Науково-методичний супровід функціонування




Сторінка24/32
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   32



264
ІННОВАЦІЙНІ ОСНОВИ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
ІННОВАЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ
РОБОТИ З ПЕДАГОГІЧНИМИ ПРАЦІВНИКАМИ

Т.А. Шаповалова,
завідувач навчально-методичного відділу інноваційної діяльності та
інтелектуальної власності комунального закладу «Кіровоградський обласний
інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»

Учитель – особистість творча. За словами Василя Сухомлинського,
«Немає людей більш допитливих, невгамовних, більш одержимих думками про творчість, як учителі» [1]. Оскільки творчість – це діяльність, результатом якої
є щось якісно нове, неповторне, оригінальне й навіть суспільно-унікальне. Саме тому кожного методиста, керівника навчального закладу повинно турбувати питання: як формувати у педагога здатність до творчої роботи і як підтримувати світло творчості, щоб воно якомога довше не згасало і давало плоди.
Давня народна мудрість каже: «Дорогу долає той, хто не стоїть на місці».
Навчання педагога не може мати зупинок, перерв, не може закінчуватись.
К.Ушинський зазначав, що «учитель живе до тих пір, доки вчиться, як тільки він перестає вчитись у ньому вмирає вчитель». У цьому і має полягати основна місія сучасного вчителя – бути готовим до застосування нових освітянських
ідей, постійно навчатися, перебувати у постійному творчому пошуку. Протягом усього життя педагог має оновлювати свої знання, постійно підвищувати кваліфікацію, опановувати нові види діяльності тощо.
Загально відомо, що інноваційна діяльність педагога залежить від багатьох факторів і перш за все пов'язана з необхідністю вдосконалення педагогічних знань. Таким чином, головна задача керівника загальноосвітнього навчального закладу – визначення напрямків діяльності закладу таким чином, щоб педагогічні працівники були не одиницями планування, а ініціаторами власних ідей. Однією з найважливіших умов успіху інноваційної діяльності є спроможність адміністрації мобілізувати людей на високі досягнення у вибраному ними напрямку роботи. Результатом цієї діяльності мають бути якісні зміни у роботі навчальних закладів та освіти в цілому.
Підготовча робота адміністрації навчального закладу щодо впровадження
інновацій в систему роботи педагогів – важливий етап, який передбачає: опрацювання педагогічної літератури, навчання педагогів у період міжкурсової підготовки, залучення вчителів до участи у науково-методичних заходах, проведення відкритих уроків, майстер-класів, підготовка семінарів, педагогічних читань, вивчення можливостей і потреб учнівських колективів, аналіз готовності вчителів до змін.
Впровадження нових методів, елементів сучасних технологій навчання потребує від вчителя достатньо часу, самостійності і бажання вдосконалювати і

265 поповнювати знання з обраного напрямку роботи. Адміністрація навчального закладу має планувати внутрішньошкільний контроль так, що б дати змогу розвиватися вчителю в повній мірі. Надмірно жорсткий контроль може стати перешкодою в діяльності вчителя-новатора.
Переосмислення завдань і принципів діяльності методичної роботи в школі дозволяє визначити основні напрямки їх функціонування.
Важливим в даному аспекті є діагностико-прогностичний напрям. З ним пов’язано вивчення потреб педагогів у неперервній освіті.
Сучасна система неперервної післядипломної освіти відповідатиме вимогам часу лише тоді, коли буде ґрунтуватись на постійному вивченні потреб, запитів педагогічних працівників, знанні проблем професійної компетентності, визначенні готовності педагогів до впровадження інновацій в навчально-виховний процес.
Заслуговує на увагу з даного питання досвід Созонівського навчально- виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Кіровоградської районної державної адміністрації
Кіровоградської області (директор Золотоверх Л.І.) зокрема щодо визначення готовності педагогів навчального закладу до здійснення інноваційної діяльності, яке було проведено у вересні-жовтні 2014 року.
Моніторингове дослідження готовності педагогічних працівників навчально-виховного комплексу до інноваційної діяльності проводилося методом анкетування 20 респондентів, із них: 3 – адміністрація закладу, 5 – вчителів початкових класів, 6 – вчителів предметів природничо-математичного циклу, 6 – вчителів предметів гуманітарного циклу предметів.
Результати опитування педагогів навчального закладу показали, що
97 % вчителів проявляють інтерес до інноваційної діяльності, їм цікаві новації та експерименти в педагогічній діяльності (діаграма 1)
Діаграма 1
Чи завжди Вам цікаві новації та експерименти в педагогічній
діяльності?

Як визначило опитування, найбільш суттєве бажання внести зміни у свою роботу приходить до респондентів моніторингового дослідження після проходження курсів підвищення кваліфікації (зазначили 74% педагогів),
0 2
4 6
8 10 12 14 16 18
ТАК
НІ
НЕ ВПЕВНЕНА

266 опрацювання професійних і фахових педагогічних видань (42% вчителів), та під час спілкування із фахівцем педагогічної справи (63% педагогів) (діаграма
2).
Діаграма 2
Бажання внести зміни у свою роботу

Потенційна готовність до інноваційної діяльності зумовлюється багатьма чинниками, вагоме місце серед них належить мотивам.
Мотивами для здійснення інноваційної діяльності зазвичай виступають: можливість педагога проявити себе, можливість запроваджувати нові методи і форми роботи, бажання дізнатися щось нове. Із зазначених вище аспектів, перший, другий і третій чинники є провідними за 47%, другий набрав 33%
(діаграма 3).
Діаграма 3
Пріоритетні мотиви для здійснення інноваційної діяльності
Незважаючи на те, що адміністрацією Созонівського навчально- виховного комплексу та педагогічним колективом проводиться цілеспрямована робота щодо освоєння нововведень, керівники та вчителі вказують на низку об’єктивних причини, які гальмують втілення в масову практику нових педагогічних ідей, серед останніх респондентами виділено:
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
70%
80%
Перед атестацією
Підчас спідкування з фахівцем пед.справи
Під чса читання фахової літератури
Після курсів підвищ.атест.
Після розмов із керівником після розмови
із батьками
0%
10%
20%
30%
40%
50%
Інтерес дітей
Проявити себе
Запроваджувати нові форми …
Дізнатися щось нове

267
- недостатнє матеріальне забезпечення (89%);
- надмірна насиченість матеріалу (26%);
- психологічна неготовність вихованців до сприйняття інновацій (32%);
- поспішне впровадження (26%);
- консерватизм в освіті (11%);
- погане володіння комп’ютером (11%);
- нестача часу (37%).
Отже, результати опитування свідчать про те, що 92% педагогів проявляють інтерес до інноваційної діяльності. Проте готовими до такого виду діяльності на високому та достатньому рівнях, за підсумками діагностичної анкети, виявилось 84% респондентів.
Найбільш суттєву інформацію про досягнення сучасної науки та педагогічної практики учителі отримують на методичних заходах, із професійних і фахових видань.
Провідним мотивом для здійснення у загальноосвітніх навчальних закладах інноваційної діяльності є підвищення результативності навчально- виховного процесу (так зазначили близько 69% респондентів).
Факторами, які перешкоджають інноваційній діяльності, за визначенням учасників дослідження, є: недостатнє матеріально-технічне та навчально- методичне забезпечення закладів, відсутність стимулювання, велике перевантаження на роботі.
За результатами самооцінювання у 84% педагогів на високому та достатньому рівнях сформовано мотиваційно-орієнтаційний та рефлексивний, у
77% – операційно-технологічний, у 71% – змістовий компоненти готовності до
інноваційної діяльності.
Таким чином, готовність вчителів до змін – це здатність педагога до самопізнання і саморозвитку як творчої особистості, виявлення бажання оновлювати і удосконалювати напрацьовані знання, уміння і навички, досягти бажаного рівня професійної компетентності. Саме творчий вчитель здатний займатися самовдосконаленням, усвідомленням своїх позитивних і негативних сторін. Аналіз проведеного моніторингового дослідження готовності вчителів до інноваційної діяльності показує, що більшість вчителів вважають, що потрібні зміни в організації навчальної і позаурочної діяльності учнів.
Інноваційна діяльність, на думку вчителів, важлива насамперед педагогу, тому що стимулює до самопізнання, творчості, сприяє професійному зростанню, виявляє власні таланти. Але проблема полягає в відсутності знань, алгоритму впровадження інновацій, невпевненості у власних силах, небажання змінювати відпрацьовані роками підходи в організації навчального процесу.
Потребує перегляду і доопрацювання система доведення інформації до педагога про зміст, форми та терміни підвищення кваліфікації, що дасть право вибору і вплине на формування потреби в підвищенні професійної компетентності.
Актуальною залишається проблема формування потреби в неперервному навчанні як важливого чинника творчих здібностей педагога.

268
Основні завдання сучасної методичної служби полягають у стимулюванні мотивацій педагогів до постійного навчання, самоосвіти, розвитку творчого потенціалу, наданні необхідної допомоги й підтримки у здійсненні неперервного навчання. Цього неможливо досягти без впровадження нових форм підвищення кваліфікації, які будуть спонукати кожного педагога до постійного вдосконалення професійної майстерності.
Таким чином, навчально-методичний напрям – це один із найважливіших напрямів в діяльності організаторів методичної роботи. Головним змістом цього напряму є підвищення кваліфікації педагогів.
Успіх педагогічної діяльності сьогодні визначається не тільки й не стільки ступенем професійної підготовки вчителя, рівнем знань, скільки бажанням і можливостями поглиблювати теоретичні знання та відшліфовувати практичні вміння, тобто постійно підвищувати рівень професійної компетентності, формувати педагогічну позицію.
Першочергове завдання методичної служби та адміністрації шкіл – консолідувати зусилля на створенні моделі неперервної освіти педагогів, що є органічним компонентом процесу вдосконалення навчально-виховного процесу.
Навчаючи педагогів, можна використовувати різноманітні форми, методи, підходи, засоби, технології.
Серед них:
– консультування (індивідуальне і групове);
– проективне або програмне навчання;
– проблемно-ситуативне навчання;
– активно-ігрові методи;
– комплексно-рефлексивне навчання;
– навчання у формі практикуму;
– навчання у формі дослідницької роботи;
– науково-практичні прес-конференції;
– проблемні семінари;
– самоосвіта вчителя.
Чільне місце у підвищенні фахового рівня, майстерності вчителя має зайняти робота над індивідуальною методичною, педагогічною, психологічною темою (проблемою). Ця тема не може бути кимось запропонована, вона має випливати з професійного інтересу вчителя.
Індивідуальна робота педагога над науково-методичною проблемою – найбільш ефективний шлях включення його в активну, самостійну творчу пізнавальну діяльність. Індивідуальна тема повинна бути спорідненою із загально колективною проблемою, відповідати рівню професійного розвитку педагога.
У практику роботи методичних формувань можна запроваджувати такі
інноваційні форми навчання педагогів: професійні семінари-тренінги або їх елементи; обговорення педагогічних ситуацій;

269 брейстормінги (мозкові штурми); різноманітні рольові та імітаційні ігри; творчі звіти; майстер-класи; конференції з обміну досвідом; групові форми роботи вчителів з розробки науково-методичних проектів тощо.
Слід звернути увагу організаторів методичної роботи на можливість оптимального використання ефективної форми професійного навчання педагогів на базі майстер-класів творчих вчителів.
Як форма, майстер-клас може проводитись у рамках семінарів, конкурсів професійної майстерності і має виконувати декілька важливих завдань, зокрема:
– підвищення професійної компетентності педкадрів;
– поширення й передачу інноваційного педагогічного досвіду у практичну діяльність педагогів-послідовників;
– моделювання продуктивної технології інноваційного навчально- виховного процесу.
Широкі можливості запровадження нових форм післядипломної освіти відкриває організація очно-дистанційних, очно-заочних форм організації методичної роботи використання ефективних педагогічних технологій через систему Internet. Особливо цінним є те, що очно-дистанційна освіта дає реальну можливість вирішити проблеми налагодження постійного контакту між педагогом і науково-методичними структурами.
До нетрадиційних форм організації методичної роботи можна віднести такі.
Методичний фестиваль – багатопланова разова форма пропаганди ПД, яка ставить за мету обмін досвідом роботи, впровадження нових педагогічних знахідок.
Методичний турнір – форма методичної роботи, яка спрямована на пошук, розвиток, підтримку нових ідей, визначення оптимальних шляхів вирішення актуальних проблем розвитку освіти.
Творчий звіт – форма методичної роботи, спрямована на пошук, підтримку, пропаганду ПД вчителя, а також діяльності всього педагогічного колективу з питань інноваційних технологій, організації навчально-виховної та методичної роботи в закладах освіти.
Ярмарок педагогічних ідей – форма роботи, основним призначенням якої
є громадянський огляд та оцінка методичних здобутків.
Авторська школа – одна з форм передачі перспективного педагогічного досвіду, яка створюється при майстернях педагогічної праці.
Педагогічна олімпіада – ефективна форма захисту педагогами науково- методичних проблем, над вирішенням яких вони працювали впродовж останніх років.

270
Конкурс педагогічної майстерності – форма методичної роботи, спрямована на пошук, підтримку і пропаганду перспективного досвіду педагогічних працівників.
Методична сесія – форма методичної роботи, яка забезпечує особистісно орієнтований підхід до навчання педагогів, спрямована на науково-методичне забезпечення освітнього процесу та інноваційної діяльності педагогів.
Клуб – форма методичної роботи, яка об’єднує педагогів спільної діяльності щодо підвищення свого професійного рівня, розвитку талантів,
індивідуальних можливостей, забезпечення умов для їх самореалізації.
Тренінг – ефективна форма опанування знань, інструмент для формування вмінь і навичок, збагачення досвіду.
Педагогічні ігри – активні форми вільного професійного самовияву педагогів, що реалізуються шляхом розігрування педагогічних ситуаціях, наближених до реальних.
Отже, головне завдання методистів, керівників навчальних закладів — створення системи неперервної освіти з метою формування мотивації педагога до самоосвіти та самовдосконалення, орієнтацію на впровадження новітніх соціально-педагогічних проектів, враховуючи можливості сучасних інтернет- технологій, науково обґрунтованих механізмів управління розвитком
інноваційного потенціалу навчальних закладів.
Література
1. Сухомлинський
В.О. Вибрані твори у п’яти томах
/
В.О. Сухомлинський. – К. : Радянська школа, 1976. – Т.1. – 509 с.
2. Пєхота О.М. Освітні технології : [навч.-метод. посіб.] / Пєхота О.М.,
Кіктенко А.З., Любарська О.М. та ін.; за заг. ред. О.М. Пєхоти. – К. : АСК,
2002. – 255с.
3. Рудницька І. Інноваційна діяльність як основа творчої самореалізації вчителя / І.Рудницька // Вища освіта України. – 2007. – № 4. – С. 79-83.
4. Сисоєва С. Теоретико-методологічне обґрунтування педагогічної творчості / С. Сисоєва // Відкритий урок. – 2005. – №№ 21, 22. – С. 13-19.
5. Лісова Н. І. Новітні педагогічні технології у підготовці педагогічних кадрів з методики оцінювання якості освіти в системі підвищення кваліфікації /
Н.І. Лісова // Якість технологій та освіти : зб. наук. пр. / Укр. інж.-пед. акад. –
Х., 2013. – Вип. 2. – С. 115-121.
6. Організатору інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи у загальноосвітньому навчальному закладі: [методичний порадник] / автори-упорядники: І.Н. Євтушенко, Ю.І. Завалевський, С.В. Кириленко,
О.І. Киян, К.В. Таранік-Ткачук. – К.-Чернівці: Букрек, 2014. – 420 с.
7. Скрипник С. Запровадження інновацій, інноваційних педагогічних технологій як показники якості післядипломної педагогічної освіти /
С. Скрипник // Інновації в Україні. - 2013. - № 3. - С. 24-28.

271
УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ РОБОТИ З РОЗВИТКУ
ЗДІБНОСТЕЙ І ОБДАРУВАНЬ УЧНІВ ЯК НАПРЯМОК ІННОВАЦІЙНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

І.А. Марченко,
методист навчально-методичного відділу інноваційної діяльності та
інтелектуальної власності комунального закладу «Кіровоградський обласний
інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»
Реалізація нової освітньої парадигми в Україні викликає потребу в удосконаленні процесу педагогічної діяльності, переорієнтації вчителя на нові цілі, зміст та технології навчання. Закономірною і обов’язковою умовою успішної реалізації освітньої політики є забезпечення випереджального розвитку загальної середньої освіти, головною ознакою якої стає
інноваційність. Інноваційність в освітній сфері є принципово важливою відповіддю на виклики сучасності, передбачає гнучкість системи освіти, її відкритість до нового (як у технологічному, так і в світоглядному аспектах), конкурентоспроможність.
Інноваційна освітня політика в
Україні формується на загальнодержавному рівні. Її реалізація забезпечується нормативною базою й
інноваційними процесами, пов’язаними зі створенням нової теорії і практики освіти, підтримкою наукових досліджень в галузі педагогічної інноватики як науки про створення педагогічних нововведень (інновацій), їх впровадження, а також освоєння педагогічною спільнотою [2].
До основних показників інноваційності загальноосвітніх навчальних закладів сучасні науковці відносять: застосування інноваційних методик; створення авторських підручників і посібників; проектна, міжнародна та експериментальна діяльність; розробка і впровадження освітніх інновацій. До основних показників конкурентоспроможності загальноосвітніх навчальних закладів – додаткове інвестування; комп’ютерна підтримка навчально- виховного й управлінського процесів; зв’язки з науковими установами; рівень матеріально-технічної бази та виробничих умов праці; надання додаткових освітніх послуг; наявність внутрішньої системи удосконалення педагогічних кадрів та особистісно зорієнтованого навчально-виховного процес [3].
Головною дійовою особою навчально-виховного процесу є учень.
Національна доктрина розвитку освіти наголошує на необхідності створення умов розвитку і саморозвитку кожної особистості, формування покоління, здатного навчатися упродовж усього життя, створювати і розвивати цінності громадянського суспільства [4]. Це, у свою чергу, вимагає пошуку нових підходів, форм та змісту педагогічної діяльності.
Створення цілісної системи роботи з обдарованими учнями є необхідною умовою досягнення успіху на шляху розбудови незалежної держави.
Цілеспрямована, систематична робота у навчальному закладі можлива лише за

272 умови створення та поетапної реалізації спеціально розроблених програм пошуку, відбору, навчання, виховання і розвитку обдарованих дітей.
Вивченню проблеми розвитку здібностей і обдарувань учнів присвячено чимало наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених: Н. Лейтіс,
В. Дружинін,
Б. Теплов,
С. Рубінштейн,
Н. Левітов,
О. Кульчицька,
Дж. Рензуллі, Е. Торранс, Ф. Гальтон, Г. Костюк, О. Матюшкін та ін.
За останні роки накопичено значний досвід щодо визначення поняття
«обдарованості», розробки та реалізації програм роботи з обдарованими дітьми.
Аналіз наукових досліджень з проблем обдарованості свідчить про те, що більшість дослідників віддають перевагу навчанню дітей в умовах звичайних навчальних закладів, використовуючи ряд традиційних та інноваційних методів. У методах навчання обдарованих учнів мають переважати пошуково- дослідницький напрямок та створення умов для генерування креативних ідей, розвитку творчості. Таким чином, зростає потреба у фахівцях із достатньо високим рівнем професійної компетентності та створенні для них умов постійного розвитку.
В умовах сучасної української школи особливої уваги набувають педагогічні погляди В.О. Сухомлинського, який у розвитку особистості учнів важливу роль відводив учителю: «Важко переоцінити роль особистості вчителя, його духовного обличчя в пробудженні і розвитку творчих здібностей, нахилів, талантів учня» [1].
В Україні прийнято цілий ряд законів і програм (зокрема Закон України
«Про освіту», Державна цільова програма «Вчитель», Національна програма
«Діти України» та інші), які безпосередньо спрямовані на створення відповідних умов для виховання творчої, діяльної, обдарованої, інтелектуально й духовно розвиненої особистості. Отже, центром концепції розвитку сучасної школи є творча особистість, індивідуальна робота з обдарованими дітьми, які вирізняються насамперед високим інтелектом, що є наслідком як природних задатків, так і сприятливих умов виховання.
Сучасна педагогіка активно вивчає проблеми, пов’язані з інноваційною діяльністю закладів освіти. Л.І. Даниленко відзначила, що «інноваційна діяльність ЗНЗ – це багатоаспектне поняття, яке розкривається сукупністю таких понять, як: діяльність з удосконалення чи оновлення освітньої теорії та практики шляхом застосування інновацій; процес суттєвої зміни результатів освітньої діяльності; вид інвестиційної діяльності. Її специфікою є реалізація творчих здібностей педагогів, спрямованих на розробку педагогічних інновацій у вигляді нових навчальних планів і програм, педагогічних технологій, підручників, посібників; впровадження їх у практику роботи школи; отримання відповідних інвестицій, розвиток інноваційної культури [3].
Робота з розвитку здібностей і обдарувань учнів у загальноосвітніх навчальних закладах є одним з напрямків інноваційної діяльності навчального закладу, який передбачає використання інноваційних освітніх технологій навчання та виховання.

273
До основних напрямів інноваційної управлінської діяльності керівників навчальних закладів сучасні науковці відносять: здійснення стратегічного управління через визначення найбільш оптимальних шляхів розвитку навчального закладу, здатність до перспективного прогнозування, планування, визначення мети та шляхів їх реалізації; реалізацію особистісно-зорієнтованого підходу до управління закладом освіти через створення умов для особистісного та професійного зростання вчителя; варіативність управлінських дій керівника
ЗНЗ через наявність професійного ресурсу; обізнаність та інформованість керівника ЗНЗ через глибокі знання про специфіку освітньої системи; здатність до постійного професійного розвитку керівника ЗНЗ; самомоніторинг та моніторинг результативності будь-якого виду управлінської діяльності керівника ЗНЗ через її аналіз та коригування тощо [6].
Основні напрями інноваційної діяльності навчального закладу: кадрове та науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу; створення організаційних умов для безперервного удосконалення фахової освіти і кваліфікації педагогічних працівників; проведення системи методичних заходів, спрямованих на розвиток творчих можливостей педагогів, виявлення педагогічного досвіду та участь в його вивченні, узагальненні та впровадженні; залучення педагогів школи до науково-дослідницької та дослідно- експериментальної діяльності з метою впровадження інноваційних освітніх технологій у навчально-виховний процес.
Успішність інноваційної діяльності передбачає, що педагог усвідомлює практичну значущість різних інновацій у системі освіти не лише на професійному, а й на особистісному рівні. Однак включення педагога в
інноваційний процес часто відбувається спонтанно, без урахування його професійної та особистісної готовності до інноваційної діяльності, що є важливою складовою етапів впровадження інноваційних освітніх технологій у практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів.
Щоб створити всі умови для росту професійної майстерності педагога, його інноваційної компетентності, необхідна діюча й ефективна структура науково-методичної роботи у навчальному закладі.
Метою науково-методичної роботи у загальноосвітньому навчальному закладі є підвищення рівня професійної компетентності й методичної майстерності вчителів. Вона спонукає кожного вчителя до вдосконалення свого фахового рівня; сприяє взаємному збагаченню членів педагогічного колективу педагогічними знахідками; дає можливість молодим учителям вчитися педагогічної майстерності у старших і більш досвідчених колег; забезпечує підтримання у педагогічному колективі духу творчості, прагнення до пошуку.
Всі форми та види методичної роботи у загальноосвітньому навчальному закладі спрямовані на висвітлення інтересів учителів, професійних навичок, педагогічних надбань, показують єдність знань, методичних умінь, особистих

274 рис, мовної культури, педагогічної техніки, сприяють розвитку інноваційної компетентності.
Інноваційні форми методичної роботи (виставка педагогічної творчості, фестиваль методичних ідей, методичний турнір, методичний ринг, конкурс професійної майстерності, панорама педагогічних ідей і знахідок, методичні тижні) активізують ініціативу вчителя, озброюють методикою педагогічної взаємодії, співробітництва, співтворчості й методами аналізу професійних досягнень. Моделювання проблемно-ситуаційної та імітаційно-ігрової діяльності в методичній роботі створює умови для цілеспрямованого й систематичного розвитку потреби в самовираженні, самоорганізації, закладеної в кожному її учаснику.
В основних документах про школу проголошується відхід від усередненості навчання та виховання, що веде до нівелювання особистості, реально ж у загальноосвітніх закладах освіти продовжує домінувати усереднений підхід (орієнтація вчителя на так званого «середнього» учня),
ігнорування самої проблеми обдарованого учня і навіть авторитарний підхід у навчанні та вихованні. Крім того, якщо педагоги й докладають зусиль для розвитку творчих можливостей особистості учня, то йдеться передусім про розвиток спеціальних творчих здібностей у певній галузі (музичній, літературній тощо), а також їх увага зосереджується на академічній обдарованості учнів (переможці предметних олімпіад, учасники МАН тощо).
Такі ж загальні творчі властивості, як здатність генерувати нові ідеї, застосовувати знання й уміння в новій ситуації, гнучкість розуму, з різних причин часто залишаються поза увагою вчителя [5].
Кожен загальноосвітній навчальний заклад повинен мати свою систему роботи з обдарованими учнями, яка розкривала б загальні положення, принципи і шляхи розв’язання цієї проблеми. Така система створюється на основі власних психолого-педагогічних досліджень, а також з використанням досвіду інших навчальних закладів.
Головна мета полягає у розвитку обдарованості учнів, у створенні умов для максимального розкриття талантів і обдарувань дитини, у визначенні стратегії, принципів, етапів психологічного та науково-методичного забезпечення реалізації даної системи роботи. Як і будь-яка інша система роботи з обдарованими учнями повинна бути орієнтована на кінцевий результат і передбачати організаційне та функціональне забезпечення реалізації алгоритму роботи. Загальношкільні програми, що спрямовані на розвиток здібностей та обдарувань учнів, чітко окреслюють основні моменти організації та змісту навчального процесу:
- формулювання основних завдань оновлення змісту та організації освіти, що передбачають використання інтегрованого навчання як умови успішної адаптації в сучасному інформаційному просторі;
- орієнтацію на дослідницько-пошукову діяльність учнів;
- розробку й упровадження інноваційних освітніх технологій;

275
- врахування особливостей індивідуального розвитку обдарованої дитини, її провідних інтересів і нахилів;
- забезпечення відповідних умов для фізичного та морального розвитку учнів.
Чіткої структури набуває організація та зміст виховної роботи, яка, перш за все, має орієнтуватися на основні завдання національного виховання учнів та на індивідуальні програми розвитку творчої особистості обдарованого учня.
Доцільно запроваджувати у практику виховної роботи форми творчо організованого дозвілля учнів.
Система роботи з обдарованими учнями базується на активній життєвій позиції та творчій діяльності вчителя, емоційній стабільності, цілеспрямованості, адекватній самооцінці, вмінні правильно оцінювати успіхи учнів, знанні особливостей вікового розвитку дітей, високому рівні володіння предметом, використанні інноваційних методів, педагогічному такті, наявності організаторських та комунікативних здібностей тощо. Але безумовною запорукою успіху у роботі педагогічного колективу з обдарованими учнями є сприятливий психологічний клімат та співпраця вчителів, батьків, учнів.
Узагальнюючи практичний досвід загальноосвітніх навчальних закладів області, можна стверджувати, що в системі роботи з обдарованими учнями доцільно виділяти 2 підходи:
- підтримка постійного інтересу учня до предмета шляхом пропозиції для розв’язання нестандартних завдань, вивчення позапрограмового матеріалу, участь в олімпіадах, МАН, конкурсах тощо;
- індивідуальний підхід до кожного учня, допомога у самовизначенні й розвитку особистості, успішній соціалізації.
Система роботи загальноосвітнього навчального закладу з обдарованими учнями сприяє забезпеченню результативності діяльності навчального закладу, формуванню конкурентоспроможної особистості, здатної перетворювати набуті знання в продукти практичної діяльності. Робота з обдарованими дітьми має бути чітко спланована і організована; передбачає тісну співпрацю учителя та учнів, залучення батьків до проблем навчання, виховання та розвиток обдарованих учнів [7].
Досвід роботи педагогічних колективів Кіровоградської області з обдарованими учнями різноманітний та різноплановий.
Розвиток здібностей, обдарувань і талантів дітей здійснюється шляхом:
- відкриття класів із поглибленим вивченням окремих предметів;
- профілізації старшої школи;
- розширення мережі творчих об’єднань позашкільних закладів, що надають додаткову освіту;
- залучення дітей до
інтелектуальної, науково-дослідницької, мистецької, пошуково-краєзнавчої та винахідницької діяльності у філіях Малої академії наук;

276
- проведення олімпіад, конкурсів, захистів, турнірів, фестивалів та забезпечення участі обдарованої молоді у всеукраїнських і міжнародних
інтелектуальних, творчих змаганнях тощо.
Забезпечується наступність у системі роботи з обдарованими дітьми дошкільних, загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів.
Мобілізується творчий потенціал вчителів спеціалізованих шкіл, шкіл і класів з поглибленим вивченням окремих предметів, профільних класів; педпрацівників, які є членами обласних творчих груп, шкіл технологічного досвіду, педагогічної майстерності, створюються сприятливі умови для групової та індивідуальної роботи з учнями.
У системі науково-методичної роботи використовуються:
- інноваційні освітні технології, які стимулюють розвиток творчих задатків;
- інтерактивні форми і методи навчання (дискусія, діалог, мозкова атака, тренінг, захист проектів, метод ПРЕС, коло ідей, інтерв’ювання, «навчаючи вчуся», «мікрофон» та ін.).
У загальноосвітніх навчальних закладах склалась певна система науково- методичної роботи з педагогами, яка включає індивідуальні, групові та масові форми, що перебувають в органічній єдності, взаємодіють, доповнюють одна одну.
Інноваційна діяльність педагогів стає основним напрямом реалізації модернізаційних реформ в освіті і одним із суттєвих напрямів переходу до моделі інноваційного розвитку України в цілому.
Необхідність підвищення ефективності і якості навчально-виховного процесу в системі освіти області потребує, щоб методична робота учителів носила прогностичний, системний, комплексний, диференційований характер та інноваційну спрямованість.
Разом з тим, внутрішньошкільна науково-методична робота має бути спрямована на:
- проведення цілеспрямованої діяльності з організації і координації заходів щодо вивчення та впровадження наукових досліджень, передових педагогічних технологій у навчально-виховний процес з метою підвищення підготовки педагогічних кадрів;
- розробку та підготовку до видання навчальних програм, навчальної та методичної літератури, навчально-методичних комплексів, методичних рекомендацій;
- науково-методичне забезпечення вивчення та аналізу рівня знань, умінь та навичок учнів;
- координацію діяльності та співпрацю з вищими навчальними закладами всіх рівнів акредитації щодо питань покращення ефективності навчально- виховного процесу;
- висвітлення досягнень педагогічної науки та педагогічного досвіду в засобах масової інформації.

277
Ефективними формами методичного супроводу роботи з розвитку здібностей і обдарувань учнів в комунальному закладі «Навчально-виховне об’єднання «Спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад І ступеня
«Гармонія» – гімназія імені Тараса Шевченка – центр позашкільного виховання
«Контакт» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області» (директор
Война Г.Г.) є: педагогічна рада; методична рада; стажування; наставництво; творчі групи; дискусійний клуб; педагогічні читання; майстер-класи; конференції; семінари-практикуми; психологічні тренінги; ділові ігри; школи педагогічного досвіду, молодого вчителя; самоосвіта тощо. У методичній роботі застосовуються як традиційні, так і інтерактивні форми роботи: методичні ринги, аукціони, творчі звіти, презентація творчої майстерні педагога, тижні педагогічної майстерності, дискусії, методичні діалоги, фестивалі педагогічних ідей, круглі столи. Всі форми методичної роботи навчально-виховного об’єднання, представлені у структурі методичної роботи, сприяють розвитку інноваційної компетентності вчителів (додаток 1).
Діяльність кожного вчителя навчального закладу супроводжують
інноваційні процеси, які є умовою для його професійного саморозвитку, розвитку інноваційної компетентності, реалізації творчого потенціалу.
Для ефективної роботи навчального закладу, створення сприятливих умов для самореалізації творчого потенціалу вчителів, організації самоосвітньої діяльності педагогів у навчально-виховному об’єднанні створені такі творчі групи вчителів:
- творча група вчителів, які викладають економіку з проблеми «Реалізація принципу інтеграції в навчальному процесі»;
- творча група з діагностики навчально-виховного процесу з проблеми
«Моніторинг навчально-виховного процесу як основа освітнього прогресу»;
- творча група з реалізації гімназійної програми «Обдарованість» з проблеми «Теоретичне переосмислення і практичне впровадження гуманізації процесу навчання в НВО»;
- творча група вчителів з проблеми «Ефективне використання ІКТ у навчально-виховному процесі»;
- творча група вчителів початкових класів «Клуб педагогічної майстерності», одним із завдань діяльності якої є сприяння оновленню навчально-виховного процесу, запроваджуючи інноваційні освітні технології.
З метою підвищення педагогічної майстерності окремих категорій педагогічних працівників у рамках роботи над річною методичною проблемою у навчальному закладі діють педагогічні школи: Школа передового педагогічного досвіду (керівник Скрипник Л.А.), Школа молодого вчителя
(керівник Горова Л.Д.), Школа інновацій (керівник Ткаченко Г.О.); організовано діяльність постійно діючого теоретичного семінару «Формування в учителів умінь впроваджувати досягнення психолого-педагогічної науки з основ гуманізації навчально-виховного процесу».
Структура роботи з обдарованими учнями навчально-виховного об’єднання передбачає створення умов для інтелектуального та творчого розвитку учнів (додаток 2).

278
Система роботи з розвитку обдарованості учнів у НВО «Спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад І ступеня «Гармонія» - гімназія імені
Тараса Шевченка – центр позашкільного виховання «Контакт» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області (додаток 3) передбачає три етапи:
- створення науково-методичної бази НВО для роботи з обдарованими дітьми;
- діагностику обдарованості гімназиста та подальший індивідуальний педагогічний супровід;
- аналіз діяльності педагогічного колективу щодо розвитку обдарованості гімназистів.
Ефективна організація нововведень у навчальному закладі залежить від розвитку його інноваційного потенціалу, професійної компетентності педагогічного колективу до роботи в умовах пошуку, створенні науково- методичної та матеріально-технічної підтримки інноваційних змін.
Актуальність розвитку професійної компетентності вчителів в сучасних умовах обумовлюється соціально-економічними реформами і потребують підготовки компетентних фахівців. У зв’язку з цим підвищується рівень вимог суспільства до фахівця, виникає необхідність висококваліфікованих педагогічних кадрів, здатних підготувати підростаюче покоління до життя в сучасному суспільстві.
Соціальний розвиток значною мірою впливає на зміну та вдосконалення навчальних технологій в контексті процесів глобалізації, зростання мобільності науки та освіти, посилення міжкультурних обмінів, що стимулюють впровадження педагогічних інновацій, гуманістична спрямованість яких покликана забезпечити розвиток творчого потенціалу нації, досягнення високого професійного рівня особистості.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   32


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал