Науково-методичний супровід функціонування




Сторінка14/32
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   32
Профільне навчання. Іноземна мова є важливим засобом для оволодіння
іншими предметними галузями у сфері гуманітарних, природничих та інших наук. У зв’язку з цим вона слугує підґрунтям для загальної середньої і подальшої професійної освіти, набуваючи мету предметного характеру. А відтак змінюються цілі, завдання і зміст її навчання у загальноосвітніх навчальних закладах.
Зміст навчання у старшій школі диференціюється відповідно до навчальних профілів, забезпечуючи як загальноосвітню підготовку школярів, для яких іноземна мова є базовим загальноосвітнім предметом, так і профільну спеціалізовану поглиблену підготовку до майбутньої професійної діяльності, пов’язану з іноземною мовою.
Новизна елективних курсів з іноземних мов як відносно нового елементу системи шкільної іншомовної освіти полягає в тому, що вони організуються відповідно до індивідуальних освітніх інтересів і потреб старшокласників з метою підвищення їхньої підготовки до майбутньої міжнародної співпраці в галузі професійної комунікації, поглиблення обраної ними спеціалізації та розвитку їхнього прагнення до самореалізації й творчого самовираження.
Мета елективних курсів з іноземних мов у старшій школі полягає в розширенні іншомовного комунікативного досвіду учнів шляхом ознайомлення з новими галузями науки в межах обраного профілю відповідно до їхніх

147 комунікативних намірів щодо вибору майбутньої навчальної/професійної діяльності, пов’язаної зі знаннями іноземної мови.
Базові, профільні та елективні курси виконують різні функції в системі профільного навчання, відповідно, мають істотні відмінності в цілях і змісті.
Порівняно зі змістом базового предмета в елективних курсах збільшується кількість тем, видів і типів текстів з орієнтацією на профіль навчання і майбутню професію, відбувається розширення кругозору учнів у зв’язку з обраним профілем. Елективний курс відображає якісну відмінність від профільного, не дублюючи його змісту. Добір змісту елективного курсу залежить від його цілей і завдань: поглиблення або розширення профільного курсу, здійснення міждисциплінарної інтеграції, реалізація прикладної спрямованості навчання в межах профілю (орієнтація навчання на засвоєння окремих аспектів майбутньої професійної діяльності) тощо. Зміст елективних курсів має поглибити професійний інтерес старшокласників, допомогти їм вирішити проблеми професійного самовизначення, ознайомитися із спектром професій, які можна здобути в перспективі.
Оцінювання навчальних досягнень учнів та здійснення контролю забезпечує своєчасне коригування навчального процесу з метою приведення його до рівня, заданого програмою й стандартом, що регламентує його вимоги до обов’язкового мінімуму змісту й рівня підготовки випускників.
Відповідно до загальних вимог до ведення класного журналу «записи в журналі ведуться державною мовою. З іноземних мов частково допускається запис змісту уроку та завдання додому мовою вивчення предмета».
Зошити в початковій школі (1-4 класи), у яких виконуються навчальні класні та домашні роботи, перевіряються після кожного уроку у всіх учнів з виставленням оцінок.
У 5-9 класах зошити перевіряються один раз на тиждень.
В 10-11 класах у зошитах перевіряються найбільш значимі роботи, але з таким розрахунком, щоб один раз на місяць перевірялися роботи всіх учнів.
Словники перевіряються один раз на семестр. Учитель виправляє помилки і ставить підпис та дату перевірки. Оцінка за словник в журнал не виставляється.
Зошити та словники підписуються мовою, яка вивчається.
Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р.
№ 128. При поглибленому вивченні іноземної мови з 1 класу учнів поділяють на групи (з 8-10 учнів у кожній, але не більше 3 груп); при вивченні іноземної, що не є мовою навчання, а вивчається як предмет, – клас чисельністю понад
27 учнів поділяють на 2 групи.
Вивчення іноземних мов у 2015/2016 навчальному році буде здійснюватися за наступними навчальними програмами:
«Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов.
1-4 класи», Видавничий дім «Освіта», 2012 p.;

148
«Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов.
10-11 класи», Київ, 2010 p.;
«Програми для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови. Іноземні мови. 5-9 класи», Видавничий дім «Освіта», 2013 p.;
«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови.
5-7 класи», Видавничий дім «Освіта», 2013 p.;
«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови.
8-9 класи», «Перун», 2005 p.;
«Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Друга іноземна мова. 5-11 класи», Видавничий дім «Освіта», 2013 р.
Навчальні програми не встановлюють порядок (послідовність) вивчення предметної тематики в рамках навчального року, а лише вказують на зміст, вивчення якого є об’єктом тематичного контролю та оцінювання в рамках семестрового і підсумкового контролю.
Програми з іноземних мов мають наскрізний характер та представлені в
єдиній системі, в діяльнісній термінології з чітко вираженою кореляцією між класами.
Діяльнісний підхід до іншомовної освіти включає в зміст вивчення не тільки знання, навички та вміння, а й навчальні стратегії та комунікативні функції з комунікативно спрямованими завданнями. Важливу роль відіграватиме така змістова категорія, як ставлення учнів до предмета і до процесу його вивчення (мотивація). Такий підхід навчить учнів бути відповідальними за знання, які вони отримують, і розуміти, чому ці знання важливі для них, та забезпечить використання учнями отриманих знань у навчальній діяльності.
Визначаючи нові цілі, зміст і методи навчання, програма сприяє реформі середньої освіти в галузі викладання іноземних мов, враховуючи рекомендації
Ради Європи. Програма не обмежує самостійності і творчої ініціативи вчителя, передбачаючи гнучкість у відборі та розподілі навчального матеріалу відповідно до потреб учнів та обраних засобів навчання (навчально-методичні комплекти, підручники, посібники, аудіо -, відеоматеріали тощо).
Робочі навчальні плани на 2015/2016 навчальний рік складаються згідно з листом Міністерства освіти і науки України від 22.05.2015 р. № 1/9-253«Про структуру 2015/2016 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів» для:
1-3 класів – за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011 р. № 572;
4 класів – за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОН України від 29.11.2005 р. № 682;
5-7 класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту
України від 03.04.2012 р. № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 р. № 664;

149 8-9 класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 р.
№ 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 р. № 66;
10-11 класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, затвердженими наказом МОН України від
27.08.2010 р. № 834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від
29.05.2014 р. № 657; спеціалізованих шкіл (класів) з поглибленим вивченням окремих предметів, гімназій, ліцеїв, колегіумів: 5-7 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 р. № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 р. № 664 (додаток 8);
8-9 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 р. № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 р. № 66;
10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 р.
№ 834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 р. № 657; спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов:
1-4 класи – за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011 р. № 572
(додатки 4-5); 5-7 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту
України від 03.04.2012 р. № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України
29.05.2014 р. № 664 (додаток 3); 8-9 класи – заТиповими навчальними планами спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженими наказом МОН України від
13.03.2006 р. № 182; 10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, затвердженими наказом МОН
України від 27.08.2010 р. № 834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 р. № 657 (додаток 19).
Звертаємо увагу на нові Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від
29.05.2014 р. № 664), згідно з якими навчальний заклад отримує право вибору щодо вивчення другої іноземної мови. Рішення про запровадження вивчення другої іноземної мови приймається, залежно від умов для такого вивчення, навчальним закладом самостійно.
У загальноосвітніх навчальних закладах може використовуватися лише те навчально-методичне забезпечення, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, включаючи аутентичні навчально-методичні комплекси.
Перелік рекомендованої літератури на 2015/2016 н. р. не передбачає розмежування основної та додаткової навчальної літератури.
Предмети та курси за вибором визначаються загальноосвітнім навчальним закладом у межах гранично допустимого навчального

150 навантаження з урахуванням інтересів та потреб учнів, а також рівня навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу.
З огляду на те, що майже всі стратегічні документи щодо вивчення
іноземних мов зорієнтовані на Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти (Common European Framework of Reference for Languages: Learning,
Teaching, Assessment), більш детально ознайомитися із основними положеннями цього документа можна на сайтах: http://kievskiy-ruo.edu.kh.ua/Files/downloads/ukraine-education-reform-european-framework- re_vstup.pdf
;
http://www.britishcouncil.org/uk/ukraine-education-reform-european-framework- re_vstup.pdf
; www.goethe.de/kiev
Методичний посібник та рекомендації щодо створення портфоліо вчителів можна знайти за посиланнями: http://www.libra-terra.com.Ua/metodychna-literatura/l1-metoducna-literatura/92-metoducna-emp- portfolio.html www.teachingenglish.org.uk/transform/teachers/teacher-development-tools/create-development- portfolio
Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді http://mon.gov.ua/activity/education/reforma-osviti/konczepcziya-naczionalno-patriotichnogo- vixovannya-ditej-ta-molodi.html
Перелік навчально-методичної літератури представлений на сайті
Міністерства освіти і науки України www.mon.gov.ua
МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ СУСПІЛЬСТВОЗНАВЧИХ
ДИСЦИПЛІН В УМОВАХ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОГО
СТАНДАРТУ БАЗОВОЇ ТА ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Ю.В. Кравченко, завідувач науково-методичної лабораторії суспільствознавчих дисциплін комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»;
Н.С. Черткова, методист науково-методичної лабораторії суспільствознавчих дисциплін комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»
Сучасний стан розвитку суспільства актуалізує проблеми, пов’язані зі становленням освіченої особистості, яка є важливою передумовою збереження й примноження інтелектуального, культурного та матеріального потенціалу нації. Високий рівень освіченості особистості є передумовою економічної, соціальної, політичної стабільності в державі. Освічена людина є саме тим міцним фундаментом у забезпеченні пріоритетності загальнолюдських цінностей, гарантом гармонії стосунків людини й навколишнього середовища, суспільства, природи.
Значна роль у духовно-культурному становленні молодого покоління належить учителям історії та суспільствознавчих дисциплін, які спрямовують свою педагогічну діяльність на формування у школярів духовно-моральних

151
ідеалів та патріотичних почуттів, що в майбутньому визначатимуть громадянську позицію кожної людини.
Безперечно, скільки вчителів, стільки й підходів до методики навчання
історії та суспільствознавчих дисциплін, проте фахові конкурси, семінари, конференції тощо створюють умови для професійного спілкування між учителями з проблем сучасної освіти та виявлення інноваційного педагогічного досвіду [1].
Значна частина вчителів історії Кіровоградщини брали активну участь у проведенні всеукраїнських та обласних науково-методичних заходах. Цікавим педагогічним досвідом роботи ділилися педагоги Новоархангельського району під час регіонального науково-практичного семінару учителів
історії
Гайворонського, Голованівського, Новоархангельського та Ульяновського районів за темою
«Актуальні проблеми формування предметних компетентностей на уроках суспільствознавчих дисциплін». У своїх виступах учасники семінару розкрили актуальні питання вивчення предметів освітньої галузі «Суспільствознавство»: «Науково-методичне забезпечення сучасного уроку історії: компетентнісний аспект», «Шляхи формування предметних компетентностей на уроках історії та суспільствознавчих дисциплін»
(Черткова
Н.С.,
методист
науково-методичної
лабораторії
суспільствознавчих дисциплін КЗ «Кіровоградський обласний інститут
післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»);
«Формування історичної компетентності шляхом використання археологічної спадщини краю»
(Вихристюк
І.О.,
учитель
історії
Небелівської
загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів ім. П.С. Гришка Новоархангельської
районної ради; Кушнір В.Ф., учитель історії Тернівської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів Новоархангельської районної ради); «Від дослідницької компетентності педагога до навчально-дослідницьких умінь учнів»
(Коваленко О.Ю., методист Новоархангельського районного методичного
кабінету), «Видатні постаті історії рідного краю. Досвід роботи з актуальних проблем формування предметних компетентностей на уроках суспільствознавчих дисциплін був представлений учителями історії
Молошник Л.М. (Новоархангельська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2
Новоархангельської районної ради) та Коваленко О.Ю. (Новоархангельський
навчально-виховний комплекс «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – гімназія»
Новоархангельської районної ради).
Під час семінару відбулася зустріч з відомим археологом України
Ю. Відейко та британським археологом Джоном Чепменом. Учасникам семінару пощастило стати свідками експериментального спалення реконструкції трипільського будинку (споруду розміром у 2/3 від оригінальних минулого року збудувала українсько-британська експедиція, що проводила розкопки трипільського поселення у с. Небелівка Новоархангельського району; науковці заявили, що 6 тис. років тому це поселення було найбільшим на території сучасної Європи – до 10 тис. жителів) у рамках міжнародної наукової

152 конференції «ON THE EASTERN FRONTIERS OF EVROPE» (на Східних кордонах Європи
).
Здатність до ухвалення креативних рішень, готовність до постійної самоосвіти, громадянську відповідальність за результат своєї діяльності виявили молоді учителі, які мають стаж роботи за фахом до 7 років, під час участі в обласному науково-методичному семінарі з проблеми «Сучасний урок
історії: компетентнісний аспект».
Для вчителів історії м.Кіровограда та Кіровоградського району був проведений навчально-методичний семінар, організований Українським центром вивчення історії Голокосту та Місією ОБСЄ (БДІПЛ) в Україні, з питань вивчення проблем ксенофобії, антисемітизму, дискримінації та расизму в сучасному світі. Учасники семінару отримали навчальні матеріали (зошити в трьох частинах та методичний посібник для вчителя) і визначили можливі шляхи їх використання на уроках історії та суспільствознавчих дисциплін.
Професійні якості вчителя-майстра, наукові знання, методичні знахідки продемонстрували Бібік Н.С., Різанов М.С. (Бобринецький район),
Гродзіцька Т.М. (Гайворонський район), Непом’яща Т.М. (Голованівський район), Колісніченко С.В., Врадій А.В., Царенко Р.В. (Добровеличківський район), Паливода О.Л. (Маловисківський район), Мамалига Н.Г., Гнатенко С.П.
(Новоукраїнський район), Бирзул О.В. (Новомиргородський район),
Філіпова С.М. (м. Знамянка), Таран Т.О., Філіп І.В. (м. Олександрія),
Чучаєв О.В. (Ульяновський район) шляхом участі у Всеукраїнському семінарі з проблеми «Науково-методичний супровід формування предметної історичної компетентності на уроках та в позаурочний час», який відбувся в рамках
ХХ Всеукраїнської олімпіади з історії для керівників команд за участі
Євтушенко Р.І., головного спеціаліста департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України та Турченка Ф.Г., доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри новітньої історії
України Запорізького національного університету.
У Кіровограді 22-26 березня проходив ІV етап ХХ Всеукраїнської олімпіади з історії. Високий рівень організації і проведення забезпечив педагогічний колектив Кіровоградського обласного навчально-виховного комплексу (гімназія-інтернат – школа мистецтв), на базі якого відбулися
інтелектуальні змагання, зокрема, Коротков А.Є. (директор), Якимчук О.Н.
(заступник директора).
У роботі фахового журі ІV етапу ХХ Всеукраїнської олімпіади з історії брали участь провідні вчені та вчителі-практики з різних регіонів України, серед яких 2 доктори історичних наук, 21 кандидат наук: 19 – історичних та 2 – педагогічних наук, 6 учителів із провідних навчальних закладів України, серед них висококваліфіковані вчителі історії нашої області, а саме, Таран Т.О.,
Філіп І.В. (м. Олександрія), Бирзул О.В. (Новомиргородський район) та
Пінчук В.Д. (м. Кіровоград).
Команду учасників нашої області представляли 4 учні 8-11 класів загальноосвітніх закладів (навчально-виховного комплексу «Гайворонська

153 гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5» Кіровоградської області, гімназії № 9 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області, комунального закладу «Навчально-виховне об’єднання «Багатопрофільний ліцей – фізико-математична школа – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
№ 18 – центр дитячої та юнацької творчості «Надія» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області», Кіровоградського обласного навчально- виховного комплексу (гімназія-інтернат – школа мистецтв). Диплом І ступеня виборов Зацепіло Валентин, учень 9 класу гімназії № 9 Кіровоградської міської ради (вчитель Тарасенко Н.М.), а Камінська Вероніка, учениця 8 класу навчально-виховного комплексу «Гайворонська гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5» (вчитель Поліщук В.В.), отримала диплом ІІ ступеня.
Власним практичним досвідом з проблем формування історичної компетентності ділилися під час проведення педагогічної практики для слухачів курсів підвищення кваліфікації учителів історії, які викладають предмети освітньої галузі
«Суспільствознавство»,
Філіпова
С.М.,
Сопільняк Ю.М., Ніколенко С.Г., Самофалова Т.Б., Зубренко Л.А.
(м. Знам’янка), Шишкевич О.М., Погоріла В.В., Пінчук В.Д. (м. Кіровоград). На своїх уроках вони використовували інформаційно-комунікаційні технології, технології розвитку критичного мислення, технологію проблемного навчання, демонстрували високий рівень фахової підготовки, вміння працювати з учнями та використовувати сучасні методики навчання з метою формування предметних компетентностей.
Науково-методичною лабораторією суспільствознавчих дисциплін вивчався перспективний педагогічний досвід Бабич Л.А., вчителя історії
Олександрівського навчально-виховного комплексу № 3 «загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»
Олександрівської районної державної адміністрації, з проблеми «Використання елементів інноваційних технологій навчання як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках історії», Гродзіцької Т.М., вчителя історії загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 м. Гайворон, з проблеми
«Структурно-логічні схеми як засіб формування історичної компетентності» та
Різанова М.С., вчителя правознавства навчально-виховного комплексу
«Бобринецька гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1», з проблеми
«Аналіз та розв’язування правових ситуацій як шлях засвоєння теоретичного змісту та практичних правових вмінь».
Учителям історії та суспільствознавчих дисциплін рекомендуємо використовувати перспективний педагогічний досвід вчителів області, який висвітлений у методичному посібнику «Шляхи формування предметних компетентностей на уроках історії та правознавства» (з досвіду роботи вчителів
історії та правознавства Кіровоградщини) / упорядники Кравченко Ю.В.,
Черткова Н.С. – Кіровоград: «КЗ «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського», 2014.
Педагогічну майстерність, фахову професійність показали учасники конкурсу «Учитель року – 2015» у номінації «Правознавство». Переможцем

154 обласного етапу конкурсу став Ворона С.О., вчитель комунального закладу
«Навчально-виховний комплекс «Спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів № 26 – дошкільний навчальний заклад – дитячий юнацький центр «Зорецвіт» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області», а лауреатами стали Різанов М.С. (Бобринецький район),
Колісніченко С.В.
(Добровеличківський район),
Відіборенко
І.В.
(Кіровоградський район), Триняк Т.В. (Долинський район).
За результатами відбіркового етапу третього (заключного) туру конкурсу фахове журі конкурсу визначило дванадцятку кращих учителів правознавства
України – серед них учитель Кіровоградщини Ворона Сергій Олексійович.
У 2014-2015 навчальному році були проведені тематичні вивчення
Голованівського, Новгородківського, Компаніївського та Новоукраїнського районних методичних кабінетів. Відвідані уроки історії засвідчують, що визначальними пріоритетами вчителів Чернецької С.В., Тарнавської В.В.,
Довгополова В.О.. (Голованівський район), Сулими С.К., Калюжної Т.В.,
Черкаса С.С. (Новгородківський район), Зубенко Н.О, Дишлового С.В.,
Філіпова О.М. (Компаніївський район), Гнатенко С.П., Мамалиги Н.Г.,
Чернової І.В., Ткаченко В.М., Соколенко Л.А., Свірщевської Л.І., Руденко Л.В.,
Плецького В.О. (Новоукраїнський район) є високий науково-методичний рівень викладання, власний погляд на проблеми викладання шкільних історичних курсів, особистісно-орієнтований підхід, суб’єкт-суб’єктну взаємодію, доброзичливість та співробітництво, діалог, дискусія, толерантність. Вчителі оптимально для кожної педагогічної ситуації визначають послідовність розгляду окремих тем, що дає можливість через синхроністичне вивчення та узгодження матеріалу курсів «Історія України» та «Всесвітня історія» вивчати події, процеси та явища вітчизняної історії у контексті загальноєвропейської та світової історій. Ставлячи перед учнями чітку мету, головним завданням кожного уроку вважають виховання громадянина України, патріота, соціально зрілої особистості.
З метою популяризації творчої спадщини Т.Г. Шевченка, утвердження його духовних заповідей як важливого чинника консолідації суспільства, актуалізації виховної та патріотичної роботи серед учнівської молоді вчителі
історії залучали учнів до участі у щорічному конкурсі учнівської творчості
«Ідея соборності України: творчість Тараса Шевченка; народ, суспільство, держава, родина. Минуле, сучасне і майбутнє» у номінації «Історія України і державотворення». Як результат, переможцями ІІІ (обласного) етапу конкурсу стали учні Сімеонової В.М., Бикової О.І. (м. Кіровоград), Бібік Н.С.
(Бобринецький район), Філіпової С.М. (м. Знам’янка), Колісника Ю.В.
(м. Олександрія), а переможцем заключного етапу став учень 9 класу навчально-виховного комплексу «Бобринецька гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1» Бібік Роман (керівник – Бібік Н.С.).
Гідно продемонстрували свої інтелектуальні здібності учасники міжнародного учнівського конкурсу юних істориків «Лелека – 2015». У змаганнях взяли участь 1927 учнів з області та отримали такі результати:

155

Сьогодні випускник школи має досягти «результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності» [2]. Зважаючи на багатоманітність та загальнодоступність джерел інформації, сучасному учневі немає потреби запам’ятовувати значну кількість фактів із шкільних курсів історії та суспільствознавчих дисциплін.
Зрозуміло, це не стосується базових категорій, їх необхідно знати. За потреби ті факти можна знайти в мережі Інтернет. Важливо доцільно застосовувати знайдене, володіти відповідними уміннями й навичками, виявляти свої ставлення. Компетентнісний підхід зміщує акценти щодо організації взаємодії між учнем та учителем. Для учня процес навчання видозмінюється в процес пізнання і завершується не стільки здобутими знаннями, скільки сформованими уміннями, навичками і ставленнями. А вчитель відтепер повинен не лише навчати, він повинен координувати пізнавальну діяльність. Він має застосовувати не лише методичні прийоми навчання знань, а прийоми формування предметно-історичних умінь, навичок і ставлень як основи
історичної компетентності учнів.
У 2015-2016 навчальному році 7 класи загальноосвітніх навчальних закладів перейдуть на навчання за новими програмами для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, з якими можна ознайомитися на сайті
Міністерства освіти і науки України за адресою: www.mon.gov.ua
Курс історії для 7 класу є логічним продовженням історії стародавнього світу, новим етапом розвитку ключових і предметних компетентностей учнів


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   32


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал