Науково-методичний супровід функціонування



Pdf просмотр
Сторінка2/32
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   32
директора навчально- виховного комплексу «Долинська гімназія – загальноосвітня школа
І-ІІІ ступенів № 3» Свічкарьової І.Б. з таких проблем, як: «Створення
інформаційно-навчального середовища в закладі» (2015 р.), «Від управлінської компетентності – до якості навчально-виховного процесу» (2014-2015 р.) та
Олійник Т.М., заступника директора з науково-методичної роботи,
«Організація безперервного удосконалення фахової майстерності та підвищення професійної компетентності педагогічних працівників».
Окремі засідання постійно діючого семінару заступників директорів шкіл з виховної роботи та педагогів-організаторів проводяться на дистанційній основі. Результативним було засідання з проблеми «Розвиток виховного середовища регіону в контексті формування ціннісних орієнтацій особистості», на якому були представлені напрацювання педагогічних колективів навчальних закладів району.
Працівниками Олександрійського районного методичного кабінету
також приділяється увага роботі з керівними кадрами району, зокрема упродовж 2014 року проведено інструктивні наради, тематичні, проблемні семінари, семінари-практикуми, де розглядались питання планування діяльності навчальних закладів, методичної роботи.
Планування роботи з керівниками навчальних закладів району здійснюється на діагностичній основі, що дає змогу забезпечити потреби в оволодінні інноваційними методами контролю й управління, формуванні професійної кар’єри, підвищенні рівня педагогічної та управлінської культури.
Упродовж 2014-2015 років у районі працює постійно діючий семінар керівників навчальних закладів з проблеми «Впровадження інноваційних форм управлінської діяльності».
Для заступників директорів з навчально-виховної роботи діє школа управлінської майстерності з проблеми «Розвиток творчої активності, педагогічної майстерності шляхом організації внутрішкільної методичної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі».
З метою оновлення змісту і форм методичної роботи на базі опорних шкіл методистами методичного кабінету проводилися навчання, тренінги, ділові та рольові ігри, панорами творчих уроків та занять з використанням педагогічних програмних засобів.
Передбачено групові консультації для керівників шкіл з питань:
- створення, упровадження інноваційних моделей навчальних закладів;
- організації та проведення атестації педагогічних працівників;
- науково-методичного забезпечення реалізації навчальних програм;
- підготовки учнів до участі в олімпіадах, конкурсах, турнірах тощо.
Розширенню інформаційного поля керівних кадрів сприяють експрес-
інформації, епізодичні та постійні виставки науково-методичної літератури, творчого доробку опорних закладів («Шлях освіти: від творчого вчителя до творчого учня», «Керівнику школи – до початку (закінчення) навчального року»,
«Педагогічна періодика вчителю»,
«Програмно-педагогічне

13
забезпечення навчального процесу»,
«Інноваційні процеси в загальноосвітньому навчальному закладі»), підготовка методичних рекомендацій, посібників з актуальних проблем викладання навчальних дисциплін, управлінської та виховної роботи («Методика вивчення та узагальнення педагогічного досвіду»; «Аналіз уроку як складова контрольно- аналітичної діяльності керівника навчального закладу»; «Методика реалізації науково-методичної проблеми навчального закладу»,
«Особливості моніторингових досліджень у навчальному закладі»), інформаційно- методичних збірників за підсумками навчального року.
Методичним кабінетом на базі Користівської загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів (директор Правий О.В.) було організовано проведення майстер- класів з керівниками, педагогічними працівниками району щодо створення власних блогів.
На базі навчальних закладів функціонують консультаційні пункти з питань удосконалення управління навчально-виховним процесом:
Цукрозаводський навчально-виховний комплекс
(директор
Лещенко Т.В.) з проблеми «Спільна діяльність педагогів, батьків щодо виховання учнів на основах народної педагогіки, творча діяльність спеціалізованої школи художнього профілю»;
Користівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені А.П. Гайдара
(директор Правий В.П.) з проблеми «Керівництво сучасним загальноосвітнім закладом на основах комп’ютерно-інформаційних технологій»;
Улянівська загальноосвітня школа
І-ІІІ ступенів
(директор
Романець Л.М.) з проблеми «Управлінська компетентність керівника сучасного навчального закладу».
Працівниками Олександрійського районного методичного кабінету розроблені та реалізуються проекти «Наука-методика-навчання», «Учитель»,
«Керівник», «Управління», «Партнерство в освіті».
Другий рік на базі Новоукраїнського районного методичного кабінету діє консультативний пункт для керівників закладів освіти з проблеми
«Актуальні питання організації управлінської діяльності керівника закладу освіти. Розвиток інформаційної та комунікативної компетентності» (керівник
Каєнко Н.Г.). Результат роботи: керівники навчальних закладів пройшли курс за вибором «Основи Internet» (тренер Литвиненко О.В.).
Структура сайту методичного кабінету вміщує два блоги, а саме: «Школа успішного керівника», «Школа креативного заступника». У листопаді за участю працівників інституту був проведений для керівників загальноосвітніх навчальних закладів методичний день з питань упровадження інформаційних технологій.
Активізувалась робота в Кіровоградському районному методичному
кабінеті. З березня 2014 року функціонує сайт завідувача районного методичного кабінету Смоліної О.С. «Науково-методичний супровід діяльності керівників навчальних закладів», який містить сторінки «Постійно діючий семінар керівників загальноосвітніх навчальних закладів», «Віртуальний

14
освітній округ», «Школа формування лідерів», «Інноваційна діяльність»,
«Авторська школа заступника директора з навчально-виховної роботи»,
«Віртуальний методичний кабінет» та інші корисні сторінки для використання в практичній діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів.
Засідання школи формування лідерів відбувається дистанційно. Слухачі отримують заздалегідь завдання, опрацьовують методичні матеріали, розміщені на сторінці «Школа формування лідерів», звітують про виконання виконаної роботи.
Методичними кабінетами запроваджено скайп-наради, консультації в
інтернет-режимі, здійснюється онлайн-спілкування, обмін досвідом роботи через електронну пошту тощо.
Упровадження вищезазначених форм роботи дозволяє забезпечити: оперативний доступ до інформації; швидкий зворотній зв’язок та коригування роботи, можливість
інтенсивної комунікації; умови створення мотивації до роботи за рахунок активності у самоосвітній діяльності; надання постійних консультацій.
Проте, незважаючи на позитивні тенденції в питаннях підготовки керівників, результати дослідження, проведеного у листопаді-грудні 2014 року показали такі результати:
54% – мають власний сайт;
25% – мають власні блоги;
55% – пройшли навчання за програмою Microsoft «Основи Internet»;
26% – пройшли навчання за програмою Intel
®
«Навчання для майбутнього».
Жоден з керівників не пройшов курси за вибором.
Результати вихідного анкетування свідчать, що 92% керівників потребують допомоги у використанні ІКТ в управлінській діяльності.
Як свідчать результати співбесід з адміністраторами навчальних закладів та результати вивчень, основними причинами, що стримують використання
інформаційно-комунікаційних технологій у школі є: недостатня забезпеченість шкіл комп’ютерним та мультимедійним обладнанням; недостатній рівень ІКТ-компетентності директорів загальноосвітніх навчальних закладів для впровадження нових технологій; консерватизм у використанні інформаційно-комунікаційних технологій в управлінській діяльності; відсутність програмного забезпечення для управління загальноосвітнім навчальним закладом; відсутність фінансування.
Висновки. Підготовка керівників до сучасного управління школою за допомогою ІКТ у системі безперервної педагогічної освіти є дієвим складником ефективного освітнього менеджменту, який суттєво вплине на створення

15
конкурентних умов застосування наукових знань та інформації для соціально- економічного розвитку країни, визначення та обґрунтування шляхів становлення педагога-професіонала та керівника-менеджера в умовах освітнього ринку, нарощування інтелектуального потенціалу нації шляхом забезпечення конкурентоспроможності освіти в суспільстві, що змінюється.
Використання ІКТ в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом є важливою складовою розвитку єдиного інформаційного освітнього простору навчального закладу. Без чіткої організації роботи адміністрації навчального закладу неможливо організувати управління всією системою в цілому.
Основними переваги використання ІКТ будуть такі: підвищення ефективності навчального процесу; можливість управління з використанням результатів попередньої діяльності; прийняття більш ефективних управлінських рішень; підвищення об’єктивності в оцінці діяльності вчителів та учнів; оперативний доступ до інформації стосовно діяльності освітнього закладу; економія як матеріальних, так і людських ресурсів; скорочення обсягу рутинної роботи.
Для ефективної модернізації освіти та оновлення технічного арсеналу засобів навчання необхідно забезпечити реалізацію державних програм, спрямованих на інформатизацію, комп’ютеризацію та оновлення матеріально- технічної бази шкіл, надання вільного доступу до мережі Internet.
Слід зазначити, що для успішного оновлення процесу формування управлінської компетентності керівників в системі післядипломної освіти, необхідно реалізувати модульну модель, яка будуватиметься за принципами професійної індивідуально-особистісної спрямованості, інтеграції, права вибору, інноваційності, безперервності.
З цією метою у 2015 році розпочато підготовку керівників закладів освіти області у міжкурсовий період за програмою «Електронне навчання кадрового персоналу (системи управління навчанням)» та підготовку до запровадження дистанційного навчання керівників (розробляються спецкурси: «Інноваційні підходи до організації науково-методичної роботи та критерії її ефективності»,
«Колегіальне рішення: аналітико-прогностичний підхід до підготовки і проведення педагогічної ради», «Організація та зміст навчально-виховного процесу в закладі освіти»).
Створення єдиного освітнього простору забезпечить координацію
інноваційних процесів у регіональній системі освіти, впровадження новітніх педагогічних та освітньо-управлінських технологій.
Література
1. Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти
[Електронний ресурс].

Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF.

16

2. Стандарти в галузі інформаційних технологій для керівників навчальних закладів
[Електронний ресурс].

Режим доступу: http://www.iste.org/Libraries/PDFs/NETSA_Standards.sflb.ashx.
3. Програма Intel® Навчання для майбутнього [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://iteach.com.ua/.
4. Єльникова Г. Інформатизація управлінської діяльності керівників
ЗНЗ // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2003. – № 5-6. – С. 99-105.
КЕРІВНІ ДОМІНАНТИ ЗАСТУПНИКА: СУЧАСНІ ПІДХОДИ
ДО ОРГАНІЗАЦІЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ
В.Г. Трубіна,
методист обласного центру освітнього менеджменту та координації діяльності методичних служб комунального закладу
«Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
імені Василя Сухомлинського»
(з досвіду роботи Олійник Тамари Михайлівни, заступника директора з науково-методичної роботи навчально-виховного комплексу «Долинська гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3» з проблеми «Сучасні підходи до організації науково-методичної роботи у загальноосвітньому навчальному закладі»)

Провідні ідеї досвіду:
Створення системної моделі управління навчальним закладом на основі програмно-цільового підходу, який передбачає модернізацію і вдосконалення науково-методичної роботи з урахуванням інноваційних тенденцій розвитку освіти.
Забезпечення ефективної системи прогнозування та планування діяльності навчального закладу сприяє функціонуванню динамічної компетентнісно орієнтованої моделі неперервного навчання педагогів у міжкурсовий період.
Діагностико-прогностична та моніторингова системи аналізу щодо визначення основних концептуальних напрямків і завдань розвитку закладу під час побудови й структурування науково-методичної діяльності
створюють сприятливі умови для формування творчої активності та самоактивності особистості педагога, реалізації його інтелектуального потенціалу

Випереджувальний розвиток педагога на засадах інноваційного мислення передбачає реалізацію загальних і особистісних завдань освіти шляхом науково-методичного експерименту «Фахова культура уроку: компетентнісний підхід», який став поштовхом до нововведень та підґрунтям для участі в нових експериментальних дослідженнях.
Результативність експерименту на колективному рівні розглядається через науково-практичні конференції, педагогічні ради, психолого-педагогічні семінари, теоретичні семінари; на груповому рівні: через шкільні методичні

17
об’єднання, творчі групи; індивідуально: через самоосвіту та розв’язання персональних науково-методичних тем.
Якісна організація науково-методичного супроводу творчої діяльності педагогів сприяє створенню ними власної системи роботи, яка дозволить підвищити ефективність усього навчально-виховного процесу в закладі.
Планова цілеспрямована робота методичної ради забезпечує керівництво
і координацію методичної, наукової й інноваційної діяльності педагогічних працівників, сприяє пошуку нового змісту, форм підвищення професійного рівня педагогів.
Результативна діяльність опорної школи забезпечує підвищення кваліфікації педагогів регіону з питань впровадження освітніх інновацій у регіоні, управління організацією навчально-виховного процесу, створення позитивного іміджу закладу в районі, області, Україні.
Однією з дієвих форм науково-методичної роботи та управління навчальним закладом є педагогічна рада, її колегіальні рішення спрямовані на результативне вирішення педагогічних проблем, завдань, шляхів розвитку навчального закладу.
Системність та цілеспрямованість контрольно-аналітичної діяльності щодо результативності науково-методичної роботи забезпечує виконання впливового управлінського рішення, що сприяє координації діяльності відповідно до поставлених завдань.
Долинський навчально-виховний комплекс є базовим в області з проблем управлінської та науково-методичної діяльності.
Діяльність адміністрації навчально-виховного комплексу з питань організації науково-методичної роботи постійно висвітлюється не лише для педагогічної громади Долинського району й області. На базі навчального закладу (23 квітня 2013 року) презентовано роботу Долинського районного методичного кабінету та навчально-виховного комплексу з проблеми
«Модернізація системи методичної служби на засадах компетентнісно орієнтованого підходу».
Досвід роботи навчально-виховного комплексу «Долинська гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3» висвітлювався (22 жовтня 2012 року) під час другого заняття обласної Школи вдосконалення методичної майстерності з проблеми «Науково-методичний супровід профільного навчання» для слухачів курсів підвищення кваліфікації керівників навчальних закладів
(27 січня 2015 року) з проблеми «Стратегія та складові розвитку
інформаційно-навчального середовища закладу».
Досвід роботи Олійник Тамари Михайлівни, заступника директора з науково-методичної діяльності навчально-виховного комплексу «Долинська гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3» схвалено радою обласного навчально-методичного центру освітнього менеджменту та координації діяльності методичних служб (протокол № 4 від 04.12.2014 р.) та рекомендовано для схвалення науково-методичною радою комунального

18
закладу «КОІППО імені Василя Сухомлинського» і творчого використання в практичній діяльності керівників навчальних закладів області.
Модель управління навчальним закладом
Сучасні процеси в системі загальної середньої освіти мають вагомий вплив на організацію діяльності загальноосвітнього навчального закладу і вимагають нових оптимальних підходів до управління в умовах функціонування й розвитку шкільної освітньої системи. Використання ефективних технологій сучасного управління дає можливість для чіткого визначення змісту, послідовності управлінських дій і дозволяє досягти очікуваних результатів.
Дієві управлінські технології внутрішнього шкільного адміністрування дозволяють існуючу систему функціонування трансформувати у модель успішного розвитку закладу.
Домінувальний стиль управління, управлінська компетентність є визначальними факторами для реалізації ключових функцій керівної діяльності: планування, прогнозування, організації навчально-виховного, науково- методичного, інноваційного, контрольно-аналітичного та регулюючого процесів.
Концептуальне прогнозування та вибір пріоритетів у розвитку навчально- виховного комплексу «Долинська гімназія-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
№ 3» визначили мету, завдання існування закладу та його структуру:
Загальноосвітні класи
Класи з поглибленим вивченням окремих предметів
І ступінь – початкова школа
1-4 класи
І ступінь – 1-4 класи навчально-виховного комплексу «Долинська гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3» з поглибленим вивченням іноземної мови
ІІ ступінь – основна школа
5-9 класи
ІІ ступінь – 5-9 класи навчально-виховного комплексу «Долинська гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3» з поглибленим вивченням математики та фізики,
іноземної мови
ІІІ ступінь – старша школа
10-11 класи
ІІІ ступінь – 10-11 класи профільне навчання
Досвід роботи навчально-виховного комплексу «Долинська гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3» відомий на Кіровоградщині та в
Україні напрацюваннями та здобутками в системі управління, організації
інноваційної, науково-методичної та дослідно-експериментальної діяльності, що мають високу результативність у забезпеченні навчально-виховного процесу.
Інноваційний розвиток закладу, його успіхи зумовлені, перш за все, високим рівнем управлінської компетентності керівників школи, які є багатогранними знаючими і досвідченими особистостями, вони відрізняються високими прогностичними якостями та уміннями з націленістю на конкретний результат.

19

Стиль управління має завершену структуру, а саме: розвиток делегування повноважень; створення атмосфери співпраці; забезпечення умов для реалізації поставлених завдань; урахування рівня розвитку колективу; здійснення індивідуального підходу.
Розуміючи важливість управлінського впливу на процеси розвитку навчального закладу, керівниками розроблено концептуальні
напрями управлінської діяльності у навчально-виховному комплексі «Долинська гімназія – загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 3» та визначено її мету: координація дій усіх учасників навчально-виховного процесу, створення умов для їх продуктивної творчої діяльності, основні завдання та шляхи реалізації.
Основні завдання:
- управління якістю освіти на основі нових інноваційних технологій та освітнього моніторингу;
- моделювання сприятливого соціально-психологічного мікроклімату для життєдіяльності школи задля максимально широкої актуалізації творчих здібностей кожної особистості;
- забезпечення відповідної підготовки вчителів, які здатні успішно втілювати в життя особистісно зорієнтовану творчу педагогіку;
- виконання завдань розвитку, спрямованих на самореалізацію особистості;
- створення та ефективне використання умов для продуктивної творчої діяльності вчителів;
- формування внутрішкільної культури;
- прогнозування роботи з кадрами;
- планування перспективного та поточного забезпечення школи педагогічними кадрами;
- раціональне використання вчительських кадрів;
- призначення, звільнення вчителів, запровадження контрактної і конкурсної системи;
- організація методичної роботи з кадрами (підвищення кваліфікації, перепідготовка);
- матеріальне та моральне стимулюванню;
- підвищення правової компетенції педагогічного колективу та дотримання трудового законодавства;
- робота адміністрації зі створення творчого мікроклімату в педагогічному колективі.
Шляхи реалізації:
- упровадження в практику роботи школи інноваційних технологій;
- створення сприятливого мікроклімату серед учасників навчально- виховного процесу для успішного реалізації їх творчого потенціалу;
- виконання замовлень педагогічних працівників щодо підвищення їх фахового рівня через заняття самоосвітою;

20

- підтримка ініціативи кожного учасника навчально-виховного процесу в його самореалізації;
- розкриття творчого потенціалу учасників навчально-виховного процесу;
- стимулювання творчості учасників навчально-виховного процесу;
- основні напрямки розвитку нової моделі школи.
Структура управлінської ради, що діє у навчальному закладі, дозволяє здійснювати якісне делегування повноважень від директора школи
Свічкарьової Інни Борисівни до членів ради: заступників директорів, голів шкільних методичних об`єднань, керівників творчих груп, голови піклувальної ради, соціально-психологічної служби, від яких делегування поширюється на педагогічний колектив, шкільні методичні об’єднання, творчі групи, учнівський та батьківський колективи.
За словами Аристотеля, «благо за всіх обставин залежить від дотримання двох умов: одна з них – правильне з’ясування завдань та кінцевої мети всякого роду діяльності; друга – пошук всякого роду засобів, що ведуть до кінцевої мети».
Системна модель у керівництві навчальним закладом на основі програмно-цільового підходу дає змогу вирішувати ключові проблеми управління: здійснювати зв'язок між довгостроковим і оперативним плануванням; зосереджувати увагу працівників на бажаних результатах, що сформульовані як цілі діяльності; визначати програму досягнення цілей шляхом визначення напрямів, етапів та термінів розв’язання окремих задач; дозволяти адміністративному складу визначати головні ланки своєї відповідальності; заохочувати працівників до взаємодії шляхом побудови спільних цілей діяльності; визначати процес досягнення цілей через діалог, широке обговорення; визначати критерії якості роботи та давати основу для вимірювання результатів з точки зору цих критеріїв тощо.
Програмно-цільове управління передбачає формування конкретних стратегічних цілей, які, перш за все, відбивають світогляд керівників закладу, їх розуміння модернізаційних процесів, забезпечує пріоритет першочергових цілей і задач, орієнтує на комплексний підхід у використанні ресурсів (кадри, час, фінанси) та досягнення мети й очікуваних кінцевих результатів.
Керівниками Долинського навчально-виховного комплексу реалізується ефективна система прогнозування та планування, що базується на діагностико- прогностичній та моніторинговій системі аналізу у процесі побудови й структурування науково-методичної діяльності.



21

Керівні домінанти у модернізації науково-методичної роботи
Сучасний учитель повинен володіти такими
професійно-педагогічними і фаховими вміннями, які
були б спрямовані не тільки на передачу знань, а й
сприяли б формуванню особистості учня як людини
нового типу з гнучким нестандартним мисленням.
Т. Олійник
Ефективність науково-методичної роботи у навчальному закладі залежить від пріоритетних напрямів розвитку, умілого внутрішкільного управління процесом формування траєкторії професійного самозростання педагога, становлення й удосконалення його професійного рівня на основі компетентнісного й інших сучасних підходів до змісту і форм підвищення кваліфікації.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   32


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал