Науково-методичний супровід функціонування



Pdf просмотр
Сторінка30/32
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   32

Звичайно, цей історико-культурний пласт глибше пізнається й розуміється через пізнання історії своєї родини й роду, селища чи міста, особистісного вкладу в збереження та примноження культурних цінностей і природних багатств рідного краю. Це, зокрема, проекти, пов’язані з ювілейними і пам’ятними датами у житті українського народу, області, міста чи села, легендами та історичними постатями, народними символами. Серед них:
«Кіровоградщина – перлина степу», «Рідний край любити, для нього вірити, творити!», «Історико-культурна спадщина Кіровоградщини» зі створення буклету «Пам’ять народу нетлінна…», «Кіровоградщина – перлина в намисті
України» (до 75-річчя утворення Кіровоградської області), «Крокуй
Новгородко, моя степовичко…», «Моє село, для мене ти єдине», «Сім чудес села Велика Северинка», «Рідний край, де ми живемо, Україною зовемо», «Я і моя родина», «Моя маленька батьківщина», «Козак Мамай: історична дійсність чи легенда» (Новгородківський, Кіровоградський, Маловисківський райони);
«О роде наш красний, роде наш прекрасний», «Вишивана Україна» «Хліб – мірило людського життя та культури» (Світловодський район), «Калина – одвічна сила України», «Козацькими стежками села Цибулевого»,
«Кіровоградщина у дзеркалі часу» (м. Олександрія, Знам’янський район).
Широко використовується бібліотекарями потенціал шкільних та місцевих музеїв, де діти мають змогу ознайомитися зі сторінками історичного, трагічними та героїчними сторінками минулого та сьогодення села чи міста, навчального закладу, духовної та культурної спадщини, природних багатств. На базі музеїв організовуються зустрічі з видатними випускниками школи, ветеранами праці та війни, знаними людьми села чи міста. У співпраці з керівниками музеїв, бібліотекарі ініціюють дослідницько-пошукову роботу читачів.
Варто зазначити, що дані дослідження поповнюють музеї та музейні кімнати навчальних закладів, теки бібліотек, стають основою тематичних книжкових виставок тощо. Серед них: «Люби і знай свій рідний край»,
«Відроджені імена», «Антологія української пісні», «Видатні особистості нашого краю», «Відлуння віків», «Героїчні постаті історії Кіровоградщини»,
«Дотик до прекрасного».
Особливе місце у системі формування ціннісних орієнтацій читачів, зокрема, виховання почуття національного патріотизму й гордості за талановитий свій народ, його мову, а також усвідомлення причетності до його
історії, духовної і культурної спадщини, займає популяризація творчості

333 українських письменників. Чільне місце відводиться письменникам-ювілярам та письменникам-землякам. Залучаючи читацький актив, бібліотекарі організовують творчі зустрічі, дослідження, за результатами яких створюються літературні карти, буклети, віртуальні виставки та презентації книг. Ці матеріали доповнюють виставки бібліотек, експозиції музеї, виставляються на сайти бібліотек чи шкіл, персональні сайти, блоги бібліотекарів. На цих web- ресурсах розмішено й посилання на сайти дитячих бібліотек України, музеїв, персональні сайти письменників, де можна ознайомитися як з матеріалами про життєвий і творчий шлях письменників, так із їх творами.
При цьому бібліотекарі не лише знайомлять школярів із життєвим, творчим шляхом і літературними надбаннями видатних особистостей, а й акцентують увагу на їх особистісних якостях, любові до рідної землі, бажанні бачити її вільною і процвітаючою.
Особливий акцент було зроблено на постаті великого Кобзаря (у рамках відзначення 200-річчя з дня народження Т.Г.Шевченка). Зокрема, вивчалася його творча спадщина, розгорталися виставки («Тарас Шевченко – великий син
України», «Вклоняємося ми тобі, Кобзарю, за любов до неньки-України»,
«Славний син вільної України», «Всесвітній вінок Кобзареві»), проводилися читання, інсценізація його творів, віртуальні подорожі музеями Т.Г. Шевченка та визначними місцями, пов’язаними з великим Кобзарем, а також ініціювалися краєзнавчі дослідження («Славетний рід великого Кобзаря на Знам’янській землі»), проектну діяльність, що дозволило поповнити відео-, фотоматеріалами музеї та музейні кімнати навчальних закладів. При цьому бібліотекарі широко використовували ресурси сайтів музеїв, державних бібліотек, науково- методичної лабораторії виховної роботи і формування культури здоров’я.
Зверненням до українських художніх творів бібліотекарі не лише мотивують учнів до активного читання, а й сприяють розширенню україномовного простору, формуючи ціннісне ставлення до мови як до коду нації. Вони намагаються донести до читачів не лише красу і милозвучність української мови, а й уміння передавати її багатство у відтворенні найтонших відчуттів людини через вишукані зразки у творах українських письменників, серед яких: Леся Українка, Ліна Костенко, Василь Симоненко, Євген Гуцало,
Михайло Стельмах, Олександр Довженко [7].
Бібліотекарі ініціюють очні та віртуальні зустрічі з письменниками- ювілярами («Письменники рідного краю – лауреати обласної літературної премії Є. Маланюка»); проектну діяльність («Стежками літературного
Приінгулля»); спільно з бібліотечним активом створюють віртуальні літературні карти і путівники («Літературна Кіровоградщина», «Літературна мапа Компаніївщини»), мультимедійні презентації творів письменників- земляків (Ю. Матівоса «Місто на сивому Інгулі», Г. Третяк «Подорож по
Україні»), віртуальні виставки («Геніальна дочка українського народу» до ювілею Лесі Українки, «Ліна Костенко – поет і мислитель», «Творчі зустрічі з
Антоніною Царук» та ін.).

334
Популяризація сучасних дитячих творів, зокрема, «Козацька абетка»
О. Яремчук, «Україна – рідний край» Г. Чубач, історичних оповідань
А. Кащенка, «Я громадянин України» О. Сташук та ін., що проходить з використанням інтерактивних технологій, не лише підвищує інтерес читацької аудиторії, а й, головне, допомагає дитині відчути свою причетність до історії й культури українського народу.
Сьогодні, у складний для держави і українського народу час, особливого значення набувають такі поняття як «героїзм», «незалежність і територіальна цілісність», «волонтерство». Ці поняття засвоюються через розповіді учасників, читання книг, статей, перегляди і обговорення фільмів, фоторепортажів про події на сході нашої країни, приклади мужності й звитяги захисників України як з історичного минулого, так і нинішніх воїнів-героїв, які боронять нашу державу від російської агресії [5].
Бібліотекарі разом з читачами є активними учасниками акцій «Зірка пам’яті», проектів «Герої не вмирають», «Ви – наша гордість, наша слава» зі збору матеріалів про учасників АТО. Вони ініціюють написання листів та виготовлення сувенірів для воїнів АТО (малюнків, власних книжок), долучаються разом з читачами до посильної волонтерської діяльності
(проведення концертів, виготовлення маскувальних сіток, в’язання шкарпеток).
При цьому бібліотекарі практикують проведення майстер-класів з виготовлення сувенірів.
Варто зазначити, що стає доброю традицією використання української національної та державної символіки, українського традиційного одягу, жовто- блакитних кольорів в оформленні виставок, інтер’єру бібліотеки, а також при оформленні сувенірів, закладок для книг, вітальних листівок тощо.
Бібліотекарі підтримують ініціативу дітей.
Використовуючи різноманітні традиційні бібліотечні методи і форми та сучасні технології, бібліотекарі спрямовують свою діяльність на створенням ефективної системи інформаційно-методичного забезпечення виховання громадянин-патріотів зі сформованою «новою системою цінностей, котра
ґрунтується на національній гордості та гідності», які стануть успішними особистостями, відповідальними громадянами, повноцінними членами суверенної, вільної України.
Зважаючи на важливість проблеми становлення громадянина-патріота зі сформованою системою цінностей, варто акцентувати увагу освітянської громади, методичних служб всіх рівнів на створення умов для забезпечення реалізації даного питання і бібліотеками навчальних закладів.
Тож, методичним службам на місцях важливо, зокрема й під час серпневих конференцій, привернути увагу громади регіону до проблем бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів, проаналізувавши їх реальні можливості щодо створення ефективної системи інформаційно-методичного забезпечення позитивного соціокультурного та духовного простору, спрямованого на формування системи цінностей школярів, котра ґрунтується на національній гордості й гідності та національних і європейських цінностях.

335
Варто також окреслити основні аспекти щодо поліпшення умов функціонування бібліотек, зокрема їх матеріально-технічного забезпечення як
інформаційних центрів навчальних закладів (комп’ютеризація, доступ до мережі Інтернет), що підвищить їх можливості у створенні інформаційно- ресурсної бази, спрямованої на повноцінну й оперативну підтримку освітнього процесу, виховуючого середовища.
Акцентувати увагу керівників навчальних закладів на значенні та ролі бібліотеки як центру духовності й культури у інформаційно-методичному забезпеченні та підтримці становлення й розвитку виховуючого середовища й духовного простору навчального закладу, що тісно пов’язано національно- патріотичним вихованням, з успадкуванням школярами духовних і культурних надбань українського народу і спільних цінностей української нації,
усвідомленням ними важливості активної громадянської позиції кожного.
Важливо у навчальних закладах створювати умови щодо:

цілеспрямованого інформаційно-ресурсного забезпечення бібліотекою освітньо-виховного процесу;

вирішення стратегічних завдань виховання у молодого покоління почуття національного патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції та патріотичної свідомості;

надання доступу бібліотекарям до ресурсів навчального закладу та мережі Інтернет з метою розширення можливостей оперативного й ефективного їх подальшого використання та надання інформаційних послуг користувачам.
Методичним службам відділів, управлінь освіти райдержадміністрацій, міських рад необхідно приділити особливу увагу створенню умов цілеспрямованого підвищення професійної компетентності бібліотекарів у системі безперервного навчання, спрямування на максимальне задоволення їх професійних потреб у контексті реалізації проблеми формування ціннісних орієнтацій школярів та варто передбачити: створення банку інформації нормативних документів, методичних рекомендацій, друкованої продукції, електронних ресурсів
(фото-, відеоматеріалів, творів мистецтва), сайтів музеїв, бібліотек, навчальних закладів (зокрема, сайту науково-методичної лабораторії виховної роботи і формування культури – Режим доступу: http://koippo414.at.ua/) для забезпечення розширення інформаційно-ресурсної бази бібліотек навчальних закладів регіону; у рамках методичних формувань (семінарів-практикумів, майстер- класів, творчих лабораторій та панорам бібліотекарів та ін.) розгляду питань
інформаційного забезпечення бібліотеками виховуючого середовища та духовно-культурного простору навчальних закладів, спрямованого на формування у дітей відповідальної патріотичної поведінки, моральних і духовних якостей, світогляду справжнього громадянина України, акцентуючи увагу на прикладах творчих напрацювань бібліотекарів регіону, області та використанні матеріалів власних веб-ресурсів, сайтів;

336 мотивацію бібліотекарів до їх активної участі у запропонованих методичних формуваннях, а також в обласних, районних чи міських методичних заходах, де презентувати приклади творчої співпраці з музеями
(шкільними, сільськими, районними, міськими, обласними), державними бібліотеками, громадськими організаціями у питаннях формування системи цінностей школярів; вивчення та поширення кращого досвіду бібліотекарів у плані реалізації вищеозначеної проблеми та представлення їх на сайтах відділу освіти, методичного кабінету (центру), блогах методистів. Матеріали можуть доповнюватися презентаціями книг, проектів, зустрічей, циклами віртуальних виставок, заочними та віртуальними екскурсіями, фотоматеріалами, відеороликами, репортажами, нетрадиційними бібліотечними заходами та ін.; популяризацію кращого позитивного досвіду роботи бібліотекарів щодо підтримки виховуючого середовища, духовного і культурного простору на обласному й всеукраїнському рівнях; створення бібліотекарями власних веб-ресурсів та презентацію їх користувачам.
Література
1. Бех І. Д., Чорна К. І. Програма українського патріотичного виховання дітей та учнівської молоді. – Київ, 2014. – 29 с.
2. Виховуємо громадян-патріотів
України:
[науково-методичний посібник] / авт. кол. за заг. кер. К.І. Чорної. – Черкаси : видавництво ЧОІПОПП,
2012. – 268 с.
3. Кіровоградщині – 75: Розробки уроків і позакласних заходів для проведення Першого уроку в 2013/2014 навчальному році / укладачі:
Ю.В. Міцай, Ю.С. Митрофаненко, С.М. Пляка, Н.С. Черткова. – Кіровоград,
2013. – 248 с.
4. Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді
[Електронний ресурс].

Режим доступу : http://mon.gov.ua/

5. Методичні рекомендації з організації патріотичного виховання дітей та учнівської молоді у 2014/2015 навчальному році: лист Міністерства освіти і науки України від 27.11.2014 р. № 1/9-614
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/ua/about-ministry/normative/3197.
6. Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах
[Електронний ресурс]. –
Режим доступу http: //koippo414.at.ua/2015/PATRIOT_VYHOV/metodichni_
rekomendaciji_shhodo_nacionalno-patriot.pdf
7. Міцай, Ю.В. Методичні рекомендації щодо посилення громадянсько- потріотичного виховання дітей та учнівської молоді
[Електронний ресурс] /
Ю.В. Міцай.

Режим доступу : http://koippo414.at.ua/2015/PATRIOT_
8. Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України: наказ МОН МС України від 31.10.2011 р. № 1243
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://osvita.ua/legislation/
Ser_osv/24565/http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/24565/.

337 9. Система патріотичного виховання дітей та учнівської молоді в умовах модернізаційних суспільних змін: навч.-метод. посібник / Авт. кол. : І.Д. Бех,
К.О. Журба, В.А. Киричок та ін. – К. : Пед. думка, 2011. – 240 с.
10. Україна – єдина країна. Розробки уроків і позакласних заходів для проведення Першого уроку у 2014/2015 навчальному році: [методичний посібник] / укладачі: Ю.В. Міцай, С.М. Пляка, О.П.Третяк, О.В. Ревнивцева. –
Кіровоград: ФО-П Александрова М.В., 2014. – 172 с.
11. Ціннісні орієнтації та їх роль у житті людини [Електронний ресурс]. –
Режим доступу : http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/774/66/.
12. МИ – УКРАЇНЦІ (Громадянсько-патріотичне виховання дітей та учнівської молоді): електронний каталог [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://koippo414.at.ua/index/gromadjansko_patriotichne_vikhovannja/0-
254.

ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА В РЕГІОНІ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАПРОВАДЖЕННЯ
ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ ДИТИНИ В КЛАСІ З
ІНКЛЮЗИВНИМ НАВЧАННЯМ

І.В. Червонець,
завідувач науково-методичної лабораторії з інклюзивного та інтегрованого навчання кафедри педагогіки, психології і корекційної освіти комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»;
А.Л. Басиста,
учитель початкових класів комунального закладу «Навчально-виховне об’єднання № 6 «Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, центр естетичного навчання «Натхнення» Кіровоградської міської ради
Кіровоградської області»
Сучасний етап соціально-економічної перебудови суспільства знаменується актуалізацією питань усвідомлення нових і розширення усталених завдань та цінностей щодо навчання і виховання дітей з особливими освітніми потребами. Наразі модернізація освіти спрямована в першу чергу на удосконалення існуючої системи спеціальної освіти та пошук нових шляхів
надання якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітніх навчальних закладів.
Запровадження інклюзивних підходів у педагогічну практику повністю відповідає головним демократичним засадам і цінностям, гуманістичним поглядам, змінюються підходи щодо організації, структури та супроводу навчально-виховного процесу дітей з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього навчального закладу. Це заклад, що забезпечує безбар’єрне фізичне середовище, адаптує навчальні програми та плани, методи

338 та форми навчання, забезпечуючи тим самим успішне навчання всіх дітей, у тому числі дітей з особливими освітніми потребами; залучає батьків, або осіб, які їх замінюють до співпраці; взаємодіє з фахівцями для надання спеціальних послуг відповідно до різних освітніх потреб дітей; створює атмосферу в шкільному середовищі.
Україна поступово рухається в напрямі міжнародної практики збільшення кількості загальноосвітніх навчальних закладів, готових до надання якісних освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами. Такі заклади освіти називають інклюзивними, а освітній процес у них – інклюзивним.
Примітка. Інклюзивна школа – це заклад освіти, який відкритий для навчання всіх дітей, незалежно від їхніх фізичних, інтелектуальних, соціальних, емоційних, мовних чи інших особливостей [1; 8].
Відповідно до листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту
України від 18.05.2012 року № 1/9-384 «Про організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» навчання дитини з особливими освітніми потребами у загальноосвітньому навчальному закладі є
індивідуальним, оскільки кожна дитина внаслідок різноманітних чинників має
індивідуальний розвиток. Індивідуальне планування навчально-виховного процесу має на меті:
• розроблення комплексної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами з врахуванням індивідуальних особливостей, що допоможе педагогічному колективу закладу пристосувати середовище до потреб дитини;
• надання додаткових послуг та форм підтримки у процесі навчання;
• організацію спостереження за динамікою розвитку учня.
Комплексна індивідуальна програма розвитку дитини
з особливими освітніми потребами
Дитина з особливими освітніми потребами, яка залучається до загальноосвітнього навчального закладу, має пройти комплексне обстеження. З одного боку комплексне обстеження забезпечується групою фахівців закладу: заступник директора з навчально-виховної роботи, учителі, асистент учителя, психолог, вчитель-дефектолог із обов’язковим залученням батьків, або осіб, які
їх замінюють; з другого – незалежною командою спеціалістів, зокрема, психолого-медико-педагогічної консультації (ПМПК). До розроблення
індивідуальної програми розвитку учня директор закладу має залучати тих
фахівців, які будуть працювати з дитиною і відповідно здійснювати спостереження за динамікою розвитку учня протягом навчального періоду. За результатами комплексного обстеження дитини з особливими освітніми потребами на основі рекомендацій відповідної психолого-медико-педагогічної консультації та Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, група фахівців складає індивідуальну програму розвитку та індивідуальний навчальний план, які розробляються на один рік. Двічі на рік
(за потребою частіше) відповідні документи переглядається з метою їх

339 коригування. Індивідуальну програму розвитку слід переглядати у таких випадках, коли:
• у дитини виникають труднощі у засвоєнні визначеного змісту навчального матеріалу;
• є необхідність перейти до наступного рівня складності виконання завдань.
Примітка. Діти з особливими освітніми потребами – діти сліпі та зі зниженим зором, глухі та зі зниженим слухом, з тяжкими порушеннями мовлення, із затримкою психічного розвитку (у тому числі діти з розладами аутичного спектру), навчання і виховання яких здійснюється у спеціально створених умовах [3].
Оскільки діти з особливими освітніми потребами часто мають багато специфічних потреб, важливо, щоб над їх задоволенням працювала група фахівців різного профілю. Одна людина не в змозі займатися питаннями когнітивного, моторного, соціального, комунікативного розвитку дитини тощо.
Це може зробити лише команда відповідних фахівців, які активно співпрацюють і обмінюються знаннями та інформацією. Звичайно, членами цієї команди мають бути батьки, оскільки вони відіграють у житті дітей надзвичайно важливу роль.
Наукові дослідження свідчать, що при командній роботі приймаються більш обґрунтовані та якісні рішення, а наслідки діяльності кращі, ніж у разі самостійної роботи кожного члена команди. Дійсно, високоякісні програми можуть бути створені лише за умови активної співпраці педагогів, батьків, і фахівців. Також важливим фактором є командний дух, почуття приналежності, які сприяють плідному співробітництву.
З чого почати?
Комплексне обстеження передбачає вивчення
індивідуальних особливостей учня, його можливостей і потреб, рівня сформованості у нього пізнавальних процесів і дій. Для проведення обстеження залучаються спеціалісти з багатьох галузей, наприклад, учитель, асистент учителя, логопед, психолог, соціальний педагог, фізіотерапевт тощо. За допомогою різних методик вони визначають рівень функціонування дитини з особливими освітніми потребами в соціальній, емоційній, навчальній/когнітивній, комунікативній та/або поведінковій сфері.
Отже, така робота спрямована на вивчення: співвідношення рівня розумового розвитку дитини і вікової норми; рівня розвитку когнітивної сфери; особливості емоційно-вольової сфери;
індивідуально-типологічних особливостей; рівня сформованості мотивації до навчання; рівня розвитку комунікативних здібностей; розумової працездатності та темпу розумової діяльності.
Слід зауважити, що потреби дитини з особливими освітніми потребами можуть змінюватися відповідно до змін навчального середовища, ступеня

340 сформованості в неї навичок саморегуляції чи залежно від її віку. Така оцінка відбувається декілька разів упродовж всього періоду навчання дитини. Її необхідно повторювати щоразу, коли змінюється спроможність дитини з особливими освітніми потребами функціонувати в будь-якій із перелічених сфер.
Одержаний в результаті вивчення матеріал уважно аналізується, систематизується, осмислюється та узагальнюється. На підставі його асистент
учителя оформляє індивідуальну програму розвитку учня, яка складається з наступних розділів:
• загальна інформація про дитину;
• наявний рівень знань і вмінь дитини;
• спеціальні та додаткові освітні послуги;
• адаптації /модифікації навчальних матеріалів.
Примітка. Асистент учителя – педагогічний працівник, який забезпечує розробку комплексної
індивідуальної програми розвитку дитини,
індивідуального навчального плану, індивідуальної навчальної програми, супроводжує процес індивідуального навчання і виховання учнів з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього навчального закладу [2].
У розділі «Загальна інформація про дитину» зазначають ім’я та прізвище дитини, її вік, проблему розвитку (інформація про особливі освітні потреби).
Також у цьому розділі вказують телефони батьків, дату зарахування дитини до навчального закладу та строк, на який складено індивідуальну програму
розвитку дитини, індивідуальний навчальний план, індивідуальну навчальну
програму.
У розділі «Наявний рівень знань і вмінь» зазначають інформацію щодо впливу порушень розвитку дитини на її здатність до навчання (відомості, надані психолого-медико-педагогічною консультацією). Не пізніше (орієнтовно жовтень-листопад) до цього розділу вносять результати вивчення дитини. Щоб зібрати таку інформацію, група фахівців протягом 1-2 місяців (залежно від складності порушення) вивчає можливості та потреби дитини, фіксує результати вивчення. Зокрема, у результатах вивчення необхідно зазначити:
• вміння дитини, її сильні якості та труднощі;
• стиль навчання (візуальний, кінестетичний, багатосенсорний та інші, особливо якщо один зі стилів домінує);
• характер і зміст допомоги, яку дитині потрібно надати.
Визначення рівня сформованості знань, умінь і навичок дитини з особливими освітніми потребами здійснюють з метою:
• інформування дитини про її індивідуальні досягнення;
• формування позитивної мотивації дитини до навчання;
• визначення ефективності педагогічної діяльності вчителів.
До індивідуальної програми розвитку дитини за потреби можуть додавати індивідуальний навчальний план та індивідуальну навчальну програму.
Розділ «Спеціальні та додаткові освітні послуги» містить розклад занять

341 дитини з відповідними фахівцями (вчителем-логопедом, фізіотерапевтом, практичним психологом та іншими спеціалістами). У цьому розділі також вказують кількість і тривалість таких занять із дитиною.
Актуальним залишається питання складання індивідуальної програми розвитку з врахуванням адаптацій та модифікацій, які слід розробити для облаштування середовища, застосування належних навчальних методів, матеріалів, обладнання відповідно до індивідуальних особливостей дитини.
Примітка. Адаптація – змінює характер подачі матеріалу, не змінюючи зміст або концептуальну складність навчального завдання. Зокрема, відповідно до потреб дитини можуть використовуватись такі види адаптацій:
пристосування середовища (збільшення інтенсивності освітлення в класних кімнатах, де є діти з порушеннями зору; зменшення рівня шуму в класі, де навчається слабочуюча дитина, забезпечення її слуховим апаратом; створення відокремленого блоку в приміщенні школи для учнів початкової ланки);
адаптація навчальних підходів: змісту, методів і форм навчальної
діяльності (використання навчальних завдань різного рівня складності; збільшення часу на виконання, зміна темпу занять, чергування видів діяльності тощо);
адаптація методичних матеріалів (адаптація навчальних посібників, наочних та інших матеріалів; використання друкованих текстів з різним розміром шрифтів, казки-підказки тощо).
Крім того, адаптації – це зміна методики викладання матеріалів, та /або продуктів навчальної діяльності, які здійснюються для того, щоб дати учням змогу виконувати встановлені навчальною програмою вимоги до рівня знань, умінь і навичок; врахування стилів навчальної діяльності всіх учнів у класі.
Модифікація – трансформує характер подачі матеріалу шляхом зміни змісту або концептуальної складності навчального завдання. Наприклад, скорочення змісту навчального матеріалу; модифікація навчального плану або цілей і завдань, прийнятих для конкретної дитини, корекція завдань, визначення змісту, який необхідно засвоїти [2].
Наприклад, вчителі часто модифікують навчальні цілі для учнів, які унаслідок порушень когнітивної сфери, неспроможні опановувати матеріал освітнього стандарту. У такому випадку основну увагу в навчальному процесі зосереджують на формування базових математичних навичок, засвоєння елементарних навичок читання й письма аби навчити учня пристосовуватися до життя.
Складання індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами має диференційований характер, опирається на результати аналізу проблеми розвитку дитини та її освітніх потреб. Наприклад, якщо у класі з інклюзивним навчанням навчаються діти з особливими освітніми потребами однієї нозології, то для кожного окремо розробляють ту частину
індивідуальної програми розвитку, яка стосується їхніх відмінностей та потреб, навчальна програма може бути спільною; або ж якщо дитина з особливими

342 освітніми потребами має сенсорні порушення при збереженому інтелекті і потребує створення відповідних адаптацій навчальних матеріалів та корекційних занять із вчителем-дефектологом, то для неї розробляють ту частину програми розвитку, яка стосується надання цих послуг та створення відповідних адаптацій. За потреби адаптують навчальну програму, а от розроблення індивідуального навчального плану є недоцільним.
Дитина з особливими освітніми потребами засвоює навчальний матеріал та отримує оцінку своїх знань відповідно до індивідуальної програми розвитку дитини. Тому таку програму складають з огляду на рівень розвитку цієї дитини,
її можливостей, враховуючи рекомендації психолого-медико-педагогічних консультацій (ПМПК).
Орієнтовний варіант індивідуальної програми розвитку дитини
з особливими освітніми потребами
Індивідуальна програма розвитку дитини – це документ структура якого чітко описана в інструктивно-методичному листі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 18.05.2012 року № 1/9-384 «Про організацію
інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах». Він закріплює вимоги до організації навчання, зокрема, визначає характер освітніх послуг та форм підтримки дитини з особливими освітніми потребами та її батьків.
Беручи до уваги той факт, що педагогічні працівники відчувають труднощі в складанні індивідуальної програми розвитку дитини, яка навчається в класі з інклюзивним навчанням, наводимо приклад такої програми для учня з порушеннями зору.
Індивідуальна програма розвитку дитини
(Навчально-виховний комплекс «Гайворонська гімназія - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5» Кіровоградської області)
Дитина Петрова Лариса Дата народження 29.10.2006 року
Вік 8 років
Батьки, або особи, які їх замінюють:
Батько Петров Віктор Іванович Телефон 099…..
Мати Петрова Олена Петрівна Телефон 097…..
Особливості розвитку
Сприймання. Відставання психічного розвитку, обмеження розуміння слів, відсутність конкретних уявлень про оточуючий світ, слабке орієнтування та обмеженість мобільності у просторі, затримка розвитку дрібної моторики.
Уявлення. Знижений рівень узагальненості і чіткості, труднощі формування і збереження уявлень про форму, величину, пропорції предметів і зображень. Сформовані уявлення – неповні, недостатньо чіткі, розмиті.
Увага. Дефіцит мотиваційного компонента уваги, слабо розвинена здатність до довільної уваги. Труднощі сприймання негативно позначилися на об’ємі, переключені і стійкості уваги.
Пам'ять. Зниження запам’ятання наочного матеріалу, низький рівень узагальненості уявлень, пов’язаних з слабким диференціюванням істотних і другорядних ознак предметів і явищ навколишнього світу.

343
Мислення. Обмежені можливості порівняння ознак сприйнятих предметів, виникають труднощі їх практичного аналізу і синтезу. Труднощі встановлення смислових зв’язків між об’єктами, утруднення при класифікації предметів, недостатній розвиток наочно-образного і наочно-дієвого рівнів розумової діяльності.
Уява. Обмежені можливості розвитку уяви, труднощі у створенні образів об’єктів.
Мовлення. Обмежені візуальні можливості контролю за мовними і немовними засобами спілкування, порушення звуковимови, несформованість лексико-граматичного складу, зв’язного мовлення, зумовлені недоліками чуттєвого сприймання навколишнього світу; невідповідність між великим запасом слів і недостатнім запасом образів об’єктів пізнання.
Емоційно-вольова сфера. Відзначається своєрідність емоційно-вольової сфери. Виявляється невпевненість, пасивність, порушення працездатності, що проявляється в зниженні виконання об’єму завдань, появі помилок.
Чи отримувала дитина допомогу? Так, Лариса відвідувала логопедичні заняття.
Дата вступу до школи вересень 2014 року Клас 1-В
Вчитель Ворнік Н.О Асистент вчителя Береза І.Г.
Строки дії програми (вересень 2014 по червень 2015 року)
Присутні на засіданні з приводу розробки індивідуальної програми розвитку дитини.
Присутні

І півріччя
ІІ півріччя
Дата
Пропозиції
Дата
Пропозиці
ї
Поліщук В.П. директор закладу
10.09.2014
Розвиток співвідношення слова з образом предмета, формування граматичної будови
і зв’язного висловлювання

Кучерик В.М., вчитель початкових класів
10.09.2014
Сприяти розвитку уваги шляхом залучення до різних видів діяльності
(навчальної,
ігрової, трудової)

Паламарчук С.О., асистент вчителя
10.09.2014
Розвивати сприймання просторових ознак, просторових відношень

Гаджаман О.В., практичний психолог
10.09.2014
Удосконалювати розумовну діяльність шляхом


344 постійної взаємодії сенсорних
(чуттєвих) і логічних компонентів.
Мислення збагачувати за рахунок чуттєвих образів та формуванню логічних розумових операцій
Петрова О.П., мати
10.09.2014
Знати особливості розвитку дитини з порушенням зору, впливу первинного дефекту на формування психічних функцій, рухових, соціальних, навчальних та
інших умінь


Перелік спеціальних і додаткових видів послуг:
Вид послуг
Кількість годин на
тиждень
Розклад
Місце
проведення
Корекційні заняття з учителем- тифлопедагогом
2 год/тиждень
Вівторок, четвер
Кабінет 231
Корекційні заняття з вчителем-логопедом
2 год/тиждень
Середа, п’ятниця
Кабінет 322
Корекційні заняття з практичним психологом
2 год/тиждень
Понеділок, четвер
Кабінет 422
Примітка. З урахуванням висновку психолого-медико-педагогічної консультації та типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, передбачається від трьох до восьми годин на тиждень для проведення корекційно-розвиткових занять. Такі години враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого навчального навантаження дітей з особливими освітніми потребами.
Я ЗГОДЕН зі змістом ІПР.
Я мав можливість брати участь у розробці цього плану.
Підпис батьків, або осіб, які їх замінюють__________________
Дата
Процес планування

345
На початку планування важливо якомога більше дізнатися про склад учнівського колективу. Приступаючи до планування й реалізації навчального процесу, вчитель має відповісти на декілька запитань. Наприклад, з чого
почати; який матеріал запропонувати учням на уроці; як викладати його; що
мають робити учні; як побудувати урок для розмаїтого учнівського колективу;
а також, як оцінити правильність та ефективність своєї практики.
Розглянемо завдання вчителя, який навчає дитину з особливими освітніми потребами у класі з інклюзивним навчанням.
Перед початком планування вчитель має:
• детально проаналізувати свій підхід до викладання та скласти зріз учнівських потреб;
• продумати, як залучати дітей до навчальної діяльності на кожному уроці;
• створювати умови для набуття успішного навчального досвіду;
• спонукати дітей усвідомлювати власну роль у навчанні;
• структурувати й спрямовувати їхню діяльність;
• пробуджувати інтерес до змісту предмета й надавати достатньо часу для відповіді, а також приділяти увагу не лише когнітивному а й соціальному розвитку учнів.
Для вивчення загальних учнівських потреб на підготовчому етапі рекомендується ознайомитися з даними про учнів, провести бесіду з їхніми батьками й педагогами, які навчали цих дітей раніше. Вчителю необхідно дібрати методи й форми роботи з урахуванням індивідуальних потреб учнів.
Таким чином:
- дітям з обмеженими можливостями здоров’я необхідно допомогти усвідомлювати, виділяти й інтерпретувати (сприймати) інформацію; організовувати і запам’ятовувати її; розвивати усне мовлення, навички розпізнавання слів, розуміння прочитаного та навички письмового мовлення;
- для дітей із затримкою в розвитку слід створювати низку послідовних навчальних досвідів із поступовим зростанням їхньої складності в міру формування в дітей потрібних навичок;
- дітям з проблемами уваги й поведінки необхідно допомагати розвивати навички самоконтролю; контролювати рівень своєї концентрації й уваги; навчати їх прийомів організації своєї діяльності та управління часом; формувати прийоми контролю власної поведінки;
- допомога дітям з труднощами спілкування полягає в навчанні виражати свої думки, застосуванні форм роботи, які спонукають дітей до розмови одне з одним;
- для учнів, які володіють навичками читання й письма на середньому рівні або випереджають своїх однолітків, корисно застосовувати методи проблемно-орієнтованого навчання, заохочувати до більшої самостійності, створювати умови для розвитку критичного й творчого мислення [1, с. 126].
Крім того, вчителю необхідно систематично працювати над формуванням соціальних навичок усіх дітей та поєднувати з когнітивним навчанням.

346
Отже, базова ідея розробки індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами полягає в тому, що кожна дитина в класі здатна навчатися та має індивідуальні відмінності; а також, що учні мають працювати в гнучкому навчальному середовищі, за гнучкою програмою та гнучкою методикою.
ЛІТЕРАТУРА
1. Колупаєва А.А. Діти з особливими освітніми потребами та організація
їх навчання. Видання доповнене та перероблене: [наук.-метод. посіб.] /
А.А. Колупаєва, Л.О. Савчук. – К. : АТОПОЛ, 2001. – 274 с.
2. Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від
18.05.2012 р. № 1/9-384 «Про організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах».
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 року № 607
«Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами».

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО СКЛАДАННЯ
ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ УЧНЯ СПЕЦІАЛЬНОГО
НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ АБО СПЕЦІАЛЬНОГО КЛАСУ
ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Л.В. Місюня,
методист науково-методичної лабораторії з інклюзивного та інтегрованого навчання кафедри педагогіки, психології і корекційної освіти комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»

Спеціальний навчальний заклад (спеціальна загальноосвітня школа, спеціальна школа-інтернат) – загальноосвітній навчальний заклад I-III ступенів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, – забезпечує реалізацію права таких громадян на здобуття повної загальної середньої освіти та здійснює заходи з реабілітації, професійну орієнтацію та підготовку, проводить корекційно-розвиткову роботу з дітьми [5; 6]. Спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах – це окремі класи у загальноосвітніх навчальних закладах для навчання дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, у спеціально створених умовах [3]. А це – безперешкодний доступ до території та приміщень ЗНЗ, відповідна навчально-матеріальна база та відповідне кадрове забезпечення.
У методичних рекомендаціях МОН України, які регламентують організаційно-методичні засади забезпечення права на освіту дітям з особливими освітніми потребами, наголошується на необхідності створення спеціальних класів для дітей з розладами спектра аутизму, бо саме такі класи є

347 важливими для підготовки та адаптації цих дітей до навчання у спеціальних або загальноосвітніх навчальних закладах. Для формування навичок соціальної поведінки такі діти потребують спеціальних умов та спеціально організованого середовища. Чим раніше таке середовище для дитини буде створено, тим менше її розвиток відхилятиметься від норми, тим кращою буде її адаптація.
Навчання дітей з аутизмом повинно проводитися за індивідуальними програмами, складеними з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку кожної дитини [5].
Відповідно до листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту
України від 18.05.2012 р. № 1/9-384 «Про організацію інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах», листа Міністерства освіти і науки
України від 13.08.2014 р. №1/9-413 «Про організацію навчально-виховного процесу учнів з розумовою відсталістю та затримкою психічного розвитку», для учнів з обмеженими можливостями здоров’я має розроблятися
індивідуальна програма розвитку (ІПР) [4; 5].
Індивідуальна програма розвитку розробляється групою фахівців
(заступник директора з навчально-виховної роботи, вчителі, асистент вчителя, психолог, вчитель-дефектолог та інші) з обов’язковим залученням батьків, або осіб, які їх замінюють, з метою визначення конкретних форм і методів навчання дитини з особливими освітніми потребами на основі рекомендацій відповідної психолого-медико-педагогічної консультації (ПМПК) та Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку. У разі відсутності у навчальному закладі вчителя-дефектолога, залучається відповідний фахівець
ПМПК, навчально-реабілітаційного центру, спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату) тощо [6].
ІПР містить загальну інформацію про учня, визначає систему додаткових послуг інших спеціалістів, засоби і шляхи щодо необхідної адаптації навчального середовища, модифікації навчальних матеріалів, індивідуальну навчальну програму та за потреби індивідуальний навчальний план [4].
Обов’язковою умовою при складанні індивідуального навчального плану та індивідуальної навчальної програми є врахування висновків та рекомендацій
ПМПК щодо вибору для дитини навчальної програми [5].
Ця вимога поширюється також на діяльність навчальних закладів
(загальноосвітніх та спеціальних), у яких функціонують спеціальні класи для дітей з особливими освітніми потребами [5].
Індивідуальна програма розвитку (ІПР) – це один з найважливіших
інструментів у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами. ІПР – це формальний документ, який містить детальну інформацію про дитину і послуги, які вона має отримувати. Вона розробляється командою педагогів і фахівців та об’єднує їхні зусилля з метою розробки комплексної програми роботи з дитиною і, водночас, визначає, які саме послуги надаватиме кожний фахівець. Батьки є активними учасниками розробки ІПР, оскільки вони знають своїх дітей краще за інших. ІПР визначає необхідні адаптації, модифікації та

348 слугує підґрунтям для подальшого планування навчальних занять. ІПР розробляється та реалізується для кожної дитини з ООП [2].
Під час створення ІПР головна увага звертається на розробку конкретних навчальних стратегій і підходів. ІПР повинна містити наступні компоненти:
Інформація про дитину загального характеру: ім’я дитини, її вік, адреса, телефон, імена батьків, порушення розвитку, дата зарахування дитини до відповідного закладу, термін дії програми;
Поточний рівень знань і вмінь дитини: наводяться відомості про рівень розвитку дитини, зафіксовані під час спостережень і досліджень: її вміння, сильні якості, стиль навчання, що дитина не вміє робити, у чому їй потрібна допомога тощо. У програмі має бути зазначено, що турбує батьків.
Має бути наведена інформація щодо впливу порушень розвитку дитини на її здатність до успішного навчання в класі загального розвитку. Всі відомості мають бути максимально точними, оскільки вони є підґрунтям для подальшої розробки завдань;
Спеціальні та додаткові послуги: в ІПР мають бути передбачені заняття з відповідними фахівцям: логопедом, сурдологом, фізіотерапевтом, психологом та іншими спеціалістами. Педагоги та фахівці співпрацюють над
інтегруванням додаткових послуг у навчальний процес. Іноді дитина потребує більш інтенсивних або особливих послуг, які можуть навадатись у відповідному середовищі. Якщо ж дитина навчається в інклюзивному чи спеціальному класі у загальноосвітній школі, вона може отримувати корекційну допомогу за місцем навчання (за наявності спеціалістів), або ж на логопедичному пункті, у навчально-реабілітаційному центрі, ПМПК; реабілітаційні послуги відповідно до індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда – в реабілітаційних закладах інших відомств [6].
Відповідна адаптація середовища дає змогу дітям з ООП навчатися загальноосвітньому просторі. При розробці програми необхідно звернути увагу на необхідне облаштування середовища, використання належних навчальних методів, матеріали та обладнання, урахувати сенсорні та інших потреби учня.
Виважене, ефективне навчання приносить користь всім дітям. Однак, для дітей з ООП може стати необхідною додаткова, а іноді і спеціальна підтримка у навчанні, яка допоможе їм брати повноцінну участь у заняттях і реалізовувати свій потенціал.
Щоб досягти успіху та задовольнити різноманітні потреби дітей, зумовлені їхніми здібностями, рівнем розвитку, інтересами та іншими відмінностями, педагогам необхідно змінювати методи навчання, навчальне середовище, матеріали тощо. Педагоги, котрі досягають успіху в навчанні дітей з ООП, застосовують різноманітні методи навчання, які змінюються залежно від спеціальних потреб дитини. Ці зміни або пристосування до потреб дитини відбуваються через адаптації або модифікації.
Адаптація - це зміни методики викладання матеріалів та/або продуктів навчальної діяльності, які здійснюються для того, щоб дати учням змогу виконувати встановлені навчальною програмою вимоги до рівня знань,

349 умінь і навичок. Адаптація - це спосіб забезпечення навчальних потреб та врахування стилів навчальної діяльності всіх учнів у класі [1]. Наприклад, під час проведення педагогічних занять дитину, яка має проблеми зору педагог садить ближче до себе; або дитину із синдромом Дауна, яка потребує тактильного, тілесного контакту – біля педагога.
Під час вибору того чи іншого виду адаптації слід бути обачним, не використовувати адаптацію, якщо вона не потрібна. Вибір виду адаптації має бути лише тоді, коли це необхідно для успішного застосування методу навчання.
Сфери адаптації:
фізичне середовище – адаптація змінює середовище (пандус, пристосування туалету, зміна освітлення, розташування меблів тощо);
навчання – адаптація змінює процес навчання (спосіб повідомлення матеріалу, спосіб організації дітей);
адаптація індивідуального навчального плану – модифікація навчального плану або цілей і завдань, видозміна завдань тощо;
вказівки - адаптація змінює методи та щоденні заняття, які використовує педагог;
матеріали - адаптація полягає у пристосуванні навчальних інструментів та матеріалів до індивідуальних потреб дитини (об’ємні пензлі, олівці, аркуші із завданнями, роздатковий матеріал);
Вибір видів адаптації та модифікації здійснюється з урахуванням конкретних потреб дитини, а саме:
поведінка: адаптація спрямована на вирішення проблем, які пов’язані з виконанням правил та вимог до поведінки. Наприклад, дитина з дефіцитом уваги може потребувати частих перерв. Або дитина з аутизмом при переході від одного виду діяльності до іншого потребує візуальних підказок (наприклад, це можуть бути піктограми, які допоможуть дитині зорганізувати свою діяльність);
організаційні навики – адаптація допомагає дітям зосередити увагу на завданні, що виконується. Наприклад, при виконанні завдань на роздаткових аркушах, дитині яка має проблеми із сприйняттям цілісного образу предметів, доцільно розділити сторінку на розділи;
сенсорні потреби – адаптація шляхом надання дитині допоміжних засобів
(слуховий апарат, окуляри тощо). Наприклад, дитині з порушенням слуху відводять місце ближче до вчителя.
Модифікація – це зміна кількості, сутності чи змісту навчальних цілей, які має досягти учень відповідно до освітнього стандарту [1].
Модифікації навчання – модифікації змінюють характер навчання, змінюючи зміст або понятійну складність навчального завдання. Наприклад, вчитель для всіх дітей в класі готує тести з трьома завданнями, а для дитини з синдромом
Дауна – лише одне.
Модифікації можуть бути виконані шляхом: скорочення змісту матеріалу, який необхідно засвоїти. Наприклад, на

350 занятті з розвитку мовлення дитині з РДА достатньо лише назвати певний малюнок, тоді як інші діти повинні його описати; зниження вимог до участі в роботі – дитина може виконувати лише частину завдань. Наприклад, дитина з дефіцитом уваги може виконати лише два завдання, тоді як всі інші виконують п’ять.
Будь-які види модифікацій необхідно обговорювати з родиною дитини, оскільки у більшості випадків модифікація змінить те, що дитина має знати і вміти робити.
Невід’ємною складовою процесу розроблення індивідуальної програми розвитку є оцінка динаміки розвитку дитини з особливими освітніми потребами, збирання відомостей про її успіхи (учнівські роботи, результати спостережень педагогів, контрольні листки, результати тестів, тощо) [4].
Визначення рівня сформованості знань, умінь і навичок учнів з особливими освітніми потребами здійснюється з метою забезпечення позитивної мотивації навчання, інформування учнів про їх індивідуальні досягнення, визначення ефективності педагогічної діяльності вчителів [4].
Мета і завдання: саме вони мають допомогти дитині опанувати певні завдання і вміння. Вони мають відповідати поточному рівневі розвитку учня. У визначені цих цілей і завдань беруть участь всі особи, причетні до роботи з дитиною тобто вчителі, психолог, дефектолог, батьки.
Мета - це твердження щодо бажаного результату. Вона стосується знань, умінь, поведінки і мають бути чітко сформульовані, висловлені через позитивні твердження та бути зрозумілими всім, хто їх читає. Завдання - це необхідні проміжні кроки на шляху до окресленої мети, написані зрозумілими та простими термінами.
Мета і завдання мають бути визначені в усіх сферах, де спостерігаються відставання у розвитку (інтелектуальний, соціальний та емоційний розвиток, розвиток моторики, мовленнєві навички тощо) [1].
Індивідуальна програма розвитку учня розробляється на один рік. Двічі на рік (за потребою частіше) вона переглядається з метою коригування.
Зокрема, коли у дитини виникають труднощі у засвоєнні визначеного змісту навчального матеріалу, чи навпаки виникає необхідність перейти до наступного рівня складності виконання завдань [4].
Приклад індивідуальної програми розвитку
дитини з особливими освітніми потребами
Загальна інформація про дитину:
ПІБ____________________________________ Дата народження________
Батьки або опікуни______________________________________________
Адреса_____________________________________Тел.________________
Проблеми розвитку: у дитини відмічається відставання у розвитку у зв'язку з
вадами слуху; засвоює навчальну программу на низькому рівні і т.д.
Чи отримувала дитина допомогу, яку: а) не отримувала; б) займалася з
логопедом у ДНЗ; в) відвідувала спец.ДНЗ; г) стоїть на обліку та лікується.
Дата вступу до школи____________________ Клас___________________

351
Вчитель_______________________________________________________
Строки дії програми з__________________до_______________________
Присутні на засіданні з приводу розробки ІПР:
№ з/п
Присутні
Дата





Наявний рівень знань і вмінь:
Психолого-педагогічний висновок: Відхилення у психічному розвитку,
порушення мовлення, пов’язані з первинним порушенням слуху. Недостатній
рівень розвитку, уповільненість пізнавальних процесів, зниження рівня
працездатності, швидка втомлюваність.
Рекомендації
ПМПК: навчання за програмою спеціального загальноосвітнього навчального закладу для дітей з вадами слуху (інклюзивне навчання). Необхідний супровід психолога та логопеда.
Педагогічне спостереження: Темп роботи нерівномірний, з тенденцією до зниження, спостерігається швидка втомлюваність. Увага нестійка, переважає мимовільна, з труднощами переключається з одного виду діяльності на інший.
Сприймання матеріалу уповільнене. Пам'ять короткочасна. В стані втоми дитина неуважна, важко осмислює і запам’ятовує нову інформацію, не може зосередитись на пригадуванні. Поведінка дитини адекватна, переважає гальмівний стан. У дитини наявні мовленнєві вади у зв’язку з порушенням слуху. Під час висловлювання власної думки користується мімікою, жестами.
Письмо повільне, аграматичне. В написанні під диктовку допускає багато помилок. Причинно-наслідкові зв’язки не встановлює. Висновки робить з допомогою вчителя та після навідних запитань. Не здатна добирати власні приклади. Отримані знання переносить на конкретні ситуації. При виконанні завдань проявляє старанність. Разом з тим проявляє пасивність у навчальній діяльності через наявні вади розвитку.
Програмовий матеріал засвоїла на низькому рівні. Арифметичні дії виконує з допомогою, читає повільно, частково виконує звуко-буквенний аналіз. Прочитане аналізує після повторного читання та за запитаннями вчителя.
Дитина працьовита, щира, стримана. Має товаришів, активна, бере участь у класних заходах. Любить малювати, танцювати.
Результати психологічного обстеження: У дитини відмічається недостатня успішність на заняттях, відсутність інтересу до змісту занять. Під час обстеження у неї виразно виявилось поверхове, часом імпульсивне ставлення до виконання запропонованих завдань. Вона в більшості випадків включається у практичну діяльність без попереднього орієнтування в наочному матеріалі та обдумування способу дії згідно умов завданняі. При цьому діє переважно впевнено і рішуче. Таке ставлення підтримується дещо завищеною

352 оцінкою дитини власних можливостей. Спостерігається байдужість до власних помилок, але водночас вона отримує задоволення, коли її дії оцінюються схвально.
Виявлені особливості психічної діяльності визначають незрілість її особистості, інфантилізм поведінки, неадекватність оцінки власних можливостей.
Характерним для дитини є нестійкість інтересу до діагностичних завдань, висока його залежність від складності задачі: під впливом виникаючих суб’єктивних труднощів він у неї різко згасає. При цьому вона намагається будь-яким чином уникнути інтелектуального напруження, замінити складне завдання значно простішим, спростити умови виконання завдання, або й зовсім відмовитися від відповіді.
Якість виконання діагностичних завдань дитиною неоднакова. Лише два завдання з 10 вона виконала самостійно, половину інших – з незначною допомогою, решту виконала частково з неповним розумінням їх суті, навіть при значній допомозі психолога. Відносно успішне виконання частини завдань показало, що дитина здатна діяти раціонально, адекватно до умов задачі, коли вона їй доступна.
Особливості виконання завдань, спрямованих на узагальнення, розуміння прихованого змісту, переосмислення ситуації свідчать про конкретність її мислення. Слабкою ланкою розвитку дитини є словесно-логічне мислення.
Поверховість, недостатня вдумливість, некритичність мислення негативно позначились на формуванні у неї навичок словесного міркування. Здатність до аналітичного мислення знижена. Це проявляється в ситуаціях, де слід на основі досвіду, знань, уявлень домислити факти, збагнути логіку розгортання подій, розкрити причинно-наслідкові звязкиі, дати оцінку діям, вчинкам персонажів.
Аналіз результатів виконання діагностичних завдань дає підставу констатувати у дитини невідповідність рівня розвитку віковим нормам.
Логопедичне обстеження: У дитини різко виражений мовленнєвий розлад. Майже відсутнє фразове мовлення. Активний словник складається зі звуконаслідувань і невеликої кількості загальновживаних слів з нечітким промовлянням внаслідок вади слуху. Спілкується частіше жестами, мімікою.
Значення слів нестійкі, недиференційовані. Пасивний словник ширший, проте розуміння мови поза ситуацією досить обмежене. Здатність відтворювати звукову і складову структуру слова не сформована.
Аналіз результатів обстеження свідчить про наявність загального недорозвитку мовлення І рівня.
Спеціальні та додаткові освітні послуги:
Вид послуг
Кількість год. на тиждень
Місце проведення
Розклад
Корекційні заняття
з психологом
2 год.
Каб.213
Вівторок, четвер
Корекційні заняття
з логопедом
2 год.
Каб.406
Середа, п’ятниця

353
Стиль навчання:
Багатосенсорний___
Переважно слуховий____
Переважно кінестетичний____
Переважно візуальний V
Переважно тактильний____

Адаптації та модифікації:
Місце, умови
Визначене місце V
У малій групі____
Навчальні підходи
Часта/невідкладна реакція з боку вчителя V
Об'єднання стилів навчання___
Спільне навчання___
Кооперативне навчання в группах/парах___
Інше___
Вказівки
Різні види вказівок___
Усні вказівки___
Письмові вказівки V
Демонстрація/моделювання V
Привертання уваги учня V
Інше___
Корекція поведінки Часті перерви V
Чітке визначення очікувань___
Робота в тиші___
Позитивні підкріплення V
Надання можливостей для вибору й альтернатив___
Надання можливості порухатися___
Близький безпосередній контроль___
Розміщення дитини у зручному місці V
Інше___
Матеріал та обладнання
Книжки для сліпих, надруковані шрифтом Брайля___
Адаптовані версії книжок___
Затискачі, похилі дошки___
Інше___
Індивідуальні картки V
Організаційні питання
Індивідуалізований розклад занять учня V
Інше___
Сенсорні потреби
Стежити, чи правильно учень користується: окулярами___ слуховим апаратом V аудіо/ЧМ приладдям V допоміжним технологічним обладнанням___
інше___


354
Я ЗГОДЕН зі змістом ІПР.
Я мав можливість брати участь у розробці цього плану.
Підпис батька (матері) або опікуна __________________Дата___________
Індивідуальна навчальна програма
Визначення довгострокової мети та короткострокових завдань
Довгострокова мета: навчити дитину встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.
№ з/п
Короткострокові завдання
Методи оцінювання
(зразки робіт, спостереження, контрольні листки, тестові завдання, стандартні тести)
Дата і прогрес
1. Простий сюжетний
малюнок
Спостереження,
стандартні
тести
Вересень-листопад.
Спостерігається
незначний прогрес. Дитина
аналізує, що зображено на
малюнку, встановлює
причинно-наслідкові зв’язки
за допомогою навідних
питань. Прихований зміст
не усвідомлює.
2. Серія послідовних
малюнків
Спостереження,
стандартні
тести
3. Сюжетний малюнок з
прихованим змістом
Спостереження,
стандартні
тести
Довгострокова мета: оволодіти нумерацією в межах 5.
№ з/п
Короткострокові завдання
Методи оцінювання
Дата і прогрес
1. Назва та графічне
зображення чисел
(1 - 5)
Спостереження,
зразки робіт
Вересень-листопад.
Спостерігається суттєвий
прогрес. Дитина оволоділа
рахунком в межах 5,
співставляє кількість з
зображенням
чисел,визначає сусідні
числа.
2. Співвіднесення числа і
кількості предметів
Спостереження,
зразки робіт
3. Випадки одержання
числа
Зразки робіт,
контрольні
роботи
4. Місце числа в числовому
ряду
Зразки робіт,
контрольні
роботи
5. Кількісне відношення
між даним числом і
сусідніми з ним числами
Зразки робіт,
контрольні
роботи


355
Довгострокова мета: розвиток звукової та лексичної сторін мовлення.
№ з/п
Короткострокові завдання
Методи оцінювання
Дата і прогрес
1. Розвивати мовленнєвий
апарат до формування
правильної артикуляції
звуків
Спостереження
Вересень-грудень.
Прогресу у досягненні
конкретної мети немає..
Артикуляція звуків
нечітка. Відмічаються
позитивні зрушення у
роботі з мовленнєвого
дихання. Покращення у
накопиченні слів-іменників,
труднощі з
прикметниками .

2. Розвиток мовленнєвого
дихання
Спостереження

3. Розширювати
активний словник
іменниками,
прикметниками
Спостереження,
мовні картки
4.
Накопичення
словникового запасу
Спостереження

ЛІТЕРАТУРА
1. Інклюзивна освіта. Посібник для батьків. Досвід Канади : посіб. – К. :
Паливода А.В., 2012. – 120 с.
2. Здійснення процесу оцінки та розробки індивідуального навчального плану // Інклюзивна школа: особливості організації та управління: [навчально- методичний посібник] / кол. авторів: Колупаєва А.А., Найда Ю.М., Софій Н.З. та ін.; за заг. ред. Даниленко Л.І. – К. : Міленіум, 2007. – 128 с.
3. Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах : Наказ
Міністерства освіти і науки України від 09.12.2010 р. № 1224.
4. Про організацію інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах : Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту
України від 18.05.2012 р. № 1/9-384.
5. Про організаційно-методичні засади забезпечення права на освіту дітей з особливими освітніми потребами : Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 08.08.13 р. № 1/9-539.
6. Про організацію навчально-виховного процесу учнів з розумовою відсталістю та затримкою психічного розвитку : Лист Міністерства освіти і науки України від 13.08.2014 р. № 1/9-413.
7. Про організацію психологічного і соціального супроводу в умовах
інклюзивного навчання : Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту
України від 26.07.2012 р. № 1/9-529.


356


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   32


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал