Навчальні проекти за програмою фізики основної школи. 7 клас



Сторінка1/7
Дата конвертації23.12.2016
Розмір1.52 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7



Навчальні проекти

за програмою фізики основної школи. 7 клас

Збірник методичних матеріалів



Рекомендовано до друку Вченою радою

КЗ Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (протокол № 14 від 27.05.2016)

Упорядник:

В.М. Карпуша – методист з фізики та астрономії Сумського ОІППО.
Рецензенти:

С.П. Лабудько – старший викладач кафедри освітніх та інформаційно-


комунікаційних технологій Сумського ОІППО; Сумського ОІППО;

С.Е. Генкал – доцент кафедри зології, анатомії людини та тварин Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренко, кандидат фізико-математичних наук;

Навчальні проекти за програмою фізики основної школи. 7 клас: збірник методичних матеріалів / [упоряд.: В. М. Карпуша]. – Суми: НВВ СОІППО, 2016. – 84 с.

Збірник містить методичні матеріали щодо структури навчальних проектів з фізики передбачених програмою з фізики 7-го класу за Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392.; організації проектної діяльності учнів та вчителя.

Збірник рекомендується вчителям фізики для використання в навчальному процесі з фізики та методистам районних (міських) відділів (управлінь) освіти для методичного супроводу вчителів.

© НВВ СОІППО, 2016



Зміст








Стор.

Передмова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4

1.

Карпуша Валентина Михайлівна

Навчальні проекти з фізики за програмою 7-го класу основної школи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

5


2.

Навчальні проекти з фізики за програмою 7-го класу основної школи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

24


2.1.

Іваннікова Людмила Петрівна

Видатні вчені-фізики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

24


2.2.

Суровицька Лідія Іванівна

Фізика в побуті, техніці, виробництві . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

27


2.3.

Бороденко Світлана Миколаївна

Спостереження фізичних явищ довкілля . . . . . . . . . . . . . . .

31


2.4.

Арнаутова Оксана Вʼячеславівна

Дифузія в побуті . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

34


2.5.

Альохіна Лариса Олександрівна

Визначення середньої швидкості нерівномірного руху . . .

39


2.6.

Бороденко Світлана Миколаївна

Порівняння швидкостей рухів тварин, техніки тощо . . . . . .

44


2.7.

Арнаутова Оксана Вʼячеславівна

Обертальний рух в природі – основа відліку часу . . . . . . .

47


2.8.

Панченко Світлана Миколаївна

Коливальні процеси в техніці та живій природі . . . . . . . . . .

52


2.9.

Альохіна Лариса Олександрівна

Розвиток судно- та повітроплавання . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

58


2.10.

Альохіна Лариса Олександрівна

Становлення і розвиток знань про фізичні основи машин і механізмів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

63


2.11.

Панченко Світлана Миколаївна

Прості механізми у побутових пристроях . . . . . . . . . . . . . . .

66


2.12.

Тимошенко Світлана Олександрівна

Біомеханіка людини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

69


2.13.

Тимошенко Світлана Олександрівна

Використання енергії природних джерел . . . . . . . . . . . . . . .

76





Додаток (електронний носій)





Передмова
Навчальні проекти знаходять все більше поширення в системі освіти різних країн світу, у тому числі – в Україні. Проектне навчання – це дидактична система. Компонентом цієї системи є метод проектів як педагогічна технологія, що передбачає навчання за допомогою організації проектної діяльності.

Реалізація проектного навчання педагогом відбувається через поєднання творчих за своєю суттю дослідницьких та пошукових методів навчання, чергування колективної, групової, індивідуальної діяльності учнів, опановування нового змісту навчального матеріалу, що залишається складним для педагога.

Пропонована збірка методичних матеріалів розроблена з метою надати методичну допомогу вчителям, які проводять навчальні проекти з фізики у 7-у класі загальноосвітніх навчальних закладів, відповідно до нової навчальної програми для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня. Методичні матеріали розроблені вчителями фізики, членими обласної творчої групи, які всебічно ознайомилися з технологією проектного навчання та запропонували власний погляд на вирішення тих педагогічних проблем, які виникають у роботі вчителя в процесі реалізації проектного навчання.

Збірка починається з опису організації проектного навчання, сформованого в Україні протягом останніх двадцяти років, та містить рекомендації щодо його використання під час навчання учнів старшого підліткового віку, які починають знайомитися з фізичними явищами та оволодівати науковим методом пізнання неживої природи. Логічним продовженням опису стали розробки навчальних проектів, запропоновані вчителями-членами творчої групи. Апробацію проекти пройшли в умовах як міських, так і сільських загальноосвітніх навчальних закладів Сумської області, за місцем роботи вчителя фізики – члена творчої групи.

У розробках наведені приклади проектів різних типів – практико-орієнтованих, дослідницьких, інформаційних, та проекту-вправи (за класифікацією В. Х. Кліпатрика); описано прийоми організації навчальної діяльності учнів щодо розробки проекту, його реалізації, проведення уроку-захисту. Цікавим, також, є досвід учителів з оцінювання групових проектів. Матеріали насичені прикладами звітної документації учнів (планами роботи груп, звітами з виконання експериментальних спостережень, тощо). Друкований текст збірки доповнено електронним носієм, на якому розміщено портфоліо проектів.

Навчальні проекти з фізики

за програмою 7-го класу основної школи
Карпуша В.М., методист фізики та астрономії Сумського ОІППО.
У пояснювальній записці до навчальної програми з фізики, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 06.06.2012 № 664, з урахуванням змін, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 29.05.2015 № 585 «Про затвердження змін до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня», зазначається, що навчальні проекти є ефективним засобом формування предметної й ключових компетентностей учнів у процесі навчання фізики [3]. Навчальні проекти покликані сприяти формуванню вміння застосовувати набуті знання в практичних життєвих ситуаціях, спонукати учнів критично мислити.

Завдяки поєднанню теоретичних знань з їх практичним застосуванням метод проектів набув великої популярності в європейських країнах, США та Ізраїлі. Теоретичні основи методу проектів у навчанні розроблені зарубіжними дослідниками Дж. Дьюї, В.Х. Кілпатрик. В Україні впровадженню даного методу в присвячені роботи В. Шарко, Н. Поліхун,


А. Цимбалару.

Російський учений Е.С. Полат вважає, що метод проектів є інтегрованим компонентом структурованої системи навчання, суть якої – стимулювати інтерес учнів до розв’язування проблем, завдяки використанню здобутих знань і через проектну діяльність показати їх практичне застосування [4]. На думку, Н. Поліхун, навчальний проект – це форма організації занять, якою передбачено комплексний характер діяльності усіх його учасників з отримання освітньої продукції за певний проміжок часу [7]. А. Цимбалару вважає, що навчальний проект – це організаційна форма роботи, що орієнтована на засвоєння навчальної теми або навчального розділу і становить частину стандартного навчального предмета або кількох предметів [12].

Програмою з фізики основної школи передбачено обов’язкове виконання навчальних проектів. На цей вид навчальної діяльності визначено в 7 класі 4 навчальні години, у 8 класі – 6 годин та у 9 класі – 8 годин.

Теми проектів, зазначені в програмі, є орієнтовними й вчитель може доповнювати їх перелік, об’єднувати кілька проектів у один залежно від обраного плану уроку.

В. Шарко зазначає, що проекти можна класифікувати за різними ознаками: за видами діяльності, до яких можуть залучатися учні під час роботи над проектом (проекти І типу); за аспектами змісту навчального матеріалу (проекти ІІ типу); змішані за напрямами змісту й видами діяльності [10].

Досвід організації проектної діяльності учнів свідчить, що серед проектів І та ІІІ типів у навчанні фізики переважають дослідницькі, практико-орієнтовані та творчі проекти, а проектів ІІ типу – інформаційні.

Дослідницькі проекти підпорядковані логіці дослідження та мають структуру, наближену до наукового дослідження. Практико-орієнтовані вирізняються чітко вираженим результатом діяльності учнів. Інформаційні проекти націлені на збір інформації про обʼєкт дослідження з метою аналізу, узагальнення та презентації на широкий загал. Творчі – передбачають довільний підхід до оформлення результатів.

Вибудовуючи навчальну діяльність учнів над проектом, необхідно пам’ятати, що вона підпорядковується закономірностям проектної діяльності та повинна відповідати класичним етапам проектування. В різних літературних джерелах етапи мають різні назви, але в узагальненому вигляді їх послідовність така (за Й. Шнайдером): етап орієнтування (установчо-мотиваційний) – етап розробки – етап реалізації – етап оцінювання проекту [1].


Орієнтування та розробка проекту
На етапі орієнтування вчителю необхідно зʼясувати основну ідею проекту, обсяг та наявність обладнання, літератури для організації діяльності; окреслити знання, уміння та навички, якими володіють учні або мають здобути; визначитися з соціальним, культурним, економічним, екологічним значенням проекту; сформулювати навчальні цілі (навчальну, розвивальну, виховну); обміркувати способи створення мотивації учнів та методи організації їх діяльності.

Зміст даного етапу передбачає:



  • обґрунтування актуальності теми проекту;

  • визначення досліджуваної проблеми та відповідного ключового питання*;

  • визначення мети діяльності;

  • обґрунтування практичної значущості проекту.

Процесуальні процедури даного етапу складні для учнів 7-го класу, оскільки вимагають застосування універсальних й загальнонавчальних умінь предметів природничого напряму, основи яких лише почали формуватися в курсі природознавства 5 класу. Тому, починаючи реалізацію навчального проекту, вчитель повинен:

  • обґрунтувати актуальність та його практичну значущість;

  • мотивувати учнів до виконання проекту;

  • разом з учнями сформулювати ключове питання проекту та мету проекту;

___________________________________________________________



* Ключове питання – питання, у якому зазначається проблема майбутнього проекту, найбільш широкосяжне, охоплює кілька різних наукових напрямків, розділів, предметів, тому на нього немає конкретної відповіді.

  • обґрунтувати унікальність проектної діяльності та важливість усіх етапів роботи, ознайомити учнів з етапами роботи;

  • ознайомити учнів з графіком виконання проекту, видами робіт, у яких учні можуть брати участь, та висвітлити особливості їх виконання;

  • попередньо ознайомити учнів з об’єктами дослідження (установками і приладами для проведення фізичних експериментів, таблицями, навчальними посібниками, довідниками, інструкціями до приладів, зразками оформлення проектної документації тощо);

  • переконати учнів у посильності тих досліджень, які необхідно виконати для досягнення мети проекту;

  • ознайомити учнів з вимогами щодо підготовки, проведення та оцінювання діяльності під час виконання досліджень та оформлення результатів.

Щоб переконати учнів у актуальності проекту, необхідно показати важливість теми у даний момент, розкрити її практичне значення або корисність дослідження і отриманих результатів для їх подальшого використанням з метою розвитку суспільства, культури, екології.

Мовні засоби, які супроводжують обгрунтування актуальності теми:

У звязку з …особливого значення набуває…

Однією з актуальних проблем…сьогодні варто назвати…

Важливо … встановити, дослідити, розробити, виявити…

Обмірковуючи способи створення мотивації учнів, учитель повинен враховувати, що учні 7-го класу – це діти, які переходять від молодшого до старшого підліткового віку. У такому віці суб’єктивно важливим стає здобуття знань, самостійне здійснення пошуку інформації, яка виходить за межі шкільної програми. Учні активно сприймають різноманітну інформацію з оточуючого середовища, яка конкурує зі знаннями, отриманими на уроці. Крім того, вони активно спілкуються завдяки засобам масової інформації, прагнуть звільнитися від нав’язливого контролю та дріб’язкової опіки. Ця характерна особливість підліткового віку сприяє організації проектної діяльності, але її провідний мотив поступово змінюється: від потреби визнання іншими людьми до потреби в самоосвіті. Отже, зменшується частка мотиваційного впливу через оцінку діяльності учня вчителем та зростає вплив через самооцінку [9].

Враховуючи психологічні особливості учнів 7-го класу доцільно надати перевагу тим способам мотивації, які спираються більше на внутрішні мотиви, ніж на зовнішні:


  • створення проблемної ситуації або демонстрація парадоксів, що запускають механізм пізнавальної мотивації;

  • спонукання до пошуку і знаходження розв’язку проблеми;

  • апелювання до життєвого досвіду учнів з виконання проектів у курсі природознавства та біології, що активізує накопичені позитивні емоції задоволення та проявляє потребу в такій діяльності;

  • створення ситуації успіху, яка сприяє формуванню мотивів досягнення, самореалізації та отриманню задоволення від діяльності та її результатів.

Привабливими для учнів є наголошення в самостійності пошуку інформації, проведенні дослідів, тощо.

Важливою, також, залишається зовнішня мотивація, але її акцент зміщується до потреби зайняти свою позиція в системі суспільних відносин, наприклад, виконати роль керівника групи.



Етап розробки проекту передбачає створення проектного завдання, планування роботи та містить такі кроки:

  • формулювання можливих варіантів тематичних питань* та вибір напрямів виконання проекту;

  • формулювання завдань;

  • визначення способів інформаційного пошуку, джерел інформації, способів виконання досліджень;

  • прийняття рішення про форму кінцевого продукту проектної діяльності**.

Розробка проектного завдання починається з пошуку та відбору тематичних питань, які конкретизують ключове питання та допомагають вирішити проблему. З метою організації діяльності учнів, доцільно заздалегідь обміркувати можливі варіанти цих питань у межах наміченої теми, продумати способи їх подання.

Ознайомлення учнів з тематичними питаннями можна здійснити, застосовуючи методи «Мозкова атака», евристична бесіда, колективне обговорення. Ефективним, також, буде обговорення з використанням прийому «Побудова дерева проблем», який допомагає візуальному сприйняттю проблем. Вибір оптимального варіанту тематичних питань можна зробити методом ранжування, тощо.

Відібрані й уточнені питання допоможуть визначитися з типом проекту та вибрати один з двох варіантів групової діяльності над проектом [6].

Перший варіант групової діяльності доцільно використовувати в проектах ІІ типу, де учні залучені до однотипної діяльності. Робота окремих груп спрямована на розкриття одного з аспектів змісту теми. Група розробляє міні-проект, продукт якої є завершеним і не вимагає доповнення.

Наприклад, тема «Подорож у світ температури» може розкриватися за тематичними питаннями:


  1. Як був винайденний та удосконалювався рідинний термометр?

  2. Які фізичні основи роботи сучасних термометрів та в яких галузях вони використовуються?

_______________________________________________________

*Тематичне питання – широке питання, продовжує та конкретизує ключове питання, на нього теж немає конкретної відповіді, але воно може охоплювати окрему тему або розділів. Із них формулюються завдання майбутнього проекту.

**Кінцевий продукт проектної діяльності – матеріально або документально оформлений результат роботи


  1. До яких температур пристосувалися живі організми?

  2. Яка географія температур Землі?

  3. Які температурні межі Всесвіту?

Другий варіант ефективний під час організації проектів І та ІІІ типу, що вимагають здійснення різнотипної діяльності. Утворені за інтересами групи учнів, отримують частину проектного завдання, розробляють власний міні-проект, представляють іншим учасникам. На основі розробки міні-проектів створюється спільний продукт. Наприклад, тема «Виготовлення саморобного приладу» може розкриватися у процесі пошуку відповідей на такі тематичні питання:

  1. Яка історія створення приладу?

  2. Які можливі конструкції приладу та яку власну конструкцію можемо запропонувати?

  3. Як виготовити приладу?

  4. Як скласти технічний паспорт приладу?

  5. Які можливі теми досліджень із залученням виготовленого приладу?

  6. Як розрахувати кошторис виконаних робіт і затрачених матеріалів?

Тематичні питання визначають завдання. Проекти з фізики для учнів 7-го класу повинні мати завдання, виконання яких передбачає застосування навичок пошукової, дослідницької та практичної діяльності, сформованих у 5-6 класах, та завдань, які сприяють формуванню цих умінь засобами навчального предмету «Фізика» (уміння складати задачі з урахуванням практичних ситуацій, реалізованих у процесі проектної діяльності; постановки та проведення якісних та кількісних експериментів). З метою ознайомлення учнів з новими видами діяльності доцільно в 7-х класах проводити міні-проекти тривалістю 1-2 уроки. Наприклад, вивчення середньої швидкості нерівномірного руху.

Під час прийняття рішення про форму кінцевого продукту проектної діяльності вчителю необхідно передбачити кінцеву мету спільних та індивідуальних проектів, обґрунтувати практичну, теоретичну, пізнавальну значущість передбачуваних результатів. Найчастіше кінцевим продуктом дослідницьких проектів з фізики є звіт про результати експериментальних та теоретичних досліджень, практично орієнтованих – рекомендації, поради, саморобний прилад, умови задач, тощо; інформаційних –інформаційний бюлетень або буклет, каталог, плакат, тощо.

Наступний крок – це ознайомлення учнів з процесом планування діяльності. Учні повинні усвідомити, що планування є виявом усвідомлення діяльності та допомагає уникнути неритмічності діяльності, своєчасно змінити її напрямки, узгодити діяльність з мінливими реальними умовами, уникнути помилок під час прийнятті рішень.

Планування роботи передбає:



  • визначення засобів і методів досягнення мети проекту;

  • визначення глибини дослідження теми (тематичних питань);

  • передбачення перешкод;

  • розрахунок терміну виконання проекту;

  • поділ роботи на етапи, розробка їх змісту;

  • вибір процедури збирання та обробки результатів, сценарію презентації;

  • розподіл обов’язків;

  • обговорення критеріїв оцінки якості проекту і способів оцінювання;

  • написання плану.

Зразок орієнтовного узагальненого плану роботи учнів наведено в додатку 1.

Дії вчителя, які забезпечують діяльність учнів, на даному етапі:



  • ознайомлення з графіком виконання проекту;

  • ознайомлення з етапами роботи над проектом, обґрунтування важливості всіх етапів роботи і унікальності даного виду діяльності;

  • ознайомлення з видами робіт, у яких учні можуть брати участь у процесі виконання завдань та висвітлення особливостей їх проведення;

  • висвітлення теоретичної, практичної і навчальної значущості підібраних матеріалів;

  • попереднє ознайомлення учнів з об’єктами дослідження (установками і приладами для проведення фізичних експериментів, таблицями, навчальними посібниками, довідниками, інструкціями до приладів, інструкціями щодо оформлення звітів, тощо);

  • переконання учнів у посильності тих досліджень, які необхідно виконати для досягнення мети проекту;

  • ознайомлення з вимогами щодо підготовки, проведення та оцінювання діяльності учнів під час виконання досліджень та оформлення результатів.

У класі можна вивісити плакат з планом проекту, де фіксувати результат виконання його пунктів.
Методи й прийоми організації діяльності учнів
з розробки навчальних проектів

«Мозковий штурм» ефективний метод колективного обговорення, пошуку рішення, що здійснюється через вільне вираження поглядів усіх учасників.

Учитель формулює тему проекту й пропонує учням висловити думку стосовно її вирішення. Усі ідеї, які учасники вважають за потрібне висловити, приймаються без обговорення й записуються. За короткий час можна отримати багато нових ідей.

Після короткої перерви учасники групують та розвивають висловлені ідеї. Закінчивши процес класифікації ідей, аналізують їх, вибираючи лише ті, які дають можливість відповісти на поставлене ключове питання.

«Метаплан» – метод структурування групових обговорень (дискусії) і вироблення ефективних колективних рішень, який був створений як альтернатива методу мозкового штурму.

У ньому поєднуються різноманітні види діяльності – колективна, групова, індивідуальна, а проміжні результати однієї діяльності є початковим матеріалом для організації наступної.

Метод сприяє комунікації членів групи, у якій генеруються думки щодо пошуку шляхів вирішення проблеми та прийняття ршення; осмислення завдань, рекомендацій та програми дій.

«Метаплан» можна використовувати в ситуаціях:



    • створення, збір, структурування, візуалізація ідей;

    • аналізу причинно-наслідкових звʼязків;

    • розставлення пріоритетів;

    • оцінки.

Переваги мегаплану:

  • повна візуалізації всіх стадій процесу обговорення;

  • висока активність та ефективність обговорень як результат взаємодіють учасників один з одним.

Учитель як модератор (своєрідний посередник, фахівець в організації комунікації) керує групами і стежать за тим, щоб відбувалася співпраця з метою успішного та ефективного аналізу проблем. Його завдання полягає в тому, щоб забезпечити групу відповідним видом комунікації в певний час. Модератор повинен усувати конфлікти й шукати причини їх виникнення.

Дискусію ведуть дві людини: учитель та учень-помічник, який надає технічну підтримку (розвішує картки, фотографує). Модератор направляє дискусію, ставить запитання, але власні думки не висловлює – він завжди чітко розділяє свою думку і думку учасника.

Організація дискусії здійснюється шляхом систематичного поділу великих проблем на більш дрібні складові частини і великих груп на більш дрібні з залученням усіх учасників. Група ставить завдання і проводить аналіз результатів. Підгрупи концентрують увагу на підзадачах та працюють над питаннями, що містяться в межах кожної підзадачі, агрегують ідеї.

Етапи методу:



  1. Знайомство з проблемою: ведеться пошук відповіді на питання про важливість теми і пошук актуальних тем.

  2. Колективна робота з обробки проблеми.

Крок перший: опитування з використанням карток.

Попередньо обговорюються вимоги щодо роботи:



  • кожен учасник повинен висловити свою думку;

  • дозволяється писати все, що спадає на думку;

  • думка формулюється якомога лаконічніше;

  • одна думка записується на одній картці;

  • запис здійснюються розбірливим почерком;

  • час написання – 30 секунд.

Крок другий: збір карток, зачитування їх змісту та хаотичне розміщення на плакаті. Під час даного кроку забороняється критика записів.

Крок третій: загальне обговорення та сортування карток по кластерах, пошук назв для кластерів. Критика теж заборонена.

Крок четвертий – «доповнення і критика»: ведеться пошук більш конкретних і зрозумілих формулювань. Учасникам задається питання: «Що відсутнє?»

Крок пятий – заключний: оцінювання та створення підсумкового плакату. Результат – картки остаточно розклеюються по кластерах.



  1. Орієнтування на результат: розподіл обов'язків, визначення термінів виконання.

  2. Рефлексія: учням пропонується відповісти на питання «Наскільки я задоволений результатом?».

  3. Заключний технічний етап: складання протоколу (фотографування плакату й створення його копії).

Для організації дискусії використовують картки різних кольорів і форм, ручки, дошки. Правила роботи обговорюються в ході дискусії.

Недоліки методу. Метод можна застосовувати тільки в тому випадку, якщо група прагне до вироблення колективного рішення.

Технічні проблеми: проблеми з заповненням карток, пропозиції можуть суперечити одна одній.

Психологічні проблеми: підлаштування людей до думки тих, хто вже проголосував (голосування з питань відкрите), проблеми з нерішучими (боязнь висловлювати думки в колективі, не дивлячись на те, що людина компетентна) та гіперактивними учасниками (їх активність дратує інших).



«Коло ідей» – метод визначення варіантів тематичних питань. Учні довільно обʼєднуються в групи по 2-4 особи. Кожна група формулює можливі проблеми розвʼязання теми. Після обговорення називають лише одну пропозицію, яка фіксується на дошці.

«Запитальні слова» – метод визначення варіантів тематичних питань. Учитель пропонує в ключовому питанні виділити ключові слова і поставити до них запитання. Після обговорення формулюються питання.

«Ранжування» – метод визначення оптимальних тематичних питань. Кожен учень ставить умовну позначку біля того питання, яке вважає важливішим для вирішення проблеми.

«Дерево цілей» – метод ранжування цілей та їх узгодження з інтересами всіх учасників проекту.

Проблеми, запропоновані учасниками проекту, розподіляються на групи (структуруються) та записуються на плакаті (оформити ідеї кожної групи можна різними кольорами). Між окремими групами ідей встановлюються зв’язки (на плакаті окремі групи ідей поєднуються лініями у вигляді дерева, мережі). Кінцевим результатом такого обговорення повинно стати не лише формулювання, а й відбір актуальних тематичних питань.



«Дерево рішень» – метод ситуаційного аналізу та прийняття послідовних рішень, який використовують для визначення оптимального напрямку дій із наявних варіантів.

Перевага «дерева рішень» - це можливість поєднати поставлені цілі з діями, необхідними для їх досягнення.

Метод можна використовувати для оцінки складності поставлених задач, доступності ресурсів, оцінки часових рамок виконання проекту.

Обґрунтування та прийняття рішення здійснюється за допомогою побудови схеми деревовидної структури «Дерево рішень», яка містить такі компоненти:



  1. поля (у вигляді прямокутників) – місця, в яких записуються прийняті рішення та здійснено вибір курсу дій;

  2. гілки дерева – лінії, які ведуть від одного поля до іншого: від першої точки прийняття рішення до результатів реалізації кожної альтернативи;

  3. точки можливостей – кола на гілках, у яких записуються імовірності настання певних подій.

Побудова «дерева рішень» виконується від складніших та важливіших завдань до менш складних та важливих, що вимагають менше часу, сил, ресурсів для їх здійснення. На схемі «Дерева рішень» верхнє положення займає кінцева мета розв'язання проблеми (кінцевий результат), на нижчих рівнях – проміжні цілі. Рівні мають ієрархічну послідовність та поєднанні причинно-наслідковими зв'язками.

Ідея методу «Дерева рішень» полягає у тому, що просуваючись гілками дерева у напрямку від першої точки прийняття рішення (мети проекту) до останньої точки прийняття рішення розраховують очікувані виграші по кожній гілці дерева, а потім, порівнюючи ці очікувані виграші, роблять остаточний вибір найкращої альтернативи.

Кроки аналізу та прийняття рішення

Крок 1. Формулювання кінцевої мети проекту.

Крок 2. Визначення сукупності можливих варіантів дій (поле можливих альтернатив) щодо досягнення мети.

Крок 3. Оцінка можливих варіантів дій та їх ймовірностей (поле ймовірностей подій, де перелічені можливі ситуації реалізації кожної альтернативи та визначені імовірності виникнення цих ситуацій).

Операції даного кроку:


  • складання переліку подій, що з певною імовірністю можуть відбутися;

  • установлення часового порядку розміщення подій, у наслідках яких міститься корисна і доступна інформація, і тих послідовних дій, які можна розпочати.

Слід зазначити, що вказані ймовірності визначаються експертним шляхом.

Крок 4. Оцінка очікуваних результатів (поле можливих наслідків). Наслідки (результати), які можуть виникнути для кожної ситуації, оцінюються кількісно.

Крок 5. Прийняття рішення .

Метод побудови дерева рішень доцільно застосовувати на початку розробки проекту, коли прогнозований стан структурують, виділяючи ключові моменти, в яких слід приймати рішення з певною ймовірністю.


Реалізація проекту
Етап реалізації проекту передбачає практичне розвʼязання проблеми, підбиття підсумків, оформлення портфоліо.

Для забезпечення діяльності учнів вчителю необхідно, по-перше, здійснювати консультування учнів щодо знаходження джерел інформації та їх аналізу, методики постановки експериментальних досліджень, уточнення формулювань умов задач, висновків, тощо.

Актуальним стає навчання учнів з використання прийомів критичного мислення щодо оцінювання надійності Інтернет-ресурсу як джерела інформації та достовірності даних на веб-сайтах, аналізу, систематизації, узагальнення інформації.

З метою оволодіння навчальним матеріалом учасниками проекту доцільно застосовувати метод «Обговорення проблем», який базується на тому, що один із партнерів, який є носієм інформації, знає шляхи вирішення завдань, може провести дослід, проаналізувати ситуацію, передає цю інформацію учням групи або учням інших груп, які працюють над спільним проектом. Носій інформації розповідає, пояснює, відповідає на запитання, демонструє тощо. Партнери слухають, записують, задають запитання, обговорюють почуте, висловлюють сумніви тощо. У результаті такого навчання учасники проекту не тільки засвоюють необхідні знання, а й навчаються відповідати на запитання вчителя або інших осіб, коментувати, аргументувати свою точку зору.

Для керівництва проектною діяльністю доцільно пропонувати учням інструктивні матеріали: «Як вирішити проблему?», «Як здійснювати інформаційний пошук?», «Як скласти план роботи над проблемою?», «Портфоліо проекту?», «Як здійснити експериментальне дослідження?».

Основна робота учнів на етапі розробки здійснюється за розробленим планом. У ході виконання проекту уточнюються і перевіряються початкові ідеї, періодично переглядається та коректується план, контролюється ступінь виконання плану, обґрунтовується висновок (рішення).

Учитель повинен забезпечити постійні спостереження за діяльністю учнів та виявляти проблеми, які перешкоджають її успішному здійсненню.

Доцільно, також, на даному етапі здійснювати рефлексію з метою усвідомлення труднощів, сильних та слабких сторін виконання проекту, дій з виявлення і виправлення помилок, що виникали під час роботи.

Підбиваючи підсумки навчального проекту, необхідно з’ясувати:


  • чи досягнута мета окремих етапів і загальна;

  • чи виконані поставлені завдання.

Підбиття підсумків може здійснюватися індивідуально, проводитися в групах або колективно. Враховуючи те, що учні 7-го класу здобувають первинні навички самостійного виконання проектів з фізики, у разі необхідності, доцільно вчителю разом з учнями здійснити підбиття підсумків.

З метою створення враження незавершеності проекту та стимулування учнів до нових пошуків, на етапі підбиття остаточного підсумку необхідно виявити проблеми, які можна було б додатково виконати в рамках заявленої теми. Досягнути даної мети можна за допомогою прийому «Асоціативне фантазування».

Портфоліо проекту – це збірка виконаних робіт та напрацювань учня або групи учнів. До портфоліо включається зміст проекту, план виконання проектного завдання з результатами його виконання, перелік підібраних та виконаних досліджень, проектний продукт (буклети, презентації, схеми приладів, результати експериментальних досліджень та ін.).

Зміст проекту оформлюється за такими розділами:

Вступ – актуальність теми проекту (чим вона зацікавила учнів, яке практичне значення має для учнів, батьків, спільноти), мета і завдання роботи над проектом.

Основна частина – це опис механізму реалізації проекту (Яким чином та за допомогою яких засобів був реалізований проект? Плани апробації конкретних справ з визначеними етапами).

Заключна частина – це висновки, тобто результати та їх узгодження з поставленими завданнями.

Завершується етап реалізації підготовкою загальної презентації та результатів проекту учнями класу. Презентація передбачає виклад результатів дослідницької, пошукової або практичної діяльності стосовно обраної теми за такою схемою:



  • тема проекту, його мета;

  • завдання, що були поставлені для досягнення мети;

  • способи виконання завдань;

  • основні ідеї, які використовувалися для теоретичного та практичного опрацювання проблем;

  • отриманий результат;

  • висновок;

  • проблеми, які доцільно дослідити в майбутньому в рамках заявленої теми.

Під час презентації розвʼязання експериментальних завдань наводять схему установки, методику проведення вимірювань, результати експерименту, оцінені похибки. При викладі теоретичних задач зазначають фізичну та математичні моделі задачі, обгрунтовують їх вибір, показують методику проведення розрахунків та здійснюють аналіз результатів.

Учні самостійно або разом з учителем визначають форму проведення захисту проекту, а, саме: індивідуальний виступ або групова доповідь, які супроводжуються слайд-шоу в програмі Power Point, відеороликами експериментів, буклетами у друкованому вигляді, таблицями, плакатами тощо. Для кращої узгодженості роботи та створення спільного сценарію групової доповіді можна запропонувати представникам груп створити її загальний план.


Захист проекту та його оцінювання
Етап оцінювання проекту передбачає захист навчальних проектів та оцінювання отриманих результатів, які відбуваються на спеціально відведених заняттях.

Орієнтовний сценарій уроку-захисту проектів може бути таким:



  1. Ознайомлення з темою та метою уроку (1 хвилина).

  2. Розподіл послідовності виступів (1-2 хвилини).

  3. Презентація проектів (до 7-10 хвилин).

  4. Уточнюючі запитання учнів та вчителя до доповідача (до 5 хвилин).

  5. Обговорення результатів проекту учнями класу (до 3 хвилин). Учень, який виступає в обговоренні, вказує позитивні сторони доповіді, недоліки, помилки.

Для організації захисту проекту можна застосувати метод «Бої без правил». Учні, не залучені до проекту, письмово задають питання щодо тих аспектів проекту (шляхів виконання, висновків тощо), з якими вони не погоджуються. Записки складаються в скриньку, яка передається авторам проекту. Автори зачитують записку та намагаються переконати опонента в слушності та доцільності свого вибору.

Оцінювання навчальних проектів здійснюється індивідуально, за самостійно виконане учнем завдання чи особистий внесок у груповий проект або за повноту розкриття теми дослідження й презентацію індивідуального проекту [3].

Зовнішні ознаки рівня виконання проекту такі:

бали низького рівня учень отримує в разі подання роботи (або частини роботи) реферативного характеру, без визначення мети й завдань проекту, а також без висновків за його результатами;

бали середнього рівня – за фрагментарну участь у дослідженні, хоча й за умови її вчасного виконання;

бали достатнього рівня – за правильне виконання своєї частини роботи в разі, якщо він не брав участі в підсумковому обговоренні і формулюванні висновків за результатами дослідження;

бали високого рівня – за дослідження з повним розкриттям теми, належним оформленням роботи і презентацією індивідуального проекту або вчасного виконання своєї частини спільного дослідження, визначенні мети і завдань, активній участі в аналізі результатів та формулюванні висновків.

Наразі зміщення акцентів у сторону застосування компетентнісного підходу в навчанні зумовлює зміну технології оцінювання навчальних досягнень учнів. Критерії оцінювання проекту, які розробляє вчитель та знайомить з ними учнів, повинні бути орієнтовані на оцінювання компетентностей учнів – готовності й здатності учнів застосовувати здобуті знання і сформовані навички у своїй практичній діяльності, та враховувати специфіку проектної діяльності.

Оцінці підлягають такі компетентності учнів: готовність і здатність до проектної діяльності, загальнонавчальні вміння та навички, уміння та навички роботи в співпраці, комунікативні й презентаційні вміння та навички [3,6]. Оцінити компетентності учнів допоможе технологічна карта оцінювання проекту, подана в додатку 2.

Оцінка вчителем роботи учнів над навчальним проектом повинна враховувати додатково взаємооцінку учнів, оцінку керівника групи.


Рекомендації щодо організації навчальних проектів
з фізики в 7-у класі

Планування проектної діяльності учнів у межах навчальної теми передбачає поєднання різних форм навчання – урочної та позаурочних. Зазвичай у 7-у класі повинна домінувати урочна форма освоєння учнями проектної діяльності, оскільки вона дає можливість усунути перевантаження, здійснити формування проектних умінь та узагальнених експериментальних умінь учнів з фізики.

Під час організації довготривалих проектів, необхідно передбачити час на першому уроці для реалізації завдань орієнтовно-мотиваційного етапу та розробки проекту, у позаурочний час – для консультування учнів на уроці-захисті – організації захисту проектів та їх оцінювання.

Для якісного проведення навчальних проектів учителю необхідно вирішувати такі педагогічні проблеми: опановувати новий зміст навчального матеріалу, використовувати позаурочні організаційні форми; чергувати методи фронтальної, групової та індивідуальної діяльності учнів на уроках.

Як свідчить практичний досвід ризики упровадження методу проектів такі – недостатньо сформована готовність учнів до проектної діяльності, слабо розвинене критичне мислення, нерозвинуте уміння планувати діяльність, виникнення складностей під час організації групової роботи.

Важливо врахувати, також, ступінь сформованості умінь виконувати процедури роботи над проектом, які є загальними в будь-якій сфері діяльності, та умінь проводити природничо-наукові дослідження з метою керування самостійною діяльністю учнів.

Навчальні проекти, передбачені в курсі «Природознавства» 5-го класу, передбачали роботу учнів по збору, аналізу, відбору інформації про перебіг явищ природи з різних джерел. Етапи виконання проектів за програмою 7-го класу, які пов’язані з таким типом діяльності, можуть бути повністю самостійними. Завдання вчителя – лише розвивати ці вміння в процесі роботи з матеріалом фізичного змісту.

Не викликає труднощів представлення результатів проекту у вигляді учнівської презентації. Уміння створювати презентації в програмі Power Point сформоване в курсі інформатики 2-6 класів.

Але проведення експериментальних досліджень проекту, поки що, є важким для учнів. Причина криється у відсутності сформованого узагальненого експериментального уміння. Головним завданням курсу «Природознавства» було навчити учнів проводити феноменологічні дослідження явищ природи - спостерігати, описувати якісні зміни перебігу природних явищ та робити узагальнений висновок на якісному рівні. Перехід до вивчення окремих навчальних предметів, таких як фізики, хімія, передбачає оволодіння систематичними науковими поняттями, системою знаків мови цих наук, оволодіти узагальненим експериментальним умінням та ознайомитися з експериментальними дослідженнями як методом наукового пізнання природи. У 7-ому класі змінюється характер діяльності учнів: від якісного опису явищ до встановлення кількісних зв’язків між їх властивостями, тому ступінь самостійності учнів на етапі виконання проекту, які мають характер експериментальних досліджень, дуже низька. Основні ідеї методики досліджень, у такому випадку, повинні належати вчителю.


Література

  1. Кондратова Л.Г. Організація проектної діяльності учнів у позаурочній роботі школи / Л.Г. Кондратова. – Х.: Вид. група «Основа», 2009. – 112 с. – (Бібліотека журналу «Управління школою»; Вип.12 (84)).

  2. Крайня Л. А. Проекти на уроках фізики / Л. А. Крайня // Фізика в школах України. – 2012. – № 2. – С. 6-7.

  3. Лист Міністерства освіти і науки України від 26.06.2015 № 1/9-305 «Про вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році» – Режим доступу: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/metodichni-rekomendatsiji/

  4. Навчальна програма «Фізика.7-9 клас» – Режим доступу: http://old.mon.gov.ua/ua/often-requested/educational-programs/

  5. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров / Е. С. Полат, М. Ю. Бухаркина, М. В. Моисеева, А. Е. Петров; Под ред. Е. С. Полат. – М.: Издательский центр «Академия», 2002. – 272 с.

  6. Петросян О. Р. Метод проектів на уроках фізики: [методичний банк] / О.Р. Петросян // Фізика в школах України, 2010. – № 6 – С. 18-1 – 18-6.

  7. Поліхун Н. Проектна діяльність старшокласників у системі уроків фізики / Н. Поліхун // Фізика та астрономія в школі, 2006. – № 4. – С. 25-29.

  8. Проекти та наукові конференції як форма активізації пізнавальної діяльності учнів. – Х.: Вид. група «Основа», 2008. – 160 с. – (Б-ка журн. «Фізика в школах України», вип. 6 (54)).

  9. Романенко Ю. Використання методу проектів у навчанні / Ю.Романенко // Біологія і хімія в сучасній школі. – 2012. – № 4. – С. 25-29.

  10. Умови організації проектної діяльності // Відкритий урок, 2009. – № 4. – С. 22-24.

  11. Шарко В. Навчання учнів проектувальної діяльності з фізики в контексті нової програми / В. Шарко // Фізика та астрономія в сучасній школі, 2013. – № 5. – С. 19-22.

  12. Цимбалару А. Організація проектно-технологічної діяльності вчителя в науково-методичній роботі загальноосвітнього навчального закладу / А. Цимбалару // Директор школи, ліцею, гімназії: Науково-практичний журнал. – Київ: Педагогічна думка. – 2008. – № 2. – С. 84-91.

Додаток 1.


Орієнтовний узагальнений план роботи учнів над навчальним проектом


Етапи роботи

Зміст діяльності учнів

Викона-вець

Термін виконання

Очікуваний результат

Етап проектування

Обговорення способів виконання завдання з учителем


група




Протокол засідання групи:

  • визначено джерела інформації (сайти мережі Інтернет, книги з бібліотеки, батьки, фахівці, тощо);

  • вибрано способи збирання інформації (пошук інформації в мережі Інтернет, читання літератури, інтервью, анкетування, проведення експерименту, тощо);

  • вибрано методи аналізу інформації;

  • вибрано засоби презентації результатів (презентація, буклет, макет, демонстрація, тощо);

  • сформованно уявлення про бажані результати (форма звіту);

  • встановлено критерії оцінювання результату і процесу;

  • розподілено завдання між членами проекту.

Етап реалізації проекту

  1. Пошук статей на сайтах, у журналах, книгах у бібліотеці з інформацією про…

  2. Аналіз інформації.

  3. Проведення опитування (анкетування) фахівців щодо …

  4. Спостереження за явищем




Прізвище або іʼмя учня




Складено перелік статей.

Виписано факти з інформацією про ….

Відібрані фотографії з зображенням ….


Етап реалізації проекту

  1. Проведення експерименту з метою встановлення залежності …від …

  2. Анкетування.

Прізвище або іʼмя учня




Отримано результати експерименту….

Побудовано графік залежності ….

Отримані анкети з відповідями.


Обговорення проміжних результатів

Група




Протокол засідання групи;

Звіт.


1. Узагальнення та класифікація зібраних матеріалів.

2. Виготовлення ілюстративного

матеріалу (фотографії, графіки, малюнки, схеми тощо).

3. Підготовка презентаційних інформаційних матеріалів (доповіді).

4. Складання сценарію презентації


Прізвище або іʼмя учня




Побудовані діаграми, схеми …;

Складено тези про …;

Створено опис умов та результатів спостереження явища …;

Описано методику експерименту…;

Сформульовані висновки про…;

Складено план доповіді (звіту).

Складено перелік слайдів презентації

Виготовлено 3 слайди презентації про …



Захист проекту

Показ результатів проекту










Оцінка проектної діяльності та її результатів

1. Взаємооцінювання роботи.

2. Самооцінка результатів і

процесу дослідження за встановленими критеріями








Звіт по формам самооцінювання та взаємооцінювання

Додаток 2.



Технологічна карта оцінювання проекту

Група

Показник

Параметри

Критерії

1

2

3

4

базові уміння проектувальної діяльності

уміння працю-вати з пробле-мою

  • виділення, визначення, формулювання проблеми;

  • постановка задач;

  • складання плану дослідження;

  • доведеність прийнятих рішень.

  • чіткість формулювання мети й завдань проекту;

  • значимість та актуальність проблем;

  • адекватність завдань вивченій тематиці;

  • порівняно переваги та недоліки кількох варіантів розвʼязання задачі;

  • структурованість діяльності відповідно до класичних етапів проектування;

  • вчасність виконання етапів плану;

  • аргументованість висновків;

  • повнота ресурсів, визначених для виконання проекту.

пошукові (дослідницькі) уміння

  • уміння працювати з інформацією;

  • уміння знаходити кілька варіантів вирішення проблеми;

  • уміння висувати гіпотези;

  • уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

  • коректність використання методів дослідження та обробки результатів;

  • необхідна й достатня глибина «занурення» в проблему;

  • застосування знань з інших галузей;

  • повнота розкриття теми: достатність інформації для розкриття теми, її переконливість у доведенні обраних тверджень та поглядів;

  • новизна та оригінальність ідей, що лежать в основі проекту;

інноваційні уміння

впровадження рішень у життя

  • співвідношення виконаних завдань з поставленими.



1

2

3

4

базові уміння проектувальної діяльності:

техноло-гічні уміння

конструювання, оформлення, виготовлення, написання


  • естетичність, граматична та орфографічна грамотність, використання ілюстративного матеріалу;

  • дотримання правил оформлення літературних джерел.

рефлек-сивні уміння

обдумування й аналіз своїх дій, їх наслідків, проміжних та остаточних результатів

  • вміння критично реагувати на зауваження і робити висновки з обговорень;

  • самостійність у визначенні причини невдачі та своїх резервів на майбутнє, завдяки яким робота в цілому буде успішною;

  • адекватність оцінювання відповідності одержаних результатів з необхідними;

  • вчасність прийняття рішення про зміну варіанту вирішення проблеми.

загальнонавчальні вміння та навички

  • уміння застосо-вувати науковий метод пізнання;

  • уміння критич-ного мислен-ня




  • уміння працювати з інформацією;

  • уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;

  • вміння аргументувати свої висновки




  • виділено головні поняття, що є основою для аналізу інформації та вирішення завдання;

  • виділено з інформації ознаки досліджуваних явищ;

  • логічність викладу змісту проекту;

  • відсутній другорядний матеріал, що містить несуттєву інформацію для вирішення завдання;

  • інформація узагальнена і систематизована;

  • відібрануо інформацію трансформовано в положення, що є підгрунтям висновку;

  • чітко та послідовно описана методика проведення експерименту;

  • теоретично обгрунтовано експериментальне дослідження;

  • якісні демонстрації проведені так, що чітко проявляється закономірність процесу;

  • кількість дослідів достатня для демонстрації закономірностей явища;

1

2

3

4

загальнонав-чальні вміння
та навички







  • набрана статистика достатня для обгрунтування експериментальних результатів;

  • оцінені похибки експерименту;

  • запропоновані шляхи зменшення похибок експерименту;

  • описано якісно (кількісно) звязки між властивостями явищ, закономірностями процесів.

навички колективної та індивідуальної взаємодії

уміння та навички роботи в співпраці

  • навички колективного планування;

  • уміння взаємодіяти з будь-яким партнером;

  • навички взаємодопомоги в групі;

  • навички ділового партнерського спілкування;

  • уміння знаходити та виправляти помилки в роботі інших учасників групи.

  • колективний характер прийняття рішень;

  • обсяг завдань конкретного учня в розробці проекту та якість їх виконання;

  • активність учасника проекту відповідно до його індивідуальних можливостей.

комуніка-тивні вміння

  • уміння ініціювати навчальну взаємодію з дорослими – вступати в діалог, ставити запитання тощо;

  • уміння вести дискусію, відстоювати свою точку зору;

  • уміння знаходити компроміс.

  • вміє слухати уважно, не перебиваючи ;

  • ставить запитання до вчителя та інших учнів;

  • враховує точку зору інших учнів;

  • вміє домовлятися;

  • вміє знаходити компроміс при прийнятті колективних рішень.




презента-ційні вміння та навички:


  • навички монологічного мовлення;

  • вміння впевнено триматися під час виступу;

  • артистичні вміння;

  • вміння використовувати різні засоби наочності при виступі;

  • вміння відповідати на незаплановані питання.

  • доповідь зроблена відповідно до вимог виступу;

  • логічність та лаконічність доповіді;

  • достатня кількість наочностей для супроводу положень доповіді;

  • мінімальна привʼязаність до тексту доповіді;

  • впевнена поведінка під час виступу;

  • лаконічність та аргументованість відповідей на запитання опонентів та вчителя;





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал