Науково-методичне



Pdf просмотр
Сторінка1/14
Дата конвертації07.06.2017
Розмір5.01 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ




НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ
ОСВІТИ І НАВЧАННЯ



МАТЕРІАЛИ
ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ
КОНФЕРЕНЦІЇ



Том IІ




Київ – 2016


2
УДК 377.091
ББК 74.56
Н 34
Рекомендовано Вченою радою
Інституту професійно-технічної освіти НАПН України
(протокол № 3 від 28 березня 2016 року)

Рецензенти:
Романова Ганна Миколаївна, заступник директора з наукової роботи ІПТО НАПН України, доктор педагогічних наук, професор;
Пуховська Людмила Прокопівна, головний науковий співробітник лабораторії зарубіжних систем професійної освіти і навчання ІПТО НАПН України, доктор педагогічних наук, професор

Н 34
Науково-методичне забезпечення професійної освіти
і навчання: матеріали Всеукраїнської науково- практичної конференції (м. Київ, 7, 19 квітня 2016 р.),
Т. ІІ. / Інститут професійно-технічної освіти НАПН
України / за заг. ред. В. О. Радкевич. – К. : ІПТО
НАПН України, 2016. – 149 с.

У матеріалах конференції висвітлено особливості проектування змісту та інноваційних педагогічних технологій професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників, педагогічні засади управління розвитком професійно-технічної освіти в умовах ринкової економіки, зарубіжний і вітчизняний досвід професійного розвитку персоналу підприємств, особливості науково-методичного супроводу підготовки учнівської молоді до вибору й реалізації професійної кар’єри, шляхи розвитку інформаційного освітнього середовища та
інформаційно-аналітичної компетентності педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів.
Збірник адресований науковцям, докторантам, аспірантам, педагогічним працівникам професійно-технічних навчальних закладів
і структурних навчальних підрозділів підприємств.

©
Інститут професійно-технічної освіти НАПН України, 2016



3
ЗМІСТ
РОЗДІЛ IV. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ПРОФЕСІЙНОГО
РОЗВИТКУ
ПЕРСОНАЛУ
ПІДПРИЄМСТВ:
ЗАРУБІЖНИЙ І ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД ........................9
Леонід Герганов
ОСОБЛИВОСТІ
ПІДГОТОВКИ
КВАЛІФІКОВАНИХ
РОБІТНИКІВ НА ВИРОБНИЦТВІ У КРАЇНАХ ЄС ТА ЇХ
ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ В УКРАЇНІ ..........9
Володимир Аніщенко
ОСОБЛИВОСТІ
ПРОФЕСІЙНОЇ
ПІДГОТОВКИ
ВИРОБНИЧОГО ПЕРСОНАЛУ ........................................... 12
Михайло Логінов, Микола Росновський, Євген Єрмоленко
ОСОБЛИВОСТІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ ПЕРСОНАЛУ
ДЛЯ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ УКРАЇНИ .............. 14
Сніжана Леу
ІНІЦІАТИВИ
ТА
ІНСТРУМЕНТИ
ПРОФЕСІЙНОГО
РОЗВИТКУ В КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ......... 18
Оксана Карпенко, Марія Томілова
ОРГАНІЗАЦІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ В ПТНЗ
ЗА ВАУЧЕРАМИ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ .... 20
Валерій Байдулін
ПРОБЛЕМИ
ВПРОВАДЖЕННЯ
ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ
ТЕХНОЛОГІЙ В УКРАЇНІ .................................................. 22
РОЗДІЛ
V.
НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ
СУПРОВІД
ПІДГОТОВКИ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ ДО ВИБОРУ Й
РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ КАР’ЄРИ .......................... 25
Неля Величко
СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ
ЦЕНТРІВ КОНСУЛЬТУВАННЯ З ПРОФЕСІЙНОЇ КАР’ЄРИ
УЧНІВ ПТНЗ ....................................................................... 25
Людмила Злочевська
ІННОВАЦІЙНІ
ПЕДАГОГІЧНІ
ТЕХНОЛОГІЇ
ФОРМУВАННЯ УЯВЛЕНЬ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ ПРО
ПРОФЕСІЙНУ КАР’ЄРУ ..................................................... 28
Світлана Алєксєєва
ОНЛАЙН-КОНСУЛЬТУВАННЯ
З
РОЗВИТКУ
ПРОФЕСІЙНОЇ КАР’ЄРИ: ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ТА
НАПРЯМИ
ТРАНСФОРМАЦІЇ
В
КОНТЕКСТІ
МІЖНАРОДНОГО ДОСВІДУ .............................................. 30
Марк Шимановський
ПІДГОТОВКА
УЧНІВСЬКОЇ
МОЛОДІ
ДО
ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ
В
ПРОЦЕСІ
ДОПРОФЕСІЙНОЇ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ........ 32


4


Ірина Андрощук
НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ
СУПРОВІД
ПІДГОТОВКИ
СУБ’ЄКТІВ
НАВЧАЛЬНОГО
ПРОЦЕСУ
ДО
ПЕДАГОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ............................................. 35
Ігор Андрощук
МЕТОДИЧНИЙ СУПРОВІД ПІДГОТОВКИ УЧНІВСЬКОЇ
МОЛОДІ ДО ВИБОРУ ПРОФЕСІЇ В ПОЗАУРОЧНІЙ
ДІЯЛЬНОСТІ ...................................................................... 37
Микола Іващенко, Тетяна Бикова
ОСОБЛИВОСТІ
ВИКОРИСТАННЯ
ЕЛЕКТРОННОГО
ПОРТФОЛІО УЧНІВ ЯК ЗАСОБУ ЇХ ПІДГОТОВКИ ДО
ВИБОРУ Й РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ КАР’ЄРИ ............ 39
Наталія Сиско
ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК
СТАНОВЛЕННЯ ФАХІВЦЯ ................................................ 41
Олена Рущак
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД У ПІДГОТОВЦІ
МАЙБУТНІХ ПРАЦІВНИКІВ СФЕРИ ПОСЛУГ У ДНЗ
«ПОДІЛЬСЬКИЙ ЦЕНТР ПТО»........................................... 44
Олександр Ткаченко
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЗІ СКЛАДАННЯ ВЛАСНИХ
РЕЗЮМЕ
ТА
ПОРТФОЛІО
ДЛЯ
ПРОХОДЖЕННЯ
СПІВБЕСІД З ПІДПРИЄМСТВАМИ – ЗАМОВНИКАМИ
КАДРІВ ............................................................................... 46
Олена Доротюк
СУПРОВІД ПІДГОТОВКИ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ ДО
ВИБОРУ І РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ КАР

ЄРИ .............. 48
Марина Клименко
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КАР’ЄРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-МЕХАНІКІВ.................................... 51
Оксана Циганок
ПРОФЕСІЙНЕ
СТАНОВЛЕННЯ
УЧНІВ
В
УМОВАХ
КУЛЬТУРНО- ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПРОФЕСІЙНО-
ТЕХНІЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ......................... 53
Галина Воїтелєва
ПІДГОТОВКА УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ ДО СВІДОМОГО
ВИБОРУ
МАЙБУТНЬОЇ
ПРОФЕСІЇ
У
ПРОЦЕСІ
ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ ................................................. 56
Надія Розіна
ФОРМУВАННЯ
СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ
МАЙБУТНІХ
КВАЛІФІКОВАНИХ
РОБІТНИКІВ ...................................................................... 59
Михайло Ткаченко

5
ПІДПРИЄМНИЦЬКА КОМПЕТЕНТНІСТЬ – ВАЖЛИВА
УМОВА ПРОФЕСІЙНОЇ КАР’ЄРИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ
РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА ................................... 61
РОЗДІЛ VI. ІНФОРМАЦІЙНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ
ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ....... 65
Віктор Шевченко
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЗМІСТОВНА МОДЕЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО-
ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПТНЗ .................................. 65
Андрій Селецький
НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ВПРОВАДЖЕННЯ ДИСТАНЦІЙОГО НАВЧАННЯ ............. 67
Олександр Гуменний
МОДЕЛЬ
КЕРУВАННЯ
ВИЩИМ
ПРОФЕСІЙНИМ
НАВЧАЛЬНИМ
ЗАКЛАДОМ
ЗАСОБАМИ
ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ...................................... 70
Ірина Смирнова
ЕЛЕКТРОННО-ОСВІТНІ
РЕСУРСИ

ЯК
ЧИННИК
РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ ................ 72
Андрій Кононенко
ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ
СЛЮСАРІВ З РЕМОНТУ АВТОМОБІЛІВ ЗАСОБАМИ СУЧАСНИХ
ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ........................................... 75
Олена Хоменко
ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ У ФОРМУВАННІ
ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО
КВАЛІФІКОВАНОГО РОБІТНИКА ..................................... 77
Олександр Ігнатенко
МІСЦЕ
ІННОВАЦІЙНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ
(ВЕБІНАРІВ)
У
ПІДВИЩЕННІ ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІВ ....... 79
Ольга Агєєва, Тетяна Бондаренко
ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ ВІЗУАЛЬНОГО
МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ ............. 82
Марина Гінтер, Інна Мартинова
ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ
ЯК
ВАЖЕЛІВ
ЯКІСНОЇ
ПІДГОТОВКИ
ФАХІВЦІВ
МЕТАЛУРГІЙНОЇ ГАЛУЗІ ................................................. 84
Ольга Гермак
НАВЧАЛЬНІ ІННОВАЦІЇ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ
МАЙБУТНІХ
ЕЛЕКТРОМОНТЕРІВ
ЗА
УМОВИ
ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ . 86
Валерій Протопопов
МУЛЬТИМЕДІЙНИЙ
ONLINE-КОМПЛЕКС:
УРОКИ
ПРОФЕСІЙНОГО
НАВЧАННЯ

ЄДИНА
БАЗА
ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ............... 89

6

Алла Статкевич
СТВОРЕННЯ
ІНФОРМАЦІЙНОГО
ОСВІТНЬОГО
СЕРЕДОВИЩА ПТНЗ ......................................................... 91
Володимир Мегем
ФОРМУВАННЯ
ПСИХОСОЦІАЛЬНОГО
КОМПОНЕНТА
ЗДОРОВ’Я УЧНІВ ПТНЗ НА ЗАНЯТТЯХ З ФІЗИЧНОГО
ВИХОВАННЯ ..................................................................... 93
Олексій Штихнов, Володимир Штихнов
ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У
НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ПТНЗ .................... 96
Олена Євтушенко
ВИКОРИСТАННЯ
ІНФОРМАЦІЙНОГО
ПРОСТОРУ
У
ВИХОВАННІ ПОЧУТТЯ ПАТРІОТИЗМУ ПРИ ВИВЧЕННІ
МАТЕМАТИКИ УЧНЯМИ ПТНЗ ........................................ 99
Світлана Сніжинська
ПРОФЕСІЙНА
СПРЯМОВАНІСТЬ
НА
ЗАНЯТТЯХ
З
ФІЗИКИ
ДЛЯ
МАЙБУТНІХ
КВАЛІФІКОВАНИХ
РОБІТНИКІВ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ТА СФЕРИ
ПОБУТУ ........................................................................... 101
Олена Морозова
СТВОРЕННЯ
ІНФОРМАЦІЙНОГО
ОСВІТНЬОГО
СЕРЕДОВИЩА ПТНЗ ....................................................... 102
Альона Зуєва
ЕТАПИ
ПРОЕКТУВАННЯ
ТА
ФУНКЦІОНАЛЬНА
СТРУКТУРА
ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО
СЕРЕДОВИЩА В СИСТЕМІ ПТО ..................................... 104
Марина Дерев’яшкіна
РОЗВИТОК
ТВОРЧИХ
ЗДІБНОСТЕЙ
МАЙБУТНІХ
ВЕРСТАТНИКІВ ШИРОКОГО ПРОФІЛЮ ........................ 108
Лідія Гуменна
ТРАНСПОРТУВАННЯ ТЕСТІВ ІЗ MS WORD У MOODLE
ДЛЯ ЕЛЕКТРОННИХ НАВЧАЛЬНИХ КУРСІВ ................. 110
Олена Чорна
ТВОРЧЕ ВИКОРИСТАННЯ В НАВЧАЛЬНО–ВИХОВНІЙ
ДІЯЛЬНОСТІ
СУЧАСНИХ
ІНФОРМАЦІЙНО-
КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ................................. 112
Марина Ростока, Юлія Кравченко
ІНФОРМАЦІЙНЕ
ОСВІТНЬЄ
СЕРЕДОВИЩЕ
ФОРМУВАННЯ
ПРОФЕСІЙНОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ
МАЙБУТНІХ
ОБЛІКОВЦІВ
З
РЕЄСТРАЦІЇ
БУХГАЛТЕРСЬКИХ ДАНИХ ............................................ 115

7
РОЗДІЛ
VII.
РОЗВИТОК
ІНФОРМАЦІЙНО-
АНАЛІТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ
ПРАЦІВНИКІВ
ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ............................................. 117
Олександр Базелюк
СТРУКТУРНИЙ
АНАЛІЗ
СПОСОБІВ
РЕАЛІЗАЦІЇ
ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ПТНЗ ......................... 117
Олександр Радкевич
АВТОРСТВО І СПІВАВТОРСТВО ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
ПТНЗ НА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНУ ПРОДУКЦІЮ .................... 121
Людмила Майборода
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА
КОМПЕТЕНТНІСТЬ
ПЕДАГОГІВ
ПРОФЕСІЙНОГО
НАВЧАННЯ
У
ФОРМУВАННІ
ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО
СЕРЕДОВИЩА ПТНЗ ....................................................... 123
Антон Мищишен
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ
ПЕДАГОГІВ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ ..................... 125
Юлія Лазаріва
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ У СИСТЕМІ
ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ................................ 128
Світлана Масліч
ОСОБЛИВОСТІ
ФОРМУВАННЯ
ІНФОРМАЦІЙНО-
АНАЛІТИЧНОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ
ВИКЛАДАЧІВ
СПЕЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН З ПРОФЕСІЇ «АГЕНТ З
ОРГАНІЗАЦІЇ ТУРИЗМУ» ................................................ 131
Станіслав Марченко
ВИКОРИСТАННЯ
ІНТЕРАКТИВНИХ
МЕТОДІВ
НАВЧАННЯ
ПІД
ЧАС
ПРОВЕДЕННЯ
ЗАНЯТЬ
З
КОМП’ЮТЕРНОЇ ГРАФІКИ ............................................. 133
Лариса Оленич
«ПОРТФЕЛЬ
УСПІХУ»

ІННОВАЦІЙНА
ФОРМА
РОЗВИТКУ
ПРОФЕСІЙНОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ
ПЕДАГОГІВ ДНЗ «ПОДІЛЬСЬКИЙ ЦЕНТР ПТО» ............ 134
Валентина Сєврюкова
ВИКОРИСТАННЯ
ІННОВАЦІЙНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ
НАВЧАННЯ З КОНСТРУЮВАННЯ Й МОДЕЛЮВАННЯ
ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ ....................................................... 136
Сергій Медвідь, Віталій Галай
ВИКОРИСТАННЯ
ЗАСОБІВ
ІНФОРМАЦІЙНО-
КОМУНІКАЦІЙНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ,
ПОВ’ЯЗАНИХ
З
ОРГАНІЗАЦІЄЮ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ВИВЧЕННІ ІНЖЕНЕРНИХ ДИСЦИПЛІН ................. 139
Зоя Туряниця

8
ФОРМУВАННЯ
ГОТОВНОСТІ
ДО
ПРОФЕСІЙНОГО
САМОВДОСКОНАЛЕННЯ
МАЙБУТНІХ
МАЙСТРІВ
ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ В УМОВАХ ОСВІТНЬОГО
СЕРЕДОВИЩА
ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОГО
КОЛЕДЖУ ........................................................................ 141
Борис Шевель
ПЕРЕВАГИ ВИКОРИСТАННЯ ДОПОВНЕНОЇ РЕАЛЬНОСТІ
ПІД
ЧАС
ПІДГОТОВКИ
МАЙБУТНІХ
ІНЖЕНЕРІВ-
ПЕДАГОГІВ ...................................................................... 143
Іван Голуб
ПІДГОТОВКА ТА СТВОРЕННЯ САЙТУ ЯК ПЕРЕДУМОВА
РОЗВИТКУ
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧА ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
ПТНЗ ................................................................................ 145
Оксана Мельник
ФОРМУВАННЯ
ІНФОРМАЦІНО-АНАЛІТИЧНОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ
МАЙБУТНІХ
ВИКЛАДЧІВ
ЕКОНОМІКИ
(НА
ПРИКЛАДІ
УНІВЕРСИТЕТУ
МАНГАЙМУ).................................................................... 147


9
РОЗДІЛ IV. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ПРОФЕСІЙНОГО
РОЗВИТКУ ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВ: ЗАРУБІЖНИЙ І
ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД

ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКОВАНИХ
РОБІТНИКІВ НА ВИРОБНИЦТВІ У КРАЇНАХ ЄС ТА ЇХ
ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ В УКРАЇНІ
Леонід Герганов, заступник начальника ВП «Учбовий центр»
ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство», кандидат педагогічних наук, доцент
Зміни в сучасному житті України зумовлюють потребу в перетворенні системи професійного навчання кадрів на виробництві, спонукають шукати нові підходи до її організації. У центрі уваги має бути особистість кваліфікованого робітника, а роботодавець може сприяти розвитку його професійної компетентності, стимулювати творчість, допомогти професійному зростанню У цьому контексті актуальною є прийнята Міжнародною організацією праці концепція
«Достойна праця» [6, с. 28], яка стосується нової політики та стратегії професійної підготовки робітничих кадрів. Натомість, відповіддю на кризу, в «Глобальному пакті про робочі місця», прийнятому на 98-
ійсесії міжнародної конференції праці у 2009 році (Женева), визначено необхідним надавати значно більший пріоритет розширенню можливостей достойної праці в процесі проведення систематичних комплексних програм у найменш економічно розвинених країнах, сприяти розширенню зайнятості. У процесі досягнення цієї мети велика увага приділяється професійному навчанню громадян упродовж трудової діяльності задля сприяння
їхньої придатності до продуктивної зайнятості [1].
На європейському рівні, в рамках міжсекторального соціального діалогу, професійне навчання було головним питанням для дискусій між соціальними партнерами, зокрема серед низки європейських організацій, які досягли значних узагальнених підходів, які стимулюють роль соціальних партнерів у розвитку професійного навчання кадрів на виробництві в країнах-членах ЄС. Проаналізуємо основні підходи та стратегію розвитку системи професійної освіти і навчання у країнах ЄС і провідних морських державах.
Так, в Австрії професійне навчання і підвищення кваліфікації займають важливі елементи у колективних договорах, де система секторального колективного переговорного процесу має досить широкі рамки. Навчання на робочому місці є добровільним і майже повністю фінансується самим роботодавцем, хоча він може спрямовувати певну державну субсидію у формі звільнення від податку на доходи або навчальний податковий кредит

10
(«Bildungsprämie»).
З першої половини 90-х років ХХ ст. у Данії секторальні угоди відіграють значну роль у професійному навчанні кадрів шляхом забезпечення прав працівників на навчання, реалізації відрахувань роботодавців для підтримки державного фінансування, а також створення двосторонніх організацій для сприяння й управління професійною підготовкою
Професійну освіту з навчання на робочому місці (до початку базового курсу) в Данії називають «новим учнівством». Слухачі курсів складають угоду про навчання з підприємством і впродовж першого року мають набути такі ж знання та кваліфікації, як і ті, що вчаться за базовою програмою[5].
У Фінляндії професійна підготовка традиційно входила до сфери відповідальності держави за участі партнерів різних рівнів. Навчанню на підприємствах сприяють загальні угоди про політику доходів, причому, обсяг навчання визначається з урахуванням програм розвитку персоналу. Законодавство сприяє використанню навчання на робочому місці, особливо в тому разі, коли через зміни у структурі виробництва компетентності персоналу не відповідають потребам].
У Німеччині також переважає внутрішньофірмовий ринок робочої сили, що задовольняється за рахунок винятково організованої системи підвищення кваліфікації персоналу, а нормативно-правову основу професійного навчання на робочому місці в промисловості та ремісничому виробництві визначено в законах «Про професійне навчання» та «Про ремесла».
У Франції працівники приватного та державного сектору мають доступ до професійного навчання працівників трьома шляхами: навчання на своєму підприємстві, яке зорганізується роботодавцями; навчальна відпустка,
ініціювати яку вони повинні самі;
«індивідуальне право на навчання» або право, встановлене соціальними партнерами в 2004 році, яке надає всім працівникам можливість проходити професійне навчання терміном до 6 років, у середньому, по 20 годин на тиждень.
Натомість, у Португалії не робиться жодної різниці між тими, хто працює, та безробітними щодо професійного навчання працівників, а воно проводиться у різних середовищах і згідно з різними фінансовими заходами. Навчання на підприємстві в основному фінансується самими підприємствами, тому їхня участь у фінансуванні є повністю добровільною, а також не існує податкових пільг та інвестицій за професійне навчання працівників. В
Об’єднаному Королівстві значною мірою навчання на підприємствах фінансується роботодавцями. Воно може проходити на підприємстві
із залученням зовнішнього тренера, або у коледжах з метою продовження подальшого навчання. Професійне навчання персоналу на підприємстві не зафіксоване законодавчо, тому окремі роботодавці

11 самі приймають рішення [4].
В Україні наразі налічується близько 48 тис. промислових підприємств, на яких працює майже 20% зайнятого населення і виробляється продукції та послуг для більше, ніж 70 підгалузей промисловості.
Водночас, гостро відчувається нестача висококваліфікованих кадрів: лише 10% робітників України – фахівці високої кваліфікації (наприклад, у США – 43%). [2, с. 20-21].
Узагальнення досвіду професійного навчання на виробництві у зарубіжних країнах та його імплементація до національної професійної системи показало, що їм притаманна значно вища роль саме роботодавців у плануванні розвитку професійної освіти.
Соціальні партнери несуть значний рівень відповідальності в регулюванні та управлінні професійним навчанням на робочому місці.
Загалом, за період з початку минулого десятиріччя, основними темами колективних переговорів з подальшого професійного навчання кадрів у цих країнах були: фінансування професійного навчання на виробництві, управління ресурсами, виділеними на підготовку та участь представників робітників у планах компанії з підготовки персоналу.
Список використаних джерел:
1. Выход из кризиса: Глобальный пакт о рабочих местах /
Международная конференция труда 98–я сессия, Комитет полного состава по ответным мерам на кризис. Женева, 2009 г. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ilo.org/publns. – Название с экрана.
2. Гоменюк Д. В. Європейські стандарти професійної освіти /
Д. В. Гоменюк // Проф.-тех. освіта. – № 4. – 2013. – С. 20–21.
3. Державна цільова програма розвитку професійно–технічної освіти на 2011–2015 рр. [Електронний ресурс] [ухвалений Кабінетом
Міністрів України: Постанова від 13 квітня 2011р №495]. – Е., 2011. –
Режим доступу: http.//zakon 2.rada.gov.ua/laws/show/495–2011–п. –
Назва з екрану.
4. З досвіду організації професійної освіти та навчання в
європейських країнах / Проект ТАСІS «Розвиток системи професійного навчання на робочому місці». – К.: Держ. підприємство
«Укр. наук.–метод. центр проф. розвитку», 2007. – 26 с.
5. Радкевич В. О. Професійна освіта і навчання в Данії /
В. О. Радкевич // Проф.–тех. освіта. – 2013. – № 4. – С. 57–58.
6. Техническое и профессиональное образование и подготовка для двадцать первого века: Рекомендации ЮНЕСКО и МОТ
[Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.ilo.org/skills. –
Название с экрана.



12
ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
ВИРОБНИЧОГО ПЕРСОНАЛУ
Володимир Аніщенко,
науковий співробітник лабораторії дистанційного професійного навчання
Інституту професійно-технічної освіти НАПН України
Методика професійної підготовки, як і будь-якої іншої, базується на передачі та сприйнятті знань, опрацюванні навичок.
Передача останніх відбувається від педагога учню. Апріорі педагог має бути кваліфікованим і якість передачі навчальної інформації у вигляді знань та умінь, необхідних для напрацювання стійких навичок, вважається високою, принаймні, достатньою. Рівень
інтенсивності сприйняття навчальної інформації, у значній мірі, залежить від мотивації та сумлінності учня. Відтак, навчання може бути ефективним лише для того, хто хоче і може навчатися. Слід також зазначити, що особистісні якості, як педагога, так і учня, їх психологічний стан, наявність оточуючих умов тощо на певний момент навчання, також мають ураховуватися як фактори впливу на рівень якості навчання. Визначимо їх як внутрішні чинники.
Професійна підготовка має власну специфіку. Вона докорінно відрізняється від інших видів навчання. Наприклад, від навчання у сфері середньої освіти. На відміну від останньої, професійна підготовка є кінцевим продуктом. Після завершення професійного навчання людина займає певне робоче місце на певному підприємстві.
З цього моменту вона починає продукувати цілком конкретні матеріальні цінності або послуги. Від надбаного професіоналізму
індивіда, у кінцевому рахунку, залежить його продуктивність, моральна та економічна задоволеність, професійне та соціальне зростання. Від цього також залежить ринкова сталість підприємства та соціально-економічна стабільність держави. Таким чином, професійна підготовка є стратегічним продуктом держави, а її якість – одним з визначальних чинників розвитку.
Крім внутрішніх чинників, існує декілька зовнішніх ключових, що впливають на якість професійної підготовки.
Перший: виходячи з потреб регіону, існує необхідність точного визначення спектру професій за якими буде здійснюватися підготовка.
У зв’язку з цим є пряма необхідність в аналізі відповідності навчальних закладів вимогам професій: їх технічна оснащеність, енергетична забезпеченість тощо.
Другий: фінансова підтримка професійної підготовки. Вона може бути визначена лише виходячи з повної фактичної вартості підготовки одного учня. Без оптимального фінансування якісна професійна підготовка не можлива.
Третій: відповідність педагогічного персоналу навчального закладу: а) за рівнем педагогічної майстерності; б) за рівнем фахової

13 підготовленості у межах професії. Відповідне підвищення педагогічної кваліфікації може здійснюватися очно, вечірньо та дистанційно. Підвищення рівня фахової, професійної підготовленості здійснюється очно на підприємстві або за відкритою формою навчання з компонентами дистанційності та застосуванням ресурсної бази підприємства, за спеціально розробленими програмами стажування.
Четвертий: навчання професії може бути ефективним лише за умови реальної перспективи досягнення людиною гідної праці.
Останнє розглядається тільки як результат внутрішньої політики держави, відшліфованої ідеології взаємовідносин сфери праці та сфери освіти, збалансованих державних механізмів взаємодії освіти і праці.
П’ятий: професійна підготовка має бути безпосередньо підпорядкованою потребам виробництва. Професійна підготовка є частиною технологічної підготовки виробництва. Зважаючи на швидкі зміни в оточуючому технологічному і соціальному середовищі, навчати слід лише тому, що треба виробництву на цей момент та найближчу перспективу. Професійна підготовка «на майбутнє» є неефективною. Витрати на таку професійну підготовку – не обґрунтовані. Основою для визначення змісту професійної підготовки можуть бути лише технологічні та технічні особливості виробництва.
Дуальна система базується саме на цих принципах. Основна частина професійної підготовки здійснюється на підприємстві до якого прийнятий учень, а загальнопрофесійні / загальнотехнічні складові програми забезпечуються навчальними центрами професійного навчання (berufSchule). Вони складають приблизно 30% від загального обсягу навчання.
Шостий: професійні стандарти є основою для визначення складових професійної підготовки. Тому провідним принципом цієї підготовки має бути навчання за уособленими, технологічно завершеними частинами діяльності, вивчення яких підтримується відповідним теоретичним, технічним, графічним навчальним матеріалом. Таким чином, навчальна програма складається з окремих навчальних модулів, віссю яких є логічно завершені частини роботи у межах професії. Досягнення учня за кожним з навчальних модулів оцінюється окремо. Ступневість і послідовність професійної підготовки значно полегшує сприйняття навчального матеріалу та опрацювання професійних навичок. Такий принцип організації навчального процесу надає йому значної гнучкості. Можливість оперативного внесення змін до його конфігурації та змісту дидактичних складових утримують актуальність професійної підготовки у рамках вимог та змін, що відбуваються у внутрішньому і зовнішньому виробничому, економічному та соціальному середовищі.
Крім того, принцип побудови програм професійної підготовки з

14 окремих, логічно завершених частин (подібно конструктору «Лєго») значно підвищує можливості відкритого та дистанційного навчання.
Також цей принцип є важливим при наявності соціально-економічної нестабільності у державі, наприклад, зв’язаної з військовими діями, наявністю великої кількості вимушено переміщених осіб тощо.
Сьомий: будь-який зовнішній вплив на навчальний заклад з приводу досягнення встановлених «показників» є неприпустимим.
Дотримання сукупності наведених складових забезпечить якість професійної підготовки та її економічну обґрунтованість.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал