Науково-методичний супровід функціонування




Сторінка20/32
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   32

На підсумковому уроці у вчителя географії Дружелюбівської загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів
Добровеличківської райдержадміністрації Юденко О.В у 6 класі з теми «Гідросфера», учні показали набуті знання з попередніх тем. Вони вільно володіли географічними термінами, використовували карти атласу та додаткову літературу. Дуже цікаві
і вдалі завдання активізували пізнавальну діяльність учнів, а використання сучасного мультимедійного обладнання під час проведеного уроку підвищило його ефективність.
Зоря В.М., вчитель географії Добровеличківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1, під час уроку в 6 класі з теми «Льодовики.
Багаторічна мерзлота» продемонструвала вільне володіння програмового матеріалу. Урок вирізнявся доступністю викладу навчального матеріалу, належною мотивацією навчальної роботи на різних його етапах. На уроці учні працювали з різними джерелами географічної інформації: підручником, атласом, енциклопедичним матеріалом, статистичними даними.
На уроці з теми «Літосфера. Основні форми рельєфу» у вчителя географії
комунального закладу «Навчально-виховне об’єднання № 25 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, природничо-математичний ліцей, центр позашкільного виховання «Ліра» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»
Романової М.М., учні 6 класу працювали на рівні високої розумової напруженості з урахуванням
їхніх навчальних можливостей, що забезпечувалося достатньо великою кількістю навчально-пізнавальних дій.
Виконанню значного обсягу роботи на уроці сприяла майстерність педагога, чітко продумані етапи уроку, раціональне використання кожної хвилини, правильність добору матеріалу.
Урок вчителя географії навчально-виховного комплексу
«Звенигородський загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Олександрійської міської ради Маменко І.В. у

210 8 класі з теми «Внутрішні води України. Озера» відповідав вимогам сучасного уроку. Особливо слід відмітити використання міжпредметних зв'язків (історія, біологія, математика). Ірина Володимирівна на відвіданому уроці вміло реалізувала принцип науковості та доступності навчального матеріалу, враховуючи індивідуальні особливості учнів, забезпечила єдність освітніх, розвиваючих і виховних функцій навчання, розвивала в учнів географічну й картографічну компетентності.
Вчитель географії Новгородківського навчально-виховного комплексу
Мараренко В.М. на уроці у 10 класі з теми «Країни Латинської Америки» значну увагу приділяла пізнавальній активності учнів, спрямовувала викладання географії на підвищення якості знань, посилення виховного впливу, використовувала особистісно орієнтовані підходи, які забезпечували комфортні умови розвитку, реалізацію природного потенціалу школярів.
Учителі географії та економіки навчально-виховного об’єднання "Олександрійська гімназія ім. Т.Г. Шевченка – ЗНЗ І-ІІ ступенів – школа мистецтв" Олександрійської міської ради Шевченко О.В., Бруснік Л.О., на відвіданих уроках у 6 та 10 класах запроваджували елементи інтерактивних технологій, захист учнями власних програм, проектів. Педагоги демонстрували високий ступінь науковості, використовували сучасну інформацію, формували науковий світогляд і критичне мислення.
Мец І.М., учитель географії Компаніївської загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів Компаніївської райдержадміністрації на уроці у 6 класі з теми
«Гідросфера. Озера. Болота» спрямовувала свою роботу на формування в дітей наукового світогляду на природу та взаємозв'язок між суспільством і природою, вчила учнів працювати з картою, знайомила з основними процесами та явищами в природі, негативним впливом діяльності людини на неї.
Отже, сучасний урок – це перш за все урок, на якому створено реальні умови для інтелектуального, соціального, морального становлення особистості учня, що дозволяє досягти високих результатів у навчанні.
Зрозуміло, що уроки в умовах співробітництва (вчитель – учень) потребують величезної підготовчої праці, великих знань, якщо хочете, готовності душі. Форма уроку найсправжнісінького, творчого педагога не заважає, а допомагає йому в його праці, підвищенні якості навчання.
В Україні відбувається становлення нової системи освіти, змінюються моральні цінності й пріоритети. У 2015/2016 навчальному році учні 6–7 класів загальноосвітніх навчальних закладів перейдуть на навчання за новими програмами з якими можна буде ознайомитися на сайті Міністерства освіти і науки України. Під час підготовки до уроків вчителям географії пропонується схема структури сучасного уроку, в якій розкриваються етапи моделювання уроку в розрізі цілеспрямованої активізації учнів як суб’єктів інноваційного процесу навчання, полуфункціональної діяльності вчителя на уроці.


211
Опорна схема структури сучасного уроку
І. Організаційний етап
1. Перевірка підготовки класного приміщення до заняття.
2. Привітання, фіксація відсутніх.
3. Перевірка підготовки учнів до заняття.
4. Організація уваги учнів.
5. Розкриття загальної мети та плану проведення уроку.
1. Перевірка готовності до проведення уроку.
1. Привітання, побажання хорошого настрою.
2. Створення ситуації успіху через: посмішку; прийом
«Долонька до долоньки», тощо.
ІІ. Етап перевірки домашнього завдання або актуалізації знань
1. Установити правильність, повноту й усвідомленість виконання д/з з більшістю учнів.
2. Виявити прогалини в знаннях і способах дій учнів, з’ясувати причини
їх виникнення.
3. Ліквідувати в ході перевірки знайдені прогалини.
1. З’ясування ступеня засвоєння знань і способів дій учнів.
2. З’ясування причин невиконання д/з з окремими учнями.
3. Визначення типових недоліків у знаннях і способах дій учнів та причин їх появи.
4. Ліквідація знайдених недоліків.
1. Тестові завдання.
2. Виконання різнорівневих самостійних робіт.
3. Продовження іншими відповіді учні.
4. Постановка додаткових запитань.
5. «Торт рішень»
(фіксація своїх утруднень).
6. «Гірлянда асоціацій».
ІІІ. Підготовка учнів до роботи на основному етапі
1. Забезпечити мотивацію навчання.
2. Прийняття учнями цілей уроку.
3. Актуалізувати суб’єктивний досвід учнів.
1. Повідомлення теми уроку.
2. Формулювання цілей уроку разом з учнями.
3. Демонстрація соціального та практичного значення матеріалу, який вивчатимуть учні.
4. Постановка перед учнями навчальної проблеми.
5. Актуалізація суб’єктивного досвіду учнів.
1. Пояснення учнями цілей уроку одночасно з повідомленням теми.
2. Повідомлення цілей у вигляді евристичного питання, проблемного завдання, через демонстрацію кінцевих результатів.
3. Асоціативний ряд.
4. «Мозковий штурм».
5. Намалюй картинку».
6. Географічний диктант.

212
ІV. Етап засвоєння нових знань і способів дій
1. Забезпечити сприйняття, осмислення та первинне запам’ятовування учнями матеріалу, який вони вивчають.
2. Сприйняття засвоєнню учнями способів, засобів, які привели до певного висновку.
3. Створити змістові й організаційні умови засвоєння учнями методики відтворення вивченого матеріалу.
1. Організувати увагу учнів.
2. Повідомити основні
ідеї матеріалу, який вивчатимуть учні.
3. Забезпечити осмислення методу досліджень знань, способів і засобів, які привели до зроблених висновків.
4. Забезпечити засвоєння методики відтворення вивченого матеріалу.
1. Робота з визначенням понять, які вводять.
2. Використання аналогій як способу включення в зміст суб’єктивного досвіду учнів.
3. Подання матеріалу одночасно в словесній і знаково-символічній формах, у порівняльних або класифікаційних таблицях.
4. Екстроактивний режим (розповідь, повідомлення, пояснення).
5. Інтроактивний режим
(проблемно-модульне, програмоване, комп’ютерне навчання).
6. Інтерактивний режим
(проектне, проблемне, адаптивне навчання).
V. Етап перевірки первинного розуміння
1. Установити правильність усвідомлення вивченого матеріалу.
2. Виявити прогалини первинного осмислення вивченого матеріалу, неправильні уявлення учнів.
3. Провести корекцію виявлених прогалин в усвідомленні учнями вивченого матеріалу.
1. Перевірка вчителем розуміння учнями того, що є суттю основного змісту.
2. Перевірка повноти й усвідомлення учнями нових знань і способів дій.
3. Виявлення прогалин первинного осмислення вивченого матеріалу.
4. Ліквідація неясності в осмисленні учнями вивченого матеріалу.
1. Асоціативний ряд.
2. Використання завдань на впізнання вивчених об’єктів.
3. Опорний текст.
4. «Бджолиний вулик».
6. Наведення учнями своїх прикладів за новим матеріалом.
VІ. Закріплення нових знань і способів дій
1. Забезпечити закріплення в пам’яті учнів знань і способів
1. Організація діяльності учнів з відтворення суттєвих ознак об’єктів,
1. Використання на уроці взаємообернених завдань.

213 дій, які необхідні для самостійної роботи за новим матеріалом.
2. Забезпечити підвищення рівня усвідомлення вивченого матеріалу під час його закріплення. що вони вивчають.
2. Організація діяльності учнів з відпрацювання вивчених знань і способів дій через застосування їх за зразком і в змінених ситуаціях.
3. Закріплення методики вивчення нового матеріалу, логіки відповіді під час перевірки знань.
4. Відпрацювання логіки алгоритму вивчених правил.
2. Складання карти розумової діяльності.
3. Спілкування
«питання – відповідь».
4. «Щоб було б, якби…»
5. Інтелектуальний марафон.
VІІ. Етап застосування знань і способів дій
1. Забезпечити засвоєння учнями знань і способів дій на рівні застосування
їх у різноманітних ситуаціях.
2. Забезпечити формування в учнів умінь самостійно застосувати знання в різноманітних ситуаціях.
1. Організація діяльності учнів із застосування знань і способів дій у змінених і нових ситуаціях.
1. Різнорівневі самостійні роботи.
2. Проектне навчання.
3. Ділова гра.
4. Лабіринт ідей.
5. Спілкування
«питання – відповіді».
6. Групова робота.
7. Дебати «за» і «проти».
8. «Коло ідей».
VІІІ. Етап узагальнення та систематизації знань
1. Забезпечити формування цілісної системи провідних знань учнів.
2. Забезпечити встановлення учнями внутрішньо предметних і між предметних зв’язків.
3. Забезпечити формування в учнів узагальнення знань.
1. Організація діяльності учнів з переведення окремих знань і способів дій у цілісну систему знань і вмінь.
1. Моделювання.
2. Мозкова атака в письмовій формі.
3. Складання карти розумової діяльності.
4. «Пошук скарбів».
ІХ. Етап узагальнення та систематизації знань
1. Виявить якість і рівень засвоєння знань та способів дій.
2. Виявити недоліки в знаннях і способах дій учнів.
1. Глибока й усебічна перевірка способів дій учнів.
2. Перевірка образу мислення учнів.
3. Перевірка рівня
1. Різнорівневі контрольні й самостійні роботи.
2. Тестові завдання.
3. Завдання на виявлення всіх ознак поняття та

214 3. Установити причини виявлення недоліків.
4. Забезпечити розвиток у школярів здатності до оцінювальних дій. сформованості загальних навчальних умінь.
4. Коментування відповіді учнів.
їхніх зв’язків (повнота знань).
4. Завдання на виділення суттєвих ознак
(глибина).
Х. Етап корекції знань і способів дій
1. Здійснити корекцію прогалин, виявлених у знаннях і способах дій у межах вивченої теми.
1. Організація діяльності учнів з корекції своїх виявлених недоліків.
1. Використання спеціально поділених на дрібні етапи вправ.
2. Застосування розгорнутих інструкцій з регулярним контролем.
3. Завдання з
«пропусками».
4. Структурно-логічні схеми з «пропусками».
5. Тестові завдання.
ХІ. Етап інформації про домашнє завдання
1. Забезпечити розуміння учнями цілей, змісту та способів виконання домашнього завдання.
1. Інформація про д/з.
2. Мотивування до виконання д/з.
3. Інструктаж з виконання д/з.
4. Перевірка розуміння учнями змісту та способів виконання д/з.
1. Цікава постановка навчальної проблеми, якщо йдеться про пізнавальні завдання.
2. Різнорівневі д/з.
3. Особливе завдання.
4. «Незвичайна звичайність».
5. Ідеальне завдання.
ХІІ. Етап підбиття підсумків заняття
1. Дати ясну оцінку роботи класу й окремих учнів.
1. Підбиття підсумків навчального заняття.
1.
Повідомлення підсумків.
2. Підбиття підсумків самими учнями.
ХІІІ. Етап рефлексії
1. Ініціювати й
інтенсифікувати рефлексію учнів з приводу свого психоемоційного стану, мотивації своєї діяльності та взаємодії з учителем та однокласниками.
2. Забезпечити засвоєння учнями принципів саморегуляції та співробітництва.
1. Мобілізація учнів на рефлексію своєї поведінки.
1. Незакінчені речення.
2. Асоціативний ряд.
3. «Торт рішень».
4. Розмова на папері.
5. Барометр настрою.
6. «Телеграма».
7. «Координати».
8. «Заключна дискусія».


215
Література
1. Стадник О.Г., Коберник С.Г. Методика викладання географії в школі:
[навчально-методичний посібник]
/
С.Г. Коберник,
Р.Р. Коваленко,
П.О. Масляк, О.Я. Скуратович. – К.: Стафед-2, 2000. – 320 с.
2. Корнєєв В.П. Сучасний урок географії: підготовка до уроку, тематичне
і поурочне планування / В.П. Корнєєв // Географія та основи економіки в школі. – Київ: Педагогічна преса, 2008. – №1. – С. 2-7.
3. Корнєєв В.П. Урок географії у профільній школі [Електронний ресурс].

Режим доступу: http:// www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Pbgo/2010_12/19_Korn.pdf.
4. Формування міжпредметних компетентностей в контексті роботи з розвитку обдарованості учнів: [метод. посіб.] / упоряд. Л.М.Хлань. –
Кіровоград: Вид-во Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, 2013. – 108 с.
5. Худиківська Л.І. Інноваційні технології. Упровадження ефективного педагогічного досвіду // Завучу. Усе для роботи. – Х.: ВГ «Основа», 2013. –
№ 7-8 (103-104).
6. Москаленко Л.В. Сучасний урок географії [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/29118/

7. Стадник О.Г. Проблема вдосконалення уроку як основної форми організації навчання в середніх загальноосвітніх закладах. // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи. Випуск 36.

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ РАЙОННОГО МЕТОДИЧНОГО
ОБ’ЄДНАННЯ ВЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ

С.М. Литвин,
методист науково-методичної лабораторії природничо-математичних дисциплін комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»

Учительська професія вимагає від людини, яка її обрала, постійного навчання з метою удосконалення своєї фахової майстерності. Така вже доля педагога – навчаючись навчайся сам.
Поза сумнівом, найбільш важливою формою навчання вчителя є самоосвіта. Проте навіть вона має реалізуватись через комунікації. З колегами, науковцями, участь у різноманітних формах методичної роботи. Освітня діяльність учителя реалізується шляхом його членства в складі методичного об’єднання. Методичне об’єднання координує роботу вчителя, забезпечує необхідні умови освіти, з рештою, вчитель звітує перед членами методоб’єднання про її результати. Практика показує, що від рівня організації роботи районного методичного об’єднання залежить в цілому стан викладання предмета, рівень знань учнів, згуртованість колективу учителів. То ж

216 актуальною є тема організації роботи методоб’єднання, чому й присвячується дана стаття.
Спочатку маємо визначити функції методичних об’єднань. За
М.М. Поташником, функції методичної роботи можна розбити на три групи:
1) відносно вчителя; 2) педагогічного колективу; 3) досягнень педагогічної науки та досвіду вчителів інших шкіл.
Перша група функцій, спрямованих на вчителя, досягнення компетентності, збагачення знань педагогів (предметних, методичних, дидактичних, психологічних); розвиток його світогляду, ціннісних орієнтацій
(установка на демократизацію, гуманізацію, гуманітаризацію, оптимальні наслідки діяльності); розвиток мотивів творчої діяльності (любов до дітей, відповідальність, обов'язок, потреба самореалізації); розвиток стійких моральних якостей особистості (доброта, чуйність, порядність, принциповість, витримка, терплячість тощо); розвиток сучасного стилю педагогічного мислення; розвиток педагогічної техніки, виконавського мистецтва, артистизму; розвиток емоційно-вольової саморегуляції.
Друга група функцій, спрямованих на педагогічний колектив: консолідація педагогічного колективу як колективу однодумців у головному; вироблення єдиної педагогічної позиції, спільних цінностей, традицій; організації діагностики і самодіагностики реальних навчальних можливостей учнів, класних колективів, професійних можливостей, потреб і запитів учителів; експертна оцінка авторських варіантів програм, навчальних планів, підручників, посібників, засобів навчання і виховання, створених у даному колективі; контроль і аналіз конкретного навчально-виховного процесу і його результатів – якості знань, умінь, навичок учнів, вихованості і розвитку школярів; виявлення, узагальнення, пропаганда та впровадження педагогічного досвіду, обмін цінними методичними знахідками; стимулювання групової творчості та ініціативи членів педколективу; залучення колективу до науково- дослідницької експериментальної роботи, до цілеспрямованого створення нового досвіду своєї школи.
Третя група функцій стосується і кожного вчителя, і колективу: творче осмислення соціального замовлення, нових нормативних актів і документів, доведення їх до свідомості кожного педагога, упровадження, досягнень передового педагогічного досвіду, новаторства, профілактика типових для всіх шкіл труднощів і недоліків у педагогічній діяльності; впровадження й використання досягнень психолого-педагогічної науки, інших дисциплін; поширення за рамки школи передового досвіду, досягнутого цим колективом
(через педчитання, методичні об'єднання, школи передового педагогічного досвіду) [4].
Цей перелік завдань, які стоять перед методичним об’єднанням, підкреслюють вагомість їх ролі. Що стосується безпосередньо організації роботи методичних об’єднань вчителів біології, реалізація їх функцій може передбачати наступні напрями роботи.

217 1. Вивчення питань теорії біології, оволодіння її науковою методологією, реалізація міжпредметних зв’язків.
2. Ознайомлення зі змістом нових програм, підручників та посібників, надання рекомендацій по роботі за ними.
3. Аналіз стану викладання предмета, рівня знань учнів та пошук шляхів оптимізації навчально-виховного процесу з біології.
4. Організація роботи вчителів над індивідуальними методичними проблемами та визначення загальної методичної проблеми методоб'єднання вчителів біології району /міста/.
5. Проведення загальних методичних заходів: засідань секцій педагогічних конференцій, педагогічних читань, методичних звітів, та ін., керівництво роботою творчих та динамічних груп, шкіл молодого вчителя та шкіл передового педагогічного досвіду.
6. Організація роботи по самоосвіті вчителів, проходженню ними курсової підготовки та участь в атестації.
7. Вивчення досвіду роботи вчителів, поширення його серед колег, пошук шляхів стимулювання творчого пошуку кожного.
8. Розробка рекомендацій по викладанню найбільш складних тем програм.
9. Пошук ефективних форм і методів роботи із здібними та обдарованими дітьми. Проведення предметної олімпіади, керівництво науково- дослідницькою та гуртковою роботою.
10. Організація роботи з вчителями - молодими спеціалістами.
11. Керівництво науково-дослідницькою роботою вчителів, методичне забезпечення питань апробації навчальної літератури, дидактичних видань, програмного забезпечення, електронних посібників тощо.
Зважаючи на те, що більшість вчителів суміщають викладання біології з викладанням інших природничих дисциплін (хімії, географії, екології, природознавства), на практиці в умовах району створюються об’єднані методичні структури – районні методичні об’єднання вчителів природничих дисциплін, а в школах – циклові методичні об’єднання учителів природничо- математичного спрямування. Керівником районного методоб’єднання може бути хтось з досвідчених вчителів, проте практика показує більшу ефективність роботи, коли на себе ці обов’язки бере методист районного методоб’єднання, який відповідає за викладання біології і має біологічну освіту.
Робота методоб’єднання здійснюється відповідно до плану. Основну увагу я хочу приділити рекомендаціям з планування роботи районного методоб’єднання вчителів біології (природничих дисциплін).
Планування здійснюється на основі матеріалів діагностичного вивчення запитів учителів. Як орієнтовний варіант анкети пропоную наступний:
1. Дайте оцінку роботи методичного об’єднання за попередній рік
(задовільна, незадовільна).
2. Які проблеми виникали у Вашій роботі і на яку методичну допомогу від колег потребуєте?

218 3. З яких питань теорії педагогіки й методики викладання біології хотіли б отримати консультації?
4. Над якою індивідуальною методичною проблемою будете працювати цього року?
5. Ваші побажання щодо плану роботи методоб’єднання на наступний рік.
Більш розгорнутий варіант анкети може пропонувати завдання з самоаналізу ефективності роботи вчителя, оцінок мікроклімату колективу, роботи адміністрації, рейтингу колег тощо.
Недоцільно вимагати єдиної форми плану роботи, проте щодо його структури можна рекомендувати наступні розділи:
1. Вступ.
2. Дані про членів методоб’єднання.
3. Проблемні питання, над якими працюють шкільні методоб’єднання, які входять до складу районного методоб’єднання.
4. Сітка організаційних заходів.
5. Вивчення стану викладання біології, моніторинг знань учнів і результатів зовнішнього незалежного оцінювання.
Далі детальніше за розділами.
У вступі дається аналіз роботи методичного об’єднання за минулий навчальний рік, визначаються проблемні напрями і завдання на наступний рік.
Орієнтовна схема аналізу роботи методичного об'єднання може виглядати так:
1. Кількісний і якісний склад методичного об'єднання. Градація за рівнем освіти, стажем, кваліфікаційними категоріями, званнями вчителів.
2. Оцінка роботи за попередній період. Найбільш вагомі досягнення членів методоб’єднання, індивідуальні успіхи.
3. Якість планування роботи методоб'єднання на минулий рік.
Актуальність обраної загальної методичної проблеми й індивідуальних проблем кожного з членів.
4. Організаційна робота методичного об’єднання (скільки проведено засідань, їх періодичність, плановість, рівень відвідування). Відхилення від плану (зміни в тематиці засідань, чим вони викликані). Якість підготовки і проведення засідань. Ефективність питань, які виносились на засідання.
Активність членів методоб’єднання в обговоренні визначених питань.
Практична спрямованість засідань.
5. Організаційні форми і методи роботи. Поєднання традиційних і нетрадиційних форм, застосування інтерактивних методів, інших сучасних технологій навчання.
6. Над якою проблемою працювало методичне об’єднання? Як реалізується дана проблема на рівні кожного вчителя? Які підсумки
індивідуальної і колективної роботи? (Які рекомендації, доповіді, реферати, методичні розробки, творчі роботи, наочні посібники, дидактичний і роздатковий матеріали підготовлені членами методоб’єднання)?

219 7. Система роботи з освоєння нових технологій навчання та впровадження їх в практику. Які рекомендації давались методичним об’єднанням щодо впровадження досягнень науки і передового педагогічного досвіду. Результати впровадження рекомендацій в практику роботи (висновки на основі відвідування й аналізу уроків). Ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічної науки, педагогічним досвідом.
8. Діяльність методоб’єднання з питань вивчення і впровадження перспективного досвіду. Досвід роботи якого вчителя вивчений узагальнений. З яких питань? Які форми використовувались з метою ознайомлення членів методичного об"єднання з досвідом роботи передових вчителів.
9. Проблеми самоосвіти вчителів в змісті роботи методичного об’єднання.
10. Реалізація плану взаємовідвідування уроків.
11. Участь членів методичного об"єднання в атестації педагогічних кадрів.
12. Результативність методичної роботи з вчителями-молодими спеціалістами.
13. Система роботи методичного об'єднання з питань вивчення і аналізу стану викладання, рівня знань, результатів зовнішнього незалежного оцінювання учнів з біології, державної підсумкової атестації, проведення контрольних зрізів знань, тестування.
14. Організація позакласної роботи з предмета. Робота гуртків, факультативів. Проведення предметних тижнів, конкурсів, олімпіад тощо.
Ефективність позакласної роботи.
15. Вплив методичного об’єднання на піднесення рівня професійної майстерності вчителів.
16. Над якою методичною проблемою працюватиме районне методоб’єднання вчителів біології цього навчального року та основні напрями реалізації завдань методичної проблеми.
Від глибини й ефективності аналізу роботи об’єднання за попередній рік залежить якість планування на наступний.
Дані про членів методоб’єднання. Орієнтовна схема таблиці даних може бути наступною:
1. Прізвище, ім’я, по батькові.
2. Дата народження.
3. Назва навчального закладу.
4. Педагогічний стаж.
5. Освіта, фах за дипломом.
6. Який навчальний заклад закінчив і коли.
7. Які інші предмети крім біології викладає.
8. Кваліфікаційна категорія, звання.
9. Атестація попередня (наступна).
10. Підвищення кваліфікації останнє і майбутнє за планом.
11. Методична проблема, над якою працює вчитель.

220 12. Облік відвідування засідань районного методоб’єднання.
13. Індивідуальні досягнення вчителя.
Проблемні питання, над якими працюють шкільні методоб’єднання, які входять до складу районного методоб’єднання. Цей розділ є складовою плану роботи районного методоб’єднання.
Сітка організаційних заходів фактично є основною структурною складовою плану. Охоплює увесь об’єм заходів, які організовує методоб’єднання. Кожному із заходів цього розділу обов’язково повинні визначатись дата й місце проведення, прізвище відповідальної особи й відмітка про виконання. Складовими цього розділу можуть бути:
1. Підготовка матеріалів до наказу по відділу освіти «Про затвердження структури методичної роботи з педагогічними працівниками району».
2. Надання допомоги працівникам районного методичного кабінету в уточненні методичної картотеки обліку кадрів. Збір даних про вчителів.
3. Заходи з підготовки серпневої й січневої конференцій педагогічних працівників району, визначення тематики секційних засідань.
4. Складання плану роботи районного методоб’єднання.
5. Організація й планування роботи структур методоб’єднань:
- постійно-діючого психолого-педагогічного семінару;
- школи педагогічної майстерності;
- майстер-класів;
- творчих й динамічних груп;
- школи молодого вчителя;
-
інтернет-конференцій тощо.
6. Планування загальнорайонних і кущових форм:
- педагогічних читань;
- науково-практичних конференцій, семінарів;
- тренінгів тощо.
7. Заходи з вивчення й аналізу стану викладання біологічних дисциплін, рівня знань, результатів зовнішнього незалежного оцінювання учнів з біології.
Проведення контрольних зрізів знань, тестування.
8. Заходи з організації самоосвіти вчителів, складання графіка періодичної звітності членів методоб’єднання про роботу за індивідуальним планом самоосвіти.
9. Робота за програмою «Обдарована дитина». Проведення предметних олімпіад з біології та екології, підготовка команд та забезпечення участі переможців у олімпіадах вищих рівнів. Робота з дітьми, що потребують особливої уваги (інклюзивна освіта).
10. Складання графіка взаємовідвідування уроків і заслуховування
інформації про рівень відвіданих занять (для ШМО).
11. Складання перспективного плану проходження курсової підготовки, заслуховування звітності вчителів про результативність навчання.
12. Участь в атестації навчальних закладів й педагогічних працівників шкіл.

221 13. Визначення рейтингу вчителів району за результатами їх вихованців у
ДПА, ЗНО з біології, показниками участі в предметних олімпіадах, активності вчителів у методичних заходах.
Найбільш ефективними формами роботи в період між засіданнями районного методоб’єднання є робота постійно діючого психолого- педагогічного семінару, заняття школи педагогічної майстерності, заходи в рамках територіальних ( так званих «кущових») форм, робота динамічних і творчих груп, скайп-конференції, інтернет-семінари тощо. Особливо актуальними є останні дві форми проведення занять, оскільки вони не обтяжливі витратами на приїзд учасників.
Останнім часом поширення набули нетрадиційні форми організації методичної роботи, в тому числі авторські школи, творчі студії, методичні фестивалі, круглі столи, аукціони педагогічних ідей, ярмарки, які значною мірою урізноманітнюють співпрацю методистів і педагогічних працівників у справі підвищення їхньої кваліфікації та педагогічної майстерності.
Слід зазначити, що при всій різноманітності форм організації методичної роботи розв’язати багатопланові завдання підвищення кваліфікації педагогічних кадрів можна лише шляхом створення оптимальної системи методичних заходів та надання педагогам права вільного вибору тих форм, які максимально враховують їх потреби, запити та інтереси.
Вивчення стану викладання біології, моніторинг знань учнів і результатів ЗНО. Цей модуль може бути складовою попереднього, проте оскільки він є багато в чому результуючим в роботі районного методоб’єднання, вважаю за доцільне виділити його окремо.
Вивчення стану викладання біології є однією з функцій інспекторів відділу освіти, які спільно з методистом відвідують навчальні заклади. До того згідно з графіками атестації навчальних закладів і вчителів, заняття з біології відвідують члени атестаційних комісій. Аналізи відвіданих занять включаються до банку даних в районного методоб’єднання, як і результати звітів шкіл з моніторингу знань (семестрових оцінок), які подаються адміністраціями шкіл.
Результати ДПА, ЗНО, дані про участь в олімпіадах, позашкільних формах роботи, про кількість і рівень отриманих нагород сумуються і є підставою для визначення рейтингу кожного з вчителів району. Об’єктивні результати рейтингу є стимулом в роботі вчителя, притому що огріхи в підведенні результатів можуть образити його.
То ж цей модуль плану може містити сітку заходів й поточні дані рейтингу вчителів.
Вдале планування роботи районного методоб’єднання, дієві підходи до реалізації змісту плану, ненав’язливі й реалістичні форми роботи, повага до вчителя, є запорукою успіху в роботі методичного об’єднання.

Література
1. Активні форми і методи впровадження ППД / Зб. наук. Статей. – К.,
Рад. шк., 1989.

222 2. Горская Г.И. Организация учебно-воспитательного процесса в школе. –
М.: 1977. – 259 с.
3. Методична система: педагогічні роздуми без упередженого ставлення //
Відкритий урок. – 2002. - № 1-2.
4. Жерносєк І.П. Науково-методична робота в загальноосвітній школі:
[навч.-метод. посібник]. – К.: ІЗМН, 1998.
ГУМАНІСТИЧНА СПРЯМОВАНІСТЬ ПРЕДМЕТА «ОСНОВИ
ЗДОРОВ’Я» ТА ФАКУЛЬТАТИВНОГО КУРСУ «ЗАХИСТИ СЕБЕ ВІД
ВІЛ» ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ФАКТОР ПРОФІЛАКТИКИ ПОВЕДІНКОВИХ
ПРОБЛЕМ ПІДЛІТКІВ І ЗАПОРУКА ЯКІСНОЇ
ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ОСВІТИ

Т.П. Желєзнова,
завідувач науково-методичної лабораторії основ здоров’я, безпеки життєдіяльності та охорони праці комунального закладу
«Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»
(методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у 2015-2016 навчальному році)

Життя – це те, що більше всього цінуємо
і менше всього бережемо.
Жан де Лабрюйєр
Здоров’я – неоціненний дар, за який люди несуть особисту відповідальність. Поняття «здоров’я» трактується в сучасному світі не тільки як відсутність хвороб, воно також включає способи мислення і поведінки, які підвищують рівень загального благополуччя, забезпечують самореалізацію і життєвий успіх. Тобто здоровий спосіб життя охоплює різноманітні сфери життєдіяльності людини і реалізується через поведінку, конкретні дії, учинки.
Безпека окремого учасника навчально-виховного процесу, перш за все, залежить від нього самого.
Найбільші можливості для здійснення профілактичної роботи, формування здорового способу життя мають загальноосвітні навчальні заклади.
Адже, згідно із Законом України «Про освіту», повна загальна середня освіта є обов’язковою.
Конвенція ООН про права дитини декларує пріоритет здорового розвитку дітей, але не містить механізму реалізації цієї ідеї. Тому системи освіти багатьох країн не завжди враховують, що хворобливість учнів зумовлюють не тільки медичні проблеми, а також цілий комплекс педагогічних факторів.
На виконання Закону України «Про загальну середню освіту» в країні розроблені і прийняті Державний стандарт початкової освіти та Державний

223 стандарт базової та повної загальної середньої освіти. Державними стандартами передбачено надання відповідних знань та формування навичок, необхідних для збереження і зміцнення здоров’я, через різні освітні галузі.
Так, стандартами передбачено «надання учням спеціальних знань і формування умінь збереження власного здоров’я як важливого компонента загальнолюдської культури; зміцнення навичок здорового способу життя; оволодіння способами розвитку фізичних якостей та вдосконалення морфологічних і функціональних можливостей, формування основних життєво важливих рухових умінь і навичок; сприяння збереженню життя учнів; оволодіння раціональними прийомами запобігання порушенням стану здоров’я; дій у надзвичайних ситуаціях і надання першої допомоги».
Основи здоров’я – інтегрований предмет, що за змістом об’єднує питання здоров’я та безпеки життєдіяльності. Його завданнями є формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, опанування основ здорового способу життя, життєвих навичок безпечної та здорової поведінки, формування в учнів здоров’язберігаючої компетентності.
Навчальна програма з основ здоров’я побудована за концентричним принципом, тобто в різні періоди навчання повторюється вивчення окремих тем
із розширенням та поглибленням їх змісту. Основними особливостями програми є те, що вона:
- розкриває питання, що мають реальне значення для підлітків;
- ураховує потреби і рівень соціально-психологічного розвитку учнів;
- має випереджувальний характер;
- спрямована на формування життєвих навичок, що мають ключове значення для здорової і безпечної поведінки.
Зміст тем укладено відповідно до вимог Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти. До кожного розділу програми визначені обов’язкові результати навчання, спрямовані на досягнення учнями здоров’язберігаючої, соціальної, загальнокультурної та інших компетентностей.
У структурі змісту програми дотримані принципи системності та наступності. Початкові знання про здоров’я людини, його складові, позитивний вплив здорового способу життя на загальний стан людини, що їх набули учні у початковій школі, якісно розширюється та поглиблюється у основній школі.
Водночас продовжується розвиток стійких переконань щодо безпечної поведінки, формування життєвих навичок збереження та зміцнення здоров’я.
Наприклад, уже в другому класі вводяться поняття «корисні» та «шкідливі» звички, перелік яких розширюється в 3-4 класах. В основній школі ці поняття дають можливість ознайомитися з визначенням «здоровий спосіб життя», ширше розкрити шкідливий вплив тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотиків на дитячий організм, що сприяє виробленню відповідних ставлень.
Формування навичок безпечної поведінки пішохода розпочинається з 1 класу.
Так, вводяться поняття «тротуар», «проїжджа частина», «перехрестя».
У 2-4 класах понятійний апарат розширюється термінами: «дорожня розмітка»,
«дорога з обмеженою оглядовістю», «дорожні знаки», що дає змогу в основній

224 школі разом із якісним розширенням вивчених термінів, вводити нові:
«багатосмугова дорога», «безпечна відстань до автомобіля» тощо, знайомити з правилами користування громадським транспортом, велосипедом тощо.
Змістову лінію «Основи здоров’я», підпорядковану загальній меті – формуванню і розвитку здоров’язбережувальної комптентності учнів, структуровано за чотирма розділами: «Здоров’я людини», «Фізична складова здоров’я», «Соціальна складова здоров’я», «Психічна і духовна складові здоров’я». Зазначені розділи є наскрізними для початкової і основної школи, що забезпечує наступність вивчення предмета. Водночас концентричний спосіб систематизації змісту дозволяє змінювати, ускладнювати навчальний матеріал, маневрувати його вивчення відповідно до конкретних пізнавальних ситуацій.
У 2015/2016 навчальному році викладання предмета «Основи здоров’я» здійснюватиметься за навчальними програмами, при цьому звертаємо увагу, що у 4-х і 7-х класах – за новими програмами:
• 1-4 класи – Програми для середньої загальноосвітньої школи.
1-4 класи // автори Бойченко Т.Є., Воронцова Т.В., Гнатюк О.В., Гозак С.В.,
Москаленко О.Л., Савченко В.А. – К.: «Початкова школа», 2011 р.
• 5, 6, 7 класи – Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи здоров’я. 5-9 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 р., автори Бойченко Т.Є. та ін;
• 8-9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи здоров’я. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005 р., автори Бойченко Т.Є.,
Заплатинський В.М., Дивак В.В.
Навчання учнів відбуватиметься за підручниками таких авторів:
• у 1-х класах:
1) Бех І.Д., Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., Страшко С.В. (К.: Алатон,
2012);
2) Гнатюк О.В. (К.: «Генеза», 2012);
• у 2-х класах:
1) Бех І.Д., Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., Страшко С.В.
(К.: «Алатон», 2013);
2) Гнатюк О.В. (К.: «Генеза», 2013);
• у 3-х класах:
1) Бех І.Д., Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., Страшко С.В.
(К.: «Алатон», 2014);
2) Гнатюк О.В. (К.: «Генеза», 2014);
• у 4-х класах:
1) Бойченко Т.Є., Коваль Н.С. (К.: «Ранок», 2015);
2) Бех І.Д., Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., Страшко С.В.
(К.: «Алатон», 2015);
3) Гнатюк О.В. (К.: «Генеза», 2015);
• у 5-х класах:
1) Бойченко Т.Є., Василенко С.В., Гущина Н.І., Василашко І.П.,
Коваль Н.С., Гурська О.К. (К.: «Генеза», 2013),

225 2) Бех І.Д., Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., Страшко С.В.
(К.: «Алатон», 2013);
• у 6-х класах:
1) Бойченко Т.Є., Василенко С.В., Гущина Н.І., Василашко І.П.,
Коваль Н.С., Гурська О.К. (К.: «Генеза», 2014);
2) Бех І.Д., Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., Страшко С.В.
(К.: «Алатон», 2014);
• у 7-х класах:
1) Бойченко Т.Є., Василенко С.В., Гущина Н.І., Василашко І.П.,
Коваль Н.С., Гурська О.К. (К.: «Генеза», 2015);
2) Бех І.Д., Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., Страшко С.В.
(К.: «Алатон», 2015);
3) Василенко С.В., Гущина Н.І., Коломоєць Г.А. (К.: Видавництво
«Астон», 2015);
4) Тагліна О.В. (К.: «Ранок», 2015);
5) Поліщук Н.М. (К.: «Грамота», 2015);
• у 8-х класах:
1) Воронцова Т.В., Пономаренко В.С. (К.: «Алатон», 2011);
2) Бойченко Т.Є., Василашко І.П., Коваль Н.С. (К.: «Ґенеза», 2008);
3) Тагліна О.В., Кузьміна І.Ю. (Харків: «Веста», 2008);
• у 9-х класах:
1) Бойченко Т.Є., Василашко І.П., Коваль Н.С. (К.: «Ґенеза», 2009);
2) Воронцова Т.В., Пономаренко В.С. (К.: «Алатон», 2009);
3) Тагліна О.В., Кузьміна І.Ю. (Харків: «Ранок», 2009).
У рекомендованих підручниках ураховано специфіку предмета та його методологічну основу – навчання здоров’я та безпеки на засадах розвитку життєвих навичок.
Наголошуємо, що особливість методики проведення уроків у початковій школі полягає в тому, що оволодіння здоров’язбережувальними компетенціями потребує багаторазового вправляння, насамперед у процесі групової взаємодії.
Тому необхідна організація практичної, ігрової, індивідуальної та колективної діяльності учнів, що базується на суб’єкт-суб’єктній взаємодії вчителя з учнями
і учнів між собою.
Особливістю структури уроків з основ здоров’я має бути гнучкість, органічне поєднання навчально-пізнавальної та оздоровчо-рухової діяльності учнів, що включає різні види діалогу, групової співпраці. Вагоме значення для формування в учнів здорового способу життя та безпечної поведінки має емоційність і доступність навчального матеріалу, його унаочнення. Практичні роботи, зазначені в програмі, виконуються учнями в практично-дієвій формі під час опрацювання відповідної теми для досягнення мети уроку або вдома з батьками.
Слід наголосити, що уроки з основ здоров’я бажано проводити в спеціально обладнаному класі (кабінеті) або на спеціальному майданчику (у дворі школи, спортзалі, медичному кабінеті) з використанням навчально-

226 наочних посібників та обладнання. Деякі заняття з правил дорожнього руху рекомендується проводити на вулиці, поблизу перехрестя, де можна спостерігати роботу засобів регулювання, рух транспортних засобів та пішоходів.
Узагальненим результатом навчання основ здоров’я у початковій школі є відповідний до віку рівень здоров’язбережувальної компетентності учнів.
Деталізовані результати навчання у початковій школі подано у вигляді державних вимог щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів.
Оцінювання навчальних досягнень учнів має бути заохочувальним і здійснюватися переважно засобами моніторингу за прогресом у знаннях, ставленнях та уміннях учнів впродовж навчання у початковій школі.
Уміло користуючись у роботі з учнями початкових класів педагогічною оцінкою, учитель закладає базис для формування в них умінь об’єктивно оцінювати хід і результати своєї діяльності, стимулює розвиток навчальних мотивів, створює атмосферу доброзичливих взаємин у класі, що необхідно для підтримування в учнів почуття власної гідності, доброти і чуйності, бажання працювати разом з однолітками.
Особливу увагу вчитель має приділяти збереженню та зміцненню фізичного здоров’я молодших школярів, тому навчальне навантаження в тижневому циклі розподіляти слід таким чином, щоб його найбільша
інтенсивність припадала на вівторок і середу, у той час як четвер був дещо полегшеним днем.
Для профілактики стомлюваності, порушення статури, зору учнів початкових класів на всіх уроках через кожні 15 хвилин обов’язково необхідно проводити фізкультхвилинки та гімнастику для очей.
Компетентнісний підхід до вивчення основ здоров’я у 5-9-х класах вимагає продовження формування в учнів і застосування ними навичок здорового і безпечного способу життя, здатності дітей передбачати ризики небезпеки та зменшувати їх вплив.
Завданнями предмета «Основи здоров’я» в 5-9-х класах є:
• формування в учнів мотивації до дбайливого ставлення до життя і здоров’я;
• формування у школярів стійких переконань щодо пріоритету здоров’я як ключової умови реалізації фізичного, психічного, соціального та духовного потенціалу людини з урахуванням її індивідуальних особливостей;
• виховання у підлітків бережливого, дбайливого та усвідомленого ставлення до власного здоров’я як однієї з найвищих людських цінностей, потреби самопізнання та всебічного самовдосконалення;
• ознайомлення учнів з основними принципами та закономірностями життєдіяльності людини в природному та соціальному середовищах, спрямованої на збереження життя і зміцнення здоров’я;
• формування в учнів сталої мотиваційної установки на здоровий спосіб життя як провідної умови збереження і зміцнення здоров’я;

227
• ознайомлення учнів з основними принципами, шляхами й методами збереження життя і зміцнення усіх складових здоров’я;
• навчання учнів методам самозахисту в умовах загрози для життя;
• навчання учнів методам самооцінки і контролю стану і рівня здоров’я протягом усіх років навчання;
• розвиток життєвих навичок учнів, спрямованих на заохочення вести здоровий спосіб життя.
Інтегрований предмет «Основи здоров’я» має прикладний характер, тому реалізація його завдань можлива на основі таких компонентів:
• мотиваційний (поєднує в собі знання основ збереження життя і здоров’я з ціннісними орієнтаціями на задоволення соцiальнозначимих і особистісно орієнтованих потреб);
• операційний (поєднує в собі засоби, методи і форми організації діяльності, способи планування і регулювання її перетворювальними процесами);
• інформаційний (поєднує в собі знання про фізичну, соціальну, психічну, духовну складові здоров’я, основні умови і способи його збереження і зміцнення, основні засади здорового способу життя та безпеки життєдіяльності).
У процесі викладання вчителю основ здоров’я необхідно керуватися, насамперед, принципами наступності, перспективності, активності та емоційності. Необхідним є використання системи завдань, спрямованих на уможливлення оволодіння здоров’язбережувальними компетенціями (розвиток життєвих
і спеціальних здоров’язбережувальних навичок) та загальнонавчальними уміннями (управління процесом розуміння учнями прочитаного тексту, оволодіння ними уміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, установлювати причиново-наслідкові зв’язки, брати участь у проектній діяльності, рольовій грі, розв’язанні конкретних ситуацій тощо).
Необхідно підкреслити, що особистісна орієнтованість у ході вивчення предмета здійснюється через зміст навчального матеріалу та особистісну спрямованість навчального процесу. Запорукою формування здорової особистості учня є взаєморозуміння, взаємоповага, толерантність, творче співробітництво всіх учасників навчального процесу.
Під час навчання учнів варто практикувати проведення занять із використанням методів навчання, що ґрунтуються на активній участі всіх учнів: обговорення, мозковий штурм, розробка концептуальних карт, рольові ігри, дискусії, творчі проекти, інтерв’ю, розгляд і аналіз окремого випадку, екскурсії, робота в групі, розв’язання проблеми тощо.
Особливу увагу необхідно приділити позитивній мотивації учнів не лише на вибір здорового способу життя, а й активну, щоденну й поступальну їх дію за правилами й вимогами збереження життя й зміцнення здоров’я.
У старшій школі з метою забезпечення наступності у формуванні здоров’язбережувальної компетентності підлітків за рахунок варіативної складової робочих навчальних планів запроваджується факультативний курс

228
«Захисти себе від ВІЛ» (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту
України від 17.08.2011 р. № 982) за навчальною програмою «Формування здорового способу життя та профілактика ВІЛ/СНІДу» (схвалена комісією з основ здоров’я Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України, лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від
04.08.2010 р. № 14/18-3169).
Навчання учнів здійснюється за підручником «Захисти себе від ВІЛ.
Тренінги життєвих навичок» (Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., (К.: Освіта,
2013).
Звертаємо увагу, що в основу викладання навчального предмета «Основи здоров’я» та факультативного курсу «Захисти себе від ВІЛ» покладено одну з найефективніших сучасних педагогічних методик – освіту на засадах розвитку життєвих і спеціальних навичок (ООЖН), яка спрямована на формування здорової і просоціальної особистості, гармонійно поєднує функції навчання, виховання і розвитку соціально-психологічної компетентності учнівської молоді.
ООЖН реалізує концепцію особистісно орієнтованого компетентнісного навчання і виховання, ураховує вікові та індивідуальні особливості учнів і здійснюється шляхом застосування інтерактивних та активних (тренінгових,
ігрових тощо) технологій.
Конкретним результатом навчання має бути розвиток життєвих
(психосоціальних) навичок учнів, зокрема уміння прийняття рішень, розв’язання проблем, творчого та критичного мислення, спілкування, самооцінки та почуття гідності, протистояння негативному психологічному впливові, подолання емоцій та стресу, а також розвиток співчуття і відчуття себе як громадянина.
З методів інтерактивного навчання, які є найефективнішими на уроках основ здоров’я і факультативного курсу «Захисти себе від ВІЛ», пропонуються такі.
Мозковий штурм. Використовується для генерування ідей та активізації діяльності учнів щодо розв’язання певної проблеми. Можна застосовувати на початку заняття, щоб з’ясувати обізнаність з темою. Усі висловлені ідеї можна об’єднати або проаналізувати, використовуючи інші методи (наприклад, концептуальну карту, «павутиння»).
Дискусії-роздуми. Заохочують до обмірковування й обговорення того, що учні спостерігали, чули або читали. Починають дискусію, ставлячи питання, яке вимагає висловлювання власної позиції та інтерпретації (обговорення) власного досвіду, навчальних відеофільмів, текстів підручників, статей, газетних публікації тощо. Поставлені запитання заохочують учнів співвідносити зміст опрацьованої інформації з власним досвідом.
Обговорення забезпечує можливість кожному учаснику навчального процесу висловити власні думки і погляди щодо конкретного питання. Невеликі групи – 5-7 учнів – найоптимальніші для обговорення, оскільки кожен член групи має нагоду висловитися, хоча це можна здійснити і фронтально.

229
Міні-лекція (узагальнена назва словесного повідомлення інформації).
Метод можна використати для повідомлення такої інформації, яка має основоположне значення і яку учні не можуть здобути самостійно. Міні-лекції вважають ефективними за умов, якщо вони тривають 5-8 хв. та включають групову дискусію, покази, демонстрації.
Навчальний фільм. Це знятий та записаний сюжет, підготовлений особою, яку неможливо запросити на урок та поради якої дуже важливі. Фільм може бути зроблений у форматі інтерв’ю або репортажу з місця подій. Фільм повинен бути коротким (5-8 хвилин). Після фільму доцільне обговорення.
Доповнення. Цей метод передбачає надання можливості для доповнення
інформації, що характеризує певні факти, ознаки, методи. Учні мають завершити текст, запропонований учителем. Метод використовують у письмовій або усній формі із застосуванням власного досвіду учнів, зокрема це може бути повідомлення про випадки в їхньому житті.
Аналіз окремої життєвої ситуації. Стосується заздалегідь визначених сценаріїв, випадків, котрі ґрунтуються на ситуаціях з реального життя, які учні спостерігають, аналізують, роблять висновки, дають рекомендації.
Концептуальна карта (опорна схема). Складання концептуальних карт часто застосовується для того, щоб можна було побачити зв’язок між новою і відомою інформацією. Також цей метод використовується для того, щоб визначити основні поняття або показати зв’язки між поняттями, схематично відобразити структурні компоненти інформації.
Схеми/таблиці досвіду. Такі схеми/таблиці фіксують досвід, яким діляться учні. Вони є важливими ресурсними матеріалами. Теми для схем/таблиць можуть виникати під час запланованих або спонтанних видів діяльності. Зміст схем/таблиць залежить від рівня та різноманітності тем.
Інтерв’ювання передбачає зустріч учнів з певною особою (науковці, лікарі, батьки, представники державних служб захисту тощо) для обговорення конкретних тем або проблем. З «перших рук» отримується нова найточніша
інформація, відбувається знайомство з точкою зору цієї особи з проблеми, яка цікавить учнів. Метод обов’язково доповнюється таким, що дозволяє зробити висновки, узагальнення; наприклад, дискусії-роздуми.
Взаємонавчання. Цей метод використовується таким чином, що учні, більш досвідчені в якомусь конкретному напрямку («фахівці»), діляться своїм досвідом з іншими членами групи.
Консультативна група створюється для одержання, корекції, збагачення та поглиблення компетентності під керівництвом учителя. До роботи в цій групі, крім учнів, можна залучити батьків, лікарів, медичних сестер та ін.
Вирішення проблеми. Цей метод найчастіше використовується для оволодіння навичками прийняття рішення. Це – пошук відповідей на запитання або шляхів вирішення проблеми, що розглядається на занятті.
Ситуаційні ігри. Дозволяють реалізувати творчий потенціал учнів під час програвання певних життєвих ситуацій, пов’язаних переважно з вибором
(корисних чи шкідливих звичок, активного чи пасивного відпочинку, вибором

230 друзів, відмовою від участі в діяльності, пов’язаної з ризиком для життя та здоров’я тощо). Після розігрування певної ситуації в навчальній групі створюється надзвичайно сприятлива нагода обговорити інші можливі шляхи вирішення проблеми, виявити ставлення до тієї чи іншої ситуації та зробити загальні висновки.
Ілюстрування. Ілюструючи певні події, фрагменти підручників чи літературних творів, учні передають своє розуміння, особисте сприйняття й ставлення до прочитаного або почутого. Вони розвивають власне творче мислення, коли зображують ту чи іншу особу, середовище, у якому вона живе, тощо. Ілюстрування розповіді вчителя чи іншого учня розкриває досвід особи.
Екскурсії дозволяють сприймати явища в цілісності, зібрати багатий матеріал для подальшої роботи, набути нові знання та навички, порівняти теоретичні знання з фактами, які мають місце в реальному житті. Екскурсії чітко плануються (наприклад, до Центру здоров’я, дитячої поліклініки, медичного кабінету школи); їх результати фіксуються та обговорюються в ході реалізації методів навчання, що відносяться до описаних вище навчальних стратегій.
Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів має відбуватися постійно, на усіх етапах розвитку здоров’язбережувальних компетенцій. Особливістю оцінювання здоров’язбережувальної діяльності дитини є відзначення як позитивного навіть мінімального досягнення у школі, удома, у громаді, для чого необхідна тісна співпраця учителя з батьківською громадою. Партнерство школи і батьківської громади щодо здоров’язбереження дітей уможливлює:
- участь батьків у навчанні і вихованні дітей в умовах школи;
- спільну відповідальність за навчально-виховний процес;
- підвищення рівня здоров’язбережувальної компетентності членів сім’ї;
- участь батьківської громади у прийнятті рішень щодо здоров’я дітей, підвищення значимості громади в управлінні життя суспільства;
- поліпшення здоров’язбережувального середовища школи.
Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів з основ здоров’я є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне). Проведення письмових контрольних робіт з основ здоров’я не передбачено. Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти (наказ
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 р.
№ 329).
Наголошуємо, що виставлення оцінок до класного журналу проводиться згідно «Методичних рекомендацій щодо виставлення оцінок до класного журналу з предмета «Основи здоров’я», поданих на сайті КЗ «КОІППО
імені Василя Сухомлинського».
Важливими умовами забезпечення якісної організації навчально- виховного процесу, згідно з нормативними документами, на уроках основ здоров’я, факультативного курсу «Захисти себе від ВІЛ» за технологією освіти

231 на основі розвитку життєвих навичок та практичної реалізації завдань здоров’язбережувальної освіти є:
• навчання з предмета «Основи здоров’я» і факультативного курсу
«Захисти себе від ВІЛ» здійснюють педагогічні працівники, які мають документ про проходження навчання за методикою розвитку життєвих навичок
(сертифікат) (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від
17.08.2011 р. № 982).
• створення кабінету основ здоров’я у кожному навчальному закладі
(наказ Міністерства освіти і науки України від 09.12.2009 р. № 1114 «Про затвердження Примірного Положення про навчальний кабінет з основ здоров’я загальноосвітніх навчальних закладів».
З метою підвищення якості та результативності роботи вчителів основ здоров’я загальноосвітніх навчальних закладів Кіровоградської області надаємо для використання в навчальному процесі орієнтовні календарно-тематичні плани за новими програмами для 4 та 7 класів.
Орієнтовне календарно-тематичне планування
з «Основ здоров’я» для 4 класу
№ з/п
Тема уроку
Мета уроку
Дата
Розділ І. Здоров’я людини
1
Цінність і неповторність життя і здоров'я людини.
Безпека життєдіяльності.
Практична робота № 1
«Як діяти в небезпечній ситуації»
Розширити уявлення учнів про цінність людського життя та його неповторність; ознайомити з поняттями безпеки та небезпеки життєдіяльності людини; навчати діям в небезпечній ситуації; виховувати пізнавальний
інтерес.
2
Цілісність здоров'я: взаємозв'язок фізичної, соціальної, психічної і духовної його складових.
Чинники здоров'я.
Ознайомити учнів зі складовими здоров’я та чинниками впливу на здоров’я; навчати наводити приклади складових здоров’я та аналізувати вплив природних та соціальних чинників на здоров’я;
3
Показники розвитку дитини.
Практична робота № 2

«Визначення рівня фізичного розвитку»*
Формувати уявлення про чинники, що сприяють гармонійному фізичному розвитку та про необхідність підтримання нормальної маси тіла; ознайомити з чинниками, що сприяють гармонійному фізичному розвитку; навчати учнів визначати рівень свого фізичного розвитку
Розділ ІІ. Фізична складова здоров’я
4
Збалансоване харчування.
Вітаміни, мінерали, їх значення для здоров'я.
Питний режим. Значення води для життя і здоров'я людини.
Сформувати в учнів поняття про збалансоване харчування;ознайомити з групами харчових продуктів; навчити вживати різноманітну корисну їжу та належну кількість води, обмежувати вживання жирних, копчених і солодких продуктів та напоїв, смажених страв.
5
Вплив рухової активності на розвиток організму.
Принципи загартовування.
Ознайомити учнів із впливом малорухливого способу життя на здоров’я та з комплексом процедур загартовування; розширити уявлення

232 про принципи загартовування (поступовість, систематичність, дозованість); навчати виконувати фізичні вправи для розвитку сили, спритності, витривалості.
6
Профілактика порушень зору, слуху, опорно- рухового апарату у школярів. Відновлення рівня здоров'я після хвороби.
Практична робота № 3
«Вправи для профілактики плоскостопості»
Ознайомити учнів з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату; навчати дбати про органи зору, слуху, опорно-руховий апараті дотримуватися настанов для профілактики порушень зору, слуху, постави
і плоскостопості.
7
Гігієна порожнини рота.
Практична робота № 4
«Гігієнічний догляд за порожниною рота»*
Ознайомити учнів з групами зубів та їх функціями, впливом шкідливих звичок на стан зубів
і прикус; навчати догляду за порожниною рота
8
Гігієна оселі. Повітря, його значення для здоров'я.
Мікроклімат приміщення.
Практична робота № 5
Складання рекомендацій
«Як підтримувати чисте повітря в оселі»*
Ознайомити учнів з факторами, що забруднюють атмосферне повітря і повітря приміщень; розширити уявлення про необхідність регулярного провітрювання приміщень; навчати правилам підтримування чистого повітря в оселі.
9
Організація самонавчання і взаємонавчання.
Практична робота № 6
«Джерела допомоги при самостійному навчанні
(батьки, родичі, однокласники)»*
Ознайомити учнів з порядком виконання домашніх завдань; розповісти про можливість звертатися по допомогу до вчителів, родичів, друзів; навчати створювати умови для навчання та долати відставання, що може виникнути внаслідок пропуску занять.
Розділ ІІІ. Соціальна складова здоров’я
10 Традиції збереження здоров'я в родині.
Розширити уявлення учнів про родинні традиції, сприятливі для здоров’я;
11 Спадковість і здоров'я.
Розширити уявлення учнів про вплив спадковості на здоров’я;
12 Знайомство з людьми.
Дружба і здоров'я.
Практична робота № 7
Рольова гра «Будьмо знайомі»
Сформувати в учнів поняття «дружба»; поглибити знання правил ввічливого знайомства; навчати учнів знайомитися з
іншими людьми; виховувати культуру спілкування.
13 Побудова дружніх стосунків.
Практична робота № 8
«Моделювання ситуації звернення телефоном довіри»
Підвищити рівень обізнаності школярів з питань побудови дружніх стосунків; ознайомити з ознаками дружніх стосунків; вчити правильно реагувати на образи, плітки, кривди, бійки та інші дії однолітків, користуватися телефоном довіри.
14 Вплив друзів. Протидія небажаним пропозиціям.
Практична робота № 9
Ознайомити учнів з різними способами казати
«Ні», поширеними способами тиску
(умовляння, лестощі, погрози); розширити

233
«Моделювання ситуацій відмови від небезпечних пропозицій»
уявлення про небезпечні ситуації, які потребують категоричної відмови; вчити учнів аналізувати позитивний і негативний вплив друзів, чинити опір тиску однолітків;виховувати наполегливість, рішучість.
15 Небезпека куріння, вживання алкогольних, наркотичних і токсичних речовин.
Практична робота № 10
«Проведення досліду про шкоду куріння»
Підвищити рівень обізнаності учнів щодо згубної дії куріння, алкоголю, наркотичних і токсичних речовин на здоров’я; виробляти негативне ставлення до паління, вживання алкогольних напоїв та токсичних речовин.
16 Вплив телебачення, комп'ютерів, мобільних телефонів та інших електронних засобів на здоров'я
Розширити уявлення учнів щодо небезпеки порушення правил користування комп’ютером, мобільним телефоном, плеєром для здоров’я; виховувати культуру спілкування.
17 Вплив реклами на рішення і поведінку людей.
Вчити учнів аналізувати позитивний і негативний вплив реклами, критично ставитися до реклами алкоголю і тютюну.
18 Інфекційні хвороби, що набули соціального значення.
Розширити уявлення учнів про інфекційні та соціальні хвороби; пояснити, чому окремі
інфекційні хвороби набули соціального значення.
19 Охорона здоров'я дітей.
Гуманне ставлення до людей з особливими потребами.
Практична робота № 11
«Моделювання ситуацій допомоги людям з особливими потребами»
Пояснити учням необхідність гуманного ставлення до людей з особливими потребами; ознайомити з медичними установами свого населеного пункту/мікрорайону та способами допомоги людям з особливими потребами; вчити надавати допомогу
і моральну підтримку тим, хто цього потребує; виховувати гуманне ставлення до людей з особливими потребами.
20 Наодинці вдома. Дії дитини за умови опосередкованої небезпеки: пожежа в іншій квартирі, іншому будинку тощо.
Обговорити з учнями небезпечні ситуації, які можуть трапитися вдома; ознайомити з порядком дій у ситуації опосередкованої небезпеки; вчити викликати рятувальні служби.
21 Безпека школяра. Правила поведінки під час масових шкільних заходів.
Розширити уявлення учнів про небезпеку перебування у місцях великого скупчення людей; ознайомити з видами одягу та взуття, які становлять небезпеку у натовпі;
22 Вихід із непередбачених ситуацій поза межами домівки, школи.
Обговорити з учнями непередбачені ситуації, які можуть виникнути поза межами домівки та школи; вчити уникати небезпечних місць у своєму населеному пункті/мікрорайоні
23 Безпека руху пішоходів.
Поглибити знання учнів про безпеку руху пішоходів; вчити правила руху пішоходів; виховувати дисциплінованість та уважність
24 Сигнали регулювання дорожнього руху.
Поглибити знання учнів щодо сигналів регулювання дорожнього руху; навчати

234 25 Види перехресть. Рух майданами.
Ознайомити учнів з видами перехресть;
26 Дорожньо-транспортні пригоди (ДТП).
Розширити уявлення учнів про дорожньо- транспортні пригоди; обговорити з учнями види та причини ДТП; виховувати уважність, дисциплінованість.
27 Групи дорожніх знаків (6.1-
6.4, 6.8-6.15, 7.1.4).
Поглибити знання учнів про групи дорожніх знаків та їх значення; навчати читати дорожні знаки.
Розділ IV. Психічна і духовна складові здоров’я
28 Самооцінка і поведінка людини. Упевненість і самовпевненість.
Розширити уявлення учнів про самооцінку, упевненість та самовпевненість; ознайомити з прикладами активної, упевненої, пасивної і агресивної поведінки; навчати прийомам підвищення самооцінки та упевненій поведінці;
29 Бажання, можливості, обов'язки. Воля і здоров'я людини.
Розширити уявлення учнів про вольові якості людини; пояснити який вплив мають вольові якості людини на її здоров’я; обговорити ситуації у яких гартується характер; навчати розрізняти відмінність між «хочу», «можу», і
«треба»; сприяти пізнанню учнями себе, бажанню самовдосконалюватися.
30 Повага і самоповага. Вибір
і досягнення мети.
Практична робота № 12

Виконання проекту «Моя мета»*
Ознайомити учнів з поняттями повага і самоповага; обговорити приклади справ, гідних поваги; навчати обирати мету, розробляти і виконувати план дій щодо досягнення мети, зокрема щодо формування корисної звички; виховувати в учнів людяність, доброзичливість, повагу до людей, великодушність.

31 Звички і здоров'я.
Формування звичок.
Практична робота № 13
Виконання проекту з формування корисної звички
Поглибити знання учнів про вплив звичок на здоров’я людини; навчати розпізнавати корисні та шкідливі звички; виховувати свідоме ставлення до власного здоров’я.
32 Розвиток творчих здібностей. Заохочення однолітків до здорового способу життя.
Розширити уявлення учнів про творчі здібності; вчити працювати в команді, творчо мислити, прийомам залучення однолітків до здорового способу життя; виховувати свідоме ставлення до власного життя і здоров’я.
33

Виконання проектів:
«Здоров’я всьому голова!»
(розроблення плану вистави, творчого конкурсу, змагання тощо за тематикою здорового способу життя)
Закріпити знання учнів про значення здоров’я для людини; наводити приклади чинників, що впливають на здоров’я, розвивати вміння працювати в групі та парах; виховувати відповідальне ставлення до життя і здоров’я власного та оточуючих.
34
*Практичні роботи, які слід виконувати не лише в класі, а й вдома з батьками.


235
Орієнтовне календарно-тематичне планування
з «Основ здоров’я» для 7 класу
№ з/п
Тема уроку
Мета уроку
Дата
Розділ І. Здоров’я людини
1


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   32


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал