Навчальний посібник 2-ге видання, перероблене і доповнене



Скачати 169.34 Kb.

Сторінка16/16
Дата конвертації12.12.2016
Розмір169.34 Kb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16
Короткий термінологічний словник

Авторитарний
(директивний,
вольовий)
стиль
керівництва
(authoritative style of management) базується на жорсткому способі управління, недопущенні ініціативи, тотальному контролі.
Авторитет (authority) – загальновизнаний вплив окремої людини або колективу, організації у різних сферах суспільного життя, що ґрунтується на знаннях, високих моральних якостях, досвіді.
Адаптація (adaptation) процес активного пристосування особистості або соціальної групи до соціального середовища.
Вербальна комунікація (verbal communication) – комунікація за допомогою усної і письмової мови.
Групова згуртованість (group solidarity) – процес групової динаміки, який характеризує міру (ступінь) прихильності до групи належних до неї осіб.
Груповий конфлікт (group conflict) – стан дезорганізації, порушення рівноваги в групі.
Делегування (delegation) призначення робочих завдань, повноважень та обов’язків співробітникам організації.
Демократичний стиль керівництва (democratic style of management) – стиль базується на колегіальності прийняття рішень, врахуванні думок і, якщо можливо, побажань підлеглих, передавання частини повноважень підлеглим; стиль заохочення, ініціативи.
Ділова бесіда (розмова) (business conversation (talk)) – це вид міжособистісного ділового, службового спілкування, що передбачає обмін
інформацією, поглядами, думками і спрямований на вирішення певної проблеми.
Ділове спілкування (business communication) – спілкування, метою якого є організація і оптимізація виробничої, наукової, комерційної чи іншої діяльності, де на першому місці стоять інтереси справи, а не конкретних співрозмовників.
Емпатія (empation) – уміння проникнутись переживанням іншої людини, уміння співпереживати, співчувати.
Етика бізнесу (business ethics) – правила, норми, що регулюють відносини суб’єктів бізнесу.
Етика ділових відносин (ethics of the business relations) – система знань про моральні аспекти ділових відносин.
Здібності (skills) – індивідуально-психологічні особливості особистості, що є передумовою успішного виконання нею певної діяльності.
Імідж (image) – враження, яке особистість або організація справляють на людей і яке фіксується в їх свідомості у формі певних емоційно забарвлених стереотипних уявлень.
Керівник (leader; manager; chief) – особа, на яку офіційно покладено функції управління організацією, колективом.
Керівництво (management, administration) – 1) мистецтво впливати на

147
інших для досягнення певної мети; 2) керівник, керівний склад якої-небудь організації.
Колектив (staff) – соціальна група вищого рівня розвитку з певною організаційною структурою, що поєднана цілями спільної суспільно- корисної діяльності і має складну динаміку формальних та неформальних відносин. Діяльність членів колективу визначається особистісно значимими і соціально визнаними цінностями.
Компетентність керівника (manager competence) – наявність у керівника спеціальної освіти, широкої загальної й спеціальної ерудиції, постійне підвищення ним своєї науково-професійної підготовки.
Комунікабельність (sociability) – риса особистості, здатність її до спілкування з іншими людьми, товариськість.
Комунікація (communication) – фундаментальна ознака людської культури, яка полягає у взаємозв’язку, взаємоспілкуванні, взаємодії людей на основі обміну певною інформацією.
Комунікативний потенціал керівника (communicational manager
potential) – притаманні керівникові комунікативні можливості, які виступають внутрішнім резервом особистості, реалізуються як свідомо, так
і стихійно.
Конфлікт (conflict) – особливий вид особистісної взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні в даній ситуації цілі, інтереси, типи поведінки і під час якого виникають неприємні почуття та переживання.
Культура управління (management culture) – комплексна узагальнена характеристика управлінської праці, що відображає її якісні ознаки і особливості. Культура управління містить: сукупність знань, міру поглядів, морально-естетичні норми праці, ставлення до праці, навички організації праці, уміння володіти собою і розуміти людей, які працюють поряд.
Ліберальний (номінальний) стиль керівництва (liberal style of
management) базується на тому, що роль керівника при прийнятті рішень стає номінальною, вказівки не даються, керують підлеглі, діє принцип
”своя людина”.
Лідер (leader) – особистість, що користується визнанням та авторитетом групи і за якою група визнає право приймати рішення про дії у важливих ситуаціях, бути організатором діяльності групи і регулювати відносини у групі.
Лідерство (leadership) – відносини домінування і підкорення (влади) в системі міжособистісних відносин у групі на основі авторитету.
Менеджер (manager) – суб’єкт, що виконує управлінські функції; спеціаліст, який здійснює управлінську діяльність в економічних і виробничих структурах.
Менеджмент (management) – управління, принципи, методи, засоби і форми управління в організації.
Мотив (motive) – стійка особистісна властивість, яка охоплює потреби, є спонукальною причиною дій і вчинків.

148
Мотивація (motivation) – сукупність причин психологічного характеру
(система мотивів), які зумовлюють поведінку і вчинки людини, їх початок, спрямованість і активність.
Наставник (mentor) співробітник або інший індивід, який є зразком рольової моделі, ділиться з іншими робітниками цінними порадами відносно виконуваних ролей і стереотипів поведінки.
Невербальна комунікація (nonverbal communication) комунікація за допомогою немовних засобів (жести, міміка, паузи, манери, зовнішність).
Нововведення (innovation) – заходи, спрямовані на перетворення будь- яких компонентів у структурі або функціонуванні організації.
Організаторські здібності (management abilities) – сукупність психічних рис особистості, необхідних для успішного оволодіння організаторською діяльністю, її ефективного виконання.
Організаційна культура (organizational culture) – набір допущень, переконань, цінностей і норм, які поділяються всіма членами організації.
Організація (organization) – стійка форма об’єднання людей або груп, пов’язаних спільною діяльністю (підприємство, комерційні і некомерційні установи та ін.).
Особистість (personality) – соціально-психологічна сутність людини, яка формується в результаті засвоєння індивідом суспільних форм свідомості і поведінки, суспільно-історичного досвіду людства. Особистістю ми стаємо під впливом суспільства, виховання, навчання, взаємодії, спілкування тощо. Особистість – ступінь привласнення людиною соціальної сутності.
Особистість – соціальний індивід.
Потреби (needs) – стан індивіда, пов’язаний з відчуттям необхідності в чомусь важливому для існування й розвитку людини.
Предмет психології управління (management psychology subject) – психологічні закономірності управлінської діяльності, сукупність психічних явищ і відносин в організації.
Прийняття управлінського рішення (decision making) – вольовий акт формування послідовності дій, результатом яких є досягнення конкретної цілі на основі перетворення вихідної інформації.
Професіограма (professiogram) – опис соціально-економічних, виробничо- технічних, санітарно-гігієнічних, психологічних та інших особливостей професії.

Професіоналізм управлінської діяльності (management professionalism) – сукупність загальнотеоретичних, спеціальних управлінських
і психологічних знань, умінь і навичок, якими повинен володіти керівник для ефективного її здійснення й корекції.
Психограма (psycogram) – характеристика вимог, висунутих професією до людини, її психічних та інтелектуальних якостей; перелік та опис за- гальних і спеціальних умінь та навичок, необхідних для конкретної професійної діяльності.
Психологічна культура (psychological culture) – комплекс елементів

149 психологічної компетентності, що обслуговують управлінську практику й забезпечують застосування найефективніших способів, форм, методів роботи.
Психологічні перешкоди нововведенням (psychological innovational
hinders)мотиваційні чинники, які ускладнюють пов’язану із нововведеннями діяльність.
Психологія управління (management psychology) – галузь психології, яка продукує психологічні знання про управлінську діяльність.
Психологія управління людськими ресурсами (management psychology of
human resources) – галузь знань і практичної діяльності, завданням якої є врахування і ефективне використання психологічних особливостей і можливостей людей з метою підвищення задоволеності працівників роботою і результатів діяльності організації.
Розвиток особистості керівника (personal manager development) – процес, під час якого він, засвоюючи соціальний, моральний, професійний досвід, набуває реального соціального, морального професійного статусу.
Соціальне управління (social management) – діяльність, спрямована на забезпечення впорядкованості та узгодженості в діях людей і організацій з метою досягнення окреслених суспільно значущих цілей.
Соціально-психологічний клімат (social and psychological climate) – рівень міжособистісних відносин, що виявляється як сукупність психологічних умов, які сприяють або заважають продуктивній діяльності особистості у групі; домінуючий настрій, морально-психологічна атмосфера, у якій виявляється властиве для членів групи ставлення до загальної справи і один до одного. Істотним показником соціально- психологічного клімату є рівень згуртованості групи.
Спілкування (communication) – взаємодія людей, яка полягає в обміні
інформацією, діями та встановленні взаєморозуміння.
Стиль управління (керівництва) (style of management) – стійка сукупність особистісних та соціально-психологічних характеристик керівника, за допомогою яких здійснюється ефективна управлінська діяльність та досягнення поставлених цілей.
Стрес (stress) – емоційний стан людини, що виникає під дією сильних подразників і виявляється у напружених переживаннях.
Управління (management) – 1) галузь наукового знання, яка вивчає об’єктивні закономірності процесу управління;
2) сукупність взаємопов’язаних елементів (мети, функцій, організаційних структур управління, методів управління та ін.) і підсистем управління, що взаємодіють між собою для досягнення головної мети діяльності організації;
3) свідомий і цілеспрямований процес впливу на свідомість та поведінку окремих індивідів або членів групи, колективу, організації з метою підвищення організованості та ефективності їх спільної діяльності.
Якості особистості керівника (manager personal qualities) – найстійкіші характеристики, що мають вирішальний вплив на управлінську діяльність.

150
Навчальне видання

Прищак Микола Дем

янович
Лесько Олександр Йосипович

Психологія управління в організації
Навчальний посібник
2-ге видання, перероблене і доповнене


Редактор Є. Плетньова
Оригінал-макет підготовлено М. Прищаком



Підписано до друку
99.99.2010 р.
Формат 29,7

42¼. Папір офсетний.
Гарнітура Times New Roman.
Друк різографічний. Ум. друк. арк.
99.99. .
Наклад пр. Зам. № 2010-999

Вінницький національний технічний університет, навчально-методичний відділ ВНТУ.
21021, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95.
ВНТУ, к. 2201.
Тел. (0432) 59-87-36.
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи серія ДК № 3516 від 01.07.2009 р.
Віддруковано у Вінницькому національному технічному університеті в комп’ютерному інформаційно-видавничому центрі.
21021, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95.
ВНТУ, ГНК, к. 114.
Тел. (0432) 59-87-38. publish.vntu.edu.ua; email: kivc.vntu@gmail.com.
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи серія ДК № 3516 від 01.07.2009 р.

151
Микола
Прищак, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри філософії та гуманітарних наук
Вінницького національного технічного університету. У 1991 році закінчив філософський факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шев- ченка. З 2001 по 2008 рік заступник директора
Інституту гуманітарно- педагогічних проблем та виховання, заступник проректора з науково- педагогічної роботи по організації виховного процесу та наукової роботи в галузі гуманітарних наук Вінницького національного технічного університету.
Наукові
інтереси: філософсько-педагогічні проблеми духовності, філософія та педагогіка комунікації, етика та психологія ділових відносин, психологія менеджменту, історія педагогіки. Автор монографії, понад 50 наукових статей, співавтор 14 навчальних посібників (в тому числі одного з грифом Міністерства освіти і науки).

Олександр
Лесько, кандидат економічних наук, доцент, професор кафедри економіки підприємництва та виробничого менеджменту Вінницького національного технічного університету.
З 2005 по 2007 рік завідувач кафедри економіки промисловості та організації виробництва. З 2005 по 2012 рік декан
Факультету інформаційного, проми- слового та спортивного менеджменту, а з 2012 року заступник директора
Інституту менеджменту з навчально- методичної роботи. З 2014 року завідувач кафедри економіки під- приємництва та виробничого менеджменту.
Наукові інтереси: економіка праці, соціальна економіка і політика, проблеми розвитку виробничого менеджменту і підприємства. Автор понад 50 наукових праць, 2 монографій, автор і співавтор 22 навчальних посібників (в тому числі чотирьох з грифом Міністерства освіти і науки).



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал