вирішення за допомогою наукових досліджень

Н. М. Малюга

Наукова проблема – питання, що потребує наукового вирішення; завдання для пошуку невідомого; сукупність нових діалектично складних теоретичних або практичних питань, які суперечать існуючим знанням або прикладним методикам у конкретній науці і потребують вирішення за допомогою наукових досліджень

С. Д. Гусарєв

Наукові проблеми виникають тільки перед дослідником, і тільки він у змозі їх формулювати, шукати шляхи для їх вирішення та вирішувати їх. Тільки вчений, усвідомлюючи дійсність, осмислюючи її певним чином на тому або іншому рівні, формулює проблеми, специфічні для наукового пізнання

В. В. Горбунова

Наукова проблема – це чітко окреслене коло питань (чому? яким чином? за яких умов?), яке охоплює основну ідею та загальне спрямування дослідження

Проблема наукового дослідження у більшості випадків виникає з потреб розвитку суспільства та його окремих індивідів. Правильний, обґрунтований вибір проблеми наукового дослідження є запорукою його майбутнього успішного завершення.

При виборі бухгалтерської наукової проблеми дослідники повинні діяти так: відокремити відоме від невідомого; локалізувати невідоме в часі та просторі; сформулювати проблему і визначити, що необхідно для її дослідження.

Розрізняють три основних етапи вибору проблеми бухгалтерського наукового дослідження (рис. 9.6).

І етап

ІІ етап


ІІІ етап

Формулювання проблеми та окреслення очікуваного результату

Розроблення структури проблеми, тобто виокремлення теми, підтем та дослідницьких питань

Визначення актуальності, цінності проблеми для бухгалтерської науки та практики

Рис. 9.6. Етапи вибору наукової проблеми у бухгалтерському

науковому дослідженні




Класифікація наукових проблем

Розрізняють декілька специфічних груп проблем, притаманних економічним, у тому числі бухгалтерським, дослідженням (рис. 9.7).

Неструктуровані

Характеризуються максимальною невизначеністю. Найпростіший приклад – прогнози розвитку лісового господарства на тривалу перспективу

СПЕЦИФІЧНІ ГРУПИ ПРОБЛЕМ

Добре структуровані (стандартні)

Середнього рівня структурованості

Малоструктуровані

Розв'язання таких проблем яких жорстко залежить від будь-яких змін у причинах, що їх породили. Наприклад, проблему підвищення продуктивності облікової праці на підприємствах лісового господарства можна вирішити тільки шляхом автоматизації праці
Проблеми, при вирішенні яких необхідно враховувати вплив вірогідних чинників, які можуть вплинути, а можуть і не вплинути на її вирішення. Скажімо, при розв'язанні проблеми забезпечення ритмічності роботи підприємств із заготівлі лісопродукції можуть виникнути непередбачувані чинники (наприклад, спека, мороз, пожежа), які вплинуть на кінцевий результат діяльності підприємства

Такі, при вирішенні яких невідомі чинники посідають значне місце, а отже, існує високий рівень невизначеності. Приклад – и економічна оцінка впливу на природне середовище суцільного вирубування лісу

Рис. 9.7. Групи проблем
У науці розглядаються також інші варіанти класифікації наукових проблем (табл. 9.4).

Таблиця 9.4

Класифікація наукових проблем

Класифікаційна ознака

Види проблем та їх приклади

За масштабом

– Локальні, або мікросоціальні (“Проблеми обліку витрат у Львівському садово-парковому господарстві”)

– Регіональні, що охоплюють окремі регіони (“Калькулювання собівартості лісопродукції Закарпаття”)

– Національні, що мають загальнонаціональні масштаби (“Використання міжнародних стандартів бухгалтерського обліку для обліку біологічних активів лісового господарства”)

– Ті, що впливають на національну безпеку країни (“Оптимізація обліку витрат на підприємствах лісового господарства з метою збереження лісових ресурсів держави”)

Продовження табл. 9.4

Класифікаційна ознака

Види проблем та їх приклади

За гостротою

– Неназрілі, які виявляються в майбутньому, а тепер потребують профілактики (“Оптимізація обліку витрат на підприємствах лісового господарства з метою збереження лісових ресурсів держави”)

– Актуальні, тобто назрілі (“Проблеми обліку витрат у Львівському садово-парковому господарстві”)

– Гострі, що вимагають термінового вирішення (“Раціональна організація бухгалтерського обліку на підприємствах лісового господарства у рамках концепції сталого розвитку”)

За швидкістю розвитку

– Тривалі, тобто ті, що розвиваються помалу (“Використання міжнародних стандартів бухгалтерського обліку для обліку біологічних активів лісового господарства”)

– Активні – вирізняються динамізмом (“Проблеми обліку витрат у Львівському садово-парковому господарстві”);

– Суперактивні – наростають надзвичайно швидко (“Облік витрат у Львівському садово-парковому господарстві згідно з норм ПКУ”)


Залежно від способу вирішення

– Інформаційні, характерні для проблемного викладу (“Оптимізація обліку витрат на підприємствах лісового господарства з метою збереження лісових ресурсів держави”)

– Аналогові (аналогічні способи вирішення), характерні для групи практичних проблем (“Калькулювання собівартості лісопродукції Закарпаття”)

– Гіпотетичні – вирішуються шляхом суджень та умовиводів в ході висування припущень, гіпотез, їх перевірки та обґрунтування (“Раціональна організація бухгалтерського обліку на підприємства лісового господарства у рамках концепції сталого розвитку”)


Функції наукових проблем

‘ Наукові проблеми у дослідженнях у галузі бухгалтерського обліку виконують певні функції (рис. 9.8).

ФУНКЦІЇ НАУКОВОЇ ПРОБЛЕМИ

Актуалізації

Регуляції

Прагматизації

Надає дослідженню суспільної значущості, оскільки будь-яке дослідження актуальне настільки, наскільки масштабно загострена проблема, що вивчається

Як вихідний пункт дослідження вона суттєво впливає на розробку всіх розділів програми дослідження

Коректне формулювання проблеми забезпечує практичний ефект усього дослідження, а також визначає зону впровадження висновків і практичних рекомендацій

Рис. 9.8. Функції наукової проблеми у бухгалтерських дослідженнях




Основні наукові проблеми у галузі бухгалтерського обліку
Існування наукових проблем у галузі бухгалтерського обліку пов'язано, насамперед, зі складністю бухгалтерського обліку — і як науки, і як практики. Наука про облік, з одного боку, грунтується на практичній діяльності суб'єктів господарювання, а з другого – на економічній теорії, філософії, математиці, логіці та ін.

Деякі проблеми сучасного бухгалтерського обліку подана на рис. 9.9.

1. Проблеми практики обліку

2. Проблеми теорії обліку

як науки

як освітньої дисципліни

3. Проблеми звітності

структура балансу і його статей

узгодження фінансової та податкової звітностей

фальсифікація звітності

методики обліку

організація обліку

Рис. 9.9. Деякі проблеми сучасного бухгалтерського обліку

Проблеми практики обліку
Проблеми практики обліку можна узагальнити у двох великих групах: проблеми методики обліку і проблеми організації обліку.
У дослідженні проблем методики бухгалтерського обліку переважають два напрями: проблеми оцінки об'єктів і проблеми їх відображення в системі бухгалтерських рахунків. Загалом це проблеми методів оцінки об'єктів у різних видах обліку, проблеми формування концептуальної основи обліку, проблеми Плану рахунків, проблеми суперечностей облікового законодавства, тобто практичного застосування положень (стандартів) обліку, звітності й оподаткування тощо.

У галузі облікової практики дослідники також вивчають: невідпрацьованість методик обліку об'єктів і процесів виробництва, відсутність детальних інструментів трансформації систем обліку у різних виробничих галузях, а також громіздкість і паралелізм, породжені необхідністю ведення податкового обліку; відмінність у групуванні об'єктів основних засобів, періодах нарахування амортизації, визначенні вартості, що амортизується, у податковому й фінансовому обліках. Залишаються нерозв'язаними проблеми поділу обліку на фінансовий та управлінський, фінансовий і податковий.




Проблеми організації обліку




Проблеми теорії обліку
Проблеми організації обліку поділяють на два блоки: організації бухгалтерської служби в управлінській структурі підприємства та організації облікового процесу. Проблеми організації обліку полягають у відсутності наукових напрацювань, спрямованих на формування цілісного концептуального підходу до технології організації бухгалтерського обліку з урахуванням специфіки суб'єктів господарювання, а також у відсутності відповідних практичних розробок і методик, які деталізують і чітко окреслюють етапи й механізми організації запровадження бухгалтерського обліку в діяльність господарюючих суб'єктів і передбачають врахування їх специфічних ознак.
Проблеми теорії обліку поділяють на проблеми обліку як науки і проблеми обліку як освітньої дисципліни. Проблеми теорії обліку як науки доцільно розглядати з двох сторін: проблеми теорії бухгалтерського обліку і проблеми теорії організації обліку. Підхід до вивчення залежить від предметів вивчення науки: у теорії обліку предметом вивчення є господарські засоби і джерела їх утворення, а предметом організації обліку є обліковий процес.

Проблеми обліку як освітньої дисципліни – це проблеми викладання обліку, проблеми набуття практичних навичок і проблеми самостійного вивчення.




Проблеми звітності

Усі облікові проблеми рано чи пізно позначаються на результатах обліку – звітності. Тут можна виділити: проблеми структури балансу та його статей, проблеми узгодження фінансової і податкової звітності, проблеми фальсифікації звітності. До проблеми недосконалості бухгалтерського балансу, наприклад, відносять:

а) виділення розділів “Витрати майбутніх періодів” в активі і “Доходи майбутніх періодів” у пасиві балансу є абсолютно недоречним, оскільки розділи формують об'єднанням окремих статей, а в названих розділах статей немає, тому їх слід відображати в оборотних активах або поточних зобов'язаннях;

б) існуюча форма балансу є недостатньо інформативною, що негативно впливає на можливості залучення додаткового капіталу, зростання довіри до підприємства. Тому перспективним є підвищення аналітичності балансу;

в) необґрунтованим є об'єднання в один розділ (другий розділ активу) таких різних за ступенем ліквідності активів, як запаси, поточна дебіторська заборгованість, грошові кошти тощо. Це може призвести до помилок у розрахунках показників ліквідності.

Існують також численні інші проблеми, вирішення яких впливає на достовірність фінансової звітності.

У цілому в бухгалтерському обліку на сьогодні залишається велика кількість нерозв'язаних проблем, осмислення яких має важливе теоретичне значення і розв’язання яких у майбутньому дасть змогу поліпшити стан бухгалтерського обліку.


    1. Методика ознайомлення зі станом обраної для наукового дослідження проблеми

Для того щоб успішно вирішити обрану для наукового дослідження проблему, дослідник повинен передусім мати якнайповніше уявлення про все те, що вже було зроблено його попередниками в обраній сфері вивчення.

Ознайомлення зі станом обраної для дослідження проблеми передбачає виконання низки дій (рис. 9.10):

Дії

Виділення знань, які дістали загальне визнання наукової громадськості й перевірені на практиці



Виділення питань, які недостатньо розроблені й потребують наукового обґрунтування (дискусійні питання)

Виділення нерозв’язаних питань, що зафіксовані в літературних джерелах, запропоновані практикою або виникли у процесі постановки проблеми

Рис. 9.10. Дії, необхідні для ознайомлення зі станом обраної для дослідження наукової проблеми
Виконання перелічених вище заходів дасть дослідникові змогу усвідомити зміст проблеми, її значущість та зв'язок із загальними тенденціями розвитку досліджуваного предмета, його об’єктами, загальними закономірностями науки, що його вивчає.

Огляд стану опрацювання проблеми дає змогу:



    1. провести якісний і кількісний аналіз обраної проблеми;

    2. обґрунтувати предмет дослідження;

    3. визначити суперечності між теоретичним обґрунтуванням і практичною реалізацією предмета дослідження;

    4. виділити прогресивні тенденції, шляхи, форми, методи і прийоми вирішення поставлених завдань;

    5. визначити межі проведення дослідження, обґрунтувати умови і вимоги до його здійснення та можливого використання результатів.

Результати ознайомлення зі станом проблеми можуть показати, цю обрана для дослідження проблема вже вивчена, описана і дістала широке науково-практичне застосування. У такому разі вивчення стану проблеми запобігає подальшій даремній роботі над вирішенням уже дослідженого завдання.

Може статися і так, що обрана для дослідження проблема вивчена не повністю, деякі її питання досліджені поверхово і побіжно. До того ж дослідник може і не погодитись з деякими положеннями раніше проведених досліджень. Тому наявні у друкованих джерелах відомості не можуть бути перепоною для проведення нового дослідження, їх докладне вивчення може викликати потреби у деяких змінах попередньо сформульованої назви проблеми (теми) дослідження.

Отже, на стадії ознайомлення зі станом проблеми дослідження вивчають усі критерії її вибору, після чого приймають рішення – включати тему до плану науково-дослідницьких робіт цього закладу чи ні.

Ознайомленню зі станом проблеми сприяє насамперед вивчення опублікованих наукових праць, що здійснюється переважно відразу після визначення ідеї та наукової гіпотези. Такий підхід дає можливість краще розкрити стан обраної проблеми, оскільки витоки основних її положень фактично завжди закладені в більш ранніх наукових дослідженнях.



Наприклад, науковець, що проводить дослідження у галузі бухгалтерського обліку на тему “Бухгалтерський облік і контроль витрат у системі управління підприємств лісового господарства”, може вивчити документи, зазначені у табл. 9.5.

Таблиця 9.5

Аналіз наукових матеріалів для ознайомлення із станом обраної для дослідження проблеми


Назва матеріалів

Приклади

Нормативні (постанови, накази, інструкції)

Лісовий кодекс України від 21.01.1994 р. № 3852-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov. ua/laws/show/3852-12

Інструкція про порядок ведення державного лісового кадастру і первинного обліку лісів : Наказ Державного комітету лісового господарства України від 01.10.2010 р. № 298 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1 267-10

Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах лісового господарства України : Наказ Державного комітету лісового господарства України від 08.11.2002 р. № 146 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kadrlis.com. ua/normatuvna_baza.htm

Літературні джерела

Монографії



Клапчук В. Лісове та мисливське господарство Галичини: монографія / В. Клапчук, О. Проців. – Івано-Франківськ: Фоліант, 2011. – 432 с.

Партин Г. О. Управління витратами підприємства: концептуальні засади, методи та інструментарій : монографія / Г. О. Партин. – К. : УБС НБУ, 2008. – 219 с.

Продовження табл. 9.6

Назва матеріалів

Приклади

Навчальні посібники, підручники

Барбак Т. О. Характеристика рахунків бухгалтерського обліку та їх практичне застосування у лісогосподарській діяльності: навч. посіб. / Т. О. Барбак, Г. М. Берник. – К. : 2007. – 220 с.

Контроль і ревізія : для студ. спец. "Облік і аудит" вищ. навч. закл. / Ф. Ф. Бутинець, Н. Г. Виговська, Н. М. Малюга та ін. / [за ред. проф. Ф. Ф. Бутинця]. – 3-є вид. [доп. і перероб.] – Житомир : ПП "Рута", 2002. – 544 с.

Велш Г. Основи фінансового обліку : [пер. з англ. О. Мінін, О. Ткач] / Глен А. Велш, Деніел Г. Шорт. – К. : Основи, 1997. – 943 с.

Журнали, наукові збірники, архівні документи)


Вовчук Т. І. Біологічні активи лісового господарства / Т. І. Вовчук // Наук. вісник НЛТУ : зб. наук.-техн. праць. – 2006. – Вип. 16.2. – С. 24–27.

Герасимчук Н. В. Проблеми дефініцій калькуляції та калькулювання / Н. В. Герасимчук, С. В. Бойко // Вісник Житомир. інженерно-технологічного ін-ту. Економічні науки”. – Житомир : ЖІТІ. – 2002. – № 18. – С. 58–64.

Голуб О. Реструктуризувати лісовий фонд України / О. Голуб // Економіка України. – 1998. – № 11. – С. 16–17.

Дерій В. А. Нормативно-правове забезпечення обліку і контролю витрат та доходів підприємств / В. А. Дерій // Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. Міжнар. зб. наук. праць. – Вип. 2 (17). – 2010. – С. 77–83.

Дикий С. С. Удосконалення обліку затрат і калькулювання собівартості продукції лісозаготівель з метою комплексного використання лісосічного фонду / С. С. Дикий // Науковий вісник НЛТУ України : зб. наук.-техн. праць. – 2008. – Вип. 18.1. – С. 85-91.

Статистичні матеріали (це можуть бути результати соціологічних опитувань, результати успішності, результати тестувань тощо):

соціологічне опитування у рамках реалізації Програми “Удосконалення систем правозастосування і управління в лісовому секторі країн східного напрямку Європейської політики добросусідства та Росії”

Вивчати стан проблеми слід почати з найбільш ґрунтовної публікації (це може бути монографія, дисертація, тематичний збірник наукових праць та ін.), яка є найбільш близькою до обраної для дослідження проблеми. Під час ознайомлення з нею може виявитись, що в тексті, у підрядкових посиланнях та у переліку використаної літератури наведено праці, потрібні для подальшого опрацювання з метою ознайомлення зі станом обраної для дослідження проблеми.

Оскільки наукова проблема є сукупністю складних теоретичних або практичних питань, то в процесі наукового дослідження або визначення їх параметрів проблеми поділяють на складові компоненти – теми.


    1. Порядок вибору теми наукового дослідження


Тема
За результатами ознайомлення зі станом обраної наукової проблеми у разі прийняття обґрунтованого рішення щодо її подальшого дослідження, формулюють тему наукової роботи як назву того аспекту проблеми, який потребує дослідження.

Тема − це згорнутий в одне речення головний зміст наукової проблеми, вивченню якої вона присвячена. За допомогою ключових понять і сутнісних зв’язків між ними тема виражає головну ідею, мотив, спрямування наукового дослідження.

Вітчизняні вчені по-різному трактують сутність теми в наукових дослідженнях (табл. 9.6.)



Таблиця 9.6

Дефініція “тема”

Автор

Визначення

М. Т. Білуха,

Н. М. Малюга

Тема (від грец. thema – основна думка, завдання, положення, яке необхідно розвинути) – частина наукової проблеми, яка охоплює одне або кілька питань дослідження

В. В. Сопко,

Г. С. Цехмістрова

Тема – це наукове завдання, яке охоплює царину наукового дослідження



Види тем
Дехто вважає, що правильний вибір теми наукового дослідження – це вже наполовину забезпечене успішне її виконання.

Залежно від проблем науки бухгалтерського обліку теми ТЕМИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Теоретичні

Методологічні

Організаційні

наукових досліджень поділяють на види (рис. 9.11).


Рис. 9.11. Види тем залежно від проблем бухгалтерської науки


Теоретичні теми передбачають дослідження окремих концепцій теорії певної науки, що стосуються її наукових законів, розробки аксіоматичних знань.

Методологічні теми стосуються методів науки бухгалтерський облік, які застосовують у процесі вивчення її об’єктів.

Організаційні методи застосовують для організації досліджень у галузі бухгалтерського обліку і використання їх результатів у практичній діяльності.

У темі має бути відображена проблема дослідження. Тема показує рух від досягнутого, традиційного до нового. Тема наукового дослідження має відображати зміст планованої наукової роботи. Формулювання теми має бути конкретним. У темі відображають спрямування дослідження на вивчення конкретного аспекту облікової теорії чи практики.

Слід уникати багатопредметності при формулюванні теми дослідження (відображати в темі лише один предмет). Тема має забезпечувати цілісність дослідження у галузі бухгалтерського обліку, єдність і логічний зв’язок усіх його методологічних характеристик.

У наукових дослідженнях залежно від ступеню ініціативності розрізняють три види наукових тем (рис. 9.12):

ВИДИ ТЕМ

Теми як результат розвитку проблем, над якими працює певний науковий колектив


Ініціативна тема
Замовлена тема

Рис. 9.12. Види тем за ступенем ініціативності


Молодим науковцям, зокрема студентам, краще обирати теми першої групи, оскільки щодо таких тем сформованою є основа досліджень, що в подальшому полегшить здійснення наукової діяльності молодими вченими.

Ініціативні теми можуть виникати за наявності двох взаємовиключних ситуацій: як завдяки добрій науковій підготовці дослідника, так і унаслідок його недостатньої кваліфікації і наукового світогляду. Науковий керівник має розібратися в ситуації, підтримати ініціативу молодого науковця, але ця підтримка має ґрунтуватися на реальній оцінці ситуації і не може ставити під загрозу успішне виконання наукової роботи.

Замовлені теми, як правило, пов'язані з основними планами науково-дослідних робіт у ВНЗ, галузі, об'єднанні. За актуальністю і економічною значущістю замовлені теми мають низку переваг перед іншими, тому їх насамперед потрібно аналізувати з позицій реальності виконання і можливості створення теоретичної бази.


Порядок вибору наукової теми

Робота над формулюванням наукової теми полягає у виконанні певних завдань (рис. 9.13).

При обранні теми дослідник особливу увагу приділяє таким вимогам.

По-перше, тема має бути актуальною, містити елементи новизни, бути перспективною. Актуальність теми полягає у її важливості, значущості в даний час. Визначити актуальність теми теоретичного дослідження може лише досвідчений учений відповідної галузі або науковий колектив. Це пояснюється відсутністю чітких критеріїв для встановлення рівня актуальності означених

1

Завдання роботи над формулюванням теми наукового дослідження

надати темі адресності, тобто зробити її доступною і зрозумілою для тих, хто буде братиме участь у її розробці

2

зробити її лаконічною, без зайвих слів, зручною для швидкого читання



3

виразити в ній головний зміст і предмет дослідження

4

надати темі проблемності



5

визначити межі дослідження

6

відтворити та узгодити об’єкт, предмет і мету дослідження



7

висвітлити спрямування на дослідження конкретного аспекту облікової теорії чи практики

88

забезпечувати цілісність дослідження, єдність і логічний зв’язок усіх його методологічних характеристик



Рис. 9.13. Робота над формулюванням теми дослідження у галузі бухгалтерського обліку
досліджень та необхідністю широкої обізнаності з проблемою. Актуальність прикладних наукових розробок визначати легше, оскільки більш актуальною буде та тема, яка забезпечує вищий економічний ефект.

Інколи молоді дослідники вважають, що досить достатньо по-новому сформулювати тему – і вона стане актуальною. Така думка помилкова, адже не все нове є прогресивним і не все старе – консервативним. Елемент новизни буде ознакою актуальності теми наукового дослідження тільки у тому разі, коли тема націлена на вирішення нового завдання, коли вона в такій постановці ніколи не розроблялась і не розробляється тепер. Наявність новизни дає досліднику підстави стверджувати, що він вперше отримав відповідні результати, вперше сформулював та обґрунтував теоретичні положення, вперше розробив рекомендації, впровадження яких у практику дало значний економічний ефект, вперше ввів у науковий обіг ті чи інші досі невідомі джерела, концепції, теорії тощо. Інакше кажучи, актуальною і новою може бути лише перспективна тема, розв'язання якої означає подальший розвиток бухгалтерської науки.

По-друге, при виборі теми дослідник повинен враховувати наявність теоретичної бази, завдяки якій він може мати максимально повну уяву про те, що в галузі бухгалтерського обліку вже зроблено і що необхідно зробити. Тобто, щоб обрати тему, дослідник повинен познайомитися з фундаментальною літературою з теми. Причому таке ознайомлення здійснюється, як правило, в ретроспективному плані, тобто від останніх за часом джерел до більш ранніх. Працюючи з теоретичними джерелами, треба пам'ятати, що в кожному з них, особливо в частині формулювання загальних висновків, присутній момент суб'єктивного. А це означає, що читати треба праці різних авторів, у тому числі й зарубіжних.

По-третє, вибираючи тему, слід враховувати можливість її виконання саме в цьому вищому навчальному закладі чи науковій установі. Справа в тому, що кожна кафедра, будь-який інший науковий підрозділ, як правило, має свій профіль, кваліфікацію і компетентність. Відповідна спеціалізація наукових досліджень цілком виправдана, оскільки сприяє підвищенню теоретичного рівня досліджень, поліпшенню їх якості та зростанню ефективності. Проте в окремих випадках наукові колективи свідомо йдуть на виконання непрофільних тем, близьких до основної тематики. Робиться це з міркувань розвитку ініціативи і творчості, виключення монополізму, що може мати місце при вузькоспеціалізованій тематиці досліджень окремих колективів.

По-четверте, при виборі теми наукового дослідження слід враховувати зв'язок її з конкретними господарськими планами, основними потребами виробництва на даному етапі. Адже будь-яка тема в кінцевому підсумку варта дослідження тільки за умови, що отримані результати будуть впроваджені у практику, тобто дістануть відповідне застосування. Якщо на етапі обрання теми стає зрозуміло, що результати дослідження не будуть впроваджені, то таку тему розробляти не варто. Безпомилково визначитися в цьому питанні досліднику можуть допомогти відвідування великих підприємств, галузевих та академічних інститутів, кафедр споріднених вищих навчальних закладів. Доцільно також скористатися консультаціями провідних учених і практиків.

При виборі теми наукового дослідження варто пам'ятати про те, що в процесі подальшої роботи можливі деякі її уточнення. Причому потребу в цьому дослідник може відчути вже на етапі складання плану дослідження.

Основні фактори, що можуть спричинити необхідність уточнення теми, наведені на рис. 9.14.

ФАКТОРИ, ЩО МОЖУТЬ СПРИЧИНИТИ НЕОБХІДНІСТЬ УТОЧНЕННЯ ТЕМИ


отримання дослідником додаткової інформації про ступінь розроблення теми або її окремих питань

отримання інформації про те, що за такою ж або подібною темою вже ведуться дослідження іншими науковцями, а дублювання недоцільне

зміни організаційного порядку (змінився науковий керівник, не закуплено або вийшло з ладу необхідне обладнання тощо)

і

Рис. 9.14. Фактори, що можуть спричинити необхідність уточнення теми


Звичайно, до уточнення теми треба підходити виважено, тобто вносити деякі корективи у її формулювання тільки тоді, коли для цього є вагомі підстави. Навіть коли з'ясується, що хтось іще розробляє подібну тему, не варто

відразу відмовлятися від неї. Адже, як підказує досвід, двоє людей, не пов'язаних один з одним, ніколи однаково не розв'яжуть одну й ту ж саму проблему. Понад те, в окремих випадках навіть доцільно доручати дослідження важливої наукової проблеми кільком дослідникам або дослідницьким колективам. Сказане не стосується дисертаційних досліджень.




Назва наукової роботи
Тема дослідження є більш вузькою порівняно з проблемою. Вона охоплює якусь певну галузь наукового дослідження і базується на численних дослідницьких питаннях, тобто на більш дрібних наукових завданнях.
На стадії формування теми наукового дослідження визначають її назву – змістовий заголовок. Назву наукової роботи можна подати за допомогою наведеної на рис. 9.15 формули.
Назва (тема) наукової роботи

Об’єкт дослідження

Предмет дослідження (відповідає обраній спеціальності)

Укрупнене завдання (проблема) дослідження

Галузь використання

Удосконалення обліку і контролю витрат підприємств лісового господарства

Облік і контроль витрат у системі управління

Теоретичні, методичні, організаційні і практичні положення щодо обліку і контролю витрат

Удосконалення методики обліку і контролю витрат
Лісове господарство

Рис. 9.15. Структура назви наукової роботи у галузі бухгалтерського обліку


Приклади назв тем наукових досліджень у галузі бухгалтерського обліку наведено на рис. 9.5.

Найкраща ситуація, за якої у студента виникає інтерес до певної теми, а викладач здатний підтримати цей інтерес, складається за умови дотримання чотирьох правил вибору теми наукового дослідження (рис. 9.16).

Вибір теми наукового дослідження є найвідповідальнішим етапом у науковій діяльності, бо часом саме цей процес визначає майбутню діяльність людини на все життя і вирішально зумовлює результати її наукових досліджень.

ПРАВИЛА ВИБОРУ ТЕМИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Тема має відповідати здібностям та інтересам

конкретного студента

2. Джерела для розробки теми мають бути фізично доступними і зрозумілими для дослідника

3. Обрана методологія має відповідати реальним можливостям дослідника

4. Обрана тема повинна відповідати науковим інтересам наукового керівника

Рис. 9.16. Чотири правила вибору теми наукового дослідження



Контрольні запитання

  1. Які існують дефініції поняття “наукова ідея”?

  2. Що розуміють під підходами до роботи з ідеями наукового дослідження?

  3. Як поділяються наукові ідеї за змістом?

  4. Як класифікують наукові ідеї за масштабами вираження?

  5. Які види наукових ідей існують за ознакою “за значенням для наукової діяльності”?

  6. Що таке “гіпотеза наукового дослідження”?

  7. Що розуміють під підходами до формулювання гіпотези у дослідженнях у галузі бухгалтерського обліку?

  8. Якими є вимоги до формулювання гіпотези у бухгалтерських наукових дослідженнях?

  9. Як характеризують науковий напрям дослідження у галузі бухгалтерського обліку?

  10. Яка існує класифікація напрямів наукових досліджень?

  11. Як класифікують напрями економічних наукових досліджень?

  12. Що таке “наукова проблема”?

  13. Скільки і які етапи вибору наукової проблеми у бухгалтерському науковому дослідженні?

  14. Які існують групи наукових проблем?

  15. Які дії необхідно вчинити для ознайомлення зі станом обраної для дослідження наукової проблеми?

  16. Як проводять аналіз наукових матеріалів для ознайомлення зі станом обраної для дослідження наукової проблеми?

  17. Як вітчизняні вчені трактують визначення “наукової теми”?

  18. Які є види тем залежно від проблем бухгалтерської науки?

  19. Що передбачає робота над формулюванням теми?

  20. Які фактори можуть спричинити необхідність уточнення теми?


Тести

  1. Що є первинним поняттям у будь-якому науковому дослідженні?

а) наукова ідея;

б) наукова проблема;

в) наукова гіпотеза;

г) науковий план.


2. Наукова гіпотеза – це:

а) думка, що містить рішення, яке стоїть перед дослідником певної наукової проблеми;

б) твердження, що містить припущення щодо розв’язання певної наукової проблеми;

в) твердження, що містить припущення щодо вирішення, яке стоїть перед дослідником певної наукової проблеми;

г) наукова праця, що містить припущення щодо висновку, який має перед зробити дослідник певної наукової проблеми.
3. Сфера наукових досліджень науковця або групи науковців, наукової школи, спрямованих на вирішення значних завдань у певній галузі науки – це:

а) наукова тема;

б) наукова гіпотеза;

в) науковий напрям;

г) наукова програма.
4. При виборі бухгалтерської наукової проблеми дослідники мають діяти так:

а) узагальнити відоме; виокремити невідоме; локалізувати невідоме в часі і просторі; сформулювати проблему;

б) узагальнити відоме; узагальнити невідоме; виокремити невідоме локалізувати невідоме в часі і просторі; сформулювати і визначити проблему;

в) відокремити відоме від невідомого; локалізувати невідоме в часі; узагальнити невідоме в просторі; сформулювати наукову проблему;

г) відокремити відоме від невідомого; локалізувати невідоме в часі і просторі; сформулювати проблему і визначити, що необхідно для її дослідження.
5. Виділення знань, які дістали загальне визнання наукової громадськості й перевірені на практиці; виділення питань, які недостатньо розроблені й потребують наукового обґрунтування (дискусійні) – це:

а) ознайомлення зі станом обраної для дослідження проблеми;

б) вивчення обраної для дослідження проблеми;

в) аналіз обраної для дослідження проблеми;

г) пояснення обраної для дослідження проблеми.
6. За результатами ознайомлення зі станом обраної наукової проблеми у разі прийняття обґрунтованого рішення щодо її подальшого дослідження формулюють:

а) план наукової роботи;

б) програму наукової роботи;

в) тему наукової роботи;

г) гіпотезу наукової роботи.


  1. За визначенням Джона Локка, наукова ідея – це:

а) форма відображення у мисленні нового розуміння об'єктивної реальності;

б) все, що є об’єктом розуму, коли людина мислить;

в) нове інтуїтивне пояснення подій чи явищ;

г) визначальне, основне положення в теорії.


8. Для уникнення можливих помилок у формулюванні гіпотез у дослідженнях з бухгалтерського обліку слід дотримуватися такого підходу:

а) гіпотеза має бути сформульована чіткою грамотною мовою, що відповідає предмету дослідження;

б) гіпотеза має бути обґрунтована новими, ще не здобутими знаннями у разі повної самостійності, має суперечити їм;

в) гіпотеза може виконувати функцію допомоги для інших гіпотез без урахування уже набутих знань;

г) гіпотеза не повинна бути сформульована так, щоб істинність висунутих у ній припущень була очевидною.
9. Структурними одиницями напряму можуть стати:

а) гіпотези, проблеми і програма;

б) проблеми, гіпотези і план;

в) проблеми, теми і питання;

г) програма, план і гіпотези.
10. Кількість етапів під час вибору проблеми бухгалтерського наукового дослідження становить:

а) 5;


б) 3;

в) 2;


г) 4.
11. Огляд стану опрацювання проблеми дає змогу:

а) визначити програму дослідження, обґрунтувати передумови і фактори дослідження та можливого впровадження у практику його результатів;

б) визначити план дослідження, обґрунтувати гіпотезу дослідження та можливого впровадження у практику її результатів;

в) провести дослідження обраної проблеми; обґрунтувати тему і питання дослідження; виділити прогресивні напрями і способи вирішення поставлених завдань;

г) провести якісний і кількісний аналіз обраної проблеми; обґрунтувати предмет дослідження; виділити прогресивні тенденції, шляхи, форми, методи і прийоми вирішення поставлених завдань.


  1. Залежно від проблем науки бухгалтерського обліку теми наукових досліджень поділяють на:

а) теоретичні, методологічні і організаційні;

б) практичні, теоретичні і методичні;

в) соціальні, економічні і природничі;

г) виробничі, практичні і соціальні.


13. Джерелом дослідницьких ідей є:

а) наукові реферати;

б) курсові роботи;

в) наукові праці професійних дослідників і практиків;

г) дипломні роботи.
14. Найбільш продуктивними є гіпотези, сформульовані у такому вигляді:

а) “Якщо має місце А і В, то матиме місце й С”;

б) “Якщо має місце А, то матиме місце й В при виконанні умови С”;

в) “Якщо має місце А, В і С, то гіпотеза є продуктивною”;

г) “Якщо має місце А, то виконується умова В і С”.

15. Добре структуровані, середнього рівня структурованості, мало структуровані, неструктуровані – це:

а) основні групи проблем;

б) додаткові групи проблем

в) важливі групи проблем;

г) специфічні групи проблем.

16. Функції наукової проблеми:

а) актуалізації, регуляції, прагматизації;

б) дослідницькі, суспільні, актуальні;

в) актуалізації, регуляції, практичності;

г) рекомендації, регуляції, прагматизації.

17. Аналіз наукових матеріалів для ознайомлення зі станом обраної для дослідження проблеми включає:

а) установчі документи, нормативні джерела і статистичні матеріали, підручники;

б) ділові документи, установчі документи і статистичні матеріали, посібники;

в) нормативні, літературні джерела та статистичні матеріали, монографії;

г) інструктивні, методичні та установчі документи, наукові статті.


18. Надати темі адресності, зробити її лаконічною, виразити в ній головний зміст – це:

а) робота над визначенням проблеми дослідження;

б) робота над дослідженням напрямку наукової проблеми;

в) робота над вивченням гіпотези наукового дослідження;

г) робота над формулюванням теми;

19. Виділяють такі види наукових ідей за змістом:



а) одиничні та універсальні;

б) трансцендентні та особливі;

в) конкретні та абстрактні;

г) конструктивні та деструктивні.

20. Під час формулювання гіпотези у бухгалтерських наукових дослідженнях слід дотримуватися таких вимог:

а) гіпотеза повинна відповідати вихідним методологічним принципам програми дослідження; розкривати механіку функціонування облікового явища;

б) необхідно, щоб гіпотеза передбачала перспективу розвитку наукової проблеми; припускала основні напрями здійснення наукового дослідження у певній галузі;

в) гіпотеза повинна формулюватись так, щоб не було заздалегідь відомо основні результати її визначення; розкривати план наукового дослідження;

г) необхідно, щоб гіпотеза була складною і незрозумілою для пересічного науковця; її можна було б перевірити лише через впровадження наукових досліджень у практику діяльності підприємств.

Практичні завдання

1. Первинним поняттям у будь-якому науковому дослідженні є формулювання наукової ідеї. Відобразіть й охарактеризуйте у наведеній табличній формі класифікацію ідей наукового дослідження:



Ознака класифікації

Вид ідей наукового дослідження

Характеристика ідей наукового дослідження










  1. Навести та обґрунтувати наукові ідеї для дослідження у галузі бухгалтерського обліку на тему “Бухгалтерський облік і контроль витрат у системі управління”.

  2. Зазначити та пояснити наукові матеріалі для ознайомлення із станом обраної для дослідження проблеми під час здійснення дослідження у галузі бухгалтерського обліку на тему “Бухгалтерський облік і контроль формування собівартості у системі управління підприємств”.

Рекомендована основна література

  1. Энгельгард В. Еще раз о научном поиске – его эмоции и конфликты / В. Энгельгард // Наука и жизнь. – 1969. – № 10. – С. 89–92.

  2. Краевский В. В. Методология научного исследования : пособие для студентов и аспирантов гуманитарных ун-тов / В. В. Краевский. – СПб. : СПб. ГУП, 2001. – 631 с.

  3. Мулдахметов З. М. Основы научных исследований / З. М. Мулдахметов ; под ред. З. М. Мулдахметова. – Алма-Ата : Мектеп, 1989. – 136 с.

  4. Сиденко В. М. Основы научных исследований / В. М. Сиденко, И. М. Грушко. – Харків : Вища шк., 1979. – 200 с.

  5. Чкалова О. Н. Основы научных исследований / О. Н. Чкалова. – К. : Вища шк., 1978. – 120 с.


Рекомендована додаткова література

    1. Бакнолл К. Как учиться в университете : руководство по курсу академического образования / К. Бакнолл ; пер. с англ. – Челябинск : Урал LTD, 1999. – 232 с.

    2. Герасимов И. Г. Структура научного исследования / И. Г. Герасимов. – М. : Книга, 1985. – 150 с.

    3. Дикий А. Н. Основы научных исследований / А. Н. Дикий, А. А. Халатов. – К. : Выща шк., 1985. – 223 с.

    4. Сиденко В. М. Основы научных исследований / В. М. Сиденко, И. М. Грушко. – Харьков : Выща школа, 1979. – 200 с.

    5. Shavelson J. Richard. Scientific research in education / Richard J. Shavelson and Lisa Towne. – Center for Education. Division of Behavioral and Social Sciences and Education. National Research Council. National Academy Press. – Washington, DC. – 204 p.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   42


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал