Навчальна програма дисципліни



Сторінка1/8
Дата конвертації26.02.2017
Розмір1.36 Mb.
ТипПротокол
  1   2   3   4   5   6   7   8

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

Кафедра гістології, цитології та ембріології

ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор з науково-педагогічної роботи

проф. М.Р.Гжегоцький

___________________________

“___”_______________2016 р.

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
___________ГІСТОЛОГІЯ___________

(назва навчальної дисципліни)


підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти

галузі знань 22 «Охорона здоров’я»

спеціальності 222 «Медицина»





Обговорено та ухвалено

на методичному засіданні кафедри

гістології, цитології та ембріології

Протокол №_1_

від “__29_”__СЕРПНЯ_2016 р.

Завідувач кафедри

Проф.. Луцик О.Д
Затверджено

профільною методичною комісією

з медико-біологічних дисциплін

Протокол № 3

від “31”__серпня__2016 р.

Голова профільної методичної комісії

_проф. Луцик О.Д.__________
РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО:

Львівським національним медичним університетом імені Данила Галицького.


РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ:

Професор кафедри гістології, цитології та ембріології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, завідувач кафедри – О.Д.Луцик

Доцент кафедри гістології, цитології та ембріології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, заступник завідувача кафедри з навчальної роботи – О.В.Наконечна.

Професор кафедри гістології, цитології та ембріології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, заступник завідувача кафедри з наукової роботи – А.М.Ященко.


Програма обговорена і ухвалена:

На засіданні кафедри гістології, цитології та ембріології - протокол №8 від 06.05.15 р.

Цикловою методичною комісією з медико-біологічних дисциплін ЛНМУ імені данила Галицького (протокол №2 від 21.05.15 р.).

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА.

Програма з гістології, цитології та ембріології для вищих медичних закладів освіти України ІІІ-ІУ рівнів акредитації складена для спеціальностей 7.12010001 “Лікувальна справа”, 7.12010002 “Педіатрія”, 7.12010003 “Медико-профілактична справа” 12010003 напряму підготовки 1201 “Медицина” відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №787, у відповідності з освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України 16.04.03 №239, навчальним планом, затвердженим наказом від 18.06.02 №221. При створенні програми були враховані напрямки розвитку сучасної медицини, досягнення у галузях молекулярно-генетичної діагностики, генної та клітинної терапії, репродуктивної та регенераторної медицини. З метою інтеграції до світового освітньо-наукового простору зміст програми був доповнений навчальним матеріалом провідних міжнародних підручників із гістології, цитології та ембріології.

Згідно з навчальним планом вивчення гістології, цитології та ембріології здійснюється в ІІ-ІІІ семестрах.

Гістологія, цитологія та ембріологія як навчальна дисципліна:

А) базується на вивченні студентами медичної біології, анатомії й інтегрується з цими дисциплінами;

Б) закладає основи вивчення студентами фізіології, біохімії, патологічної анатомії та патологічної фізіології, пропедевтики клінічних дисциплін, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами та формування умінь застосувати знання з гістології, цитології та ембріології в процесі подальшого навчання й у професійній діяльності;

В) закладає основи здорового способу життя та профілактики порушення функцій в процесі життєдіяльності.


Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-трансферною системою.

Програма дисципліни структурована на 2 семестри, до складу яких входять блоки розділів.



Блок 1.Цитологія, загальна гістологія та ембріологія.

Розділ 1. Цитологія.

Розділ 2. Ембріологія.

Розділ 3. Загальна гістологія.


Блок 2. Спеціальна гістологія та ембріологія.

Розділ 4. Гістологія та ембріологія регуляторних і сенсорних систем.

Розділ 5. Гістологія та ембріологія внутрішніх органів.

Розділ 6. Гістологія та ембріологія репродуктивної системи. Медична ембріологія.

Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ECTS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного семестру.
Видами навчальних занять згідно з навчальним планом є:

А) лекції;

Б) практичні заняття;

В) самостійна робота студентів.


Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів гістології, цитології та ембріології.
Практичні заняття передбачають:

1. Дослідження студентами будови тканин та органів під час вивчення гістологічних препаратів та електронних мікрофотографій.

2. Вирішення ситуаційних задач, які мають клінічне спрямування, а їх вирішення базується на знанні та вмінні інтерпретувати морфо-функціональні зв’язки, структурні та молекулярні детермінанти забезпечення різних процесів в організмі людини.
Відпрацювання навичок діагностики базується на аналізі вміння студента визначати морфологічні об’єкти, та інтерпретувати особливості їх будови. Самостійна робота з гістологічним препаратом протягом практичного заняття оформлюється у вигляді протоколу в альбомі. У гістологічному препараті студенти визначають досліджувані структури та відтворюють їх у вигляді рисунку.
Засвоєння теми контролюється на практичних заняттях відповідно до конкретних цілей засвоєння розділів – на практичних підсумкових заняттях. Рекомендується застосувати такі засоби моніторингу рівня підготовки студентів, як: комп’ютерне тестування, розв’язування ситуаційних задач. Контроль практичних навичок реалізується на основі оцінки результатів аналізу схем, гістологічних препаратів та електронних мікрофотографій, а також ілюстрованих тестів, які відображають будову клітин, тканин та органів людини.

Підсумковий контроль засвоєння розділів та їх блоків здійснюється по їх завершенню. Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою та виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних розділів і має визначення за системою ECTS та шкалою, прийнятою в Україні.

Для студентів, які хочуть поліпшити успішність з дисципліни за шкалою ECTS, кінцевий контроль підготовки з дисципліни здійснюється додатково шляхом комісійного іспиту згідно з кінцевими й конкретними цілями дисципліни.



Опис навчального плану з дисципліни „Гістологія, цитологія та ембріологія” для студентів медичного факультету за спеціальностями

7.12010001 „Лікувальна справа”, 7.12010002 „Педіатрія”,

7.12010003 „Медико-профілактична справа”, кваліфікація – лікар.


Структура

Кількість годин з них

Рік

Вид контролю

навчальної дисципліни

навчання

 

Всього

Аудиторних

СРС

 

 

 

 

Лекцій

Практич-

 

 

 

них занять

 

210

18

72

120

1-й

 

150

20

50

80

2-й

Кредитів ECTS

7

 

 

 

1-й

 

5

2-й

Семестр 2.

Розділів – 4.

210 год/

7 кр ECTS

18

72

120

1-й

Залік

Семестр 3.

Розділів – 2.

150 год/

5 кр ECTS

18

50

80

2-й

Іспит

В тому числі, контроль засвоєння дисципліни

6 год./0.2 кредити

ECTS




6 год.




 

 

Тижневе навантаження.

10.3 год. – 0.34 кредитів ECTS

 

 

 

 

 

Примітка: 1 кредит ECTS – 30 год.

Аудиторне навантаження – 44,4%, СРС – 55,6%.2. МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ.

Мета вивчення гістології, цитології та ембріології та кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового модулю (природничо-наукова підготовка) і є основою для визначення змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного колоквіуму сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь, цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни. Кінцеві цілі сформульовані на початку програми й передують її змісту, конкретні цілі передують змісту відповідного змістового блоку тем.
Кінцеві цілі дисципліни.


  • Інтерпретувати молекулярні та структурні основи функціонування та відновлення клітин та їхніх похідних

  • Трактувати структурні основи адаптації, реактивності та підтримання гомеостазу

  • Визначати адаптаційні та регенераторні можливості органів з урахуванням їх тканинного складу, особливості регуляції та вікових змін

  • Інтерпретувати структурні та молекулярні основи регенераторної медицини

  • Трактувати структурні основи репродукції людини

  • Інтерпретувати закономірності ембріонального розвитку людини, регуляції процесів морфогенезу

  • Визначати критичні періоди ембріогенезу, вади і аномалії розвитку людини


3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ.

Семестр 2.Блок 1. Цитологія. Загальна гістологія та ембріологія
Розділ І. Цитологія.

Конкретні цілі:

    • Визначати гістологічні елементи та їх структурні компоненти при світловій та електронній мікроскопії

    • Визначати фази життєвого циклу клітин, здатність клітин до проліферації, відновлення та функціонування за структурними параметрами та експресією генів й відповідних молекул

    • Інтерпретувати функціональну спеціалізацію (диференціювання) та стан клітин за особливостями будови і молекулярними маркерами

    • Визначати маркери та морфологічні прояви проліферації, диференціювання, адаптації, старіння та смерті клітин


Тема 1. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ГІСТОЛОГІЇ, ЦИТОЛОГІЇ ТА ЕМБРІОЛОГІЇ

СУЧАСНІ МЕТОДИ МОРФОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ.


Виникнення гістології, цитології та ембріології як самостійних наук. Основні положення клітинної теорії на сучасному етапі розвитку науки. Розвиток гістології, цитології та ембріології в Україні. Сучасний етап розвитку гістології, цитології та ембріології. Зв'язок гістології з іншими науками медико-біологічного профілю.
Основні принципи світлової та електронної мікроскопії.

Види мікропрепаратів - зріз, мазок, відбиток, плівки, шліф. Забарвлення та контрастування препаратів. Поняття про гістологічні барвники.


Техніка мікроскопії у світлових мікроскопах. Спеціальні методи світлової мікроскопії.

Поняття про гістохімію, радіоавтографію, вітальні методи дослідження. Використання імуноцитохімії для ідентифікації та візуалізації експресії молекул у клітинах, тканинах та органах. Кількісні методи дослідження.


Мета і завдання цитології, її значення для медицини.
Тема 2. ЗАГАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ КЛІТИНИ. БІОМЕМБРАНИ. ПЛАЗМОЛЕМА.

Еукаріотична клітина, як основа будови, функції, відтворення, розвитку, пристосування та відновлення багатоклітинних організмів. Загальний план будови клітини.


Сучасне уявлення про біологічні мембрани. Кластерно-мозаїчна модель будови біомембрани. Роль білків у функціональній спеціалізації мембран. Білки-транспортери, іонні канали, насоси, ферменти, рецептори.
Плазмолема: загальна характеристика, функції. Шари плазмолеми (глікокалікс, біомембрана, підмембранний шар), їх структурна, молекулярна та функціональна характеристика. Ліпідні щілини. Рецептори плазмолеми. Їх роль у регуляції метаболізму, росту, функціональної активності, поділу та загибелі клітин. Поняття про механізми трансдукції сигналу.
Види транспорту через плазмолему (дифузія, полегшена дифузія, активний транспорт, ендо- та екзоцитоз). Молекулярні основи різних видів трансмембранного транспорту (білки-транспортери, каналоформери, іонні насоси, рецептори). Морфологічні прояви транспорту через плазмолему (мікроворсинки, базальні складки, ендоцитозні пухирці).
Взаємодія між клітинами: види та значення. Міжклітинні контакти, їх різновиди, будова, молекулярна організація та функції. Взаємодія клітин з міжклітинним матриксом.

ЦИТОПЛАЗМА.

Основні компоненти цитоплазми: гіалоплазма, органели, включення.
Гіалоплазма: визначення, хімічний склад, фізико-хімічні властивості, значення у метаболізмі клітини. Система оновлення білків гіалоплазми.
Протеасоми. Молекулярна організація і роль протеасом в контролі якості зборки та конфірмаційних змін білків гіалоплазми. Роль дисфункції протеасом в захворюваннях людини, асоційованих із віком.
Органели: визначення, класифікація. Органели загального та спеціального призначення. Мембранні та немембранні органели. Функціональні апарати клітини.
Цитоскелет: проміжні філаменти, мікрофіламенти, мікротрубочки. Тканиноспецифічна експресія проміжних філаментів, їх роль у підтриманні форми та регуляції функціональної активності клітин.

Мікрофіламенти – молекулярний склад, механізми реаранжування, роль у зміні форми і міграції клітин.

Структура, збирання та динамічна нестабільність мікротрубочок, роль у транспорті речовин, поділі та поляризації клітини.

Центр організації мікротрубочок. Центріолі. Будова та функції.

Організація системи мікротрубочок у аксонемі війок та джгутика.
Синтетичний апарат клітини. Вільні рибосоми: будова, молекулярна організація, функціональне значення.

Рибосоми, що пов’язані з гранулярною ендоплазматичною сіткою. Будова та функції гранулярної ендоплазматичної сітки, роль у синтезі білків для секреції (секретованих білків), білків плазмолеми та ферментів лізосом. Уявлення про стрес ендоплазматичної сітки та її ролі у порушенні посттрансляційної модифікації і накопиченні конформаційно змінених білків, як основи дисфункції, старіння і загибелі клітин.


Зв'язок гранулярної ендоплазматичної сітки з комплексом Гольджі. Будова і функції комплексу Гольджі. Роль у формуванні лізосом та ремоделюванні плазмолеми, секреторній діяльності клітини. Екзоцитоз.
Структурна організація системи катаболізму в клітині. Рецептор опосередкований ендоцитоз. Система ендосом. Лізосоми, їх види та роль у життєдіяльності клітини. Молекулярна характеристика мембрани і матриксу лізосом. Маркерні ферменти. Поняття про лізосомальні хвороби.
Мітохондрії. Структурна організація. Характеристика зовнішньої та внутрішньої мембран, мітохондріального матриксу. Роль мітохондрій у катаболізмі ліпідів та вуглеводів, продукції АТФ та терморегуляції, синтезі стероїдних гормонів. Поняття про мітохондріальні хвороби. Мітохондріальні регулятори апоптозу та виживання клітин.
Система детоксикації у клітині. Гладка ендоплазматична сітка і пероксисоми. Маркерні ферменти, функціональне значення.

Гладка ендоплазматична сітка – роль у метаболізмі ліпідів та вуглеводів. Спеціалізація ендоплазматичної сітки на депонуванні кальцію, синтезі стероїдних гормонів, виконанні детоксикаційної функції. Роль гладкої ендоплазматичної сітки у відновленні ядерної оболонки після мітозу та реалізації аутофагії при оновленні мембранних органел.


Джерела, механізми утворення та утилізації органел. Внутрішньоклітинна регенерація. Молекулярні механізми, структурні прояви. Роль мікроаутофагії та протеасомної деградації білків у підтриманні структурного гомеостазу клітини.
Включення. Класифікація. Хімічний склад, методи дослідження. Роль у життєдіяльності клітин, зв'язок з органелами.
Тема3. ЯДРО.

Загальна характеристика і функції ядра. Форма, розміри, тинкторіальні властивості, ядерно-цитоплазматичне співвідношення у різних типах клітин.

Основні компоненти ядра: ядерна оболонка, хроматин, ядерце, каріоплазма. Будова і функція ламіни.

Хроматин. Функціональне значення. Хімічний склад хроматину: ДНК і пістонові білки. Рівні та механізми пакування хроматину (нуклеосоми, фібрили, петлі, хромосоми). Еухроматин та гетерохроматин. Зв'язок з синтезом білка (транскрипція). Структурна характеристика при світловій та електронній мікроскопії. Статевий хроматин. Будова хромосоми. Хроматиди. Центромер. Кінетохор. Теломер.


Ядерце. Характеристика при світловій та електронній мікроскопії (кількість і розташування ядерець). Ядерцеві організатори. Структурні компоненти ядерця (аморфна, волокнистаа та зернистаа) частини, їхній хімічний склад. Біогенез рибосом.
Ядерна оболонка (каріолемма). Зовнішня та внутрішня ядерні мембрани, навколоядерний простір. Ядерні пори. Комплекс ядерної пори. Транспорт між ядром та цитоплазмою.
Нуклеоплазма, фізико-хімічні властивості, хімічний склад, значення.

Зміна будови ядра при різних функціональних станах клітини. Структурні прояви посилення транскрипції при активації синтезу білка.

ПОДІЛ і ДИФЕРЕНЦІЮВАННЯ КЛІТИН. РЕАКЦІЯ НА ПОШКОДЖЕННЯ. СТАРІННЯ ТА СМЕРТЬ КЛІТИН.
Життєвий цикл клітини. Низько диференційовані клітини, їхня характеристика.

Проліферація клітин, біологічне значення. Протоонкогени та антионкогени. Клітинний цикл. Періоди інтерфази (G1, S, G2). Точки рестрикції та їх регуляція. Мітоз: фази, морфологічні прояви, регулятори.

Поліплоїдія.
Диференціювання клітин. Епігенетичний контроль. Ядерно-цитоплазматичне відношення. Ультраструктурна характеристика клітин, що виконують різні функції. Функціональна активність клітин та її регуляція.
Реакції клітин на дію факторів пошкодження. Зворотні та незворотні зміни клітин. Їхні морфологічні прояви. Внутрішньоклітинна регенерація: загальна характеристика, біологічне значення.

Адаптація клітин, її значення для збереження життєдіяльності клітин за умов змін навколишнього середовища.


Старіння клітин. Морфологічні прояви та молекулярні маркери. Гибель клітин. Види гибелі клітин (некроз, апоптоз, аутофагія). Апоптоз. Біологічний сенс та значення. Морфологічні прояви. Шляхи індукції апоптозу. Регулятори і молекулярні маркери апоптозу.
Мейоз: фази мейозу, механізми та біологічне значення.

Розділ 2. ЕМБРІОЛОГІЯ

Конкретні цілі:

    • Інтерпретувати джерела розвитку тканин та закономірності гістогенезу

    • Визначати стадії ембріонального розвитку за інформативними морфологічними ознаками, трактувати їх функціональний стан та значення

Тема 4. ЗАГАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ. ДЖЕРЕЛА РОЗВИТКУ ТКАНИН

Періодизація розвитку зародка. Запліднення. Дроблення, імплантація.

Прогенез. Утворення та загальна характеристика гамет.

Запліднення та утворення зиготи.

Дроблення. Тривалість, локалізація, темні та світлі бластомери. Бластоциста. Ембріобласт. Ембріональні стовбурові клітини.
Тема 5. Гаструляція. Фази гаструляції. Загальна характеристика.

Гаструляція, гісто- та органогенез. Біологічні процеси, що лежать в основі розвитку зародка: індукція, детермінація, поділ, міграція клітин, ріст, диференціювання, взаємодія клітин, руйнування. Позазародкові органи.Зародкові листки. Осьовий комплекс зачатків органів. Нотохорда. Пренотохордальна пластинка.Ембріональна індукція. Нейруляція.

Детермінація клітин і диференціювання зародкових листів.

Тема 6. КОНТРОЛЬ ЗАСВОЄННЯ РОЗДІЛІВ 1 І 2. КОЛОКВІУМ: ЦИТОЛОГІЯ ТА ЕМБРІОЛОГІЯ.
Розділ 3. ЗАГАЛЬНА ГІСТОЛОГІЯ

Конкретні цілі:


    • Інтерпретувати джерела розвитку тканин та закономірності гістогенезу

    • Визначати тканини за інформативними морфологічними ознаками, трактувати їх функціональний стан та значення

    • Інтерпретувати реактивність та регенераторні властивості тканин


Тема 7. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТКАНИН. ЕПІТЕЛІАЛЬНІ ТКАНИНИ.
Поняття про тканину. Тканина, як система гістологічних елементів. Характеристика гістологічних елементів: клітини та ї похідні.
Класифікація тканин. Джерела розвитку тканин. Гістогенез як результат диференціювання зародкових листків
Властивості тканин: детермінація, диференціювання, мінливість, адаптація, реактивність, регенерація

Детермінація та диференціювання клітин, їх молекулярно-генетичні основи. Стовбурові клітини, їх характеристика і властивості. Трансдиференціювання.


Види регенерації (фізіологічна, репаративна). Клітинна і внутрішньоклітинна регенерація.
Клітинна терапія як один з напрямків регенераторної медицини.
Епітеліальні тканини. Джерела розвитку. Класифікація епітеліїв. Загальна морфо-функціональна характеристика епітеліальних тканин.
Покривні епітелії. Структурний склад. Цитокератини як маркери різних видів епітеліальних тканин. Роль міжклітинних контактів у організації епітеліального пласта та визначенні функціональних властивостей епітеліїв. Базальна мембрана: структура, молекулярний склад, функціональне значення. Трофіка та іннервація епітеліїв.
Одношарові епітелії. Класифікація. Джерела розвитку, локалізація, будова, функції. Полярність епітеліальних клітин. Спеціалізація плазмолеми епітеліальних клітин. Міжклітинні контакти. Види, молекулярна організація, локалізація, структурні основи бар’єрної функції та забезпечення транспорту через епітелії.
Багатошарові епітелії. Класифікація. Особливості перехідного епітелію. Джерела розвитку, локалізація, будова, функції. Клітинний склад багатошарового епітелію. Локалізація, структурна характеристика та молекулярні маркери епітеліальних стовбурових клітин. Кінетика клітин у багатошарових епітеліях: структурні та молекулярні прояви. Фізіологічна та репаративна регенерація епітеліїв.
Залозистий епітелій. Будова та класифікація залоз. Полярність гландулоцитів. Секреторний цикл, його фази і регуляція.
Екзокринні залози. Кінцеві відділи та вивідні протоки. Кінцеві відділи – будова і функції. Типи секреції. Морфологічні прояви мерокринової, апокринової та голокринової секреції. Особливості фізіологічної та репаративної регенерації залозистого епітелію.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал