Науково-методичний супровід функціонування




Сторінка11/32
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   32





Обговорення вибору.
Яка маска сподобалася? Чому?
У кого буває такий вираз обличчя? У яких випадках?
Чи буває такий вираз обличчя у вашої мами, бабусі, друга? Якщо так, то коли?
Чи буває у вас такий вираз обличчя? Якщо буває, то за яких обставин?
Вправа «Геометрична мозаїка».
Учні отримують набори з геометричним матеріалом. Завдання: викласти з геометричних фігурок симпатичного героя, придумати для нього ім’я.
Поясніть, чим він може сподобатися іншим.
Вправа «Ти викликаєш у мене симпатію».
Учитель: Ми любимо не лише своїх рідних, друзів, а й кожного учня.

118
Учасники утворюють велике коло. Учитель бере до рук великий клубок шерстяних ниток, обмотує кінець навколо руки, а клубок котить або передає одному з учасників. Після того, як ведучий передав комусь клубок, він каже цьому учню фразу, яка починається одними і тими словами: «Сашко, ти мені симпатичний, тому що…». Наприклад: «Сашко, ти мені симпатичний, тому що вранці ввічливо пропустив мене до класної кімнати». Олександр уважно слухає слова, адресовані йому, обмотує ниточкою свою долоньку так, щоб утворити
«павутинку», і передає клубочок іншому учневі зі словами: «Марійко, ти мені подобаєшся, тому що ти справжній друг – учора допомогла мені розв’язати важку задачу з математики». Поступово «павутинка» буде розростатися.
Потрібно стежити, щоб кожна дитина отримала клубок. Останній учень починає змотувати клубок у зворотному напрямку. При цьому кожна дитина, намотуючи свою ниточку на клубок, дякує тому, хто дав їй клубок із добрими словами, повертає клубок назад і так до тих пір, поки клубок не опиниться у вчителя.
ІV. Рефлексія.
Чи говорив тобі хто-небудь приємні слова до цієї гри?
Чи приємно усвідомлювати, що ти викликаєш симпатію у когось?
А що потрібно робити, щоб викликати симпатію в однокласників?
Що викликає у людей антипатію (неприязнь, відразу до інших)?
Якими є ми всі?
V. Домашнє завдання:
Діти! Спробуймо всі разом створити «атмосферу симпатії» у класі.
Від кого і від чого залежить «атмосфера симпатії»?
Що може її зруйнувати?
Що слід робити, щоб постійно підтримувати «атмосферу симпатії»? Як себе слід поводити? (Бути привітним, готовим допомогти, підтримати друзів, вживати у розмові «чарівні слова»).

Виховна година з теми «Вчимося мистецтву робити компліменти»
(4 клас)
Мета: формувати навички ввічливого спілкування з оточуючими та уміння виявляти ввічливість до людей; розвивати у дітей вміння робити оточуючим людям приємне, висловлювати компліменти; виховувати у дітей потребу в гармонійних стосунках.
Обладнання: квіточка-семицвіточка, музичний супровід, листівки.
Хід заняття
І. Привітання.
Другу руку простягнемо, посмішку усім пошлемо.
Добрий ранок!
Добрий день!
Нашу зустріч розпочнемо!


119
ІІ. Оголошення теми і мети заняття.
Словничок етичної граматики
Комплімент – вияв ґречності, підкреслювання гарних якостей у
співрозмовника, словесна люб’язність, приємні слова.
Пантоміма – виразний жест руки, рух людського тіла, що служить
засобом передавання думки, спілкування між людьми.
Жести рухи тіла чи рук, що супроводжують мовлення або замінюють
його.
Учитель: Сьогодні будемо вчитися робити оточуючим людям приємне, висловлювати компліменти.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Дискусія.
Учитель: Для початку поговоримо з вами про те, як звичайно вітають один одного люди.
Як вітають один одного учні нашого класу, коли приходять уранці до школи?
Хто з вас бажає продемонструвати звичайне рукостискання?
А хто знає інший спосіб вітання?
Вправа «Привітання без слів».
– Мені хочеться, щоб ви придумали незвичні й смішні привітання, які б ми змогли використовувати найближчим часом. Ваші привітання мають бути досить простими для запам’ятовування і веселими, щоб нам хотілося саме так тиснути руку один одному.
(Діти, обравши собі партнера, рухаються по кімнаті та вітають один одного за допомогою жестів і пантоміми. У кінці вправи підводяться підсумки: хто з дітей знайшов найоригінальніший спосіб привітання.)
Бесіда за темою.
Учитель: Ви продемонстрували форму спілкування без слів.
У чому переваги такого жартівливого привітання?
Який спосіб рукостискання вам здається найвеселішим?
Перерахуйте всі слова-вітання, які ви знаєте.
Як вітають один одного діти й дорослі в інших країнах?
Від кого ви чули компліменти?
Які компліменти вам роблять тато, мама?
Які компліменти вам доводилося чути в нашому класі?
Який комплімент ви останнього разу чули від учителя?
Чи робите ви самі собі компліменти?
Кому останньому ви висловили комплімент?
Що краще – комплімент з приводу зовнішнього вигляду чи з приводу характеру?
Чи потрібно людям постійно чути компліменти на свою адресу? Чому?



120
Гра «Добре слово, що ясний день».
Учитель тримає квіточку-семицвіточку. Відриваючи пелюсточку, промовляє: «Лети, лети, пелюсточко… Зроби так, щоб Аня Андрійку сказала добрі слова».
Придумайте комплімент, який би стосувався якостей, учинків і відзначав доброту, розум, чуйність. Компліменти, які стосуються зовнішнього вигляду відкладемо до наступного разу. Ви можете підготувати такий комплімент, на який ваш однокласник «заслужив».
(Учні, яким був адресований комплімент, можуть висловити зустрічний комплімент. Учитель звертає увагу на те, що добрі слова необхідно промовляти, дивлячись у вічі та з посмішкою.)
Чи приємно отримувати компліменти? Чому?
Давайте домовимось говорити тільки добрі слова, щоб завжди у всіх був гарний настрій.
Робота з прислів’ями.
Поясніть зміст наведених прислів’їв:
Слова щирого вітання дорожчі за частування.
Одне приємне слово – наче сад цвіте.
Ввічливих і лагідних скрізь шанують.
Фізкультхвилинка.
Буратіно потягнувся,
Раз зігнувся, два зігнувся.
Руки в сторони розвів,
Ключик, видно, не знайшов.
А щоб ключика дістати,
Потрібно навшпиньки встати.
Вправа «Комплімент в уяві».
Вправа проводиться під музичний супровід для релаксації. Дітям пропонується сісти зручніше на стільчиках, зажмурити очі і розслабитися.
«Пригадайте, як колись ви засмутили чи розлютили кого-небудь із рідних… Як це було? Чи хотіли ви цього, чи все відбулося випадково? Як ви почували себе у цю хвилину, коли рідні проявляли негативні емоції?»
А зараз пригадайте, як ви зробили щось приємне тій самій людині, яка образилась на вас… Пригадайте, як вона після цього посміхалася, як їй було добре. Що ви відчуваєте зараз? Увійдіть знову в цю ситуацію і спробуйте дещо змінити її: скажіть вашій близькій людині комплімент, нехай їй буде ще приємніше… Що вона вам відповіла б?
Вправа «Портрет мого друга».
Розрізають листівку ламаною лінією. Учні знаходять свою половинку.
Знайшовши, малюють якнайкраще портрет один одного. Після завершення малювання портретів учні оформляють «галерею». І на завершення всі учні пишуть біля портретів компліменти своїм однокласникам.



121
ІV. Рефлексія.
Вправа «Мікрофон».
Учитель: Закінчіть речення:
Сьогодні на занятті я дізнався (дізналася)…
На мій погляд, для мене корисним було…
Мені особливо сподобалось…
Для себе я зрозумів (зрозуміла), що…
V. Домашнє завдання: кожного дня протягом тижня висловлювати не менше трьох компліментів, адресованих різним людям.

Виховна година з теми «Шість кроків до розв’язання конфліктів»
(3 клас)
Мета: з’ясувати причини конфліктів та способи їх уникнення. Формувати навички моральної поведінки в конфліктних ситуаціях, уміння згладжувати «гострі кути»; виховувати толерантне ставлення до інших людей, доброзичливість, повагу людської гідності.
Обладнання: папір, ручка, запис фразеологізмів та «мирилок».
Хід заняття
І. Привітання.
Станьте, діти, всі у коло,
Щиро посміхніться.
І усмішкою з сусідом
Щедро поділіться!
ІІ. Оголошення теми і мети заняття.
Учитель: Добрий день, діти! Подивіться мені у вічі, погляньте ще раз один на одного, усміхніться. Із цих промінчиків добра, що заіскрилися на ваших личках, ми й почнемо наше заняття «Шість кроків до розв’язання конфліктів». Отже, ми з вами з’ясуємо, що ж таке конфлікт та які існують способи його уникнення.
Словничок етичної граматики
Конфлікт – зіткнення протилежних інтересів, поглядів, сил; гостра
суперечка.
Суперечка – словесне змагання між двома або кількома особами, де
кожна зі сторін обстоює свою думку, правоту; незгода у чомусь, спір,
дискусія.
Сварка - гостра суперечка; конфлікт.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Вправа «Конфліктам – ні!».
Що може спричинити конфлікт?
Що ви будете робити, коли суперечка переросла в бійку?
Що ви робите, коли у вас хтось намагається щось відібрати?
Що ви робите, коли вас принижують словами?
Чи бувають випадки у вашому житті, коли ви вимушені фізичною силою відстоювати себе? Як часто?

122
Чи може бути бійка вдалим способом розв’язання конфлікту? Чому?
Що ви робите, коли бачите, що двоє ось-ось почубляться?
У чому різниця між суперечкою і бійкою?
Чи доводилося вам з кимось битися? Що ви відчували при цьому? А той, з ким ви билися?
Творча робота «Жартівливий лист».
Учитель пропонує учням пригадати людину, на яку вони нещодавно образились, і від цього досі на душі збереглися неприємні відчуття.
Спробуйте написати жартівливого листа, у якому ви опишете неприємну ситуацію, як веселу пригоду. Намагайтесь писати дотепно, щоб вам самим хотілося посміятися над цією проблемою або конфліктом. Хто бажає зачитати власного листа вголос?
Завершити вправу можна грою в «сніжки», перш ніж усі вони потраплять у корзину для сміття.
Обговорення вправи.
Що ви відчували, коли писали жартівливого листа?
Що для вас було найважчим?
Чи вмієте ви сміятися над собою?
Як ви вважаєте, що сказала б людина, якій ви писали свого листа?
Чи вдалося вам виправити ситуацію і помиритися з людиною, якій ви писали листа?
Вправа «Секрет».
Учасники об’єднуються парами. Одні розкрили долоньки правої руки і уявляють, що на ній лежить великий і дуже важливий секрет, який вони не хочуть розкривати. Учитель просить стиснути кулачок, заховати свій секрет.
Інші діти намагаються розкрити кулачок свого партнера. Учитель уважно стежить за учасниками гри: який саме спосіб вибрали діти для досягнення мети.
Одні, можливо, силою розкривають пальчики, інших потрібно вмовити розкрити долоньку, хтось лагідно гладить кулачок. Через деякий час за сигналом учителя діти міняються ролями.
Обговорення вправи.
Які способи досягнення мети є найбільш ефективними в такій ситуації?
(Якщо учитель помічає агресію в деяких дітей, то радить пригадати способи емоційного самоконтролю, які вивчали на минулих заняттях.)
Робота з фразеологізмами.
Виберіть із запропонованих фразеологізмів ті, які стосуються конфлікту, і поясніть їх значення.
Мати зуб на когось – сердитися, гніватися.
Метати громи і блискавки – сварити когось.
Курям на сміх – викликати глузування.
Ґедзь укусив – нервувати, проявляти впертість.
Не давати наплювати в кашу – не допускати кривди, знущання над собою, не шкодити собі.
Обкидати грязюкою – несправедливо звинувачувати когось у чомусь.

123
Розбити глек – посваритися.
Тримати камінь за пазухою – приховувати злість, ненависть до кого- небудь.
Чорна кішка пробігла – посварився хто-небудь з кимось.
Прочитайте фразеологізм: «Живуть, як кішка з собакою».
Поясніть, що означає цей вислів.
Чи завжди кіт ворогує з собакою?
Пригадайте мультфільми, казки чи художні твори, у яких між головними героями виникає конфлікт.
Як не дати розгорітися конфлікту?
Як можна виявити доброзичливість і як зупинити суперечку?
А як найчастіше миряться діти?
Які «мирилки» ви знаєте?
Розучування дитячих «мирилок».
Битися – не билися, трохи посварилися, потім посміялися – друзями зосталися.

Дружба до дружби,
Добро до добра.
Якщо ти мій друг,
То миритись пора.
Досить лаятись і злитись!
Ну, давай скоріш миритись!
Геть, образо, відійди,
Жде нас дружба назавжди!
Винен я, пробач мені!
І не лай і не свари.
Обіцянок своїх не забуду:
Ображати тебе не буду!
Практичні поради «Як побороти гнів».
1. Відчувши наближення гніву, заплющте очі й порахуйте до 10.
Наступного разу спробуйте полічити предмети.
2. Відчуваючи прилив гніву, подивіться на годинник та відкладіть спалах гніву на 15 хвилин. Так можна навчитися контролювати себе.
3. Придумайте фрази, які могли б послабити ваш гнів. Наприклад: «Не треба кричати, мене і так всі добре чують», «Йому теж боляче, не варто підсилювати чужий біль».
Придумайте і розіграйте в класі ситуацію, за якої міг би виникнути конфлікт, а також можливі варіанти його уникнення.
Вправа «Мікрофон».
Закінчіть речення:
Сварки і суперечки можна вирішити …
Гнів приносить шкоду …
Вміти пробачати означає …
ІV. Рефлексія.
Вправа «Коло миру».
Ведучий разом з учнями вибирають у класі місце, яке буде слугувати територією для розв’язання конфліктів («Колом миру»). Можна накреслити його на підлозі крейдою або позначити якось по-іншому. Якщо в класі є діти, які знаходяться у конфліктній ситуації, можна їм запропонувати посидіти чи

124 постояти в колі і розв’язати її, тобто мирно домовитися. Це «Коло миру» можна ефективно використати і в подальшому.
V. Домашнє завдання: Домовитися з батьками та іншими членами сім’ї про створення вдома такого ж «Кола миру».
Література
1.
Бех І.Д. Виховання особистості: Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади : у 2 т. / Іван Дмитрович Бех. – К. : Либідь,
2003.– Кн. 1. – 280 с.
2.
Бех І.Д. Спілкування як загальна психологічна основа виховання особистості / І. Д. Бех // Морально-духовний розвиток особистості в сучасних умовах : зб. наук. праць. – К. : Пед. думка, 2000. – 97 с.
3.
Бех І.Д. Формування у дитини почуття цінності іншої людини /
І.Д. Бех // Педагогіка толерантності. – 2001. – № 2 (16). – С. 16-23.
4.
Програма «Виховання гуманістичних цінностей в учнів 1-9-х класів» /
К.І. Чорна, К.О. Журба, В.А. Киричок, І.М. Кухар // Класний керівник. – 2008. –
№ 17-18 (29-30). – С. 2-58.
5.
Третяк О.П. Виховання ціннісного ставлення до людини у молодших школярів: [навчальний посібник] / О.П. Третяк // – Ч. 1, Вип. 117 – Х. : Вид. група «Основа», 2013. – 159 с. – (Б-ка журн. «Початкове навчання та виховання»).
БАТЬКИ І ДІТИ: СПІВРОБІТНИЦТВО ЧИ МУШТРА?

С.А. Марчук,
заступник директора з навчально-виховної роботи комунального закладу
«Навчально-виховне об’єднання «Спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад І ступеня «Гармонія» – гімназія імені Тараса Шевченка – центр позашкільного виховання «Контакт» Кіровоградської міської ради
Кіровоградської області»

У сучасній школі залишаються актуальними питання дисципліни і свободи. Як поєднати цілком позитивне бажання вчителя впорядкувати будь- яку діяльність для досягнення результату з потребою (чи вимогою) учня в безмежній свободі поведінки?
Педагог-філософ С.І. Гессен ще до початку Першої світової війни називав дисципліну «організованим примусом», «упорядковуючим, що має на меті організацію». Іншими словами це можна назвати узгодженням зусиль для отримання певного результату.
Дехто вважає, що дисципліна обов’язково протилежна свободі. Але реальна свобода за Кантом – вільний вибір дотримання закону. Свідомо людина обмежує себе, керуючись знанням норм моралі. Дисципліна має на меті самостійність людини в рамках самоорганізації власної діяльності з метою підвищення ефективності, передбачаючи її результат. У суспільстві, де люди діють керуючись тільки власними імпульсами, наступає хаос.

125
Намагаючись покращити якість освіти, учені пишуть нові підручники, психологи виявляють причини, які негативно впливають на результат навчання.
Сьогодні вчитель і вчений-дослідник, і керівник проектів, і психолог, і артист, і енциклопедист. Старанного вчителя можна «завантажувати» і вимагати результат. А учень? Вільна людина: просимо здійснити індивідуальний підхід до всіх моїх проблем і проблем моєї родини. І батьки, і учні дуже добре знають власні права, а про обов’язки не чули. Потрібно зрозуміти, що в основі освітньої піраміди не просто учень та його родина, а саме ставлення дитини та
її рідних до загальнолюдських норм існування. І тут школа повинна об’єднати власні зусилля та зусилля й бажання батьків задля отримання позитивних результатів у навчанні та вихованні школярів.
Пропонуємо вашій увазі одну з форм спільної роботи школи та батьків учнів – батьківські збори з елементами тренінгу.
Чому саме з елементами тренінгу? Тренінг дає можливість працювати в режимі взаємодії, діалогу, майже всі учасники опиняються в ситуації залучення до процесу пізнання, учаться критично мислити, приймати обдумані рішення, брати участь у дискусіях, спілкуватися з іншими людьми.
Тренінг – це запланований процес, призначений надати, поновити знання та навички і перевірити ставлення до проблеми, ідеї, поведінки з метою їхньої зміни чи оновлення.
Під час просвітницького тренінгу відбувається:
- отримання інформації та розширення знань;
- формування цінностей і переконань;
- напрацювання практичних умінь і навичок.
Метою батьківських зборів є підвищення рівня інформованості й розширення знань учасників про важливість виховання в підростаючого покоління дисциплінарних норм поведінки, формування життєво важливих переконань та напрацювання необхідних практичних навичок відповідальної батьківської поведінки.
Вступна частина.
1. Вступне слово ведучого (коротке привітання, представлення ведучого – це може бути класний керівник або шкільний психолог – повідомлення мети та короткий зміст заходу). Далі ведучий повідомляє, що сьогодні відбудеться знайомство всіх учасників, будуть прийняті правила роботи, визначено підходи у вихованні дитини.
2. Знайомство або презентація учасників. Мета: познайомити учасників, створити доброзичливу атмосферу.
3. Ухвалення правил роботи. Мета: напрацювати правила роботи в групі
(правила можна запропонувати раніше підготовлені).
4. Очікування. Мета: усвідомлення учасниками власних цілей. Важливо, щоб кожний учасник проговорив свої очікування вголос: висловлені очікування надають можливість учасникам усвідомити свої цілі і взяти відповідальність за
їх реалізацію.


126
Основна частина.
(Для визначення рівня інформованості учасників з оголошеної теми можливо попередньо провести анкетування та оголосити результати.)
1. Актуальність теми.
Провести обговорення понять за допомогою методу «мозковий штурм»: ведучий запитує в учасників: «Як ви думаєте, що таке свобода, дисципліна
(відповідальність, вільний вибір, обмеження, свобода дій, певна систематизація життя тощо)?».
Усі відповіді учасників записуються на дошці.
Роль ведучого – об’єднати думкою, що головне завдання дисципліни навчити дитину жити серед людей. Дисципліна закладає принципи моральності.
2. Інформаційне повідомлення.
Юлія Борисівна Гіппенрейтер, учений, талановитий педагог, психолог, вважає, що дітям потрібні порядок та правила поведінки, вони чекають на них.
Це робить життя дитини зрозумілим та передбачуваним, створює відчуття безпеки. Діти інколи навіть готові підтримувати порядок більше, ніж дорослі.
Вони інтуїтивно відчувають, що у вимогах батьків діяти за правилами ховається турбота про них. Тут може виникнути запитання: чому ж тоді вони весь час намагаються порушувати правила та порядок, на що скаржаться батьки, вихователі, учителі.
Ю.Гіппенрейтер вважає, що діти «повстають» не проти самих правил, а проти способів їх «упровадження».
3. Вправа «Як знайти шляхи до безконфліктної дисципліни дитини?».
Робота в групах.
Кожна група опрацьовує інформацію про один з методів виховання.
Батьки знайомляться з описом методу, намагаються знайти «плюси» та
«мінуси», аргументувати, наводити приклади з життя, можливо «упізнати» власний метод виховання. Групи презентує опрацьований матеріал. За допомогою ведучого складаються порівняльні таблиці, спільно робляться висновки, висуваються пропозиції за напрацьованим матеріалом.
Описи методів виховання складені за матеріалами книги Маккензи Р.Дж.
«Упрямый ребенок: как установить границы дозволенного».
Автократичний (караючий підхід) – одна з найпоширеніших моделей виховання.
Батьки виступають у ролі слідчого, прокурора, тюремника. Вони розслідують випадок правопорушення, визначають винних, затверджують вирок та призначають покарання, які досить суворі та невиправдано подовжені в часі.
Слухняність досягається страхом, погрозами, залякуванням. Це стосунки
«переможець – переможений».
В основі цього підходу закладено впевненість, що дисципліна повинна бути суттєвою, щоб діти винесли з неї урок. Методи включають розслідування,

127 допит, звинувачення, погрози, критику, присоромлення, пошук винних, домашній арешт, стусани, відбирання іграшок, заборону розваг.
Як реагують на це діти? Слухняні, як правило, підкорюються через страх.
Уперті – протестують і відповідають злом на зло. Діти з проміжним типом роблять потроху і те, й інше. Більшість дітей злиться та обурюється, вважаючи ці методи образливими та принизливими.
При використанні караючого підходу прояви поганої поведінки дійсно з часом припиняються, але діти не отримують позитивних уроків, що стосується відповідальності, вирішення проблем чи комунікації на основі взаємоповаги.
Чому? Тому що всі рішення приймаються батьками, і саме батьки вирішують усі проблеми.
Якщо караючий підхід має стільки обмежень, то чому так багато батьків його використовують? Більшість батьків, які користуються цим підходом, виховувалися так само. Він здається їм природнім та добре знайомим, тому його ефективність не викликає сумнівів. Якщо метод не діє, то приходять до висновку, що проблема в дитині, а не в їх методах.
Автократичний або караючий підхід
Таблиця 1.
Переконання батьків
Якщо не боляче, то діти не вчаться.
Діти не будуть поважати мої правила, якщо не будуть боятися моїх методів.
Контролювати дітей – мій обов’язок.
Вирішувати проблеми дітей – мій обов’язок.
Влада і контроль
Повністю в руках батьків.
Вирішення проблем
Проблема вирішується силою.
Суперництво.
Переможець-переможений (батьки – переможці).
Батьки вирішують усі проблеми і приймають усі рішення.
Батьки направляють і контролюють процес.
Чому вчаться діти
Батьки відповідальні за вирішення проблем.
Болючі методи комунікації та вирішення проблем.
Як реагують діти
Гнів, упертість, мстивість, бунтарство, відстороненість, покірність через страх.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   32


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал