Науково-методичний супровід функціонування



Pdf просмотр
Сторінка15/32
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   32
Дипломи
Всього
Золотий
Лелека
Срібний
Лелека
Бронзовий
Лелека
Учасник
Бали

100-91
90-81
80-65
64-0
Бобринецькький
41 18 14 5
4
Вільшанський
51 16 17 8
10
Гайворонський
10 2
1 3
4
Голованівський
113 10 23 27 53
Добровеличківський
101 1
11 24 65
Знам’янський
120 21 22 31 46
Кіровоградський
117 5
10 23 79
Компаніївський
16 1
3 5
7
Маловисківський
34 2
9 8
15
Новоархангельський
57 8
5 18 26
Новоукраїнський
131 11 15 30 75
Олександрійський
60 1
5 12 42
Онуфріївський
55 3
2 3
47
Петрівський
15
-
-
1 14
Світловодський
95 5
6 22 62
Ульяновський
33 1
3 18 11
Устинівський
14 2
3 2
7 м.Знам’янка
155 18 32 47 58 м.Світловодськ
103 6
15 27 55 м.Кіровоград
606 52 125 144 285

1927
183
321
458
965

156 згідно з їх віковими можливостями. Це перший систематичний курс вітчизняної
історії, мета якого – показати особливості розвитку українських земель даного
історичного періоду, зокрема процеси становлення і розбудови Київської та
Галицько-Волинської держав, Кримського ханства, політичний статус українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав, особливості соціально-економічного становища та структури середньовічного суспільства на території України, здобутки української культури в ІХ-ХV ст.
Зміст курсу всесвітньої історії структурований за проблемно-тематичним принципом і має на меті формування в семикласників цілісних уявлень про події, явища, процеси періоду Середніх віків (V ХV ст.) на прикладі середньовічних цивілізацій

Християнської, арабо-мусульманської, традиційних цивілізацій Середньовічного Сходу. Особлива увага спрямована на формування уявлень та знань про еволюцію політичних структур середньовічної
Європи, зародження
європейського парламентаризму, становлення європейського права, діалог культур. Матеріал курсу зосереджений навколо змістових ліній «людина – природа», «людина – світ уявлень та ідей», «людина – світ речей», «людина – влада», «людина – суспільство».
Навчання історії у 7 класі дасть змогу учням зрозуміти причини, особливості та наслідки основних історичних подій, явищ, процесів вітчизняної, європейської та світової історії в епоху Середньовіччя, характеризувати досягнення і взаємовплив народів і цивілізацій цієї доби.
Особливого значення набуває засвоєння і використання понять та робота з
історичними картами [4].
Міцно відбитий у пам’яті зоровий образ території держави, відображеної на карті, її розташування щодо інших держав, конфігурація кордонів, – є тим каркасом, на який нанизується інформація про цю державу. Історична карта є важливим об’єктом пізнавальної діяльності учнів: це й унаочнена основа для осмислення зв’язків між історичними явищами та процесами, і джерело
історичної інформації, й інструмент узагальнення та систематизації навчального матеріалу, і засіб перевірки знань та умінь учнів. Щоб карта справляла належний навчальний ефект, її слід послідовно й систематично використовувати на всіх етапах навчального процесу. У 7-х класах історичній карті відведено роль одного з засобів здобуття історичних знань та
інтерпретації, реконструкції й пояснення історичного процесу, а також розвитку критичного мислення учнів. Тож для формування просторової компетентності важливо, щоб картографічні засоби навчання під час сприйняття й осмислення нового навчального матеріалу на уроці використовувалися не для ілюстрації розповіді вчителя або тексту підручника, а були першими носіями нових навчальних знань [5].
О.І. Пометун узагальнила методику використання історичної карти в навчанні в певних правилах, а саме:
1. Жодного уроку історії без карти або інших картографічних засобів.
2. Використання карти є доцільним і необхідних на всіх етапах навчання:

157 під час вивчення нової теми, у процесі закріплення та узагальнення вивченого, на етапі перевірки знань і вмінь школярів.
3. Паралельно з формуванням знань на основі карти слід організовувати навчання школярів прийомів навчальної роботи з різними типами картографічних посібників.
4. Наступність між картами забезпечується або співвідноситься із загальною картою, або їх часовою характеристикою.
5. Робота з настінними й настільними картами за можливості має бути паралельною і скоординованою» [3].
Виконання завдань з використанням картографічного матеріалу сприяє формуванню в учнів просторових уявлень, історико-географічних знань і картографічних умінь, сприяє розумінню і аналізу перебігу історичних подій і процесів, розкриттю причинно-наслідкових зв’язків, узагальненню певного
історичного змісту.
Особливістю наступного навчального року є те, що вчителі історії вперше отримали право обирати підручники для 7 класу, зокрема:
«Всесвітня історія» –
підручник для 7 класу
загальноосвітніх
навчальних закладів
Автори
Назва видавництва
Гісем О. В., Мартинюк О. О.
Ранок
Гісем О. В.
Богдан
Іванюк О. Л., Бонь О. І.
Літера
Крижановський О., Крижановськa О., Хірна О.
Наш час
Ліхтей І. М.
Грамота
Подаляк Н.Г., Лукач І.Б.
Генеза
Пометун О. І., Малієнко Ю. Б.
ВД «Освіта»
Щупак І. Я.
Світоч
«Історія України» –
підручник для 7 класу
загальноосвітніх
навчальних закладів
Власов В.С
Генеза
Гісем О. В.
Богдан
Гісем О. В., Мартинюк О. О.
Ранок
Гупан Н. М., Смагін І. І.,
Пометун О. І.
Освіта
Свідерський Ю. Ю., Ладиченко Т. В., Романишин Н.Ю.
Грамота
Смолій В.А., Степанков В.С.
Генеза
Учителям історії, які будуть викладати у 7 класах за новою програмою, варто звернути увагу на публікації українських дидактів щодо нового у підручникотворенні Пометун О.І, Баханова К.О., Малієнко Ю.В., Власова В.С., які видрукувані на сторінках фахового видання «Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання у 2015 році» та опрацювати статті з рекомендаціями:
- Малієнко Ю. Становлення середньовічної Європи / Ю. Малієнко //
Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання. –
2015. - № 3. – С. 31-39.
- Малієнко Ю. Сучасна наука про проблеми середньовічної України
(Зауваги провідних українських істориків) / Ю. Малієнко // Історія і

158 суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання. – 2015. -
№ 1-2. – С. 34-39.
Педагогам, які будуть викладати історію України в 11 класах, рекомендуємо глибоко опрацювати статтю вченого-історика: Кульчицький С.
Сучасна історія України: що треба знати одинадцятикласникам про події останнього року в Україні. Актуальне інтерв’ю / С. Кульчицький // Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання. – 2015. -
№ 1-2. – С. 2-12.
З метою кращого ознайомлення з історією краю, рекомендуємо використовувати тематичні матеріали з історії Кіровоградщини, які були спільно підготовлені науковцями Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка Козир І.А., Чорним О.В.,
Вівсяною І.А., Філоретовою Л.М., Панченком К.І. з працівниками КЗ «КОІППО
імені Василя Сухомлинського» Кравченко Ю.В, Чертковою Н.С.,
Митрофаненком Ю.С., Гайдою Л.А. і надруковані у 2015 році у всеукраїнській газеті для вчителів історії та правознавства «Історія України» видавництва
«Шкільний світ» № 2, 3, 4.
Сучасні орієнтири української освіти на європейські й міжнародні цінності, прискорені темпи інтеграції України в європейський освітній простір висувають на порядок денний перегляд і коректування навчальних програм загальноосвітніх навчальних закладів для досягнення цілей і вирішення завдань, що відповідають національним інтересам, сприяють опануванню школярами механізмів взаємодії й співробітництва України з іншими державами світу, поглибленню їхніх знань щодо способів соціальної мобільності й адаптації в швидкозмінюваному світі.
Міжнародне право, до сфери регулювання якого належать відносини держав у період збройних конфліктів, у своєму теперішньому стані виникло недавно, утім воно має глибокі історичні корені, адже звичаї і закони війни такі ж давні, як і сама війна, а війна така ж давня, як життя на Землі.
Міжнародне гуманітарне право є складником базової освіти української молоді. Освіта з питань міжнародного гуманітарного права забезпечує знання та навички випускників шкіл, формує ті відносини, які створюють необхідний зміст загальної міжнародної базової освіти. Шкільний курс Міжнародного гуманітарного права співвідноситься з правами людини, які повинні бути захищені за будь-яких обставин, навіть під час збройного конфлікту, і в сучасних умовах України є досить актуальним.
Курс за вибором учнів «Досліджуємо гуманітарне право» – це ефективне навчання учнівської молоді незалежно від історії конкретної місцевості та досвіду ведення збройних конфліктів. В умовах суспільної перебудови, високої соціальної й політичної напруги така підготовка має опосередкований потенційний ефект як спроба обмеження та запобігання порушень гуманітарного права і прав людини через надання школярам освіти, що сприяє розумінню й усвідомленню ними гуманітарних питань і проблем, які виникають під час збройного конфлікту.

159
При розгляді питань Міжнародного гуманітарного права на заняттях із учнями рекомендується використовувати навчальну програму курсу за вибором учнів «Досліджуючи гуманітарне право», підручник для загальноосвітніх навчальних закладів «Досліджуючи гуманітарне право» (К: Основа-Принт, 2008) та книгу «Навчальні модулі для молоді. Досліджуючи гуманітарне право»
(МКЧХ, 2004).
У сучасних суспільно-політичних умовах, коли Україна ціною життя
Героїв Небесної Сотні, зусиллями українських військових, добровольців, волонтерів відстоює свободу і територіальну цілісність, пріоритетного значення набуває патріотичне виховання дітей та учнівської молоді.
Тому одним із найважливіших завдань педагогів є продовження роботи з формування у дітей та молоді громадянських якостей, розуміння приналежності до Українського народу. Особливу увагу слід приділити дітям та сім’ям, які переїхали із території військових дій, сприяти їх адаптації у нових умовах та нових колективах, залучати їх до активної діяльності та участі у позаурочних заходах, надавати можливість реалізовувати свій інтелектуальний, творчий, фізичний потенціал на благо України.
Патріотичне виховання має наскрізно пронизувати весь навчально- виховний процес, органічно поєднувати національне, громадянське, моральне, родинно-сімейне, естетичне, правове виховання, базуватися на національній
історії, знанні та відстоюванні своїх прав, виконанні конституційних і громадянських обов’язків, відповідальності за власне майбутнє, добробут та долю країни.
Патріотичне виховання на уроках історії та суспільствознавчих дисциплін має сприяти формуванню у дітей національних та загальнолюдських цінностей, особистісних якостей, що притаманні громадянину України.
Відповідно, всі заходи мають бути наповнені громадянсько-патріотичним змістом, стверджувати ідею спільності інтересів та взаємоповаги усіх громадян
України, підтримувати прагнення кожної особистості до духовного,
інтелектуального, творчого та фізичного розвитку задля розквіту держави в цілому.
Доцільно добирати і поєднувати різноманітні методи і форми патріотичного виховання, уникати формалізму й одноманітності, насичувати їх патріотичними емоціями та переживаннями, активно використовувати приклади мужності й звитяги захисників України як з історичного минулого, так і нинішніх воїнів-героїв, які боронять нашу державу від російської агресії.
Громадянський компонент виховання найвиразніше втілено у змісті навчальних предметів освітньої галузі «Суспільствознавство», який спрямований на формування переконливого почуття патріотизму й громадянської свідомості дітей та учнівської молоді, знань про права і свободи громадян, сутність громадянського суспільства.
Вихованню сучасного громадянина-патріота Української держави, підготовці молоді до виконання ролі активних громадян, формуванню громадянських навичок і цінностей, необхідних для ефективної участі у житті

160 громади, сприяють курси за вибором суспільно-гуманітарного напряму:
«Вчимося бути громадянами» (для учнів 7(8) класу), «Ми – громадяни
України» (для учнів 9 (10) класу), «Світова слава українців» (для учнів 9 класу», «Живи за правилами» для учнів 7(8) класу), «Громадянська освіта: основи демократії» (для учнів 11 класу).
Пропонуємо надавати перевагу активним формам роботи, що передбачають самостійну або спільну роботу, набуття дітьми та учнівською молоддю соціального досвіду; сприяють формуванню національної свідомості, критичного мислення, ініціативності, творчого підходу до справи, відповідальності за свої дії та вчинки: громадській, волонтерській діяльності, соціальним практикам, пошуковій, дослідницькій та проектній діяльності, дискусійним клубам, діяльності учнівських прес-центрів, флеш-мобам, акціям.
Важливо, щоб учні, незалежно від їх національності та регіону проживання, ідентифікували себе з Україною, прагнули жити в Україні; розуміли необхідність дотримання конституційних та правових норм, володіння державною мовою; сприймали регіональну історію як частину загальної історії України, відчували власну причетність до майбутньої долі рідного краю як невід’ємної складової єдиної країни.
Важливу роль у патріотичному вихованні дітей та учнівської молоді відіграє педагог, його особистий приклад, його погляди та практичні дії, що мають бути взірцем для наслідування. Якість виховного процесу напряму залежить від рівня підготовленості педагогів до кожного заходу; використання різноманітних методів і форм; знання і вмілого врахування вікових й психологічних особливостей дітей; відвертості, емоційності, оптимізму та активної патріотичної позиції вчителя. Патріотичне виховання громадянина має здійснюватися кожним педагогом на кожному уроці та в позаурочний час.
Звертаємо увагу, що з метою відновлення, збереження і популяризації у суспільстві здобутків Українського народу у боротьбі за свободу та незалежність, виховання у зростаючого покоління патріотизму, формування національної ідентичності, вшанування подвигу та героїзму захисників української державності, Указом Президента України від 14 жовтня
2014 року № 806 встановлено День захисника України, що відзначатиметься щорічно 14 жовтня.
Рекомендуємо при відзначенні національних свят та пам’ятних дат, зокрема Дня захисника України, Дня Гідності і Свободи, Дня Збройних Сил
України, Дня Соборності України тощо, керуватися методичними матеріалами
Українського інституту національної пам’яті, вшановувати сучасних героїв- захисників України та пам'ять загиблих за свободу, єдність та незалежність
Українського народу.
Інтернет-ресурси з питань патріотичного виховання
Інститут проблем виховання
НАПН
України ipv.org.ua/publications/zbirnuk.html
Український науково-методичний центр практичної психології та соціальної роботи psyua.com.ua

161

Український інститут національної пам’яті memory.gov.ua/publication
Український інститут соціальних досліджень імені Олександра
Яременка uisr.org.ua
Національний університет оборони України імені Івана Черняхівського nuou.org.ua/nauka/naukovi-publikatsii.html
Рада Європи (посібник «Демократичне управління школою) http://www.coe.int/t/dg4/education/edc/Resources/EDCPACK_EN.asp
Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді ukrjuntur.org.ua
Пластовий портал plast.org.ua
Благодійний фонд «Героїка» http://geroika.org.ua/
Всеукраїнська громадська організація «Закінчимо війну» http://stop- war.org.ua/rekom.php; http://stop-war.org.ua/view_news14.php?id=61
Історична правда istpravda.com.ua
Пам’ятаємо загиблих memorybook.org.ua
Центр досліджень визвольного руху cdvr.org.ua
Документальний серіал «Наша Скриня» www.fayloobmennik.net/3781087
Примітка: Лист Міністерства освіти і науки України «Про викладання
історії і суспільствознавчих дисциплін у 2015-2016 н.р.» буде надрукований у фаховому журналі «Історія в школах України» № 6 та розміщений на сайті
МОНУ.
Література
1. Пономаренко А. Професійна майстерня вчителя: педагогічні діалоги /
А. Пономаренко // Історія і суспільствознавство в школах України: теорія і методика навчання. – 2014. - № 5. – С. 46-47.
2. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//zakon2.rada.gov.ua/laws/show.
3. Пометун О.І., Фрейман Г.О. Методика навчання історії в школі. –
Генеза, 2005. – С. 180-181.
4. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Історія
України; Всесвітня історія; Основи правознавства. 5-9 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013.
5. Власов В. Методика формування хронологічних та картографічних умінь на уроках історії України // Бібліотека журналу «Історія і суспільствознавство в школах України: теорія і методика навчання». – 2013. -
№ 1. – С. 36-37.






162
РЕАЛІЗАЦІЯ ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ПРОЕКТУ З
ВПРОВАДЖЕННЯ КУРСУ «ФІНАНСОВА ГРАМОТНІСТЬ» В
ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

О.П. Богданова, методист науково-методичної лабораторії економіко-технологічних дисциплін комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»

З вересня 2013 року Кіровоградська область приймає участь у дослідно- експериментальному освітньому проекті з підвищення рівня фінансової грамотності української молоді шляхом впровадження курсу «Фінансова грамотність» у навчальний процес загальноосвітніх навчальних закладів
І-ІІI ступенів, який розрахований на 5 років. Партнерами проекту є
Міністерство освіти і науки України, Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) «Розвиток фінансового сектору» (FINREP-II), Національний банк України та Університет банківської справи Національного банку України.
Проект реалізується відповідно до наказів Міністерства освіти і науки
України від 19.07.2012 р. № 828 «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі загальноосвітніх навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації України на 2012-2019
роки» та від 17.06.2013 р.
№ 776 «Про розширення бази для проведення дослідно-експериментальної роботи на 2012-2019 роки».
Передумовою впровадження проекту було проведене у вересні-жовтні
2010 року компанією InMind дослідження з питань фінансової грамотності та обізнаності – «Фінансова грамотність та обізнаність в Україні: факти та висновки», що виявило низький рівень фінансової грамотності українців та обізнаності як споживачів фінансових послуг та продуктів, а також їх недовіру до інститутів фінансового сектору.
Дослідження дозволило сформувати портрет середньостатистичного українця, який користується фінансовими послугами. Йому бракує базових знань про фінанси, він користується тільки базовими фінансовими послугами, мало знає про свої права як споживача фінансових послуг і не довіряє фінансовим установам. Дослідження також продемонструвало, що багато українців переоцінюють свої знання у фінансовій сфері, більшість опитаних не змогли правильно відповісти навіть на нескладні математичні фінансові питання. З метою підвищення фінансової грамотності населення та зміни його поведінки, зокрема спроможності приймати свідоме рішення і здійснювати ефективні дії з метою управління власними коштами, був запроваджений даний проект.
Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України у співпраці з Проектом USAID «Розвиток фінансового сектору»

163
(FINREP), Університетом банківської справи та Національним банком України з 2012 по 2014 рік проведено 5 тренінг-семінарів всеукраїнського рівня для вчителів, методистів, завідувачів кабінетів ОІППО щодо впровадження курсу у загальноосвітніх навчальних закладах.
На етапі планування дослідно-експериментальної діяльності визначалися: об’єкт і напрями, за якими ведеться дослідно-експериментальна робота; базові навчальні заклади, що здійснюють пошукову роботу; критерії та інструментарій, за якими педагог визначає стан об’єкту на початковому та вихідному етапах; готовність учителів здійснювати таку роботу.
Об’єктами реалізації дослідно-експериментального проекту в
Кіровоградській області було визначено загальноосвітні навчальні заклади
І-ІІІ ступенів, напрямами – здійснення фінансової просвіти учнів шляхом вивчення факультативного курсу «Фінансова грамотність».
Навчальний предмет «Фінансова грамотність» – це курс за вибором для учнів 10 класів. Метою впровадження курсу є забезпечення глибокого розуміння молодим поколінням практичних аспектів фінансових питань, вміння раціонально вибирати необхідні фінансові послуги, сформувати практичні навички використання фінансових продуктів та послуг, поводити себе відповідально у питаннях, які стосуються фінансів.
Програму курсу поділено на 4 основні розділи: «Гроші і фінанси»,
«Заощадження та інвестиції», «Запозичення», «Страхування та власний бюджет». Для викладання курсу було створено підручник, робочий зошит для учня та посібник для вчителя. Програма USAID / FINREP – II також розміщує матеріали на своїй веб-сторінці з метою надання допомоги у процесі викладання та вивчення курсу.
Базовими навчальними закладами, що впроваджують освітній експеримент були загальноосвітні навчальні заклади Кіровоградського,
Олександрійського та Добровеличківського районів Кіровоградської області:
- комунальний заклад «Навчально-виховне об`єднання природничо- економіко-правовий ліцей – спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №8 – позашкільний центр Кіровоградської міської ради»;
- комунальний заклад "Навчально-виховне об'єднання «Спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад I ступеня «Гармонія» – гімназія імені
Тараса Шевченка – центр позашкільного виховання «Контакт» Кіровоградської міської ради»;
- комунальний заклад «Навчально-виховний комплекс загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №34 – економіко-правовий ліцей «Сучасник» – дитячо- юнацький центр Кіровоградської міської ради»;
- Олександрійський навчально-виховний комплекс (ЗНЗ І – ІІ ступенів
№ 17 – ліцей) Олександрійської міської ради;
- ліцей інформаційних технологій Олександрійської міської ради;
- навчально-виховний комплекс
«Олександрійський колегіум спеціалізована школа» Олександрійської міської ради;

164
- Добровеличківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1
Добровеличківської районної державної адміністрації.
На першому етапі було здійснена робота над літературними джерелами, зокрема методичною та фахова література, ознайомлено із сайтом проекту. Всі матеріали були детально оброблені, проаналізовані та сформовані у вигляді методичних рекомендацій щодо викладання курсу, з якими мали змогу ознайомитися вчителі на обласному семінарі-тренінгу.
Семінар-тренінг вчителів економіки, що викладають курс «Фінансова грамотність» з проблеми «Науково-методичні засади впровадження фінансової грамотності в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів» був проведений науково-методичною лабораторією економіко- технологічних дисциплін 28 січня 2014 року на базі КЗ «КОІППО імені Василя
Сухомлинського». Під час семінару основна увага була зосереджена на
інтеграції курсу в систему загальної середньої освіти, практичних питаннях його впровадження, навчально-методичному забезпечені та особливостях методики викладання дисципліни. Також були розглянуті питання моніторингу та оцінювання рівня знань з фінансової грамотності в загальноосвітніх закладах
України, основні засади та загальні питання впровадження курсу «Фінансова грамотність» та проведений круглий стіл «Досягнення впровадження курсу
«Фінансова грамотність», проблемні питання та завдання на майбутнє».
За перший рік впровадження освітнього експерименту курс «Фінансова грамотність» освоїли 104 учні 10-11 класів, в 2014-2015 навчальному році курс вивчали 279 учнів. За відгуками учнів та вчителів, курс є доступним, цікавим та має практичне значення. Більшість вчителів намагалися виходити за межі уроку та поглиблено вивчали деякі теми, запропоновані навчальною програмою,
інтегрували предмет в різноманітні шкільні курси, здійснювали дослідницьку діяльність, тісно співпрацювали з фінансовими та банківськими установами, проводили екскурсійну роботу.
В рамках проекту протягом квітня – травня 2014 року під керівництвом
Інституту інноваційних технологій і змісту освіти проводилася підсумкова контрольна діагностика рівня фінансової грамотності.
За результатами комплексного аналізу підсумкового діагностичного контролю, що включав структуровані співбесіди з вчителями, результати вхідного та вихідного тестування учнів, було виявлено значне зростання рівня знань учнів на 20%. Навчально-методичні матеріали курсу отримали високу оцінку як вчителів, так і самих учнів.
30 квітня 2015 року підсумкова діагностика рівня фінансової грамотності здійснювалася за допомогою електронної системи онлайн-тестування, що створена Університетом банківської справи НБУ. Про узагальнені результати підсумкового тестування буде поінформовано на офіційному сайті Інституту
інноваційних технологій і змісту освіти та МОН України.
Ще одним напрямком реалізації дослідно-експериментального проекту є проведення Змагання юних інвесторів, що здійснюється за технічної підтримки
Української біржі. Змагання організовані з метою закріплення фінансових знань

165 про заощадження та фінансові інструменти, формування елементарних знань та термінів мови інвестування, поглиблення розуміння процесу інвестування, роботи фондового ринку та ринку цінних паперів з наголосом діяльності на ринок акцій та фондового ринку. Шляхом ознайомлення з декількома методиками вибору способів і об’єктів інвестування в учнів розвиваються навички критичного мислення, формується розуміння, як працюють ринки капіталу та фінансові інструменти, а також як вони взаємодіють з економікою,
історією, географією, інформаційними технологіями.
За підсумками загального рейтингу 2014 року в Змаганнях юних
інвесторів перше місце посіла команда учнів навчально-виховного комплексу
«Олександрійський колегіум – спеціалізована школа» Олександрійської міської ради Кіровоградської області, керівник – Ілюшенко Оксана Леонідівна (учитель економіки та географії).
З метою виявлення найбільш здібних та ерудованих учнів у період з 13 по
15 листопада 2014 року на базі Дніпропетровського університету
імені Альфреда Нобеля відбувся регіональний турнір з курсу «Фінансова грамотність». Від Кіровоградської області в командних інтелектуальних змаганнях взяли участь учні 10-11
класів комунального закладу «Навчально- виховний комплекс загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №34 – економіко- правовий ліцей «Сучасник» – дитячо-юнацький центр Кіровоградської міської ради Кіровоградської області», зокрема: Бражніченко Олег, Комаров Дмитро,
Загурська Поліна, Столярова Олександра, Степанюк Єлизавета та керівник –
Костюкевич Павло Петрович (учитель математики та економіки цього ж навчального закладу).
У 2013 році МОН України підтримало ініціативу Національного Банку
України про проведення занять з фінансової грамотності в ігровій формі у дитячих закладах оздоровлення і відпочинку. УБС НБУ сформовано групу волонтерів з числа магістрів та працівників окремих банків і з метою підготовки тренерів для проведення інтерактивних занять з фінансової грамотності для різновікових категорій учнів упродовж літнього відпочинку в літніх таборах проведено навчання. У результаті такої акції протягом червня- серпня 2013 року було проведено заняття у 47 літніх таборах із 15 регіонах
України, в яких взяло участь понад 3000 учнів віком від 9 до 16 років.
У дитячих закладах оздоровлення та відпочинку Кіровоградської області проведення занять з курсу «Фінансова грамотність» буде здійснюватися в період літніх канікул 2015 року.
У 2014-2015 навчальному році продовжено формування навчально- методичного забезпечення курсу «Фінансова грамотність», зокрема представлено інтерактивний електронний (мультимедійний) навчальний посібник.


166
Серед нагальних питань, що вимагають підтримки і уваги координаторів проекту найближчим часом, є:
1) підготовка до друку навчально-методичних матеріалів для забезпечення потреби у них на місцях, особливо робочих зошитів та їх доставка до регіонів;
2) забезпечення всіх учасників експерименту електронними
інтерактивними посібниками;
3) підготовка, організація та проведення відкритого регіонального турніру для школярів з фінансової грамотності;
4) продовження роботи з розробки навчально-методичних комплектів з курсу «Фінансова грамотність», які включатимуть навчальну програму, методичний посібник для вчителя, навчальний посібник та робочий зошит для учнів:
- 1-4 класи – пропедевтичний курс,
- 5-9 класи – курс з елементами фінансового виховання та фінансової культури.
У перспективі реалізації дослідно-експериментального проекту буде спрямована на:
1) продовження роботи методичного об’єднання вчителів щодо оновлення методичних підходів викладання курсу «Фінансова грамотність»;
2) впровадження різноманітних освітніх продуктів з фінансової грамотності;
3) виокремлення програмових питань, пов’язаних з фінансовою грамотністю в якості ілюстративних матеріалів і конкретних прикладів;
4) залучення учасників проекту до участі у змаганнях юних інвесторів;
5) підготовка методичних рекомендацій щодо включення інформації про реалізацію проекту у програму курсів підвищення кваліфікації вчителів економіки.
Міністерство освіти і науки України затвердило викладання курсу на експериментальній основі як факультативного предмету до 2019 року. Кожний навчальний заклад може обрати «Фінансову грамотність» у варіативній частині навчального плану, а вчителі – інтегрувати елементи курсу до інших навчальних дисциплін.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   32


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал