Науково-методичне



Pdf просмотр
Сторінка7/14
Дата конвертації07.06.2017
Розмір5.01 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   14
Список використаних джерел:
1. Биков В. Ю. Теоретико-методологічні засади створення і розвитку сучасних засобів та е-технологій навчання // Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні 1992 – 2002. Збірник наукових праць до 10 – річчя АПН України / Академія педагогічних наук України. – Частина – 2. – Харків: “ОВС”, 2002. – С. 182–199.
2. Сисоєва С. О. Педагогічні технології в сучасному освітньому просторі // Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні 1992
– 2002. Збірник наукових праць до 10 – річчя АПН України / Академія педагогічних наук України. – Частина – 2. – Харків: “ОВС”, 2002. –
С. 311–324.
3. Роберт И. В. Теория и методика информатизации образования
(психолого-педагогический и технологический аспекты). 3-е издание.
– М.: ИИО РАО, 2010. – 356 с.
4. Триус Ю. В. Компютерно орієнтовані методичні системи навчання математики: монографія / Ю. В. Тріус. – Черкаси: Брама-
Україна, – 2005. – 400 с.
5. Гуржій А. М.
Інформатизації
і комп’ютеризації загальноосвітніх навчальних закладів України – 20 років /
А. М. Гуржій, В. Ю. Биков, В. В. Гапон, М. Я. Плескач // Комп’ютер у школі та сім’ї. – № 5. – 2005. – C. 3–11.
6. Жалдак М. І. Двадцять років становлення і розвитку методичної системи навчання інформатики в школі та педагогічному університеті / М. І. Жалдак, Н. В. Морзе, Ю. С. Рамський // Комп’ютер у школі та сім’ї. – № 5. – 2005. – С. 12–19.
НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ
ДИСТАНЦІЙОГО НАВЧАННЯ
Андрій Селецький,
науковий співробітник лабораторії дистанційного професійного навчання
Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник
Проблеми дистанційної освіти і навчання, отримавши методологічне і теоретичне обґрунтування останньої чверті минулого століття разом із розвитком IT-технологій, досі не полишають кола наукових інтересів фахівців і практичних педагогів.
За словами сучасних дослідників, серед факторів, які спричинили появу наприкінці XX ст. актуальних форм дистанційної освіти, можна виокремити визначальні: глобалізація, підвищення динаміки соціально-економічного розвитку суспільства, поява нових потреб тих, хто навчаються, розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, їх всебічне впровадження практично в усі сфери

68 життєдіяльності людини, необхідність їхнього широкого застосування в освітній практиці як засобу навчання і предмета вивчення.
Чинне Положення про дистанційне навчання 2013 р., що увібрало зміни двох наступних років, визначає дистанційне навчання як «індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та
інформаційно-комунікаційних технологій».
А. Хуторський вважає, що дистанційне навчання – це навчання за допомогою засобів телекомунікацій, при якому суб’єкти навчання
(студенти, педагоги, т’ютори), маючи просторову або часову віддаленість, здійснюють загальний навчальний процес, спрямований на створення ними зовнішніх навчальних продуктів і відповідних внутрішніх змін (збільшень) суб’єктів навчання.
Дистанційне навчання

це нова форма навчання, дещо відмінна від звичних форм очного або заочного навчання. – стверджує знана дослідниця зазначених проблем Є. Полат. Вона передбачає інші засоби, методи, організаційні форми навчання, іншу форму взаємодії вчителя і учнів, учнів між собою. Разом з тим, як будь-яка форма навчання, будь-яка система навчання вона має однаковий компонентний склад: цілі, обумовлені соціальним замовленням для всіх форм навчання; зміст, також багато в чому визначений діючими програмами для конкретного типу навчального закладу; методи; організаційні форми; засоби навчання. Останні три компоненти в дистанційній формі навчання обумовлені специфікою використовуваної технологічної основи, наприклад, інтернет- технологіями або іншими засобами, які передбачають інтерактивність.
Відкидаючи намагання ввести поняття дистантної або дистанційній педагогіки (А. Хуторський), Є. Полат радить розглядати дистанційне навчання як нову форму навчання і, відповідно, до дистанційної освіти (як результат, так і процес, систему) і як нову форму освіти. Разом з тим дослідниця наголошує, що ця нова форма навчання не може бути абсолютно автономною системою.
Дистанційне навчання будується відповідно до тих самих цілей, що і очне навчання (якщо воно будується за відповідними програмами освіти), того ж змісту. Але форма подачі матеріалу, форма взаємодії вчителя і учнів і учнів між собою мають бути іншими. Дидактичні принципи організації дистанційного навчання в своїй основі
(принципи науковості, системності і систематичності, активності, принципи розвиваючого навчання, наочності, диференціації та
індивідуалізації навчання тощо) також повинні бути тими ж, але реалізуються вони специфічними способами, також зумовленими специфікою нової форми навчання, можливостями інформаційного

69 середовища Інтернет, його послугами.
Ґрунтовне визначення дистанційного навчання пропонує визначний вітчизняний дослідник цього явища В. Биков. Дистанційне навчання, стверджує він, є формою організації і реалізації навчально- виховного процесу, за якою його учасники (об’єкт і суб’єкт навчання) здійснюють навчальну взаємодію принципово й переважно екстериторіально (на відстані, яка не дозволяє і не передбачає безпосередню навчальну взаємодію учасників віч-на-віч, коли учасники територіально перебувають за межами можливої безпосередньої навчальної взаємодії і коли у процесі навчання їхня особиста присутність у певних навчальних приміщеннях навчального закладу не є обов’язковою).
Залежно від характеру організації навчальних комунікацій між учасниками навчально-виховного процесу та організаторами освіти і способу побудови комунікаційного каналу навчального середовища
(транспортної системи доставки навчальних об’єктів) сучасна педагогічна наука розрізнює традиційне дистанційне навчання (заочна форма навчання) і електронне дистанційне навчання.
При традиційному дистанційному навчанні учасники і організатори навчального процесу здійснюють взаємодію переважно асинхронно у часі, використовуючи найменш сучасні форми комунікації (системи поштового, телефонного, телеграфного зв’язку), або найбільш поширені і нескладні форми електронного та мобільного спілкування.
Електронне дистанційне навчання є різновидом дистанційної форми, за яким учасники і організатори навчального процесу здійснюють, переважно, індивідуалізовану взаємодію як асинхронно, так і синхронізовано у часі, переважно і принципово використовуючи як засіб обміну інформацією новітні електронні системи доставки засобів навчання, будь-яких інформаційних об’єктів та інших
інтерактивних продуктів IT-технологій і медіа навчальних засобів, які у прогресуючій кількості пропонують комп’ютерні мережі.
Найвідчутніші перешкоди у запровадженні систем електронного дистанційного навчання як відповідної вимогам часу форми навчання в Україні, на думку сучасних експертів, знаходяться не стільки у площині системотехнічного забезпечення, скільки у сферах організаційно-управлінській, фінансовій, нормативно-правовій та психолого-педагогічній. Поряд із необхідністю збалансованого вирішення кожної з цих проблем, найбільш складними та невизначеними цього часу вважаються питання дидактичного та методичного наповнення веб-ресурсів, а також організаційно-правова легітимізація електронного дистанційного навчання як рівноправної форми отримання освіти в сучасних умовах суспільного розвитку.



70
МОДЕЛЬ КЕРУВАННЯ ВИЩИМ ПРОФЕСІЙНИМ
НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ
Олександр Гуменний, доцент кафедри СПтаІТО
Національного університету біоресурсів та природокористування України, м.Київ
Утвердження України в європейському та світовому просторі є комплексним довготривалим процесом, який без розбудови національної освіти неможливий, оскільки будь-яка її складова потребує нових підходів до підвищення ролі інтелектуального капіталу, соціальних і гуманітарних чинників економічного прогресу, пріоритетності підготовки висококваліфікованих фахівців, у тому числі у сфері вищої освіти. Вищі професійні навчальні заклади
(ВПНЗ) оснащуються комп’ютерами, медіатеки поповнилися цифровими освітніми ресурсами, почали широко підтримуватися викладацькі ініціативи, спрямовані на активне впровадження ІКТ в освітню практику. Через що на часі актуальною є інформатизація навчального закладу і створення моделі автоматизації його керування.
У процесі інформатизації необхідно провести аналіз впливів
інформаційних технологій на процеси, які відбуваються у ВПНЗ: зміст освіти і виховання, діяльність педагогічних та допоміжних кадрів, вирішення фінансово-господарських питань, що також визначають систему орієнтирів і точок зростання освітньої системи в цілому і, відповідно, окреслити та реалізувати основі моделі для підвищення ефективної діяльності освітньої установи. Адже інтерактивні комп’ютерні мережі ростуть за експоненціальним законом, створюючи нові форми і канали комунікації, формуючи життя і водночас модифікуючись.
У силу цієї обставини, необхідно організувати корпоративне
інформаційне середовище (КІС) освітнього закладу, тобто середовище, в якому буде протікати освітній процес.
Для побудови моделі керування ВПНЗ) в інформаційному середовищі існують різні підходи, а саме:
-
класичний підхід М. Вебера; у моделюванні навчального закладу Вебер розглядає сім атрибутів бюрократії: правила, спеціалізацію, систему відбору за оцінками, ієрархію, роздільну власність, знеособлення та облік. Ідея бюрократії Вебера в тому, що саме така має бути ідеальна форма організації, оскільки вона приводить до стабільного, рентабельного надання освітніх послуг;
-
ринковий підхід Т. Веблена, який розглядає моделювання вищого навчального закладу як корпорації з ринковим підходом.
Ринковий підхід визначає тип організації, що функціонує як ринок, тобто орієнтованої на зовнішнє, а не на внутрішнє оточення. На

71 відміну від ієрархії, ринок працює, використовуючи механізми ринкової економіки, перш за все, монетарний обмін. Головний акцент ринку – налаштування на операції (обмін, продажу, контракти) з
іншими клієнтами для конкурентної переваги. Прибутковість, підсумкові результати є головними установками бізнесу такої організації. Стрижневою метою організацій ринкового типу є конкурентоспроможність і продуктивність. Головна турбота – виконання поставленого завдання;
-
ліберальний
підхід Т. Парсона;
Парсон розглядає навчальний заклад з позиції соціальної системи, а саме: вільне колегіальне співтовариство учених.
У наведених підходах ВПНЗ визначається як складна,
ієрархічно керована організація, органічно пов’язана із внутрішнім соціумом, і має значну самостійність у виборі змісту й технології діяльності, виконуючи в ньому визначену низку функцій.
Задача розроблення ефективної інформаційно-аналітичної системи управління вищим професійним навчальним закладом є однією з найбільш актуальних задач загальної проблеми
інформатизації освіти.
Шуканою конкурентною перевагою на ринку освітніх послуг може стати системне застосування інформаційних технологій на всіх рівнях управління освітньою установою, об'єднаних в єдине
інформаційне середовище.
Під моделлю управління ВПНЗ будемо розуміти теоретично вибудувану цілісну сукупність уявлень про те, як виглядає і як повинна виглядати система управління, як вона впливає і як має впливати на об'єкт управління, як адаптується і як має адаптуватися до змін у зовнішньому середовищі, щоб керована організація могла домагатися поставлених цілей, стабільно розвиватися і забезпечувати свою життєздатність.
Побудувати модель управління вищим професійним навчальним закладом – означає імітувати об’єкт зазначеного процесу шляхом створення схематичних аналогів, у яких відтворюються мета, структура, принципи, умови, параметри його функціонування як системи.
Розглянемо модель впливу інформаційних технологій на процес управління вищим навчальним закладом (рис.1).

72

Рис.1. Модель управління ВНЗ на основі інформаційних технологій
У центрі схеми знаходиться спрощена процесна модель ВПНЗ.
Вхідними даними для процесу освітньої діяльності є: вимоги споживачів до статусу навчального закладу, вартість навчання, імідж,
інфраструктура, кваліфікація професорсько-викладацького складу, територіальне положення, забезпечення базою практики та стажування, подальше працевлаштування випускників, адаптивність
ВНЗ до зовнішніх і внутрішніх змін, до напрямів підготовки, до змісту навчальних програм, науково-дослідної діяльності тощо. Ресурсами, необхідними для реалізації освітнього процесу, є професорсько- викладацький персонал (ПВП), матеріально-технічна база (МТБ), програмне, інформаційне та фінансове забезпечення. Основним результатом освітньої діяльності є компетентний випускник з підтверджуючим його кваліфікацію дипломом.
ЕЛЕКТРОННО-ОСВІТНІ РЕСУРСИ – ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ
СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ
Ірина Смирнова,
докторант Інституту професійно-технічної освіти
НАПН України
Проблеми впровадження електронно-освітніх ресурсів (далі
ЕОР) у навчально-виховний процес навчальних закладівУкраїни всіх ступенів і рівнів акредитації відображені в роботах А. М. Гуржія,
М. І. Жалдака,
Ю. О. Жука,
Р. С. Гуревича,
М. М. Козяра,
В. М. Кухаренка, Є. І. Машбиця, В. М. Монахова, В. П. Сергієнка,
О. В. Співаковського, О. М. Спіріна, І. О. Теплицького, С. П. Ткаченко
Ю. В. Триуса, А. В. Хуторського. Практичне використання в освіті мережі Internet, соціальних й хмарних сервісів досліджують
Н. Р. Балик,
В. Ю. Биков,
А. П. Забарна,
І. О. Захарова,
Л. А. Карташова, А. М. Коломієць, В. В. Лапінський, Н. В. Морзе,

73
Є. С. Полат, Є. Д. Патаракін, Тім О’Рейлі. При розробленні ЕОР можуть бути використані будь-які довільні інструментальні програмно-технічні та апаратні засоби за умов дотримання вимог щодо створення і використання об’єктів саме авторського права і суміжних прав, які обов’язково регулюються Законом України «Про авторське право і суміжні права» та іншими законодавчими актами
України.. Під електронно-освітніми ресурсами розуміємо навчальні, наукові, інформаційні, довідкові матеріали та засоби, розроблені в електронній формі та представлені на сучасних носіях будь-якого типу або розміщені у різнорангових комп’ютерних мережах, які відтворюються суто за допомогою електронних цифрових технічних засобів і необхідні для ефективної організації навчально-виховного процесу, в частині, що стосується його наповнення якісними навчально-методичними матеріалами.
У процесі дисертаційного дослідження нами апробовані таки сучасні ЕОР як: електронне видання (подане у форматах pdf, doc, jpg та ін.), в якому, в основному, відтворено відповідне друковане видання; електронні демонстраційні матеріали – електронні матеріали (презентації, схеми, відео- й аудіозаписи та ін.), призначені для супроводу навчального
(навчально-виховного) процесу;
комп'ютерний тест – стандартизовані завдання, представлені в електронній формі; електронний довідник – ресурс, що містить короткі відомості наукового, виробничого або прикладного характеру, розташовані в певному порядку; електронна бібліотека об'єктів – ресурс, в якому передбачено можливості для створення, пошуку і використання
інформації;
електронний
навчально-методичний
комплекс – це комплекс компонентів освітнього спрямування, який підтримує проведення більшості видів занять і включає: анотацію; навчальну програму дисципліни (курсу, предмету); електронні
методичні матеріали – це видання, що містять матеріали щодо методики викладання і вивчення навчальної дисципліни (навчального предмету, розділу, модуля, частини); виконання практичних і лабораторних робіт; виконання завдань; розв’язування задач, виконання курсових і дипломних робіт; проведення науково- дослідних робіт; організації і проведення ділових ігор тощо .
Усі вищезазначені
ЕОР
можливо розробити в будь-якому навчальному закладі України, організувавши проектні групи, до яких доцільно включити викладачів інформатики та комп’ютерних технологій, методистів, студентів. Наголосимо, що електронним
освітнім
ресурсом
є електронне видання, що містить систематизований матеріал за відповідною науково-практичною областю знань та забезпечує творче і активне оволодіння знаннями, уміннями і навичками при вивченні цієї області.
ЕОР
повинен відрізнятися високим рівнем виконання і художнього оздоблення, повнотою інформації, якістю методичного інструментарію та

74 технічного виконання, а саме використанням гіпермедіа та мультимедіа технологій, наочністю, логічністю, інтерактивністю і послідовністю викладу. Вважаємо, що електронні освітні ресурси, саме як контент
інформаційно-освітнього середовища, перетворюються на визначальний чинник розвитку сучасної системи навчання, а застосовування інформаційних технологій стає істотною умовою трансформації педагогічної діяльності, яка включає пізнавальний, конструктивний, організаторський та комунікативний компоненти [3]. Доступ до ЕОР має визначатися освітньою програмою того, хто навчається, його академічними результатами, відповідними календарними планами та іншими документами. Робота сучасного викладача має забезпечувати індивідуальний підхід до учнів, відповідно до якого викладач навчального закладу може розробити для кожного учня окремі індивідуальні завдання (ІНДЗ) щодо підготовки до роботи з ЕОР, які забезпечують педагогічний контроль і виміри. На цьому ж етапі викладач визначає точний час, що відводиться на виконання завдань, і початок їхньої роботи з підсистемою контролю знань [
2
]. Враховуючи, що якість електронно- освітніх ресурсів має відповідати потребам сучасного навчання, в закладах освіти необхідно проводити заходи, спрямовані на ознайомлення викладачів зі спеціальними дидактичними вимогами, якими обумовлено застосування електронно-освітніх ресурсів у навчанні. Це можуть бути семінари та майстер-класи, де вчителі досліджують вимоги до використання інформаційних технологій у навчально-виховному процесі: психолого-педагогічні, технічні, дизайно-ергономічні, здоров’язберігаючої тощо. Програми подібних заходів мають враховувати різний рівень підготовленості як педагогів так й адміністративної складової навчального закладу до реалізації методичних основ розробки електронних освітніх ресурсів.
Список використаних джерел:
1.
Гуржій А. М. Електронні освітні ресурси як основа сучасного навчального середовища загальноосвітніх навчальних закладів/ А. М. Гуржій, В. В. Лапінський // Інформаційні технології в освіті: Зб. наук. праць. – Вип. 15. – Херсон: ХДУ. – 2013. – С. 3–5.
2.
Карташова Л. А. Інформаційні технології – в навчання!
:особистий сайт Л. Карташової [Електронний ресурс] / Електронний освітній ресурс (ЕОР) [укл. Л. А. Карташова]. – 2008–2011 рр. –
Режим доступу: http://lkartashova.at.ua. (дата звернення: 11.02.2015)
3.
Лапінський В. В. Принцип наочності і створення електронних засобів навчального призначення / В. В. Лапінський :
[Електронний ресурс]:
Режим доступу: http://narodnaosvita.kiev.ua/Narodna_osvita/vupysku/9/statti/lapinskiy.htm
4.
Положення про електронні освітні ресурси /Наказ
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 01.10.2012 №

75 1060
[Електронний ресурс]

Режим доступу:
/http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1695-12/
ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
МАЙБУТНІХ СЛЮСАРІВ З РЕМОНТУ АВТОМОБІЛІВ
ЗАСОБАМИ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Андрій Кононенко, молодший науковий співробітник лабораторії електронних навчальних ресурсів
Інституту професійно-технічної освіти НАПН України
Входження України до європейського освітнього простору змінює роль професійно-технічної освіти, що у свою чергу призводить до необхідності її модернізації. Конкуренція на ринку праці потребує якісної професійної підготовки майбутніх робітників, упровадження
інноваційно-освітніх технологій, пошуку оптимальних засобів досягнення кінцевої мети навчання. Особливої уваги заслуговує автомобільна промисловість і автосервіс, тому що ці галузі є найбільш привабливими для економічного потенціалу нашої держави. Як свідчать дані Урядового порталу, автомобільним транспортом перевозиться близько 85 % пасажирів та 25 % вантажів від загальної кількості перевезень усіма видами транспорту України [
1
].
Наголосимо, що на сьогоднішній день значно підвищились вимоги до професійної підготовки майбутніх слюсарів з ремонту автомобілів; їх підготовка у професійно-технічних навчальних закладах є не тільки процесом оволодіння кожною окремою загальнотехнічною та фаховою дисципліною при реалізації навчально-виховного процесу ПТНЗ, а й створення наукового базису отриманих знань, що є важливою передумовою вирішення складних виробничих завдань сучасної української освіти. Нормативно-правова база Міністерства освіти і науки України визнає саме впровадження нових інформаційних технологій основним видом активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів ПТНЗ й ґрунтовним
інструментом виконання освітніх завдань української держави [
3
].
Методологічне питання організації роботи учнів ПТНЗ з новими
інформаційними технологіями завжди було й лишається важливим для фахової професійної освіти ПТНЗ. Ускладнення вузлів та систем автомобіля, впровадження нових інформаційних технологій в автомобільну галузь потребує робітників з нестандартним мисленням.
Тому перед системою професійно-технічної освіти постають завдання щодо освоєння нових моделей високотехнологічного розвитку транспортної системи. Адже сучасний роботодавець є зацікавленим у фахівцях з професійно значущими знаннями, вміннями та навичками, що зумовлять професійну компетентність і працездатність [
2
, с. 11-
12].

76
Вважаємо, що якість підготовки майбутніх спеціалістів ПТНЗ великою мірою залежить від їх забезпечення навчальною літературою.
Ця проблема є дуже гострою для професії «Слюсар з ремонту автомобілів». За останнє десятиліття бібліотечний фонд підготовки майбутніх фахівців транспортної галузі майже не оновлювався, а наявна література є переважно неактуальною і застарілою.
Враховуючи економічний стан і невисоку платоспроможність ПТНЗ, педагогічно доцільним є перехід до електронної навчальної літератури. Сьогодні практично усі заклади професійної освіти мають доступ до сучасної інформаційної мережі Internet. Більшість учнів звертаються до неї як до єдиного джерела навчальної інформації. А отже, наголосимо, що доступ до цієї мережі необхідно розширювати й наповнювати її навчальним контентом. Тому важливим кроком у професійній підготовці учнів, майбутніх слюсарів з ремонту автомобілів, є створення й використання електронних педагогічних програмних засобів. Зокрема, таким засобом є електронний підручник з будови автомобіля, розроблений в лабораторії електронних навчальних ресурсів на базі Інституту професійно-технічної освіти
НАПН України у співпраці з ДНЗ «Сєверодонецьке вище професійне училище» відповідно до Державного стандарту професійно-технічної освіти з професії «Слюсар з ремонту автомобілів» [
4
]. Електронний підручник виконаний у вигляді електронного носія інформації E-book й розміщений на науковому порталі ПТО (режим доступу: http://mechanic.profua.info)
Структура запропонованого нами сучасного інноваційного електронного підручника включає: теоретичну й практичну частини, блок тестового контролю знань. Будова та зміст підручника уможливлюють його застосування при вивченні та закріпленні нового матеріалу, при повторенні й узагальненні вивченого матеріалу, самостійному вивченні нового матеріалу. А також даний підручник може слугувати як засіб контролю засвоєння знань. Використання електронного підручника з будови автомобіля є прикладом сучасного підходу до навчання, сприяє поєднанню теорії та практики виробничого процесу ПТНЗ, розвиває мислення та активізує навчальну діяльність учнів.
Таким чином, використання сучасних інформаційних технологій в навчальному процесі ПТНЗ сприяє не тільки входженню майбутнього фахівця автосервісу в інформаційне середовище, але й формує та розвиває його професійну компетентність та орієнтує на безперервне навчання.
Використання нами електронно-
інформативного контенту у сукупності з традиційними джерелами
інформації сприяє диференціації при вивченні професійно спрямованого навчального матеріалу та уможливлюють перехід від формування переважно предметного мислення до абстрактного з науково-пошуковими рисами. Це, у свою чергу, призводить до

77 глибшого засвоєння учнями навчального матеріалу, підвищення мотивації до навчальної діяльності та сприяє якісній підготовці майбутніх слюсарів з ремонту автомобілів у ПТНЗ.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   14


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал