Науково-методичний супровід функціонування



Pdf просмотр
Сторінка17/32
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   32
Уроки предметів художньо-естетичного циклу – це уроки мистецтва,
і тому найдоцільніше більшість із них будувати за методом емоційної
(художньо-педагогічної) драматургії, який спрямований на активізацію емоційного відношення школярів до мистецтва. Цей метод сприяє створенню атмосфери зацікавленості, живого інтересу до уроку. Його основна функція полягає, насамперед, у тому, щоб допомогти учням зрозуміти, пережити досвід емоційно-естетичного ставлення до навколишнього світу, втілений в образній структурі твору мистецтва, окрім того цей метод покликаний робити процес пізнання мистецтва цікавим і захоплюючим.
Навчальна діяльність учнів з предметів художньо-естетичного може проводитись у різних формах окрім письмових (запис учнями будь-якої
інформації зі слів учителя чи з дошки, контрольних, самостійних робіт, написання рефератів), які спричиняють додаткове недоцільне навантаження учнів. Примусове ведення учнями зошитів, виконання письмових домашніх завдань є недоцільним і несприятливим для організації творчої мистецької діяльності.
Основним видом домашніх завдань в основній школі з предмета
«Музичне мистецтво» мають бути завдання на слухання та інтерпретацію музики в навколишньому середовищі, а також завдання творчого спрямування.
З предмета «Образотворче мистецтво» домашніми завданнями можуть бути спостереження та замальовки ескізного характеру з натури, з пам’яті предметів, краєвидів тощо.
Відповідно до чинної програми «Мистецтво», спільними для всіх предметів освітньої галузі «Мистецтво» є мистецько-діяльнісні здатності учнів, а саме: інтерпретація змісту мистецьких творів, висловлювання власних суджень про мистецтво, міжособистісне спілкування з приводу мистецтва, співпраця в групах, розуміння взаємодії різних видів мистецтв, користування різними джерелами інформації.
Сприймання (слухання, споглядання) мистецьких творів, їх інтерпретація
(без нав’язування вчителем свого розуміння твору, його аналізу) є новою, і поки що складною вимогою для вчителів. Тому хочемо більше уваги приділити саме її розкриттю.
Поняття «інтерпретація», яке прийшло на зміну звичному для наукового знання «аналіз», останнім часом набуло у художньо-педагогічній і методичній літературі та в навчальних програмах мистецьких дисциплін широкого вжитку.
Відмінність у тому, що аналіз, як один із методів наукового дослідження шляхом розчленування предмета пізнання, ґрунтується на суто об’єктивних чинниках, в той час як інтерпретація – на суто індивідуальному відчутті та розумінні сприйнятого. Термін «інтерпретація» (від лат. – роз’яснення, розкриття) може відноситися до наукових текстів, але частіше використовується відносно літературних творів та творів образотворчого чи музичного мистецтва; а в музиці – ще й виконавства [3, 125]. Художня
інтерпретація передбачає глибоке проникнення у зміст художнього твору, виявлення ціннісного ставлення до нього. Вона спонукає до роздумів, викликає

177 асоціації, народжує емоції. У процесі інтерпретації «принципового значення набуває пошук у мистецтві особиcтісно значущих смислів, співзвучних власному духовному досвіду людини. Учень будь-якого віку, як i доросла людина, осягає сенс творів мистецтва не тільки в межах набутого суто художнього досвіду (знань), але й у широкому полі життєвих цінностей i смислів, загального світовідчуття, світобачення і світорозуміння. Багатогранні образи мистецтва потребують для свого розуміння духовної рефлексії i водночас сприяють її виникненню; лише унікальний, неповторний духовний світ особистості задає «тон» індивідуальному художньому сприйманню-
інтерпретації» [4].
Розглянемо індивідуальне сприймання-інтерпретацію художнього твору як одну із форм художньої діяльності учня. Під час такого сприймання відбувається зустріч учня з художнім твором, у якому «зашифровані» думки й почуття автора. «Саме в цей момент народжується новий, так само унікальний художній образ, як і той, який створив митець» [5, 34]. Яскравість і повнота, емоційне забарвлення створеного уявою «нового образу» залежить від ряду факторів, зокрема, знань, накопиченого чуттєвого (зорового, слухового, тактильного тощо) та суспільного досвіду, художньо-творчого середовища [6].
Звідси – чи не найважливішим завданням для вчителів мистецтва буде підбір великої кількості високохудожніх різновидових та різножанрових творів мистецтва взятих з різних джерел: підручників, педагогічних кейсів, періодичних видань, бібліотечних фондів, Інтернет-мережі. Використання
інформаційно-комунікаційних технологій у поєднанні з технічними засобами навчання є оновленим інструментарієм сучасного педагога, що прилучає учнів до умов насиченого інформаційного простору, гармонізує творчу взаємодію вчителя з учнями, дає можливість спілкуватися з ними однією мовою [7].
Значна кількість переглянутого, прослуханого, прочитаного формує почуття стилю, естетичний смак, певний мистецький еталон, виконує роль скарбниці накопичених художніх вражень, на тлі яких стає можливою поява культурної, естетично розвиненої особистості, здатної до висловлювання власних суджень, до діалогу з мистецтвом. Звісно, цей діалог стане можливим лише за умови активного спілкування школярів з творами мистецтва спочатку під керівництвом педагога, який володіє культурою художнього сприйняття, уміє словами передати зміст твору мистецтва, а потім самостійно.
У ході вміло організованого педагогом сприймання відбувається
«занурення учнів» у вдало підібраний художній твір, виникає естетичне збудження, на тлі якого «розгортаються особливі образно-художні переживання» і поступово формуються почуття соціокультурної природи, такі, наприклад, як гордість, співчуття, страждання. Цей процес безпосередньо пов’язаний з двома давньогрецькими поняттями: сугестією – навіюванням і емпатією – співпереживанням. За умови, що дані поняття по-справжньому співпрацюють між художником та аудиторією, це призводить до духовного очищення, яке переживають і глядач і митець [8].

178
Яким же чином забезпечити глибоке проникнення учня у зміст художнього твору на рівні інтерпретації?
Інтерпретація починається з аналізу. Художній аналіз суттєво відрізняється від інших видів аналізу. За О. Рудницькою, він передбачає дослідження компонентів твору та їх зв’язків, створює необхідні передумови для пізнання його образного строю, занурення у світ естетичних і життєвих
ідеалів автора [9]. Саме на етапі такого аналізу учні набувають досвіду художньо-творчої діяльності, оволодівають знаннями, вміннями і навичками, необхідними для сприймання та відтворення художніх образів. Мета аналізу художнього твору – поглиблення процесу його сприймання, передумова учнівської інтерпретації.
Перш ніж аналізувати художній твір, необхідно створити належні умови його сприймання; розглядання і слухання мають викликати в учнів загальне позитивне враження, зацікавити. «Переходити до аналізу, – як зазначає вчений- педагог О. Ростовський, – варто лише після того, як діти вільно висловилися про свої враження від музики». Послідовність аналізу твору – від розкриття його задуму, змісту, від загальної характеристики до деталей і окремих виразних засобів. Мислення дітей повинно націлюватися на з’ясування того, яким є загальний настрій твору (радісно-святковий чи похмуро-буденний тощо), які почуття і переживання викликає (романтично-схвильовані чи гнітючі, бадьорить чи заспокоює тощо), якими засобами це досягається
(мелодія, темп, лад, ритм, колорит, фактура, композиція тощо). Інформаційний образ художнього твору, створений педагогом, «може бути більш або менш глибоким, а аж ніяк не викривленим» [10]. У бесіді слід прагнути до того, щоб пояснююче слово вчителя було коротким, конкретним і образним, таким, що спонукає учнів до діалогу. Вчителю треба давати дітям не готові оцінки художньому твору, а заохочувати їх до висловлювання власних суджень та переживань з приводу сприйнятого.
У межах діалогу вчитель має чітко виконувати роль лише організатора і посередника між тими, хто сприймає твір і самим твором. У пригоді може стати проблемно-евристична бесіда, в ході якої він організовує активну пізнавальну діяльність учнів шляхом конструювання серії взаємопов’язаних запитань. Сама форма запитань може спонукати школярів до активізації мислення.
О. Ростовський говорить: «Якщо запитати: «Які засоби художньої виразності використані?», діти, звичайно, дадуть відповідь на рівні їх переліку. Але досить змінити форму запитання: «Як виражається характер твору? Від чого залежить його настрій?» – і учні починають мислити активніше».
Вчителі часто використовують запитання: «Що зображає твір? Що він виражає?». Постійне нудне повторення цих запитань на уроці починає викликати у дітей байдужість, інертність. Тому слід дбати про варіативність подібних запитань з урахуванням життєвого змісту. Наприклад: «Чи відчували ви коли-небудь настрій, як в цьому творі? Що міг відчувати автор, коли писав цей твір? Чи зустрічалась вам людина, портрет якої «намалювала» музика? Які пережиті емоції спонукали автора до вибору сюжету картини?» тощо.

179
Як зазначено вище, процесу інтерпретації повинен передувати етап виникнення елементарної зацікавленості учнів художнім твором чи особистістю автора. Франсуаза Барб-Галль вважає, що дітей 5-7-х класів можуть зацікавити: основні моменти життя художника, техніка, яку використовує художник або скульптор, те, як довго створювався твір, символи, які слід розшифрувати, щоб відкрити доступ до прихованого сенсу картини, наприклад, що означає голуб, намальований на картині, зв’язок роботи з
історією. Зміст картини вона рекомендує пояснювати крок за кроком, відповідно до розвитку інтересу дітей і відносно цього створила методичні рекомендації [11] усім, хто любить живопис і хто прагне передати цю любов дітям. Від читача не вимагається спеціальної підготовки і педагогічного досвіду, що дозволяє рекомендувати популярне в усьому світі видання в якості навчального посібника навіть вчителям художньо-естетичних дисциплін з числа нефахівців. Тим більше, що книга доступна для читання в режимі он- лайн.
Активізувати бесіду можуть і так звані «незакінчені речення». Нижче подаємо один з прикладів формулювання власних суджень учнів у процесі аналізу творів мистецтва (за Н. Мінасян) [12]




Техніка «незакінчені речення» належить до інтерактивних технологій. Ці технології широко використовуються для активізації діяльності учнів на уроках. Тому доцільною буде використовувати у навчальному процесі предметів освітньої галузі «Мистецтво» й інших інтерактивних технологій, наприклад, «мікрофон», «робота в парах», «робота в малих групах», «мозковий штурм», «дерево рішень», «фасилітована дискусія», що заохочують учнів допомагати один одному, взаємодіяти [13].
Фасилітована дискусія спрямована на розвиток навичок пильно спостерігати картини, занурюватися у музичний твір і уявляти художній образ твору, відчувати епоху його створення. Вона може бути одним із шляхів до розуміння мистецтва, його інтерпретації, може навчити висловлювати власну думку з приводу того чи іншого художнього твору, навчити відчувати мистецтво серцем.
Крім інтерактивних технологій кооперативного та колективно-групового навчання, є інтерактивні технології ситуативного моделювання, зокрема:
імітація, рольова гра, драматизація, інсценізація, які сприяють вільному висловлюванню учнями своєї думки, їхньому самовизначенню, емоційному
я
думаю, що погоджуюсь з тим, що… звертаю увагу на те, що… підкреслюю те, що… пропоную… переконана(ний) в тому, що… маю сказати про те, що…

180 розвитку, вихованню здатності контролювати прояв емоцій. В умовах дидактичної гри учасники навчального процесу беруть на себе відповідальність за обране рішення в уявних подорожах, костюмованих «зануреннях» в епоху,
«оживленні» картин, інсценізації пісень тощо.
Технології ситуативного моделювання також стають запорукою ефективної співпраці учнів у груповій роботі на уроці та у позаурочний час, забезпечують формування такої мистецько-діяльнісної здатності учнів, як міжособистісне спілкування з приводу мистецтва, що є вимогою програми.
Розглянувши особливості організації сприймання художніх творів, як одного з провідних видів діяльності учнів на уроках мистецтва, не можна залишити поза увагою і практичну діяльність. Вона має розглядатися у взаємозв’язку з інтерпретаційною діяльністю вчителя, з його вмінням тлумачити художній образ, спираючись на використані митцем засоби виразності, тобто вмінням вчити не мистецтву, а мистецтвом.
Щоб донести художній образ до глядачів, слухачів, переживання автора повинні «матеріалізуватися» у звуках, ритмах, лініях, кольорах і т. п.
Наприклад, звучання флейти викликає в уяві легкі й світлі образи, щось невагоме, мрійливе, а звуки віолончелі – низькі, важкі, оксамитові – тривожні образи, якесь занепокоєння, тугу, розчарування. В аналізі-інтерпретації вчителя тембр флейти може відобразитися в такій характеристиці: «холодний, блакитно-світлий, як прозоре весняне повітря…», а тембр віолончелі –
«туманом синім огортає, занурює у морок незвіданих світів…».
У живопису провідним засобом вираження є колір, безмежність відтінків якого породжує значні інтерпретаційні можливості для вчителя і спонукає учнів до багатства палітри у творчих роботах. Наприклад, блакитний у розмаїтті відтінків може бути «небесною блакиттю», «насиченим, як небо в ясний морозний день», «ніжно-лазуровим» тощо. Образні характеристики кольору надихають учнів на пошук потрібного відтінку в зображенні неба: до кобальту синього вони додадуть білил. Вохристий – «золотосяйний», «немов пожухле старе листя», «жовтувато-оливкове осіннє марево» будуть відшукуватись у змішуванні вохри золотистої, вохри червоної, кадмію лимонного.
Поривчастий, пружний, збуджений, рвучкий ритм викликає в уяві образи непокірної стихії, вихру революційних подій, незгоди, протесту, для зображення яких графічно варто використати контраст, ламані лінії, нерівномірні, подібні до сполохів, штрихи, а в музиці – напружені гармонії, контрастну динаміку, регістр, темп, «рвану» мелодію.
Коли учні малюють на космічну тематику, можна їм запропонувати послухати музичний твір відомого литовського художника і композитора,
Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса «Соната» та переглянути його пейзаж
«Соната зірок».
Школярі з’ясовують, що у картині автор передає гармонію руху зірок.
Музика картини Мікалоюса Чюрльоніса – це дивовижна гра ритмів, плавних ліній, кольорових плям. За допомогою ритму передається рух. Також підкреслює рух на картині направлення ліній. У сонаті розвивається декілька

181 тем. Головна тема – «Зірка», додаткові – «Планети», «Галактика». Після цього учні під музичний твір «Соната» малюють своє бачення космосу, передають у своїх роботах враження, які викликала музика за допомогою різних видів ліній, кольорових плям у живописній, графічній чи змішаній художній техніці.
Дуже доречним є проведення музейних уроків. Музейний урок має свої специфічні особливості. В ньому присутні музейні форми комунікації, але музейні засоби передачі і сприйняття інформації використовуються, виходячи з погляду педагогіки. Музейний урок обмежує використання експонатів залежно від поставленої мети. Його структура відповідає звичайному шкільному уроку.
Це вимагає від музейного педагога узгодження своїх дій з учителями, які викладають предмети освітньої галузі «Мистецтво» у загальноосвітніх навчальних закладах.
Музейний урок відрізняється від звичайного уроку тим, що основним джерелом нової інформації для учнів є не тільки розповідь вчителя та наукового співробітника музею, але й справжні пам'ятки історії і культури. Він проводиться у приміщені музею.
Теми музейних уроків, можуть стосуватися шкільної програми з різних предметів, а також можуть бути самостійними, орієнтованими на отримання додаткових знань про будь-яку окрему сферу життя або подію.
Обирати теми для музейних уроків потрібно опираючись на такі чинники: вид музею; можливість створити «уявний» клас; представлення експозиції за темою, що вивчається; технічні можливості музею.
На нашу думку, музейні уроки – це ефективний спосіб залучення школярів до культурної спадщини попередніх поколінь.
Урок образотворчого мистецтва, проведений в музеї, дає можливість ознайомити учнів з оригіналами картин художників, здійснити аналіз-
інтерпретацію творів, що вивчаються; формувати у школярів пізнавальні, комунікативні, творчі та художні здібності.
Саме через інтерпретацію, що передує художньо-практичній діяльності, непомітно, засвоюється художня грамота, з’являються знання, вміння, навички у користуванні засобами вираження. Даний процес стане більш результативним, якщо вчитель використає внутрішні образні зв’язки різних видів мистецтв, співзвуччя художньо-мовних домінант кожного з них.

Література
1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти
[Електронний ресурс].

Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-п.
2. Навчальні програми для 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти). Мистецтво. Програма для 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів
[Електронний ресурс].

Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/ua//activity/education/56/general-secondary- education/educational_programs/1349869088/
3. Русско-украинский словарь иностранных слов. – Х. : Прапор, 1999.

182 4. Масол Л. Вивчення музики в 5–8 класах : навч.-метод. посіб. / Л. Масол та ін. – Х. : Скорпіон, 2003.
5. Яковлева Н. Анализ и интерпретация художественного произведения искусства / Н. Яковлева, Е. Мозговая, Т. Чаговец. – М. : Высш. шк., 2005.
6. Колоянова О. Інтерпретація твору образотворчого мистецтва як особливий вид діяльності педагога-художника [Електронний ресурс] /
О. Колоянова.

Режим доступу: http://library.udpu.org.ua/library_files/probl_sych_vchutela/2013/8_1/visnuk_10.pdf.
7. Масол Л. Художня культура. 9 клас: Тематичні розробки уроків /
Л. Масол, О. Гайдамака. – Х. : Ранок, 2009.
8. Масол Л. Методика навчання мистецтва у початковій школі : посіб. для вчителів / Л. Масол. – Х. : Ранок, 2006.
9. Рудницька О. Педагогіка: загальна та мистецька : навч. посіб. /
О. Рудницька. – Тернопіль : Навч. кн. – Богдан, 2005.
10. Ростовський О. Теорія і методика музичної освіти : навч.-метод. посіб.
/ О. Ростовський. – Тернопіль : Навч. кн. – Богдан, 2011.
11. Барб-Галль Ф. Как говорить с детьми об искусстве [Электронный ресурс] / Ф. Барб-Галль. — СПб. : Арка, 2007. — Режим доступа: http://ua.bookfi.org/book/589269.
12. Мінасян Н. Творчі завдання, тести, кросворди / Н. Мінасян. — К. :
Шкільний світ, 2011.
13. Просіна О. Художньо-педагогічна інтерпретація творів мистецтва //
Мистецтво та освіта. – 2013. – № 3.
ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ –
ШЛЯХ ДО ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ ТА УСПІХУ
Л.А.Ткаченко,
методист науково-методичної лабораторії природничо-математичних дисциплін комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»

Освіта, як одна з найважливіших складових ланок суспільства, залежить від процесів, що відбуваються в ньому і має швидко реагувати та відповідати стану науково-технічного прогресу, оскільки готує фахівців, формує певні життєві погляди. Реформування національної освіти в Україні породжує велику потребу у нових підходах до організації навчально-виховного процесу в школі, у пошуку ефективних технологій навчання і виховання
Одним із завдань сучасної освіти є формування та розвиток конкурентоспроможної української молоді. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти
(постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392) спрямований на виконання завдань загальноосвітніх навчальних закладів ІІ і
ІІІ ступенів і визначає вимоги до освіченості учнів основної і старшої школи, а також завдання математичної освіти, для реалізації яких необхідно

183 використовувати нові підходи до навчально-виховного процесу в школі. З розвитком новітніх технологій неможливо забезпечити якісну математичну підготовку учня, використовуючи лише традиційні прийоми та методи навчання. Сучасному педагогу необхідно так планувати навчальний процес, щоб кожен учень мав змогу повністю проявити себе, тим самим підвищити якість знань та свій творчий потенціал. За таких умов в сучасній освіті не обійтись без використання інноваційних технологій. Вчителі математики області знаходиться у постійному творчому пошуку оптимальних шляхів досягнення мети освіти.
Під час проходження курсів підвищення кваліфікації з математики у комунальному закладі «КОІППО імені Василя Сухомлинського» крім виконання обов’язкового завдання (фахова контрольна робота), вчителі розробляють технологічну модель, створюють комп’ютерну підтримку уроку математики. На конференції з обміну досвідом особливу увагу приділяють впровадженню в навчальну діяльність сучасних педагогічних інноваційних технологій навчання. Це дає можливість ознайомити колег з власним підходом до викладання математики чи інтерпретацією технологій, розроблених іншими вчителями, в конкретних умовах діяльності.
Сьогодення вимагає таких форм і методів навчання, впровадження яких сприяло б активації навчально-пізнавальної діяльності учнів, розвивало б творчу активність та підвищувало ефективність набуття учнями нових знань.
Активно працює в напрямку пропаганди знань з методики викладання математики Шверненко І. Є. (гімназія № 9 Кіровоградської міської ради
Кіровоградської області), яка є керівником шкільної творчої групи і працює над проблемою «Акмеологія для підвищення якості освіти». На першому році своєї роботи члени творчої групи досліджували акмеологічні резерви вже обраних ними за попередні роки педагогічних технологій. Результатом досліджень стали методичні рекомендації щодо розвитку навчальної мотивації учнів засобами акмотехнологій. Наступного року робота творчої групи спрямовувалась на пошук алгоритмів діяльності вчителя щодо розвитку особистісних якостей учнів, які дозволять їм протягом всього життя розвиватись, навчатись, досягати вершин у професійній діяльності. Прикладом є фрагмент засідання творчої групи.
Робота в групах.
І група. Складає модель дій вчителя, направлених на діагностику того, що саме потрібно розвинути в даній групі учнів (або у окремого індивіда), обґрунтовує свій вибір і створює майбутній образ результату педагогічного впливу.
ІІ група. Складає модель дій вчителя, направлених на розвиток тієї чи
іншої риси особистості учня (можете обрати одну чи кілька зі списку, що створили). Розробляє стратегію застосування конкретних методик протягом навчання в школі чи в конкретному класі, які б могли привести до виявлення і розвитку даної характеристики.

184
ІІІ група. Складає модель дій вчителя, направлених на вимірювання і оцінку результатів педагогічного впливу. Пропонує універсальний план: як дізнатися про ефективність роботи вчителя? Це повинні бути якісні чи кількісні вимірювання? Ким і коли вони будуть проводитись?
Презентація роботи груп.
Виступи спікерів заздалегідь складеними планами (до 4 хв.).
Рефлексія.
Ведучий пропонує спробувати зрозуміти, чи змінилося за останні
45 хвилин розуміння вчителем своєї роботи у школі? Результати роздумів пропонує виразити у сенкані на теми, які обираються групами: «Робота вчителя», «Акмеологія», «Моя Школа».
Підведення підсумків.
Ведучий зачитує сенкани. Присутні вибирають найкращий. Ведучий робить пропозиції щодо подальших напрямків роботи груп і використання напрацьованих під час засідання матеріалів.
Останнім часом у навчальних закладах набули поширення технології навчально-виховного процесу, які ґрунтуються на використанні новітніх електронних засобів, насамперед комп’ютера.
Мета
інформаційно- комунікаційних технологій навчання полягає у підготовці учнів до повноцінної діяльності в умовах інформаційного суспільства. Дані технології не тільки полегшують доступ до інформації і відкривають можливості варіативності навчальної діяльності, її індивідуалізації та диференціації, але і дозволяють по- новому організувати взаємодію всіх учасників навчально-виховного процесу, побудувати освітню систему, в якій учень є активним і рівноправним учасником освітньої діяльності.
Громко Л.В., (Нечаївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
ім. Ю.І. Яновського), в процесі проведення уроків ефективно використовує
інформаційно-комунікаційні технології, побудову та аналіз структурно- логічних схем, застосовує пошукову роботу випереджувального характеру.
Громко Л.В. розробила програми для математичного гуртка (5-6 класи) та курсу за вибором ( 11 клас), які рекомендовані до використання Міністерством освіти і науки України, а саме:
1. Обчислення в системах комп'ютерної алгебри (курс за вибором учнів
11 класів інформаційно-технологічного, математичного, фізико-математичного профілів) //Збірник програм з математики для допрофільної підготовки та профільного навчання (у двох частинах). Ч. ІІ. Профільне навчання / упоряд.
Н.С. Прокопенко, О.П. Вашуленко, О.В.Єргіна. – Х.: Вид-во «Ранок», 2011. –
384 с. – (Факультативи за вибором).
2. Математичні обрії. 5-6 класи // Збірник програм з математики для допрофільної підготовки та профільного навчання (удвох частинах). Ч. І.
Допрофільна підготовка: Факультативи та курси за вибором. – Х.: Вид-во
«Ранок», 2011. – 320 с.
Громко Л.В. працює над інноваційним проектом «Використання засобів програмного середовища Geogebra при вивченні алгебри та геометрії у

185 загальноосвітніх навчальних закладах». Під час викладання предмету використовує систему динамічної геометрії Geogebra – інтерактивне творче середовище для створення математичних моделей, яке дає можливість створювати «живі креслення» при викладанні геометрії, алгебри, планіметрії, зокрема, для побудов за допомогою циркуля і лінійки, крім того, програма володіє багатими можливостями для роботи з функціями (побудова графіків, обчислення коренів, екстремумів, інтегралів тощо) за рахунок команд вбудованої мови (яка дає змогу керувати і геометричними побудовами).
Вчитель використовує програмний засіб у залежності від ступеня підготовки учнів класу – якщо учні у достатній мірі працюють з програмою, то вони виконують побудови графіків у програмному середовищі, при слабкій підготовці або відсутності можливості забезпечити усіх учнів комп’ютерами, програмний засіб використовується у режимі демонстрації (вчитель пропонує домашні заготовки побудов). Прикладом використання даного програмного забезпечення є проведення самостійної роботи при вивченні теми «Лінійна функція, її графік та властивості» (8 клас)
Побудувати графік лінійної функції за даними з картки: k b y = kx + b
Схематичний вигляд графіка k b y = kx + b
Схематичний вигляд графіка
2 3

-3 2

2 0

-3 0

5 3

-4 5

4
-2

-2
-2

0 3

0
-5

За виконаними побудовами учні роблять висновки:
Якщо k> 0, то лінійна функція є _______________________________________
Якщо k <0, то лінійна функція, є ______________________________________
Якщо k = 0, то графік лінійної функції розташований _______________осі Ох.
Якщо b> 0, то графік функції y = kx + b будується зсувом графіка функції y = kx на ______ одиниць ______ (вгору / вниз) уздовж осі ________________.
Якщо b <0, то графік функції y = kx + b будується зсувом графіка функції y = kx на ______ одиниць ______ (вгору / вниз) уздовж осі ________________.
Таким чином, графік функції y = kx + b можна побудувати зсувом графіка функції y = kx на ______ одиниць уздовж осі ______________________.
Використання інтерактивних можливостей комп'ютерної програми
Geogebra приводить до значного підвищення мотивації та активності учнів.
Гришина
Н.О.
(Созонівський навчально-виховний комплекс
«загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчльний заклад»

186
Кіровоградської районної державної адміністрації) при викладанні математики вбачає наступні завдання: забезпечити фундаментальну математичну підготовку дітей; формувати інформаційну та методичну культуру, творчий стиль діяльності учнів; підготувати школярів до використання інформаційних технологій тощо. Застосування ІКТ на уроках математики дає можливість вчителю скоротити час на вивчення матеріалу за рахунок наочності і швидкості виконання роботи, перевірити знання учнів в інтерактивному режимі, що підвищує ефективність навчання, допомагає реалізувати весь потенціал особистості – пізнавальний, морально-етичний, творчий, комунікативний і естетичний, сприяє розвитку інтелекту, інформаційної
культури учнів. На уроках Наталя Олександрівна використовує онлайнові ресурси : «Математика для школи»
- http://formula.co.ua/,
«Вивчаємо математику»

http://testmath.com.ua/, «Математика онлайн» – http://www.matematika-na.ru,
«Дроби» -http://fractions.intemodino.com, «Шкільний помічник» – http://school- assistant.ru, «Шкільна математика» – http://math-prosto.ru, «Математика в середніх класах» – http://matschool.kulichki.net, «Жива геометрія» – http://livegeometry.com/, http://easymath.com.ua/. Оскільки наочно-образні компоненти мислення відіграють виключно важливу роль в житті людини, то використовуючи ІКТ, вчитель підвищує ефективність навчання: графіка та мультиплікація допомагають учням розуміти складні логічні математичні побудови http://graphsketch.com/; можливості, що надаються учням, маніпулювати (досліджувати) різними об'єктами на екрані дисплея, змінювати швидкість їх руху, розмір, колір і т. д. дозволяють дітям засвоювати навчальний матеріал з найбільш повним використанням органів почуттів і комунікативних зв'язків головного мозку http://www.3dg.com.ua
Використання інформаційних технологій дозволяє досягти свободи у творчості учасників педагогічного процесу – учня і вчителя. Педагог не тільки вчить, виховує, але й стимулює школяра до розвитку його здібностей, виховує потребу в самостійній роботі. Наприклад, при вивченні теми «Найпростіші перетворення графіків функцій» (алгебра, 9 клас) під час пояснення нового матеріалу

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   32


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал