Науково-дослідний інститут публічного права




Сторінка8/9
Дата конвертації08.01.2017
Розмір5.08 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9
3.3. Адміністративні процедури приведення адміністративно-
правового статусу Національного банку України до стандартів
центральних банків країн-учасниць Європейського Союзу
Адміністративні процедури приведення адміністративно- правового статусу Національного банку України до стандартів ЄС є одним із ключових моментів гармонічної євроінтеграції економіки
України з урахуванням інтересів усіх суб’єктів економіки в цілому.
Головне завдання адміністративних процедур – сприяння реалізації прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Процедурні норми складають основу позитивної діяльності публічної адміністрації. Чітке встановлення адміністративних процедур сприяє створенню комфортних умов взаємодії громадян і публічних органів, забезпеченню ефективного функціонування виконавчих структур, їхньої відкритості, прозорості процесу підготовки й ухвалення управлінських рішень, обмеженню адміністративного свавілля і посадових зловживань [184].
Надзвичайно важливим з погляду забезпечення прав і законних
інтересів особи є рівень урегульованості адміністративної процедури.
При цьому характер правового регулювання має визначатися з урахуванням двох цілей: «Перша – це допомога адміністративним
інституціям у здійсненні завдань, які уряд покладає на них. Друга – так налагодити діяльність і систему ухвалення адміністративними
інституціями рішень, щоб забезпечити адекватне і справедливе обслуговування всіх, хто матиме з ними справу. Перша пов’язана з проблемою ефективності адміністрації, друга – з питанням поваги і дотримання прав та інтересів осіб» [185]. Тобто, балансуючи між двома завданнями адміністративної процедури – захистом прав і законних
інтересів особи й ефективною діяльністю адміністрації, – необхідно підходити і до порядку регулювання адміністративно-процедурних відносин. За загальним правилом, адміністративна процедура має здійснюватися просто, швидко та доцільно. При цьому «доцільно» означає найефективнішим з погляду результативності та економічності способом. У цьому сенсі в західному адміністративному праві часто говорять про неформальність адміністративної процедури [185].

Адміністративно-правовий статус центральних банків країн-учасниць ЄС
135
Тобто в контексті нашого дослідження визначення оптимального рівня урегульованості адміністративної процедури має прямий зв’язок з ефективним адаптуванням адміністративно-правового статусу
Національного банку України до стандартів центральних банків країн- учасниць Європейського Союзу.
Одним із видів адміністративних процедур є процедури оскарження. Гарантоване Конституцією України право на звернення до суду, а також на рішення Конституційного Суду, яким, за офіційного тлумачення частини другої ст. 55 Конституції України, установлено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб
«підлягають безпосередньому розгляду незалежно від того, що прийнятим раніше законом міг бути встановлений інший порядок їх розгляду (оскарження до органу, посадової особи вищого рівня щодо того органу і посадової особи, які прийняли рішення, вчинили дію або допустили бездіяльність). Подання скарги до органу, посадової особи вищого рівня не перешкоджає оскарженню цих рішень, дій чи бездіяльності до суду» [186; 187].
При цьому відповідно до законодавства засновників ЄС
(наприклад, ФРН) становище скаржника може бути погіршене, оскільки пріоритет надається принципу законності та захисту публічних інтересів. Щоб скаржник не відчував себе беззахисним у такій ситуації, він має гарантоване право відмовитися від розгляду скарги. В українському законодавстві немає єдиних принципів вирішення цього питання, і, скажімо, за результатами розгляду скарги в порядку «адміністративної апеляційної процедури» може бути прийнято менш сприятливе для платника податків рішення [186; 187].
Отже, адміністративні процедури у сфері приведення адміністративно-правового статусу Національного банку України відповідно до стандартів центральних банків країн-учасниць
Європейського Союзу – це послідовність стадій, етапів та дій центрального офісу й управління НБУ, установлених законодавством
України та індивідуальними адміністративними актами (законами
України, постановами НБУ, постановами і розпорядженнями КМУ) стосовно розв’язання конкретних питань приведення функцій,

136
Н.О. Білоглазова, В.В. Галунько, С.О. Короєд структури та внутрішньоорганізаційної діяльності НБУ до стандартів центральних банків країн-учасниць Європейського Союзу.
Саме своєю направленістю на кінцеву мету адміністративні процедури є провідним заключним адміністративно-правовим
інструментом приведення адміністративно-правового статусу
Національного банку України до стандартів ЄС. На наш погляд, до основних адміністративних процедур адаптування адміністративно- правового статусу НБУ до європейських стандартів центральних банків країн-учасниць ЄС можна віднести:
1) адміністративну процедуру оптимізації штатної структури
НБУ;
2) адміністративну процедуру централізації структури НБУ;
3) адміністративну процедуру спеціалізації внутрішньоорганізаційних послуг у системі Нацбанку України.
Розглянемо кожну з цих процедуру більш детально.
Адміністративна процедура оптимізації штатної структури
Нацбанку України проводиться з метою вдосконалення його організаційної структури. Цю процедуру можна умовно розділити на три етапи: перший – підготовка (розроблення проектів нормативно- правових актів); другий – оптимізація штату без внесення відповідних змін; третій етап – оптимізація штату після прийняття відповідних змін.
Стосовно розроблення проектів нормативно-правових актів та підготовки до штатної оптимізації Нацбанку України зазначимо таке: навесні 2014 року було розпочато трансформацію НБУ. Головною метою визначено підвищення інституційної спроможності банку як регулятора. Для досягнення цієї мети визначено основні напрямки – спрощення організаційної структури, концентрацію на ключових функціях, оптимізацію супровідних і непрофільних функцій, централізацію управління, скорочення ієрархічності, упровадження матричної структури управління, підвищення ефективності внутрішніх процесів у Національному банку України. Визначенню основних напрямків трансформації передував глибокий аналіз чинної структури та процесів у Національному банку, консультації з міжнародними організаціями, місіями та провідними міжнародними та вітчизняними експертами. У ході підготовки було проаналізовано більш ніж 100 моделей центральних банків з різних країн світу. З грудня 2014 року

Адміністративно-правовий статус центральних банків країн-учасниць ЄС
137 розпочато реформування організаційної структури Нацбанку України.
Основний напрямок змін – перехід від ієрархічної до функціонально- матричної структури управління [188].
Реформування організаційної структури передбачає поетапний план дій [188].
Перший етап (підготовчий) відбувся протягом жовтня-листопада
2014 року. У цей час було затверджено цільову структуру першого рівня підпорядкування Голові (заступникам Голови), уведено поняття адміністративного та функціонального підпорядкування й управління, структурні підрозділи територіальних управлінь НБУ функціонально підпорядковано відповідним структурним підрозділам на рівні
Центрального апарату, опрацьовано кінцеві пропозиції щодо змін до організаційних структур таких підрозділів [188].
Другий етап (упровадження структури Центрального апарату) відбувався починаючи з грудня 2014 року та передбачав призначення на посади керівників підрозділів в новій структурі, затвердження кінцевих штатних розписів, переведення працівників до нової структури, передавання функцій від попередньої до нової структури
[188].
Третій етап (визначення концепції змін та впровадження структури територіальних управлінь) передбачає створення чотирьох центрів управління на регіональному рівні. Заплановано зменшення чисельності персоналу, який виконує неключові та супровідні функції, з одночасним посиленням основних ключових функцій Національного банку в регіонах. Наразі створено Робочу групу з реорганізації територіальних управлінь, до складу якої увійшли керівники територіальних управлінь, керівники підрозділів Центрального апарату, які мають функціонально підпорядковані функції на рівні територіальних управлінь [188].
У межах упровадження нової структури з метою забезпечення відкритості та прозорості призначення на керівні посади на офіційному
інтернет-представництві Національного банку розміщена та буде постійно оновлюватися інформація про відкриті вакансії [188].
На нашу думку, основний напрямок змін структури за своєю сутністю є позитивним, однак потребує детальної розробки відповідних нормативно-правових актів для створення сприятливих соціальних

138
Н.О. Білоглазова, В.В. Галунько, С.О. Короєд умов для вивільнених працівників у зв’язку з масштабною оптимізацією штату.
Більш детально розглянемо другий етап процедури оптимізації штатної структури Національного банку України – без внесення відповідних змін у чинне законодавство України.
Станом на серпень 2015 року штат НБУ вже було скорочено на
2 200 працівників за рахунок скасування неключових функцій і виведення за межі управління невластивих йому функцій.
Так, ухвалено рішення щодо виведення за межі управління регулятора центру наукових досліджень, редакції періодичних видань, телеканалу БТБ, друкарні та комплексу технічного обслуговування
[189].
З грудня 2014 року до Центрального комітету профспілки надходили численні звернення від комітетів первинних організацій профспілки територіальних управлінь Нацбанку України, в яких висловлювалася тривога щодо інформації, надісланої Департаментом персоналу НБУ (лист № 17-225/71319 від 01.12.2014), про перерозподіл функцій та зміну чинної структури Нацбанку, які призведуть до вивільнення великої кількості працівників (у листі йдеться про скорочення штату працівників на 2500 осіб), передусім у його структурних підрозділах – територіальних управліннях [190].
У термін, визначений чинним законодавством, жодних консультацій з боку Національного банку України з профспілкою про заходи із запобігання звільненням чи їх мінімізації та пом’якшення несприятливих наслідків не велось, а первинним організаціям профспілки не було надано інформацію про причини, терміни звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися
(відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про професійні спілки,
їх права та гарантії діяльності»). Центральний комітет профспілки звернувся за роз’ясненням ситуації, що склалась, до Голови
Національного банку України [190].
У відповідь на звернення в Нацбанку повідомили, що «15 січня
2015 року Національним банком України була організована та проведена зустріч з представниками первинних профспілкових організацій, зокрема, територіальних управлінь Національного банку
України щодо запланованих звільнень та заходів щодо запобігання

Адміністративно-правовий статус центральних банків країн-учасниць ЄС
139 звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків. Під час зустрічі були висвітлені, зокрема, такі питання: трансформація в Національному банку України та пов’язані з нею зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності та штату працівників; заплановані зміни штатної чисельності в 2015 році; категорії персоналу, скорочення якого заплановане на 2015 рік; заходи, які заплановані Національним банком України, щодо запобігання звільненням, зведення їх кількості до мінімуму та пом’якшення несприятливих наслідків звільнень; терміни проведення звільнень»
[190].
Однак на практиці скорочення штату структури Нацбанку
України не підкріплюється внесенням відповідних змін у норми законів, якими передбачено низку важливих державних функцій та завдань. Нами було запропоновано внести відповідні зміни до норм
Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 № 679-XIV та Закону України «Про банки і банківську діяльність
України», які на сьогодні розглянуті не були. Вважаємо важливим, що саме скорочення чисельності працівників у деяких випадках знижує якість виконання покладених на Національний банк України функцій та завдань, а в деяких випадках взагалі не може бути виконано. У більшості територіальних управлінь НБУ вже повністю скорочено штат відділів банківського регулювання та контролю і відділів валютного контролю, що унеможливило виконання більшості функцій та завдань на місцях.
Разом із цим не було розроблено та внесено відповідні зміни в норми чинного законодавства України з метою соціального захисту масово звільнених висококваліфікованих працівників структури
Національного банку України.
Під час вивільнення працівників адміністрацією НБУ було проігноровано звернення профспілкових організацій територіальних управлінь щодо неправомірності скорочення штату структури
Нацбанку.
Вивільнені працівники деяких територіальних управлінь уже подали відповідні позовні заяви щодо неправомірності дій адміністрації та подальшого відновлення на роботі.

140
Н.О. Білоглазова, В.В. Галунько, С.О. Короєд
Утім третій етап адміністративної процедури оптимізації штату після прийняття відповідних змін поступово набирає обертів. Так, направлено доручення щодо аналізу застосування Проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань розбудови інституційної спроможності Національного банку України, прийнято в першому читанні Проект Закону «про державну службу», яким вноситься низка змін, безпосередньо пов’язаних з функціями, завданнями та обсягом відповідальності посадових осіб Нацбанку. Ми взяли участь у розробленні деяких його положень [191; 192] (Додаток
Г).
На виконання Стратегічної програми реформування банківської системи та реорганізації Національного банку України, затвердженої
Постановою НБУ від 22 серпня 2014 року №523, Нацбанком вносяться відповідні зміни до чинних його постанов і постановляються нові.
Ця процедура регулюється низкою нормативно-правових документів НБУ, це зокрема постанови Правління Національного банку України «Про внесення змін до організаційної структури
Національного банку України» від 30 жовтня 2014 року № 694, «Про внесення змін до структури центрального апарату Національного банку
України» від 01.12.2014 № 759, «Про передавання функцій щодо роботи з персоналом до Департаменту персоналу та вдосконалення його структури» від 30 жовтня 2014 року № 693 із внесеними змінами,
«Про підходи до побудови організаційної структури Національного банку України» від 3 грудня 2003 року, №517, накази, розпорядження та інші внутрішні документи Центрального банку [193; 194;195; 196;
198].
На нашу думку, адміністративна процедура оптимізації штатної структури НБУ здійснюється адміністрацією банку з метою структуризації процесу, однак повністю ігнорує саму сутність процедури, а саме взагалі не враховує права, свободи та законні
інтереси фізичних і юридичних осіб. Національним банком лише розробляються стратегії, плани та заходи, однак випускається суть проведення адміністративних процедур. Тобто адміністративна процедура оптимізації штатної структури НБУ є як така, але жодним чином не може бути визнана доцільною та ефективною.

Адміністративно-правовий статус центральних банків країн-учасниць ЄС
141
Перейдемо до адміністративної процедури централізації структури Національного банку України, яка була розроблена з метою адаптування адміністративно-правового статусу НБУ до європейських стандартів центральних банків країн-учасниць ЄС.
Нацбанк
України збирається трансформувати мережу регіональних теруправлінь у чотири макрорегіони з центрами в Києві,
Львові, Одесі та Дніпропетровську. Пілотний проект реформування теруправлінь вже запущено у восьми східних областях України –
Дніпропетровській,
Запорізькій,
Кіровоградській,
Харківській,
Сумській, Полтавській, Донецькій та Луганській. При цьому функції касової підтримки та інкасації залишаться в компетенції чинних теруправлінь. Юридичні департаменти, департаменти банківської безпеки, управління ризиками, персоналу, з корпоративних питань і зовнішнього аудиту будуть прямо підкорятися главі НБУ [199].
Адміністрація НБУ вважає структуру територіальних управлінь несистематизованою та децентралізованою через значну кількість персоналу. Тому розпочинаючи реорганізацію НБУ, а саме організаційну його трансформацію, значну увагу приділяють саме централізації структури Банку. З метою централізації планується побудова нової організаційної структури територіальних управлінь, централізація функцій територіальних управлінь на макрорівень, орієнтація на більш оперативні структури й оптимізація мережі територіальних управлінь та чисельності персоналу.
Однак відповідно до реформи Президента України у країні впроваджується децентралізація влади. Децентралізація – це передання значних повноважень і бюджетів від державних органів органам місцевого самоврядування – так, щоб якомога більше повноважень мали ті органи, що ближчі до людей, де такі повноваження можна реалізовувати найбільш успішно [200].
Також виділено 5 необхідних кроків для проведення реформи:
1. Визначити територіальну основу органів місцевого самоврядування та виконавчої влади і створити трирівневу систему адміністративно-територіального устрою в Україні (27 регіонів+120-
150 районів+1500-1800 громад) [200].
2. Розмежувати повноваження між органами місцевого самоврядування різних рівнів. Тобто необхідно найбільш важливі для

142
Н.О. Білоглазова, В.В. Галунько, С.О. Короєд людей повноваження передати на найближчий до людей рівень влади
[200].
3. Розмежувати повноваження між органами місцевого самоврядування та виконавчої влади. Тобто передати основні повноваження місцевих держадміністрацій органам місцевого самоврядування. Виконавчій владі слід залишити тільки право контролю [200].
4. Визначити, скільки ресурсів потрібно на кожному рівні. Для цього слід повністю оновити бюджетну систему. Громади повинні мати власні бюджети, можливість об’єднувати зусилля і фінанси. Тоді в них з’являться ресурси для вирішення нагальних питань і розвитку [200].
5. Зробити органи місцевого самоврядування підзвітними перед виборцями і державою. Тоді люди почнуть розуміти, що від їхнього голосування залежить, чи добре працюватиме для них місцева влада. А отже від самих мешканців залежить якість їхнього життя [200].
Ця реформа наразі набирає законного характеру: на вирішення
Конституційного суду вже направлено Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади) [200].
Стратегією сталого розвитку «Україна – 2020», схваленою Указом
Президента України від 12 січня 2015 року №5, передбачено реалізацію конституційної реформи, зокрема щодо децентралізації [201].
Як зазначено у Стратегії, метою політики у сфері децентралізації
є відхід від централізованої моделі управління в державі, забезпечення спроможності місцевого самоврядування та побудова ефективної системи територіальної організації влади в Україні, реалізація повною мірою положень Європейської хартії місцевого самоврядування, принципів субсидіарності, повсюдності та фінансової самодостатності місцевого самоврядування [201].
Таку стратегію було розроблено на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом,
Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами- членами – з іншої сторони. Україна отримала інструмент та дороговказ для своїх перетворень. Виконання вимог цієї Угоди дає можливість
Україні в подальшому стати повноцінним членом Європейського
Союзу. Такими вимогами є відповідність Копенгагенським критеріям –

Адміністративно-правовий статус центральних банків країн-учасниць ЄС
143 параметрам, яким мають відповідати держави-члени Європейського
Союзу [201].
Тому в контексті адаптування адміністративно-правового статусу
Національного банку України до європейських стандартів центральних банків країн-учасниць
ЄС
є незрозумілим застосування адміністративних процедур централізації структури НБУ. Адже централізація структури Нацбанку як така йде врозріз з європейським вектором України.
Розглянемо адміністративну процедуру спеціалізації внутрішньо - організаційних послуг у системі Національного банку України в контексті адаптування адміністративно-правового статусу НБУ до
європейських стандартів центральних банків країн-учасниць ЄС.
У контексті організаційної трансформації Національного банку спеціалізація внутрішньо організаційних послуг – це не притаманні
Центральному банку неключові функції, які будуть виведені за межі
НБУ. Непрофільні підрозділи будуть переформатовані за рахунок аутсорсингу функцій, закриття чи передання невластивих функцій
іншим відомствам.
Нацбанк України в рамках проведеної трансформації регулятора має намір до кінця поточного року скоротити 4 тис. співробітників. Про це йдеться у презентації трансформації НБУ як елемента реформи фінансового сектору України [203].
Згідно з документом штат НБУ вже було скорочено на 2,2 тис. співробітників завдяки скороченню неключових функцій регулятора і виведенню за межі управління невластивих йому функцій. Так, як ми вже зазначали вище, уже ухвалено рішення щодо виведення за межі управління регулятора центру наукових досліджень, редакції періодичних видань, телеканалу БТБ, друкарні, комплексу технічного обслуговування. Також скорочення відбуватимуться за рахунок виведення на аутсорсинг охоронної служби, юридичної служби, служби утримання приміщень [203].
Тобто спеціалізація внутрішньо-організаційних послуг у системі
Національного банку України стрімко набирає обертів. Наявність в органах державної влади значної кількості надлишкових і неефективно реалізовуваних повноважень знижує якість прийнятих рішень, підриває довіру до державної влади. Тому однією зі складових оптимізації

144
Н.О. Білоглазова, В.В. Галунько, С.О. Короєд діяльності органів державної влади є забезпечення широкого застосування технології аутсорсингу процесів. Аутсорсинг може стати одним зі способів підвищення ефективності дій державних структур шляхом скорочення витрат і поліпшення якості здійснення процесів
[205].
Зміст аутсорсингу зводиться до такого: це інтегрована діяльність, яка охоплює використання зовнішніх ресурсів для виконання діяльності, що традиційно ведеться силами наявного персоналу та з використанням власних ресурсів; делегування деяких бізнес-функцій зовнішнім виконавцям; стратегія управління компанією, спрямована на передання ведення функціонально необхідних, але не основних напрямків у діяльності організації компаніям, що спеціалізуються в цьому конкретному виді діяльності; передання окремих видів діяльності, які не є основними для компанії, субпідряднику; вид функціональних комп’ютерних послуг, що надаються спеціалізованою фірмою своїм клієнтам (банкам, страховим компаніям, біржам та ін.); передання сторонній організації певних завдань, бізнес-функцій або бізнес-процесів, що звичайно не є частиною основної діяльності компанії, проте необхідних для повноцінного функціонування бізнесу.
Це можуть бути функції розроблення, виробництва, технічної підтримки, обслуговування, адміністрування [206].
Таким чином, адміністративна процедура спеціалізації внутрішньоорганізаційних послуг у системі Національного банку
України в контексті адаптування адміністративно-правового статусу
НБУ до європейських стандартів центральних банків країн-учасниць
ЄС – це внутрішньоорганізаційна діяльність спеціальної публічної адміністрації Національного банку, яка складається з декількох етапів щодо вивільнення її співробітників від непритаманних центральному банку забезпечувальних матеріально-технічних операцій. Кінцевого метою цього процесу є перекладення таких операцій на спеціалізованих професійних юридичних осіб за цивільно-правовими угодами.
Отже, спеціалізація внутрішньоорганізаційних послуг у системі
Національного банку України (аутсорсинг) по суті є позитивною та напевно навіть необхідною для гармонічної
євроінтеграції
Центрального банку України до центральних банків ЄС. Однак, на

Адміністративно-правовий статус центральних банків країн-учасниць ЄС
145 нашу думку, така спеціалізація послуг має проводитися поетапно та продумано. На сьогодні жодних стратегій та заходів щодо аналізу адаптування шляхів оптимального застосування аутсорсингу з урахуванням властивостей Національного банку України розроблено не було. Звичайно, Центральним банком України розроблено узагальнені програми та стратегії, в яких аутсорсинг є одним із сегментів. У контексті чинних стратегій НБУ аутсорсинг постає як необхідний захід, якому не потрібні доведення в необхідності застосування. Зазначимо, що ігнорується при цьому необхідність внесення відповідних змін до нормативно-правових актів як чинного законодавства, так і внутрішніх документів НБУ. Хоча на аутсорсинг планується виведення охоронної та юридичної служб, служби утримання приміщень. З огляду на це виникають проблеми, пов’язані з розголошенням і відкриттям банківської та державної таємниці у зв’язку з тісним контактом сторонніх організацій з персоналом банку, а також із безпосереднім проникненням у кабінети співробітників, де зберігаються документи, пов’язані з банківською та державною таємницею, документи, які містять закриту інформацію про банківські установи України. Розголошення такої інформації може значно вплинути на перерозподіл банківських клієнтів або взагалі спричинити обвал депозитів банку, а також значно підірвати авторитет банків до
Центрального банку країни. На сьогодні Центральним банком не продумані необхідні та закріплені законом норми, які б захищали закриту інформацію НБУ в контексті застосування масштабного аутсорсингу. Вважаємо, що таке поверхове ставлення до результатів застосування аутсорсингу в Центральному банку країни може призвести до значних проблем у банківському секторі економіки.
Отже, ігнорування необхідності більш детального та поглибленого вивчення аутсорсингу призведе до масових порушень законних прав та
інтересів громадян України.
Проаналізувавши адміністративні процедури приведення адміністративно-правового статусу Національного банку України до стандартів ЄС, можемо зазначити таке:
Оптимізація штатної структури НБУ з метою адаптування адміністративно-правового статусу Нацбанку України до європейських стандартів центральних банків країн-учасниць ЄС є необхідною в руслі

146
Н.О. Білоглазова, В.В. Галунько, С.О. Короєд виконання євроінтеграційних вимог. Однак адміністративна процедура, яка має бути спрямована на захист законних прав та інтересів працівників, є більше формальною, аніж ефективною.
Стосовно централізації структури НБУ можемо відзначити, що вона повністю йде врозріз зі стратегією Президента України та
європейського вектору країни в цілому. Адже мета стратегії децентралізації – це наближення до людей для більш ефективного та якісного виконання функцій держави. Тобто децентралізація є заходом для максимального врахування інтересів і прав людей, гармонічним відображенням застосування адміністративної процедури на місцях.
Тому напрямок централізації структури Нацбанку України є незрозумілим і таким, що поглиблює проблему розв’язання органами публічної адміністрації індивідуальних адміністративних справ з метою забезпечення прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Спеціалізація внутрішньоорганізаційних послуг у системі НБУ є важливим питанням. На нашу думку, застосування аутсорсингу в
Центральному банку країни потребує глибоко вивчення. Необхідно зрозуміти, що розголошення сторонніми організаціями закритої
інформації, отриманої під час надання послуг, може підірвати довіру людей до банків і довіру банків до Центрального банку України. Усе це спричинить ще більше загострення банківської кризи в нашій країні і зрештою порушить законні права та інтереси людей.
Застосування ефективних адміністративних процедур при здійсненні вищезазначених заходів, розроблених Національним банком
України, є вкрай необхідним для приведення адміністративно- правового статусу НБУ до стандартів ЄС. Однак на практиці
Нацбанком пропонуються або формальні адміністративні процедури, або процедури, що за своєю сутністю взагалі не можуть бути віднесені до адміністративних, адже повністю ігнорують законні права та
інтереси людей.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал