Науково-методичний супровід функціонування



Pdf просмотр
Сторінка9/32
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   32
Українська мова в загальноосвітніх навчальних закладах
з навчанням російською мовою
На уроки української мови і мовлення відведено 70 годин, із них спеціально на розвиток усного мовлення – 6 годин, письмового – 7.
Основною метою навчання української мови у 4 класі є формування комунікативної компетентності учнів, тобто умінь і навичок користуватися усіма видами мовленнєвої діяльності у повсякденному житті: розповісти, запитати, прочитати і написати – залежно від потреб.
Важлива роль у навчанні української мови відводиться соціокультурній ліній, покликаній не лише ознайомити учнів з українською культурою, але й етикетною лексикою, звичаями, виховувати почуття громадянськості, толерантності у ставленні один до одного, поваги до інших народів, любові до
України.
Російська мова у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням
українською мовою
Провідна мета вивчення навчального предмета: розвиток у школярів комунікативної компетенції – спроможності засобами мовленнєвої діяльності вирішувати пізнавальні, навчальні, особистісні питання. Елементарне оволодіння російською мовою у 4 класі передбачає збагачення і систематизацію мовних знань, мовленнєвих умінь і навичок, умінь лінгвістичного аналізу, започаткованих у 3 класі.
Відповідно до вікових можливостей 9-10-річних дітей збільшується обсяг прослуханих текстів (170-250 слів); ускладнюються стильові характеристики повідомлення від розмовно-побутового до науково-художнього та науково- популярного; різноманітності набувають і жанри творів для слухання (казка, оповідання-мініатюра, п’єса або уривок із неї, вірш, загадка, скоромовка, висловлювання на лінгвістичну тему). Змінюється також форма перевірки прослуханого: учень обирає один із трьох варіантів відповіді за текстом
(6 запитань про фактичний зміст, основну думку твору, образні вирази).
Російська мова у загальноосвітніх навчальних закладах
з навчанням російською мовою
Навчальною програмою «Російська мова. 4 клас» передбачено подальше удосконалення комунікативної компетентності школярів, розпочатої у 1-3 класах.
Продовжується навчальна робота щодо розвитку у школярів навичок слухання і розуміння тексту, що належить до художнього, розмовного, наукового стилів, з одного прослуховування, урізноманітнюються навички змістового й мовного аналізу прослуханого: школярі зіставляють почуте із сюжетними, предметними малюнками або реальними предметами, знаходять відповідності (невідповідності); створюють словесний малюнок за змістом прослуханого; визначають тип і стиль тексту; вибирають правильні відповіді на запитання до тексту з трьох запропонованих варіантів; висловлюють власні судження щодо прослуханого, зіставляють почуте з власним життєвим досвідом.

100
Подальшого удосконалення набувають і навички продукування висловлювання в діалогічній та монологічній формах. Урізноманітнюється й узагальнений зміст діалогів: питання – уточнювальне запитання – уточнення питання – відповідь; пропозиція – уточнювальне запитання – відповідь – відмова – аргументація власної позиції – відповідь.
Програмою передбачено й збагачення навичок монологічного мовлення, зокрема диференціацію учнями вимог до усного висловлювання (відповідність темі, наявність власної позиції, послідовність у розвитку думки, використання різних засобів зв’язку в тексті); закріплення навичок побудови висловлювання з урахуванням інтересів, можливостей співрозмовника (тема, приклади, описи, доведення тощо). Ускладнюються форми репродуктивного висловлювання: від детального або вибіркового переказу за допоміжними матеріалами (план, опорні слова та сполучення слів) – до творчих видів переказу (самостійно прочитаного, побаченого, почутого) з внесенням доповнення в матеріал для переказу (опис обставин, зовнішності персонажів, судження про вчинки персонажів, приклад з власного життєвого досвіду та ін.).
Подальшого удосконалення мають набути й навички читання й писемного мовлення. Крім розвитку техніки читання, продовжується робота з формування навичок роботи з дитячою книгою та твором, збагачення характеристик читання вголос (правильність, свідомість, інтонаційна виразність) та мовчки (правильність, швидкість, свідомість). Розвиток писемного мовлення передбачає удосконалення техніки письма, закріплення графічних навичок письма, стимулювання швидкості письма, закріплення навичок оформлення письмової роботи, а також перехід від елементарних репродуктивних форм (письмо по пам’яті, детальний та вибірковий переказ розповідного тексту) до творчого переказу з доповненням початкового висловлювання, редагування тексту, залучення школярів до вільного письма через складання листа, записки, вітання, запрошення, оголошення.
Літературне читання
Зміст програми спрямований на досягнення мети – розвиток дитячої особистості засобами читацької діяльності, формування читацької компетентності молодших школярів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентностей, ознайомлення учнів із дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення курсу літератури в основній школі.
Коло читання у 4 класі розширюється і систематизується шляхом упорядкування й узагальнення знань про раніше відомі жанри (прислів’я, приказки, лічилки, загадки, скоромовки, усмішки, казки (про тварин, чарівні), легенди, народні пісні, поезію, байки, п’єси, оповідання, повісті, повісті-казки, науково-художні, науково-популярні твори) і авторів; ознайомлення з новими жанрами (міфи про створення світу і людей, притчі), видом казок (соціально- побутові) й історичними оповіданнями та залучення нових імен.

101
Твори різних жанрів і різної тематики виховують любов і пошану до рідної землі, мови, традицій українського та інших народів, утверджують людяність, честь, дружбу, працелюбність.
Вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів: співвідносити твір із певним жанром, розрізняти казку народну і літературну, називати прізвища,
імена українських письменників-класиків та письменників, із творами яких неодноразово знайомилися під час навчання, знати сюжет 6-7 народних казок різних видів, літературних творів, їхніх авторів. Протягом навчання в 4 класі учні мають вивчити напам’ять 8 віршів, 2 уривки прозових творів,
8-10 прислів'їв тощо.
Провідне місце у сприйманні й засвоєнні навчального матеріалу належить читанню мовчки. У роботі з текстом збільшується питома вага вправ і завдань на розвиток смислової сторони читання.
У змістовій лінії «Формування і розвиток навички читання» визначаються особливості роботи над формуванням повноцінної навички читання вголос
(читання правильне, усвідомлене, виразне, у темпі, визначеному програмою, та мовчки у темпі не нижчому 110 слів за хвилину). Зростає рівень самостійності учнів у виборі та правильному застосуванні засобів інтонаційної виразності під час читання вголос творів різних жанрів.
У наступних лініях програми визначено зміст роботи над навчанням учнів усвідомлено сприймати художній твір з урахуванням його жанрових особливостей, формуванням уваги у дітей до засобів створення художніх образів (епітетів, порівнянь, метафор, повторів, гіпербол), емоційно-оцінного ставлення до прочитаного, загальнонавчальних умінь і навичок. Звертається увага на виявлення авторської позиції щодо зображеного, самовираження дітей через творчу діяльність у зв’язку з прочитаним і самостійний вибір, читання й усвідомлення дитячої книжки.
Українське літературне читання
у загальноосвітніх навчальних закладах
з навчанням російською мовою
Особлива увага звертається на формування і розвиток: навички читання вголос, яка охоплює техніку (спосіб читання, правильність, чіткість, виразність, темп) та смислову сторону – розуміння прочитаного; навички читання мовчки – «очима» та розуміти прочитане, оскільки ця навичка необхідна у повсякденному житті. Для формування цієї навички потрібно виконувати спеціальні завдання, спрямовані на розвиток швидкості читання мовчки та перевірки розуміння прочитаного.
Важлива роль у формуванні читацької компетентності відводиться розвитку вмінь самостійно читати художні твори українських письменників.





102
Російське літературне читання
у загальноосвітніх навчальних закладах
з навчанням російською мовою
Заплановано комплексну підготовку, яка поєднує удосконалення навичок читання, опанування прийомів змістового, художньо-естетичного аналізу твору та самостійне ознайомлення зі світом книг на основі сформованих читацьких умінь.
Коло дитячого читання становить 150-250 літературних творів зі спрямованістю тематики: «Батьківщина», «Світ людей», «Світ навколо нас».
Твори, пропоновані для читання, – це зразки фольклору, окремі твори античної літератури в сучасних переказах для дітей, література ХІХ та ХХ століть, твори сучасних авторів.
Формування уявлень про жанри літератури відбувається на матеріалі як відомих учням жанрів (ігровий фольклор, загадки, прислів’я, приказки, пісні, казки, вірші), так і нових – байки, повісті, романи, літературний коментар.
Читацький кругозір школярів має збагатити історична, пригодницька, біографічна, прикладна книга.
Систематична увага має бути приділена літературознавчій пропедевтиці: формуванню уміння цілеспрямовано користуватися довідково-інформаційним та ілюстративним апаратом книги під час читання художніх творів, текстів пізнавального й наукового характеру; уміння передбачати при читанні подальший розвиток подій на основі специфіки жанру, особливостей характеру, поведінки персонажів; уміння в ході читання науково-художніх творів розрізняти наукову інформацію й образну систему; уміння користуватися додатковими джерелами для уточнення розуміння тексту; уміння коротко переказувати твір, брати участь у колективному складанні плану твору тощо.
Ураховуючи вікові особливості дітей 9-10-ти років, спрямованість їхніх читацьких інтересів, передбачене практичне розрізнення казок: чарівних, про тварин, побутових; узагальнюються уявлення школярів про жанрові особливості казки, зокрема чарівної.
Важливим для читацького досвіду є формування уявлень про тему та
ідею, сюжет і композицію прочитаного твору, становлення умінь характеризувати персонаж у вільному висловлюванні, орієнтуючись на вчинки та наявні у тексті характеристики.
Змістовий аналіз творів має доповнюватися аналізом художніх засобів, використаних для створення художнього образу. З цією метою без введення термінології у школярів формуються уявлення про мову твору: значення використання порівнянь, епітетів, метафор, гіпербол, іронії та ін.; закріплюються навички використання окремих особливостей емоційних, зображувальних, виразних засобів мови при аналізі твору як доказового аргументу суджень.
Пріоритетним напрямом літературної освіти є збагачення досвіду мовленнєвої і творчої діяльності школярів, зокрема навичок виразного читання твору після цілеспрямованої самостійної підготовки; участі в колективній бесіді

103 за прочитаними книгами з доповненням додатковими відомостями та фактами, в інсценуванні й драматизації в ролі актора.
Результатом формування самостійної читацької діяльності учнів
4-х класів має стати систематичне самостійне навчальне читання поза класом, поглиблене розуміння змісту твору; самостійне читання книг за інтересами й навчальною метою; вибір книги з урахуванням особистісних переваг, навчальної мети.
Предмети художньо-естетичного циклу
Музичне мистецтво учні 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів вивчатимуть за чинною навчальною програмою «Музичне мистецтво»
(авт. Хлєбникова Л.О., Дорогань Л.О., Івахно І.М., Кондратова Л.Г.,
Корнілова О.В., Лобова О.В., Міщенко Н.І.). Програма має тематичну побудову, що дає змогу об’єднати різні види музичної діяльності учнів
(сприймання музики, виконання, засвоєння необхідних музичних понять і термінів, елементарне музикування, інсценування пісень, ритмічна й пластична
імпровізація тощо) на одному уроці.
Розкриття на уроках тематизму програми 4 класу («Музика мого народу»
(І семестр), «Музика єднає світ» (ІІ семестр) сприятиме усвідомленню учнями краси і глибини музичного мистецтва українського народу, осягненню
інтонаційних особливостей української народної та професійної творчості; відчуттю національної своєрідності музики різних народів світу.
Упродовж опанування теми першого семестру учні мають отримати уявлення про джерела і традиції української народної музичної творчості; дізнаються про розмаїтість жанрів української народної музики (дитячий фольклор, колискові, календарно-обрядові, жартівливі, жартівливо-танцювальні пісні (зокрема, коломийки), історичні, думи та ліричні пісні), ознайомляться з музикою і складом українського національного інструментального ансамблю
«троїсті музики» та творами українських композиторів.
У ІІ семестрі учні знайомляться з особливостями музичного мистецтва народів Прибалтики, Кавказу, Середньої Азії, країн Європи та світу, дізнаються про взаємовплив і взаємозбагачення музики різних народів та роль композиторів у встановленні зв’язків між музикою різних народів.
Як і в попередні роки навчання, на уроках музичного мистецтва слід приділяти особливу увагу розвитку в дитини здатності до співпереживання почуттів і емоційних станів, що виражає музика; до осягнення художньо- образної суті музичного мистецтва у найпростіших виявах. Цей процес має відбуватися комплексно в усіх видах діяльності на уроці: виконанні вокальних творів, сприйманні й аналізі творів музичного мистецтва та музично-творчій діяльності (імпровізації, інсценуванні сюжетів пісень, складенні елементарних танців, темброво-ритмічних супроводів, «грі» на уявних та (за наявності) елементарних музичних інструментах тощо).
Провідними завданнями на уроках музичного мистецтва у 4 класі має стати: активне сприяння в осягненні учнями інтонаційних особливостей музики українського народу, визначенні спільних й відмінних рис народної та

104 професійної творчості; осягнення учнями національної своєрідності, спільного й відмінного в музиці різних народів; формування усвідомлення ролі музики як загальнолюдської мови, яка, не потребуючи перекладу, є зрозумілою для людей різних країн.
Образотворче мистецтво у 4 класі опановуватиметься за чинною навчальною програмою «Образотворче мистецтво» (авт. Шмагало Р.Т.,
Марчук Ж. С., Вачкова І. Б., Чорний О. В., Гнатюк М. В.).
Програма має тематичну побудову, що дає змогу об’єднати різні види художньої діяльності учнів (сприймання творів образотворчого мистецтва, засвоєння необхідних мистецьких понять і термінів, і, власне, художньо-творча діяльність) на одному уроці.
Тематизм змісту 4 класу об’єднаний провідною ідеєю року – «Художній образ в мистецтві», завдяки чому учні впродовж навчального року мають отримати чітке уявлення про специфіку вирішення художнього образу в різних видах образотворчого мистецтва.
Велика увага на уроках у 4 класі має приділятися специфіці створення фантастичних (казкових) та реалістичних образів, а також розумінню різниці між декоративною та реалістичною манерою зображення. У 4 класі розширюється коло відомостей про основні жанри образотворчого мистецтва
(пейзаж, портрет, натюрморт, анімалістичний), удосконалюються навички створювати (на елементарному рівні) сюжетно-тематичні картини.
Під час підготовки до уроків велику увагу слід приділяти ознайомленню з художніми традиціями рідного краю, розширювати коло відомостей про осередки народних художніх промислів України.
Упродовж 4 класу діти продовжать опановувати різноманітні художні техніки, а саме: графічні, живописні та змішані (гратографія, гризайль, малюнок гумкою, монотипія, плямографія, штампування), а також удосконалюватимуть свої навички у ліпленні, конструюванні, створенні аплікацій, колажів, оригамі, творів з паперопластики тощо.
Варіантом опанування мистецтва у загальноосвітній школі є
інтегрований курс «Мистецтво», зміст якого об’єднує домінантні базові дисципліни музичне і образотворче мистецтво із залученням інших видів мистецтва – хореографії, театру, кіномистецтва. Спільними для всіх видів мистецтва є відображення в художніх образах закономірностей людського буття, що зумовлює єдину тематичну структуру програми «Мистецтво», логіку об’єднання навчального матеріалу в цілісні тематичні блоки. Зміст чинної програми інтегрованого курсу «Мистецтво» (авт. Масол Л.М., Гайдамака О.В.,
Очеретяна Н.В., Дмитренко О.М.) у 4 класі об’єднаний спільною темою навчального року «Світ у мистецьких шедеврах».
Упродовж опанування цієї теми учні знайомитимуться з жанровими особливостями музичного фольклору рідного краю (тема 1 «Мій мальовничий, світанковий край»), мистецтвом народів, які проживають на Україні та далеко за її межами (тема 2 «Ми діти твої, Україно!», тема 3 «Подорожі країнами і континентами»), отримають уявлення про різні музичні форми; дізнаються про

105 поширені види декоративно-ужиткового мистецтва українського народу та різновиди художньої творчості народів, що проживають на території України та далеко за її межами; порівнюватимуть особливості музичного та образотворчого мистецтва народів світу; здійснюватимуть «мистецькі мандри» від далекого мистецького минулого до майбутнього (тема 4 «Дзвони минулого, шляхи майбутнього»).
На уроках мистецтва слід звертати увагу учнів на єдність змісту і форми в художніх творах, багатство способів художнього вираження людських почуттів
і ставлень до багатогранного світу художніх образів. Паралельно потрібно здійснювати формування елементарних уявлень про історичні й географічні координати розвитку мистецтва, узагальнення знань учнів щодо видової та жанрової специфіки мистецтв, особливостей їх художньо-образних мов, стимулювати емоційно-ціннісне ставлення учнів до мистецтва, створювати умови для художньо-творчої самореалізації.
Провідними видами діяльності на уроках мистецтва у 4 класі залишаються сприймання й аналіз-інтерпретація творів мистецтва та художньо- творча діяльність (хорова, художньо-практична).
Важливого значення слід приділяти застосуванню на уроках
інтегративних художньо-педагогічних технологій, методів і прийомів стимулювання асоціативно-образного мислення (міжвидові мистецькі паралелі, аналогії, порівняння тощо), що зумовлено спільним тематизмом, який об’єднує мистецький матеріал різних видів мистецтва. Також на уроках доцільно застосовувати ігрові, інтерактивні, проблемно-евристичні технології; пошуку учнями в мистецтві особистісно значущих смислів, співзвучних власному досвіду.
Математика
Навчання математики у 4 класі розпочинається розділом «Узагальнення й систематизація навчального матеріалу за 3 клас». Його метою є актуалізація знань і вмінь учнів, пов’язаних із нумерацією трицифрових чисел, узагальнення усних прийомів обчислення (якщо міститься один і більше переходів через розряд, то доцільним є застосування письмового прийому додавання і віднімання). Окремими питаннями розділу є
- дослідження залежності результатів арифметичних дій від зміни одного з компонентів, що є підґрунтям прийому округлення;
- систематизація знань учнів про ділення з остачею та відповідних умінь, що є підготовкою до ознайомлення з письмовим діленням.
Наступний розділ програми – «Письмові прийоми множення та ділення».
Важливо досягти вимоги програми щодо застосування учнями алгоритму письмового множення на двоцифрове число, що надасть можливість перенести відомий спосіб дії на випадки множення багатоцифрових чисел на одноцифрове. Під час ознайомлення з алгоритмом письмового ділення варто зважати, що ця дія є складною за своєю структурою, тому на перших етапах не варто вимагати від учнів розгорнутого пояснення алгоритму.

106
Центральним розділом є «Нумерація багатоцифрових чисел», для засвоєння якого доцільно використовувати таблиці розрядів і класів. Учні мають не лише визначати розрядний склад числа, а й подавати число у вигляді суми чисел першого і другого класів, що підготує їх до виконання оберненої дії – заміни суми розрядних доданків (або суми чисел першого і другого класів) багатоцифровим числом. Певну увагу слід приділити також утворенню багатоцифрових чисел загальним способом – прилічуванням одиниці до попереднього числа та відлічуванням одиниці від наступного числа.
Важливим питанням нумерації є визначення загальної кількості одиниць певного розряду. У концентрі «Тисяча» учні визначали кількість десятків і сотень у числі, «прикриваючи» справа в записі числа відповідну кількість цифр.
За аналогією можна познайомити і зі способом визначення загальної кількості тисяч, десятків тисяч, сотень тисяч в багатоцифровому числі. Така робота є підґрунтям до усних обчислень на основі нумерації багатоцифрових чисел. У концентрі «Багатоцифрові числа» передбачається розвиток уміння виконувати письмове додавання і віднімання багатоцифрових чисел до рівня навички, для цього доцільно перенести відомий учням із 3-го класу спосіб дії на випадки обчислення з багатоцифровими числами. Відомі письмові прийоми множення та ділення теж доцільно перенести в нову ситуацію – на випадки множення та ділення багатоцифрових чисел, спочатку на одноцифрове, а потім на двоцифрове число.
Розділ змістової лінії «Числа. Дії з числами» – «Дроби» вивчається на наочній основі, з постійним поясненням значення знаменника і чисельника.
Порівняння дробів із рівними знаменниками спочатку відбувається на наочній основі, а потім у результаті індуктивного узагальнення формулюється правило.
З метою введення правил знаходження дробу від числа (числа за величиною його дробу) доцільно спочатку актуалізувати правило знаходження частини від числа (числа за величиною його частини).
Розширення геометричної компетенції в 4-му класі відбувається за рахунок ознайомлення учнів із видами кутів.
Змістова лінія «Математичні вирази. Рівності. Нерівності» зазнала найбільше змін. З програми вилучено рівняння, у яких один із компонентів поданий виразом зі змінною, а також ознайомлення учнів з алгебраїчним методом розв’язування складених задач. Але для реалізації наступності між початкової та основною школою вчитель може розглядати ці питання разом із учнями, які прагнуть працювати на високому щаблі складності.
Змістова лінія програми «Величини» реалізується під час вивчення нумерації чисел шляхом узагальнення і систематизації знань учнів одиниць вимірювання довжини, маси, часу, вартості. Під час вивчення арифметичних дій дітей вчать виконувати додавання і віднімання простих та складених
іменованих чисел, множити та ділити іменовані числа на одноцифрове число, ділити іменоване число на іменоване.
У 4-му класі учні ознайомлюються з новою величиною – швидкістю руху тіла при рівномірному прямолінійному русі, з одиницями швидкості, правилом

107 та формулою знаходження швидкості. Увагу учнів звертають на те, що процес руху тіла описує трійка взаємопов’язаних величин: подоланий шлях, швидкість
і час; подоланий шлях є загальною величиною, швидкість – це величина одиниці виміру. Під час розв’язування простих задач на підставі застосування залежності значення добутку від зміни одного з множників можна дослідити залежність подоланого шляху від зміни швидкості руху при сталому часі або від зміни часу руху при сталій швидкості.
Ще однією новою величиною, з якою знайомляться учні 4-го класу, є площа фігури. Важливим етапом вивчення цієї теми є засвоєння правила знаходження площі прямокутника та відповідної формули. Правило вводиться на практичній основі шляхом розбиття прямокутника на квадратні сантиметри і дослідження способів обчислення кількості квадратних сантиметрів, що вміщуються в ньому. З програми вилучено матеріал, пов'язаний із співвідношеннями між одиницями вимірювання площі.
Реалізовуючи змістову лінію програми «Сюжетні задачі», у 4-му класі розв’язують прості задачі з величинами – швидкість руху тіла, час руху та подоланий шлях; прості задачі на знаходження площі прямокутника та обернені до них; прості задачі, що містять три компоненти: час початку події, тривалість події та час закінчення події. Серед складених задач учням пропонуються наступні: задачі з новими групами взаємопов’язаних величин; задачі на знаходження дробу від числа та числа за величиною його дробу; типові задачі, що містять однакову величину (на знаходження четвертого пропорційного); задачі на подвійне зведення до одиниці; задачі на пропорційне ділення; задачі на знаходження невідомих за двома різницями; задачі на процеси (на спільну роботу, на рух).
Певна увага приділяється задачам із буквеними даними, які можуть бути використані з метою залучення учнів до запису розв’язання задачі виразом з подальшим обчисленням його значення.
З метою формування в учнів уміння розв’язувати задачі вчитель має звернути увагу на підрозділ програми «Загальні прийоми розв’язування задач», у якому визнається порядок роботи над задачею: аналіз змісту задачі; подання результатів аналізу тексту задачі у вигляді допоміжної моделі; складання плану розв’язування задачі (як у результаті аналітичного чи синтетичного пошуку розв’язування задачі, так і в результаті актуалізації учнем загального способу розв’язування типової задачі), запис розв’язання задачі й відповіді, перевірка розв’язання.
Зауважуємо, що запис розв’язання задачі по діях з поясненням та запис розв’язання задачі виразом – це лише дві різні форми запису, а не два способи розв’язування задачі. Розв’язування задачі різними способами передбачає різні шляхи задоволення вимоги задачі.

108
Розв’язування задачі іншим способом є одним із способів перевірки правильності розв’язання задачі (непряма перевірка). Також, з метою перевірки, можна скласти і розв’язати обернену задачу.
Основний акцент у вивченні змістової лінії програми «Робота з даними» ставиться на опануванні на практичному рівні способів подання інформації; формуванні вміння працювати з інформацією, яка подана в різний спосіб
(читати і розуміти, знаходити, аналізувати, порівнювати), заносити дані до таблиць, використовувати дані для розв’язування практично зорієнтованих задач.
З огляду на зазначене вище варто зробити висновок, що зміст і процес навчання математики в 4-му класі підпорядкований двом провідним цілям: виконати вимоги Державного стандарту (вони подають своєрідну модель випускника початкової школи); сформувати в учнів готовність до навчання в
5-му класі наступної ланки освіти (забезпечити наступність).


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   32


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал