Навчальний посібник 2015 р. Зміст розділ наука та історія її розвитку



Скачати 10.87 Mb.
Сторінка10/42
Дата конвертації25.12.2016
Розмір10.87 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   42

Контрольні запитання

  1. Які основні етапи розвитку науки?

  2. Як впливає наука на історію розвитку людини?

  3. Що таке наукознавство?

  4. Які Ви знаєте розділи наукознавства?

  5. Охарактеризуйте основні розділи наукознавства.

  6. Якими є наслідки наукових революцій?

  7. Які основні причини виникнення науки?

  8. Якими є основні історичні етапи розвитку науки?

  9. Що таке “сходи науки” за Огюстом Контом?

  10. Що таке наукова революція?

  11. Які наслідки наукових революцій?

  12. Що таке наукова революція за Т. Куном?

  13. Які є моделі вивчення науки?

  14. Які основні характеристики розділів наукознавства?

  15. Що таке типи організації науки?

  16. Які історичні етапи виникнення науки?

  17. Чи підтримують “сходи науки” Огюста Конта інші науковці?

  18. Які основні фази розвитку науки?

  19. Які основні характеристики Кунівської концепції розвитку науки?

  20. Що посідає центральне місце в концепції О. Куна?


Тести

  1. Передумови виникнення науки:

а) розвиток людства;

б) формування мови;

в) розвиток природничих наук;

г) формування граматики.





  1. Антична епоха, Середньовіччя, Відродження – це основні:

а) історичні етапи розвитку науки;

б) характеристики стану науки;

в) історичні системи розвитку науки;

г) історичні класифікації науки.




  1. Класифікація наук за Огюстом Контом:

а) види наук;

б) типи наук;

в) сходи наук;

г) різновиди наук.




  1. Історичний аспект розвитку науки розглядається також за періодизацією. Зазвичай вирізняють такі періоди розвитку науки:

а) переднаука, донаука та післянаука;

б) міфічна, антична та післяантична наука;

в) магічна, міфологічна та реальна наука;

г) переднаука, антична та середньовічна наука.




  1. Спокійний розвиток науки та наукова революція – це:

а) фази розвитку науки;

б) етапи розвитку науки;

в) стадії розвитку науки;

г) періоди розвитку науки.




  1. Основні характеристики Кунівської концепції розвитку науки:

а) допарадигмальна, парадигмальна, постпарадигмальна стадії;

б) унікальна, єдина, комплексна парадигма;

в) допарадигмальна стадія, єдина парадигма, нормальний розвиток науки;

г) унікальний, єдиний, нормальний розвиток науки.




  1. “Прийнята науковим співтовариством за основу для подальшої роботи; містить змінні питання, тобто відкриває простір для дослідників”, – це характеристика:

а) особливостей парадигми;

б) властивостей парадигми;

в) якостей парадигми;

г) ознак парадигми.




  1. Парадигма, за Куном, або “дисциплінарна матриця”, як він її запропонував називати надалі, включає до свого складу чотири типи найбільш важливих компонентів:

а) “символічні узагальнення”, “метафізичні частини парадигми”, цінності, загальновизнані зразки;

б) узагальнення, факти, гіпотези, теорії;

в) проблеми, причини, факти, теорії;

г) наукові парадигми, концепції, теорії, висновки.




  1. Інформаційна, логічна, гносеологічна, економічна, політична – це:

а) типи вивчення науки;

б) види вивчення науки;

в) моделі вивчення науки;

г) характеристики вивчення науки.




  1. Виокремлюють такі розділи наукознавства:

а) загальна теорія, загальна практика науки;

б) загальна теорія наук, історія науки;

в) історія, методологія наук;

г) соціологія, політологія науки.




  1. Професійна самоорганізація та інституційне оформлення науки – це:

а) види організації наук;

б) різновиди організації наук;

в) класифікація організації наук;

г) типи організації наук.




  1. Перша і головна причина виникнення науки:

а) формування суб'єктно-об'єктних зв’язків між людиною і природою, між людиною і навколишнім середовищем;

б) ускладнення пізнавальної діяльності людини;

в) формування мови;

г) розвиток рахівництва.




  1. Складаються перші теоретичні системи знання в галузі геометрії, механіки, астрономії; розвивається натурфілософська концепція атомізму; робляться спроби аналізу закономірностей суспільства і мислення – це характеристика історичного етапу розвитку науки:

а) Середньовіччя;

б) Відродження;

в) Антична епоха;

г) СРСР.



  1. У зарубіжній науковій літературі заслуговує на увагу концепція “сходів наук”, що передбачає:

а) перехід загальних явищ до простих;

б) образне уявлення ієрархії основних наук відповідно до природи явищ, які вивчаються, чи відповідно до їх “важливості”;

в) спрощення основних форм явищ;

г) хронологічну послідовність розвитку наук.




  1. Класифікація наук була запропонована:

а) Ф. Ніцше;

б) Аристотелем;

в) Сократом;

г) О. Контом.




  1. Формування експериментальної науки на прикладі алхімії Джабіра – це характеристика періоду розвитку науки:

а) середньовічна магічна наука;

б) переднаука;

в) антична наука;

г) докласична наука.




  1. Концепція соціологічної та психологічної реконструкції і розвитку наукового знання пов'язана з ім'ям та ідеями:

а) Ф. Бутинця;

б) О. Конта;

в) Ф. Ніцше;

г) Т. Куна.




  1. Згідно з Кунівською концепцією розвитку науки, стадія розвитку, що характеризується наявністю різних поглядів, фундаментальних теорій, загальновизнаних методів і цінностей, – це:

а) єдина парадигма;

б) допарагдимальна стадія;

в) нормальний розвиток науки;

г) науковий розвиток.




  1. Галузь досліджень, що вивчає закономірності функціонування і розвитку науки, структуру і динаміку наукової діяльності, взаємодію науки з іншими соціальними інститутами і сферами матеріального і духовного життя суспільства, – це:

а) основи наукових досліджень;

б) методологія наукових досліджень;

в) наукознавство;

г) політологія.




  1. Наука розглядається як система, що самоорганізується й керується власними інформаційними потоками, – це модель вивчення науки:

а) інформаційна;

б) логічна;

в) гносеологічна;

г) економічна.



    

Практичні завдання

  1. Оформіть у табличній формі наслідки наукових революцій за принципом “Період революції – Назва революції – Руйнування систем, ідей, концепцій – Формування нових систем, ідей, концепцій”.

  2. На основі вивчення історичного розвитку науки складіть таблицю під назвою “Основні етапи розвитку науки”.

  3. Наукознавство вивчає закономірності функціонування і розвитку науки, а також розглядає різні моделі розвитку науки. Покажіть схематично моделі вивчення науки та їх характеристику.


Рекомендована основна література

  1. Бутинець Ф. Ф. Історія бухгалтерського обліку : у 2 ч. : навч. посіб. / Ф. Ф. Бутинець. – 2-е вид., доп. і перероб. – Ч. 1. – Житомир : Рута, 2001. – 512 с.

  2. Бутинець Ф. Ф. Історія бухгалтерського обліку : у 2 ч. : навч. посіб. / Ф. Ф. Бутинець. – 2-е вид., доп. і перероб. – Ч. 2. – Житомир : Рута, 2001. – 512 с.

  3. Імянітов Н. С. По сходах наук – до мистецтва / Н. С. Імянітов // Філософія науки. – 2003. – № 4 (19). – С. 3–17.

  4. Кохановський В. Філософія науки : підручник для ВНЗ / В. Кохановський. – К.: Освіта, 1994. – 360 с.

  5. Микулинский С. Р. Чем интересна книга Т. Куна “Структура научных революций”. Послесловие к рус. изд. кн. : Кун Т. Структура научных революций [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.philosophy.nsc. ru/BIBLIOTECA/PHILOSOPHY_OF_ SCIENCE/KUN/3_INTE~1.htm.


Рекомендована додаткова література

  1. Лановик Б. Д. Економічна історія світу та України : підручник / Б. Д. Лановик, З. М. Матисякевич, Р. М. Матейко та ін. – Тернопіль : Економічна думка, 1997. – 479 с.

  2. Гальперин Я. М. Курс истории бухгалтерского учета / Я. М. Гальперин, Н. А. Кипарисов, Н. А. Леонтьев и др. – М. : Госпланиздат, 1945. – 225 с.

  3. Лучко М. Р. Історія обліку : світ та Україна, погляд крізь роки / М. Р. Лучко, М. Я. Остап’юк. – Тернопіль : Зорепад, 1998. – 151 с.

  4. Національна Академія Наук України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nas.gov.ua/Pages/default.aspx.

  5. Маздоров В. А. История развития бухгалтерского учета в СРСР / В. А. Маздоров. – М. : Финансы, 1975. – 259 с.

Тема 4. Класифікація наук та регулювання наукової діяльності


    1. Передумови, принципи та ознаки класифікації наук

    2. Регулювання наукової діяльності в Україні

    3. Регулювання наукової діяльності за кордоном


Після вивчення цієї теми студент повинен знати:

  • підходи до класифікації наук та наукової діяльності;

  • порядок організації та управління науковою діяльністю в Україні та за кордоном;

  • історію розвитку та функціонування Національної академії наук України.




    1. Передумови, принципи та ознаки класифікації наук


Якщо мета науки – істина, наука повинна домагатися несуперечності.

Імре Лакатоса
Наука в ідеалі є одним цілим, оскільки її найвища мета – вивчити світ у всій його повноті. Однак наука є також практичною діяльністю людства, а тому поділяється на галузі (окремі науки) за предметом і методами досліджень.


Класифікація
Будь-яка наукова пізнавальна діяльність передбачає взаємодію суб'єкта (учений, науковий колектив) і об'єкта науки (предметна галузь, що вивчається), у процесі якої використовують певну систему методів, прийомів дослідження і мову певної науки (знаки, символи, формули тощо).
Класифікація – це багатоступінчастий, розгалужений поділ логічного обсягу поняття. Її результатом є система підрядних понять: поняття, яке підлягає поділу, є родом, нові поняття – видами, видами видів (підвидами) і т.д. Найбільш складні і досконалі класифікації дає наука, що систематизує в них результати попереднього розвитку класифікацій галузей знання і одночасно дає перспективу подальших досліджень. Класифікація поділяється на природну і штучну. Підставами природної класифікації беруть суттєві ознаки, з яких випливає багато похідних властивостей об'єктів. Штучну класифікацію використовують для впорядкування об'єктів із несуттєвими ознаками, аж до посилання на початкові літери імен цих об'єктів (алфавітні покажчики, іменні каталоги в бібліотеках тощо).

  Проблема класифікації наук – це проблема зв'язку між науками і разом з тим проблема структури всього наукового знання. Щоб правильно розкрити основну тенденцію її розвитку, необхідно сприйняти її з історичної точки зору. Тоді ми зрозуміємо колишню простоту і стрункість загальної класифікації наук, побачимо нові підходи, що сприяли розвитку теперішньої класифікації наук.

Розрізняють такі основні тенденції еволюції класифікації наук:


  1. від формальних побудов до діалектичних (від вчорашнього дня до сьогоднішнього). Основною тенденцією еволюції колишніх класифікацій наук, починаючи з епохи Відродження, коли виникло природознавство як наука, і до сучасності, був рух від формальних їх побудов, що розкривали лише зовнішні зв'язки між науками і відповідно між їх об'єктами, до розкриття їх внутрішніх зв'язків. Є п'ять аспектів еволюції такої класифікаційної ознаки:

– від диференціації наук до їх інтеграції;

– від координації наук до їх субординації;

– від суб’єктивності до об’єктивності в обґрунтуванні зв’язку наук;

– від ізольованості наук до міждисциплінарності;

– від однотипності до розгалуженості в зображенні класифікації наук;

2) від часткової діалектики до їх повноти (від сьогоднішнього дня до завтрашнього). Основною тенденцією в еволюції сучасних класифікацій наук, починаючи приблизно з середини XIX ст., тобто з моменту повного розгортання науково-технічної революції, став рух до все більш широкого і послідовного поширення діалектики на самі основи класифікації наук і взагалі на всі її ланки і деталі. Розрізняють шість аспектів еволюції такої класифікаційної ознаки:

– від замкнутості наук до їх взаємодії;

– від однолінійності наук до їх комплексності;

– від сепаратизму до глобальності в науковому розвитку;

– від функціональності до субстрактності;

– від множинності наук до єдиної науки;

– від одновимірності до багатовимірності у класифікації наук.



Питання класифікації наук вчені розглядали ще з періоду античності. Тривають вони і сьогодні (табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Класифікація наук

Учений

Класифікаційні групи

Аристотель

Теоретичні (фізика і філософія), практичні (дає керівні ідеї для поведінки людини, етика і політика) і творчі, поетичні (пізнання ведеться для досягнення чого-небудь прекрасного, естетика)

Марк Варрон

Граматика, діалектика, риторика, геометрія, арифметика, астрологія, музика, медицина та архітектура

Мусульманські арабські вчені

Арабські (поетика, ораторське мистецтво) та іноземні науки (астрономія, медицина, математика)

Гуго Сен-Вікторський

Теоретичні науки (математика, фізика); практичні науки; механічні науки (навігація, сільське господарство, мисливство, медицина, театр); логіка, що включає граматику і риторику

Ф. Бекон

Історія як опис фактів (у. т.ч природна і громадянська); теоретичні науки, або “філософія” в широкому сенсі слова; поезія, література, мистецтво взагалі

Продовження табл. 4.1

Учений

Класифікаційні групи

О. Конт

Математика, фізика, хімія, біологія і соціологія

Гегель

Логіка, філософія природи і філософія духу

Роджер Бекон

Граматика і логіка, математика, натурфілософія, метафізика і етика

Ф. Енгельс

Механіка, фізика, хімія, біологія

В. Дільтей

Наука, що вивчає життя природи і наука про людей

В. Віндельбанд, Г. Ріккерт

Історичні і природні науки

В. І. Вернадський

Наука, об’єкти (і закони) якої охоплюють усю реальність – як нашу планету і її біосферу, так і космічні простори; наука, об’єкти (і закони) якої притаманні тільки для нашої Землі



Наука шукає такі істини, які для кожного раз і назавжди залишаються значущими, і тому прагне підтверджувати їх все новими способами і доводити такі підтвердження до кінця. Досконалість як синтетичне просування погоджених між собою дослідів.

Едмунд Гуссерль
Окремих галузей науки дуже багато, чимало з них діляться на підгалузі, так, наприклад, фізика включає в себе механіку, оптику, електромагнетизм, ядерну фізику, тощо. Механіку, в свою чергу можна розділити на статику й динаміку, механіку суцільних середовищ, небесну механіку і так далі.

Нині на найвищому рівні класифікації галузі науки за співвідношенням із практикою поділяють на:

фундаментальні науки, які безпосередньо не орієнтовані на отримання практичної користі;

– прикладні науки, спрямовані на безпосереднє практичне використання наукових результатів;

– науково-практичні розробки – здійснюються на системній основі з метою збільшення обсягу наукових знань, а також пошуку нових сфер застосування цих знань.

Розглянемо класифікацію залежно від предметної галузі вивчення науки. У сучасному наукознавстві виділяють два напрями наук: природничий і гуманітарний.

Предметною областю природничого напряму науки є природні властивості, зв'язки і відношення речей, які “працюють” у світі людської культури у вигляді природних наук, технічних винаходів і пристосувань, виробничих технологій тощо. До цього напряму наук належать також економічні науки.

Предметною областю гуманітарного напряму науки є область явищ, в яких представлені властивості, зв'язки і стосунки самих людей як істот, по-перше, соціальних (громадських), а по-друге, духовних, наділених розумом. У нього входять суспільні науки (філософія, соціологія, історія та ін.), а також релігія, мораль, право тощо.

Існує багато інших критеріїв розрізнення гуманітарного та природничого знання. Систематизувати їх можна у вигляді зведеної таблиці відмінностей (табл. 4.2).

Таблиця 4.2

Критерії відмінностей між природничими та гуманітарними науками

Критерії розрізнення

Природничі науки

Гуманітарні науки

Об'єкт дослідження

Природа

Людина, суспільство

Провідна функція

Пояснення (істини доводяться)

Розуміння (істини тлумачаться)

Характер методології

Генералізуючий (узагальнюючий)

Індивідуалізуючий

Вплив цінностей

Малопомітний, неявний

Істотний, відкритий

Антропоцентризм

Виключений

Неминучий

Ідеологічне навантаження

Ідеологічний нейтралітет

Ідеологічна завантаженість

Взаємовідносини суб'єкта та об'єкта пізнання

Строго розділені

Частково збігаються

Кількісно-якісні характеристики

Переважання кількісних оцінок

Переважання якісних оцінок

Застосування експериментальних методів

Становить основу методології

Відсутнє

Характер об'єкта дослідження

а) матеріальний

б) відносно стійкий



а) більше ідеальний, ніж матеріальний

б) відносно мінливий


У класифікації наук виділяють також:

галузі наук;

– підгалузі наук;

– напрями підготовки;

– спеціальності підготовки.



Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України визначило такі галузі науки, що покладені в основу сучасної класифікації наук (табл. 4.3). Саме в цих галузях науки в нашій країні проводяться наукові дослідження.

Таблиця 4.3

Основні галузі науки

Код

Основні галузі науки

Код

Основні галузі науки

01

Фізико-математичні

15

Фармацевтичні

02

Хімічні

16

Ветеринарні

03

Біологічні

17

Мистецтвознавство

04

Геологічні

18

Архітектура

05

Технічні

19

Психологічні

06

Сільськогосподарські

20

Військові

07

Історичні

21

Національна безпека

08

Економічні науки

22

Соціологічні науки

Продовження табл. 4.3

Код

Основні галузі науки

Код

Основні галузі науки

09

Філософські

23

Політичні

10

Філологічні

24

Фізичне виховання та спорт

11

Географічні

25

Державне управління

12

Юридичні

26

Культурологія

13

Педагогічні

27

Соціальні комунікації

14

Медичні








Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України затверджено перелік спеціальностей з економічних наук. За науковими спеціальностями

здійснюється підготовка наукових кадрів, проводяться захисти дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присуджуються наукові ступені і присвоюються вчені звання. Питання присудження наукових ступенів доктора і кандидата наук, а також присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника належать до компетенції Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (табл. 4.4).

Таблиця 4.4


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   42


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал