Науково-методичний супровід функціонування



Pdf просмотр
Сторінка13/32
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   32
Рівень
Україна
Кіровоградська область
високий
11%
6,4% достатній
29%
24,9% середній
41%
47,1 % початковий
19%
21,6%
На жаль, не всі наші учні виявилися готові до таких випробувань, а тому виникали проблеми.
Як зазначає директор Українського центру оцінювання якості освіти
І. Лікарчук «Створені власні висловлення вкотре демонструють, що більшість абітурієнтів не можуть висловити свою думку. Серед завдань найбільше учасників не впоралися з №№ 29-32, у полі зору яких був текст твору Галини
Пагутяг «Маленький шлях – не для людей». Це завдання до тесту включене для того, щоб перевірити сформованість у абітурієнтів навичок розуміння прочитаного тексту, а не уміння аналізувати його як художній твір. Виявилося, що далеко не всі майбутні студенти ГОТОВІ до виконання такого завдання, бо аналізувати художні твори за якоюсь усталеною схемою у школах іще якось вчать. Хоч часто учні вовками виють від такого аналізу. А чи у всіх школах і чи всі вчителі вчать РОЗУМІТИ прочитане?» [9].
Звичайно, ту кількість абітурієнтів, які отримали початковий рівень, можна пояснити і тим, що цього року всі учні загальноосвітніх навчальних закладів брали участь у зовнішньому незалежному оцінюванні. Однак у процесі цілеспрямованої педагогічної діяльності вчителю завжди потрібно було навчати, розвивати і виховувати дитину, а також самоудосконалювати, щоб випускник загальноосвітнього навчального закладу став освіченою людиною, яка володіє культурою розуму, готова до самоосвіти, самовизначення та самореалізації в дорослому житті. У ХХІ ст. постає завдання визначення стратегії співробітництва, розробки спільних підходів до «гармонізації» ціннісних орієнтацій, змісту, форм і методів освіти. Настав час відмовитися від функціональної освіти, яка цілковито перетворює життя людини лише на підготовку до майбутніх соціальних функцій. Роль учителя за такого підходу не може полягати тільки в передачі учневі набору вмінь для реалізації заздалегідь визначених соціальних функцій. Установки на забезпечення внутрішнього розвитку дитини, зміцнення її психічного здоров'я, формування розуму, а не просто озброєння знаннями, носієм яких є вчитель, потребують нових концептуальних засад підготовки вчителя до педагогічної діяльності.
Тож, колеги, настав час і нагода проаналізувати власну педагогічну діяльність.

138
Протягом 2013-2015 років викладання української мови і літератури в навчальних закладах області забезпечували 1343 педагоги, з них кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» - 591, мають педагогічні звання:
«старший учитель» - 275, «учитель - методист» - 72 педагоги. Це свідчить про високий рівень кадрового потенціалу, наділеного головними складовими компетентностями: професійною, комунікативною, інноваційною, правовою. І відповідно здатного надати кваліфіковану допомогу учням при підготовці до зовнішнього незалежного оцінювання.
Підготовка до якісного складання зовнішнього незалежного оцінювання не може відбуватися в останній рік навчання, а має здійснюватися протягом усього навчання в школі.
Готуючи учнів до складання зовнішнього незалежного оцінювання, учитель має, насамперед, уважно проаналізувати вимоги Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт) освітньої галузі «Мови і літератури», опрацювати зміст і вимоги чинної програми зовнішнього незалежного оцінювання, чітко дотримуватися виконання змісту навчального матеріалу та Державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів шкільних програм з української мови і літератури.
Оскільки навчальний предмет «Українська мова» є не лише об’єктом вивчення, а й засобом навчання, то, і потребує рішучішого переорієнтування процесу оволодіння учнями знаннями про мову й формування мовних, мовленнєвих умінь і навичок до повноцінного засвоєння всіх ліній змісту мовної освіти, визначених Державним стандартом, – мовленнєвої, мовної, соціокультурної і діяльнісної (стратегічної). Саме ці лінії формують
комунікативну
компетентність особистості, сприяють розвиткові національної самосвідомості, патріотичному, морально-етичному та естетичному вихованню учнів. Відповідно до цього формуються мовна,
мовленнєва, соціокультурна й діяльнісна компетентності як складники комунікативної компетентності.
При цьому всі означені рівні та аспекти розвитку мовлення школярів можуть повноцінно реалізуватися лише за умови, якщо вони актуалізуються на найвищому рівні – рівні тексту. Саме на цьому рівні здійснюється вдосконалення вмінь досягати комунікативних цілей, тобто того, що має безпосередній вихід на мовленнєву практику.
Однак, важливим у викладанні української мови для філологів повинно стати підвищення мовленнєвої культури учнів. Чільне місце у формуванні й розвитку мовленнєвих умінь і навичок займає вдосконалення аудіювання
(слухання-розуміння), що передбачає регулярне використання спеціально підготовлених, цілеспрямованих завдань із розвитку вмінь слухати й розуміти, аналізувати й оцінювати усне висловлювання, добір із прослуханої інформації тих її елементів, які необхідні для розв’язання комунікативних завдань. У кожному класі на формування життєво необхідних аудіативних умінь слід

139 виділяти окремі години та знайомити з різновидами аудіювання
(ознайомлювальне, вивчальне, критичне).
Не менш важливим аспектом навчання мови є формування навичок
читання мовчки та його різновиди (ознайомлювальне, вивчальне, переглядове). Філолог повинен навчити школяра читати мовчки незнайомий текст, розуміти й запам’ятовувати після одного прочитання його фактичний зміст, логічні відношення, закладені в тексті, розуміти його основну думку, позицію автора, сприймати зображувально-виражальні засоби прочитаного твору. Роботу слід спрямувати на формування інтересу до читання художніх, науково-популярних, публіцистичних текстів. Обсяг текстів збільшувати з класу в клас і виділяти окремі години. Говоріння як вид мовленнєвої діяльності передбачає формування й розвиток умінь і навичок діалогічного й монологічного мовлення, яке здійснюється в процесі заучування учнями невеликих текстів матеріалів для рольових ігор; складання відповідей на основі почутого або прочитаного тексту, усних повідомлень і відповідей на лінгвістичну тему; переказування почутого або прочитаного, складання діалогів
і монологічних висловлювань [6].
Можна констатувати факт, що мовно-літературна освіта набуває нової якості. Учитель перестає бути носієм об’єктивного знання. Для вчителів, які прагнуть розпочати роботу по-новому, виникає потреба в оновленні науково- методичного та матеріально-технічного забезпечення.
Адже професійна діяльність педагогічних кадрів є неперервним процесом розв'язання навчально-виховних завдань, спрямованих на розвиток особистості учня. Її ефективність значною мірою визначається сформованістю ціннісних орієнтацій педагога. Творчий учитель використовує різноманітні ефективні форми, прийоми й методи навчання. Аналізує результати засвоєння учнями навчального матеріалу з предмету, повинен знати сучасні педагогічні технології навчання, основи роботи з текстовими редакторами, електронними таблицями, електронною поштою та браузерами, мультимедійним обладнанням [7; 9].
Це дасть можливість змінити підходи до викладання української мови і літератури за допомогою упровадження елементів сучасних педагогічних технологій навчання.
Візуалізація – один із важливих засобів мотивації до навчання. Основне завдання сучасного педагога – створити сприятливе розвивальне середовище.
Пропонуємо послуговуватися світовою мережею, що містить колосальну кількість матеріалів, якими можна не лише доповнити й унаочнити слово вчителя, а й запропонувати їх учням для самостійного пошуку та створення навчального матеріалу.
З метою формувань навичок ХХІ століття радимо впроваджувати елементи дистанційного та «перевернутого навчання». Формами роботи можуть бути групові та індивідуальні заняття на уроках і в позаурочний час.
Формувати навчальні компетенції за допомогою інтернет-ресурсу на уроці української мови і літератури можна шляхом пошуку додаткової інформації
(музичне та фото оформлення, історичний та біографічний коментар),

140 створення проектів, розробка та виконання веб-квестів, мовно літературних флешмобів, створення учнями та учителями атмосферних (уявлення, настрій, емоційне навантаження) та розповідних буктрейлерів, створення тематичного сайту, блогу, обговорення питань на форумах, проведення учнівських інтернет- конферецій.
При цьому мета уроку формулюється через діяльність учнів.
За допомогою соціальних сервісів Web 2.0 можна самостійно наповнювати контент, а саме створювати інтерактивні плакати, карти знань, хмари тегів тощо. Це сприятиме зацікавленню учнів.
Пропонуємо Вам кілька цікавих та простих у використанні сервісів можливих для використання у роботі учителя української мови і літератури.
Сервіси Google для навчання дозволяє не тільки виконувати пошук усередині сервісу, а й легко та швидко переходити від одного сервісу до
іншого. Також користувач отримує можливість поділитись будь-яким цікавим матеріалом зі своїми друзями в соціальній мережі Google+ разом створювати блоги, спільні презентації, проводити анкетування.
Приклади використання:
https://sites.google.com/site/edugservis/prakticno

https://sites.google.com/site/edugservis/google
http://granitv.blogspot.com/
Диск Google – хмарне сховище даних, що дозволяє користувачам зберігати свої дані на серверах у хмарах та ділитися ними з іншими користувачами хмар в Інтернеті.
Приклади використання:
https://sites.google.com/site/edugservis/google-drive

Slidely – пристий у використанні онлайн редактор слайд-шоу, який дозволяє користувачам створювати, протягом декількох хвилин, слайд-шоу в поєднанні з музикою, а потім поділитися ним з легкістю в Інтернеті.
Приклади використання: http://slovesnic.blogspot.com/
LearningApps – соціальний сервіс для створення інтерактивних вправ з мови і літератури.
Приклади використання:
http://ludmila-boyko.blogspot.com/p/2.html

http://natakun75.blogspot.com/p/blog-page_38.html
Cacoo – сервіс, який дозволяє працювати над одним завданням кільком учням одночасно, що сприяє формуванню освітніх навичок ХХІ століття.
Приклади використання:
http://ludmila-boyko.blogspot.com/p/2.html

Сервіс Dipity – створення «стрічки часу» дає можливість скласти історію розвитку якої-небудь події чи біографії особистості.
Приклади використання:
http://ludmila-boyko.blogspot.com/p/2.html

Tagxedo – при розробці завдань для формування понятійного апарату.
Ключові слова із будь-якої мовної теми являють собою поодинокі слова, і важливість кожного з них позначається розміром шрифту або кольором для швидкого сприйняття
Приклади
використання:
http://led-
koippo.edukit.kr.ua/ukrainsjka_mova_ta_literatura/


141
Tagul - за його допомогою можна візуалізувати текст у вигляді «хмари» слів, що дає можливість краще запам'ятовувати поняття, впізнавати
(антономчні, синонімічні) пари.
Приклади використання:
http://podlesna79.blogspot.com/search/label/%22%D1%85%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B0
%22%20%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B2
Thinglink для створення інтерактивних картинок, плакатів.
Приклади використання:
http://led-koippo.edukit.kr.ua/ukrainsjka_mova_ta_literatura

http://mouum.blogspot.com/2015/05/blog-post_25.html
https://www.thinglink.com/scene/634796651554275328
Prezi – інструмент для створення інтерактивної презентації в режимі онлайн.
Приклади використання:
http://mouum.blogspot.com/p/blog-page_9438.html

http://moukrajinska.blogspot.com/p/blog-page_20.html

Padlet – мережевий сервіс для створення електронної стіни. Сервіс, який дає можливість працювати дистанційно як із учнями, так і з коллегами.
Приклади використання: http://padlet.com/arina_m81/7urjvjv4gkla http://padlet.com/arina_m81/d8bvjsqqvrvh http://padlet.com/veneziya/s0wf8exo69w5
http://padlet.com/natbug/6ud29127zxkq http://mouum.blogspot.com/2015/03/blog-post_24.html
Animoto – веб-додаток, який створює відео з вибраних користувачем фотографій, відеокліпів і музики.
Приклади
використання: http://pcti- ketrin.blogspot.com/2013/02/animoto.html
Mouse Mischief – надбудова для PowerPoint. Учні беруть участь у виконанні тестових завдань одночасно, використовуючи власні миші. Для цього кожен учасник має (обрати свій маркер).
Приклади використання: http://slovesnic.blogspot.com/
Хмарні та інші освітні ресурси (Скрипка Г.В. КЗ «КОІППО імені Василя
Сухомлинського»)
http://timso.koippo.kr.ua/skripka/hmaro-orijentovani-osvitni-resursy/
Використання пропонованих сервісів зроблять навчальний процес
інтерактивним, а виконання домашнього завдання цікавим.
Крім того, учні в разі потреби, завжди можуть звернутися до знайденого матеріалу, переглянути інформацію, підготовлену вчителем, якщо заняття довелося пропустити, упевнитися в тому, що власноруч створений на уроці продукт діє і може стати у пригоді іншим учням.
Інформатизація стає дедалі все більш звичним та невід’ємним атрибутом навчального процесу й повсякденного життя. Приймаючи виклик сучасності у он-лайн, на вчителя покладається додаткова відповідальність. Слід пам’ятати, що діти можуть зіткнутися з деякими небезпеками під час роботи в Інтернеті
(тексти й зображення, що травмують дитячу психіку; неправдива інформація; комп’ютерні віруси; розваги, що відриваються від навчання, тощо). Тому

142 вчителю доцільно заздалегідь самостійно створити та відкрити потрібні для навчального процесу веб-ресурси і здійснити первинний аналіз їх, підготувати навчальний коментар до роботи у тому чи іншому сервісі [5; 15].
Головне слід пам’ятати, що навчання для учнів має бути цікавим, а технології прості.
Закликаємо усіх зацікавлених об’єднати зусилля, скеровані на організацію віртуального освітнього співтовариства у регіональній спільноті
«Я-Вчитель», метою діяльності якого стане обмін ідеями, інформацією, методичними розробками; організація спільної діяльності учителів української мови і літератури,
планування заходів і навчання; професійний розвиток
(обговорення показових уроків, спільних проектів, колективних публікацій тощо)

Режим доступу: http://vchitel.kr.ua/groups/5
В організації самоосвіти учителя пропонуємо послуговуватися матеріалами сайту науково-методичної лабораторії гуманітарно-естетичних дисциплін.
Режим доступу: http://led-koippo.edukit.kr.ua/ukrainsjka_mova_ta_literatura/

Література
1. Голуб Н. Сучасний урок української мови в умовах компетентнісного навчання / Н.Голуб // Українська мова і література в школах України. – 2014. –
№7-8. – С. 69-71.
2. Гончаренко Л. М., Костенко О. І. Використання ІКТ для підвищення якості навчання [Електронний ресурс] / Л.Гончаренко, О.Костенко. – Режим доступу: http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/27861/ .
3. Дишлєва С. Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) та їх роль в освітньому процесі [Електронний ресурс] / С. Дишлєва. – Режим доступу: http://ru.osvita.ua/school/method/technol/6804/ .
4. Корицька Г. Блог-технології у процесі навчання української мови /
Г. Корицька // Дивослово. – 2015. – № 1. – С.2-9.
5. Мехх А. Формування літературних компетенцій за допомогою
інформаційних технологій та інтернет-ресурів / А. Мехх // Дивослово. –2009. –
№ 6. – С.15-16.
6. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів:
Українська мова; Українська література. 5-9 класи. – К.: Видавничий дім
«Освіта», 2013. – 160 с.
7. Наказ Міністерства освіти і науки України від 01.06.2013 року № 665
«Про затвердження кваліфікаційних характеристик професій (посад) педагогічних та науково-педагогічних працівників навчальних закладів».
8. Панченков А. Зовнішнє незалежне оцінювання з української мови і літератури 2015 року / А. Панченков // Дивослово. – 2015. – № 4. – С. 8-13.

143 9. Портал «Освітня політика». Якби ми вчились так як треба
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://education-ua.org/ua/articles/416- yakbi-mi-vchilis-tak-yak-treba .
10. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р.
№ 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти».
11. Телішевська Л. Хмарні технології на уроках української мови та літератури / Л. Телішевська // Дивослово. – 2015. – № 2. – С. 2-5.
12. Уліщенко В. Блогосфера як нове освітнє середовище / В.Уліщенко //
Дивослово. – 2009. – № 6. – С. 11-14.

ПРО ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ
У 2015/2016 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

І.Т. Коса, завідувач науково-методичної лабораторії іноземних мов та міжнародних освітніх обмінів комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»
Ю.А. Задубняк,
методист науково-методичної лабораторії іноземних мов та міжнародних освітніх обмінів комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»
Знання однієї мови дозволяє вам увійти в
коридор життя, двох мов – відкриває усі
двері в цьому коридорі.
Франк Сміт
У зв’язку з інтеграцією України до єдиного європейського освітнього простору посилюється процес модернізації вітчизняної шкільної освіти в цілому та іншомовної зокрема. У силу своїх соціальних, пізнавальних і розвивальних функцій іноземна мова займає особливе місце в системі сучасної освіти як засіб спілкування, пізнання оточуючого світу та розширення його кордонів. Вивчення іноземної мови є ефективним засобом соціалізації, самовираження, інтелектуального, емоційного і морального розвитку особистості.
Випускник школи повинен володіти знаннями з іноземної мови, що складають цілісну картину світу, а також необхідними навичками й уміннями здійснювати різні види іншомовної діяльності. Він має бути готовим до міжособистісної та міжкультурної співпраці як у межах своєї країни, так і на міжнародному рівні.
Фахова майстерність вчителів іноземних мов. Підвищена увага до навчання іноземних мов та очікування високих результатів учнів по закінченні школи вимагає високого професійного рівня вчителя. У рамках спільного

144 проекту Міністерства освіти і науки України та Британської Ради в Україні
«Післядипломна педагогічна освіта вчителів іноземних мов» продовжується робота над розробкою кваліфікаційної рамки показників фахової майстерності вчителів іноземних мов. Цей рамковий документ розрахований у першу чергу на вчителів як дієвий інструмент визначення власного професійного рівня та чіткого розуміння шляхів безперервного професійного розвитку в атестаційний та міжатестаційний періоди.
Рамка показників фахової майстерності вчителів також слугуватиме орієнтиром для адміністрації шкіл, атестаційних комісій різних рівнів для встановлення відповідності професійної діяльності вчителя певної категорії.
Рамковий документ складається з шести розділів: «Планування уроків»;
«Розуміння процесу учіння та учнів»; «Організація класу та навчальної діяльності»; «Оцінювання та аналіз навчальних досягнень»; «Знання предмета»;
«Безперервний професійний розвиток». Кожний із розділів містить дескриптори професійної поведінки вчителя та їх показники, які будуть вимірюватися за відповідною шкалою.
Запровадження рамкового документа сприятиме професійному розвитку вчителів упродовж усього життя через рефлексію власної фахової діяльності; долатиме усталені стереотипи щодо ролі вчителя у навчально-виховному процесі як ретранслятора інформації та сприятиме їхньому усвідомленню власної ролі як організатора процесу навчання, що зосереджує особливу увагу на учінні та навчальних досягненнях учнів; заохочуватиме використання
інформаційних та комунікаційних технологій у класі та поза класом.
На практичному рівні мовною школою «InternationalHouse», спираючись на досвід європейських колег, розроблений компактний, змістовний, доступний для широкої аудиторії модульний курс із сучасної методики викладання англійської мови, який частково замінить існуючі програми підвищення фахової майстерності викладачів англійської мови. Основною особливістю модульних курсів є їх практичне спрямування та фокус на конкретні викладацькі техніки: планування занять за інтерактивними схемами, надання чітких та зрозумілих завдань у класі, моніторинг, корекція помилок, організація контрольованої та вільної практики; розвиток усіх видів мовної діяльності
(говоріння, читання, письма та сприйняття мови на слух); рефлексії на проведення уроку задля підвищення ефективності наступних занять.
Програма даного курсу заохочує вчителів до створення електронного портфоліо для підтримки безперервного власного фахового удосконалення, який допомагатиме планувати, аналізувати та оцінювати свій професійний розвиток. Вчителі зможуть презентувати зразки власної роботи, свій досвід упродовж певного відрізку часу, демонструючи в такий спосіб своє професійне зростання. Е-портфоліо може також використовуватись під час атестації як елемент самооцінювання вчителем свого професійного розвитку.
Національно-патріотичне виховання у предметі «Іноземна мова».
Ключовою у вітчизняній системі виховання є проблема національного виховання. Національне виховання за своїм характером є багатоетапним

145 процесом, одним з яких є шкільна освіта, унаслідок якої формується система цінностей, набуваються знання й уміння, необхідні для самостійного життя в суспільстві. В Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді зазначено, що «нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості».
Комунікативна спрямованість предмета «іноземні мови» надає вчителю широкі можливості у вихованні громадянської позиції, патріотизму, високих моральних якостей особистості. На особистісному рівні патріотизм виступає як важлива стійка характеристика людини, що відображуються в її світогляді, моральних ідеалах, нормах поведінки. Розвиток патріотичних якостей учня засобами іноземної мови враховує особливості вікового періоду і передбачає різні його етапи. Ученими доведено, що в 6-7 років дитина отримує перші відомості про етнічну приналежність, а у 8-9 років – уже чітко ідентифікує себе зі своєю етнічною групою на основі національності батьків, місця проживання, рідної мови, культури тощо. Приблизно в цей час пробуджуються національні почуття, а в 10-11 років національна самосвідомість формується вже в повному обсязі. Зрозуміло, що ці періоди життя діти перебувають у шкільних закладах освіти, від змісту навчання та виховання яких залежить формування таких національних рис, як патріотизм, громадянськість, національна свідомість.
Зародження і розвиток цих почуттів у школярів визначає майбутнє всієї української нації та української держави.
Перший етап. Патріотизм зароджується разом із формуванням родинних почуттів до своєї сім’ї, матері, батька, бабусі, дідуся, родичів.
Провідною темою у вивченні іноземної мови в початковій школі є, безумовно, тема «Сім’я», упродовж якої учні розповідають про своїх найближчих людей і родинне коло. Під час вивчення матеріалу з теми «Свята і традиції» молодших школярів ознайомлять з елементами культури країни, мова якої вивчається. Але будь-які знання, що набуваються за допомогою іноземної мови, сприймаються тільки через призму знань, сформованих у процесі оволодіння рідною культурою. Тому, ознайомлюючись із святковими традиціями зарубіжних ровесників, учні, насамперед, вчаться обговорювати сімейні традиції, традиції святкування у власній родині, у дитячому колективі, у якому перебувають.
Другий етап. Виховання любові до своєї малої батьківщини – села, міста, учнівського колективу, місцевих традицій, до історії.
В основній школі учні досягають такого рівня володіння мовою, при якому стає можливим діалог із зарубіжними ровесниками засобами Інтернету чи проектної діяльності, під час яких відбувається самоідентифікація маленького українця. Матеріал навчально-методичного забезпечення сприяє розумінню важливості розвитку вміння співпрацювати і контактувати із представниками інших країн. В основній школі відбувається формування навичок та умінь школярів розповідати про своїх друзів, рідне місто, село, країну, національні свята, столицю своєї Батьківщини, надавати інформацію про основні пам’ятки культури, особливості вітчизняної шкільної освіти тощо.

146
Широко застосовуються драматизації, пошуково-ігрові завдання, вікторини, конкурси тощо.
Третій етап. Формування власне патріотизму, виховання любові до
України як своєї Батьківщини. Розвиток уміння репрезентувати свою країну у світі, культуру і побут свого народу, святкові обряди і культурні цінності, національні особливості та реалії життя в спілкуванні із зарубіжними ровесниками та гостями набувається засобами активізації отриманих у попередні роки навичок та вмінь за допомогою рольових ігор, творчих проектів, організації молодіжних конференцій, змагань, культурних заходів тощо. У навчально-методичному забезпеченні з іноземної мови для цього етапу
є чимало культуро-країнознавчого матеріалу та завдань, що передбачають використання інтерактивних технологій, націлених на практичне застосування українознавчої інформації, проведення соціокультурних паралелей, виховання відчуття себе майбутніми громадянами своєї країни, рівноправними партнерами інших європейських країн, покликаних розвивати свою
Батьківщину і збагачувати скарбницю світової цивілізації.
Запровадження мовних літніх таборів на базі загальноосвітніх закладів у минулому навчальному році надає вчителю та учню додаткові можливості не лише для розвитку комунікативних умінь та навичок дітей в наближеному до природних умов середовищі, але й слугує потужною базою для формування саме національно-патріотичного виховання через створення проектів, проведення екскурсій, квестів, ток-шоу тощо, присвячених історії та традиціям родини, рідного краю, батьківщини, місцю України в європейській спільноті.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   32


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал