Науково-методичне



Pdf просмотр
Сторінка5/14
Дата конвертації07.06.2017
Розмір5.01 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14
Список використаних джерел:
1.
Бороздіна Г. В.
Психологія ділового спілкування: підручник / Г. В. Бороздіна. – 2-ге вид.– М.: ИНФРА-М, 2002.–295 с.
2.
Будіянський М. Ф. Психологія особистості: учбово- методичний посібник / М. Ф. Будіянський. – Одеса : АстроПринт,

46 2006. – 111 с.
3.
Горбатюк Н. А. Основи перукарської справи: підручник /
Н. А. Горбатюк.– К.: Грамота, 2005. – 576 с.
4.
Кришемінська Л. Д. Етика ділових відносин у торгівлі: підручник / Л. Д. Кришемінська. – К.: Вища школа, 1995. – 67 с.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЗІ СКЛАДАННЯ ВЛАСНИХ
РЕЗЮМЕ ТА ПОРТФОЛІО ДЛЯ ПРОХОДЖЕННЯ СПІВБЕСІД
З ПІДПРИЄМСТВАМИ – ЗАМОВНИКАМИ КАДРІВ
Олександр Ткаченко, майстер виробничого навчання
ДНЗ «Київський центр професійно-технічної освіти»
Підготовка кваліфікованого робітника складається з двох важливих елементів, а саме професійно-теоретичної та професійно- практичної підготовки.
Для здобуття учнем професійних компетентностей та розвитку виробничих вмінь й навичок самостійної роботи, необхідною складовою є виробниче навчання та виробнича практика на підприємствах промисловості України.
Учень професійно-технічного навчального закладу має відповідати вимогам державних стандартів на присвоєння йому відповідної кваліфікації. В ході навчання заплановано проведення поетапно-кваліфікаційних атестацій для присвоєння виробничих розрядів, категорій робітника.
Поетапно - кваліфікаційна атестація складається з двох етапів:
Перший етап – проведення кваліфікаційно-пробних робіт в умовах підприємств, відповідно до розробленого майстром виробничого навчання пакету кваліфікаційно-комплексних завдань, які погоджуються з підприємствами замовниками кадрів.
Другий етап – проведення поетапно-кваліфікаційної атестації з професійно-теоретичної підготовки в формі іспиту або виконання учнями кваліфікаційно-комплексного завдання за персональним варіантом.
Після проходження цих етапів учню ПТНЗ присвоюється робітничий розряд або категорія.
Виробниче навчання та виробнича практика на підприємствах відповідної промисловості є важливою складовою професійного зростання майбутнього кваліфікованого робітника. Для цього адміністрація навчального закладу укладає угоди з підприємствами про проходження учнями навчального закладу виробничого навчання та практики, а потім майстер виробничого навчання складає з адміністрацією підприємства акт про обстеження робочих місць для учнів та умов охорони праці й виробничої санітарії.
За сучасних умов підприємства – замовники кадрів є більш вимогливими до рівня знань, умінь та навичок практикантів й

47 майбутніх робітників. У процесі працевлаштування учні навчальних закладів проходять співбесіду з керівництвом підприємства й тільки після цього влаштовуються для проходження виробничого навчання та практики.
Співпрацюючи з підприємствами промисловості міста Києва та
Київської області виникають ситуації, в яких учні не проходять співбесіду з адміністрацією організації, установи або підприємства.
Сьогодні чітким стандартом для проходження співбесіди стало обов’язкове складання резюме. В окремих випадках роботодавці вимагають портфоліо для працевлаштування на роботу.
Враховуючи потреби сьогодення, було розроблено методичні рекомендації для учнів професійно-технічних навчальних закладів зі складання власних резюме та портфоліо для проходження співбесід з підприємствами - замовниками кадрів.
Методичні рекомендації мають три напрями:
1. Алгоритм власного резюме. В процесі складання алгоритму було організовано виготовлення зразків бланків типових резюме підприємств з якими співпрацює навчальний заклад. У хмарних технологіях (GoogleDrive, Dropbox, Яндекс Диск) було створено архів резюме й додатково розробленими зразками заповнених бланків.
Після цього було проведено чисельні заходи з учнями на уроках виробничого навчання для тренування заповнення власних резюме.
Після чого контрольні зразки для перевірки було відправлено до районного центру зайнятості населення та кадрових агенцій.
2. Структура та основні елементи створення персонального портфоліо. Було розроблено зразкове портфоліо кваліфікованого робітника. Учні навчальних груп отримали пропозицію по створенню дослідницьких об’єднань. Після утворення творчо-дослідницьких груп, учні отримали завдання проаналізувати й дослідити зразки портфоліо по різноманітним та спорідненим галузям промисловості міста Києва та Київської області.
Всі учні отримали домашнє завдання: розробити та скласти персональні портфоліо за зразком розробленим майстром виробничого навчання. Наступним етапом реалізації стало проведення училищного фестивалю «Креативне портфоліо» у ДНЗ Київський центр ПТО. За підсумками проведення фестивалю був створений архів кращих портфоліо. Посилання на архів розміщено на сайті навчального закладу для обміну досвідом з іншими педагогічними працівниками системи ПТНЗ.
3. Пам’ятка учням ПТНЗ «Правила та дії поводження при співбесіді з роботодавцем». Співбесіда – це відкритий діалог з потенційним претендентом на вакансію та керівником підприємства.
Учні, які не мають досвіду в таких питаннях, потребують детальної допомоги й підтримки. Ця процедура – невід’ємна складова професійної кар’єри. У співпраці з підприємствами замовниками

48 кадрів розроблена й схвалена типова пам’ятка «Правила та дії поводження при співбесіді з роботодавцем». Наступним кроком впровадження стало проведення тренінгів
із залученням представників підприємств, у яких у вигляді ділової гри проходила пробна співбесіда.
Цей проект є перспективним. Наступним кроком його реалізації й впровадження стане дослідження досвіду інших областей України, найпрогресивніших країн Європейського союзу та провідних транснаціональних корпорацій.
СУПРОВІД ПІДГОТОВКИ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ ДО ВИБОРУ
І РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ КАР

ЄРИ
Олена Доротюк, майстер виробничого навчання
ДНЗ «ВПУ №11 м. Хмельницького»
Сучасному ринку праці потрібні працівники, здатні до швидкого освоєння професії та адаптації до організаційних і технічних нововведень, з позитивним ставленням до своєї професії, що уможливлює максимальну орієнтацію їх на компетентність і професіоналізм у професійній діяльності. Усвідомлений вибір, розробка та реалізація плану кар’єрного розвитку – основні складові формування готовності учнів ПТНЗ до успішної реалізації професійної кар’єри, що виявляється у спроможності свідомо організовувати і регулювати майбутню професійну діяльність.
Готовність учнів ПТНЗ до успішної реалізації професійної кар’єри визначається також наявністю усвідомлення перспективності, яка розкриває мобілізуючу здатність кар’єрних очікувань [3].
Усвідомлені кар’єрні очікування зумовлюють розвиток професіоналізму, забезпечують якість професійної підготовки учнів
ПТНЗ, сприяють успішному подальшому професійному просуванню.
Саме під час професійного навчання учнів ПТНЗ закладаються основи усвідомлення майбутніми фахівцями власних кар’єрних очікувань.
Професійне самовизначення особистості учня ПТНЗ, готовність до реалізації його професійної кар’єри формуються на етапі вступу до професійно-технічного навчального закладу та протягом навчання в ньому. Тому завдання кожного педагога та педагогічного колективу – підготувати випускника ПТНЗ до роботи в умовах реального виробництва, сформувати любов до професії, допомогти у визначенні та реалізації стратегії професійного росту. Вступаючи до ПТНЗ, молоді люди роблять перший у своєму житті вибір напряму професійного шляху. Цей процес – найважливіша складова розвитку особистості і обов'язкова умова її подальшої професіоналізації. При цьому відбувається формування ставлення особистості до себе як до суб'єкта професійної діяльності, а результатом виступає її готовність

49 до професійного самовизначення, тобто визначення варіантів реалізації у певній професійній діяльності в умовах сучасного ринку праці.
В процесі навчання відбувається становлення фахівця як професіонала, що проявляється у професійному розвитку, оволодінні професійною діяльністю, реалізації у професії та досягненні вершин професіоналізму. Готовність до реалізації професійної кар’єри характеризується також наявністю продуктивного творчого мислення, здатністю до розв’язання професійних завдань, самовдосконалення.
Підвищення рівня адаптованості учнів училища до вимог та реалій ринку праці значною мірою впливає на їх реалізацію у професійній сфері.
Сьогоднішні умови професійного самовизначення вимагають від учня ПТНЗ не тільки відмінного оволодіння професією, а передусім, сформованості нових морально-етичних якостей, серед яких найважливішими є інтегрованість і цілісність особистості, ерудованість і здатність до швидкої орієнтації в соціальній ситуації, готовність до переорієнтації.
Опитування учнів ПТНЗ, вступників визначило визначальні мотиви для абітурієнта, чому він прийшов до навчального закладу. На питання «як дізнались про навчальний заклад?» переважна більшість відповіла – «від друзів; від родичів; від викладачів навчального закладу; приїхав на екскурсію; через Інтернет; з оголошень; сам прийшов». На питання «чому обрали професію?», більшість відповіла, що «подобається», інші відповіді – «вона прибуткова; поклик душі; потрібна стипендія; потрібно десь «відсидітись»; потрібна середня освіта; не хочу в армію». На питання «хто вплинув на вибір професії?» найбільше відповідей – «сам прийняв рішення; вплинули друзі, сім’я, обставини». На питання «чи задоволені вибором професії та чи плануєте працювати за професією?» майже всі відповіли «так».
На питання про «визначальний мотив у прийнятті рішення про вибір навчального закладу» відповіді були такими: «прагнення стати спеціалістом; сподобалось; найкращий навчальний заклад; прагнення дорослого життя; переконання друзів; отримання стипендії; життєві обставини; хороші викладачі; легко добратись; не було мотивів.»
Тобто не завжди учень ПТНЗ професійно вмотивований, досить часто педагогам необхідно докладати чимало зусиль, щоб виховати робітника – професіонала, який будуватиме кар’єру на основі обраної професії. Професійному самовизначенню учня ПТНЗ сприяють навчальні предмети
«Техніка пошуку роботи»,
«Основи підприємницької діяльності», «Ділова активність», «Етика ділових відносин у торгівлі», які дають можливість розвитку особистісних якостей учнів, сприяють самопізнанню та досягненню успіху.
Проведення уроків виробничого навчання в умовах виробництва надає можливість учням оволодіти професійними вміннями та

50 навичками, вивчити особливості професії у реальних виробничих умовах, а робота на навчальних робочих місцях в умовах навчально- виробничих дільниць дає змогу взяти безпосередню участь у виготовленні продукції та відчути себе як у ролі «підлеглого» робітника, так і в ролі бригадира, начальника цеху, контролера ВТК.
З метою орієнтації учнівської молоді на самозайнятість у ДНЗ
«ВПУ №11 м. Хмельницького» створено учнівський бізнес-центр, де учні різних професій беруть участь у етапах роботи щодо розробки та втілення бізнес-ідей, виготовлені корисної продукції, її продажах.
Саме у таких
«реальних» умовах формуються навички підприємництва, вміння прийняття рішень, відповідальності за доручену справу, вміння працювати в команді, які так необхідні учням у подальшому. На базі учнівського бізнес-центру проводиться просвітницька робота серед учнів ДНЗ «ВПУ №11 м. Хмельницького» щодо можливості відкриття власної справи та реалізації підприємницьких ідей. Зокрема, семінари проводились фахівцями міського центру зайнятості, приватним підприємцем В. І. Бацуцою,
І. М. Праворським, де фахівці передавали учням власний досвід, відповідали на поставлені запитання.
Підготовка учнів ПТНЗ до вибору і реалізації професійної кар’єри спрямовується на забезпечення взаємозв’язку професійної підготовки з готовністю до професійній діяльності, що виявляється у розвитку особистісних якостей, формуванні потреб, інтересів щодо готовності до професійної діяльності з усвідомленою позицією перспективного працівника. Викладені вище заходи сприяють формуванню психологічної, теоретичної, практичної готовності учнівської молоді до успішної реалізації професійної кар’єри.
Список використаних джерел
1.
Борисюк А. С.
Професійна кар’єра як соціально- психологічний феномен: [етапи, типи проф. кар’єри] / А. С. Борисюк //
Проблеми заг. та пед. психології : зб. наук. пр. Ін-ту психології ім.
Г. С. Костюка АПН України. – К., 2007. – Т. 9, ч. 4. – С. 94-101.
2. Закатнов Д. О. Організаційно-педагогічне забезпечення підготовки учнівської молоді до планування кар’єри / Д. О. Закатнов //
Теорет.-метод. проблеми виховання дітей та учнів. молоді: зб. наук. праць / АПН України, Ін-т проблем виховання [та ін.]. – К., 2007. –
Вип. 10, – кн. 2. – С. 373–380.
3. Профессиональная ориентация как детерминанта карьеры личности: школа профессионального самоопределения: учеб.-метод. пособ. / [Носков В. И., Кальянов А. В., Ефросинина О. В. и др.] ;
Донец. ин-т управления ; под общ. ред. В. И. Носкова. – Донецк :
Норд-Пресс, 2006. – 169 с.



51
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КАР’ЄРНОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-МЕХАНІКІВ
Марина Клименко,
здобувач лабораторії професійної кар’єри
Інституту професійно-технічної освіти НАПН України,
Національний транспортний університет
У сучасному науковому дискурсі розроблено комплекс методологічних підходів, концепцій, сформовано потужний поняттєво-категоріальний апарат, які активно використовують для досліджень професійного, особистісного розвитку працівників і майбутніх фахівців. У працях вітчизняних учених у галузі психології, соціології, педагогіки щодо професійного розвитку особистості найбільш вживаними є терміни «професійне самовизначення» і «професійне становлення». Натомість у зарубіжних розвідках оперують поняттям «career» (кар’єра). У сучасному науковому просторі поняття «кар’єра» осмислюють у кількох світоглядних напрямах як внутрішній розвиток особистості у напрямі зростання трудової майстерності; внутрішню позицію людини в соціумі;
«збалансоване співвідношення, взаємодію процесів внутрішнього розвитку людини і його зовнішнього руху в опануванні простору», тощо.
Формування кар’єрної компетентності – це особливий взаємообумовлений процес цілеспрямованого й організованого оволодіння чітко вираженими якостями, що зумовлюють орієнтування майбутніх інженерів-механіків у можливих напрямах професійної кар’єри, мотивування потреб, спрямованих на подальший професійний розвиток, самоактуалізацію, самоаналіз, які є актуальними для реалізації уявлень про професійний успіх, здійснення успішної професійної діяльності і кар’єри.
За результатами опрацювання наукових джерел виокремлюємо парадигмальні та концептуальні ідеї, що розкривають сутність процесів формування і розвитку професійної
і кар’єрної компетентності у вищих технічних навчальних закладах.
Аксіологічний підхід розглядається в контексті задоволення професійних потреб майбутнього інженера, усвідомлення ним цінностей
(загальнолюдських
і професійної діяльності), формування в нього аксіологічної культури. Акмеологічний підхід спрямовується на дослідження чинників, умов, критеріїв якості професійної підготовки майбутніх інженерів технічного профілю у вищих технічних навчальних закладах, обґрунтування чинників, що мотивують особу на особистісно-професійний розвиток, самовдосконалення. Особистісно-діяльнісний підхід у дослідженні спрямований на аналіз функціонально-компонентного складу

52 професійної інженерної діяльності та виокремлення функцій сучасного інженера з погляду результатів професійної підготовки у вищому технічному навчальному закладі. Синергетичний підхід виступає для майбутнього інженера підґрунтям цілісного сприйняття й усвідомлення світу, формування в нього синергетичних уявлень про відкритість світу, цілісність і взаємопов’язаність людини, природи і суспільства. Системний підхід у дослідженні спрямований на управління педагогічним процесом, який передбачає науково обґрунтований вибір і здійснення найкращого за даних умов варіанта завдань, змісту й технологій навчання
і виховання з позицій критеріїв оптимальності.
Компетентнісний підхід розглядається в дослідженні у площині формування у майбутнього інженера певних компетенцій, що сприяють його швидкій адаптації на ринку праці, успішному розв’язанню життєвих, особистісних, професійних завдань для кар’єрного самовизначення, саморозвитку й самореалізації.
Аналіз досліджень науковцями проблеми кар’єрного саморозвитку особистості, її самореалізації і самоутвердження у психології, філософії та педагогіці професійної освіти, дають конкретизувати такі базові дефініції: o
професійне самовдосконалення – це невід’ємний компонент підготовки фахівців, результат свідомої взаємодії фахівця з конкретним соціальним середовищем, під час якого він реалізує потребу розвитку у себе таких професійно важливих якостей, відповідних знань і вмінь, що сприятимуть успіху у професійній діяльності та життєдіяльності взагалі; o
потенціал
майбутнього
фахівця
технічного
університету – це інтегральна властивість здатності молодої особистості здійснювати предметну діяльність, є результатом природної і соціальної активності, де зовнішнім проявом виступає праця або доцільна діяльність з органічно включеною свідомістю і спілкування, що виявляється у формі пізнавальної та комунікативної діяльності; o
творча самостійність фахівця – це здатність ставити перед собою цілі, знаходити способи й засоби для їхнього досягнення шляхом самоосвіти, самовиховання й самоактуалізації, як передумови формування готовності до професійного самовдосконалення.
Отже, розвиток кар’єрної компетентності майбутнього
інженера-механіка можна розглядати як процес інтеграції особистісного і професійного складників професійного зростання студента вищого технічного навчального закладу від початкового рівня готовності до майбутньої професійної діяльності - до більш високого рівня реалізації відповідних знань і вмінь у професійній

53 діяльності і проектуванні власного кар’єрного розвитку.
Вивчення актуальних уявлень майбутніх інженерів-механіків, що лежать в основі ставлення до професійної кар’єри, дозволило виділити наступні особливості:
- в уявленнях переважної більшості опитуваних поняття
«кар’єра» визнається як цінність, яка займає важливе місце в житті людини; поняття
«професія» визначається як можливість самореалізації і самоствердження для людини; поняття «робота» розуміється як можливість реалізувати професійну кар’єру. В цілому студенти визначають кар’єру, в першу чергу, як засіб поліпшення матеріального становища та можливість для самореалізації і розвитку професіонала;
- в уявленнях майбутніх інженерів-механіків відзначається характерний високий рівень розуміння щодо засобів реалізації професійної кар’єри та умов, в яких можлива її вибудова; визнання головними, визначальними чинниками в реалізації кар’єри особистісні якості фахівця, власна активність; відповідальність за свої дії;
- переважним типом ставлення до професійної кар’єри майбутніх інженерів-механіків є позитивно-активний тип.
Кар’єра інженера відкриває великий діапазон можливостей для прояву творчих здібностей, самореалізації практично за усіма типами кар’єрного розвитку в залежності від особистісних якостей, потреб і уподобань. Головною умовою успішного розвитку кар’єри є формування і розвиток кар’єрної компетентності, тобто здатності людини організовувати і виконувати дії, необхідні для реалізації кар’єри. Тому розвиток кар’єрної компетентності інженера-механіка має здійснюватися з урахуванням сучасних соціально-економічних умов
і тенденцій їх змін, наукових підходів та принципів навчання і виховання.
ПРОФЕСІЙНЕ СТАНОВЛЕННЯ УЧНІВ В УМОВАХ
КУЛЬТУРНО- ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПРОФЕСІЙНО-
ТЕХНІЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
Оксана Циганок,
методист ДПТНЗ «Дніпродзержинський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів»
Розвиток освіти є однією із найскладніших і актуальних проблем сучасного українського державотворення. Та як відомо, без належної освіти держава, народ і культура не мають майбутнього.
Сучасні соціально-політичні й економічні зміни, що відбуваються в Україні викликають необхідність створення сприятливих умов для розвитку та реалізації потенційних можливостей майбутніх фахівців.
Розвиток людини, перетворення її в особистість відбувається під

54 впливом як зовнішніх, так і внутрішніх чинників. Визначальним у першій групі є середовище, що оточує індивіда. Наукове знання, естетичні смаки і тощо не успадковуються біологічно. Люди засвоюють їх від інших шляхом неперервної взаємодії з культурою.
Соціокультурні явища включають три основні компоненти: людей, здатних бути суб’єктами взаємодії; значення, цінності і норми, завдяки яким суб’єкти взаємодіють, усвідомлюючи їх і обмінюючись ними; відкриті дії та матеріальні артефакти, за допомогою яких об’єктивуються і соціалізуються нематеріальні значення, цінності, норми.
Культурно-освітнє середовище ПТНЗ покликане створити відповідні умови для професійного зростання учнів, допомогти їм набути впевненості у правильності власного професійного вибору, сприяти швидкій адаптації в реальних виробничих умовах.
Дослідник В. Ясвін визначає освітнє середовище як певну сукупність об’єктивних зовнішніх факторів необхідних для ефективного функціонування освіти, як систему впливів і умов формування особистості, а також можливостей для її розвитку, які містяться у соціальному і просторово-предметному оточенні [5].
Важливим вважаємо створення атмосфери спільної творчості учнів, педагогів, батьків і науковців, їх глибоке переконання у тому, що справжній розвиток особистості можливий тільки в культурному середовищі. Масова практика засвідчує: навчання і виховання у закладах освіти не набрало необхідного для розвитку особистості культурного спрямування.
Далеко не повною мірою використовуються наявні ресурси культурного середовища з метою культуровідповідного виховання учнів. Особливо це стосується прилучення їх до сучасної культури і не лише в якості споживачів, але й творців нових культурних цінностей. Потрібна нова культурна парадигма освіти, яка, на наш погляд, може бути створена лише на міждисциплінарній основі.
На думку В. Болгаріної цілеспрямована робота по формуванню культури навчального закладу передбачає реалізацію культурологічного підходу до управління навчально-виховним процесом. Культурологічний підхід до навчально-виховного процесу є конкретно-наукова методологія пізнання та перетворення педагогічної реальності, важливий фактор модернізації професійної освіти, ефективний засіб її гуманітаризації та гуманізації [1].
Важливою умовою підвищення ефективності професійної діяльності в мінливих умовах сьогодення є становлення та розвиток особистості фахівця - професіонала як суб’єкта, який активно та творчо працює з оптимальними психологічними витратами, володіє засобами самовираження і саморозвитку в професійній діяльності. Це зумовлює необхідність підвищення якості психологічної підготовки майбутніх фахівців, її орієнтацію на розвиток особистісно-

55 професійних якостей, адекватних вимогам сучасності [2].
На думку М. Карп’юк сучасний кваліфікований робітник для успішної й свідомої професійної реалізації, для утвердження себе в суспільстві, формування власного ціннісно-смислового соціального поля має перебувати у світі самобутніх загальнолюдських цінностей. І тоді ці цінності почнуть функціонувати в реальних життєвих зв’язках суб’єктів професійної діяльності, сприяючи реалізації набутих у процесі навчання соціально-професійних компетентностей [3].
Отже, освіта виступає активним прискорювачем культурних змін перетворень як у суспільному, так житті і в окремій людині.
М. Швецова відзначає, що компонентами освітнього середовища виступають різноманітні й різнорівневі навчальні матеріали, педагогічно організовані так, щоб дозволити тому, що вчиться, «заглиблюватися до сенсу» різних предметних галузей, відкривати для себе зміст теоретичних побудов найбільш значущих мислителів. На думку дослідника, розвиток середовища визначається не тільки наявністю оновленого знання, тобто змісту освіти, але й якісно новим характером досягнення «оновленого» освітнього простору [4].
Зазначимо, що культура і освіта розвивають, формують
індивідуальні здібності особистості, а також її знання, уміння, навички. Такий взаємозв’язок дозволяє нам надалі говорити про розвиток культурно-освітнього середовища у межах професійно- технічного навчального закладу. Адже в процесі навчання не лише засвоюються знання, уміння та навички, але і виховуються певні культурні та моральні якості особистості.
Проаналізувавши певний науковий матеріал, ми прийшли до висновку, що культура і освіта взаємопов’язані між собою загальними функціями – розвивальною, навчальною, виховною. Культурно- освітнє середовище навчального закладу – не лише потужне джерело розвитку особистості, але й основа ціннісної атмосфери, яка панує серед педагогів та учнів.
Враховуючи значущість питання доходимо до висновку, що підвищення культурно-освітньої спрямованості навчально-виховного процесу та культури ПТНЗ – це важливе питання, яке потребує
ґрунтовного дослідження. Таким чином, освітнє середовище такого закладу є, на наш погляд, потужним ресурсом професійного й особистісного самовизначення майбутнього кваліфікованого робітника.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал