Науково-методичний супровід функціонування



Pdf просмотр
Сторінка19/32
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   32
Група 1
Ослик Іа став думати: «Як же він розсадить своїх друзів за столом?»
Якщо прийдуть всі друзі та прилетить Мудра Сова, то разом їх буде вісім.
Скількома ж способами може розсадити своїх гостей ослик Іа?
Група 2
А в цей час друзі готували Ослику подарунки. Тигруля вирішив подарувати Іа кубик, на якому були написані 6 літер, на які починалася назва шести предметів, що викладалися у математичній школі. Ослик повинен був сказати Тигрулі, скількома способами можна скласти розклад уроків на день, якщо кожного дня вивчаються всі шість предметів, і першим уроком буде математика. Ослик ніяк не міг розв’язати цю задачу. Тож, давайте допоможемо йому.
Група 3
Вінні Пух, П’ятачок та Кролик вирішили подарувати Ослику Іа букет з трьох квіток . Але на галявині росли білі, жовті, червоні, голубі та фіолетові жоржини. Скільки букетів з трьох квіток можуть подарувати Вінні та Кролик
Ослику, якщо колір квіток у букеті не повторюватиметься.
Група 4
Останніми прийшли малюк Ру та Крістофер Робін . Нарешті всі були в зборі. Вони дружно обмінялися рукостисканнями і сіли за стіл. Скільки рукостискань було здійснено серед 8 учасників свята?
Кожна група виконує завдання і обговорює з усіма учнями класу.
Сорока С.М. (комунальний заклад «навчально-виховне об’єднання
«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №17 – центр естетичного виховання
«Калинка» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області») є творчим педагогом, відкритим до сприйняття нових педагогічних ідей, думок. Вона постійно виявляє готовність вдосконалювати свою педагогічну діяльність.
Досвід роботи Сороки С.М. у сфері інновацій характерний тим, що вчитель

199 вдало поєднує елементи різних технологій. Прикладом можуть бути фрагменти уроку-семінару з теми «Правильні многогранники» та уроку-захисту проектів з теми «Трикутники», при підготовці до яких учні виконували домашнє завдання в групах.
Тема: Правильні многогранники
Ще Піфагором доведено, що існує п’ять типів правильних многогранників. Чому? k – число многокутників, які належать одній вершині многогранника, повинно бути не меншим за 3. Але k повинно бути таким, щоб сума кутів, прилеглих до однієї вершини, була менше 360° .

k
⋅ 60

<360

3≤ k<6
k=(3,4,5 )

З правильних трикутників можна утворити три види різних правильних многогранників

k
⋅ 90

<360

3≤ k<4
k=3

До однієї вершини правильного многогранника може сходитися три квадрата.
(1 вид )

k
⋅ 108

<360

3≤ k<3 1 3
k=3
З правильних п’ятикутників можна утворити один вид правильних многогранників

k
⋅ 120

<360

3≤ k<3

З правильних шестикутників не можна скласти правильний многогранник
Учні, готуючись до уроку – семінару, об’єднуються у п’ять груп, кожна з яких презентує певний многогранник. До кінця уроку всі мають усвідомити й оволодіти знаннями про п’ять видів правильних многогранників. Тому кожному учню необхідно бути уважним під час відповіді товаришів і заповнити таблицю, що допоможе краще запам’ятати матеріал.
Всі групи виступають за планом:
1.
Модель і означення.
2.
Демонстрація плаката і його захист.
3.
Історична довідка «Правильні многогранники в природі та побуті».
4.
Задача.
5.
Задача для домашньої роботи.
Назва много- гранника
Грані (який правильний многокутник)
К-ть вершин
К-ть граней
К-ть ребер
R r
S
V
Сума плоских кутів при одній вершині тетраедр



гексаедр



октаедр




ікосаедр



додекаедр





200
Організація групової форми роботи учнів на уроці в поєднанні з іншими формами діяльності сприяє підвищенню ефективності навчання математики в цілому. Для того, щоб учні вчилися з цікавістю, навчаючи один одного,
Постика О.В. (Глинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Світловодської райдержадміністрації ) практикує групову та парну роботу, під час якої вчитель і учень є рівноправними суб’єктами, причому вчитель виступає лише в ролі координатора процесу навчання. Так, під час уроку математики у 5 класі на тему «Трикутник. Види трикутників. Самостійна робота» кожна група отримує завдання:
І група. За допомогою лінійки і транспортира побудуйте трикутник, якщо: а) одна його сторона дорівнює 5 см, а кути, що прилягають до цієї сторони, - 30 0
і 140 0
; б) дві його сторони дорівнюють по 2 см, а кут між ними - 45 0
ІІ група. За допомогою лінійки і транспортира побудуйте трикутник, якщо: а) дві його сторони дорівнюють 2 см 5 мм і 4 см, а кут між ними - 60 0
; б) одна його сторона дорівнює 3 см, а кути, що прилягають до цієї сторони,- по 35 0
ІІІ група. За допомогою лінійки і транспортира побудуйте трикутник, якщо: а) одна його сторона дорівнює 4 см, а кути, що прилягають до цієї сторони, - 15 0
і 85 0
; б) дві його сторони дорівнюють по 4 см, а кут між ними 130 0
Для обліку знань під час даного уроку використовуються картки самоконтролю, що дає змогу кожному учневі оцінити свої знання та провести відповідну корекцію.
ПІП учня _______________________________________
№ з/п
Вид діяльності
Кількість балів
1.
Мозковий штурм
2.
Перевірка домашнього завдання
3.
Види трикутників
4.
Побудова трикутників і складання алгоритму
5.
Робота в групах (побудова трикутників)
6.
Самостійна робота

Сумарна кількість балів
Одним із принципів роботи є індивідуалізація та диференціація навчання, що забезпечує творчий розвиток кожного учня. Баранова С.Л. (Помічнянська загальноосвітня школа I-III ступенів №3 Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області) використовує такі активні форми роботи, як робота в парах, групах, інтерактивні вправи «Математичний футбол», стратегії «Взаємні питання», «Запитай себе сам», «Сніжна куля» тощо. Так, наприклад, під час вивчення у 8 класі теми «Розв’язування

201 квадратних рівнянь» актуалізацію опорних знань проводить, використовуючи вправу «Сніжна куля»:
1. Рівність, яка містить невідомі числа позначені буквами називається
рівнянням.
2. Рівняння виду ах
2
+bx-c=0 називають квадратними.
3. Квадратні рівняння будуть неповними, якщо рівний 0 хоч один з коефіцієнтів: b або c.
4. с – вільний член, а – перший коефіцієнт, b – другий коефіцієнт
квадратного рівняння.
5. Рівняння х
2
=0 має один корінь, що дорівнює 0.
6. Число 0 у нас не вважають натуральним, а в багатьох країнах воно належить до натуральних чисел.
7. Натуральні числа – це числа, що використовуються для лічби предметів. Найменше натуральне число – 1.
8. Один корінь має квадратне рівняння, якщо D=0, якщо D>0, то квадратне рівняння має 2 корені.
Світлана Леонідівна формує в учнів інтерес до пізнання, бажання і вміння навчатися, намагається не просто передати узагальнені висновки, а примусити учнів замислитись, дає їм можливість відчути себе першовідкривачами законів реальної діяльності, переживає разом з ними радість відкриття. Школярі починають мислити тільки тоді, коли створюється атмосфера необхідності пізнати нове, коли нова тема чи задача виступають у вигляді певної проблеми, яку цікаво розв'язати. Наприклад, у 7 класі вводиться поняття суміжних кутів.
При актуалізації знань учнів вчитель звертає увагу на такі поняття: промінь, кути, їх види, побудова кутів. Далі звертається до малюнків: назвати суміжні кути. Суміжним кутам притаманні ознаки трьох пар кутів, але вони виділяються від інших тільки їм властивою ознакою. Створюється проблемна ситуація пошуку. Після спостереження, порівняння, учні вказують на малюнки суміжних кутів, виділяють ознаки суміжних кутів: спільна вершина, кожний з кутів менший розгорнутого, спільна сторона, дві інші сторони – доповняльні півпрямі, сума кутів 180
о
Під час заліків вчитель використовує інтерактивну вправу «Круговий огляд». Об'єднує учнів у групи, які отримують маркер певного кольору та обирають аркуш з питаннями. Протягом 30-60 секунд учні письмово відповідають на запитання (дозволяється радитись в групі), після чого групи міняються місцями, і все повторюється знову до того часу, доки всі групи не дадуть відповіді на всі запитання. Переваги даної вправи в тому, що учні ще раз повторюють матеріал. Така форма заліку не приносить психологічної травми і дискомфорту, як у випадку, коли учень залишається сам на сам з вчителем.
В інтерактивному навчанні гра не є простою дитячою забавою. Вона набуває статусу дидактичної і виконує триєдину мету:
- формує самостійне логічне, творче мислення, уміння висувати гіпотези;

202
- сприяє розвитку пізнавального інтересу та активності учнів, підвищує швидкість і якість засвоєння навчального матеріалу, рівень сформованості загальнонавчальних та спеціальних умінь учнів;
- сприяє самоствердженню учнів, виховує почуття обов’язку, відповідальності та інші мотиваційні якості, які знадобляться у дорослому житті.
Найлегше підібрати вид гри для учнів 5-6 класів.
Курлова О.М., (Первозванівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Кіровоградської районної державної адміністрації) використовує ІКТ в першу чергу для інтерактивної взаємодії вчителя і учнів на уроці. На уроках математики у 5-6 класах, використовуючи елементи гри, цікавими і ефективними є завдання на усний рахунок. За допомогою гіперпосилань презентацій PowerPoint учні самостійно обирають запитання для себе чи групи.
Наприклад, клікнувши на слайді улюбленого героя мультфільму, перед учнями з’являється відповідне завдання. Використання програмного забезпечення
SMARTNotebook, дає ширші можливості інтерактивної взаємодії. Виконуючи завдання на встановлення відповідності, знаходження невідомих елементів, заповнення таблиць тощо учні лише за допомого мишки перетягують відповідні елементи у необхідні місця екрану. Наприклад, знайти відповідність між малюнками та ознаками рівності трикутників, знайти висоту прямокутного трикутника проведену з прямого кута, заповнити таблицю використовуючи теорему Вієта. В ході вивчення теми у 9 класі «Статистичні дані» реалізовано проект з елементами веб-квесту «Чим більше знаєш – тим більше можеш». Учні вчилися писати наукові статті, листуватися електронною поштою, будувати таблиці та діаграми, працювати зі спільними презентаціями та заповнювати різноманітні форми. Під час роботи створено учнівські блоги, де описано всі етапи та результати спільної діяльності.
Хоменко В.І. (Компаніївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів) починає вивчення теми «Системи лінійних рівнянь з двома змінними» з використанням елементів методу проектів, групових форм роботи, якнайбільше залучаючи учнів до дослідницької роботи, узагальнення отриманих результатів, що дає можливість отримати глибокі і міцні знання, вміння та навички. При вивченні систем рівнянь увагу акцентує на тому, що розв’язком системи рівнянь називають спільний розв’язок усіх її рівнянь, а розв’язати систему рівнянь це означає знайти множину усіх її розв’язків.
Розв’язуючи системи а)
;
20 5
4
,
20 5
4
у
х
у
х
б)
;
20 4
10
,
10 2
5
у
х
у
х
в)
;
6 2
3
,
6 2
3
у
х
у
х
та проводячи дослідження учні роблять висновки: система може мати один розв’язок, безліч розв’язків та не мати жодного розв’язку; проаналізувавши відношення коефіцієнтів
1
а
:
2
а
,
1
в
:
2
в
,
1
с
:
2
с
, маємо: якщо
1
а
:
2
а
1
в
:
2
в
, то система має один розв’язок (прямі перетинаються); якщо
1
а
:
2
а
=
1
в
:
2
в
1
с
:
2
с
, то система розв’язків немає; (прямі паралельні);

203 якщо
1
а
:
2
а
=
1
в
:
2
в
=
1
с
:
2
с
, то розв’язків безліч (прямі збігаються).
На етапі первинного застосування набутих знань Володимир Іванович об’єднує учнів у групи для виконання завдання:
Скільки розв’язків мають системи рівнянь: а)
;
6 12 9
,
2 4
3
у
х
у
х
б)
;
10 2
4
,
5 2
у
х
у
х
в)
;
8 10 2
,
4 5
у
х
у
х
Представники груп обґрунтовують відповіді, узагальнюють кількість розв’язків систем двох лінійних рівнянь та пояснюють як знайти ці розв’язки, вказують на переваги та недоліки графічного способу розв’язування систем.
Протягом уроку учні мають: проблемні питання; шукають відповідь на них; роблять висновки; застосовують їх при розв’язуванні даних їм завдань.
Працюючи, школярі охоплені самостійною роботою, пошуком правильних висновків, узагальненням отриманих результатів, критичним аналізом відповідей однокласників. Це дає змогу розвивати уміння самостійно здобувати знання.
Одним з основних аспектів кожного уроку математики є опанування теоретичного матеріалу, а також формування вмінь користуватися ним під час розв’язування задач різних типів. Баланюк Ю.Д. (навчально-виховний комплекс
«Ульяновська гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1»
Ульяновської районної ради Кіровоградської області) використовує форми роботи, які забезпечують активну участь школярів у проведенні уроку, а також піднімають авторитет знань та індивідуальну відповідальність за результати навчальної діяльності. Систематично піклується про те, щоб на уроках всі працювали активно і зацікавлено, що особливо важливо в підлітковому віці, коли ще визначається схильність дітей до того чи іншого предмета. Саме в цей період вчитель показує привабливі сторони математики. Юлія Дмитрівна разом з школярами зібрали чимало математичних ребусів, цікавих задач, задач-казок, кросвордів тощо, які використовує при викладанні математики у 5 класі, що дає можливість розвивати активну розумову діяльність, підвищувати концентрацію уваги, наполегливість, працездатність, створити додаткові умови для виникнення відчуття успіху, задоволення, почуття колективізму. Учні не бояться зробити помилку чи вступити в дискусію. У старших класах вчитель використовує рольові ігри, які наближають учнів до реальних життєвих ситуацій, формують інформаційні, пізнавальні, самоосвітні та практичні компетенції. Виконуючи завдання творчого характеру, проявляють себе та показують свою неповторність, винахідливість, оригінальність. Баланюк Ю.Д.
систематично на уроках пропонує: скласти задачу, обернену до тієї, яку щойно розв’язали з підручника; придумати подібну задачу; розв’язати її іншим способом; замінити запитання до задачі тощо. Під час вивчення теми «Конус.
Площа поверхні конуса» (геометрія, 11 клас) учням пропонується задача: Дано конус, висота якого дорівнює 16 см, твірна =20 см. Знайти радіус основи?
На перший погляд це звичайнісінька задача, але, розв’язавши її, школярі утворюють з неї цілий ряд нових, за найбільшу кількість умов та розв’язків цих задач вчитель виставляє заохочувальну оцінку. Такий вид роботи спонукає

204 учнів до міркувань та своєрідного змагання. Одним із способів створення нових задач є зміна запитання до задачі.
Це не повний перелік задач, які придумали з даної. Його можна продовжувати і далі, а якщо умову трішки змінити, то учні працюватимуть навіть кілька уроків поспіль.
Математика сприяє виробленню особливого виду пам'яті – пам'яті, спрямованої на узагальнення, створення логічних схем, виховує здатність до просторових уявлень. Школярі не повинні зациклюватися на досягнутому.
Недостатньо лише мати гарні знання з програмового матеріалу. Кожен із них повинен ще й творчо працювати та систематично удосконалюватися, щоб за допомогою отриманих знань проявити себе, тобто ставити нові задачі та розв’язувати їх самостійно. Іноді зустрічаються учні, яким все цікаво, вони постійно прагнуть пізнати щось нове. От заради таких дітей і потрібно щоразу підшуковувати нові способи виконання завдань чи вивчення нового матеріалу.
Заслуговує на увагу робота учнів за поданим планом.
Тема: «Властивості середньої лінії трапеції» (геометрія, 8 клас).
Вчитель пропонує довести одну з властивостей паралелограма за планом:
- Накресліть трапецію ABCD.
- Проведіть середню лінію KP.
- Через точки В і Р проведіть пряму ВР, а також пряму AD. Точку перетину позначте буквою Т.
- ΔВСР = ΔТDP – за ІІ ознакою рівності трикутників, тому що СР = РD – за означенням середньої лінії трапеції, ВРС = ТРD – як вертикальні,
-
ВСР = ТDР – як внутрішні різносторонні при паралельних прямих
ВС і AD та січній CD.

Можливі варіанти запитань до задачі
1 Знайдіть площу бічної поверхні конуса.
2 Знайдіть площу повної поверхні конуса.
3 Знайдіть площу основи конуса.
4 Знайдіть довжину кола основи конуса.
5 Знайдіть відношення площі бічної поверхні до площі основи.
6 Знайдіть відношення площі повної поверхні до площі основи.
7 Знайдіть відношення площі повної поверхні до площі її бічної поверхні.
8 Знайдіть відношення твірної до радіуса основи.
9 Знайдіть відношення твірної до висоти конуса.
10 Знайдіть відношення висоти до радіуса основи.
11 Знайдіть відстань від осново висоти до середини твірної.

205
- З рівності трикутників слідує, що ВС = DТ і ВР = РТ.
- KP – середня лінія трикутника АВТ, яка ще й є середньою лінією трапеції ABCD.
- Тому KP ║АТ і KP = ½·АТ.
- Отже, KP ║ АD KP = ½·(AD+BC).
Один учень доводить теорему на дошці, а інший контролює його і при необхідності надає допомогу. Потім всі записують у зошити план.
Цей метод спонукає школярів до індивідуальної відповідальності кожного, позитивних взаємовідносин, вміння спілкуватися та коректно виправляти один одного, а також слухати інших, допомагати, розуміти.
При вивченні теми: «Розв’язування квадратних рівнянь за формулою»
(алгебра, 8 клас) учні розв’язують квадратне рівняння за формулою, використовуючи при цьому запропонований алгоритм:
- Випишіть коефіцієнти квадратного рівняння, тобто a, b, c.
- Знайдіть дискримінант за формулою D = b
2
– 4ac.
- Якщо D ‹ 0, то рівняння не має дійсних коренів.
- Якщо D = 0, то рівняння має єдиний корінь, тобто
.
- Якщо D > 0, то рівняння має два корені, тобто
.
- Зробіть висновок.
Учні, які працюють біля дошки, розв’язують своє рівняння, коментуючи кожен крок. Рівняння навмисне підібрані на кожне з правил. Діти мають можливість не лише порівняти одержані результати, а ще й узагальнити матеріал, поданий вчителем, і логічно помислити.
Вчитель завжди повинен пам’ятати, що учень – це індивідуальність зі своїми проблемами, тому потрібно вміти відчувати трепет кожного серця, також при необхідності надати посильну допомогу як на уроці, так і в житті.
Юлія Дмитрівна до кожного уроку добирає потрібні задачі, спонукаючи дітей до творчого мислення, намагається не пропустити жодної можливості розв’язати одну і ту ж задачу різними способами. Це цікава і захоплююча робота, що вимагає знань багатьох розділів шкільної програми з математики.
Так, при вивченні в 9 класі теми «Формули для знаходження площі трикутника», пропонує розв’язати задачу кількома способами.
Задача. Знайдіть площу трикутника ABC, якщо AB = 10 cм, ВС =10 см,
СА = 16 см.
1) За допомогою формули Герона.
2) Провести висоту і знайти площу за формулою S
Δ
= ah.
3) За теоремою косинусів знайти величину кутa β, а потім знайти площу за формулою S
Δ
= a·c·sin β.
На кожному уроці Юлія Дмитрівна приділяє увагу дитині та виявляє довіру до неї, систематично зацікавлює учнів і пропонує їм такий вид роботи, який дає можливість відчути свої сили, дати поштовх до самоствердження і бажання брати участь у розв’язанні посильних завдань.

206
Інформація істотно впливає на процес здобуття знань. Нові технології навчання на основі
інформаційних
і комунікаційних дозволяють
інтенсифікувати освітній процес, збільшити швидкість сприйняття, розуміння та глибину засвоєння величезного обсягу матеріалу. Застосування інноваційних технологій створює найсприятливіші умови для навчання, виховання та розвитку учнів, обов’язково враховує їх індивідуальні особливості, нахили,
інтереси. Кожен учитель має свою систему роботи. Це його особистий шлях у професійній діяльності, його особистий підбір психологічних, змістових, конструктивних компонентів, дослідницьких умінь, здібностей, рівнів їх виявлення. Готовність вчителя до творчого пошуку разом з учнями, уміння створити атмосферу продуктивного навчання на уроці залежить від його обізнаності та володіння арсеналом педагогічних умінь та навичок, знання предмета, глибокого інтересу до нього, що є запорукою професіоналізму та успіху.
СУЧАСНИЙ УРОК ГЕОГРАФІЇ –
СПІЛЬНА ТВОРЧІСТЬ УЧИТЕЛЯ ТА УЧНІВ
Л.М. Хлань,
завідувач науково-методичної лабораторії природничо-математичних дисциплін комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»
Останніми роками в шкільній освіті прослідковується небажаний процес втрати учнями інтересу до навчання. Тому шкільна справа зазнає певних корективів, зміст яких виправданий зміною пріоритетів поступального суспільного розвитку. А тому осучаснення уроку є процесом закономірним і спричиненим, в першу чергу, необхідністю приведення домінуючої організаційної форми навчання у відповідність до запитів інформаційного суспільства та створення умов для реалізації сучасних освітніх тенденцій ставлення й розвитку особистості як активного суб’єкта суспільного життя.
Школа починається з уроку. Від нього залежить усе: культура, доброзичливість у взаєминах між учнями, вчителями і батьками. Урок був і залишається основною формою оволодіння знань учнями. Провести урок сьогодні стає все складніше. Сучасний учень став іншим – він багато знає: це він бачив, це він чув, про це він читав…Звичайно, час вносить корективи в структуру й типологію уроку, в методи і засоби навчання, однак авторитет самого заняття настільки високий і міцний, що не підлягає сумнівам навіть найсміливіших критиків.
Сучасний урок, якісний урок, якісна освіта – всі ці питання постійно перебувають у полі уваги не тільки вчителів: вони хвилюють випускників, їх обговорюють батьки, висуває держава як одну з головних проблем забезпечення якісної освіти. Тому саме вчителі мають усвідомити: щоб освіта була якісною, педагогічну діяльність слід спрямовувати не тільки на засвоєння

207 учнями знань, предметних умінь і навичок, а й на засвоєння ними способів, методів і прийомів, на розвиток здібностей у пізнанні нового, незнайомого, на створення умов для розвитку самостійності та набуття ще в шкільному віці досвіду вирішення проблеми, реалізації своїх намагань як в освітній діяльності, так і загалом у суспільстві.
Для сучасного уроку характерними ознаками є:
• гуманітарний потенціал і гуманізація навчання;
• варіативність і гнучкість структури уроку;
• спрямованість уроку на особливість учня;
• системний підхід до архітектури уроку та процесу навчання;
• спрямованість уроку на головне — генералізацію навчання;
• повне засвоєння нового матеріалу на уроці;
• оптимізація форм роботи на уроці;
• економія часу в шкільному навчанні.
Сучасний урок – це урок демократичного спрямування. Традиційними вимогами до сучасного уроку географії є те, що на заняттях учні повинні наводити приклади із життя, робити порівняння, висновки, працювати з підручником та картами, здійснювати експеримент, заносити дані до таблиць, виконувати вимірювання та розрахунки, складати конспект уроку, висувати гіпотези, звертатися до свого практичного досвіду.
Нині вітчизняні та зарубіжні вчені поряд із традиційними уроками пропонують й інші форми організації навчального процесу: інтегрований урок, лекційно-семінарські або лекційно-практичні заняття, проектні заняття, творчі майстерні, та творчу роботу учнів.
Зокрема про зміст уроків географії різних типів йдеться у працях українських фахівців В.Андрєєвої, С.Коберника,
Р.Коваленко, В.Корнєєва, Т.Назаренко, А.Сиротенко, О.Топузова.
Значно менше уваги в роботах учених-дидактів приділяється основним компонентам уроку. У сучасних умовах це стає нагальною необхідністю у зв’язку із формуванням у педагогіці нової парадигми. Вона розглядається як сукупність фундаментальних наукових установок і передбачає орієнтацію навчального процесу на формування компетенцій. Компетентнісна парадигма формує власну логіку формування освітнього простору. Так, в умовах мінливого світу все виразніше виявляється обмеженість можливості в передачі
інформації наступним поколінням. Це пов’язано з тим, що з одного боку вона все швидше зростає, а з іншого – морально застаріває. Тому компетентнісна парадигма проголошує підготовку людини, яка володіє не набором фактів, а способами їх технологічного отримання, надає перевагу самоосвіті. У зв’язку з цим повинна змінюватися триєдина ціль уроку. Завдання пов’язані із засвоєнням знань, формуванням умінь і навичок значною мірою вирішуватимуться в процесі самостійної роботи, яка сприяє підготовці учнів до життя, поведінки в природі і суспільстві. Все більше уваги необхідно приділяти розвитку здібностей, пам’яті, мови, уяви, мислення, особистісних якостей.
У цілому логіка розвитку педагогіки зміщує акценти з отримання готових знань до їх самостійного «добування» і «побудови» самими учнями. Саме учень

208 стає центром навчального процесу. Це становить основу особистісно орієнтованого навчання, яке надає учню можливість реалізуватися в навчальній діяльності та навчальній поведінці, основуючись на своїх здібностях, інтересах, ціннісних орієнтаціях і суб’єктивному досвіді. Якщо в когнітивній парадигмі навчання розглядається як викладання та учіння (вчитель передає учням знання, вміння і навички, а вони їх засвоюють і відтворюють), то в особистісно орієнтованій – це спільна діяльність учня і вчителя, спрямована на
індивідуальну самореалізацію учня і розвиток його особистісних якостей під час вивчення географії. У цих умовах постає необхідність розглянути можливі шляхи вдосконалення змісту уроку. Так, змістовний компонент уроків географії повинен передбачати відбір знань про сучасну картину світу: світоглядні ідеї, фундаментальні закони, теорії, закономірності, що відображають логіку розвитку суспільства та його взаємозв’язки з природою та економікою. Вони складають основу світогляду учнів, висновки і перспективи подальших досліджень. Отже, урок розглядається як форма організації процесу цілеспрямованої взаємодії певного складу вчителів та учнів. Він містить мету, зміст, методи, форми та засоби навчання, діяльність з організації та управління.
В умовах зміни парадигми виникає необхідність удосконалення уроку. Його основною метою стає засвоєння знань, формування умінь і навичок під час самостійної роботи, яка сприяє підготовці учнів до життя, поведінки в природі і суспільстві.
Пошуки нових типів уроків і нових форм організації навчальної діяльності учнів характерні й для вчителів географії області.
Більшість педагогів відповідально ставиться до підготовки уроків. Кожен із них намагається урізноманітнити форми роботи так, щоб кожна дитина відчула необхідність своєї присутності на занятті, щоб у кожного учня виховати любов до географії, бажання вчитися та самовиховуватися. А результат залежить від особистості вчителя, рівня його майстерності.
Відвіданні мною уроки географії у 2014 -2015 навчальному році можна охарактеризувати як продуктивні, такі, що відповідають сучасним критеріям і вимогам. Так урок в шостому класі (Торговицька загальноосвітня школа
І-ІІІ ступенів ім. Є.Ф.Маланюка Новоархангельської районної ради) з теми
«Гідросфера.
Озера.
Походження озер», який проводила вчитель
Артищенко Н.Д., перш за все можна охарактеризувати як цікавий за змістом, різноманітний за формами роботи (картографічна розминка, «закінчи речення»), насичений інформацією й продуктивний. Значну увагу вчитель приділяла психологічному клімату уроку. Поважне звертання до дітей,
індивідуальна увага, психологічна установка на початку уроку, формулювання його девізу, інтерактивні прийоми навчання, довіра у здійсненні взаємоперевірки завдань в цілому були основою для позитивного мікроклімату уроку.
Позитивний настрій сприяв полегшеному сприйняттю змісту теми уроку
«Економіко-географічна характеристика Африки» у 10 класі, який провела вчитель географії Новоархангельської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

209
№2 Сергієнко Л.В. Важливим було уміння вчителя розповідати цікаво, посилаючись на оригінальні приклади, унаочнювати матеріал відеодемонстраціями. Мова вчителя філологічно беззаперечна, теоретичні основи змісту теми відповідають сучасному рівню географічних знань. Саме головне – дітям на уроці було цікаво, працювали майже всі, відсоток засвоєння ними матеріалу теми є високим.
На високому науково-методичному рівні провела урок географії у 7 класі
Степанова Л.В., вчитель географії Добровеличківської загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів № 1, з теми «Тектонічна будова та рельєф Євразії». Любов
Василівна дуже вдало, враховуючи вік школярів, підійшла до стимулювання пізнавального інтересу учнів до даної теми (мотивація навчальної діяльності), застосовувала різні форми роботи (фронтальні, групові, індивідуальні),
інтерактивні технології (робота в парах, «мозковий штурм», «незакінчене речення»), активізувала думку учнів (робота з понятійним апаратом, виконання практичних завдань), тощо. Кожен такий урок для Любов Василівни – це пошук високого сприяння активності учнів.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   32


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал