Науково-методичне



Pdf просмотр
Сторінка14/14
Дата конвертації07.06.2017
Розмір5.01 Kb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14
Список використаних джерел:
1. Бойко Н. І. Організація самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів в умовах застосування інформаційно- комунікаційних технологій: автореф. дис. канд.. пед.. наук:
13.00.04 / Н.І.Бойко. – Київ: Національний педагогічний університет
імені М.П.Драгоманова, 2008. – 24 с.
2. Середа В. Ю. Роль модульного навчання в організації самостійної роботи студентів з вищої математики / В.Ю. Середа
// Проблеми вищої школи: науково-методичний збірник, вип.. 81. – К.:
Вища школа, 1994. – С. 29–32.
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ДО ПРОФЕСІЙНОГО
САМОВДОСКОНАЛЕННЯ МАЙБУТНІХ МАЙСТРІВ
ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ В УМОВАХ ОСВІТНЬОГО
СЕРЕДОВИЩА ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕДЖУ
Зоя Туряниця, викладач спецдисциплін Професійно-педагогічного коледжу
Глухівського національного педагогічного університету
імені Олександра Довженка
Аналіз наукових досліджень у галузі педагогіки, психології, філософії, соціології, культурології, екології свідчить про те, що середовище визнається одним з провідних факторів розвитку особистості. Ідеї розвитку людини в певному соціокультурному освітньому середовищі докладно розробляються як у зарубіжній психології (К. Левін, К. Роджерс, Е. Фромм, К. Юнг та інші), так і в дослідженнях вітчизняних педагогів та психологів (Г. Ковальов,

142
А. Петровський, В. Рубцов, Б. Ельконін, В. Ясвін та ін.).
Єдиної думки з питання трактування поняття освітнього середовища серед учених поки-що не склалось. Проте в більшості сучасних досліджень (С. Тарасов, В. Панов, В. Ясвин, Т. Осипова та
ін.) освітнє середовище трактується з позиції взаємодії особистості з навколишнім середовищем, яке подане сукупністю різних умов:
– «сукупність соціальних, культурних, психолого-педагогічних умов, у результаті взаємодії яких з індивідом відбувається становлення особистості» [1, с. 4];
– «педагогічно організована система умов, впливів і можливостей для задоволення ієрархічного комплексу потреб особистості і трансформації цих потреб у життєві цінності, що забезпечує активну позицію учнів у освітньому процесі, обумовлює їх особистісний розвиток і саморозвиток» [2, с. 41];
– «система впливів і умов формування особистості за заданим зразком, а також можливостей для її розвитку, які знаходяться в соціальному і просторово-предметному оточенні» [3, с. 28];
– «система впливів і умов, які створюють можливість для розкриття інтересів і здібностей, творчого потенціалу, які забезпечують задоволення потреб учнів, використання освітніх технологій у відповідності до їх вікових особливостей» [4, с. 85].
Формування особистісної сфери майбутнього майстра виробничого навчання ПТНЗ аграрного профілю здійснюється під впливом специфічного професійного освітнього середовища, в яке він потрапляє, навчаючись у професйно-педагогічному коледжі.
На нашу думку, важливими характеристиками освітнього середовища професійно-педагогічного коледжу, зорієнтованого на формування готовності до професійного самовдосконалення у майбутніх майстрів виробничого навчання ПТНЗ аграрного профілю,
є інтегративність, варіативність та діалогічність.
Інтегративність відображає взаємозв’язок суб’єктів освітнього процесу (педагогів і студентів), різних умов (просторово-часових, психолого-педагогічних, соціально-педагогічних та дидактичних).
Варіативність освітнього середовища означає можливість внесення змін до його складу, пошук і визначення оптимальних поєднань різних умов для забезпечення повноцінного розвитку готовності до професійного самовдосконалення та реалізації їх здібностей і можливостей. Діалогічність – якість освітнього середовища, що характеризується взаємодією всіх суб’єктів освітнього процесу. Від активності й можливостей студента залежить те, як він сприйме можливості освітнього середовища і в якій мірі зможе впливати на них. Діалогізація педагогічного процесу спирається на суб’єкт- суб’єктну основу, співпраця, співтворчість суб’єктів освіти як єдності виховання й навчання, у яких домінує рівноцінний обмін особистісними смислами та досвідом.

143
Враховуючи вищесказане, ми при визначенні освітнього середовища формування готовності до професійного самовдосконалення в майбутніх майстрів виробничого навчання
ПТНЗ аграрного профілю розглядатимемо дане поняття як сукупність умов, впливів і можливостей, що створюють перспективу для розкриття інтересів і здібностей студентів та забезпечують їх активну позицію в освітньому процесі, їх особистісний розвиток і саморозвиток. Таке освітнє середовище дозволяє ефективно формувати готовність до професійного самовдосконалення у майбутніх майстрів виробничого навчання ПТНЗ аграрного профілю.
Список використаних джерел:
1.
Тарасов С. В.
Образовательная среда и развитие школьника / С. В. Тарасов. – СПб. : ЛОИРО, 2003. – 139 с.
2.
Панов В. И. Одаренные дети : выявление-обучение- развитие / В. И. Панов // Педагогика. – 2001. – №4. – С. 30–44.
3.
Ясвин В. А. Тренинг педагогического взаимодействия в творческой образовательной среде / В. А. Ясвин ; под ред.
В. И. Панова. – М. : Молодая гвардия, 1997. – 176 с.
4.
Осипова Т. А. Социально-личностное самоопределение учащихся в условиях художественно-эстетической среды : дис. канд. пед. наук : 13.00.01 / Осипова Татьяна Анатольевна – Тюмень, 2006. –
188 с.
ПЕРЕВАГИ ВИКОРИСТАННЯ ДОПОВНЕНОЇ РЕАЛЬНОСТІ
ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-
ПЕДАГОГІВ
Борис Шевель,
доцент кафедри педагогіки і методики технологічної освіти
Глухівського національного педагогічного університету
імені Олександра Довженка, кандидат педагогічних наук, доцент
Використання засобів наочності у вищій школі є невід’ємною складовою підготовки майбутніх фахівців взагалі та інженерно- педагогічних зокрема. Адже студентам легше зрозуміти матеріал, визначити яким чином працює той чи інший механізм якщо вони не тільки будуть законспектовувати інформацію про нього, але й матимуть змогу бачити його наочне зображення.
Саме тому на всіх етапах навчання викладачі намагаються використовувати якомога більше плакатів, схем, зображень, макетів та працюючих механізмів щоб допомогти студентам розібратися в їх будові та принципу дії. Наразі, з активним розвитком інформаційно- комунікаційних технологій (ІКТ) їх використання в системі вищої педагогічної освіти набуло широкого характеру. Адже можливості, які

144 в них закладені значно перевищують за потенціалом класичні засоби наочності.
Безумовною позитивною стороною використання засобів ІКТ є
їх гнучкість та доступність, адже зараз майже у кожного студента та викладача є персональний комп’ютер чи ноутбук за допомогою яких вони мають можливість впроваджувати вже розроблені програмні засоби або проектувати власні.
Серед великої кількості засобів ІКТ варто виділити доповнену реальність. Дана технологія ще не отримала поширення в системі освіти, однак має ряд значних переваг. Першою з яких є доступність, навіть більша, порівняно зі звичайними засобами ІКТ, адже для їх застосування користувачу необхідно мати персональний комп’ютер або ноутбук. Технологія ж доповненої реальності доступна студентам на звичайних смартфонах чи планшетах.
Другою перевагою є індивідуальність – кожен користувач має змогу індивідуально вивчати модель чи механізм, повертаючи або збільшуючи його в залежності від власного бажання. Чого, наприклад, не можливо досягнути, на лекції, якщо лектор використовує проектор чи будь-який інший засіб наочності.
Третьою перевагою є простота використання – не потрібно проходити якісь курси чи відповідну підготовку. Достатньо лише встановити відповідне програмне забезпечення, яке в переважній більшості має інтуїтивний інтерфейс.
Останньою перевагою впровадження технологій доповненої реальності, на нашу думку, є підвищення мотивації студентів до навчання, яке виникає в результаті використання сучасних «гаджетів».
Таким чином технологія доповненої реальності має суттєві перспективи розвитку і, в майбутньому, на нашу думку,займе важливе місце в системі вищої педагогічної освіти.
Список використаних джерел:
1. Грицан П. А. Перспективи і сучасне використання технології доповненої реальності/П. А. Грицан // Міжвузівський збірник
«Комп’ютерно-інтегровані технології:освіта, наука,виробництво». –
Випуск № 6. – Луцьк: ЛНТУ, 2011. – С. 87–76.



145
ПІДГОТОВКА ТА СТВОРЕННЯ САЙТУ ЯК ПЕРЕДУМОВА
РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧА ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ПТНЗ
Іван Голуб, викладач іноземної мови
Навчально-наукового центру професійно-технічної освіти
НАПН України
Сучасний вчитель має завжди перебувати у творчому пошуку, відкривати нове для себе та своїх учнів. С. У. Гончаренко з цього приводу писав: «Будь-який сучасний педагог, безпосередньо або опосередковано, бере участь в експериментах.
Об’єктом експериментальної діяльності завжди є учні. Творити, шукати, експериментувати, постійно оновлювати зміст і методи роботи з формування особистості учня є тепер не лише правом, але й обов’язком учителів» [1].
Дослідно-пошукова експериментальна робота має стати невід’ємною частиною діяльності викладача іноземної мови у ПТНЗ.
Одним із різновидів такої роботи є створення персонального сайту.
Персональний сайт педагогічного працівника визначається як освітній інформаційний ресурс, що має індивідуальну адресу, представляє собою сукупність web-сторінок із спільним дизайном, які навігаційно та фізично знаходяться на одному сервері та містять
інформацію про різні аспекти професійної діяльності педагогічного працівника [2].
Робота над створенням персонального сайту викладача ПТНЗ сприяє активному процесу його самоосвіти та саморозвитку, набуттю нового досвіду, підвищенню рівня володіння сучасними засобами
інформаційно-комунікативних технологій, модернізації навчально- виховного процесу [3]. Це динамічний feedback-процес, який передбачає постійну взаємодію між викладачем, учнями, їх батьками і колегами.
Під час роботи над сайтом педагог має справу з великими обсягами різноманітної інформації, зокрема й іноземною мовою.
Пошук, аналіз та обробка цієї інформації активізує аналітичне мислення викладача. Персональний сайт – це результат його
інформаційно-аналітичної діяльності,а набутий у процесі цієї роботи досвід сприяє розвитку інформаційно-аналітичної компетентності педагога.
Інформаційно-аналітичну діяльність викладача іноземної мови
ПТНЗ розглядаємо як взаємодію і взаємовплив мотивації, практичного
інтелекту, інтелектуальних здібностей, життєвого, професійного та власне педагогічного досвіду, мудрості педагогічного працівника,

146
інтуїції, творчості і його саморефлексії у процесі роботи з
інформацією [4].
Це складова його професійно-педагогічної компетентності, яка включає інформаційно-аналітичні знання, навички, вміння, здібності, професійні якості, особистий досвід у сфері пошуку, оцінювання, використання, збереження, аналізу, оформлення і передачі інформації, яка може бути представлена за допомогою персонального сайту [4; 5].
Перше знайомство учня із сайтом викладача – це важливий елемент навчально-виховного процесу. Як писав І. А. Зязюн: «Перші хвилини твого спілкування з учнями мають стати вирішальними у формуванні їхнього позитивного ставлення до тебе на рівні почуття прекрасного й піднесеного, з перших хвилин ти мусиш захопити, заполонити школярів розповіддю...» [6].
Отже, підготовка та створення персонального сайту викладачем сприяє розвитку його інформаційно-аналітичної компетентності, яка є невід’ємною частиною професійно-педагогічної діяльності.
Список використаних джерел:
1. Гончаренко С. У. Педагогічні дослідження. Методологічні поради молодим науковцям. – Київ-Вінниця: ТОВ фірма “Планер”,
2010 – 308 с.
2. Івашньова С. В.
Формування структури
і контенту персонального сайту педагогічного працівника. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.sworld.com.ua/konfer27/77.pdf
3. Майборода Л. А.
Методичні підходи до створення персональних сайтів педагогами професійного навчання ПТНЗ Вісник професійно-технічної освіти Вінниччини (8). стор. 15-22, 2015 /
[Електронний ресурс].

Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/11170 4. Розвиток
інформаційно-аналітичної компетентності педагогічних працівників ПТНЗ: теорія і практика. Монографія /
В. В. Ягупов,
Н. О. Величко,
І. В. Гириловська,
А. Г. Гуралюк,
Д. О. Закатнов, Л. А. Майборода, В. В. Паржницький, за. наук. ред.
В. В. Ягупова: ТОВ «НВП Поліграфсервіс», 2014. – 176 с. –
[Електронний ресурс].

Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/7932 5. Свистун В. І. Інформаційно-аналітична діяльність керівників професійно-технічних навчальних закладів
/
В. І. Свистун,
В. В. Ягупов. – Edukacja – technika – informatyka, 1 (11). – С. 147–152,
2015.
/
[Електронний ресурс].

Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/10424
Педагогічна майстерність: Хрестоматія: Навч.посіб. / Упоряд.:
І. А. Зязюн, Н. Г. Базилевич, Т. Г. Дмитренко та ін.; За ред.
І. А. Зязюна. – К.: СПД Богданова А.М., 2008. – 462 с.



147
ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІНО-АНАЛІТИЧНОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ В МАЙБУТНІХ ВИКЛАДЧІВ
ЕКОНОМІКИ (НА ПРИКЛАДІ УНІВЕРСИТЕТУ МАНГАЙМУ)
Оксана Мельник, аспірант ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. В.Гетьмана»
На сьогодні Україна та Німеччина − найбільші європейські держави, однак, вони мають суттєві відмінності в економічній, політичній, культурній, освітній сферах. У цьому порівнянні
Німеччина має певні переваги, які варто дослідити та, адаптувавши
їх, реалізувати у нас, ефективно розкрити її потенціал.
З метою запозичення позитивного досвіду у професійній підготовці майбутніх викладачів економічних дисциплін нами для аналізу було обрано університет Мангайму. Відповідно до визначення
Є. Л. Алфеєва, інформаційно-аналітична компетентність – це вимоги, які характеризують здатність і готовність тих, хто навчається, до роботи у відповідних предметних галузях
[2]
. О. В. Назначило надає визначення аналітично-інформаційної компетентності викладача як
інтегративної характеристики особистості, яка відображає його готовність і здатність ефективно здійснювати пошук, збір, аналіз, обробку інформації, продуктивно використовувати її в процесі розв’язання професійних завдань
[3, с. 43]
. Дослідження навчальних програм, кількості й співвідношення аудиторно-практичних занять, технологій та форм організації навчального процесу цього університету дозволяє виявити засоби і методи формування
інформаційно-аналітичної компетентності майбутніх викладачів економіки в університеті Мангайм.
Цей університет пропонує отримати ступінь магістра з
«Економічної педагогіки». Метою навчання за цією спеціальністю є засвоєння фундаментальних знань: студенти вивчають економічні явища та вирішують економічні проблеми як на прикладі окремого підприємства, так і держав, доповнюючи власні знання темами з комерційного права і економічної інформатики. Характерною особливістю навчальної програми за спеціальністю «Економічна педагогіка» є те, що студенти не лише поглиблено розвивають фахові економічні компетенції, але й одночасно опановують уміння аналізувати та проектувати навчальне середовище в компаніях, професійних школах, навчальних закладах безперервної освіти і підготовки кадрів. Ця професійно диференційована навчальна програма доповнюється курсами так званого «набору інструментів для вчених», на яких студенти вчаться планувати, проводити та оцінювати наукові дослідження.
Особливий акцент у навчальній програмі зосереджений на сприянні розвитку особистості студентів набути ключові компетенції.
При цьому виробнича та шкільна практика інтегровані в навчання.

148
Особливістю цієї програми в університеті Мангайм є великий вибір предметів другої спеціальності.
Організація навчання в університеті побудована таким чином, щоб поєднувати набуття фундаментальних теоретичних знань з розширенням практичних навичок. Лекції та семінари доповнюються широким спектром навчальних т’ютор-занять, семінарів та коучингу, які, забезпечують сприятливі умови для розвитку умінь і поглиблення знань. Для того, щоб сприяти набуттю комунікативних і соціальних навичок, курси включають командні форми роботи, а також презентації, відгуки щодо результатів роботи. Зворотний зв’язок щодо продуктивності студентів, а також коучинг виступають невід’ємним частинами навчання.
Навчальна програма «Економічна педагогіка» включає наступні специфічні цілі навчання:
1. Студенти здатні розуміти наукові звіти, вміють користуватись науковими методами, планувати наукові проекти.
2. Студенти усвідомлюють когнітивні теорії навчання, поєднують теоретичні принципи з практичними організаційними елементами навчального середовища.
3. Студенти здатні організувати ефективне навчальне середовище для набуття комерційної фахової компетенції.
4. Студенти вирішують наукові питання економічно- професійного навчального середовища [1].
Як очевидно з аналізу навчальної програми і навчальних цілей, головний акцент покладений на розвиток методичних і педагогічних знань, умінь і навичок. Це зумовлено тим, що навчання здійснюється за послідовною організаційною моделлю, яка з’явилась після впровадження Болонської декларації. При більш детальному аналізі ми бачимо що в досягнені вищезазначених навчальних цілей гарантується формування інформаційно-аналітичною компетентності.
Список використаних джерел
1.
Modulkatalog
Master of
Science
(M.Sc.)
«Wirtschaftspädagogik» der Universität Mannheim [Електронний ресурс].

Режим доступу: http://www.bwl.uni- mannheim.de/de/studium/master_studiengaenge/mmm/modulkatalog/.
2.
Алфеева Е. Л. Cтруктурирование ключевых компетенций для подготовки студентов к информационно-аналитической деятельности / Е. Л. Алфеева, М. В. Алфеева // Инновационные информационно-педагогические технологии в системе
ИТ- образования (2010 г.): материалы I Междунар. интернет-конф.:
[Электронный ресурс].

Режим доступу: http://window.edu.ru/catalog/pdf2txt/304/75304/56014 3.
Петренко Л. М. Теорія і практика розвитку iнформаційно- аналітичної компетентності керівників професійно-технічних навчальних закладів.
Монографія
/
Л. М. Петренко.

Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2013. – 456 с.

149
Наукове видання

НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ
ОСВІТИ І НАВЧАННЯ

МАТЕРІАЛИ
ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ
Том ІI
Відповідальні за випуск – Тетяна Герлянд, Наталя Кулалаєва
Літературний редактор – Лідія Гуменна
Технічний редактор – Антон Мищишен
Дизайн обкладинки – Людмила Майборода
Відповідальний за друк – Марк Шимановський

Підписано до друку 12.04.2016 р. Формат 60х84/16
Ум. друк. арк. – 13,6. Обл. вид. арк. – 13,1
Наклад 100 прим.
Папір Lazer Copy
Друк дуплікатор
Гарнітура Times New Roman
Замовлення № 1-2016

Видавець і виготовлювач:
Інститут професійно-технічної освіти
НАПН України
Надруковано на власному обладнанні м. Київ, пров. Віто-Литовський, 98-а тел/факс (044) 259-45-53, 252-71-75
E-mail: ipto_info@ukr.net
Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до державного реєстру видавців, виготовників і розповсюджувачів видавничої продукції
Серія ДК, № 3805 від 21.06.2010 р.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал