Науково-методичне



Pdf просмотр
Сторінка4/14
Дата конвертації07.06.2017
Розмір5.01 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14



35
НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ СУПРОВІД ПІДГОТОВКИ
СУБ’ЄКТІВ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ
ВЗАЄМОДІЇ
Ірина Андрощук, доцент кафедри теорії та методики трудового і професійного навчання
Хмельницького національного університету, кандидат педагогічних наук, доцент
Кардинальні зміни, що відбуваються в освіті висувають високі вимоги до особистісних якостей суб’єктів педагогічного процесу.
Крім високого рівня культури, широкої ерудиції, активності, креативності вони мають уміти в навчально-виховному процесі конструктивно взаємодіяти на суб’єкт-суб’єктній основі. Володіння продуктивними способами педагогічної взаємодії виступає одним з найважливіших педагогічних завдань, напрями вирішення якого необхідно розглядати з позиції науково-методичного супроводу.
У Великому тлумачному словнику сучасної української мови поняття «науково-методичний» тлумачиться як таке, що стосується наукової методики, пов’язане з її створенням і використанням
[1, с. 741], а поняття «супровід» трактується, як явище, яке супроводжує якусь дію [1, с. 1415]. Сутність науково-методичного супроводу, як педагогічної категорії, на думку Л. Лебідь і С. Бєлаш, полягає в забезпеченні професійної педагогічної взаємодії суб’єктів освітньої діяльності, умовами якої є добровільність і партнерство, визначальними ознаками – особистісний і професійний розвиток педагогів,а результатом – нова якість професійної діяльності вчителів, що виявляється у професійній компетентності

2

Нам імпонує думка Г. Данилова, про те,що науково-методичний супровід необхідно розглядати як комплекс взаємопов’язаних цілеспрямованих дій, спрямованих на надання допомоги суб’єктам педагогічного процесу у вирішенні ускладнень, які можуть виникати під час навчально-виховної роботи

3

, а отже й під час педагогічної взаємодії суб’єктів навчального процесу.
Визначальними основами науково-методичного супроводу, на думку Т. Сорочан, є: демократичність – можливість урахування різних підходів, точок зору, колегіальність у прийнятті певного рішення; ситуація вибору – створення декількох варіантів програм, моделей діяльності, технологій, які забезпечують передумови для свідомого вибору; самореалізація – розкриття особистісного потенціалу кожного учасника педагогічного процесу; співтворчість – спільна діяльність суб’єктів, які прагнуть досягти нових кількісних і якісних результатів
[4, с. 35].
Сучасні дослідники проблеми науково-методичного супроводу, зокрема, О. Вінтер, О. Зайченко, Л. Даниленко, С. Литвиненко,

36
Л. Карамушка,
Л. Галіцина,
Н. Островерхова,
М. Певзнер,
В. Снігурова, К. Старченко, В. Пуцов, Б. Гадзецький та інші. відзначають, що науково-методичний супровід педагогічної взаємодії має такі переваги: індивідуалізація та гнучкість; наявність потенціалу
інструментального характеру; врахування динаміки розвитку суб’єктів взаємодії; багатоаспектність взаємодії суб’єктів навчання; використання контролюючих та корекційних процедур; врахування динаміки професійного росту педагога й розвитку учнів та ін.
Таким чином, в науковій літературі науково-методичний супровід трактується як сукупність різноманітних форм, технологій, підходів, процедур, заходів, що забезпечують подолання труднощів під час налагодження педагогічної взаємодії. Враховуючи це, науково- методичний супровід підготовки суб’єктів навчального процесу до педагогічної взаємодії доцільно здійснювати в таких напрямах: активне впровадження в навчально-виховний процес тренінгів та коучингів; впровадження спецкурсу «Педагогічна взаємодія» для учнів та педагогічних працівників; використання проектних та
інформаційно-комунікативних технології навчання.
Такі форми навчання як тренінг та коучинг дозволять залучати суб’єктів педагогічного процесу до педагогічної взаємодії в реальних умовах, формувати вміння діагностувати та долати труднощі, які виникають під час взаємодії.
Впровадження спецкурсу «Педагогічна взаємодія» забезпечить володіння теоретичними засадами організації та здійснення педагогічної взаємодії, які включають сутність, види, методи та прийоми педагогічної взаємодії; особливості та механізми налагодження педагогічної взаємодії; бар’єри та способи їх усунення під час взаємодії і т.д. Важливу роль також відіграють технології навчання, зокрема проектні та інформаційно-комунікативні, які підсилюють потенціал навчально-виховного процесу та демонструють його багатогранність.
Отже, науково-методичний супровід підготовки суб’єктів навчального процесу до педагогічної взаємодії, дозволяє не лише підвищити ефективність навчального процесу, а й сприяє розвитку толерантної, гуманістично спрямованої особистості, яка здатна до емпатії та рефлексії.
Список використаних джерел:
1.
Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ Перун, 2001 – 1719 с.
2.
Данилова Г. С. Методичні служби України: проблеми управління, професійна підготовка // Г. С. Данилова: навч.-метод. посібник. – К. : ІЗМН, 1997.– 256 с.
3.
Лебідь Л. І. Науково-методичний супровід упровадження у навчально-виховний процес авторських програм / Л. І. Лебідь,

37
С. В. Бєлаш // Освіта та розвиток обдарованої особистості. – № 1(8). –
2013. – С. 88–90.
4.
Сорочан Т. Співтворчість – одна з ознак технології науково- методичного супроводу ⁄ Т. Сорочан // Матер. наук.-практ.конф.
«Активізація творчого потенціалу учнівської молоді в контексті глобалізації освіти». –К. – 2012.– С. 34–40.
МЕТОДИЧНИЙ СУПРОВІД ПІДГОТОВКИ УЧНІВСЬКОЇ
МОЛОДІ ДО ВИБОРУ ПРОФЕСІЇ В ПОЗАУРОЧНІЙ
ДІЯЛЬНОСТІ
Ігор Андрощук, доцент кафедри теорії та методики трудового і професійного навчання
Хмельницького національного університету, кандидат педагогічних наук, доцент
Актуальність проблеми підготовки учнівської молоді до вибору професії в позаурочній діяльності зумовлена необхідністю підвищення продуктивності праці; потребою у задоволенні від професійної діяльності; зменшенням витрат на переучування та перекваліфікацію робітників.
Важливим структурним компонентом професійного самовизначення є наявність обґрунтованого уявлення про обрану сферу трудової діяльності та способи оволодіння майбутньою професією, а також перспективи професійного росту.
Вибір професії залежить від багатьох факторів. Зокрема
І. Нечитайло виділив такі фактори: фактор суспільного впливу на мотиви вибору професії, тобто характеристика, що вказує на значення та престиж обраної професії; фактор, що пов’язаний із потребами суспільства у кадрах, із характером вимог професії до особистості учня;фактор особливого характеру: інтереси,схильності, здатності, особистісні якості учня,рівень загальної освіти та готовності до свідомого вибору професії [1].
Підготовка до вибору професії бере свій початок в дитинстві, коли під час різних сюжетно-рольових ігор дитина наче примірює на себе різні професійні ролі і програє їх. Професійні ролі, зазвичай, обираються з врахуванням визначених факторів і ними корегується думка про світ професій. Пізніше, учень ухвалює рішення, яке вплине на все його життя, однак воно не завжди носить свідомий характер.
Для забезпечення свідомого вибору учнівською молоддю майбутньої професії, необхідно її підготувати до самовизначення відповідно до власних інтересів, здібностей, стану здоров’я. Важливу роль при цьому відіграє позаурочна діяльність. Для ефективної реалізації потенціалу позаурочної діяльності у підготовці учнівської молоді до вибору професії необхідно визначити її методичний

38 супровід.
До основних засобів методичного супроводу підготовки учнівської молоді до вибору професії в позаурочній діяльності нами віднесено: інтеграцію в зміст позаурочної діяльності інформації про професії та кваліфікаційні вимоги до представників цих професій; проведення виробничих та профорієнтаційних екскурсій з метою ознайомлення з особливостями різних професій; використання ділових ігор, як форми залучення учнівської молоді до програвання ролей представників різних професій; відтворення алгоритму діяльності представників різних професій під час позаурочних занять.
Одним із засобів методичного супроводу підготовки учнівської молоді до вибору професії в позаурочній діяльності є інтеграція в зміст позаурочної діяльності інформації про професії та кваліфікаційні вимоги до представників цих професій. Інформація про професію має бути введена до навчальних програм окремими розділами, темами, підтемами чи питаннями окремих тем зі всебічним розкриттям умов праці та кваліфікаційних вимог до майбутньої професії. Зокрема, в більшості випадків, при здійсненні профорієнтаційної роботи розкриваються лише позитивні аспекти майбутньої професії (велика заробітна плата, престижність в суспільстві, пільговий вихід на пенсію, легкі умови праці тощо) й приховуються негативні (мала заробітна плата, важкі умови праці, можливість погіршення здоров’я, отримання інвалідності та ін.).
Наступним засобом методичного супроводу є проведення виробничих та профорієнтаційних екскурсій з метою ознайомлення з особливостями різних професій. Саме виробничі та профорієнтаційні екскурсії в реальні умови виробництва після теоретичного введення в професію дозволяють ознайомитись з особливостями професії не з підручників чи слів наставників, а особисто. При виникненні запитань про професію чи виробництво можна одразу отримати відповідь, подискутувати, уточнити певні нюанси.
Використання ділових ігор, як форми залучення учнівської молоді до програвання ролей представників різних професій є дієвим засобом методичного супроводу. Ділові ігри дозволять «програти» створені в навчально-виховному процесі різні виробничі ситуації й допоможуть проявити майбутньому робітнику себе у виробничих відносинах та сприятимуть швидшій інтеграції молодого фахівця в реальні умови виробництва.
Важливим є також відтворення алгоритму діяльності представників різних професій під час позаурочних занять. Під час позаурочних занять учні та вихованці матимуть можливість застосувати наявні знання, уміння та навички в умовах, наближених до виробничих. Позаурочна діяльність може здійснюватись відповідно до навчальних предметів (предметна), ґрунтуватися на знаннях, уміннях та навичках з багатьох навчальних предметів та власному

39 досвіді учнів (позапредметна) й здійснюватися у допрофесійній та професійній підготовці учнів (гуртки-курси). В усіх зазначених напрямах учні відтворюватимуть: повний виробничий процес від задуму до втілення в матеріалі, певні частини виробничого процесу або окрему виробничу операцію. В більшості випадків, позаурочна діяльність дозволяє кожному учаснику виявити себе у всіх формах організації навчальної діяльності.
Таким чином, визначені нами засоби методичного супроводу сприяють ефективному здійсненню підготовки учнівської молоді до вибору професії у позаурочній діяльності.
Список використаних джерел:
1. Нечитайло И. И. Профессиональная консультація : метод. рекомендации / И. И. Нечитайло. – Одесса: ОНМЦОКИТ, 2003. – 52 с.
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННОГО
ПОРТФОЛІО УЧНІВ ЯК ЗАСОБУ ЇХ ПІДГОТОВКИ ДО
ВИБОРУ Й РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ КАР’ЄРИ
Микола Іващенко, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та менеджменту освіти
Глухівського НПУ ім. О.Довженка;
Тетяна Бикова,
викладач спецдисциплін професійно-педагогічного коледжу
Глухівського НПУ ім. О.Довженка
Поширення інформаційних і нових педагогічних технологій в освіті зумовили необхідність стимулювання учнівської молоді до творчої самоосвітньої діяльності з метою вибору та реалізації майбутньої професійної кар’єри. У зв’язку з цим актуалізується використання портфоліо як потужного засобу самоорганізації, самодіагностики особистості у напрямі вибору, планування та розвитку професійної кар’єри.
Перші спроби обґрунтувати використання портфоліо як технологію здійснено на початку 80-х років ХХ століття в США. В
90-х роках розпочинається історія розробки електронних портоліо та
їх використання в освіті. На сьогодні технологія портфоліо широко розповсюджена і є загальноприйнятою у Великій Британії, США,
Канаді, Японії. Проблемі створення та використання портфоліо присвячені наукові праці Л. Абрутин, С. Браун, Ю. Божко, В. Бублик,
М. Глибовець,
Ш. Деніельсон,
В. Денькович,
Дж. Іттельсон,
Дж. Лоренцо, Л. Панченко, Є. Полат,О. Смолянінова, В. Спандел,
І. Фільота інших.

40
У загальному розумінні портфоліо – це впорядкований та спеціально оформлений набір досягнень особистості у будь-якій сфері діяльності. У межах розгляду проблематики нашого дослідження – це колекція, зібрання фактів про індивідуальну роботу, яка може слугувати доказом здатності до навчання власника, показником його/її досягнень у навчанні (можливо, навіть і не освітніх, а побутових), відображає розумове зростання та поточні здібності автора, здатність власника організовувати цю колекцію виконаних робіт [2]. Якщо портфоліо створено за допомогою засобів
інформаційно- комунікаційних технологій, складається з текстових, графічних чи мультимедійних елементів, збережене на електронних носіях або розміщене у веб-середовищі (на сайті, у блозі), його називають електронним портфоліо (e-folio). Електронне портфоліо крім презентаційної функції дозволяє реалізовувати функції адміністрування (керування, організації роботи, контролю, права перегляду)та зворотного зв’язку.
Враховуючи мету створення портфоліо, спосіб представлення
інформації, характер репрезентованих матеріалів, можна виокремити значну кількість різновидів портфоліо [3]. Однак у межах нашого дослідження найбільш важливим є проблемно-дослідницьке, рефлексивне портфоліо, яке містить матеріали щодо самооцінки досягнення цілей, особливостей перебігу та якості результатів своєї навчальної проблемно-дослідницької роботи; аналізу особливостей роботи з різними джерелами інформації; відчуттів, роздумів, вражень тощо. Особливого значення набуває електронне портфоліо учнів на етапі профільного навчання. За цих умов портфоліо дозволяє підтримувати мотивацію учнів до вивчення профільних дисциплін; стимулювати активність, самостійність учнів, доповнюючи освітні можливості можливостями самонавчання; розвивати навички рефлексивно-оцінювальної та самооцінювальної діяльності; формувати вміння навчатися (визначати мету, планувати та організовувати власну освітню діяльність); сприяти індивідуалізації та особистісної орієнтації освітнього процесу; створювати передумови для успішної соціалізації учнівської молоді.
З метою планування та розвитку професійної кар’єри, до учнівського портфоліо слід додавати портфель індивідуальних освітніх досягнень (документи, що засвідчують результати освітньої діяльності: табелі успішності, грамоти, подяки, похвальні листи, сертифікати, атестат тощо), портфель робіт (творчі, проектні, дослідницькі роботи, результати навчальної та творчої активності – участь у конференціях, конкурсах, елективних курсах, спортивні та художні досягнення); портфель відгуків – оцінювання, аналіз та визначення напрямів власної навчальної та позанавчальної діяльності, відгуки вчителів, батьків, однокласників щодо результатів та перспективних напрямів діяльності учня тощо. Безумовно, портфоліо

41 доцільно використовувати у процесі визначення рейтингу учнів. Воно наочно відображає здібності та нахили учнів під час вибору навчальних закладів для подальшого навчання.
Крім того, створення електронного портфоліо вимагає наявності в учнів комп’ютерної грамотності та інформаційної компетентності.
Для створення якісних електронних портфоліо можуть бути використані такі програми для створення презентацій (Microsoft
PowerPoint, Prezi тощо) та сучасні платформи: ePortfolio
(http://eportfolio.org) – система авторського створення електронних навчальних портфоліо з онлайн-забезпеченням;
BlackboardPortfolioPlatform (http://blackboard.com) – комерційний програмний продукт, розроблений для доповнення середовищ курсів
BlackboardandWeb-CT; Moofolio – модуль Moodle (http://moodle.org) – продукт з відкритим кодом; ILIAS (http://www.ilias.de) – система керування навчальним процесом з відкритим кодом, створена для розробки і реалізації програмних систем підтримки веб-орієнтованого дистанційного навчання;
Mahara
(http://mahara.org)
– повнофункціональний веб-додаток для побудови електронних портфоліо, підтримуваний системою Moodle; Sway (https://sway.com) – продукт для швидкого створення професійних інтерактивних звітів, презентацій, портфоліо та обміну ними.
Список використаних джерел
1.
Електронні портфоліо:стан справ таперспективи розвитку /
Ю. Божко, В. Бублик, М. Глибовець, О. Корень//Наукові праці ЧДУ
ім. Петра Могили:Миколаїв, серія: Комп'ютерні технології. –Вип. 130,
Т. 143 – С. 104–110.
2.
Фільо І. Є. Технологія Е-портфоліо в професійній підготовці
інженерних фахівців / І. Є. Фільо // Теорія та методика електронного навчання: зб. наук. праць. – Кривий Ріг: Видавничий відділ НметАУ,
2011. – Вип. 11. – 409 с.
ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК
СТАНОВЛЕННЯ ФАХІВЦЯ
Наталія Сиско,
зав. відділу підвищення кваліфікації та дослідно-експериментальної роботи
Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області, кандидат психологічних наук

Професійна діяльність – одна з найважливіших сфер людського життя. Саме в ній людина проявляє та розкриває свої особистісні якості, здібності і таланти та само реалізується у професійній сфері.
Наукові дослідження вчених і щоденна педагогічна практика

42 свідчать, що за умови правильного вибору професії та спеціальності, які відповідають інтересам, нахилам і здібностям особистості, її трудова діяльність стає джерелом радості, творчого натхнення та передумовою успішної життєвої кар’єри.
Теоретичні аспекти проблеми самовизначення аналізуються в працях багатьох науковців, зокрема: Б. Г. Ананьєва, Н. А. Бердяєва,
Л. І. Божович,
Д. О. Закатнова,
І. А. Зязюна,
Е. О. Клімова,
Л. Б. Лук’янової, Н. Г. Ничкало, В. Ф. Орлова, А. В. Петровського,
Е. О. Помиткіна, Н. С. Пряжнікова, В. О. Радкевич, В. В. Рибалки,
С. Л. Рубінштейна, А. Маслоу, Д. Б. Ельконіна.
Як багатоплановий і досить рухливий процес, професійне становлення особистості проходить у своєму розвитку чотири основні стадії: формування професійних намірів; професійне навчання; професійна адаптація; часткова чи повна реалізація особистості у професійній праці [1].
Основою професійного самовизначення особи є самопізнання та об’єктивна самооцінка індивідуальних особливостей, зіставлення своїх професійно важливих якостей і можливостей з вимогами, необхідними для набуття конкретних професій та кон’юктурою ринку праці.
У наш час проблема вибору професії значно ускладнилась. По- перше, розширився діапазон вибору. По-друге, зазнають змін характер
і зміст праці у межах як нових, так і старих професій. По-третє, ускладнюється структура особистості, мотиви вибору професії, потреби і запити молодої людини, яка вступає в самостійне трудове життя.
Тому юній особистості при виборі професії потрібно діяти свідомо з урахуванням реальних можливостей, особистих і суспільних
інтересів. Кожна професія, якщо тільки підходити до неї з любов’ю і знанням справи, містить у собі невичерпні можливості до творчості.
Обираючи професію, учень повинен не тільки ознайомитись з
інформацією про світ професій і визначити сферу діяльності, яка його цікавить; але й складаючи самого себе, скласти уявлення про свої
інтереси, здібності, нахили;тощо; з’ясувати чи користується обрана професія попитом на ринку праці; спроектувати власну професійну кар’єру.
У 28 закладах професійно-технічної освіти Хмельниччини здійснюється професійне навчання зі 102 сучасних робітничих професій.
Практичні психологи закладів профтехосвіти використовують в роботі з учнями такі форми профорієнтаційної роботи як професійна інформація, професійна консультація, професійний добір, професійний відбір та професійна адаптація.
Науково-методичний центр професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у
Хмельницькій області з метою надання методичної допомоги та

43 здійснення методичного супроводу професійної орієнтації учнівської молоді створив
інформаційний портал
«Профтехосвіта
Хмельниччини» http://profosvitakm.at.ua/ [2] і «Профорієнтаційний портал професійної освіти Хмельниччини» http://hmptoterminal.at.ua/
[3].
На порталі розміщено корисну інформацію для абітурієнтів: класифікатор професій ДК 003:2010; перелік активно діючих підприємств і організацій Хмельницької області; банк професій, з яких ведеться підготовка у регіоні; професіокарти і психограми професій, які дозволяють вступникам ознайомитись з вимогами професій та співставити з ними власні індивідуально-психологічні особливості; а також адреси сайтів ПТНЗ області та інше.
Створені нами сучасні інформаційні ресурси надають реальну допомогу у професійній орієнтації.
Інформаційний та профорієнтаційний портали користується попитом у учнівської молоді, про що свідчить чисельність відвідувачів.
Таким чином, результативність у проведенні профорієнтаційної роботи досягається за умови системної взаємодії ринку праці, ринку освітніх послуг та безпосередньої участі у цьому процесі учнів, батьків, педагогічних колективів ПТНЗ, їх співпраці з соціальніми партнерами, роботодавцями. Системна профорієнтаційна робота із залученням роботодавців є найбільш дієвими засобом запобігання молодіжному безробіттю та формування в учнівської молоді мотивації до праці, усвідомленого вибору професій, потрібних регіональному ринку праці.
Список використаних джерел:
1.
Каспрік Н. М. Система профорієнтаційної роботи в закладах профтехосвіти: Методичний посібник. – Хмельницький,
2006. – 58 с.
2.
Інформаційний портал «Профтехосвіта Хмельниччини» http://profosvitakm.at.ua/
3.
«Профорієнтаційний портал професійної освіти
Хмельниччини» http://hmptoterminal.at.ua/



44
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД У ПІДГОТОВЦІ
МАЙБУТНІХ ПРАЦІВНИКІВ СФЕРИ ПОСЛУГ У ДНЗ
«ПОДІЛЬСЬКИЙ ЦЕНТР ПТО»
Олена Рущак,
викладач професійної етики, практичний психолог
ДНЗ «Подільський центр ПТО»
У сучасних умовах реформування економіки, становлення нових економічних відносин в Україні значно розширюється коло вимог, що висуваються до учнівської молоді, зокрема, майбутніх працівників сфери послуг. Саме працівник сфери послуг є яскравим виразником суспільної психології та моралі. Від сформованості або, навпаки, не достатньої сформованості у працівника основ професійної моральної поведінки залежить успіх його професійної кар'єри. Тому виникає необхідність формування нового покоління спеціалістів, здатних дотримуватися вимог професійного етикету, що є загальноприйнятим у цивілізованому світі[3].
Вибір майбутньої професії – це відповідальний крок кожної молодої людини. Щоб він не був помилковим, у ДНЗ «Подільський центр ПТО» абітурієнти мають змогу пройти психологічне тестування щодо професійного вибору своєї майбутньої професії й отримати кваліфіковані поради психолога та досвідчених педагогів [2].
Для формування в учнів свідомого та відповідального ставлення до вибору майбутньої професії у Центрі вивчається предметний курс
«Професійна етика та культура спілкування», у якому висвітлюються умови і фактори забезпечення майбутніми працівниками сфери послуг високої культури обслуговування населення, а також особливості професійної діяльності та специфіка професійних стосунків у роботі з людьми, тощо[1]. Особлива увага у цьому курсі приділена питанням взаємовідносин працівників сфери послуг із замовниками, а також безпосередньо між працівниками.
Професійна діяльність, об’єктом якої виступають люди, утворює складну систему моральних стосунків. Для успішної професійної діяльності дуже важливими є такі якості працівника як стійкий гарний настрій у процесі роботи з людьми, потреба в спілкуванні, здатність розуміти наміри, думки, настрої людей, вміння швидко розбиратись у взаєминах людей, вміння знаходити спільну мову з різними людьми
[4]. Також необхідно навчитися встановлювати і підтримувати контакт із людьми, розуміти психологічні особливості особистості.
Для успішної реалізації професійної кар’єри необхідне поєднання високої кваліфікації спеціаліста з глибокою усвідомленістю свого морального обов’язку перед людьми. Культуру поведінки, культуру спілкування людина не отримує в спадок, її треба опанувати. Працівник сфери послуг – професія особлива. Йому

45 доводиться постійно спілкуватися із замовниками, виявляючи при цьому такт та витримку. Виховання культури починається із накопичення звичок гуманного ставлення до людей. Формування таких звичок необхідно проводити щоденно, починаючи з побажання доброго ранку своїм близьким, друзям, одногрупникам[1].
Знання психологічних закономірностей трудової діяльності людини є важливою умовою реалізації професійної кар’єри. Вивчення особистості допомагає з’ясувати причини поведінки та вчинків людей.
Знання з цих питань допоможуть розв’язати проблеми виявлення можливостей людини, її сил на користь суспільства. Якщо учнівська молодь не тільки зацікавиться своєю обраною професією, а й виконуватимете її із натхненням, у майбутньому їм забезпечені радість від праці, можливість стати справжнім спеціалістом своєї справи. Тож перше завдання педагога – досягти того, щоб майбутня професія зацікавила учнівську молодь. Саме з цією метою на уроках з професійної етики використовується міні-курс «Пізнай себе», що супроводжується психологічними тестами.
Процес тестування дуже важливий для молоді, так як він дає можливість реалізувати потреби порівняння себе з іншими, в першу чергу зі своїми однолітками. Тестування дозволяє зробити аналіз найбільш головних рис характеру, визначити особливості особистості, дає достатній матеріал для мислення й дискусій. Зацікавленість власною особою – важлива особливість учнівської молоді. Активний процес самопізнання породжує у молоді гостру потребу отримати відповіді на такі важливі питання: хто я? як знайти своє місце у житті? як покращити свої стосунки з однолітками і дорослими? як виявити і реалізувати свої здібності?[2].
Ми всі живемо серед людей і волею обставин повинні розуміти та враховувати психологію людини, свої індивідуальні особливості психіки і особистості. Підростаюча молодь повинна зрозуміти, що ми всі, в тій чи інший мірі, психологи. А також, що їх життєва психологія
і світосприйняття тільки виграє й збагатиться, якщо його доповнювати науковими психологічними знаннями. Багатьом молодим людям важко зрозуміти, чого вони хочуть, що вміють оточуючи їх люди, як орієнтуватися в особливостях особистості, мотивах поведінки, характеру й темпераменту.
Можливо, що ця спроба допомогти молоді у пізнанні цінностей людського життя й у відкритті самого себе, зіграє певну роль в становленні особистості та реалізації професійної кар'єри.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал