Навчальні проекти за програмою фізики основної школи. 7 клас



Сторінка4/7
Дата конвертації23.12.2016
Розмір1.52 Mb.
1   2   3   4   5   6   7
Тематичні питання.

  • Які тварини мають найбільшу? Найменшу швидкість?

  • Які види техніки мають найбільшу? Найменшу швидкість?


Завдання

І група «Ветеринари»

Підготувати добірку матеріалів для Книги рекордів швидкостей, розділ «Рекорди швидкостей тварин».



Інструкція для учнів.

Озирніться навкруги. Яких тварин, на вашу думку, можна вважати найшвидшими? Перевірте свої припущення, знайшовши у різних інформаційних джерелах швидкості цих тварин.

Знайшовши відповідну інформацію, збережіть її разом з фото тварин та короткою розповіддю про них. Підготуйте знайдений матеріал до представлення його у «Книзі рекордів» та на уроці-захисті проекту.

ІІ група «Інженери»

Підготувати добірку матеріалів для Книги рекордів швидкостей, розділ «Рекорди швидкостей техніки».



Інструкція для учнів.

Поміркуємо разом. Які види техніки, на вашу думку, можна вважати найшвидшими? Перевірте свої припущення, знайшовши у різних інформаційних джерелах швидкості цих видів техніки.

Знайшовши відповідну інформацію, збережіть її разом з фото технічних засобів та короткою розповіддю про них. Підготуйте знайдений матеріал до представлення його у «Книзі рекордів» та на уроці-захисті проекту.
Портфорліо (електронний носій, папка «Порівняння швидкостей руху тварин і техніки»).

Буклет «Книги рекордів швидкостей у природі та техніці».


Орієнтовні критерії оцінювання.

Показник

Критерії

уміння працювати з проблемою

  • вчасність виконання етапів проекту;

  • повнота розкриття теми: достатність інформації для розкриття теми, її переконливість у доведенні обраних тверджень та поглядів;

  • аргументованість висновків;

уміння критичного мислення


  • логічність викладу змісту проекту;

  • відсутній другорядний матеріал, що містить несуттєву інформацію для вирішення завдання;

  • інформація узагальнена і систематизована;

  • відібрану інформацію трансформовано в положення, що є підгрунтям висновку;

технологічні уміння

  • естетичність, граматична та орфографічна грамотність, використання ілюстративного матеріалу;

рефлексивні уміння

  • вміння критично реагувати на зауваження і робити висновки з обговорень;

  • адекватність оцінювання: відповідність одержаних результатів необхідним.


2.7. Обертальний рух в природі – основа відліку часу
Арнаутова Оксана Вʼячеславівна, Тростянецька спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 2 Тростянецької районної ради
Тип проекту: практико-орієнтований, груповий.
Орієнтовний час проекту: 2 тижні.
Ключове питання: Які існують способи вимірювання часу?
Знання, уміння та навички учнів:

  1. сформовані:

знають: сутність механічного руху, його види; поняття швидкості, періоду обертання, переміщення, амплітуди коливань, періоду та частоти коливань; одиниці часу, шляху, швидкості, періоду обертання, періоду та частоти коливань; формули пройденого шляху, швидкості рівномірного прямолінійного руху, середньої швидкості, періоду обертання; про видимі рухи світил та зміну вигляду зоряного неба впродовж року; обертання Землі навколо своєї осі; рух планет навколо Сонця; фази Місяця, причини сонячного і місячного затемнень; причини виникнення вітру, його напрямки, силу, швидкість, їх визначення сучасними приладами й візуально;

уміють: розрізняти види механічного руху за формою траєкторії та характером руху тіла; визначати пройдений тілом шлях, швидкість, період обертання, частоту коливань нитяного маятника; представляти результати вимірювання у вигляді таблиць й графіків;

б) формуються:

знатимуть: поняття «рік», «місяць», «доба»; відмінність між сонячним та місячним, Юліанським та Григоріанським календарями; про поширеність обертального руху в природі та техніці; використання обертального руху в нашому житті;

умітимуть: здобувати, аналізувати, узагальнювати інформацію, використовувати знання для створення систем відліку часу у практичних ситуаціях.
Матеріальне забезпечення.

Дидактичне: Фізика: підруч. для 7 класу загальноосвіт. навч. закл. / [В.Г. Бар’яхтар, С.О. Довгий, Ф.Я. Божинова, Ю. І. Горобець, І. Ю. Ненашев, О. О. Кірюхіна]; за редакцією Бар’яхтара В. Г., Довгого С. О. – Х.: Вид-во «Ранок», 2015. – 268 с.

Технічне: компʼютер, мультимедійний проектор, мережа Інтернет.

Інформаційне поле.


  1. Час [Електронний ресурс] – Режим доступу: uk.wikipedia.org/wiki/

  2. http://tips-ua.com/37178-yak-vimiryati-chas.html

  3. Як обрати одиницю проміжку часу? Історичний аспект [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_physics/418/%D0%92%D0%A0%D0%95%D0%9C%D0%95%D0%9D%D0%98

  4. http://moyaosvita.com.ua/fizuka/vimiryuvannya-promizhkiv-chasu/

  5. Що ми знаємо про годинник? [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://class-fizika.narod.ru/tshas.htm

  6. http://shkolyar.in.ua/obertalny-ruh


Етапи проекту.

Етап орієнтування (1-й урок, 10 хвилин).

Знайомство з проблемою: мотивування учнів шляхом створення проблемної ситуації, висунення теми та мети проекту та формулювання ключового питання «Як виміряти час різних подій за відсутності годинника?».



Етап розробки (1-й урок, 20 хвилин).

Колективна робота з обробки теми, формулювання тематичних питань.



Етап реалізації проекту (2 тижні).

  1. Об’єднання учнів у три групи.

  2. Виконання завдань відповідно до плану, запропоноваго вчителем (додаток 1).

Етап оцінювання проекту (2-й урок).

  1. Презентація проектів.

  2. Взаємооцінювання роботи в групі з метою розвитку рефлексивних умінь учнів (оцінка не фіксується в журналі); зовнішнє оцінювання проекту вчителем (оцінка фіксується в журналі, можна оцінити лише членів експертної групи).


Матеріали установчо-мотиваційного етапу

Організація діяльності учнів здійснюється методом «Мегаплан» та охоплює етапи орієнтування (колективну розробку проекту) та реалізації проекту (об’єднання учнів у групи).



Мотивація навчальної діяльності учнів та знайомство з проблемою.

Актуалізація життєвого досвіду учнів та теми проекту: учитель звертається до учнів з запитанням «Для чого необхідно вимірювати час?», учні виконують інтерактивну вправу «Мікрофон» та озвучують відповіді.

Учитель формулює проблемне питання: «Отже, ви розумієте, як для вас важливо знати і вимірювати час. Як можна виміряти час?».

Учитель створює внутрішню мотивацію: «Пропоную провести такий експеримент. Я підкину м’яч, а Ви скажіть: «Скільки часу він знаходився в польоті?» Користуватися годинником заборонено». (Учні назвуть різний час.)

Учитель підсумовує відповіді учнів: «Отже, наше сприйняття часу суб’єктивне. Пропоную здійснити проектне дослідження і запропонувати способи вимірювання часу різних процесів у природі».
Колективна робота з обробки теми.
Вивішується плакат з записом ключового питання.

І. Проводиться опитування за допомогою карток.

Учитель пропонує учням на картках записати пропозиції щодо виконання проекту: «Які теми дослідження ви пропонуєте?».



Правила роботи.

Учні записують будь-які думки, які виникають. Кожна думка повинна бути записана на окремій картці. Писати необхідно чітким почерком. Обов’язкова умова – кожен учасник проекту повинен висловити свою думку. Час написання – 1 хвилина.

Учитель вносить власні пропозиції:


  • ознайомитися із способами вимірювання часу в мікро-, макро- та мегасвіті;

  • ознайомитися із принципом роботи приладів, які використовують для вимірювання часу;

  • придумати спосіб вимірювання часу, в якій-небудь екстремальній ситуації, коли відсутній годинник.


ІІ. Картки збирають, зачитують їх зміст та вивішують на плакаті.
ІІІ. Дискусія в групах.

А) Сортування карток по кластерам, пошук назв для кластерів.



Правила роботи: під час обговорення в групі заборонена критика.

Назви кластерів формулюють як проблемні питання.

Після даного етапу група оприлюднює результат.

Б) Здійснюється обговорення спірних тем та їх місце в кластері. Дозволяється критика запропонованих тем, доповнення їх новими темами; ведеться пошук більш конкретних тем та назв кластерів. (Обговорення колективне, відкрите; прийняття рішення здійснюється шляхом відкритого голосування).

В) Оцінювання та створення підсумкового плакату.
ІV. Організація груп та складання протоколу (фотографування плакату та оформлення списків груп учнів та їх завданнь).
Тематичні питання.


  • Які процеси допомогли людині створити системи календарів?

  • Які процеси допомогли створити годинники?

  • Як дізнатися час на безлюдному острові або в лісі, якщо відсутній годинник?


Завдання.

І група

  1. Ознайомитися з системами календарів та процесами, які стали підґрунтям для їх створення.

  2. Як вимірювати час на інших планетах?

ІІ група

  1. Ознайомитися з процесами, які використовувалися для створення годинників.

  2. Запропонувати спосіб вимірювання часу шахтарями в шахті (або людині на безлюдному острові, або людині, що заблукала в лісі, тощо).

ІІІ група

  1. Ознайомитися з процесами вимірювання часу протікання астрономічних явищ.

  2. Розробити власний годинник.


Портфоліо (електронний носій, папка «Обертальний рух в природі – основа відліку часу»).

Презентація «Способи вимірювання часу».



Буклет «Як визначити час?»
Орієнтовні критерії оцінювання.

Показник

Критерії

Коефі-цієнт

Етап розробки

  • значимість та актуальність запропонованих проблем;

  • адекватність запропонованих проблем темі;

  • вчасність виконання етапів плану;

  • аргументованість висновків;

0,2

Етап реалізації проекту

  • повнота розкриття теми: достатність інформації для розкриття теми, її переконливість у доведенні обраних тверджень та поглядів;

  • виділено головні поняття, що є основою для аналізу інформації та вирішення завдання;

  • логічність викладу змісту проекту;

  • відсутній другорядний матеріал, що містить несуттєву інформацію для вирішення завдання;

  • інформація узагальнена і систематизована;

  • відібрану інформацію трансформовано в пропозиції щодо способів вимірювання часу;

  • оригінальність пропозицій;

  • співвідношення виконаних завдань з поставленими

0,4

Презентація проекту групами

  • естетичність, граматична та орфографічна грамотність, використання ілюстративного матеріалу;

  • відчуття часу та аудиторії;

  • уміння вести дискусію.

0,3

Етап самооціню-вання проекту

  • адекватність оцінювання: відповідність одержаних результатів до необхідних

0,1

У процесі виконання проекту здійснюється оцінювання кожного етапу: отримана оцінка (від 0 до 12) множиться на коефіцієнт. Оцінки за виконання всього проекту визначається як сума балів, отриманих на кожному з його етапів
Перспективи розвитку проблеми проекту: ознайомлення з новими перспективами розвитку способів вимірювання часу, наприклад, принципом дії найточніших сучасних електронних годинників, що базується на використанні коливань в електромагнітному полі кристалів або навіть окремих молекул.
Сфера, в якій може бути впроваджений проект: у сфері туризму, наукових дослідженнях, у процесі археологічних та геологічних дослідженнях.
Додаток 1.
План роботи групи

  1. Розподіл обов’язків між членами групи.

  2. Пошук, аналіз, узагальнення інформації.

  3. Консультація з учителем.

  4. Придумування способу вимірювання часу в різних обставинах.

  5. Консультація з учителем.

  6. Оформлення результатів роботи (презентація, буклет)

  7. Підготовка виступу.


2.8. Коливальні процеси в техніці та живій природі
Панченко Світлана Миколаївна, Путивльська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Радіка Руднєва Путивльської районної ради
Тип проекту: інформаційний, груповий.
Орієнтовний час проекту: 1 тиждень.
Ключове питання: Який діапазон частот коливальних процесів існує в природі?
Знання, уміння та навички учнів:

а) сформовані:

знають: про існування коливального руху; поняття «амплітуда», «період», «частоти» коливань; одиниці вимірювання періоду та частоти коливань;

уміють: виділяти коливальний рух з інших видів руху за певними ознаками, визначати період і частоту коливань нитяного маятника;

б) формуються:

знатимуть: про коливальні процеси в природі;

умітимуть: виявляти коливальні процеси, що відбувається в природі; характеризувати коливальні процеси; здобувати інформацію, аналізувати, узагальнювати та систематизувати отриману інформацію з перетворюванням її відповідно до мети.
Матеріальне забезпечення.

Дидактичне: Фізика: підруч. для 7 класу загальноосвіт. навч. закл. / [В.Г. Бар’яхтар, С.О. Довгий, Ф.Я. Божинова, Ю. І. Горобець, І. Ю. Ненашев, О. О. Кірюхіна]; за редакцією Бар’яхтара В. Г., Довгого С. О. – Х.:Вид-во «Ранок», 2015. – 268 с.

Технічне обладнання: принтер, програвач DVD-дисків, засоби для зв’язку з Інтернет-ресурсами, сканер, комп’ютери.
Інформаційне поле.


  1. http://zavantag.com/docs/427/index-2018225-1.html?page=3;

  2. https://yandex.ua/search/?text=%D1D0%B8&lr=143&clid=2008276-300&win=114;

  3. http://pustunchik.ua/ua/online-school/biology/botany/kvitkovyj-godynnyk.


Етапи проекту.

Етап орієнтування (1-й урок, 10 хвилин).

Після вивчення теми «Коливальний рух. Амплітуда, період і частота коливань» актуалізувати тему проекту, мотивувати учнів до проектної діяльності, озвучити тему та мету проекту.



Етап розробки (1-й урок, 10 хвилин).

Для визначення тематичних питань використовується метод колективного обговорювання «Мозковий штурм». Проблеми, запропоновані учнями, ранжуються та створюється схема інтересів учнів щодо ознайомлення з галузями пошуку інформації. Відповідно до груп запропонованих проблем формулюються тематичні питання.



Етап реалізації.

1 день – розподіл учнів на групи; визначення завдань для групи; складання плану роботи кожної групи.

2-3 день – збирання інформації, робота з літературою.

4 день – аналіз інформації, обговорення проміжних результатів, консультація вчителя (роботу в групах організувати метод «Джиг-со»).

5 день – збір додаткової інформації, класифікація зібраних матеріалів.

6 день – консультація вчителя.

7 день – оформлення результатів роботи над проектом.

Етап оцінювання проекту (2-й урок):


  1. Захист проекту групами.

  2. Взаємооцінювання роботи в групі з метою розвитку рефлексивних умінь учнів (оцінка не фіксується в журналі); зовнішнє оцінювання проекту вчителем (оцінка фіксується в журналі).


Матеріали установчо-мотиваційного етапу.

Мотивація навчальної діяльності учнів. Людина не може існувати без оточуючого середовища – природи. У ній відбувається багато цікавих явищ, які ми не тільки спостерігаємо, але й можемо пояснити.

Маючи знання про коливальні рухи, ви можете з’ясувати, які коливальні процеси відбуваються в природі, навколо нас. Кожний із вас може відчути себе дослідником та прийняти участь у створенні таблиці для користування в кабінетах фізики та біології.



Мета проекту: ознайомитися з прикладами коливальних процесів у природі та з’ясувати значення частот, які характеризують ці коливальні процеси.
Тематичні питання.

  • Як живі істоти використовують коливальні процеси для спілкування?

  • Як коливання допомагають рухатися живим організмам?

  • Як проявляються коливальні процеси в реакціях організмів на вплив зовнішнього середовища?



Завдання.

І група

  1. Знайти інформацію про коливальні процеси, які проявляються як наслідок реакції рослин на дію Сонця та реакції водойм на дію Місяця;

  2. Скласти квітковий годинник для кабінету біології.

ІІ група

  1. Знайти інформацію про коливальні процеси, як засоби спілкування людей, тварин;

  2. Спільно з учнями ІІІ групи скласти шкалу частот коливальних процесів у живій та неживій природі.


ІІІ група

  1. Знайти інформацію про коливання, як вид руху птахів, комах;

  2. Спільно з учнями ІІ групи скласти шкалу частот коливальних процесів у живій та неживій природі.


Портфоліо (електронний носій, папка «Коливальні процеси в техніці та живій природі»).



Інформаційний бюлетень «Коливальні процеси в техніці та живій природі» (файл «Бюлетень»).



Орієнтовні критерії оцінювання.

Картка оцінювання учнем власного внеску в роботу групи.

Прізвище, ім’я ________________________________________________



Оцініть себе по кожному з визначених напрямів від 0 до 2 балів.


  1. Ви брали активну участь у роботі групи: ___

  2. Ви вносили вдалі пропозиції, які врахувала група: ___

  3. Ви надавали підтримку іншим членам групи, заохочували їх до
    роботи: __.

  4. Ви висунули цілком нову ідею, що сподобалась іншим: __.

  5. Ви вдало узагальнювали думки інших і просували роботу групи
    вперед: ___.

  6. Ви доповідали класу про результати групової роботи: ___.

Всього балів ____
Карта спостереження внеску учня в роботу проекту.

Поведінка учня

Ім’я учня

Ім’я учня

Ім’я учня

Ім’я учня

Допомагає визначити тематичні питання













Ретельно працює над питанням













Є зацікавленим і уважним













Шукає відповідну інформацію













Враховує точку зору інших учнів













Ставить запитання до вчителя та інших учнів













Висловлює свої думки













Узагальнює ідеї, коли це необхідно













Вміє знаходити компроміс при прийнятті колективних рішень













Вміє критично реагувати на зауваження і робити висновки













Адекватно оцінює одержані результати у порівняння з необхідними













Загальна оцінка













Оцінку можна виставляти за дванадцяти бальною системою або можна використовувати такі критерії: «завжди», «звичайно», «іноді», «ніколи».


Карта оцінювання вчителем проектної діяльності учнів

Етапи проекту

Критерії оцінки

Оцінка

Макси-мальна

Фактична

1 гру-па

2 гру-па

3 гру-па

4 гру-па

1

2

3

4

5

6

7

Етап реалізації

Відповідність змісту теми

12













Виділення головного поняття, що є основою для аналізу інформації та вирішення завдання

12













Логічність та послідовність викладу

12













Доступність інформації для розуміння

12













Інформація узагальнена і систематизована

12













Співвідношення виконаних завдань з поставленими

12













Естетичність оформлення результатів:

12













Відповідність оформлення стандартним вимогам

12













Рівень самостійності на всіх етапах
















Захист проекту

Якість доповіді

12













Обсяг та глибина знань з теми

12













Культура мовлення

12













Відчуття часу

12













Уміння тримати аудиторію

12













Уміння вести дискусію

12













Оціню-вання

Підсумок
















Карта спостереження
















Оцінка

















Перспективи розвитку проблеми проекту: у процесі вивчення теми «Механічні коливання та хвилі» доповнити шкалу частот коливальних процесів інформацією про довжини хвиль відповідних процесів.
Сфера, в якій може бути впроваджений проект: у процесі складання задач з теми «Механічні коливання» (7 та 10 клас), підготовки тижня фізики або біології, під час виконання проекту з інформатики «Створення таблиць та діаграм у програмі Excel» (додаток на електронному носії, папка «Коливальні процеси в техніці та живій природі», файл «Проект з інформатики»).

2.9. Розвиток судно- та повітроплавання
Альохіна Лариса Олександрівна, Свеська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 2 «ліцей»
Тип проекту: практико-орієнтовний, груповий.
Орієнтовний час проекту: 1 тиждень.
Ключове питання: Яку принципову будову мали повітряні та водні судна в минулому та будуть мати в майбутньому?
Знання, уміння та навички учнів:

а) сформовані:

знають: умови плавання тіл; закон Архімеда, способи визначення об'єму та маси тіла;

уміють: пояснювати причини виникнення архімедової сили, працювати з додатковою літературою;

б) формуються:

знатимуть: історію судно- та повітроплавання;

умітимуть: описувати поведінку тіл у рідині, використовувати закони гідро- й аеростатики, здобувати інформацію під час планування, проведення і аналізу результатів виконання проекту, технічного моделювання.
Матеріальне забезпечення: наявність доступу до мережі Інтернет; серветка або тонкий папір (61 см на 76 см), вирізний трафарет, ножиці, булавки, гумовий клей-олівець, вогнетривкий апарат (фен для волосся), фанера товщиною 2-4 мм, тканина, водостійкий клей; плакати технічних моделей кулі та яхти (електронний носій, папка «Розвиток судно- та повітроплавання», файли «Модель яхти», «Модель кулі»).
Інформаційне поле.


  1. Передісторія висотних польотів на аеростатах [Електронний ресурс] – Режим доступу: moyaosvita.com.ua.

  2. Українські дослідники космосу [Електронний ресурс] – Режим доступу: sites.google.com.

  3. Проблеми озонового шару [Електронний ресурс] – Режим доступу: referatuk.net.ua.

  4. Методи дослідження атмосфери [Електронний ресурс] – Режим доступу: pogoda.rovno.ua.

  5. Вчені виявили зв'язок погоди у стратосфері з кліматом [Електронний ресурс] – Режим доступу: ukrinformkorr.blox.ua.

  6. Водний транспорт [Електронний ресурс] – Режим доступу: uk.wikipedia.org.

  7. Водний транспорт [Електронний ресурс] – Режим доступу: cd.greenpack.in.ua.

  8. Підводні човни проекту 641 [Електронний ресурс] – Режим доступу: uk.wikipedia.org.

  9. ЕнциклопедіяЗбройні сили ВМС [Електронний ресурс] – Режим доступу: mil.in.ua.

  10. Козацький підводний човен [Електронний ресурс] – Режим доступу: uk.historyukraine.wikia.com.

Відеоматеріали:

  1. Презентація «Водний транспорт» [Електронний ресурс] – Режим доступу: gdz4you.com.

  2. Водний велосипед [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.youtube.com.

  3. Водний транспорт [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.youtube.com.

  4. Секрети: Підводні човни [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.youtube.com.


Етапи проекту.

Етап орієнтування.

Мотивування учнів шляхом створення проблемної ситуації, висунення теми та мети проекту учнями та їх формулювання вчителем, ознайомлення з рекомендаціями щодо створення доповіді та компʼютерної презентації (додаток 1).



Етап розробки.

Вибір тематичних питань методом «мозковий штурм», оформлення завдань.



Етап реалізації проекту.

  1. Розподіл учнів на 2 групи (за тиждень до уроку-захисту). У групах обирається керівник, асистент; розподіляються обов'язки між членами групи.

  2. Складання плану виконання проекту (орієнтовний зразок планів у додатку 1).

  3. Розподіл завдань по групам (використовується прийом «Повітряна куля»: на кольорових частинах повітряної кулі прописані завдання груп; керівники груп виходять і обирають напрямок роботи).

  4. Організація самостійної роботи учнів: пошук та збір інформації в мережі Інтернет, літературних джерелах щодо підготовки та проведення теоретичної (презентації «Історія розвитку судно- та повітроплавання»), практичної (експериментальні дослідження) та прогностичної частин (метод прогнозування).

  5. Узагальнення та систематизація теоретичного матеріалу.

  6. Оформлення результатів проекту (створення слайдової презентації, публікації, буклету, плакату).

Етап оцінювання проекту.

  1. Захист проекту.

  2. Взаємооцінювання роботи в групі з метою розвитку рефлексивних умінь учнів (оцінка не фіксується в журналі); зовнішнє оцінювання проекту вчителем (оцінка фіксується в журналі).



Матеріали установчо-мотиваційного етапу.

Мотивація навчальної діяльності учнів (бесіда).

Учитель. Увага на дошку. Перед вами два фото.

http://img-fotki.yandex.ru/get/6619/137106206.1a7/0_9a78b_1a908030_orig.jpghttp://www.aerodynamics.nl/wp-content/gallery/afbeeldingen/sovereign-in-flight.jpg


  • Що на них зображено? (літак, лайнер – сучасні види транспорту). Який з них рухається швидше?

  • А на якому можна подорожувати дешевше?

  • Що нам дають сучасні види транспорту? (зручність, швидкість).

  • А чи задумувалися Ви над тим, як наші предки освоювали повітряну та водну стихії? Якими водними та повітряними суднами користувалися люди в минулому?

Так, перші засоби переміщення людей водними просторами – обломки дерев, потім з'явились плоти, човни, лайнери.

Крім цього, спостерігаючи за польотом птахів, людина завжди мріяла піднятися у повітря. Про це свідчать казки про килим-літак, коня з крилами. Але сила тяжіння притягувала людину до землі. Вперше її побороти вдалося за допомогою теплого повітря.

Вияснимо історію виникнення повітря- та судоплавання.

Мета проекту: ознайомитися з історією будівництва повітряних та водних суден, визначити перспективи розвитку судно- та повітроплавання.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал