Науково-методичне



Pdf просмотр
Сторінка9/14
Дата конвертації07.06.2017
Розмір5.01 Kb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14
Список використаних джерел:
1.
Бабанский Ю. К. Оптимизацияучебногопроцесса
/
Ю.К. Бабанский, М.Н. Поташник. – Киев: Радянська шк., 1984. –
286 с.
2.
Гончаренко С. У. Український педагогічний словник /
С. У. Гончаренко. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.
3.
Ростока М. Л. Інформаційне навчальне середовище профтехосвіти / М. Л. Ростока // Сучасні інформаційні технології
інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми; редкол.: І. А. Зязюн (голова) та ін. – Київ-
Винниця: ТОВ фірма «Планер». – 2012. ¬ Вип. 30. - С. 233-238.
4.
Химинець В. В. Інноваційна освітня діяльність/ В. В.
Химинець. – Ужгород: Інформаційно-видавничий центр ЗІППО, 2007.
– 364 с.



89
МУЛЬТИМЕДІЙНИЙ ONLINE-КОМПЛЕКС: УРОКИ
ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ – ЄДИНА БАЗА
ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ
Валерій Протопопов, майстер виробничого навчання
ДНЗ «Київський центр професійно-технічної освіти»
Мультимедійний online-комплекс – динамічний інтернет-ресурс, направлений на впровадження інформаційних, інтерактивних і мультимедійних засобів навчання. Створення нових засобів, які зроблять навчальний процес більш яскравим і змістовним. Комплекс спрямований на зміну уявлення про підходи до організації уроків теоретичного та виробничого (професійного) навчання. В комплексі реалізовані системи, які допоможуть реально та зручно його використовувати як вчителям, так і що найголовніше учням – під час самоосвіти й на уроках.
Професійна освіта – як система спрямована на вивчення теоретичної інформації в процесі передавання знань та уроків виробничого навчання. Виробнича практика, де студенти здобувають практичні уміння та навички. В процесі становлення кваліфікованим робітником головне орієнтуватися на вимоги замовників кадрів.
Сучасний кваліфікований робітник – фахівець своєї справи, який вільно володіє комп’ютерними технологіями та полівалентной компетентністю, готовий підлаштовуватися під постійно змінюючи умови виробництва й підприємства.
Для підготовки такого фахівця необхідною сполукою може стати саме «Мультимедійний online-комплекс. Уроки професійного навчання», а саме його можливість використовувати як:
1.
Локальний
(version
1.0) змістовний програмно- педагогічний збірник комплексно-методичних засобів та
інтерактивних матеріалів для дистанційного навчання та самоосвіти.
2.
Локально-мережевий (version 1.2) – засіб, яким можливо користуватися на уроках теоретичного та виробничого (професійного) навчання, де засобом користуються викладач та учні.
3.
Глобальний (version 1.4) – засіб налагоджений для вільного користування методичними матеріалами, які розміщають викладачі та учні.
4.
Глобальна – мережевий мультизадачний (version 1.8) – засіб з персональною системою реєстрації користувачів. Це дає змогу зберігати авторські й інтелектуальні права власності. Функціонально ця версія прогресивніша, бо дає можливість приєднувати до персонального аккаунту хмарні диски й інші сервісі накопичування
інформації, що важливо, а система відображає файли таким чином, що
їх можливо просто завантажити та продемонструвати в процесі навчання.

90 5.
Мультимедійний online-комплекс (version 2.0) – засіб, що поєднує в собі всі майбутні версії і скомпільований на диск, що дозволяє користувачам в яких проблеми з підключенням до мережі
Іnternet використовувати його локально, лише треба придбати збірку з тими матеріали й інформацією яка потрібна. А в іншому випадку користуватися в напряму з сайту комплексу - http://lessons-edu.info/.
Комплекс апробований у системі шкільної, професійно- технічної та вищої освіти. А саме в двох школах міста Києва (гімназія біоресурсів, ЗОШ №185, 287), у трьох школах м. Маріуполь (№ 41, 68,
47) і в одній школі м. Львів (№17), а також Шпитьківській ЗОШ
(Київська обл.), в професійно-технічній освіті - ДНЗ «Київський центр
ПТО», ВСП НПУ ім. М.П. Драгоманова «Вище професійне училище»,
Маріупольський центр ПТО, ДПТНЗ «Бородянський аграрний ліцей»,
Червоноградський професійний гірничо-будівельний ліцей; у вищій освіті - Національний університет державної фіскальної служби,
Національний університет «Львівська політехніка».
Комплекс можна використовувати як інтерактивну систему для підготовки та перепідготовки робітничих кадрів й підвищення кваліфікації. В процесі випробування був впроваджений і використаний на підприємствах м. Києва як засіб для профільного навчання працівників підприємств за професіями: «Слюсар механоскладальних робіт»; «Оператор верстатів з програмним керуванням»; «Верстатник широкого профілю»; «Бухгалтер, обліковець з реєстрації бухгалтерських даних», «Оператор верстатів з програмним керуванням»,
«Налагоджувальник верстатів з програмним керуванням й промислових роботів».
Головна мета – впровадження в навчальний процес професійної освіти мультимедійного online-комплексу version 2.0, як стандарту систематизації та алгоритмізації навчального матеріалу й
інтерактивного освітнього середовища.
Нині підготовка робітничих кадрів – це одна з головних цілей професійно-технічної освіти. В світі, зокрема в Європі, вимогливо ставляться до рівня кваліфікації робітників, створюючи незалежні центри оцінювання вмінь робітника. В майбутньому це стане реальним й в Україні, тому наявність єдиної системи з навчальними матеріалами нагальна потреба.
У процесі впровадження комплексу постійно доробляються алгоритми та оптимізується поточний код ресурсу, а саме розроблюється інноваційна система поєднання баз даних, які мали змогу обробляти матеріали й систематизувати їх відповідно до типу навчального закладу. Постійно оновлюються стандарти освіти й відповідно змінюється програма предметів для цього необхідно щоб система мала змогу адаптування матеріалів під нові програми навчальних дисциплін.

91
Проект відкритий для нових учасників в обличчі навчальних закладів, викладачів, учнів, студентів та підприємств й установ які займаються профільним навчанням.
СТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ОСВІТНЬОГО
СЕРЕДОВИЩА ПТНЗ
Алла Статкевич, методист Житомирського професійного політехнічного ліцею
Однією з основних завдань розвитку інформаційного суспільства в Україні є забезпечення комп'ютерної та інформаційної грамотності, насамперед шляхом створення системи освіти, орієнтованої на використання сучасних інформаційно-комп’ютерних технологій у формуванні всебічно розвиненої особистості. Ось чому створення інформаційного освітнього середовища навчального закладу є ключовим завданням колективу на шляху переходу до
інформаційного суспільства. В свою чергу, використання ІКТ та
інформаційно-освітнього середовища (ІОС) дозволяє реалізувати концепцію організації навчально-виховного та навчально- виробничого процесів, життєдіяльності навчального закладу на якісно новому рівні, виховувати інформаційну культуру і грамотність педагогічних працівників та учнів, розвивати у них необхідні компетентності.
Поняття «інформаційно-освітнє середовище», на думку вчених,
– це системно організована сукупність інформаційного, технічного, навчально-методичного забезпечення, що нерозривно пов’язано з людиною як суб’єктом освітнього процесу (О. Ільченко).
Передумовою функціонування інформаційного освітнього середовища є створення інформаційного простору (на будь-якому
ієрархічному рівні), наявність сучасної матеріально-технічної бази.
Сучасний інформаційний простір має і таку властивість як масове тиражування інформації, наявної в ньому, за різними каналами – письмовим, усним, аудіовізуальним і в різних формах і жанрах [1]. З цією метою у Житомирському професійному політехнічному ліцеї створено необхідне інформаційно-комп’ютерне середовище (ІКС)
(рис. 1), офіційний сайт навчального закладу (zppl.org.ua), віртуальний методичний кабінет (virtual-cabinet.hol.es/metodkab/metodkab.html), сайт методичної комісії педагогічних працівників автомобільного транспорту та металообробних професій (metodkomisiya.hol.es), сайт навчально-виховної роботи (nav-vuhovovnuy.esy.es), персональні сайти викладачів історії (ksii.zt.ua) і математики (infkabzppl.inf.ua).

92

Рис.1. Інформаційно-комп’ютерне середовище забезпечення навчального закладу
Необхідно визначити дві основні функції ІКС. По-перше, можливість встановити дієву інформаційну взаємодію між учасниками навчально-виховного процесу, надійний і швидкий обмін
інформацією між усіма користувачами мережі. По-друге, надати
«технічну платформу» для створення ефективного комплексу
інформаційно-освітнього середовища (ІОС). Обов’язковою умовою функціонування ІОС є розроблення та використання єдиної системи навігації в цьому просторі.
Слід визначити основні переваги ІОС, що надає можливість в нашому ПТНЗ:

створити єдину базу зберігання та накопичення даних:

нормативну базу, установчі та керівні документи;

електронну бібліотеку;

інформаційні веб-ресурси;

програмне та інформаційне забезпечення;

електронні підручники, посібники;

методичні рекомендації тощо;

організувати життєдіяльність навчального закладу:

взаємодія з педагогічними працівниками та учнями
(електронна дошка оголошень, електронний розклад занять, розклад замін);

взаємодія з батьками, їх оперативне інформування про стан успішності та відвідування занять учнем;

забезпечення електронного документообігу;

система зберігання даних в єдиному форматі;

підтримки навчально-виховного та навчально- виробничого процесу:

створення електронного навчального комплексу;

систематизація комплексно-методичного забезпечення

93 предметів і професій;

проведення інтелектуальних змагань (предметні тижні, олімпіади, конкурси, турніри);

проведення конкурсів з професій;

моніторингу навчальних досягнень учнів;

підготовка учнів до зовнішнього незалежного тестування тощо:

мобільного доступу до інформації навчального закладу;

створювати умови для ефективної самоосвіти;

організовувати різнобічну взаємодію, обмін знань і думок в режимі он- та оф-лайн.
Таким чином, процес створення та формування інформаційного освітнього середовища навчального закладу довготривалий, потребує постійного оновлення, знань у сфері медіа культури, підготовлених педагогічних кадрів, необхідного програмно-педагогічного забезпечення.
Список використаних джерел:
1. Кравчина О. Є. Проектування інформаційного середовища загальноосвітнього навчального закладу [Електронний ресурс] /
О. Є. Кравчина.

Режим доступу: http://www.ime.edu- ua.net/em11/content/09koeeis.htm
ФОРМУВАННЯ ПСИХОСОЦІАЛЬНОГО КОМПОНЕНТА
ЗДОРОВ’Я УЧНІВ ПТНЗ НА ЗАНЯТТЯХ З ФІЗИЧНОГО
ВИХОВАННЯ
Володимир Мегем,
викладач професійно-педагогічного коледжу
Глухівського національного педагогічного університету
імені Олександра Довженка
Психічне здоров’я та соціальне благополуччя – фундаментальні складові життя людини, які забезпечують сприйняття значущості буття, дозволяють їй розкрити особистий потенціал, стати суспільно- активним громадянином.
Формування психосоціального компонента здоров’я слід розвивати і вдосконалювати відповідно до вимог, що ставить перед нами сьогодення. Для цього доцільно вивчати, переосмислювати і перебудовувати різні ділянки культурно-освітньої роботи в ПТНЗ, впроваджувати вітчизняні новаторські ідеї, світовий досвід. Заняття з фізичного виховання, у значній мірі, спрямовані на формування в учнів бережливого ставлення до власної психосоціального компонента здоров’я. Тому саме впровадження методик формування психосоціального компонента у навчальний процес дають змогу реалізувати цей підхід. За своїми функціональними можливостями

94 спеціальні методики дадуть змогу підвищити психосоціальний компонент здоров’я учнів [1].
Незважаючи на значні зусилля щодо формування психічного та соціального здоров’я молоді, прослідковується значне погіршення стану здоров’я учнів. Вже у віці 15-18 років кожен учень має близько двох захворювань. Характерними є різноманітні форми дезадаптації,
інтелектуальна дефіцитність, соціально-стресові та невротичні розлади, також проявляються гострі та хронічні хвороби різної локалізації.
Психосоціальний компонент є складовою здоров’я людини, яка визначається рівнем сформованості та станом психосоціальних структур особистості. Поняття «психосоціальний компонент здоров’я» за своїм змістом вказує, з одного боку, на рівень психічного здоров’я індивіда, з іншого – на якість його соціальних відносин; тому зміст поняття не може бути розглянутий окремо на психічному чи соціальному рівні. В онтологічному аспекті психосоціальний компонент здоров’я являє собою феномен, що формується за механізмом розвитку відповідних здатностей на базі відповідних біологічних задатків особистості та під впливом соціально- педагогічних чинників [2, c. 32-38].
На основі проведених досліджень з обраної проблеми визначили поняття «психосоціальний компонент здоров’я» – як стан психічного та соціального благополуччя, що характеризується адекватним рівнем зрілості особистісних емоційно-вольових і пізнавальних сфер, здатністю до самоуправління поведінкою, відсутністю хворобливих психічних проявів, що забезпечує гармонійну взаємодію з соціальним середовищем, яке засноване на взаєморозумінні, взаємоповазі та безконфліктності. На основі цього були виділені його складові.
Соціальна складова: міжособистісні зв’язки з однолітками, батьками і педагогічним колективом; громадська діяльність; рівень сформованості та стан соціальних структур особистості; ставлення особистості до себе та до навколишнього світу; характер суб’єктивних переживань; правила поведінки під час конфліктної ситуації. Психічна складова: почуття та емоції; особливості мислення, характеру, здібності учня; самоповага та усвідомлення себе як особистості; емоційно-ціннісне ставлення до свого здоров’я. Найпершою умовою успішного формування цих складових на заняттях із фізичного виховання є подальше поліпшення методики викладання, оптимальне застосування методів і прийомів навчання, які сприяють озброєнню учнів міцними й усвідомленими знаннями, інтенсивному розвитку їх мислення, оволодінню засобами пізнання.
Для формування в учнів ПТНЗ психосоціальної складової здоров’я на заняттях з фізичного виховання їх необхідно залучати до активної діяльності, використовуючи такі методи, як проблемне навчання, евристичну бесіду, розв’язування системи пізнавальних

95 завдань, індивідуальний підхід, а також займатись психофізичним розвантаженням у вигляді вправ. Застосування психофізичних вправ в процесі психосоціального виховання має враховувати, що в учнів
ПТНЗ виникає потреба в пізнанні власних якостей, зростає інтерес до себе, що зумовлюється бажанням отримати високу оцінку оточуючих
[3, с. 265].
Формування психосоціального компонента здоров’я в учнів
ПТНЗ слід здійснювати систематично: формувати цілеспрямованість, самостійність у виконанні навчальних дій, пов’язаних зі здоров’язбереженням; вироблення ціннісних орієнтацій, життєвої позиції в екзистенціальній сфері; проводити заняття, на яких учні можуть вільно висловити свої думки стосовно питань про збереження здоров’я; влаштовувати акції, присвячені збереженню здоров’я; створюючи цікаві блоги та відеоролики можна контролювати роботу учнів і привернути увагу іншої молоді.
Для кращого формування психосоціального здоров’я викладачу потрібно приділяти більшу увагу методичній підготовці до заняття.
При проведенні заняття з фізичного виховання йому доцільно користуватися програмою методичних рекомендацій для проведення психофізичних тренувань, яка стабілізує психосоціальну та емоційно- фізичну складову здоров’я учнів.
Список використаних джерел:
1. Сіліна Г. О. Шляхи оцінки психосоціального здоров’я в структурі та функціонуванні молодшого школяра / Г.О. Сіліна //
Підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін в умовах моделювання освітнього середовища – Полтава: АСМІ, 2004. –
С. 384–387.
2. Семиченко В. А. Психологія та педагогіка сімейного спілкування: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / В. А. Семиченко, В. С. Заслуженюк – К.: Веселка, – 1998. –
214 с.
3.
Дичківська І. М.
Інноваційні педагогічні технології: навчальний посібник / І. М. Дичківська. – К.: Академвидав, 2004. –
351 с.



96
ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У
НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ПТНЗ
Олексій Штихнов, викладач спецдисциплін
Білозерського професійного гірничого ліцею;
Володимир Штихнов,
майстер виробничого навчання
Білозерського професійного гірничого ліцею
Однією з характерних особливостей нашого часу стає перехід суспільства від індустріальних технологій до науково-інформаційних.
Цей процес має здійснити доступність будь-якого громадянина до джерел інформації, проникнення інформаційних технологій у наукові, виробничі, суспільні сфери, при цьому мати високий рівень
інформаційного сервісу.
Одним із пріоритетних напрямів процесу інформатизації сучасного суспільства є інформатизація процесу освіти, що виявляється у системі методів, процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збору, оброблення, зберігання, поширення і використання інформації в інтересах її споживачів. Мета
інформатизації полягає в глобальній інтенсифікації інтелектуальної діяльності за рахунок використання сучасних інформаційних технологій.
Доцільність використання інформаційних технологій у навчально-виховному процесі ПТНЗ полягає в тому, що дозволяє педагогу надавати можливість: раціонально організувати пізнавальну діяльність учнів у ході навчального процесу; зробити навчання ефективним, залучаючи всі види чуттєвого сприйняття учнів у мультимедійний контекст, озброюючи інтелект новим концептуальним інструментарієм; побудувати відкриту систему освіти, що забезпечить кожному
індивіду власну траєкторію навчання; залучити в процес активного навчання категорії дітей, яка відрізняються здібностями і стилем навчання; використовувати специфічні властивості комп’ютера, що дозволить індивідуалізувати навчальний процес і звернутися до принципово нових пізнавальних засобів;
інтенсифікувати всі рівні навчально-виховного процесу.
Нині вже не можна уявити собі навчальний процес без застосування комп’ютера. Це можна пояснити наступними основними обставинами:
Комп’ютер надає учню можливість стати комп’ютерно грамотною людиною, а без цього сьогодні практично неможливо бути конкурентоспроможним на ринку праці.

97
Активне використання комп’ютера при вивченні будь-якої навчальної дисципліни робить його потужним засобом
індивідуалізації навчального процесу і основним чинником істотного підвищення його ефективності.
Приєднання комп’ютера до глобальних інформаційних комп'ютерних мереж відкриває його користувачам шлях до знань і досвіду всього людства, що в умовах глобалізації слугує найважливішим чинником успішності людини.
Принципово нові можливості для навчально-пізнавальної діяльності учня створює навіть просте використання електронних версій підручників, навчальних посібників, текстів лекцій, оскільки він може користуватися ними у будь-який зручний для нього час, самостійно дозувати досліджуваний матеріал.
Саме застосування комп’ютерної техніки та інформаційних технологій в навчальному процесі створили передумови для появи і широкого розвитку принципово нової педагогічної технології та нової форми організації навчального процесу – дистанційного навчання [1].
Основна освітня цінність інформаційних технологій полягає у тому, що вона дозволяє створити яскраве мультисенсорне
інтерактивне середовище навчання з необмеженими потенційними можливостями, які знаходяться у розпорядженні педагога і учня. На відміну від звичайних технічних засобів навчання, інформаційні технології дозволяють не тільки надавати учню велику кількість знань, але і розвинути інтелектуальні, творчі їх здібності, вміння самостійно здобувати нові знання, працювати з різноманітними джерелами інформації.
Одним з головних завдань, що постають перед адміністрацією
Білозерського професійного гірничого ліцею є впровадження в навчальний процес поряд з традиційними технологіями навчання сучасних ІКТ Організована превентивна загальнопедагогічна і методична підготовка викладачів до використання сучасними
інформаційними і телекомунікаційними технологіями з урахуванням специфіки різних навчальних дисциплін, створене системне
інформаційно-технічне середовище, що стимулює впровадження викладачами сучасних інформаційних технологій. Використання викладачами ІКТ, а особливо мультимедійних можливостей комп’ютера, дозволяє розвивати інтерес до предмету, сприяє наочному уявленню досліджуваних явищ, роблять спілкування з учнем більш наочним, змістовним, індивідуальним, діяльним.
Виконана величезна робота по створенню електронних бібліотек, які є невід’ємними складовими елементами системи ПТО, оскільки її розвиток неможливий без надійного інформаційного фундаменту у вигляді електронних ресурсів освітньої спрямованості
[2, c. 55].
Навчання сучасним інформаційним технологіям учнів і

98 викладачів неможливо також без застосування сучасного обладнання, у першу чергу, комп’ютерного класу в ПТНЗ. На жаль, для багатьох під рівнем комп’ютеризації, автоматизації навчального закладу вбачається лише кількість комп’ютерів, а хотілося говорити про якість навчального процесу. Адже головне не зробити комп’ютерний клас, а навчити учнів, підняти продуктивність праці педагога.
Сьогодні нікого не здивувати наявністю смартфонів, планшетів та ноутбуків у наших учнів, а чи сприяє ефективності освіти повсюдно «розлитий» у навчальному закладі безкоштовний Wi-Fi? Чи допоможе він навчальному процесу? Вважаємо, що так, адже вільний доступ до мережі Інтернет дасть навчальним закладам можливість на повну потужність використовувати методи інтерактивного навчання.
До речі, під час іспитів безкоштовний Wi-Fi у навчальних закладах цілком може забезпечувати доступ тільки на внутрішні ресурси, не випускаючи користувачів до Інтернету для пошуку відповідей на складні запитання викладачів.
Інтернет-технології дозволяють активно розвивати такі методи в
інноваційній освіті як комп’ютерні конференції, завдяки яким усі учасники обмінюються письмовими повідомленнями, створюються освітні ресурси, як в синхронному, так і в асинхронному режимі, що має велику дидактичну цінність для навчання.
Комп’ютерні системи контролю якості знань є ефективним засобом індивідуалізації навчання учнів ПТНЗ, сприяють формуванню
їх ініціативності та активізації діяльності, допомагають організувати навчальну роботу протягом семестру. Використання комп’ютерного тестування дозволяє також встановити безперервний зворотний зв’язок, що інформує викладача про стан знань кожного учня, про труднощі, що виникають у процесі навчання, про рівень засвоєння знань, а це сприяє поліпшенню управління процесом навчання і підвищення якості знань у ПТНЗ.
Комп’ютерні та комунікаційні технології – цілком очевидні прояви інформаційної революції. Тому зрозумілий той інтерес до них, який виявляють педагоги, намагаючись знайти оптимальні шляхи адаптації навчального закладу до сучасного світу. Сучасний педагог просто зобов’язаний вміти працювати з сучасними засобами навчання, щоб забезпечити одне з найголовніших прав учнів – право на якісну освіту.
Список використаних джерел:
1. [Електронний ресурс]

Режим доступу: http://festival.1september.ru/articles/534736/
2. Новіков С. П. Застосування нових інформаційних технологій в освітньому процесі. / С. П. Новіков // Педагогіка. – 2003. – № 9. –
С. 53


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал